Година спілкування "Жінки у науці"

Про матеріал

Година спілкування присвячена міжнародному дню дівчат та жінок у науці (11 січня)

Перегляд файлу

Година спілкування «Жінки у науці. Хто вони?»

Мета: Ознайомити дітей з видатними жінками, які зробили внесок у науковий розвиток світу; розвивати вміння аналізувати та робити висновки, критично ставитись до гендерної нерівності; виховувати патріотичні почуття та почуття гордості за людей що вкладають свої сили в розвиток наукової справи по всьому світу. Спонукати учнів до знайомства з науковою періодикою. Формувати вміння застосовувати знань з різних навчальних курсів та досвіду для розв'язання практичних завдань. Визначення сутності понять: ефект Матильди та біологічний детермінізм.

Хід заходу

Тизер проєкту “Науковиці” від Insciencc

https://www.youtube.com/watch?v=QHNh5d668Y4

Діалог - Про яку особу ви хочете побачити відео?

Нейробіологиня https://www.youtube.com/watch?v=TF_pdpJ8Lq4

Математикиня https://www.youtube.com/watch?v=xqLHvJQRv6Y

Зоологиня https://www.youtube.com/watch?v=JCVwlQzechs

Морська біологиня https://www.youtube.com/watch?v=EnQRe-qucB4

Опісля, питання про їх вклад сучасну науку

Українки

Аксентьєва Зінаїда (1900 - 1969) - (народилась в Полтаві) вчена-дослідниця геофізики та астрономії, на честь якої Міжнародний Астрономічний союз назвав один із кратерів Венери. Була серед тих вчених, які заснували першу в Україні гравіметричну (гравіметрія - галузь науки, що вивчає гравітаційне поле землі) обсерваторію у Полтаві (1926). Під її керівництвом (1951 - 1969) обсерваторія стала однією з провідних установ у Європі, які досліджували обертання Землі та припливи. Понад десять років розробляла гравіметричну карту України, що відкрила нові можливості для освоєння земних надр.

Софія Окуневська-Морачевська (1865 - 1926) - (народилась у Тернопільській області) докторка медицини, перша жінка в Австро-Угорщині, яка отримала диплом лікаря (1896). Фундаторка курсів сестер милосердя та акушерок. Перекладала медичну термінологію українською мовою. Усе життя боролася з гендерною дискримінацією. Всупереч забороні жінкам навчатися в університетах, цілеспрямована Софія здобула вищу освіту (Цюрихському університеті). Стала учасницею феміністичного руху на Західній Україні та своєрідним символом надії на подолання дискримінації та зрівняння жінок у правах із чоловіками (нею захоплювались Іван Франко, Василь Стефаник та Ольга Кобилянська, як дуже талановитою й ерудованою людиною).

Роздивіться зображення. Яких ще жінок у науці ви знаєте? На вашу думку чи легко їм було працювати, та з якими проблемами вони зіштовхувались?

4. Проблеми жіноцтва

Жінки на рівні з чоловіками сприяли розвитку науки, техніки і медицини з найдавніших часів, але їх участь не завжди була помічена. Часто відбувалися такі речі, як ефект Матильди, що вперше був описаний у есе “Жінка як винахідниця” суфражисткою Матильдою Джослін Ґейдж. Ефект пояснюється, як сексистське упередження щодо визнання досягнення дослідниць, чиїм працям часто приписують авторство їх колег-чоловіків. Від нього постраждали досить відомі науковиці. Першою відомою була Тротула Салернська, по її смерті роботи лікарки приписали чоловікам, відбулось це у далекому ХІІ столітті. Також у 1903 році постраждала відома нам Марія Склодовська-Кюрі хоча вона є єдиною жінкою, що отримала дві Нобелівські премії з фізики 1903 та хімії 1911, однак її так і не прийняли до Французької академії наук (хоча в подальшому її студентка Марґеріт Перей була прийнята у 1962 році). Крайні приклад у 1950 році Сесіль Павелл отримав Нобелівку з фізики за розробку фотографічного методу ядерних процесів. Хоча, Марієтта Блау була першовідкривачкою у цій галузі. Ервін Шредінгер (той, самий кіт Шредінгера) номінував її на цю премію разом із Гертою Вамбахер проте їх обох виключили.

Причинами такої поведінки слугують такі речі, як гіпотеза біологічного детермінізму — ця помилкова гіпотеза була на устах до середини ХІХ століття, що нібито психологічні “особливості” жінок заважають їм займатися наукою. Наукивиці розглядались, як виняток, що “підтверджував загальне правило”. З часом стало зрозуміло, що основною причиною непредставленості жінок у науці є соціальні, культурні та релігійні детермінанти, що обмежують можливість жінок займатися науковою діяльністю і досягати успіху у цій галузі. Серед таких причин є: правові обмеження жінок у минулому (відсутність виборчого права та майнові обмеження), обмеження освіти жінок, розрив у оплаті праці, сексизм в освіті (тобто, жінки йдуть у медицину, освіту, легку і харчову промисловість, а чоловіки у точні науки, важку промисловість, топменеджмент). Звісно перепони створені для того щоб їх долати, але звісно це вплинуло на жінок у науці, а себто на кількість, якість та пресинг.

5. Правда чи Брехня

Правила гри “Монополія” розпрацьовані Чарльзом Дерроу? (Ні, правила були створені Елізабет Мегі, а Чарльз купив патент у Мегі за 500 доларів, фактично її “монополізувавши)

Стефані Кволек відома тим що створила кевлар? (Так, відомий матеріал, що рятує мільйони життів кожного дня був створений у 1965 році)

Також Стефані Кволек була винахідницею системи захисту будинку? (Ні, нею була Мері Ван Бріттан Браун, на фоні зростаючої кримінальної ситуації в США у 1960-х)

Джозефіна Кокрейн побудувала першу автоматичну посудомийку з використанням тиску води, у мідному баці в якому оберталось колесо, що приводилось у дію водою? (Так, отримати патент у 1886 на цей винахід її надихнув чоловік алкоголік, що після смерті залишив їй купу боргів

Ольга Гонсалес-Санабрія, розробниця батареї для МКС, сьогодні очолює один з дослідних відділів НАСА? (Так, це інженерний відділ)

За розробку автомобільних двірників Мері Андерсон отримала керівну посаду у автомобільній компанії? (Ні, її винахід не сподобався авто-компаніям, вони подумали, що рух двірників буде відволікати водії від дороги)

Розробниці покращеного методу переведення слів у цифровий код Ґрейс Гоппер, приписують популяризацію терміна “debugging” (усунення неполадок), саме це слово прийшло їй у голову коли вони витягала диктофон з комп’ютера? (Ні, хоча слово bug також і означає диктофон, але воно також перекладається як метелик)

Нобелівська премія з фізіології або медицини, є третьою у списку по кількості премій отриманих жінками (Так, 12 премій, крайня була завойована у 2015)

2009 рік став найбільш успішним в отриманні Нобелівських премій (Так, одразу 5 премій у 4-х категоріях)

Жінки більше всього завоювали Нобелівських премій з фізики? (Ні, на 2020 рік більшість лауреаток у категорії премії миру)