Година спілкування "Зимуючі птахи"

Година спілкування «Зимуючі птахи»

Мета: забезпечити засвоєння учнями знань про значення птахів у природі та житті людини; довести до свідомості учнів необхідність збереження різних видів зимуючих птахів; виховувати у дітей повагу та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: ілюстрації зимуючих птахів, дитячі малюнки, пташині годівнички, виставка книг про птахів, записи «голоси» птахів.

Хід заняття:

I. Повідомленя теми і мети заняття

Учитель. Діти, куди ми потрапили? Прислухайтесь. Що це? (Звучать голоси пташок.) Яка пора року на вулицях нашого міста? (Голоси птахів стихають.)

• Чому вони стихли? Що сталося? Куди поді­лися пташки? Чому?
• Чи всі пташки відлетіли в теплі краї?
• Діти, пригадайте, яких птахів  ви знаєте? (Лелеку,   перепілку,   шпака...)   А   ще?   (Соловейка,журавля...) А горлицю, дрозда, мухоловку не забу­ли? Та хіба всіх пригадаєш? Он тільки на Україні їх 360 видів! А всього на Землі 8600.

Сьогодні  ми  говоритимемо  про  птахів,  які зимують у нас. .А ось і вони.

До нас сьогодні завітали гості. Це птахи, які залишилися у нас зимувати.

1-й учень

Гуляють білі сніговиці,

Тріщить мороз,

гудуть вітри.

Сидять зажурені синиці,

І повзики, і снігурі.

2-й учень

Зима-зима. Не те, що влітку —

Біліє далеч снігова,

І на малесеньку чечітку

Колючий острах навіва.

Дзьобатий дятел працьовито

У кору стука — не дріма.

Але тепер йому не літо —

            Кругом зима. Кругом зима!

3-й учень

А сніг лежить, а вітер злиться.

І навіть щиглик на біду,

Хоч звичка в нього — бадьориться,

Притих під кущиком в саду.

4-й учень

Сніжинки білі — не комахи,

А ковдра біла — не тепло,

І повели розмову птахи

Про те, що буде, що було.

 

II. Основна частина

Учитель. Послухаймо, що цікавого вони нам роз­кажуть. Перший наш гість — Синичка. А тепер, Синичко, розкажи, як тобі живеться.

Синичка:

Скільки тут пташок співало,

Веселилося щодня,

Коли сонце пригрівало

І літала комашня,

Кожний кущик, кожну гілку

Обсідали залюбки,

Щоб не шкодили ніскільки

їм зажерливі жуки.

Сили в крильцях не жаліла

Кожна пташка — ой, люлі!

І комах, і гусінь їла

На зеленому гіллі.

Я одна, тоді, бувало,

Не хвалюся задарма,

За добу комах з'їдала,

Скільки важила сама.

А тепер кругом зима —

Ні комашечки нема.

Учитель. А ось і другий гість. Він вам добре зна­йомий. Хто це? (Дятел) Як тобі, Дятле, живеться взимку?

Дятел:

Ой було, було, було —

Всюди зелено було.

Хто працює, а не спить,

Досхочу міг їсти й пить.

Пробудився на зорі —

Застрибав по корі,

Де сховався жучок,

Короїд, черв'ячок...

Лиш прицілився — стук-стук! —

І вже у дзьобі жук.

А тепер кругом зима,

їжі доброї нема!

 

      Учитель. Веселий і безтурботний Горобчик з'явився тут.

Горобчик:

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджаках.

Сидіти їм під стріхами,

Шукати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими,

І долі ні зерна.

Ви хліба накришили б нам,

Посипали пшона.

Горобчики наїлися

І наче у теплінь

Всі радо розлетілися —

Цвірінь, цвірінь, цвірінь!

      Сорока: І мене діти взимку біля своїх годівниць бачать.

Строката сорока

В садку білобока

Веселої вдачі

Навприсядки скаче.

Де, Вороно-Каркароно,

Ти була?

Що, Вороно-Каркароно,

Принесла?

Ворона:

Я проснулась, стрепенулась

І кар-кар!

На воронячий зібралась я базар,

Рано-рано прилетіла до струмка,

Покружляла, покружляла я вгорі,

Горобців порозганяла у дворі.

Учитель:

Зараз зима. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Але це для них не так просто. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів — грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6—7 годин, їм потрібно не лише знай­ти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні — 1200, тобто, додається час, а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку у птахів залишається од­на надія — на людину. Які з птахів залишаються зимувати у нас?

Група учнів готувала розповідь про зимуючих птахів нашого міста.

1. Про те, що синиця дуже корисний птах, відомо лю­дині ще з давніх- давен. Перший закон про охорону птахів був прийнятий на початку 13 століття, а в грамоті Людовика Баварського (1328 р.) говорилося, що: «Тяжкий штраф чекає того, хто зловить синицю — старанного лов­ця комах». Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів. Щоб приваб­лювати синицю у сади, слід вивішувати їжу для них. Си­ниці починають гніздування рано навесні. Тому дуплян­ки для них розвідують з осені. Спочатку птахи ховаються в них від морозу, а потім залишаються і виводять пташе­нят з настанням пори гніздування.

Синички, хоча і тримаються поблизу людини, свої гнізда часто будують в дуплах дерев, у щілинах будівель, на балконах, але завжди зберігають певну дистанцію. Житла споруджені дуже старанно: вимощують порож­нину дупла або щілини в стіні будинку сухим мохом, су­хою травою і листям, але саму середину гнізда, куди са­мочка відкладає маленькі, білі, з рожевими цяточками яєчка (їх буває 10—12), вимощують ніжним пір'ячком і шерстю тварин. За літо синичка встигає вивести 2 по­коління пташенят. Таким чином, можна підкреслити, що синички — це одні з найбільш корисних пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів.

Бережіть цих чудових пташок!

2. Щиголь — яскраво-жовті великі плями на крилах, дзьоб оточений оксамитно-червоною широкою смугою, дві світло-коричневі плями на світлих грудях, чорне пір'я крил — це основні ознаки щигла. Щигли завжди рухливі, тримаються парами, зграями, мандрують по дібровах ли­ше весною. Коли настає період виводити потомство, щигли розбиваються на пари і починають вити гнізда, вкриті зверху лишайником та мохом. Всередині самка вистилає гніздо м'яким рослинним пухом, відкладає 4—5 яєць. Якщо щиглів тримати вдома, то слід знати, як і чим їх годувати. Вони поїдають просо, мурашині яйця, насіння лопуха, шматочки яблука, насіння берези, ольхи.

3. Повзик — назву йому дали, мабуть, від того, що по­любляє, причепившись до кори дерева головою вниз, сидіти або жваво лізти по стовбуру вгору і вниз. Цей птах живе у нас протягом цілого року. З ранньої весни, як тільки починає гріти сонечко, в лісі здалеку можна почу­ти мелодійний, гучний свист. Гніздиться він переважно в дуплах дерев листяних або мішаних лісів. Гніздо — отвір дупла, завжди заліплене глиною, залишається лише ма­ленький, геометричне правильний круглий отвір, куди ледве може залізти сам птах. Так пташка захищає своїх дітей від ворогів. Повні кладки з 7—9 плямистих яєць бувають двічі на літо — в квітні й в кінці червня. Живить­ся повзик влітку переважно комахами, серед яких багато небезпечних шкідників (наприклад, клоп-черепашка), восени і взимку, коли не вистачає тваринного корму, охоче поїдає різне насіння.

Дуже корисний птах, якого слід охороняти і приваблю­вати в усі ліси та парки!

4. Дятел. Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, іноді одноманітне (чорне, зе­лене) і майже у всіх видів самців і деяких самок на голові є червона «шапочка». Голова в них порівняно велика, дзьоб міцний, конічний, на кінці долотоподібний. Язик надзвичайно довгий (8—14 см), завжди змочений липкою слиною. Це в дятлів найбільш чутливий орган дотику. Ним вони добувають з-під кори і навіть з дере­вини комах та їх личинок. За допомогою коротких і сильних ніг з гострими загнутими кігтями всі дятли чудово лазять по стовбурах дерев, спираю­чись на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швид­ко, то різко піднімаючись, то ніби падаючи з скла­деними крилами.

5. Снігур. З'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за гороб­ця (вага 32—34 г). Має чорний корот­кий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить наряд­ні взимку. Вони червоногруді, з чор­ною синюватого блиску «шапочкою» на голові, таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами та сіро-голубою спинкою, з білим попереком і надхвістям. В самок замість червоних і голубих кольорів бурувато-сірі. Взимку снігурі поїдають насіння бур'янів, різні ягоди та брунь­ки дерев.

6. Шишкар. За розмірами трохи більший за снігура (вага 43— 57 г). Нижня і верхня щелепи дзьоба загнуті і їх кінчики перехрещуються між собою. Крила довгі, хвіст порівняно короткий, з вирізкою, ноги міцні, короткі. Забарвлення старих самців яскраво-черво­не, крила і хвіст бурі. Самки забарвлені в сіру­ватий та зеленувато-жовтий, а молоді птахи бурий колір. Шишкар живиться насінням хвойних дерев, яке майстерно витягає з шишок

7. Ворона. Ворона сіра, або ґава — добре відомий усім птах. За будовою тіла вона нагадує крука, але менша за нього (вага 500—700 г). Голова, горло, крила, хвіст, дзьоб і ноги чорні, решта оперення сіре. Ворона живиться комахами, гризунами. Може заподіювати шкоду, коли знищує яйця і пташенят як комахоїдних, так і мисливських птахів, напа­дає на домашніх курчат, поїдає насіння на посівах. У зв'язку з цим її відносять до шкідливих птахів. Проте влітку і восени ворона сіра знищує багато шкідливих комах і приносить тим самим велику користь. Відомо, що ворона разом з галками та граками під час оранки визбирує із землі личинок хрущів та дротяників.

8. Галка. Вона чорна, лише шия, щоки в неї світло-сірі та черево тем­но-сіре. Дзьоб товстий. Живиться галка переважно комахами, якими й вигодовує пташенят. Особливо корисна вона поблизу населених пунктів, де знищує багато шкідників у садах і на городах. В деяких населе­них пунктах галка буває майже єдиним видом птахів, що знищує хрущів у зелених насаджен­нях. Галки визбирують багато черв'яків, лялечок жуків та інших комах під час оранки. Восени вони збираються у великі зграї, іноді разом з граками і мандрують по полях в пошуках їжі.

9. Сорока. Має чорно-біле строка­те оперення, довгий східчастий хвіст. Сорока всеїдний птах. Живиться різноманітними комахами, а також зерном диких трав та злако­вих культур. Але там, де сорок багато, вони шко­дять, знищуючи багато пташенят як диких так і свійських птахів. Коли пташенята підростуть со­рока починає полювати за мишовидними гризу­нами та комахами і знову стає дуже корисним птахом. Взимку знаходить корм і на смітниках.

Учитель. А зараз ми проведемо віршовану вікторину, з якої дізнаємося як ви засвоїли назви зимуючих птахів.

На землі білосніжна корона,

Біле все, лише чорна... (ворона).

Вже безлисте гілля, наче палка,

А на ньому сидить сонна... (галка).

На тополі високо-високо

Стрекотить білобока... (сорока).

От було б менше снігу, якби

Були б ситі усі... (голуби).

А ось тут на малім деревці,

Ніби кульки сидять... (горобці).

Все замерзло, немає водички.

Між гілками літають... (синички).

В пору цю їсти пташечка хоче,

Он на дереві дятел... (стукоче).

З-під кори добуває личинки,

Все ж їда для малої... (пташинки)

Все поснуло: жук, муха, комар,

А в ялинах — господар... (шишкар).

З шишок від добуває зернятка,

Будуть ситі його... (пташенятка).

Десь здалеку доноситься стук,

То горіха роздовбує... (крук).

Ліс шумить і хурделиця ойка,

Між гілками з'явилася... (сойка).

В теплий край ці пташки не літають,

Зиму тут вони всі... (зустрічають).

На берізці на гіллі вгорі

Кольорові сидять... (снігурі).

А омелюхів зграйка ось тут

Горобину червону... (клюють).

Десь у лісі, немов у дворі,

Ходять красеники... (глухарі).

Зараз стужа, мороз і зима.

Корму доброго птахам... (нема).

Та у вирій вони не літають,

Вони мужньо тут зиму... (стрічають).

Над усе вони люблять свій край,

То ж пташині ти... (допомагай).

 

Вчитель: друга група дітей складала вірші та оповідання «Годівничка». Надаємо їм слово.

      Моя годівничка

Цієї зими ми разом з мамою і татом пішли на прогулянку у парк. Він такий гарний!!!

Мене здивувало те, що у парку вільно почуваються не тільки люди, а й птахи. Де ще, як не тут пташки можуть підгодуватися холодною порою. Люди гуляють у парку і охоче кидають птахам їжу. Ми теж принесли, насіння, зерно і шматочки хліба. Коли я побачив з якою радістю та вдячністю пташки дзьобають крихти, то дуже зрадів. Після цього я вирішив підгодовувати птахів. Тато допоміг мені, і ми разом з ним збудували годівничку і прикріпили її у дворі.

Коли я насипаю пташкам їжу і спостерігаю, як вони годуються, то відчуваю справжнє щастя від того, що допоміг вижити холодною порою хоча б одній пташинці.

 

Годівниця

Ми зробили годівниці:

прилетіла до нас синиця

і про дятла не забули,

як же нам та без ворони,

горобця до себе взяли,

всі птахи в нас побували.

 

Годівниця

У неділю, в вихідний

Майстрували з татом

Годівницю для птахів

Малюків пернатих.

В нашому саду живуть

Горобці, синиці.

Влітку під’їдають тут

Крихти і суниці.

Завітала на поріг

Осінь різнобарвна

І ластівок прощальний крик

Пролунав печально.

Раптом ранком випав сніг -

Радість всім малятам.

Вийду взимку на поріг

Візьму з собою санчата…

Де синичка? Дятел де?

Думаю… гадаю…

Як насіння він знайде в снігу,?

Не знаю!

Годівниця вже висить

У саду, на сливі.

Прилетіли пташки вмить

Радісні й щасливі!

А я з гордістю дивлюсь

На я свою роботу,

Пташки дякують мені

За мою турботу!

 

Вчитель: Третя група дітей намалювала малюнки «Допомога птахам взимку» і представили їх на нашому вернісажі. (Розгляд малюнків).

 

1-й учень

А пташкам маленьким де їсти узяти,

Як снігом весь світ замело?

В них лапки маленькі.

Як сніг розгрібати?

Як знати, де зерня було?

2-й учень

Тепер нам пора про пташину подбати,

Від голоду уберегти.

Для неї годівнички малі змайструвати

І крихти туди принести.

3-й учень

Бо ж ми у теплі і в достатку живемо,

І нам не страшні холоди.

А крихтами хліба ми пташку спасемо

Від голоду і від біди.

 

Учитель. Ось ми і дізналися, які пташки зимують у нас. І я дуже рада, що всі ви, діти, потурбувалися про них, виготовили найрізноманітніші годівнички, у які насипатимете різний корм для пташок, щоб вони успішно перезимували. А якого корму потре­бують пташки?

1-й учень. Синичкам можна давати різну крупу, насіння соняшника і гарбуза, а також свіже несолене сало.

2-й учень. Для інших пташок згодяться пшоно, крихти білого хліба і каша, а також дрібно нарі­зані яблука.

3-й учень. А ще можна покласти в годівничку і різне насіння з квітів та трав.

4-й учень. Що б ви туди не насипали, не забувайте, що годівнички до вечора опустіють, тому зранку не забудьте принести корму знову.

1-й учень. Зате навесні ваш садок, навіть те одне деревце, що під вашим віконцем, зацвіте і заспіває веселим щебетом пташок. Його не вразить ані попе­лиця, ані гусінь, ані інші шкідники, адже пташки, про яких ви подбали, не забудуть про ваше тепло і добре серце.

2-й учень

Ми зробили годівнички

Для горобчика й синички.

Корму також принесли,

Щоб голодні не були.

Крихти хліба і жовток,

Ще насіннячка й сирок.

Ще пшонця їм повну жменьку

І горішків чималенько.

От пташки як налетіли,

Мабуть, дуже зголодніли!

Все склювали і наїлись

Та на кущиках розсілись.

З радості защебетали — Так «спасибі» нам сказали.

 

Учитель. А зараз настав час для демонстрації наших годівничок.

(Кожна дитина підходить до тієї годівнички, яку вона виготовила, і розповідає про те, як це вона це робила і хто їй допомагав.)

 

III. Підведення підсумку

Учитель:

•            Яких зимуючих птахів ви спостерігали в нашій місцевості?
•            Чому вони не полетіли до теплих країв?
•            Які можна зробити годівниці для птахів?
•            Які птахи прилітають до годівниць?
•            Який корм краще поїдають?
•            Яке правило ви засвоїли при підгодівлі птахів?
•            Чим віддячують птахи?

Отже, ви для себе зробили висновок: кожен, хто любить і цінує рідну природу, повинен постійно дбати про її збагачення, вміти зберігати і розумно використовувати її скарби. Отож, необхідно завжди охороняти птахів, сте­жити за тим, щоб ніхто не кривдив їх, не забирав яєчок, не руйнував гнізд, не здіймав галасу там, де вони гніздяться!

 

Наукова література

1. В мире птиц. Д.В. Владышевский – Новосибирск: Наука, 1982
2. Операция «Стерх». В.Е. Флинт – М.: Леск. Пром.- сть, 1981 – 152с., ил.
3. Охота за голосами: Книга об охоте с магнітофоном /Составитель Н. Сладков; Оформл. Ю.Кириллина. – Л.: Дет. лит., 1982, 207с.,ил.
4. Пернаті друзі. П.Ф. Гальченко, Київ, Урожай, 1978, 200с.
5. Птицы нашего города /А.И. Кошелев, В.А. Кошелев, А.Н. Николаенко, Л.В. Пересадько/ Под общей редакцией А.И. Кошелева. – Мелитополь, 2006,– 178с.
6. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу. / Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко – Х: Торсінг, 2002, 336с.
7. Школьный атлас – определитель птиц. В.М. Храбрый: Кн. для учащихся. – М.: Просвещение, 1988. – 224с.:ил.
8. Щоб жили лебеді: Розповіді про рідкісних і цінних тварин та рослин західних областей УРСР. К.А. Татаринов. – Львів: Каменяр, 1983. – 109с.

 

Дитяча література

1. В. Бианки. Лесные домишки. Изд. Веселка, 1978г.
2. А.С. Лошаков. Птицы живут на земле. – Днепропетровск: Промінь, 1980 – 142с., ил.
3. Д.Н. Мамин – Сибиряк. Сказка. Серая шейка. Москва, 1985.
4. Пташине весілля. 3б. віршів, оповідань, казок, пісеньок і лічилок: Для мол. шк.. віку /Упоряд. В.І. Лучука; Мал. Н.В. Кирилової. – К.: Веселка, 1990. – 158с.: ил.
5. Е.И. Чарушин. Моя первая зоология. Лен-издат, 1987