ГОДИНА СПОМИН ,,ВЕЛИКИЙ ГОЛОД-ВІЧНИЙ ГРІХ,, (Вшанування жертв голодомору)

ГОДИНА СПОМИН ,,ВЕЛИКИЙ ГОЛОД-ВІЧНИЙ ГРІХ,,

(Вшанування жертв голодомору)

На сцені столик, на ньому хлібина на вишитому рушнику, хрест з терновим вінком, колоски  пшениці, перев’язані чорною стрічкою, запалена свічка.

На сцені плакат зі словами:

«Немає в світі вищих братських могил, ніж ті, що заповнені останками безвинних жертв голодомору в Україні.»(Юрій Семенко). Звучить пісня Оксани Білозір  «Свіча»

Мета: поглибити знання учнів, присутніх про роки голодомору в Україні та його наслідки для українського народу. Розвивати вміння висловлювати свої думки, використовувати різні документи, готуючись до розповіді, виступати у ролі актора. Виховувати повагу до історичного минулого свого народу, який вистояв  випробування.

Обладнання. Приміщення оформлене стендами, що засвідчують голодомор на Україні в 1932 – 1933 років. Книжкова виставка. Малюнки та надписи. Підвищення, на якому встановлена свічка, хліб, колоски пшениці обв’язані чорною стрічкою, хрест з терновим вінком. Над сценою надпис на стрічці «Колоски пам’яті». Збоку прапор та тризуб з чорною стрічкою.

 Ведучий 1. Доброго дня, шановні вчителі та учні! Сьогодні ми зібралися, щоб пригадати сумну та трагічну сторінку в нашій історії – голодомор 1932-1933 років.

  Багатовікова історія України-це літопис життя народу-великомученика. Як свідчать наукові джерела, майже кожне століття позначене голодними роками, епідеміями, війнами, чужоземними навалами. Ніколи український народ не мав навіть короткочасного перепочинку для відновлення своїх сил та енергії. Та найбільших втрат зазнала Україна в ХХ столітті. Надто багато безіменних могил залишили по собі українці, убиті леніно-сталінськими пророками.

 Ведучий 2.  Голодомори…Голод-це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традиції. Узимку 31-32 років привид голоду вже стукав у двері селянських хат. Навіть через стільки літ важко ступати болючими стежками трагедії рідного народу. Але ми повинні знати свою історію. Нехай запалена нами свічка горітиме на спомин мільйонів невинно убієнних більшовицькою системою наших рідних. Нехай гіркі слова правди сколихнуть наші серця і душі.

 Запалимо свічки!

Звучить музика: Requiem Fesliyan Studios Background Music

Учень 1. Не звільниться пам'ять, відлунює знову роками. Я зітхну… Запалю обгорілу свічу…

Помічаю: не замки-твердині, не храми -

Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори надійшли.

Придивляюсь: ,, Вкраїна, двадцяте століття.,,

І не рік, а криваве клеймо: ,, Тридцять три.,, .

Учень 2. За всіх часів народів хліб вважався святим. У нас хліба ще ніколи, поки стоїть світ, не бракувало, бо українські чорноземи – найродючіші, бо українці-найкращі хлібороби, які добре знали ціну кожному колоску і кожний зернині. Мало знайдемо в історії не тільки України, а й світу таких трагедій, як голодомор 1932-1933 років. Він став національною катастрофою. Це був штучний голод, люди вимирали цілими селами. Тож пам’ятаймо ту неймовірну ціну яку заплатив наш народ за право жити.

 Відео: « Скільки жертв Голодомору.»

Звучить музика: Fesliyan Studios Background Music

Учень 3. Такої страшної трагедії, яку пережив у 30 роках наш народ,  не знав, мабуть, жоден народ в історії людства. З голоду пухли і вмирали діти, чоловіки і жінки працездатного віку, часто – цілими родинами. Малеча бродила і повзала у пошуках чогось їстівного.

Поїдали ворон і горобців, собак і котів. Збожеволілі від голоду матері пожирали своїх дітей. Жертв вивозили і закопували в землю без церемоній, без трун, а інколи ще напівживих. Скільки сконало людей за якихось неповних 2 роки, точно ніхто не знає. ,,Це факт знущання, геноциду українського народу,,. Холоднокровні убивці, яких не хвилювала доля мільйонів людей, забирали останню крихту хліба, останню надію.

Учень 4. Перешукати у кожній хаті.

Макуху знайдете-забрати!

Прилюдно грався зброєю.

І насміхався прохолодно…

Кого чекає смерть голодна,

Для нього основне – кар’єра!

Хвалився він про перемоги,

Мовляв, трудився до знемоги,

Та кулаків слова, багровість…

Що він робив-спитай сьогодні:

Про це розкажуть вам голодні,

Як він їх добивав на совість.

Учень 5. Голод охопив усю Україну. Найбільших масштабів він набув на півдні, сході і в центрі. Прагнучи врятувати від голодної смерті бодай дітей, селяни вивозили їх у міста і залишали там в державних установах, лікарнях, просто на вулицях.

Учень 6. Коли відомості про голод в Україні дійшли на Захід, там було створено комітети допомоги. Це питання порушувалось на Лізі націй та у Британському парламенті. Але радянський уряд відкинув пропозицію про допомогу і стверджував, що цю інформацію поширюють вороги Радянського Союзу.

Учень 7.   Українці з польських берегів Збруча й Буга пускали плоти з харчами – і польські прикордонники не звертали на них уваги, не стріляли. Стріляли радянські прикордонники в українців, які намагалися перехопити ці плоти. Це був злочин, свідомо спрямований на фізичне винищення українського селянства.

 Учень 8.  Це був ,,Страшний Суд,, , кінець світу – брат постав проти брата, син – проти батька й матері, земля залилася кров’ю. Чому саме ми? Чому? Невже це спокута за гріх безвір’я, нешанобливого ставлення до Бога, руйнування храмів, масового пригнічення віруючих?

Відео: « Голодомор в Україні: спогади живих свідків»

Учень 9.  Смерть від голоду – найстрашніша. Не дай Боже, навіть ворогові вмирати голодною смертю. Пом’янімо невинно убієнних, вшануймо хвилиною мовчання жертви сталінського злочинного голодомору.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Запалюються свічки під пісню «Свіча»

Ведучий 1.  Ми також запрошуємо всіх присутніх приєднатись завтра до всеукраїнської акції „Засвіти свічку”. Хай кожен з вас запалить свічку пам’яті у своєму домі, в знак вшанування невинно замученого голодом українського народу.

Відео «Засвіти свічку»

Учень 10   То був не просто голод, що швидко минає, а люте безхліб’я. Стогнало лихо Україною. Часто люди доходили до божевілля. Вживали все, що можна було жувати. Їли мишей, щурів, горобців, земляних хробаків і слимаків, мололи кістки на борошно, варили шкіру із взуття. Почався канібалізм. Уживали в їжу кульбабу, реп’яхи, липу, акацію, щавель, кропиву, кору дерев.

Учень 11   Ні крихти в роті вже стільки діб…

Немов в гарячці, я марю їжею.

Раптом десь голосно: ,, Свіжий хліб!

Кому, громадяни, свіжого хліба?,,

Що кажете? Хліб? Біля нашого дому?

А голос, мов дражнить, лунає на ганку,

І я здригаюсь…

І раптом кричу у нестямі:

-Дайте! Ви чуєте? Дайте! Бо збожеволію…

Мені! Хоч скоринку! Ви чуєте, люди?

Мені! Я благаю! Нехай не свіжого.

Хоча б шматочок, дайте!

Відео: «Голодний дух»

Учень 12.  Страхітливий злочин ніколи і нічим не стерти з пам’яті. У ці дні, коли по всій Україні відбуваються численні заходи-реквієм, відчинимо свої душі й серця для пам’яті про ті страшні роки, зробімо все для того, щоб ніколи і за жодних обставин подібна трагедія не спіткала Україну.

Учень 13.  Тепер, після того, як минуло багато років, ми можемо відповісти, чого хотіли організатори голодомору. Кому це було вигідно? Хто хотів вирубати українську хліборобну націю під корінь? Комуністичний режим не міг миритися з існуванням вільнодумних, незалежних людей. В українців ламали хребет нації, виймали українську душу.

Учень 14.  Тому ми маємо зрозуміти, що головним обов’язком кожного з нас сьогодні є збереження пам’яті про тих безневинно закатованих під червоними прапорами. Ніхто не має права про це забути. Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, дасть нам силу та волю, мужність і наснагу для зміцнення нашої держави.

«МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ», муз. М. Лисенка, слова  О. Кониського.

Пісня «Боже, Україну збережи».