" Готелі" для корисних комах - один з шляхів збереження біорізноманіття та підтримки природніх процесів у довкіллі"
Відділ освіти Нікопольської районної державної адміністрації
Олексіївський ліцей Покровської сільської ради
ПРОЕКТ
«Готелі» для корисних комах—один з шляхів збереження біорізноманіття та підтримки природних процесів у довкіллі
Розробила: учениця 10 класу
Демниченко Анна
Керівник: вчитель біології Макаренко Т.І.
Олексіївкий ліцей ВСТУП........................................... 3
ІІ «Готелі» для корисних комах — біологічний метод боротьби з шкідниками........ 16
ІІІ Комахи мого саду та шкільного квітника. Мої дослідження................................ 27
Покровської сільської ради
2023
ЗМІСТ
Ст.
2. 1. Виготовленя «будиночків» для комах. Переваги будиночків та «готелів»
ВСТУП
Збереження біологічного різноманіття рослин за допомогою комах-запилювачів та регулювання екологічного балансу комахами — це головні екосистемні послуги, які є корисними ресурсами, що людина отримала від природи.
Біорізноманіття, яке ми бачимо сьогодні, це продукт еволюції життя впродовж мільярдів років, який визначається природними процесами, і на який все більше впливає людська діяльність. Від екосистемних послуг залежить задоволення фундаментальних потреб людини в середовищі існування й продуктах харчування. Знання про екосистемні послуги необхідні, щоб люди зрозуміли наскільки важливим у їхньому житті є збереження біорізноманіття і підтримання природних процесів у довкіллі. Дослідження екосистемних послуг важливе для ухвалення рішень, що можуть вплинути на природні екосистеми. Адже від збереження екосистем і їхніх компонентів залежить підтримання економічних можливостей та забезпечення середовища існування людей. Для людей біорізноманіття має економічну, рекреаційну, культурну, екологічну та інші цінності.
На жаль, видове багатство як тварин, так і рослин стрімко зменшується через антропогенне навантаження на довкілля. Головним фактором впливу людини на біорізноманіття є знищення природних екосистем, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення довкілля.
Останнім часом спостерігаємо дефіцит диких комах-запилювачів через збіднення харчових ресурсів, місць гніздування, хімічне забруднення. Причиною загроз для біорізноманіття є людська діяльність, яка шкодить природним ареалам життя комах, птахів, рослин.
Будиночки для комах—це імітація природнього середовища проживання. Комахи, які в них проживають регулюють екологічний баланс.
Застосований у XXст. специфічний хіміко-технологічний підхід до ведення сільського господарства призвів до значного скорочення біорізноманіття на сільськогосподарських територіях, до втрати ними екологічної стійкості і здатності до біоценотичної саморегуляції та самовідновлення, до порушення і зникнення
екологічно цінних природно-культурних ландшафтів.
Стійкість екосистем планети Земля та людства залежить саме від кількості видів. Чим їх більше, тим вища стійкість до різних несприятливих умов: погоди, чужорідних агресивних видів, змін у середовищі тощо. Дослідження свідчать, що регіони з високим рівнем біорізноманіття володіють багатшими природними ресурсами, а також здатні швидше впоратися з наслідками стихійних лих.
Необхідно звернути увагу на хімізацію рослиництва. 3 метою отримання більшого врожаю сільськогосподарських культур на поля вноситься значна кількість органічних і мінеральних добрив. Інтенсивне використання добрив призвело до збільшення кількості бурʼянів, а пестициди, крім шкідників, знешкоджують корисних комах, птахів, ссавців.
Застарілі технології мають своє значення. Видовому різноманіттю агросистем лук і пасовищ шкодять постійні покоси та витоптування худобою травʼяного покриву.
Майже кожен рік люди випалюють минулорічну траву (так звані весняні пали). Існує помилкове i шкідливе переконання, що нібито спали підвищують врожайність трав. Насправді вогонь знищує насіння, пошкоджує коріння багаторічних рослин, веде до загибелі численних комах-запилювачів. Наслідком цього є зменшення видового різноманіття. [4] Відновлення чисельності диких запилювачів—головна умова збереження біологічного різноманіття та екологічного балансу.
Дослідження проводилося в селі Олексіївка, Нікопольського району,
Дніпропетровської області ученицею 10 класу Олексіївського ліцею Покровської сільської ради. Здобувачка освіти зробила унікальні будиночки для комах, використавши натуральні матеріали. Один з цих будиночків розмістила в садку, своєї присадибної ділянки, а інший—на клумбі Олексіївського ліцею Покровської сільської ради. Спостерігала за видовим різноманіттям комах, які заселялися в будиночках, а також зʼясовувала їх екологічну користь (значення).
Ідея використання будиночків, «готелів», insect hotels зацікавила, і тому вирішила сама виготовити їх, і провести спостереження. В даний час Покровська сільська рада
Нікопольський район знаходиться в зоні бойових дій, тому ці фактори також впливають на чисельність ентомологічної фауни, але дозволили провести
спостереження.
І. Екосистемні послуги.
1. 1. Види екосистемних послуг, їх значення.
Про користь птахів на садових ділянках знають навіть діти. Пернатих помічників підгодовують, будують для них годівниці та будиночки. Такі самі будиночки можна зробити для комах. А саме: рукотворні приміщення для постійного проживання безхребетних членистоногих. Адже їхня участь у справі вирощування рослин неоціненна. Вони: запилювачі, санітари, захисники. Від праці корисних комах наш врожай залежить більше ніж ми думаємо. В результаті запилення комахами утворюються плоди та ягоди, формується насіння, зберігається біорізноманіття рослин. Але комахи також боряться з лютими ворогами: попелицями, плодожерками, довгоносиками, павутинними кліщами. Вони є маленькими воїнами. Вони знищують шкідників краще ніж речовини агрохімії. Комахи, які проживають в готелях регулюють екологічний баланс. Зводять до мінімуму використання пестицидів, що є великою перевагою для довкілля. Знання про екосистемні послуги дозволяють людям розуміти, що знищення природи або надмірне використання її ресурсів обернеться значно більшими економічними збитками в майбутньому, ніж буде отримано вигоди сьогодні. Така логіка працює й навпаки, адже вкладання коштів у збереження й відновлення природних екосистем сьогодні гарантує в майбутньому «повернення» такого внеску в еквіваленті екосистемних послуг у значно більшому обсязі.
Відомо дуже багато різновидів екосистемних послуг. Основною класифікацією екосистемних послуг, яка використовується у світі, є поділ їх на групи за функціями: Постачання. До таких послуг екосистем можна віднести продовольство, сировину, прісну воду, ґрунти та інші матеріальні блага, ціну на які можна визначити в грошовому еквіваленті та які зазвичай мають реальну ринкову ціну. Крім того, у більшості випадків окремі особи можуть мати прибуток від обмеження доступу до користування цими послугами або ж надавати інфраструктурні послуги, виробляти
необхідне для цього спорядження або інструменти. Ми користуємося цією групою екосистемних послуг завжди свідомо. Звісно, ми не самі вирубуємо дерева для меблів у власній вітальні: ми делегуємо пряме користування цією послугою посередникам, а самі оплачуємо їхню роботу, свідомо купуючи готову продукцію. Створення попиту на товари, продукти й вироби з природних матеріалів і є опосередковано свідомим використанням послуг екосистем.
Регулювання. До таких екосистемних послуг відноситься все різноманіття процесів у екосистемах, які формують середовище існування біологічних видів, зокрема людини. Це регуляція клімату, погодних умов, якість повітря, якість і кількість прісної води, формування ґрунтів, запилення рослин та велика кількість процесів, які умовно можна назвати «природним балансом». Усі ці послуги екосистем оберігають наше життя від стихійних лих і змін у довкіллі, які могли б зробити його непридатним для нашого життя. Користування більшістю з них є несвідомим, адже ми просто живемо в довкіллі, яке завдяки природним екосистемам придатне для нашого існування.
Культурні та соціальні послуги. Можливість відпочинку, духовного збагачення, натхнення для творчості, отримання наукових знань.
Послуги підтримання екосистем. Ця група екосистемних послуг мабуть найважча для сприйняття. Ідеться про глобальні процеси формування атмосфери, кліматичних зон, колообіг речовин у природі. Усе це на нашій планеті створюють екосистеми, і це середовище стає садом, у якому розквітає Життя в усіх його різноманітних формах. Цікаво, що глобальні процеси на земній поверхні й в атмосфері формують біорізноманіття, але й біорізноманіття стає частиною глобальних процесів, забезпечуючи глобальні біохімічні цикли, накопичуючи глобальну масу органічної речовини.
Відділити екосистемні послуги одну від одної неможливо. Потрапляючи в певну екосистему або в зону дії надаваних нею послуг, ми отримуємо «безкоштовний талон» на всі з них. Тобто ідучи до лісу за грибами, ми дихаємо чистим повітрям, просякнутим корисними для легеней ефірними маслами, насолоджуємось тишею,
пташиним співом, лісовою прохолодою й вологим мікрокліматом. [5]
1. 2. Запилення рослин комахами—одна з умов збереження біорізноманіття. Значення диких комах-запилювачів.
Запилення рослин – одна з найбільш значимих екосистемних послуг, від якої залежить продовольча безпека людства та функціонування природних екосистем.
Фото 1.2.1. Муха-журчалка Фото 1.2.2. Мармеладна муха
( Syrphidae ) ( Episyrphus )
Процес запилення
80 % видів квіткових рослин потребують перенесення комахами пилку з одних квітів на інші. Без цього неможливе запилення, а отже, і утворення насіння. Без щорічного підтримання цього процесу зруйнується більшість харчових зв’язків на планеті, що призведе до вимирання великої кількості видів, зупиняться процеси в екосистемах, які формувались протягом багатьох мільйонів років. 75 % рослинної їжі, яку споживає людство, також походять саме від комахозапильних рослин. Від запилення комахами залежать і практично всі декоративні рослини, адже ми їх обрали в якості прикрас саме через яскраві квіти, створені, щоб приваблювати комах-запилювачів.
Завдяки перехресному запиленню підтримується генетичне різноманіття рослин, а отже – їх стійкість до змін у довкіллі (наприклад, забруднень, змін клімату тощо). Медоносна бджола, яка в більшості людей асоціюється із запиленням квітів, – лише один з багатьох видів комах, важливих для запилення культурних рослин. Значення колосального різноманіття диких видів комах для запилення продовольчих культур донедавна недооцінювалось в більшості країн. Передусім йдеться про диких бджіл, яких у світі нараховується понад 20 000 видів. З них у Європі зустрічається близько 2 500, а в Україні – 900. Інші комахи такі як оси, мухи, денні та нічні метелики, жуки як запилювачі стали ґрунтовно вивчатись відносно нещодавно.
Фото 1.2.3. Медоносна бджола ( Apis mellifera )
Запилення яблуні медоносною бджолою
Певною мірою, продукцією тваринництва ми також завдячуємо комахамзапилювачам. Адже за відсутності комахозапильних рослин цілком можна було б годувати тварин вітрозапильними видами. Утім, лишається факт, що ми вживаємо переважно м’ясо тварин, вирощених на кормах, отриманих з вітрозапильних рослин. Глобальні оцінки стосуються передусім ролі запилювачів для вирощування безпосередньо продуктів харчування. Комахозапильні сільськогосподарські культури мають більшу цінність. До продуктів, що мають не тільки високу товарну, але й харчову цінність для людини належать фрукти та овочі, врожайність яких повністю залежить від комах. Добре запилені культури дають більшу кількість продукції кращої якості і більш привабливої для споживача.
Останнім часом спостерігаємо причини дефіциту запилення. Найочевиднішим негативним чинником, що впливає на зниження ефективності запилення рослин, є інтенсифікація сільського господарства. Через зміни в землекористуванні простір, придатний для проживання комах, відповідальних за запилення, швидко звужується. Передусім збіднюються харчові ресурси, втрачаються місця гніздування через розорювання, залісення, заростання чужорідними рослинами, або й просто через хімічне забруднення. Наприклад, над полем розпилюють пестициди (засоби хімічного захисту рослин), щоб боротись з «комахами-шкідниками». Вітер здуває отрутохімікати на прилеглу степову ділянку або балку, де мешкають комахизапилювачі, і всі вони гинуть, оскільки дія пестицидів однаково згубна для будь-яких комах. А можливо, саме ця балка на багато кілометрів навколо є останнім місцем, де можуть жити природні запилювачі. В глобальному масштабі, загальна щільність населення диких запилювачів невпинно зменшується. Усе менше стає різнотравних лук, пасовищ, сіножатей, перелогів, багаторічних насаджень.
Така нестача природної й напівприродної складової ландшафту підриває життєстійкість не тільки диких запилювачів, але й свійських медоносних бджіл.
Серед іншого це проявляється в ускладненні вирощування молоді самих бджіл. Дорослі бджоли харчуються переважно нектаром або медом, а от своїх личинок вони годують пергою – спеціальною сумішшю, основу якої складає пилок, зібраний на квітах. Пилок у різних видів рослин має різний за поживними речовинами склад. Та внаслідок втрати територій з природним різнотрав’ям, як домашні, так і дикі бджоли не мають можливості обирати оптимальний для відгодівлі своїх личинок раціон. Зібраний переважно з монокультурних полів такий пилок не є повноцінним для харчування личинок. Нестача або дисбаланс важливих мікроелементів негативно позначається на імунітеті бджіл. Личинки бджіл, що споживають пилок з залишками пестицидів або продуктів їх розпаду, мають більше дефектів розвитку, а сформовані з них дорослі комахи – гірший стан здоров’я. Тому й без «допомоги» пестицидів бджоли вироджуються і поступово зникають, а там де пестициди використовуються – загибель бджіл може мати масовий характер.
Торгівля промислово вирощеними керованими запилювачами між різними країнами сприяла розповсюдженню всією планетою хвороб та паразитів. Від мешканців пересувних пасік збудники захворювань передались осілим диким запилювачам. Чутливими виявилися найближчі родичі медоносних бджіл – джмелі. Вони також живуть сімейними колоніями, будують соти й разом вигодовують молодь, тому недуги всередині колонії ширяться швидко.
Кліматичні зміни викликають зміни в біології комах і територіальному розподілу більшості видів. Запилювачі реагують скороченням або розширенням своїх ареалів відповідно до нових умов. Виникають невідповідності між ареалами культивованих рослин та їх запилювачів. Можуть не збігатися терміни цвітіння рослин та активності їх запилювачів. До того ж, частина комах можуть вилетіти з нагрітого сонцем родинного сховку взимку, під час тимчасової відлиги, і загинути від холоду.[5] Запилення та генетичне різноманіття відіграють важливу роль в природі. Перехресне запилення сприяє розвитку нових комбінацій генів, підтримує різноманіття особливостей та властивостей рослин, що збільшує їх стійкість до умов довкілля. Перехресне запилення є природним механізмом що сприяє еволюції і протягом тривалого часу може призводити навіть до утворення нових видів рослин. Більшість культурних рослин унаслідок штучного добору (селекції) втратили своє генетичне різноманіття, адже селекціонери штучно підтримували в кожній з рослин лише потрібні властивості: смак і розмір плодів, колір і форму квітів, швидкість дозрівання та багато іншого. Ми вирощуємо штучно виведені сорти рослин, допомагаючи їм вижити поливом, прориванням бур’янів та утепленням на зиму. Але для диких видів втрата генетичного різноманіття прямо зменшує шанси пережити зміни клімату, забруднення, пошкодження комахами та інші виклики. Запилення є одним з засобів підтримки генетичного різноманіття культурних рослин і збереження рідкісних локальних сортів, що вирощуються маленькими фермерськими господарствами у всьому світі.
Перехресне запилення – це один з механізмів адаптації рослин до змін навколишнього середовища і мінімізації ризиків, пов’язаних з їх вирощуванням. Нарешті, неоціненним є внесок запилювачів у збереження заповідних територій і природних ландшафтів. Чим більша там видова насиченість ентомофільних рослин , тим більше ці місця потребують стабільного стану популяцій різноманітних комахзапилювачів. Деякі з них можуть бути «загальними фахівцями» з широким «асортиментом» квітів, які відвідують, а інші – «вузькі спеціалісти», у яких взаємозалежні стосунки тільки з певними видами рослин. Якщо такий вузькоспеціалізований запилювач гине, то поступово зникає й пов’язана з ним рослина. І навпаки. Так, наприклад, бджола андрена золотонога (Andrena chrysopus) є головним запилювачем видів спаржі (Asparagus) у природі. У тому числі спаржі палласа (Asparagus pallasii), занесеної до Червоної книги України. Личинки андрени золотоногої харчуються пилком з рослин роду спаржевих. Ні один з цих видів не зможе ви- жити без іншого.
Перехресне запилення має виняткову значимість для внутрішньовидового генетичного різноманіття дикорослих рослин. Це особливо важливо, коли природні території поділені на окремі фрагменти (приміром, невеликі ділянки степових схилів у балках між полями). Комахи допомагають рослинам обмінюватись генетичним матеріалом між ізольованими популяціями.
Також запилення є кормовим ресурсом для тваринництва. При пасовищному утриманні худоби, коли тварини споживають багато природної рослинності, дикі запилювачі мають важлливе значення для насіннєвого поновлення травостою пасовищ і збереження видового багатства кормових рослин. Територія пасовища зазвичай густо заселена дикими бджолами, іншими перетинчастокрилими комахами, лускокрилими (метеликами), мухами тощо. В умовах помірного невиснажливого випасу худоби вони добре справляються зі своїми функціями запилювачів пасовищних рослин. Отримання насіння бобових кормових культур (люцерни, конюшини та еспарцету) у промислових масштабах також залежить переважно саме від диких комах-запилювачів (дикі комахи).
Фото 1.2.4. Люцерна, Фото 1.2.5. Конюшина Фото 1.2.6.Еспарцет запилення медосною червона, запилення високолистий, запилення бджолою медоносною бджолою медоносною бджолою
(Apis mellifera) (Apis mellifera) (Apis mellifera)
Ще кращий приклад – люцерна, найважливіша кормова культура в світі. Але медоносні бджоли менш пристосовані до запилення її квітів, ніж джмелі, мегахіли, меліти, евцери та інші дикі бджоли. Домашні медоносні бджоли, запилюючи посіви люцерни, розкривають кожну 42-гу квітку, а дикі – кожну другу. Медоносні бджоли збирають нектар і близько 15% пилку, а дикі – переважно пилок. Вони розкривають квітку після першого ж відвідування, у той час як медоносні після 2-5 відвідувань – залежно від сорту.10 Для посилення активності домашніх бджіл на посівах люцерни застосовують спеціальні заходи: дресирують комах ароматизованим сиропом, збільшують у їх гніздах відкритий розплід, відбирають частину принесеного пилку. До таких непростих затратних заходів доводиться вдаватись там, де популяції природних запилювачів вже не достатні для запилення посівів люцерни. Ще одна важлива кормова культура – конюшина червона. Конюшина взагалі не утворює насіння без участі диких запилювачів, оскільки її квітки мають довгу трубочку віночка, куди важко дістатися медоносним бджолам. Конюшина запилюється тільки джмелями та деякими дикими бджолами з довгим хоботком. У багатьох країнах нестача запилювачів вже давно стала реальністю.
У Європі попит на послуги запилення по-декуди перевищує можливості наявної кількості медоносних бджіл майже в п’ять разів. Приміром, Великобританія має лише 34 % бджолосімей, необхідних для сільськогосподарських потреб країни. Щоб запобігти втратам медоносної бджоли та наростити її чисельність, докладаються чималі зусилля. Чи не найбільший виклик для збереження сімей медоносних бджіл пов’язаний з неконтрольованим поширенням азіатського паразитичного кліща варроа з 70-тих років минулого сто- річчя. Кліщ харчується гемолімфою дорослих бджіл, лялечок та личинок і заражає комах вірусними захворюваннями. Багато фахівців визнають варроатоз причиною «синдрому раптового руйнування бджолиних колоній». Важливість диких комах-запилювачів велика. Медоносні бджоли не єдиний важливий екземпляр запилювачів. Виявилося, що нестачу заповнюють інші корисні комахи-запилювачі, такі як джмелі, одиночні бджоли, мухи-дзюрчалки та інші.
Цікаві закономірності були також виявлені в країнах, які активними темпами нарощували сільськогосподарське освоєння пасовищ, сіножатей і інших у минулому недоступних для обробітку земель. Зі збільшенням площ орних земель знижувалась врожайність комахозапильних культур як на старих ділянках, так і на щойно освоєних. Чим більше була площа поля, тим менш ефективно воно запилювалось навіть за наявністю оптимальної кількості домашніх медоносних бджіл. Чому так? Причина – у втраті місць проживання диких запилювачів. Раніше вважалось, що вони лише доповнюють свійських бджіл. Проте експериментальні дослідження виявили протилежне. При запиленні тільки медоносними бджолами рослини утворюють менше плодів, а штучне збільшення чисельності бджіл дозволяло отримати максимум 14% надбавки до врожаю.
Для порівняння, аналогічне збільшення чисельності диких запилювачів було мінімум удвічі ефективніше практично по всіх комахозапильних культурах – кількість плодів збільшувалась на 27-28%. Така картина спостерігалась по всіх країнах, де проводились аналогічні спостереження.
Дикі бджолині (особливо джмелі) важливі для запилення таких культурних рослин, як томати, огірки, перці, черешні, вишні, сливи, абрикоси, груші, яблуні, малина, чорниця, полуниця, гарбузи, дині, кабачки та баклажани. І практично незамінними вони є в запиленні люцерни та червоної конюшини.
Якщо поблизу агрогосподарств є ділянки зі сприятливими умовами для підтримки популяцій диких бджіл та інших комах, то дикі запилювачі починають відігравати провідну роль у процесі запилення агрокультур, а медоносні бджоли їх доповнюють.
Дикі бджоли мають певні переваги над медоносними:
1. Краща адаптація до умов проживання. Медоносні бджоли були одомашнені та розповсюдились всіма континентами світу відносно нещодавно. Вони не встигли пройти той еволюційний шлях, що пройшли їхні аборигенні родичі й змінити свою біологію відповідно до умов, до яких вони потрапили.
2. Еренгоекономна зимівля. Медоносні бджоли запасають і консервують на зиму нектар. Натомість дикі бджоли проводять всю зиму в діапаузі.
3. Дикі бджоли більше орієнтовані на збір пилку. Нектар вони споживають лише в незначній кількості для підтримки сил.
4. Анатомічна різноманітність. Довгохоботкові дикі бджоли спеціалізуються на квітах, недоступних для інших запилювачів. Ранньовесняні бджоли за рахунок рясного опушення активні навіть за низьких температур і дощової погоди. Значна частина диких бджіл має більшу поверхню для переносу пилку на кошиках лапок, на щіточках черевця, або на всій поверхні тіла вкритого волосками. Деякі види пристосовані розкривати складні квіти, недоступні для медоносних бджіл.
Маленький розмір деяких диких бджіл дозволяє їм сідати на кількаміліметрові квіти дрібних рослин. Джмелі мають більшу швидкість і дальність лету, вміють працювати в сутінках, мають довший «робочий день», переносять найбільшу кількість пилку в порівнянні з усіма іншими запилювачами. Джмелі також здійснюють запилення за допомогою «гудіння». Збираючи пилок, джміль тримається за квітку й вібрує крильцями з визначеною частотою. Під дією вібрацій активно вивільняється пилок з пильників. Є види рослин, що потребують саме такого запилення. Зокрема, це актуально для томатів та чорниці.
5. Стійкість до хвороб. Дикі бджоли не потерпають від «синдрому раптового руйнування колоній». Серед одиночних бджіл не так активно ширяться інфекційні та паразитичні хвороби, оскільки кожна бджола має окреме гніздо. Рівень зараженості джмелів спільними з медоносною бджолою вірусними захворюваннями набагато нижче. Дикі бджоли не вражаються паразитичним кліщем варроа.
6. Кожна дика бджола приймає самостійні рішення. Медоносні бджоли передають інформацію одна одній про місця знаходження найбільшого взятку. Вони зо- середжують на таких місцях всю увагу робочих бджіл, прокладають маршрут льоту. Це може бути не зручно, коли поруч з великим полем квітучого рапсу знаходиться невеличка посадка фруктових дерев або ягідник. Як правило, такі об’єкти стають для медоносних бджіл менш привабливими,і кількість їх відвідувань зменшується. У інших запилювачів поживні місця розшукуються кожною особиною самостійно, окремо від інших. Деякі види не літають на далекі відстані, тому намагаються оселитись ближче до кормових ділянок.
7. Не потребують догляду. Дикі запилювачі не живуть у штучних вуликах. Якщо тільки того не потребують спеціальні заходи зі збільшення кількості певних видів. Зазвичай, вони самостійно облаштовують гнізда в земляних нірках на цілинних землях, у гілках, стовбурах старих дерев, у стеблах рослин, у щілинах між камінням, у закинутих будівлях. Вони не потребують підгодівлі, лікування, зимового утеплення житла чи іншого спеціального догляду з боку людини.
8. Надійність у нестабільних умовах. Навіть з року в рік найчисельнішими та найефективнішими запилювачами однієї й тієї самої сільськогосподарської культури можуть бути різні комахизапилювачі. Тому наявність різноманітного набору запилювачів з різними характеристиками, різними способами реагування на зовнішні умови буде завжди перевагою для рослинництва та допоможе фермерам мінімізувати ризики, що виникають внаслідок кліматичних змін.
9. Не конкурують з медоносними бджолами. Дикі та керовані запилювачі не заважають, не проявляють агресію один до одного, не конкурують за пилок та нектар. Одночасне використання квітів дикими та керованими запилювачами позитивно впливає на ефективність запилення і врожайність рослин. Проте дикі бджоли не заготовляють мед та віск. Тому медоносна бджола залишається єдиним і незамінним виробником корисних для людини продуктів бджільництва.
10. Підтримують широке різноманіття дикорослих рослин. Еволюція багатьох видів квіткових рослин і комах відбулася спільно. Тому неможливо відділити збереження рослинного різноманіття від збереження тих, від кого залежить генеративне розмноження рослин і поновлення рослинних популяцій.
11. Дикі запилювачі створюють візуально естетичний простір у міському середовищі. Там, де немає пасік з медоносними бджолами, підтримка багаторічних самосійних клумб, квітучих рослин у дворах, парках, на газонах, узбіччях доріг залежать виключно від тих комах-запилювачів, що пристосувалися жити в урбанізованих ландшафтах.
ІІ «Готелі» для корисних комах — біологічний метод боротьби з шкідниками.
2. 1. Виготовленя «будиночків» для комах. Переваги будиночків та «готелів» комах
у саду, городах, квітниках.
Будиночок для комах - це імітація природного середовища проживання комах, споруда з різноманітних природних і перероблених матеріалів, де комахи можуть безпечно гніздитися і пережити зиму, перебуваючи в сплячці всередині будівлі. Одні більш декоративні, стильні, інші більш природні, виконують свою функцію. Ця структура може бути будь-якої форми та розміру з елементами, адаптованими до потреб багатьох популяцій комах.
Кожен вид комах віддає перевагу різному матеріалу для гніздування та має різні потреби в різні пори року: порожнисті пагони бамбука, очерет або стебла бузини потрібного діаметру і довжини – ідеальне місце для бджіл-мулярів. Просвердлені шматки дерева із задоволенням оселяться, наприклад, осами, а порожнисті цеглини - це місце для одиночної бджоли. Шишки і сухе листя неодмінно привернуть увагу сонечка, глиняні горщики, наповнені сіном, ідеальне місце для вушанок, а пучки соломи або сіна дадуть притулок мереживцям. Облаштовуючи навесні і влітку готелі для комах, пам'ятаймо і про кормову базу для наших маленьких союзників. Посіємо квіткові рослини, джерело нектару і пилку для комах. Готель повинен бути максимально різноманітним, тоді ми будемо впевнені, що в ньому оселиться багато різних популяцій комах, завдяки чому досягнемо більшого біорізноманіття в саду. Восени, коли температура опускається нижче 12 градусів за Цельсієм, у будиночках комах панує спокій. Порожні пагони бамбука чи очерету заселили, наприклад, бджоли-муляри, і їх нове покоління, закутане в кокони, чекає до весни. У висвердлених шматках деревини могла знайти місце для зимівлі одиночна оса. Сонячного жовтневого дня ми ще бачимо, як сонечка ліниво пересуваються, шукаючи надійного притулку на зиму.[4]
Виготовляла свій будиночок я разом з татом. В даний час він є воїном ЗСУ, який боронить нашу Україну. Демниченко Олександр Юрійович знайшов трішки часу у відпустці, щоб допомогти мені, своїй доньці.
Фото 2.1.1. Мій тато, воїн ЗСУ Фото 2.1.2. Матеріали для будиночка Спочатку зробили дерев’яний каркас, який має витримати значну вагу. Зробили окремі комірки, які мають бути заповнені природними матеріалами для комах. Головним у будиночку є дах. Адже він захищає від опадів, зберігає матеріал, в якому знаходяться яйця, личинки та дорослі особини комах.
Фото 2.1.3. Будинок з комірками та дахом
Заповнити комірки можна різним матеріалом: наповнить соломою глиняні горщики, цеглою з отворами, шишками, бамбуковими паличками, брусками з отворами, сіном, просверленими колодами та газобетоном, очеретом.
Матеріал обрізала потрібної довжини і заповнювала кожен отвір конструкції.
Найважчі матеріали поклала внизу, а саме: газобетон, колоди, бруски з отворами. Зробили отвори для комах. Інші комірки заповнювала шишками соломою, очеретом горішками, корою від дерев. Так, як готель для комах, мого саду, великий за розмірами то спочатку його встановила в саду, а вже потім наповнила. На фото власноруч зроблені будиночки для наших комах.
18
Фото 2.1.4. Заповненя комірок підручними засобами
Будиночок для комах, необхідно розташувати в тихому затишному від сильних вітрів місці. Отвори розміщувати на сонячній стороні, але не обов’язково на південній. Занадто багато сонця може відлякувати комах тому краще, якщо він стоятиме під кронами дерев або на стороні, яка частково освітлена сонцем.
Для захисту від опадів конструкцію можна ретельно покрити. Для цього достатньо використовувати звичайну керамічну черепицю або металочерепицю. Для різноманітності ми також можемо спорудити зелений дах, покритий низьким очитком. Такий дах потрібно було добре заклеїти фольгою, щоб якомога краще виконувати свою функцію. Його потрібно дренувати, тому він повинен бути похилим. Отвори повинні бути на сонячній стороні, але не обов’язково на південній. Занадто багато сонця може відлякати комах. Тому краще, якщо це буде під кронами дерев або на стороні, яка лише частково освітлена сонцем. Будиночки, призначені для літаючих комах, можна поставити на підставку або ж прикріпити на дерево, а ті що доступні всім комахам, можуть стояти на землі. Мій будиночок підходить для всіх комах, тому стоїть на землі. Призначені для літаючих комах «готелі» ставлять на підставку, прикріпляють на дерево. Будиночок, який зроблений для школи, тато виготовив перебуваючи на фронті та надіслав нам Новою поштою. Я з мамою привезла його в школу, де його було прикріплено на дереві.
Фото 2.1.5. «Готелів для комах» Фото 2.1.6. «Готелів для комах» зроблене на сході сонця зроблене на заході сонця
Фото 2.1.7. Будиночок на подвірʼї школи
Переваг будиночків та «готелів» комах у садах, городах, квітниках багато. Причин для розміщення будиночків для комах також. У природі комахи найчастіше гніздяться в щілинах, під камінням, у купах гілок або листя, поблизу органіки і подалі від потенційних хижаків. У сучасних садах, таких упорядкованих, охайних і монокультурних, їм часто немає місця. Ми часто відмовляємося від квітів, адже за квітами потрібно доглядати. Все частіше сади нагадують стерильний простір квартир. На жаль, ми не усвідомлюємо, скільки сад і ми втрачаємо від цього.
Відсутність безпечного місця для проживання та розмноження призводить до того, що все менше корисних комах відвідує сади, але вони вважаються шкідниками, які їх руйнують. [2]
1. Збільшення біорізноманіття. Дивлячись на сад, ми бачимо не тільки гарний вид, але й міні-екосистему зі складною мережею. Кожен живий організм є фрагментом ідеально працюючої машини, займаючи в ній важливе місце. Досить видалити найменший елемент, і вся екосистема може бути зруйнована, в тому числі стан рослин. Комахи – основа екологічної рівноваги. Створюючи безпечні місця для гніздування, розмноження та зимівлі, ми не тільки зробимо сад більш привабливим, але й збільшимо біорізноманіття екосистеми, що забезпечить потрібну кількість запилювачів і правильний цикл поживних речовин. Завдяки цим діям сад стане більш самостійним, стійким і природним.
2. Біологічна боротьба зі шкідниками рослин. Боротьба зі шкідниками природними методами ефективніша, здоровіша та дешевша за всі хімічні засоби захисту рослин. Адже згідно з теорією рівноваги в природі види впливають один на одного, взаємно регулюючи популяцію. Правильною реакцією на напад попелиці, павутинного кліща, білокрилки буде залучення природних хижаків, таких як сонечка, щитівки або комахи з сімейства кружальців (джмелі, мухи), які, крім бджіл та ос, також запилюють плодові дерева та кущі. , трипси, а також деякі гусениці та молюски. Пам’ятаймо, що застосування гербіцидів і пестицидів у саду, хоч і ефективне проти шкідників, однаково токсичне для корисних комах, що спричиняє далекосяжне збіднення екосистеми та порушує її баланс.
3. Поліпшення якості ґрунту. Зі збільшенням біорізноманіття в саду збільшується кількість комах, які допомагають розкладати органічні залишки на поверхні землі, перетворюючи їх на поживні речовини, які легко засвоюються рослиною. Є багато жуків, відомих своєю здатністю до компостування, які харчуються гнилими фруктами, овочами та частинами рослин. Без них опалі частини рослин розкладалися б набагато довше, створюючи купи. Не всі також знають, що існують жуки (наприклад, Pterostichus melanarius), які є природними ворогами равликів і є основною їжею жуків. Деякі мухи також харчуються равликами.
4. У гармонії з природою. Якщо озирнутися назад, то, коли технічна думка не була настільки розвиненою, наші предки чудово обходилися без хімічних засобів захисту рослин, без репелентів чи препаратів від шкідників. Можливо, їхні врожаї були не такими ефективними та вражаючими, як сьогодні, але принаймні здоровими та гармонійними з природою.
З технічним прогресом і повсюдною урбанізацією територій навколо нас стає все важче знайти ділянку землі, недоторкану руками людини. Віддаляючись від природи, ми втрачаємо повагу до неї та її мешканців, бажаючи за всяку ціну змінити те, що є ідеальним і функціонує сотні років. Таким чином ми руйнуємо природне середовище, яке так важко відновити після порушення біологічної рівноваги. Тому так важливо піклуватися навіть про найменших співкористувачів нашої планети. Пам'ятайте, що одними будиночками для комах ми їх не заманимо. Треба посадити в саду рослини, які приваблюють корисних запилювачів. Серед них варто відзначити: борщівник, шавлія, соняшник, золотарник, маргаритки, кульбаби, жоржини, рудбекії, чорнобривці, дельфініум, наперстянки, левиний зів, а також лаванду або будлею. Найкраще вибирати довгоквітучі, щоб комахи мали їжу протягом усього сезону.
5. Краса комах. Загалом, комахи – не найулюбленіша група, хоча серед них є справжні красуні. Зайняті, зайняті, у нас немає часу подивитись на свої ноги та оцінити їх красу та досконалість. Спостерігаючи за ними, ми можемо багато чого дізнатися про екологію, а їх дзижчання стане природною музикою, яка заспокоює наші розбиті нерви. Спілкуючись із живою природою, ми покращимо своє самопочуття та відчуємо єдність зі світом.
З цих причин у сади потрібно знову заселити комах, які є невід’ємною частиною місцевої екосистеми та допоможуть підтримувати сад у належному стані. Для алергіків можна порекомендувати спеціальний пасічний одяг, а будиночки найкраще розташувати в найдальшому кутку саду.[5]
2.2. Біологічний метод боротьби з шкідниками.
Корисні комахи – це не тільки комахи-запилювачі, наприклад бджоли чи джмелі. Це також звичайні сонечка. Вони є природними ворогами попелиць, білокрилок, комарів та інших неприємних безхребетних у наших садах.
Пам'ятайте - не кожна комаха є шкідником, багато видів дуже корисні. Комахизапилювачі сприяють підвищенню врожайності плодових кущів і дерев, а також інших культур. Найважливіші тут бджоли, але не тільки медоносні (ними займаються бджолярі). Дикі червоні бджоли-муляри більш ефективні при запиленні, вони не роїться і не жалять. Однак недооцінюється роль таких корисних комах, як сонечко семиточкове або щитівка. Сонечко, як і його личинка, здатні з'їсти в день від 30 до 200 попелиць, які завдають клопоту нашим садам або балконним квітам. Навіть не дуже симпатична оса також харчується попелиць, білокрилками і гусеницями. Отже, комахи є природними ворогами шкідників рослин. Безліч комах щодня боряться з нашими найлютішими ворогами: попелицями, плодожерками, довгоносиками, павутинними кліщами та іншими.
Корисні комахи, або санітари, як іще називають ентомофагів, допомагають боротися зі шкідниками і виконують дуже важливу для екосистеми саду роботу. Вони харчуються певними видами комах з числа шкідників, зменшуючи їх популяцію і контролюючи розповсюдження, замінюють інсектициди. Літаючі, повзаючі, стрибаючі корисні комахи потрібно «знати в лице». І берегти як своїх найнадійніших союзників у боротьбі зі шкідниками.
Сонечко— знищує тлю, кліщів, щитівок, листоблошок. Жужелиця – за 1 сезон один жук з'їдає понад 300 гусениць. Шкідники, з якими допомагає боротися жужелиця: слимаки, равлики, будь-яка гусінь та лялечки метеликів. Дзюрчалка — доросла особина п'є нектар, а ось харчуванням личинок служать попелиці, павутинні кліщі та яйця комах-шкідників. Шкідники, з якими допомагає боротися: попелиця, капустяна міль. Золотоочка—її личинки охоче розправляються з попелицею та кліщами. Клопи-щитники поїдають яйця метеликів, личинок білокрилки, трипсів, попелиці та павутинних кліщів. Наїзники — їх багато, але всі види знищують комахшкідників, яйця з личинок та самих комах.
Фото 2.2.1 Сонечко семикрапкове, Фото 2.2.2. Жужелиця чорна імаго (Coccinella septempunctata) лісова (Carabus glabratus)
Фото 2.2.3. Дзюрчалка, повисюхова Фото 2.2.4. Золотоочка перлова муха (Episyrphus balteatus) (Chrysopa perla).
Фото 2.2.5. Щитники (Pentatomidae) Фото 2.2.6. Їздці, наїзники (Parasitica)
Сонечко знищує тлю Дзюрчалка знищує тлю
Фото 2.2.7. Біологічний метод боротьби
Хочу звернуть увагу на роль комах в біологічному методі боротьби з шкідниками Готелі для комах – це чудовий урок природи для всіх, це наш внесок у захист корисних комах і збереження біорізноманіття та балансу в навколишньому середовищі. [4]
2.3. Готелі в Україні та інших країнах Європи.
Будиночки для комах виглядають дуже декоративно, деякі називать «готелі», insect hotel фото таких будиночків ми бачимо на обкладинках зарубіжних журналів, особливо в Польщі та Англії. Ці будиночки є новим садовим трендом, які перетворюються на справжні арт-обʼєкти. Оригінальні елементи садового дизайну.
Їх встановлюють в парках в Польщі на садових ділянках (дачі). [4]
Зверніть увагу, що по периметру будиночка, де він знаходиться висіяні квітизапилювачі, а на білборді подається корисна інформація про видову різноманітність комах-запилювачів. Такі будиночки для відновлення ентомологічної фауни запилення та боротьби з шкідниками запроваджуються в Україні, але їх мало. Виникла ідея запровадити використанння таких будиночків у себе в саду та у квітнику біля школи. Тому я неодмінно вирішила втілити її реальність.
Warmińsko-Mazurski Ośrodek Doskonalenia Nauczycieli w Elblągu, співпрацюючи з "Ziotowe Ogrody Zdrowia" травʼяними садами здоров’я, організували для українських дітей та батьків екскурсію.
«Ziotowy Dzbanek», що знаходиться в тематичному селі Сопи "Бабʼя Долина" в гміні Млинари, широко відкриває свої ворота для гостей. Розташований на околиці села, він запрошує нас спілкуватися з природою.
Фото 2.3.1. «Готелі для комах» у парках Польщі м.Ельблонг Травʼяний сад пахне спокусливим чебрецем, а очі милуються видом квітучих чорнобривців і лаванди в гідній компанії любистку та дягелю. Але й дикорослі трави приваблюють нас своєю безсумнівною чарівністю: кропива дводомна, оман шорсткий і аїр запашний, які старанно приховують свою оздоровчу силу.
Креативні вчителі майстри своєї справи ознайомили з видовим біорізноманіттям рослин даного саду, звернувши увагу на диких комах-запилювачів, яким приділяється значна увага. Для їх розмноження в травʼяному саду здоровʼя зроблені спеціальні будиночки, «готелі» для комах.
Травʼяний котедж - єдине таке місце на Вармінсько-Мазурському воєводстві. Він народився з любові до природи і є даниною травам, забутим у сучасному світі. Цілий рік тут вирує життя, пахне травами, шириться дзвін комах, тому варто зупинитися, щоб відчути травʼяну атмосферу.
Фото 2.3.2. Польща м.Ельблонг Вірменсько-Мазурське воєводство, літо 2023
Фото 2.3.3. Польща м.Ельблонг Вірменсько-Мазурське воєводство
ІІІ Комахи мого саду та шкільного квітника. Мої дослідження.
Більшість квіткових рослин, в тому числі сільськогосподарські культури, запалюється не домашніми бджолами, а дикими, джмелями, метеликами, жуками. Дефіцит цих комах суттєво знижує врожайність культур. Через брак запилювачів отримують багато пустих невиповнених зернят, показники насіння гірші. Це є причиною зниження біорізноманіття квіткових рослин.
Кількість комах-запилювачів скорочується по всій планеті, оскільки руйнуються осередки їх проживання— незаймані куточки природи. Критична ситуація посилилася під час воєнних дій на території України. І в нашій місцевості: село Олексїівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область. Наше село знаходиться в зоні бойових дій. Спостереження проводила з травня по вересень. Для відновлення та збільшення чисельності диких комах-запилювачів будуються «готелі», штучні гнізда, в яких оселяються комахи-ентомофаги.
В будиночку, з натуральних матеріалів, які розміщені у саду та на подвірʼї школи, заселилися різні види комах. Користуючись атласом-визначником, розглянула видову різноманітність комах, які оселилися в «готелі» мого саду та на подвірʼї школи.[1] Виявила представників перетинчастокрилих, біпланів, метеликів, жуків, равликів, мурах.
Фото 3.1. Будиночок в моєму саду Фото 3.2. Будиночок в шкільному квітнику
Фото 3.3. Сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata)
Фото 3.4. Гармонії азійської (Harmonia axyridis)
Домен: Еукаріоти (Eukarvota) Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia) Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda) Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta) Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera) Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Родина: Сонечка (Coccinellidae)
Родина: Сонечка (Coccinellidae) Підродина: Coccinellinae
Підродина: Coccinellidae Рід: Гармонія
Рід: Coccinella Вид: Гармонія азійська
Вид: Сонечко семикрапкове (Harmonia axyridis)
(Coccinella septempunctata)
Декілька видів сонечок з численними крапочками належать до шкідників, але найпоширеніші сонечка, в тому числі семикрапкове (Coccinella septempunctata) — корисні санітари. Личинки сіруваті чи чорні, вкриті білими і жовтими плямками, дуже активні і їдять без упину. Яйця самиці відкладають поблизу колоній попелиць. Личинки поїдають дорослих комах і личинки попелиць сотнями, не обходять увагою навіть кладки яєць, зїдаючи до 7 тисяч на добу. Але й доросле сонечко здатне за добу знищити близько 200 шкідників. Привабити сонечок в сад можна, активно використовуючи кору та сухе листя в мульчуванні і розкладаючи купками, а також насаджуючи: чагарники і злаки, багаторічники (деревій, васильки та іберіс), лікарські та пряні трави (кмин, френхель, коляндра, кріп), однорічники (космея, нагідники, пижмо,пеларгонія, чорнобривці).
Фото 3.5. Наїзник рубі (Platygaster rubi)
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Підряд:Стебельчасточеревні (Apocrita)
Інфаряд: Їздці (Parasitica)
Вид: Наізник рубі (Platygaster rubi)
Їздці, або наїзники (Parasitica) — корисні комахи. Шкідники, з якими допомагають боротися їздці: гусінь капустяної білянки, совки, кукурудзяного метелика, молі, листокруток, пильщиків, плодожерок та інших шкідників городніх рослин та ягідних кущів. Боротьбу зі шкідниками наїзники ведуть у дуже специфічний спосіб: самки відкладають яйця в гусінь, деякі види — в яйця та лялечки шкідників, і вже за декілька днів личинки починають з’їдати їх зсередини. І за один сезон одна самка здатна відкласти півтисячі яєць (до 60 яєць за добу). Їздців охороняють, вони зникають у природі і найчастіше в садок їх приносять спеціально. Щоб зберегти і примножити популяцію їздців, потрібно створювати спеціальні «готелі» в спокійних місцях під чагарниками, живими огорожами або у високих злаках. І висаджувати якомога більше декоративних злаків і кропу, коляндри, любистку, книму, фенхелю.
Фото 3.6. Повисюхова муха Фото 3.7. Муха-журчалка
(Syrphidae Episyrphus ) (Episyrphus balteatus)
Фото 3.8. Оса-журчалка Фото 3.9. Сирф перев'язаний
(Chrysotoxum elegans) (Syrphus ribesii)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Надродина: Syrphoidea
Родина: Повисюхові(Syrphidae)
Вид: Повисюхова муха (Syrphidae Episyrphus)
Сирф перевʼязаний, або дзюрчалка, дзюрчалкова муха звичайна (Syrphus ribesii) – корисна комаха, яку часто плутають з осами через яскраве жовте-чорне смугасте забарвлення черевця. Це великі мухи довжиною до 1,2 см з видовженим тільцем, прозорими крильцями, пласкою головою, великими очима та особливими гачкоподібними щелепами. Безногі, біло-жовтуваті, гнучкі личинки, що пересуваються подібно до слимаків, нагадують личинок мух чи п’явок. Шкідники, з якими допомагає боротися сирф: попелиця, капустяна міль. Яйця дзюрчалка відкладає прямо у колоніях попелиць. Личинки живляться попелицею неспинно, за день з’їдаючи до 200 особин кожна. Але і летючі яскраві псевдо-оси більш ніж корисні: вони харчуються ще й липкими виділеннями шкідників. Привабити в сад сирфа перев’язного можна, збільшуючи площу рясноквітучих композицій, особливо у жовтій палітрі. І пряних рослин. Але й подбати про місця для зимівлі, деревʼяні ящики з сухою травою, тирсою в купі листя, не буде зайвим.
Фото 3.10. Запилення квіткових рослин медоносною бджолою (Apis mellifera)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Бджола (Apis)
Вид: Бджола медоносна (Apis mellifera)
Бджола медоносна (Apis mellifera) — комаха, яку вдалося одомашнити людині.
Роль бджіл у запиленні рослин просто величезна – це їх головна робота в природі. Всього за один політ бджола запилює більше 100 рослин: плодових, лікарських та ягідних культур. Вона збирає нектар, яким харчується її потомство, і під час перельоту з квітки на квітку, бджола переносить на тілі і лапках пилок для запилення. Даний процес благотворно впливає на життєстійкість рослин, підвищує їх врожайність і збільшує кількість рослин на Землі.
Фото 3.11. Чорна садова мурашка (Lasius niger)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комаха (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі Hymenoptera)
Родина: Мурахи
Рід: Lasius
Вид: Чорна садова мурашка (Lasius niger)
Фото 3.12. Мураха лісова руда (Formica rufa)
Мурашки або мурахи (Formicidae) — є складними гуртосімейними комахами, що утворюють 3 касти: самки, самці і робочі особини. Мурашки живуть великими сім'ями в кублах, званих мурашниками, які влаштовуються в ґрунті, деревині, під камінням; деякі споруджують мурашники з дрібних рослинних частинок тощо. Низка видів пристосувалася до проживання в оселях людини. Деякі види цінуються за регулювання чисельності комах-шкідників. Також існують види, колонії котрих ведуть кочовий спосіб життя.
Фото 3.13. Сколія-гігант (Megascolia maculata)
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Підряд: Стебельчасточеревні (Apocrita)
Надродина: Vespoidea
Родина: Сколієві (Scoliidae)
Рід: Megascolia
Вид: Сколія-гігант (Megascolia maculata)
Оса сколія-гігант, абосколія плямиста (Megascolia maculata) є найбільшою перетинчастокрилою комахою на європейському континенті. Застережливий чорножовтий окрас ефективно відлякує багатьох хижаків. Доросла сколія живиться переважно нектаром різноманітних квіток. Для продовження роду вона закопується в ґрунт у пошуках личинок жука-носорога, на які відкладає свої яйця. З кожного яйця виходить личинка. З’ївши личинку жука, личинка сколії стає лялечкою й перезимовує. Наступного року вона вилітає в пошуках квітів.
Фото 3.14. Гнойовик звичайний (Geotrupes stercorarius)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Scarabaeoidea
Родина: Геотрупи (Geortupidae)
Підродина: Geotrupinae
Рід: Geotrupes
Вид: Гнойовик звичайний (Geotrupes stercorarius)
Гнойовик звичайний (Geotrupes stercorarius). Тіло кремезне, відносно велике, 1,6-2,7 см у довжину. Спинна поверхня чорна або чорнувато-синя, по краю передньоспинки та надкрил з синьою чи зеленуватою облямовкою. Нижня поверхня металево-фіолетова чи синя, вкрита чорними волосками. Надкрила з 7 пунктирними борозенками між шовом та плечовим горбком. Булава антен проста, пластинчаста, матова. На задніх гомілках 3 поперечні ребра з зовнішнього боку. Ці істоти приносять велику користь і грунті, і рослинам саду або городу. Основна користь полягає в тому, що жук гнойовик – редуценти , він сприяє переробці складних органічних сполук на більш прості, доступні до засвоєння рослинами. Тобто, саме завдяки цим комахам, гній стає «корисним» і починає «працювати» на підвищення врожайності.
Фото 3.15. Жук чорнотілок (Blaps mortisaga)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Чорнотілки (Tenebrionidae)
Рід: Blaps
Вид: Жук чорнотілок (Blaps mortisaga)
Жук чорнотілок (Blaps mortisaga) завдовжки 2-2,5 см, чорного кольору, з великою і заокругленою передньоспинкою, без крил і з'єднаними опуклими надкрилами. При небезпеці він виділяє з заднього проходу темну рідину з сильним неприємним запахом, яка злегка може подражнювати шкіру. Редуцент.
Фото 3.16. Богомол звичайний (Mantis religiosa)
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Надряд: Тарганоподібні (Dictyoptera)
Ряд: Богомоли (Mantodea)
Родина: Богомолові (Mantidae)
Підродина: Mantinae
Рід: Mantis
Вид: Богомол звичайний (Mantis religiosa)
Богомол звичайний (Mantis religiosa).Загалом богомол звичайний вважається корисним ентомофагом у сільськогосподарських угіддях, його іноді розводять штучно для випуску в сільськогосподарські угіддя для біологічної боротьби зі шкідниками. Будова богомола характеризується подовженим тілом, яке відрізняє його від інших членистоногих комах. Богомол звичайний — це велика комаха з видовженим тілом, яке сягає 4,5–8,8 см завдовжки. У богомола звичайного забарвлення тіла може варіюватися від зеленого до вохристого, залежно від освітлення та вологості при линянні. На антенах наявні унікальні для богомолів везикулярні структури, які, ймовірно, є залозами, що синтезують феромони. Тазики передніх ніг на внутрішній поверхні мають дрібні яскраві білуваті плями, а біля основи — велику чорну овальну пляму, іноді з білим вічком усередині. Передні стегна без плям, у внутрішньому ряду великі шипи — чорні, як і канавка для «кігтя» гомілки. Крила добре розвинені в обох статей. На передніх крилах є темна смуга вздовж переднього краю. Задні крила — жовтуваті, прозорі.
Фото 3.17. Джміль земляний (Bombus terrestris)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Джміль (Bombus)
Вид: Джміль земляний (Bombus terrestris)
Джміль земляний (Bombus terrestris) — живуть в норах. В кінці ХХ століття була розроблена технологія промислового розведення даного виду комах. Приносить дуже велику користь і широко використовується для запилення різних сільськогосподарських культур: перш за все томатів, перцю, баклажанів, огірків і суниці в тепличних господарствах. Вібруючи, джміль викликає опадання клейкою пилку томатів і переносить її на інші квітки. Це забезпечує майже 100% зав’язування плодів. Також земляний джміль дуже добре запилюють квіти лохини та журавлини, але малоефективний для запилення конюшини. Його короткий хоботок не може дістати нектар, і джміль прогризає квітка збоку, минаючи пильовики. За це його прозвали «джміль-оператор». У теплицях земляні джмелі живуть в спеціальних улейки протягом 1,5-2 місяців. Цей вид швидко виграв «конкуренцію» із медоносною бджолою завдяки ряду «технологічних» переваг. Джмелі активні за похмурої погоди. Якщо медоносні бджоли здійснюють запилення лише за хмарності нижче 70%, то джмелі більш ніж 70%. Вони також активні у вітряну погоду. Здатні здійснювати вібрацію квітки, що є важливим фактором під час запилення окремих овочевих культур. Завдяки опушеній поверхні тіла, вони переносять значно більшу кількість пилкових зерен, що дуже важливо для врожайності ягідних культур, таких як суниця, малина та лохина. Це забезпечує не тільки більший вихід продукції, але й кращу якість, оскільки знижується відсоток деформованих плодів. Звідси зростає комерційна ефективність вирощування ягідних культу.
Хочу відмітити, що завдяки комахам відбулося запилення та запліднення таких видів культурних рослин, які є у моєму садку та на городі:
Фото 3.18. Запилення різних плодів
Спостерігаючи помітила , що плоди, запилені комахами, мають більші розміри, кращий смак та якість. «Готелі» для комах у моєму саду та на подвірʼї школи — природній осередок для різних комах-запилювачів та ентомофагів.
Фото 3.19. На подвірʼї школи. Шкільний квітник
Фото 3.20. Ентомологічна фауна Фото 3.21. Ентомологічна фауна мого саду шкільного подвірʼя
ВИСНОВОК
Для відновлення чисельності диких запилювачів достатньо зберігати шлейфи трав перед лісосмугами, не розорювати і не скошувати, там уже ростуть усі необхідні нектароноси, і там загалом більше видів рослинності. Адже є такі види диких бджіл, які живляться пилком виключно одного виду рослини. У вроцейських парках завжди залишають частину під некошеними дикорослими рослинами, там є «готелі» навіть для дощових червʼяків. Важливо, щоб такі осередки дикої природи зʼєднувалися у мережу, тобто комахи могли перелітати з одного місця в інше в разі проблем із харчуванням чи гніздуванням. Тоді навіть у містах будуть літати дикі запилювачі та ентомофаги, в тому числі занесені до Червоної книги.
Хочеться вірити, що Україна ще не пройшла точку неповернення, але з кожним роком надія слабшає. Якщо припинити обробляти поле, то до первинного стану воно повернеться тільки через кілька десятків років. У Західній Європі зберігають диких запилювачів та ентомофагів не тільки біля полів із сільськогосподарськими рослинами, а влаштовують «готелі» для бджіл просто у парках, ставлять приманки, висівають рослини-циконектароноси. Люди більш обізнані з цісю проблемою і не думають лише про прибуток. Українські садівники закуповують бджіл-осмій у Польщі, джмелів для запилення овочів у теплицях в Ізраїлі, Нідерландах, інших країнах. Основна причина відсутності масового розведення і застосування диких запилювачів у сільгоспвиробництві в Україні —дуже низька обізнаність сільгоспвиробників про значення запилення і запилювачів для рослин. Знають тільки медоносну бджолу. Їх цьому не вчать у вишах. Всі знають про технології обробки грунту, добрива, сорти та гібриди, пестициди та захист рослин. А що запилення є не менш важливим компонептом технології вирощування рослии - це привілей одиниць. Не кажучи про те, що запилювачі є обовʼязковим компонентом як природних, так і агроекосистем.
Тому не дивно, що навіть самі агрономи підпалюють суху рослинність по всій Україні. Потрібні, по-перше, сучасні знання екології майбутніх аграріїв, розуміння, що мільйони гектарів наших ланів - не ізольований горщик або тепличка, що вони тісно повʼязані з оточуючими середовищем, що будь-яке втручання у життя поля, будь-яка технологічна операція мають різні наслідки, не обовʼязково позитивні. І тільки після цього зʼявиться розуміння в потребі багатьох живих організмів, у тому числі й диких запилювачів. Ось тоді зʼявляться інвестиції, відповідні фахівці, і Україна почне розводити та застосовувати диких бджіл, як це робиться в країнах
Західної Європи.[6]
Серйозною загрозою для біологічного різноаніття є нові агресивні умови для живих організмів, а саме: закислення океану, висока температура, зменшення водності, знеліснення, опустелювання. Через зростання температури та зниження водності в регіоні загалом, соснові ліси починають рости все слабшими та вразливішими до шкідників. Кліматичні умови для їх успішного зростання переміщуються усе північніше, і в українському кліматі соснові ліси потребують значно більшого догляду. Проте за усталеною практикою, лісові господарства продовжують насаджувати монокультурні соснові ліси, не даючи можливості розвиватися іншим, більш стійким до нових умов типам лісу: дубовим, грабовим, липовим тощо.
Друга масштабна загроза для біорізноманіття - це втрата середовища існування через зміну клімату. Так само, як і кліматичні біженці серед людей, тисячі видів тварин можуть опинитися без дому.
Причиною цих загроз для біорізноманіття є людська діяльність, яка шкодить природним ареалам життя тварин, птахів, рослин і морських організмів. Головними факторами впливу людини на біорізномаінття є знищення і трансформація природних екосистем, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення довкілля.
1. Підтримайте запилювачів. Це можна зробити як у себе на дачі чи городі, так і в містах на міських клумбах, висаджуючи замість екзотичних видів - місцеві, багаті на нектар і пилок. Садіть місцеві квіти, фрукти та сорти місцевих овочів. 2. Зберігайте місцеві природні оселища. Ходіть по доріжках та маркованими маршрутами в міських парках та на природно-заповідних територіях. Так ви не лише збережете рослини від витоптування, але і зменшуйте фактор турбування для диких тварин.
3. Тримайте свій транспорт на дорозі. Під колесами авто, яке вижджає на траву, гине величезна кількість рослин і комах. Будьте обережні також на дорогах при їзді, адже багато тварин намагаються їх перейти при міграції. Важливо не створити небезпеку власному життю та тваринам.
4. Збережіть старі дерева в себе на ділянці, там, де це можливо. Старі дерева завжди є осередком біорізноманіття. Там розмножуються гриби, мохи, комахи, лишайники.
Тут знаходять їжу та прихисток багато птахів.
5. Зменшіть вплив своїх домашніх улюбленців. Домашні коти та собаки часто полюють на дрібних диких тварин, навіть якщо їх удосталь годують удома. Не дозволяйте собакам та котам бути без нагляду на територіях дикої природи. 6. Зменшіть свій вуглецевий слід. Зміна клімату — одна з основних причин стрімкого зменшення біорізноманіття. Економте енергію, переходьте на більш енергоощадні технології, купуйте локальні продукти, менше їжте продуктів тваринництва, більше ходіть пішки та відмовтеся від купівлі непотрібних та одноразовий речей.
7. Використовуйте повторно речі та предмети, якщо це можливо, зменшуйте обсяг споживання та переробляйте.
8. Використовуйте екологічно-безпечні матеріали: безфосфатну побутову хімію, багаторазові акумулятори замість батарейок, перероблений папір замість пластику, а також купуйте органічну продукцію, якщо маєте таку можливість.
9. Дізнайтеся якомога більше про біорізноманіття вашого регіону: які види є рідкісними і потребують захисту, а які є інвазійними; як ви можетак підтримати конкретні види, що потребують захисту у вашому регіоні.
10. Підтримайте локальні ініціативи та проєкти зі збереження біорізноманіття.
Основні рекомендації щодо ведення збереження біорізноманіття:
Створення «компенсаційних територій» — відведення частини площі полів під наближені до природного стану ділянки. Вони стануть одними з небагатьох місць мешкання великої кількості диких видів на сільгоспугіддях. Такими ділянками можуть бути краї полів, на яких не використовуються агрохімікати і допускається ріст диких видів рослин, а також зелені огорожі.
B місцях прилеглих до природних біотопів необхідно залишати незбираними клаптики сільськогосподарських культур для підгодівлі диких тварин. Збереження існуючих та створення нових природних резерватів серед полів (ділянки лук і степів, балки, невеличкі водойми та болітця, зарості дерев та кущів, карʼєри, звалища й інші невгіддя) допоможе збільшити популяції багатьох видів. Необхідно зберігати та збільшувати кількість кущів та інших заростей поряд з сільськогосподарськими полями. В них знайдуть захист багато видів птахів, які є природними ворогами шкідників сільгоспкультур.
Важливо зберігати окремі старі дерева посеред полів, якщо такі є.
Вони можуть використовуватися хижими та іншими птахами для гніздування. Потрібно мінімізувати вплив людської діяльності на зрошувальні канали, зокрема запобігати потраплянню в них агрохімікатів. Такі каналичасто виступають як місцепроживання багатьох диких видів.
Місця годівлі, водопою і тваринницькі споруди повинні бути розташовані достатньо далеко від ставів, річок, озер та водосховищ, щоб запобігти попаданню забруднювачів у водні екосистеми.
Забороняється випалювання соломи та стерні на полях.
ЛІТЕРАТУРА
1. Атлас комах України/ В. І. Гусєв, В. М. Єрмоленко, В. В. Свищук, К. А.
Шмиговський. Київ: Рад. шк., 1962.—304 с. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000016
2.Стаття Агнешки Рукшто. Будиночки та готелі для комах. Чому варто мати їх у саду?
https://allegro.pl/artykul/domki-i-hotele-dla-owadow-dlaczego-warto-je-miec-w-ogrodzieoG40nX0jRtK
3.Вікіпедія. Будиночок для комах.
https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Отель_для_насекомых
4. Стаття Марти Гавіни. «Давайте побудуємо будиночки для комах. Вони наші союзники в боротьбі зі шкідниками.» https://uwb.edu.pl/aktualnosci/budujmy-domki-dla-owadow-to-nasi-sprzymierzency-wwalce-ze-szkodnikami-5043.html
5. Ільмінська Л. Запилення рослин комахами. Екосистемні послуги. 28 с.
6. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Жива країна 3-тє вид., перероб. 1 допов. Київ : Знання-Прес, 2002. 245 с.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку