ІСТОРИЧНІ ПРАЦІ ПРО УКРАЇНУ ТА ЇХНІ АВТОРИ : Руський та козацький літописи

Про матеріал
Знати: імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць; розуміти: значення для людини пам'яті про власне минуле, минуле народу, правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі; поняття «історичний факт», «історичне дослідження», «історичне постаті»; уміти: пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя, відрізняти науково-популярний історичний текст від художнього
Перегляд файлу

Тема: ІСТОРИЧНІ ПРАЦІ ПРО УКРАЇНУ ТА ЇХНІ АВТОРИ :

Руський та козацький літописи

 

Мета:

  •                  знати: імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;
  •                  розуміти: значення для людини пам'яті про власне минуле, минуле народу,  правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі; поняття «історичний факт», «історичне дослідження», «історичне постаті»;
  •                  уміти: пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя, відрізняти науково-популярний історичний текст від художнього;

Основні поняття: історичний факт, історичне дослідження, історичні постаті, літописне зведення «Повість минулих років», « Літопис Самійла Величка».

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: ВласовВ.С. Історія України (Вступ до історії): підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – К.: Видавничий дім «Генез», 2018.,  конспект, роздавальний матеріал , відео , презентація.

ХІД УРОКУ

  1.    Організаційний момент.

Прошу зібратися, налаштуватися на плідну, творчу працю.

  1. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Бесіда:

  1.               Що таке історичні джерела?
  2.               Які бувають історичні джерела?
  3.               Види писемних джерел?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ПЛАН УРОКУ

  1.               З чого складається історичне дослідження.
  2.               Руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора
  3.               Козацькі літописи. Літопис Самійла Величка

 ІV. Опрацьовування навчального матеріалу

 Вступне слово вчителя

                                             «Я зібрав і записав відомості про минулі події ,

бажаючи, щоб не опинилися у забутті діяння народів»

Геродот  

  1.                  З чого складається історичне дослідження.

Минуле, досвід предків завжди викликали жвавий інтерес у людей. Однак цікавитись історією та досліджувати її – не одне й те саме. Ми вже знаємо, що людей, які вивчають минуле, називають істориками. Головним завданням істориків є зібрати й обміркувати відомості про події минулого та описати їх так, як вони це бачать. Найціннішим є історичні дослідження, воно грунтується на документах, створених під час або невдовзі після подій, які вивчають. В ході дослідження історики намагаються встановити і якнайповніше відтворити Історичні факти. Історичними фактами, є подія, що відбулася в певний час на певній території. Також історичне дослідження не можливо уявити без опису діянь історичних постатей(осіб) – головних героїв історії, які своїми вчинками впливають на хід історії.

Історичне дослідження. Назвати історичний факт-подію  та  історичну постать:

Хрещення Русі Володимиром Великим 988р.,

Коронація Данила Романовича  1253р.

Зустріч княгині Ольги з візантійським імператором 957р.

Смерть князя Олег в 912 році від свого коня.

 

 

 

2. Руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора

                                      «Велика буває користь від учення книжного,

книги наказують і вчать нас…,

бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості…»

Нестор Літописець

 Для дослідження історії давніх часів особливе значення мають літописи. Першим літописом, що дійшов до нас , є «Повість минулих літ»  часів Русі-України. Літопис починається словами «Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала»

            Перегляд відео «Нестор Літописець» за посиланням :

https://www.youtube.com/watch?v=LG5nbjNHzxk

«Повість минулих літ» – найвидатніша історико-літературна пам'ятка Київської Русі. Укладена на поч. ХІІ ст. Літопис- це звід кількох окремих літописів ( « Київський літопис», «Галицько-Волинський літопис») в один «Руський літопис». «Повість минулих літ» - це перша частина «Руського літопису».  Оригінал літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках , рукописних копіях. Тема літопису: розповідь про події на Руській землі від 860 р.  до 1111р.,  мова - давньоукраїнська( мова Київської Русі) Складається з трьох частин. Основна увага в творі приділяється політичним та воєнним подіям.

Робота з історичним джерелом.

  •                  КАРТКА 1

«...У рік 6415 [907]. Пішов Олег на Греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, котрі є пособниками. Ці всі називалися «Велика Скіфія». І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях... І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули ... і город заперли. … І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони вітрила, [рушили] з поля, і пішов [Олег] до города. Побачивши ж [це], греки убоялися і сказали, виславши [послів] до Олега: «Не погубляй город. Ми згоджуємось на данину, як ти ото хочеш».

      ?  КАРТКА 2

«Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, —то було [між них] три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Борич а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом, І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами11 мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні.

Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому [й] казали: "На перевіз на Київ". Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда. А сей | Кий княжив у роду своєму і ходив до цесаря.

А коли він вертався назад, [то] прийшов до Дунаю і вподобав місце, і поставив городок невеликий, і хотів [тут] сісти з родом своїм. Та не дали йому ті, що жили поблизу. Так що й донині називають дунайці городище те — Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ. Тут він і скончав живоття своє. І два брати його, Щек і Хори і сестра їх Либідь тут скончалися.»

 

? КАРТКА 3

І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого… І послав [посла] до Аскольда й Діра ….Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас".

Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: "Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого ".

І вбили вони Аскольда й Діра, І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: "Хай буде се мати городам руським".

 

? КАРТКА 4

І жив Олег, мир маючи з усіма землями [і] князюючи в Києві.

І приспіла осінь, і спом'янув Олег коня свого, якого поставив був годувати, [зарікшись] не сідати на нього. Бо колись запитував він був волхвів і віщунів: "Од чого мені прийдеться померти?" І сказав йому один ві|щун: "Княже! Кінь, що його ти любиш і їздиш на нім, — од нього тобі померти". Олег же, взявши це собі на ум, сказав: "Ніколи тоді [не] сяду на коня [сього], ані гляну більше на нього". І повелів він годувати його, але не водити його до нього. І, проживши декілька літ, він не займав його, поки й на Греків пішов.

А коли вернувся він до Києва і минуло чотири роки, на п'ятий рік спом'янув він коня свого, що од нього, як прорекли були волхви, [прийдеться] померти Олегові. І призвав він старшого над конюхами, запитуючи: "Де є кінь мій, що його я поставив був годувати і берегти його?" А він сказав: "Умер". Олег тоді посміявся і вкорив віщуна, кажучи: "Неправдиво то говорять волхви, і все те — лжа єсть: кінь умер, а я живий". І повелів він осідлати коня: "Дай-но погляну я на кості його". І приїхав він на місце, де ото лежали його кості голі і череп голий, і зліз він з коня, [і] посміявся, мовлячи: "Чи од сього черепа смерть мені прийняти?" І наступив він ногою на череп, і, виповзши [звідти], змія вжалила його в ногу.

І з того розболівшись, він помер. І плакали по ньому всі люди плачем великим, і понесли його, і погребли його на горі, що зветься Щековицею. Єсть же могила його й до сьогодні, називається могила та Олеговою. А було всіх літ його княжіння тридцять і три .

? КАРТКА 5

Ольга з сином Святославом зібрала воїв багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень-город, бо ті [городяни] вбили були мужа її, і стала довкола города з сином своїм. А деревляни заперлися в городі і кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя і на що [довелося б їм] здатись. Запитали тоді древляни: "Чого ти хочеш од нас? | Ми раді дати і медом і хутром". Вона ж сказала їм: "Нині у вас нема ні меду, ні хутра. Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого". Голуби ж і горобці полетіли в гнізда свої, — ті в голубники свої, а горобці під остріхи, — і тоді загорялися голубники, а од них хижі і стодоли 1. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.

А як узяла вона город, то спалила його.

? КАРТКА 6

Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легки Ходячи, яко пардус1 , багато воєн він чинив. Возів же за собою в не возив, ні котла [не брав], ні м'яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину [і] на вуглях спікши, [ці він їв. Навіть шатра він [не] мав, а пітник слав і сідло [клав] у головах. Такими ж і всі інші воїни його були. І посилав він до [інших земель [послів], кажучи: "Хочу на вас іти".

  •                  КАРТКА 7

«. ..[Року 1036]. Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська з варягів і слов'ян, прийшов до Києва і вступив у свій город. А печенігів було безліч. Тоді Ярослав виступив з міста, вистроїв дружину свою, поставив варягів посередині, а з правого боку – киян, а на лівому крилі – новгородців. І стали вони перед містом, а печеніги почали наступати, і зійшлися вони на тому місці, де тепер стоїть церква Святої Софії, митрополія руська, а тоді там було поле поза містком. І сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. І розбіглися печеніги в різні боки ...»

Слова вчителя:

«Повість минулих літ» - це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому фоні світових подій. Висвітлює історію й становлення Київської Русі, оспівування безстрашності князів, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов’янської писемності, показує життя різних прошарків населення того часу.

 

3.Літопис Самійла Величка.

За козацьких часів на українських землях, як і за княжої доби, створювали літописи. Козацькі літописи – це історико-літературні твори другої половини ХVІІ – середини ХVІІ ст., присвячені козацьким війнам. Мова більшості літописів – літературна, близька до народнорозмовної..Найвідомішими пам’ятками козацького літописання є:

Літопис Самовидця

Літопис Григорія Граб’янки

Літопис Самійла Величка

 Слави найвидатнішого козацького літописця зажив Самійло Величко.

Представлення біографії Самійла Величка учнем з класу.

Праця над літописом була копіткою й довготривалою. У своєму грунтовному літописі він оповів про найважливіші події від 1648 р. по 1700 р. з історії Національно- визвольної війни й Української козацької держави.

Робота з підручником  : прочитайте уривок з літопису Самійла Величка і дайте відповідь на запитання (ст. 152 в підручнику):

  1.               Про яку історичну подію йдеться в уривку?
  2.               Коли вона відбулася?
  3.               Які деталі в розповіді літописця видалися найцікавішими?

Літопис складається з чотирьох томів, проте до нашого часу дійшов лише частково. В цьому літописі вперше в українській літературі подано життєписи гетьманів.  Центральною постаттю виступає Богдан  Хмельницький.

Бесіда за запитаннями .

  1.   Що таке козацькі літописи ?
  2.   Які козацькі літописи згадуються у презентації?
  3.   Ким був  Самійло Величко?
  4.   Яке значення козацьких літописів для вивчення історії України

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ. Рефлексія.

1. Вправа з історичної математики.

Підрахуйте скільки років минуло від створення «Повісті минулих літ»

Підрахуйте скільки років минуло від створення Літопису Самійла Величка

Критерії порівняння

Повість минулих літ

Козацькі літописи

Де початок і коли кінець історії?

 

 

Хто є рушієм історії?

 

 

На що звертати увагу, що встановлювати, досліджуючи минуле?

 

 

  1.                  Порівняльна таблиця

              3.Вправа «Мікрофон»

     1. Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

     2. Що вас найбільше вразило, здивувало?

  1.                Що найбільш було складно?
  2.      Я зрозумів, що?

 Слоо вчителя.

Кожне наступне покоління буде читати літописи, дізнаватись про історію нашого народу, відкривати для себе щось нове. А наша історія— невичерпна.

V І. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Опрацювати теоретичний матеріал за підручником &21,22 

docx
Додано
31 березня 2020
Переглядів
3795
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку