Господарське життя та духовний світ давніх слов’ян

Господарське життя та духовний світ давніх слов’ян

План1. Господарське життя давніх слов’ян2. Духовний світ

Актуалізація опорних знань учнів.- Хто такі слов’яни? - Як римські вчені називали слов’ян? - Які 3 гілки слов’ян існують?- До якої гілки слов’ян належать українці?

1. Господарське життя давніх слов’ян

Поселення давніх слов’ян розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на схилах річок.

Житла давніх слов'ян Основним матеріалом, що служив східним слов'янам для будівництва будинків, було дерево. До вибору дерева наші предки підходили з особливим трепетом, не кожне дерево могло бути використано для зведення будинку, існував ряд заборонених дерев. священні дерева; старі і молоді дерева; прокляті дерева.

Заняття слов'ян

Давні слов’яни жили із землеробства та осілого скотарства. Вони вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі, віддаючи перевагу ярим сортам. Сіяти озимину навчилися в другій половині 1 тисячоліття. З городини знали горох, ріпу, редьку, цибулю й часник. Довгий час панівною в землеробстві була перелогова система. На Поліссі для обробітку ґрунту застосовували ще підсіку, спосіб, коли для збільшення площі орних земель вирізали й випалювали ділянку лісу. Землеробство

З тварин розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. Помічниками в слов’янських господарствах були воли та коні. Тваринництво та інші види промислів

Живучи поміж лісів, у краю річок та озер, слов’яни не нехтували тисячолітнім мисливським і рибальським досвідом. Полювали не лише для того, щоб здобути додаткові харчі, а й заради хутра - чи не найціннішого товару, що його слов’яни збували сусіднім народам. БОРТНИЦТВО-збір меду диких бджіл

З-поміж ремесел особливого розвитку досягли ливарна справа й ковальство. Особливо шанували майстрів-ювелірів. У Подніпров’ї знайдено велику кількість прикрас, виготовлених в унікальній техніці виїмчастої емалі.

Розквіт гончарного виробництва припав на наших землях на 3-4 ст. - на часи черняхівської культури. Під час Великого переселення народів гончарство занепало. Аж до 10-11 ст. слов’яни виготовляли ліпний посуд.

Торгівля. Торгівля у східних слов'ян розвивалася слабко. Проте у VIII ст. їй дали поштовх купці зі Сходу й зокрема араби-мусульмани, що стали проникати у східнослов'янські землі. В обмін на дорогоцінні метали, тонкі сукна, ювелірні вироби східні слов'яни могли запропонувати традиційні плоди своєї землі: мед, віск, хутра, а також рабів. Останній товар араби цінили над усе. Торгівля ця процвітала наприкінці VIII ст.

Використовуючи подані ілюстрації, сформулюйте речення, які характеризують господарське життя та заняття давніх слов’ян. – … …. – … …. – … ….

2. Духовне життя. Оскільки за тих часів венеди, анти, склавини ще не мали власної писемності, свідчень про їхні вірування майже не збереглися. Щоправда, зусиллями вчених різних галузей знань дещо з давньослов’янської міфології таки відновили. Цій справі прислужилися й археологічні знахідки.

Звідки вам відомі ці персонажі?На вашу думку, чи справжні вони, чи вигадані. Сьогодні ми з вами поговоримо про те, чи дійсно слов’яни вірили в вищезгаданих героїв, яким богам поклонялися,.

Для поклоніння богам слов'яни будували капища. По його межах ставились ідоли (дерев'яні зображення богів). В капищах слов'яни приносили жертви, здійснювали обряди, просили богів про милість і покровительство, давали клятви, влаштовували ритуальні бенкети.

Волхви-слов'янське жрецтво, служителі язичницького культу.

Давні слов’яни, що проживали на території України, поклонялися божествам, пов’язаним з рільництвом і скотарством. Джерела розповідають про верховного бога (бога сонця) - Даждьбога. На честь Сонця слов'яни влаштовували велике свято влітку, коли були найдовші дні.

Бог неба-Сварог. Сварог – «той, що ходить по небу», старший син Роду. Він був покровителем князя і дружини. Також, судячи з лінгвістичних даних та фольклору, бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки.

Велес бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, та підземного світу, був опікуном худоби та асоціюється із багатством та магічними силами світу духів. Стрибогбог вітру (вихору, бурі), точніше, дід і володар вітрів

Сварогбог-коваль, батько Перуна і дід Дажбога. Ладабогиня кохання й шлюбу, мати Богів, Жіноче втілення Рода, дружина Сварога. Всі богині — це її уособлення та прояви.

Чорнобог (Чорний Змій) – повелитель Наві, Пекельного царства. Бог холоду, знищення, смерті, зла, безумства – втілення всього поганого та чорного.

Існував у слов’янській міфології й свій варіант уособлення грецької богині полювання Артеміди. Звалась богиня Деваною і була дочкою Перуна. Була Девана великою мисливиця та могла перетворюватись на звірів.

Ярило. Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті,Купала бог літнього сонцестояння, покровитель шлюбу, кохання, продовження роду

Рідбог за часів язичництва у слов'ян вважався пов'язаним з творінням і народженням дітей. Мокошабогиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителька джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів.

Поклонялися наші предки духам: лісовикам, водяникам, домовикам тощо. Вірили в надприродну силу русалок, берегинь, вовкулак…

Домовик - персонаж міфології слов'ян, демонологічна істота, «хатнє божество», що опікується, допомагаючи й іноді шкодячи життю усієї родини, яка живе в одній хаті.

Русалки — це істоти слов'янської міфології, що є дівами прісних та солоних вод. Вони — дівчата-утоплениці. Серед русалок є й Лоскотниці – це душі дівчат, що померли зимою; вони з’являються на полях і до смерті залоскочують дівчат і хлопців, якщо ті потрапляють до них. МАВКА – різновид русалок, що живуть у лісах і символізують душі померлих дітей, які після смерті постають у вигляді молодих красивих дівчат, котрі танцями і співами заманюють у ліс молодх парубків і залоскочують їх або стинають їм голови РУСАЛКА ПОЛЬОВА (Поляниця)  – дух, що уособлює мрії про волю, незалежність, гордість. Походить з дівчини, яку розтерзали дикі звірі або яка повісилася. Гуцули називають її Повітрулею.

ВОДЯНИК - це злий дух, втілення водної стихії як негативного й небезпечного явища.

Лісовик — малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям. Лісовик збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм. Якщо людина хоче нашкодити лісу, то лісовик закрутить стежки так, що людина не вийде ніколи звітси, або попросить інших мешканців лісу скоїти зле.

Після прийняття християнства у слов'ян новий рік збігся з Різдвом і Святками. Люди складали колядки - пісні-побажання, ворожили про майбутній врожай і долю, дівчата мріяли дізнатися ім'я свого судженого. Давні слов'янські свята дійшли й до наших днів.

Домашнє завдання1. §532. Складіть схему пантеону давньослов'янських богів