Тема: Гра «Історичне асорті»
Мета.
Навчальна: узагальнити та систематизувати знання, уміння і навички учнів з історії України, закріпити уміння учнів працювати з поняттями, персоналіями, хронологією, визначати тривалість подій та віддаленість їх від сьогодення, виконувати творчі завдання;
Розвиваюча: формувати вміння і навички індивідуальної, командної роботи;
Виховувати в учнів інтерес до вивчення Вітчизняної історії, виховувати дух змагальності та відповідальності за свою команду.
Обладнання: портрети історичних діячів Київської Русі (України-Русі) та Гетьманщини, «Утворення Запорозької Січі», маркери, фломастери.
Вид заняття: гра «Історичне асорті»
Структура уроку
I. Конкурс «Історична розминка» 1б
II. Конкурс «Відгадай слово» (1б)
III. Конкурс «Поясни дату» (2б)
IV. Конкурс «Відгадай загадку» (2б).
V. Конкурс «Знайди зайве» (2б)
VI.Конкурс «Складіть образ» 3б
Конкурс VII. «Історичні портрети» 3 б
VIII. Конкурс «Козацький обід» 3б
IX. Конкурс «Міста Київської Русі». 4б
X. Конкурс «Парад портретів» Хто зображений на малюнку? 4б
Хід уроку
I Організаційний момент
Учитель оголошує тему заняття, порядок його проведення у формі гри «Історичне асорті». Учні об’єднуються у дві команди, кожна з яких займає окремий ряд у класі. Члени команди обирають капітана, дають назву своїй команді відповідно до теми уроку.
Учитель дає кожному капітанові команди картку для обліку результатів гри (рейтингова відомість), до якої капітани одразу мають вписати назву команди й прізвища та імена учасників, а в ході гри – записувати учасниками зароблені бали.
Учитель оголошує, що гра складатиметься з 12 конкурсів. Представлення команд: назва команди, девіз.
II. Гра «Історичне асорті»
Учитель зачитує одночасно для всіх команд запитання. Після кожного поставленого учителем запитання учні піднімають руку і відповідають. Конкурс проводиться у формі індивідуального заліку. Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом, доповнення – 0,5 бала.
( етноніміка)
( грецької)
(східнослов’янської)
1. Князь відомий на Русі,
Хоч варяг не руський я,
А помер тому, що укусила
(Так гласить легенда)
Хто б ви думали – змія.
(Олег)
2. А я собі смерть знайшов,
Коли на древлян пішов.
Вони мене до вершин дерев прив’язали,
Пустили дерева й мене розідрали.
(Ігор)
3. Чоловіче любий, чоловіче милий,
Не піднять тебе з могили,
На жаль не піднять,
Та все ж мушу я повстанців покарать.
Як сказала так і покарала,
Живцем в землю закопала
Стаостів від князя Мала.
Правда, кажуть, я їх по іншому провчила,
В лазні чистих їх спалила.
(Ольга)
Мною захоплюються всюдu,
Коли в язичництво повернусь,
То в божество знов обернусь / Кумир/
Над будь-ким вершити розправу.
Правлю у слов’ян я - власть.
Я правитель або .... / Князь/
Ми поклоняємось донині.
Вона – любов, вона – відрада.
Краси богиня або .... / Лада/
Три різних брати і сестра
Частенько так відпочивали.
Там і місто заснували.
А здогадатись ми зумієм,
Що дали місту назву ..... / Київ/
У казках, легендах і билинах оспівав,
Поділив усю країну я на 8 округів.
На чолі яких поставив я своїх синів.
А крім того. Знищив я поганство,
Замість нього запровадив християнство.
(Володимир Великий)
V. Конкурс «Знайди зайве» (2б)
– Поясніть, чому ви вважаєте це слово зайвим:
VI.Конкурс «Складіть образ» 3б
Команди складають опис зовнішнього вигляду козака: правильно назвати всі елементи одягу, назву зброї , зачіску.
Зразок відповіді. Основний о́дяг запорі́зьких козакі́в — сорочки, шаровари, шапки та жупани.
Похідним одягом козаків були дві пари шароварів, сорочка, кафтан з грубого сукна, шапка та свита з кобеняком.
У мирний час запорожці одягались доволі багато. Сорочка з шовковими застіжками, шаровари, червоні чоботи. Поверх сорочки одягали кафтан, який міг бути шовковим, парчевим або суконним. Кафтан підперезували шовковим пасом — широким шовковим поясом, перетканим на кожну четвертину золотими або срібними нитками. Поверх кафтана накидали свиту, завжди суконну з розрізаними рукавами, які, як правило, защіпались один на другий і закладались ззаду під кобеняк, який вживали під час дощу або негоди. На голові запорожці носили брилі або гострокінечну хутряну шапку або кобур — суконну червону шапку з бобровою опушкою. На каптан, через праве плече вішався на перев'язі самопал. А за поясом, на ланцюжках два пістолети і ніж замість кинджала. Шаблю в мирний час носили рідко, хіба тільки на раду. Тоді ж надівали поверх кафтана — сталеву сітку (сітку-кольчугу). Бороди та голову голили, залишаючи пасмо волосся в вигляді коси, яке закручували за ліве вухо три-чотири рази. Важкою образою було взяти запорожця за чуприну — вона була для нього священою
Козаки були здебільшого середнього росту, сильні, хоробрі, міцні, плечисті, від степового повітря і літньої спеки були смаглявими.
З постриженою головою на якій був тільки чуб (оселедець), з довгими вусами на верхній губі, вічно тримаючи люльку в зубах, погляд завжди був похмурим, зустрічаючи сторонніх спочатку непривітно, неохоче відповідаючи на питання, згодом лагіднішав, веселішав.
Конкурс VII. «Історичні портрети» 3 б
1. Усе життя провів в походах, Хан з його черепа чашу зробив. На битву, як на свято, йшов. Та на Дніпровських на порогах Якого князя хан розбив? — Свою геройську смерть знайшов. Чекаю відповідь я вашу!
(Князь Святослав.)
2 . Нову христову віру дав На Бузі місто збудував, І срібну гривну карбував, Один — три прізвища він мав. То, хто ж така оця людина, Яку так славить Україна?
(Володимир Великий.)
3. Імення він прекрасне мав Для європейських королів І ним себе прославив, Він тестем був і сватом, Також закони він писав На різних мовах говорив,
Для Руської держави. Та ще любив читати. Про кого мову я веду? Про кого відповідь я жду?
(Ярослав Мудрий.)
4. Він українську Русь зміцнив — Він збудував і Холм, і Львів, У Галичині й на Волині, І відбивав татар навали, Німецьких рицарів розбив Державою правити умів, У бою, в Дорогочині. То як же князя цього звали?
(Данило Галицький.)
VIII. Конкурс «Козацький обід» 3б
Команди мають скласти меню козацького обіду.
Інформація на допомогу.
Заможні козаки частіше, бідні - рідше (переважно у великі свята) вживали м'ясні страви: тушкованих чи смажених качок, гусей, індиків, різними способами приготовлені свинину, баранину, телятину, конину, м'ясо впольованих звірів тощо.
Їли сири, а їжу здобрювали смальцем, маслом, олією, іншими жирами. "Головою" ж усьому був смачний духмяний хліб, який не черствів, траплялося, по кілька тижнів.
До столу готували різноманітні юшки (наприклад, "козацьку тетерю" - відвар із риби на квасі, приправлений борошном і пшоном), куліш (зварене круто пшоно, що заправлялося шкварками і смаженою цибулею), галушки, локшину, гречані пампушки з часником, кисіль і багато іншого.
Найбільш уживаною була риба: варена, копчена, солона, печена. Посполиті й рядові козаки часто-густо їли рибу, виловлену в місцевих водоймах (щуку, карася, лина, ляща, сома, плотицю), старшини, шляхтичі, вище духівництво нерідко ласували осетриною, фореллю, вугрями і т. ін.
Пили козаки "варенуху", пиво, горілку, "мед" ("медовуху"), всілякі вина, в тому числі й заморські.
IX. Конкурс «Міста Київської Русі». 4б
Кожна команда отримує картку із завданням. Вони мають відгадати назву міста. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
1. Іноземців вражала велич цього міста, вони називали його «суперником Константинополя». (Київ.)
2 . Народний переказ оповідає, що Ольга взяла місто таким підступом:
вона зажадала від кожної хати данини по парі голубів і сказала, «що
з таким окупом піде собі назад». Про яке місто говорив автор літопису? (Іскоростень.)
3. Місто, звідки прийшов князь, який започаткував династію Рюриковичів. (Новгород.)
4. Святослав, син Ольги та Ігоря, хотів перенести свою столицю до заснованого ним міста в Подунав’ї. Яку назву мало це місто? (Переяславець.)
5. Син Святослава заснував на землях волинян нове місто й назвав його від свого імені. Як воно називалося? (Володимир.)
6. Місто, яке зруйнував князь Володимир Великий, щоб узяти собі за
дружину гордовиту княжну Рогнеду. (Полоцьк.)
7. Де зійшлися в бою за київський престол два брати: Ярослав і Мстислав
Володимировичі? (Листвен.)
8. Місто, яке заснував Ярослав Мудрий унаслідок походів на чудь.(Юріїв.)
X. Конкурс «Парад портретів» Хто зображений на малюнку? 4б
КНЯГИННЯ ОЛЬГА
КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ
ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
БОГДАН ХМИЛЬНИЦЬКИЙ