Голонасінні. Будова шишки

Доброго дня!

   Шановне журі та учасники регіонального етапу турніру юних біологів. Ми команда доповідачів «Сікрет нейче» (таємниця природи), Лип’янської ЗОШ I-III ст. Свою доповідь представляє Капчур Лілія на тему « Непопулярність Ламарка».

Французький учений Жан Батист Ламарк став першим біологом, який спробував створити струнку і цілісну теорію еволюції живого світу. Не оцінена сучасниками, піввіку потому його теорія стала предметом гарячих дискусій, що не припинилися й у наш час. Ламарк захоплено взявся за вивчення безхребетних тварин (до речі, саме він у 1796 р. запропонував назвати їх "безхребетними"). З 1815 по 1822 р. виходила у світ семитомна праця Ламарка "Природна історія безхребетних". У ній він описав усі відомі в той час роди і види безхребетних. Лінней розділив їх тільки на два класи (хробаків і комах), Ламарк же виділив серед них 10 класів. (Сучасні вчені, на 1999 рік, виділяють серед безхребетних більш 30 типів.). Ламарк ввів в лексику і ще один термін, що став загальноприйнятим, - "біологія" (у 1802 р.)     Але найважливішою працею Ламарка стала книга "Філософія зоології", що вийшла в 1809 р. У ній він виклав свою теорію еволюції живого світу. Усіх тварин Ламарк розподілив по шести ступінях, рівнях (чи, як він говорив, градаціям) по складності їхньої організації. Далі усього від людини знаходяться інфузорії, ближче усього до неї – ссавці. При цьому всьому живому притаманне прагнення розвиватися від простого до складного, просуватися по "ступінях" нагору.

У живому світі постійно відбувається плавна еволюція. Виходячи з цього, Ламарк прийшов до висновку, що видів у природі насправді не існує, є тільки окремі особини. Ламарк послідовно застосував у своїй теорії знаменитий принцип Лейбница: "Природа не робить стрибків". Заперечуючи існування видів, Ламарк посилався на свій величезний досвід систематика. "Тільки той, хто довго і посилено займався визначенням видів і звертався до багатих колекцій, може знати, до якого ступеня види зливаються одні з іншими. Я запитую, який досвідчений зоолог чи ботанік не переконаний в обґрунтованості тільки що сказаного мною? Підніміться до риб, рептилій, птахів, навіть до ссавців, і ви побачите всюди поступові переходи між сусідніми видами і навіть родами".

Чому ж людина не зауважує постійного перетворення одних видів в інші? Ламарк відповідав на це питання так: "Допустимо, що людське життя триває не більш однієї секунди, у цьому випадку жодна людина, що зайнялася спогляданням годинної стрілки, не побачить, як вона виходить зі свого положення". Навіть через десятки поколінь її рух не буде помітним! Удосконалюючи, організми змушені пристосовуватися до умов зовнішнього середовища. Як це відбувається відповідно до теорії Ламарка?

Для пояснення цього вчений сформулював ряд "законів". Найбільшу популярність із прикладів, приведених Ламарком, придбав приклад з жирафами. Жирафам приходиться постійно витягати шию, щоб дотягтися до листя, яке росте у них над головою. Тому їхні шиї стають довшими, витягаються. Комахоїду, щоб ловити мурах у глибині мурашника, приходиться постійно витягати язик, і той стає довгим і тонким. З іншого боку, кроту під землею очі тільки заважають, і вони поступово зникають. Якщо орган часто використовується, він розвивається. Якщо орган не використовується, він поступово відмирає.

Інший "закон" Ламарка – "закон спадкування набутих ознак". Корисні ознаки, набуті твариною, на думку Ламарка, передаються потомству. Жирафи передали нащадкам витягнуту шию, комахоїди успадкували довгий язик, і т. д.

Доповідь закінчено! Дякую за увагу!