Голод 1921–1923 рр .: причини, наслідки. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР.

Історія України. 10 клас. Профільний рівень.

Тема. Голод 1921–1923 рр .: причини, наслідки. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•          пояснити зміст поняття «політика творення голоду»;
•          визначати причини та наслідки голоду 1921-1923 рр. в Україні;
•          характеризувати політику радянської влади щодо України та  іноземну допомогу жертвам голоду в УСРР.

Розуміти:

Обладнання

Підручник (Власов В.С., Кульчький С.В. Історія України (профільний рівень): підручник для 10 кл. закладів загальної середньої освіти.- К.: Літера ЛТД, 2018.- 304 с., карта «Голод 1921-1923 рр. в Україні»

Основні питання теми:

1. Причини голоду 1921-1923 рр.
2. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР.
3. Наслідки голоду 1921-1923 рр.

Хід уроку

І. Вступна частина -5-7 хв.

Організація навчальної діяльності.

Актуалізація опорних знань учнів

Мозковий штурм

•          Якими методами було встановлено радянську владу в Україні? Якою була політика більшовиків в Україні в 1918-1920 рр.?

Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми та передбачуваних результатів уроку

Після цього уроку я зможу:

•          пояснити зміст поняття «політика творення голоду»;
•          визначати причини та наслідки голоду 1921-1923 рр. в Україні;
•          характеризувати політику радянської влади щодо України та  іноземну допомогу жертвам голоду в УСРР.

ІІ. Основна частина – 28-30 хв.

1. Причини голоду 1921-1923 рр. Погляд дослідника

Робота в парах. Метод «опорні слова» Завдання: Позначте в тексті маркером ключові слова для відповіді на винесене в заголовок запитання.

Якими були причини голоду 1921-1923 рр.?

 У травні – червні 1921 р. стало зрозуміло, що насувається жахлива посуха. Природний катаклізм ударив по основних по основних хліборобських регіонах – Поволжю, Північному Кавказу, південних губерніях України. У регіонах, не зачеплених посухою, врожайність майже не поступалася звичайній. Але селяни посіяли тут істотно менше, ніж у роки, що передували продрозкладці. Виникла нерозв’язана ситуація з хлібом, за якої масова загибель людей від голоду була ніби запрограмована: на фактор природного лиха наклалися наслідки комуністичного експерименту і спричиненого багаторічними воєнними діями господарського розвалу.

 Леніна обурювало те, що Україна дає Росії в цій ситуації менше хліба, ніж вимагала радянська влада. Він навіть запропонував мобілізувати 3 мільйони молоді в Поволжі до армії й послати її в Україну, щоб вона допомогла посилити продроботу серед  «ненажерливих багатих селян». Реалізувати цей страхітливо – підступний задум не вдалося через дезорганізацію життя в голодуючому Поволжі.

 Становище в південних губерніях України трагічно погіршувалося. Але про голодуючих селян в українських губерніях держава забула. Газетам було заборонено писати про них. «Братерська допомога хлібом» формально незалежної України сусідній Росії виглядала б дивно, якби всі знали, що українські селяни також помирають з голоду.

 Республіка мусила й далі вивозити хліб для постачання «червоних столиць» (Москви і Петрограда). У травні 1922 р. голодувало понад 3, 7 млн людей. Г. Петровський кілька разів звертався в Москву з проханням не вивозити на північ продовольчі вантажі наркомпроду УСРР, але домігся згоди тільки в червні. Тим часом до врожаю 1922 року не дожили сотні тисяч селян південних губерній.

 Москва відновила з 1922 р. експорт хліба. З України вивезли за кордон 13, 5 млн пудів хліба нового врожаю. Щоб експорт не виглядав аморально, було оголошено, що врожай 1922 р. припинив голод. Але голод у південних губерніях протримався протягом усього 1922 р. й перекинувся на першу половину 1923 р.

 Керівники РКП(б) торгувалися про постачання міст і забули про голодуючих селян.  Голодні робітники були небезпечніші, ніж розпорошені селяни. Проте в політиці центру виявилося й неоднакове ставлення до селян різних регіонів: співчутливе для Поволжя й агресивоно – лихе щодо південних губерній України. Пояснення криється в тому, що українське село було охоплене антибільшовицьким повстанським рухом.

 Цей рух у другій половині 1921 р. стрімко пішов на спад.  В умовах голоду політична активність села впала майже до нуля. Голод виявився фактром, який приборкував ефективніше, ніж каральні експедиції. Конфісковуючи злиденні продовольчі запаси навіть у селян південних губерній, радянська влада скористалася природним катаклізмом, щоб упоратися з «куркульським бандитизмом». У 1921 р. в Україні було вперше застосовано терор голодом.

Робота в загальному колі. Кластер «Причини голоду 1921-1923 рр.» Учні по черзі називають причини голоду, які записуються на фліпчарті або дошці. Серед записаних причин, учням пропонується виділити, підкресливши, основні причини. Учням також пропонується самостійно визначити характер голоду 1921-1923 рр. та території, які найбільше постраждали.*

2. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР.

Робота в групах. Учні опрацьовують матеріал, об’єднані у 4 групи та відтворюють її у ролях:  1- ша група- «журналісти», 2-га група – «науковці», 3-я група – «очевидці», 4- та група – «дипломати».

У 1921 р. російські більшовики звернулися по допомогу до міжнародних організацій. 20 серпня 1921 р. у Ризі укладається угоду між урядом РРФСР та Американською адміністрацією допомоги.

*Власов В. Кульчицький С. Історія України 1921-1938: навчальний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів.- К.: Літера ЛТД, 2013.-С. 6-7

ARA координувала діяльність американських організацій, які надавали допомогу голодуючим: Американський єврейський розподільчий комітет (Джойнт), Американські менонітські організації допомоги, Американський допоміжний комітет друзів, Американський Червоний Хрест, Католицький рух «Лицарі Колумба», Національна лютеранська рада та ін.

ARA допомагала розореним після світової війни країнам Європи: забезпечувала населення харчами, надавали медичну допомогу.

У серпні 1921 року Президент США (1921-1923 рр.) Уоррен Гарден та Конгрес США ухвалили  безпрецедентне рішення – надати Росії фінансову допомогу у розмірі 1% федерального бюджету США 1921 р. – 24 млн. доларів. У Вашингтоні відбулася конференція, на якій ARA і Джойнт вирішили об’єднати зусилля для надання допомоги Росії.

10 січня 1922 р. УРСС та ARAуклали договір про допомогу Україні. Головним завданням Американської адміністрації допомоги було постачання продуктів, медикаментів, одягу, облаштування громадських їдалень для дітей і дорослих, передача продуктових речей та посилок.

У січні 1922 р. в УСРР у місті Одеса було відкрито представництво ARA. Сумісна комісія ARA і Джойнт відвідала Харків, Київ, Одесу, Житомир, Вінницю, Олександрівськ, Катеринослав, Миколаїв та встановила, що на півдні України склалася катастрофічна ситуація.

ARA сконцентрувала зусилля на надання допомоги у Одеській, Миколаївській, Катеринославській, Запорізькій, Донецькій, Харківській, Полтавській та Кременчуцькій губерніях, де відкрила свої представництва.

У березні 1922 р. ARA розпочинає програму спасіння дітей. На півдні України  та в усіх великих містах створили їдальні, у яких у травні щодня харчувалося 100 тис., а у вже липні – більше 1 млн. дітей.

Для інтернатів й дитбудинків передбачалося харчування та надання одягу. Дітям  надавалася медична і санітарна допомога. 3 липня 1922 р. ARA відкрила їдальні для дорослих у всіх великих містах та вже у серпні у них харчувалися більше 1 млн людей.

Майже 2 млн доларів ARA витратила на медичне забезпечення. ARA постачала медикаменти та нове обладнання в лікарні. Більше 1 млн людей було вакциновано проти холери, тифу, віспи. Допомога була надана майже 900 медичним закладам, які щоденно обслуговували біля 50 тис. хворих.

ARA пересилала в Україну продовольчі посилки від громадян США. Склади для посилок були розміщені в Києві, Харкові, Одесі й Катеринославі. Станом на грудень 1922 р. було закуплено і ввезено в Україну посилок на 8 млн. доларів. Посилка забезпечувала 5 людей їжею на кілька днів.

«Джойнт» зобов’язався годувати 800 тис. дітей щоденно, фактично влітку 1922 р. харчувалося 1 млн. дітей. Організація організувала харчування голодуючих у семи губерніях України.

Діяльність ARA на території України була зупинена Радянським урядом у грудні 1922 р. Радянська влада багато років замовчувала реальні обсяги допомоги, яка надійшла від різних іноземних доброчинних організацій у 1921-1923 рр. Комуністична пропаганда заявляла, що голод був подоланий завдяки вмілому керівництву комуністичної партії та великій допомозі прокомустичної організації Міжнародна робітнича допомога.

3. Наслідки голоду 1921-1923 рр.

Самостійна робота з історичним документом. Прочитавши документ, наведіть 3 аргументи, які обгрунтовують думку про те, що голод деморалізує тих, хто його пережив.

Зі звіту Центральної комісії з боротьби з наслідками голоду при ВУЦВК (1923р.): «На Україні голод охопив цілком п’ять південних губерній… У січні голодувало 1900 тис. осіб..,а в липні 3800 тис., що становило тоді 40%  усього населення цих губерній… Загальна втрата населення за весь період   імперіалістичної й громадянської війн і голоду виражається в цифрі близько 5,5-7, 5 млн людей. Втрата голодного року виражається головним чином у смертях від голоду…

Уже до осені  1921 р. харчування населення стало різко погіршуватися… У Запорізькій губернії харчування селян становило »від ¼ до 1/3 нормального. Населення, знищивши все, що мало - мальськи було придатне в їжу (ховрашки, кішки, собаки), стало харчуватися найрізноманітнішими «продуктами», почавши із сурогатів (макуха, полова, курай) і дійшовши до борошна з костей, дерева, глини тощо. Доведені голодом до розпачу люди в багатьох селах і навіть містах дійшли до поїдання трупів і людожерства. Офіційно зареєстровано до 50 випадків людожерства.

ІІІ. Заключна частина – 8-10 хв.

Учитель пропонує учням скласти вірш- сенквейн

«Політика творення голоду» (заголовок)

(два прикметники)

(три дієслова)

(фраза, що несе певний сенс)

(резюме)

Рефлексія

-Які факти, що прозвучали на уроці вразили Вас найбільше?

Наприкінці учитель коментує домашнє завдання:

Опрацювати відповідний матеріал в підручнику; позначити в контурній карті регіони масового голоду 1921-1923 рр. та території масових виступів селян проти політики творення голоду