Головні і другорядні члени речення. Підмет і присудок. Способи вираження підмета

Тема. Головні і другорядні члени речення. Підмет і присудок. Способи вираження підмета.

Мета: повторити, узагальнити і систематизувати вивчене про члени речення; удосконалювати вміння визначати члени речення – головні та другорядні; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять; виховувати любов і повагу до рідної мови.

Тип уроку: комбінований (повторення і поглиблення знань).

Методи і прийоми уроку:слово вчителя, бесіда, самостійна робота учнів.

Обладнання: підручник, дошка.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

2. повідомлення теми, мети і завдань уроку.

3. Активізація мислення учнів.

Диктант

Зелений подих теплої пшениці доносить розшум Кобзаревих слів. (В.Симоненко.) У безжурнім небі над країною ходять зорі тисячу віків. А сьогодні гомонять з людиною, перейнявши звичаї людські. (М.Сингаївський.)

Записати  речення, визначити і підкреслити в кожному граматичну основу. Дати визначення головним членам речення. Назвати другорядні члени речення, визначити та підкреслити їх у реченнях. У чому полягає різниця між реченнями непоширеними і поширеними?

Дощ ущух. І проглянуло сонце червоне (В.Бондар). Пройшли дощі. Стрясають срібні сльози зелені віти над моїм чолом (В.Сосюра). Похитуються тополі. Повітря тремтить, як шовк на п’яльцях. (Г.Білоус). Захитались тіні. Призабута річка знов гойдає стиха човен мій (М.Доленго). Надходить вечір… Тіні на землі стають все довші. Наче на екрані, пливуть хмарин багряні кораблі у голубому неба океані (В.Сосюра).

4. Слово вчителя.

Давайте пригадаємо те, що ви вже повинні знати про головні та другорядні члени речення.

Підмет — це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

Підмет найчастіше виражається іменником та займенником у називному відмінку:

Ой летіла горлиця через сад (Народна творчість).

 Для вираження підмета також служать:

– числівники: Четвертий теж вдало пробив пенальті;

– неозначена форма дієслова: Із правдою дружити — щастя заслужити (Народна творчість);

– сполучення називного відмінка іменника або займенника з орудним: Батько з сином поїхали уперше орати власну ниву;

– сполучення іменника з числівником: Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Шевченко),

– речення, що служить власною назвою: "Серце віддаю дітям" — широко відома праця В. Сухомлинського;

– будь-яка частина мови, вжита у значенні іменника: "Ніхто" — заперечний займенник.

Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? ким він є?

Присудки бувають прості і складені.

Простий дієслівний присудок виражається дієсловом будь-якого способу — дійсного (в минулому, теперішньому або майбутньому часі), умовного або наказового: В житті ні разу я неправді не служив (Рильський).

Простий дієслівний присудок виражається також неозначеною формою дієслова: Наше бажання — жити в мирі та дружбі з усіма народами.

Складеним називається присудок, виражений двома або кількома словами.

Складені присудки бувають дієслівні та іменні.

Складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово, яке своїми граматичними ознаками узгоджується з підметом, вказує на час та спосіб дії, на початок, тривалість, кінець, бажаність чи можливість дії, і неозначену форму дієслова, що виражає саму суть дії: Починав жевріти схід сонця.

До іменного складеного присудка входить іменна частина, яка виражає його лексичне значення, і допоміжне дієслово-зв'язка, що виражає граматичні значення способу, часу та особи.

Як іменна частина вживаються іменники, прикметники, числівники, займенники, дієприкметники, сполучення слів: Левко був  хліборобський син. 

Хай рука в тебе буде тверда й молода. Ставало дедалі холодніше.

Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного.

Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки? (у всіх їхніх відмінкових формах).

Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія.

5. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Що становить граматичну основу речення? Вказати простий присудок та складені присудки. Що таке група підмета й група присудка? Назвати відомі вам другорядні члени речення, визначити їх у записаних реченнях.

 Груди Дніпрові у праведнім гніві горять. Доки ж ми будем по власній землі чеберять? (М.Шевченко.) Я хотів би літати, як птах. (Д.Павличко.) Ні, дрібніти я не мушу! Я з низького вирву душу! (Б.Грінченко.) Був Славута  від бур величавим. (Л.Забашта.) Ми у борні були хоробрими. (Н.Вапцаров.)

В кожному з речень визначити граматичну основу. Вказати присудки прості й складені.

І. Шуміла осінь жовтим садом. (В.Сосюра.) Червона осінь сіла спочивать. (А.Малишко.) Осінь я давно хвалити звик за її веселий, добрий звичай. (М.Рильський.) Це ж коли, з яких  покосів так нечутно вийшла осінь? (Б.Олійник.) Осінь – вмирання, примир’я, прощання. (Олександр Олесь.) Я по землі люблю ходити босим. (М.Сингаївський.) Сьогодні я такий щасливий. (В.Сосюра.) Вода стає прозорішою. (А.Малишко.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.)

Переписати, підкреслити головні й другорядні члени речення.

 А рання осінь шле цілунок такий чудовий та сумний. (П.Тичина.) Щось квіткам шепоче вітер України. (В.Сосюра.) У лісі осінь бродить в жовтій ризі. (Д.Луценко.) Ходить садом осінь у плащі багрянім. (В.Сосюра.) Струнка піраміда блищить ялини в зеленому хутрі. (М.Доленго.) Вогні оточують мене, вогні кленові й вересневі. (Р.Лубківський.) Земля моїх батьків прекрасна і родюча. (В.Сосюра.) Співає стежка на город. (П.Тичина.) Двигтить місточок у дві дошки. (Л.Костенко.)

Підкреслити граматичну основу. Вказати, чим виражений підмет.

Лине наді мною небо України. (В.Сосюра.) Небо в сутінь буває сірим. А насправді воно голубе. (В.Симоненко.) У праці, в боротьбі воскреснуть маю я обов’язково! (Л.Забашта.) Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.) Є рідний друг лише один. (П.Перебийніс.) Мелодія була тендітна. (Р.Лубківський.) Слова звучать примусить сильно й гучно лише одна поетова душа. (В.Симоненко.) Були слова палкими й не сучасними. (Л.Костенко.) Був час жорстоким, швидкоплинним. Та залишився світ в душі дитинним. (В.Осадчий.)

6. Підсумкова бесіда.

– Що ми називаємо підметом?

– Який член речення називається присудком?

– Чим може бути виражений підмет?

– Назвіть види присудків.

– Назвіть другорядні члени речення.

7. Домашнє завдання.

Написати міні-твір-роздум «Чому я хочу бути саме…». Підкреслити в ньому головні та другорядні члени речення.