Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Історичні праці про Україну та їх автори

Вступ до історії 5 клас                                                                                                                    12/03/20р.

Тема: Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Історичні праці про Україну та їх автори.

Мета: розширити і поглибити знання про головні цілі вивчення історії; сформувати уявлення про фах історика; з’ясувати зміст понять «історичний факт», «історична особа», «історичне дослідження»; стимулювати активну пізнавальну діяльність; розвивати абстрактне мислення за допомогою візуалізації; встановити зв’язки одержаних знань з практикою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник «Вступ до історії 5 клас» П.В. Мороз, І.В. Мороз , робочі зошити, ілюстраційний матеріал.

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців»

О.Довженко

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Мотиваційний етап

Метод «Мозковий штурм» - вчитель ставить перед учнями запитання:

• Що таке історія? Наука, як вивчає минуле
• Хто такий історик? Вчені, які досліджують минуле людства
• А для чого ми взагалі вчимо історію?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Схарактеризувати за поданим планом запропоновані пам’ятки (Б. Хмельницький, монумент «Батьківщина-мати, Володимир Великий)

План:

1. Назва пам’ятки.
2. До якої категорії належить (усна, писемна чи речова).
3. Де знаходиться.
4. До якого історичного періоду належить.
5. З якими подіями пов’язана.

IV. Засвоєння нових знань.

1.   Що таке історичний факт, історичний образ,  історичний діяч, історичне дослідження.

Професія історика досить цікава і захоплююча, схожа на роботу детектива. Аби знайти якусь нову інформацію про минуле вченим треба провести певне дослідження.

Історичним дослідженням називають пошук нових знань про минуле на підставі вивчення історичних джерел.

• Які бувають історичні джерела? Речові, письмові, усні, візуальні.

Важливими завданнями істориків є: з’ясувати за допомогою джерел інформацію про певні події минулого; визначити, які події є фактами, а які – вигадкою  авторів (якщо джерела є писемними або усними); з’ясувати всі обставити цієї події, тобто передумови, причини, привід до події, її суть,  результат і наслідки.

Історичний факт – справжня, не вигадана подія, тобто те що відбулось насправді.

Учитель відображає та пояснює схему поняття «історична подія»:

Досліджуючи будь який історичний період вчені також з’ясовують, як жили різні верстви населення – селяни, ремісники, воїни, козаки, пани.  Велику роль в історії відігравали певні люди, які безпосередньо впливали на хід історії це історичні діячі.

• Яких історичних діячів ви знаєте? В. Великий, Б. Хмельницький, Мих. Грушевський…

Історичні діячі – люди, діяльність яких суттєво вплинула на життя суспільства в минулому, на перебіг конкретних подій.

 Дослідивши та зіставивши всі історичні джерела про якусь подію, або історичного діяча історик подає своє бачення минулого, тобто історичний образ.

Історичний образ – результат відображення того чи іншого історичного факту в думках людини, у працях істориків.

Учні самостійно опрацьовують питання і дають відповідь на них:

• Як минуле відображене в художніх творах? СТ. 136-137
• Як минуле відображене у мистецьких творах? МАЛ. 138-139, СТ. 137-138.

2.   Історичні праці про Україну та їхні автори.

 Писемність на наших землях почала активно поширюватися із прийняттям християнства. Зокрема , першими літописцями були монахи. Книги поєднували думки і ідеї автора із майстерністю художника ,друкаря , які створювали її зовнішній вигляд.

Книг , які дійшли до нас з часів Київської Русі , збереглися не багато . Це пов`язано з дорогою вартістю книг , із матеріалом з якого  вони виготовлялися, із пожежами , які часто виникали. Але ті , що збереглися мають для вивчення історії  дуже велике значення. Наприклад:

«Повість минулих літ»

Укладений цей літопис був на початку 12 століття.

•         Зачитати якими словами розпочинається літопис. СТ. 141

•         Зачитати, хто був упорядником літопису і про які події розповідає. СТ. 141.

Ще однією пам’яткою літописання є Галицько-Волинський літопис, написаний у другій пол. 13 ст. і є головним джерелом вивчення історії Галицько-Волинської держави.

•         Зачитати як починається і про кого літопис. СТ. 142

Козацькі літописи

До наших днів дійшли три козацькі літописи: Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка. Найбільший за обсягом і використаних джерел є літопис Самійла Величка, укладений 1715-1720рр.

•         Прочитати про нього СТ. 142. МАЛ. 143.

Також найдавнішим істориком запорозького козацтва вважають Дмитра Яворницького МАЛ. 144.

Найвидатнішим українським істориком початку 20 ст., батьком історії України вважають Михайла Грушевського МАЛ. 145. Він написав майже 2 тис. праць з історії України.

•         ПИТАННЯ ст. 145.

V. Узагальнення та систематизація.

•         Про події якого історичного періоду розповідається в «Повісті минулих літ» та Галицько-Волинському літописі?
•         Яке значення для збереження історії має праця Нестора літописця?
•         Про які події можна довідатися з літопису Самійла Величка?
•         Чому літописи другої половини 17 ст. – початку 18 ст. отримали назву «козацькі літописи»?

Задачі:

М. Грушевський народився в 1866р. Скільки років минуло від року його народження до сьогодення?

Нестор закінчив написання літопису «Повісті минулих літ» у 1110р. Писав він її 20 років. У якому році Нестор почав писати свій літопис?

Обчисліть скільки років минуло від початку Української революції 1917р. до Революції Гідності 2013р.?

Володимир Великий почав правити Руссю-Україною в 980р, помер в 1015р. Скільки років він князював?

Перевести дати в століття:

1187р.- ХІІ; 988 р.- Х; 1596 р.- ХVI; 1914 р.- ХХ; 2000 р.-  ХХ; 2001 р.-ХХІ; 18р. – І; 775р.- VIІІ; 1657р. – ХVIІ VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати §22-23. Підготувати доповідь на тему: «Художні твори про минуле України»