ГПД в НУШ. Організація роботи вихователя групи продовженого дня

 В сучасному світі, коли більшість батьків багато працюють група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати комфортні  умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Під час планування роботи групи вихователю необхідно враховувати  вікові особливості дітей , їхній розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток. Успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота й наскільки правильно організований у ній режим.

                                    Посадова інструкція
                                    Загальні положення.

1.        Вихователь призначається на посаду  і звільняється з неї директором школи.
   Вихователь  повинен   мати   вищу   чи   середню спеціальну освіту (без вимог до стажу педагогічної роботи).
   Вихователь    підпорядковується    безпосередньо заступнику директора школи з виховної роботи.
   У своїй діяльності вихователь керується Конституцією і законами України, Указами Президента України, рішенням Кабінету Міністрів України, органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів;правилами   і   нормамиз   охорони   праці,техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом школи.

2.1Функції вихователля ГПД:

Опікування учнями, їх виховання і нагляд за ними під час їхнього перебування у ГПД.
Організація  і проведення  позаурочної навчальної  роботи  в закріпленій за ним групі.

3.1 Посадові обов'язки.

Вихователь ГПД планує, організовує і здійснює виховання учнів.

Проводить повсякденну роботу, яка забезпечує створення умов для соціально-психологічної реабілітації учнів.

Використовує різноманітні прийоми, методи і засоби виховання та навчання.

Спільно з медичними працівниками забезпечує збереження і зміцнення здоров'я учнів.
Приймає дітей у встановленому порядку від батьків чи вчителів школи;   
виконання  ними домашніх завдань, надає їм допомогу у навчанні, організація відпочинку і здобутті додаткової освіти, залучити їх до художньої і науково-технічної творчості, спортивних секцій, гуртків.
Вивчає індивідуальні здібності, інтереси і нахили учнів, їхню поведінку в сім'ї, житлово-побутові умови проживання в сім'ї, взаємини учнів з батьками.
Веде у встановленому порядку документацію і звітність.
Бере участь у роботі педагогічної ради школи.
.Проходить періодичний медичний огляд.
Систематично підвищує свою професійну кваліфікацію;
бере участь у роботі методоб'єднань.
Створює умови для безпечного здійснення навчального процесу, дотримання правил техніки безпеки.

Навантаженість вихователів ГПД:

30 годин на тиждень;

на день - 6 годин

Робочий куток ГПД

1.Список учнів.

2.Доручення і обов'язки.

3.Режим роботи, затверджений директором школи.

 4.Напрямки роботи.

Планування роботи вихователя ГПД

Методика складання плану роботи вихователя ГПД

Вимоги до плану роботи:

1.Виховну роботу доцільно планувати з урахуванням рівня знань і вихованості учнів, їх вікових інтересів.

2.Виховні заняття готувати іпроводити  так, щоб забезпечити вирішення основної мети - виховання всебічно розвиненої особистості.

3.Різноманітні заходи здійснювати в певній системі з урахуванням життєвих ситуацій.

4.Позаурочну і   позашкільну  роботу  координувати з   діяльністю вчителів, медпрацівників.

5.Визначення  педагогічної  доцільності  заходів  та використання різноманітних форм і методів роботи.

6.Забезпечення всіх напрямків морально-естетичного виховання.

Структура плану виховної роботи

1.Вступ.

2.Основні виховні заходи:

а) організація учнівського колективу;

б) здійснення загальнообов'язкової освіти; в) тематика виховних заходів.

3.Індивідуальна виховна робота.

4.Заходи по збереженню та охорони здоров'я школярів, запобігання травматизму.

5.Робота з батьками.

При складанні плану необхідно враховувати:

1.Відзначення видатних подій і свят

Вивчення традицій, звичаїв і обрядів

Вивчення правових питань

Вивчення економічних і екологічних питань

Трудові рейди і заходи

Вивчення питань культури поведінки

Екскурсій в театр, на природу

Робота з художньою літературою

Охорона здоров'я

Змагання, конкурси

Повторення правил дорожнього руху

Вивчення правил пожежної безпеки

Вивчення правил техніки безпеки в побуті.

Вивчення правил поведінки на льоду і воді.

Вивчення правил поведінки на канікулах

Індивідуальна робота з учнями

Робота з батьками

Крім календарно-тематичного плану, вихователь ГПД складає щоденний робочий план, який може мати таку структуру:

Організація побуту і активного дозвілля дітей.

Освітньо-виховна робота.

Педагогічне керівництво приготуванням домашніх завдань.

В основу цих складових покладено режим дня вихователя.

Щоденний робочий план вихователя - це його особиста лабораторія, в якій він господар, готує його для себе, розумно визначаючи його зміст та обсяг.

Перелік обов'язкової ділової документації, яка ведеться в ГПД

1.Журнал ГПД (ведення відповідних записів у даному журналі обов'язкове для кожного вихователя; директор школи або заступник по навчально-виховній роботі

перевіряють правильність ведення журналу).

2.План роботи вихователя (складається на півріччя, узгоджується з заступником директора навчально-виховної роботи).

Щоденний робочий план.

Графік зайнятості учнів у гуртках, секціях під час перебування на ГПД.

Заяви батьків про зарахування до ГПД.

Заяви батьків про відсутність дітей на ГПД, де вказано дату і час відсутності дитини на ГПД.

 Формування групи  продовженого дня

Групи продовженого дня можуть комплектуватися з учнів одного, двох або кількох класів. Зарахування учнів до групи подовженого дня та їх відрахування з неї здійснюються згідно з наказом керівника закладу загальної середньої освіти на підставі відповідної заяви батьків або інших законних представників учнів. Заяви про зарахування учнів до групи подовженого дня приймаються протягом навчального року. Різниця у віці учнів, зарахованих до групи подовженого дня, не може перевищувати двох років.

Режим роботи групи подовженого дня та організації освітнього процесу схвалюється педагогічною радою і затверджується керівником закладу загальної середньої освіти. Режим роботи групи подовженого дня повинен передбачати:

 організацію:
 прогулянки (прогулянок) на відкритому повітрі тривалістю не менш як одна година 30 хвилин для учнів перших - четвертих класів;
 харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
 виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю не більше однієї години;
 проведення спортивно-оздоровчих занять для учнів тривалістю не менше години.

    Робочий день групи продовженого дня

1-2 клас  

      Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічно­го та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку орга­нізацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них від­повідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.

       Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.

       Правила внутрішнього розпорядку складають на основі за­гально-педагогічних вимов до організації і проведення навча­льно-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.

Прийом дітей.  Свій робочий день вихователь починає з перегляду класного журналу, що дозволяє йому познайомитися з навчальними успіхами дітей. В особистій бесіді з вчителями він дізнається про поведінку, успішності, про самопочуття, настрій учнів, про виконання ними різних доручень і обов'язків. На основі отриманої інформації він робить для себе висновки, як побудувати свою роботу в цей день. Іноді йому доводиться вносити деякі зміни в план роботи.

Організація харчування.  Під час обіду вихователь стежить за: апетитом і самопочуттям дітей; дотриманням санітарно-гігієнічних норм і норм харчування; культурою поведінки за столом; культурою прийому їжі; поставою вихованців. Після обіду кожен вихованець відносить за собою посуд, чергові витирають столи; не рекомендується переходити до активної діяльності 15-20 хвилин, щоб не порушувалося травлення.

Організація активного відпочинку на свіжому повітрі. Перед прогулянкою вихователь повинен перевірити ділянку для запобігання дитячого травматизму У залежності від погодних умов вихователю необхідно простежити за одяганням дітей.

Правила одягання:

1. Одягатися потрібно знизу вгору, тобто спочатку вдягають теплі штани, кофти, потім верхній одяг і взуття.

2. Всі гудзики мають бути застебнуті правильно, шнурки зав'язані акуратно. 
3. Вихователь перевіряє, як одягнені діти (можна проводити цю процедуру в ігровій формі, наприклад, оголосивши конкурс на швидкість і акуратність). Виходячи з цілей і завдань, необхідно проінструктувати дітей про поведінку під час прогулянки, про правила безпеки з метою запобігання травматизму. Інструктаж повинен бути коротким, чітким, доступним дітям. Під час перебування на повітрі вихователь проводить роботу відповідно до плану, стежить за самопочуттям і настроєм дітей. Після закінчення прогулянки вихователь підводить підсумки, забезпечує порядок повернення до школи, організовує роздягання і стежить за тим, щоб діти привели в порядок взуття та одяг. По суті, всі обов'язки вихователя до початку самопідготовки зосереджені на вирішенні однієї задачі: як краще з допомогою активного відпочинку і з виховної користю для дітей підготувати їх до самостійної навчальної роботи під час самопідготовки.

Під час прогулянки вихователь залучає учнів до активних ігор, серед яких можуть бути такі:

Гра на свіжому повітрі: Стоп!

Вибирається ведучий. Гравці стають у коло, ведучий – за колом спиною до гравців. По команді ведучого гравці починають швидко передавати один одному м’яч по колу за або проти  годинникової стрілки. Кидати м’яч не можна, він постійно повинен перебувати в руках у когось з учасників.

Ведучий швидко командує «Стоп!». У кого з гравців у цей момент виявився м’яч, той виходить з гри. Гра продовжується, поки не залишиться один учасник.

Гуси-лебеді

Вибравши двох або одного вовка, дивлячись по числу дітей, вибирають ватажка, того, який заводить, тобто починає гру. Всі інші представляють гусей.Ватажок стає на одному кінці, гуси – на іншому, а вовки осторонь ховаються.Ватажок походжає, поглядає і, як помітить вовків, біжить на своє місце,плескає руками, викрикуючи:
Ватажок. Гуси-лебеді, додому!Гуси. Пощо?

Ватажок. Біжіть, летите додому, Стоять вовки за горою!

Гуси. А чого вовкам треба?

Ватажок. Сірих гусей щипати Так кісточки глодать.

Гуси біжать, гогоча: «Га-га-га-га!»

Вовки вискакують з-за гори і кидаються на гусей; яких піймають, тих відводять за гору, і гра починається знову.

Усього краще в гусей-лебедів грати на просторому майлданчику, в саду.

Гра на свіжому повітрі: Стовпи

Всі встають до широкого кола. Гра починається з вільної перекидання волейбольного м’яча. Кожен, кому кинутий м’яч, повинен відбити його долонями іншим. Лише тільки м’яч впаде на землю, невдало відбитий або ніяково прийнятий, всі відразу ж розбігаються в сторони, а упустив м’яч стає ведучим. Його завдання – якомога швидше підняти м’яч, крикнувши при цьому «стій!» Гравці зупиняються там, де їх застав цей вигук. Ведучий з місця, де піднято м’яч, кидає його в найближчого гравця.

Тому дозволяється вивертатися від м’яча, але ні в якому разі не відривати ніг від землі. Вдалося водящему зачепити м’ячем гравця – значить він відігрався. Гра починається знову. Якщо ведучий кинув м’яч повз ціль, то його за це

оголошують «стовпом», тобто він повинен стояти на місці не рухаючись. Усі гравці стають знову в коло в 5-6 кроках від «стовпа», і гра поновлюється. Коли настане момент розбігу, «стовп», позбавлений цього права, залишається на місці. Ймовірно, у нього і буде кидати м’яч новий ведучий, якщо решта далеко розбіжаться. При вдалому кидку він відіграється, а «стовп» як і раніше залишається там, де стояв.

Гра триває. Якщо ведучий промахнеться, його самого ставлять «стовпом», а той, у кого він кидав м’яч, повертається до кола гравців.

Гра на свіжому повітрі: Дзвіночок тут

У центр кола виходять троє грають: двом з них зав’язують очі, а третьому дають дзвіночок. Граючий з дзвіночком час від часу дзвонить у нього, двоє інших, кидаючись на дзвінок, намагаються захопити його. Той, хто з дзвоником, майстерно маневруючи по колу, може створювати такі положення, коли грають з пов’язками на очах старанно вистежують і ловлять

один одного.

Якщо один із переслідувачів зловить що грає з дзвіночком, вони міняються ролями.

Гра на свіжому повітрі: Пастка

Усі гравці стають у три кола, взявшись за руки. Крайні йдуть вправо, середній коло йде вліво, плескаючи в долоні. Співають пісню. За сигналом (бавовна, свисток) гравці крайніх кіл подають один одному руки, намагаючись захопити в капкан середнього. Захоплений встає в один з крайніх кіл.

Гра на свіжому повітрі: Король

Гравці стають в коло, водять навколо водящего (“короля”) хоровод зі словами:

Йшов король по лісу, по лісу, по лісу,

Hашел собі пpінцессу, пpінцессу, пpінцессу, (козел з хоpовода вибирається пpінцессу) Давай з тобою Пострибаємо, попpигаем, попpигаем, (всіма виконуються зазначені дії)

І ніжками подpигаем, подpигаем, подpигаем,

І ніжками потопає, потопає, потопає,

І pучки поплескаємо, поплескаємо, поплескаємо, Голівкою похитає, і знову починаємо … (Вибирати принцесу краще з закритими очима)

Наступним етапом організації групи продовженого дня є самопідготовка. 

Це — педагогічно скерована самостійна пізнавальна діяльність учнів. Вона органічно поєднана з навчальними заняттями, на яких вирішуються загальноосвітні, розвивальні (корекційні), виховні завдання.

Порядок самопідготовки:
- чітке дотримання початку і кінця самопідготовки;
- свідоме підпорядкування учнів вказівкам вихователля;
- наявність усіх необхідних для занять приладів, канцтоварів, підручників.
- забезпечення порядку на робочому місці;

-дотримання правил заборони і правил дозволу.

Самопідготовка- це самостійна навчальна робота учнів з виконання домашніх завдань під керівництвом педагога. Разом із тим вихователь з глибоким знанням справи та специфічних особливостей цього виду навчальної праці надає конкретну індивідуальну допомогу тим школярам, які її потребують. Вонаповинна бути завжди своєчасною, оскільки занадто рання допомога демобілізує учня, розслабляє його волю, а запізніла — призводить до зайвої витрати часу, зменшує інтерес до виконання роботи. У групі продовженого дня рекомендується встановлювати такий порядок виконання завдань: починати з самого складного завдання; чергувати види діяльності; закінчувати більш легкими завданнями. Примірний порядок виконання завдання:(1.Математика2.Читання 3.Письмо 4. Я досліджую світ).

Для учнів, яким потрібна допомога під час роботи, вихователем створюються групи консультантів із двох-трьох учнів, які добре знають цей матеріал. При цьому роль вихователя залишається організувальною і спрямовувальною. При організації самопідготовки кожному учневі необхідно виконати наступні умови: намітити план дій; порядок виконання робіт; послідовність виконання операцій; розподілити власні сили та час. Для виконання домашніх завдань необхідно підготувати робоче місце заздалегідь. Учні початкової школи часто мимоволі відволікаються від виконання завдань з причини невміння організувати свою діяльність. Тому перед початком занять вихователь повинен перевірити готовність учнів до роботи.

При організації самопідготовки зазвичай проявляються складнощі з плануванням особистої роботи тих учнів, яким потрібна кваліфікована допомога вихователя. Вихователю необхідно відразу підготуватися до роботи з такими учнями, не відволікаючи від роботи інших. Під час самопідготовки необхідно робити перерву через 20-30 хвилин для активного відпочинку. Інакше стомлюваність дитини настане дуже швидко. На всю самопідготовку необхідно витрачати не більше 1 години. Самопідготовка - щоденне навчальне заняття учнів у групі продовженого дня, що передбачає виконання завдань вчителів. Успіх самопідготовки в значній мірі залежить від проведеного на уроці закріплення, тому вихователю необхідно дізнатися у класовода , як засвоїли матеріал вихованці, - це полегшить його роботу. Вихователь організовує роботу дітей під час самопідготовки, стежить за дисципліною, виховує звичку самостійно вчитися, бере під свою опіку школярів, які відстають у навчанні. Вихователь не вчитель, він не веде пояснень предмета, не інструктує, як потрібно виконувати завдання, він лише допомагає учням виконувати завдання вчителя.

Результативність самопідготовки значною мірою залежить від уміння молодших школярів аналізувати хід і результати своєї роботи. Самоконтроль передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення й виправлення помилок, виховує почуття обов'язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності.
Вихователь повинен поступово знайомити учнів із різними прийомами самоконтролю виконаної роботи:

● зіставте написане з текстом;

● зіставте написане з вивченим правилом;

● перевірте написання за словником;

● перевірте хід своїх міркувань за пам'яткою, алгоритмом, схемою тощо.

Виконання письмових домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється словесне оцінювання виконаної учнем роботи. Най­важливіша роль відводиться змістовому аспекту оцінювання. Вихователь зобов'язаний лаконічно, але достатньо зрозуміло проаналізувати труднощі, зорієнтувати школяра на поліпшення результату.

 Наступним етапом організації групи продовженого дня є ігрова діяльність. 

Після закінчення самопідготовки необхідно організувати ігрову діяльність.  Позбавити дитини ігрової практики - значить позбавити його головного джерела розвитку: імпульсів творчості, багатства відносин. Необхідні умови для успішної ігрової діяльності: природність; тепла турбота і прийняття; сенситивні розуміння (повний емоційний контакт). Організація ігрової діяльності планується на весь навчальний тиждень. При плануванні ігрової діяльності потрібно враховувати такі особливості: не дублювати діяльність першої половини дня (якщо на уроках була висока розумове навантаження, краще давати ігри на розвиток комунікативних навичок або сюжетно-рольові);

гра не повинна бути підготовкою до  виховної години (якщо гра носить розважальний характер, планується захід іншої спрямованості); 

учні, які грають, не повинні заважати тим, хто ще не закінчив підготовку уроків; 
гра повинна відповідати віку, фізичному і психічному стану дитини; 
використовувати можна тільки педагогічні ігри (психологічні тренінги може проводити тільки фахівець).

Ігрові технології є однією з найефективніших форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предметів. Цікавість умовного світу гри робить позитивною,  емоційно забарвленою монотонну діяльність із запам’ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини. Гра є діяльністю, що заповнює вільний час дитини. Гра для дитини – це творча, самостійна діяльність. Недаремно слова «гра» та «розвиток» зустрічаються майже завжди поряд. Дитина хоче грати не тому, що це легко, а тому, що це важко. З кожною грою дитина має бажання дізнаватися про нове, розуміти і виконувати ті самі речі, що й дорослі.

Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і інтерес у навчальний процес.

Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією. У всьому світі, і в Україні в тому числі, незмірно розширюється предметно-інформаційне середовище.  Телебачення, відео, радіо, комп’ютер,   мережа  Інтернет останнім часом виливають на учнів величезний обсяг інформації. Актуальним завданням школи стає розвиток самостійної оцінки та відбору одержуваної інформації. Однією з форм навчання, що розвиває подібні вміння, є дидактична гра, що сприяє практичному використанню знань, отриманих на уроці і в позаурочний час.

 Крім того, гра сприяє внутрішній розкутості, без якої не може бути творчості. На основі ігрової діяльності у дитини формується низка психологічних новоутворень. Це передусім уява та символічна функція свідомості, що дозволяють дитині в своїх діях переносити властивості одних речей на інші. Задовольняючи свою природну, невсипучу потребу в діяльності, під час гри учні «добувають» в уяві все, що недоступне їм у навколишній дійсності. У захопленні вони не помічають, що навчаються, розвивають фантазію. Разом із тим у дитини виникає осмислена орієнтація у власних переживаннях та їх узагальнення, на основі чого можуть бути сформовані навички їх культурного виявлення. Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвивальна. Саме завдяки ігровим формам занять вдається залучити навіть пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати дитині відчути успіх, повірити в свої сили. Багато дидактичних ігор містять елементи змагання. У них хтось виграє, а хтось програє. Такі ситуації допомагають формувати в учнів справедливе ставлення ідо власних успіхів, і до тих, хто програв. Щоб одна й та сама гра не набридла, через певний час необхідно щось змінювати, ускладнювати завдання, враховуючи засвоєний матеріал, індивідуальні особливості молодших школярів. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще -- спрямована у майбутнє, тому що під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, що необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров’я, радість дитячого життя. У процесі ігрової діяльності в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. А. С. Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини... Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі...» Отже, гра, її організація -- ключ до організації виховання. У грі формується низка особливостей особистості дитини, вона являється своєрідною школою підготовки до праці. У грі виробляється спритність, витримка, активність. Це школа спілкування дитини. У грі найповніше виявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. 

Організація виховної роботи в групі продовженого дня.

Тематику виховних годин слід планувати в найрізноманітніших формах, що передбачають активну участь самих учнів(вікторини, брейн-ринги, конкурси, змагання, різноманітні тестування та анкетування). Діти повинні активно брати участь не тільки в самому заході, але й в його підготовці, особливо учні полюбляють займатися оформленням святкового залу. Ефективними є проведення інтегрованих виховних заходів(свято-прогулянка, вікторина-прогулянка, конкурс-прогулянка, свято - екскурсія тощо). Для молодших школярів свято має особливе значення. Діти цього віку дуже емоційні, вразливі, їм притаманні яскравість та гострота сприйняття, прагнення до самовираження, реалізації своїх здібностей. Така співпраця є чудовою нагодою для неформального спілкування між дітьми та дорослими, батьками та вихователями. Кожен учасник святкового дійства може проявити себе і як виконавець, і як організатор. У дітей розвиваються творчі здібності, стимулюється впевненість у собі та ініціатива, укріплюються між особові зв’язки, реалізується потрібність у спілкуванні. Крім того, цікава спільна робота створює сприятливі умови для формування дружнього колективу, що, звичайно, має неабияке значення у виховному процесі школярів. Безперечно одним із головних чинників активізації позакласної, позаурочної виховної роботи в групах продовженого дня має стати глибоко продумана система її планування вихователем. Організація духовного розвитку дітей передбачає планування екскурсій, прогулянок, конкурсів, виставок, свят, ранків, культпоходів, бібліотечних годин, трудових десантів, уроків гарної поведінки, зустрічей з цікавими людьми, змагань, обрядових свят, днів іменинника, бесід, клубних годин, гурткової роботи. У розділі “Робота з батьками, індивідуальна робота з дітьми”, планується проведення тематичних батьківських зборів, лекцій, бесід, прес-конференцій “Ми і наші діти”, усних журналів, днів (тижнів) відкритих дверей, диспутів, зустрічей за “круглим столом”, конференцій по обміну досвідом сімейного виховання, вечорів запитань і відповідей, консультацій (групових, індивідуальних), відкритих заходів для батьків, виставок. Слід приділити увагу і анкетуванню для виявлення відношення батьків до групи продовженого дня, а також того, що вони очікують в подальшій роботі від групи. Таким чином, у цих розділах вихователь планує такі виховні заходи, які дають йому можливість ефективного виконання поставлених перед собою виховних, пізнавальних завдань і завдань по згуртуванню колективу учнів. Такий підхід до планування роботи дає можливість вихователю бачити перспективу розвитку учнівського колективу і кожної дитини, глибоко аналізувати окремі прорахунки в роботі, здійснювати дійовий самоконтроль за своєю діяльністю. Доцільно організована діяльність молодших школярів у групі продовженого дня сприятиме гармонійному поєднанню навчання й виховання, організації поза навчальної діяльності та дозвілля відповідно до інтересів і побажань кожної дитини. Виходячи з усього вище сказаного, можна зробити висновок, що робота в групах продовженого дня вимагає високого рівня професійної підготовки вихователя. Головне завдання групи продовженого дня використання всіх матеріально-технічних і організаційно-педагогічних можливостей навчального закладу для розвитку інтересів, індивідуальних нахилів та здібностей школярів. Специфіка режиму, організація навчальної діяльності, різноманіття форм виховних заходів створюють своєрідну атмосферу педагогічного впливу на особистість школяра, сприяють його всебічному гармонійному розвитку.