Голодомор 1932 – 1933 рр.: очима тогочасного суспільства

Гусак Людмила Вікторівна

викладачка історії, Слов'янський БРЦПО імені П.Ф. Кривоноса

gusack198383@gmail.com, т. 0995476842

 

Тема уроку: Голодомор 1932 – 1933 рр.: очима тогочасного суспільства

 

Урок розроблений за темою «Голодомор 1932 – 1933 рр.: очима тогочасного суспільства», яка входить в програму курсу «Історія України» за 10 клас. Тема є актуальною, так як в ній розглядається одна з найтрагічніших сторінок історії українського народу.

У методичній розробці розкрито методику проведення практичного заняття із застосуванням інтерактивних елементів.

Використовувані методичні прийоми «передбачення», «кубик Блума» «мозкова атака», «п’ять пальців» дають можливість учням брати активну участь в процесі навчання, обмінюватися знаннями, відстоювати й представляти свою точку зору на дану проблему.

 Упродовж уроку учні оцінюють свою діяльність, а на етапі «Підсумки уроку» демонструють малюнок як результат успіху навчання на уроці. Це забезпечує демократичний, партнерський підхід до оцінювання.

 

 

Мета:

• освітня:показати реакцію світової спільноти на події Голодомору, їхню громадську і політичну діяльність, закріпити знання учнів про носіїв правди про Голодомор (Г. Джонса, А. Вінербергера), розкрити політику блокування інформації про Голодомор радянського керівництва;
• розвиваюча: розвивати вміння та навички роботи з історичними та інформаційними текстами та відеоджерелами; вміння логічно мислити та аналізувати історичні факти; висловлювати власні судження щодо тогочасної реакції світу на події Голодомору, формувати інформаційну та комунікативну компетентність (історичний світогляд, мислення учнів);
• виховна: виховувати почуття неприйняття насильства та жорстокості, повагу до історичного минулого свого народу, вшановувати пам'ять закатованих голодом українських селян.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: практичне заняття.

Міжпредметні зв’язки: історія України, правознавство, громадянська освіта.

Навчально-методичне забезпечення уроку: макети сонечок і хмарок, квітки, епіграф, ілюстративний матеріал,

Навчально-технічне забезпечення: ноутбук, мультимедійний проектор, смартфони, екран.

Методи та прийоми навчання: вправи хмарка чи сонечко, алегорія, прийом «передбачення», «Чай або кава на сніданок», бесіда, кубик Блума, мозкова атака,  п’ять пальців, незакінчена картинка.

Форми навчання: робота в малих групах, індивідуальна, колективна.

Основні поняття:

Тривалість: 45 хвилин.

Література: О. Пометун, Н. Гупан Історія України, 10 клас. – 2018. – 256 с.

Очікувані результати уроку. Учні після уроку зможуть:

• поглибити знання з історії Голодомору;
• удосконалити навички роботи з джерелами (текстами, відеоматеріалами), критичного осмислення різних видів джерел;
• аналізувати громадську і політичну діяльність носіїв правди про Голодомор;
• усвідомити важливість і цінність людської індивідуальності;
• формулювати власний світогляд на події 1932 – 1933 рр.;.
• висловити власну думку щодо багатоманітної реакції світу на події, що відбувалися в українському селі в 1932 – 1933 рр.;
• давати самооцінку освітній діяльності за допомогою зорового малюнка.

 

 

ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

 

https://view.genial.ly/611b698db0ad1e0db8a9a794/presentation-golodomor-1932-1933-rr

 

(скорочене посилання http://surl.li/dwnti)

 

І. ОРГМОМЕНТ

 

Перевірка готовності до уроку.

 

Вправа «Хмарка чи сонечко»

Мета: створити позитивну атмосферу на початку уроку.

Учні обирають собі «сонечко» чи «хмарку», показуючи свій настрій на момент уроку.

Отже, ми визначились з вашим настроєм і я думаю, що він у вас не погіршиться, а лише покращиться до завершення уроку.

 

ІІ. МОТИВАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Вправа «Алегорія»

 

Уважно послухайте алегоричне висловлювання та дайте відповідь: «Про що йдеться в тексті?»

 

Дух злоби і людиноненависництва,

Дикий танець на кістках селян

Він бродить по селі...

Не село це – кладовище…

Лютує червоний московський звір

на загарбаній Українській землі.

Давно не чути голосу людського,

Ні кішки, ні собак нема ніде.

Горобчики цвірінькають довкола…

 

• Скажіть, про що йдеться? (Голодомор 1932 – 1933 рр.)

 

Метод «Передбачення»

Методичний коментар. Для з’ясування теми уроку учні переглядають демотиватор (створений за допомогою програми https://www.imgonline.com.ua/demotivational-poster.php) та відповідають на ряд питань

 

Запитання до учнів:

(бесіда)

• Коли відбуваються ці події?
• Чи знайомі вам ці персонажі?
• Про що говорить гасло демотиватора?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 (учні відповідають на подані питання і формують тему та завдання уроку).

 

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

(Голодомор 1932 – 1933 рр.: очима тогочасного суспільства)

...І пізнаєте правду,

– а правда вас вільними зробить!

(Від Св. Іоанна 8:32)

 

(відбувається обговорення епіграфу уроку).

 

ІV. УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План уроку

(занотовують в зошит)

1. Політика радянського уряду із блокади інформації про Голодомор. Оспівувач сталінської політики Едуард Ерріо.
2. Носії правди про Голодомор та їхня доля. Г. Джонс, А. Вінербергер.

Поділ на групи

Прийом «Чай або кава на сніданок».

Методичний коментар. Пропонується учням об’єднатися у групи використовуючи, прийом «Чай або кава на сніданок». (Тим, хто пив інший напій, пропонується приєднатися до групи, де менше учасників)

 

1. Політика радянського уряду із блокади інформації про Голодомор

Вправа «Квіткамудрості»

 

Прийом«Кубик Блума

Методичний коментар. На гранях кубика написані такі слова: «Назви», «Чому», «Поясни». Кожна група учнів формулює три питання за вище згаданим алгоритмом, ознайомлюючись з «Політикою радянського уряду із блокади інформації про Голодомор» (додаток А). Їх записує на пелюстках і прикріплює до квітки. Кожна команда повинна відповісти на питання іншої, посилаючись на зміст вивченого джерела інформації.

(Рекомендовані запитання для теми:

• Назвипрізвища радянських осіб, які стояли біля витоків процесу Голодомору в 1932 – 1933 рр.
• Назвизаходи блокування інформації про події, що відбувалися в українському селі в період 1932-1933 рр.
• Чому,на Вашу думку, українські селяни не могли покинути село?
• Чомудеякі світові лідери не реагували на події Голодомору в Україні і навпаки були у дипломатичних відносинах з Радянським Союзом?
• Пояснироль оспівувачів сталінської політики 1932-1933 рр. на прикладі візиту Е. Ерріо в Україну?
• Поясни історичне значення кремлівської пропаганди щодо заперечення Голодомору в 1932 – 1933 рр.)

 

(висновок викладача)

 

2. Реакція світової спільноти на події Голодомору. Носії правди про Голодомор Г. Джонс, А. Вінербергер.

Вправа «Сторінка Фейсбука»

 

Методичнийприйом «Мозкова атака»

 

 

І група: вивчає біографію А. Вінербергера, його дослідження про Голодомор в Україні та створює сторінку в Facebook, знайомить аудиторію. (додаток Б.1)

 

ІІ група:вивчає біографію Ґ. Джонса, його дослідження про Голодомор в Україні та створює сторінку в Facebook, знайомить аудиторію.(додаток Б.2)

 

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

«5 пальців»

• Мої надбання: Які знання здобув (ла)?
• Близькість до мети: Чого я досяг (ла)?
• Самопочуття: Яке завдання виявилось цікавим?
• Взаємодія: Чим я допоміг(ла) іншим?
• Важливо дізнатися: З якими труднощами я зіткнувся (лася)?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оціни свою роботу «Незакінчена картинка».

• 0 рисок – не виконав завдання
• 1 риска – виконав завдання, але допустив помилку
• 2 риски – виконав завдання без помилок

 

 

 

 

VІ. ІНСТРУКТАЖ З ВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

На вибір:

1. Скласти  «хмару тегів» до вивченої теми за допомогою програми  «WordCloud.pro.». 
2. Створити інтерактивний плакат «Носії правди про Голодомор» або «Оспівувачі сталінської політики».

 

Додаток А.

Політика блокади радянського уряду щодо Голодомору.

 

Роль радянських осіб в організації голодомору в Україні була різною. Якщо Сталін був головним ідеологом розправи, Каганович, Балицький і Постишев проявляли найбільшу активність, то українські керівники Косіор та особливо Чубар, намагалися інколи подавати голос на захист голодуючих селян. Однак, їхні дії не були послідовними і навряд чи могли бути успішними. Бо за голодомором стояла СИСТЕМА. Тих, хто намагався їй хоч якось заважати у проведенні терору, як, наприклад, народний комісар освіти Микола Скрипник, самі ставали жертвами цього терору.

Г.Петровський і В.Чубар у своїх листах Сталіну і Молотову на початку червня 1932 р.  писали про голод на селі внаслідок неможливості виконання нереального плану і необхідність збільшення продовольчої допомоги. Відповіддю була роздратована реакція Сталіна і припинення ввозу продуктів в Україну (пп. 7-9). Незважаючи на прохання української партійної організації зменшити план хлібозаготівель на 1932 р., обнародування на ІІІ Всеукраїнській партійній конференції 6-7 липня промовистих фактів голоду і критики політики на селі, Молотов і Каганович примусили конференцію ухвалити спущений з Кремля нереальний план (п.10).

17 вересня 1932 року — постанова політбюро ЦК ВКП(б) про депортацію кореспондента канадської газети «Дейлі Експрес» за публікацію інформації про «повстання та голодні бунти» в СРСР.

Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. У січні 1933 року Нарком закордонних справ СРСР М.Литвинов зробив спеціальну заяву про відсутність голоду в країні. Режим відмовився від зовнішньої допомоги.

У 1933 р. як і в 1932 році селяни намагалися виїхати в інші регіони СРСР, щоб здобути продукти харчування. Проте радянська держава організувала справжню блокаду, щоб перешкодити їм виїхати з України. 22 січня 1933 р. вийшла директива РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про попередження масових виїздів голодуючих селян України та Кубані за продуктами. Вона була складена особисто Сталіним. Наступного дня вийшов ідентичний директивний лист ЦК КП(б)У та Раднаркому УСРР за підписом Хатаєвича і Чубаря всім обкомам партії та облвиконкомам, в якому наголошувалося на неприпустимості масових виїздів колгоспників та одноосібників за межі України:

Розвернути широку роз’яснювальну роботу серед колгоспників та одноосібників проти самовільних виїздів із залишенням хазяйства і застерегти їх, що у випадку виїзду в інші райони вони будуть там заарештовані.

Вжити заходів до припинення продажу квитків за межі України селянам, які не мають посвідчень РВК про право виїзду або промислових та будівельних, державних організацій про те, що вони завербовані на ті чи інші роботи за межі України. Відповідні вказівки дані по лінії Уп НКШС та транспортного ДПУ.

В Радянському Союзі режиму Й.Сталіна вдалося завдяки страху перед репресіями майже повністю вилучити пам’ять про Голодомор із публічного простору. Сталінський режим прагнув приховати Голодомор не тільки від зовнішнього світу, а й від нащадків. Сільрадам наказано при реєстрації смерті не вказувати її причину. Більше того, в 1934 році надійшло розпорядження: всі книги ЗАГС про реєстрацію смертей за 1932 – 1933 рр. вислати в спеціальні частини (де більшість із них було знищено.

Навіть у службовій документації компартійно-радянських установ, яка мала гриф “цілком таємно”, слово “голод” вживати не дозволялося. Нижче буде показано на одному прикладі, що цього правила дотримувалися і на вершині владної піраміди – у політбюро ЦК ВКП(б). Коли для влади виникала необхідність втручання – хоча б для того, щоб поховати мертвих, відповідні інструкції підлеглим давалися через “особые папки” (подібно терміну “чекіст”, “словосполучення “особист”, “особий” відділ, “особа” тека не перекладаються на українську мову). Це робилося, мабуть, не тільки для того, щоб приховати інформацію. В будь-якому регіоні голод був секретом Полішинеля.

Про Голодомор був чудово поінформований Беніто Мусоліні. З Харкова до нього надходили детальні і точні рапорти генерального консула СерджіоГраденіго. Рапорти склали цілу книгу, упорядковану А.Граціозі і видану в Туріні у 1991 році (тепер упорядник має намір перекласти її на українську мову).

Добре орієнтувався у становищі в Радянському Союзі новообраний президент США Франклін Делано Рузвельт. Проте, як і всі інші лідери великих держав, він керувався у відносинах з Кремлем виключно власними національними інтересами.. Трагедія Голодомору відбувалася на очах лідерів і вождів, які мовчали.

 

Візит Е. Ерріо в Україну.

 

Едуард Ерріо в серпні 1933 року обіймав посаду мера Ліона. Його візит до СРСР не мав статусу офіційного. Проте з тричі прем'єром Франції носилися як з писаною торбою.

До останніх днів, які передували візиту Ерріо, влада вагалася щодо доцільності відвідання ним колгоспу. Зрештою він побував у двох: «Червоному промені» в Біляївці, що за 45 км від Одеси, і комуні «Інтернаціональ» у селі Велика Хортиця. У Біляївці, за свідченням голови ГПУ Одеси, «все, що він побачив у колгоспі, справило гарне враження»: Ерріо посадив біля себе колгоспницю, цілувався з усіма, позував перед фотографами та операторами, жартував, куштував звичайний обід у селянській хаті. Ерріо, а також посол Альфан і журналіст Жорж Люсіані, які його супроводжували, ставили запитання, торкалися мішків, щоб переконатися, що в них справді зерно, і були задоволені почутими відповідями, які Ерріо занотовував у спеціальний блокнот.

"Проїжджаючи повз новеньке кам'яне селище, повз безконечні родючі поля радгоспу, які подекуди вже очищені від скирд, а подекуди ще всіяні мальовничими жовтими плямами снопів, гості із задоволенням вислухали, що чотири роки тому тут був голий степ, необроблена цілина.

Газета повідомила, що французький гість докладно розпитував про структуру радгоспу, організацію праці, побут та забезпечення робітників і службовців радгоспу.