Гра "Поетичне лото" . Матеріали для друку.

Гра “Поетичне лото”Умови гри. На 16 картках запропоновано 8 віршованих текстів: 8 карток містять початки і 8 – продовження та закінчення віршів. Ведучий бере собі усі картки із початками віршів, а решту розкладає на столі, за яким сидять учасники гри. Далі зачитує початок, а гравці шукають продовження вірша серед карток на столі. Той, хто першим знайде потрібну картку, бере її, зачитує або декламує вірш напам’ять, отримує від ведучого картку із початком і залишає обидві картки у себе. Гра триває, доки на столі є картки. Перемагає гравець, який збере найбільше карток. Згодом гру можна ускладнити, вимагаючи від учасників не лише зачитати продовження вірша, а й назвати його заголовок та автора.

Ти знаєш, що ти – людина?Ти знаєш про це чи ні?Усмішка твоя – єдина,Мука твоя – єдина,Очі твої – одні. 1 Більше тебе не буде. Завтра на цій земліІнші ходитимуть люди,Інші кохатимуть люди –Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе –Озера, гаї, степи.І жити спішити треба,Кохати спішити треба –Гляди ж не проспи!Бо ти на землі – людина,І хочеш того чи ні –Усмішка твоя – єдина,Мука твоя – єдина,Очі твої – одні. 1 Ти знаєш, що ти – людина?Василь Симоненко РІДНА МОВАСпитай себе, дитино, хто ти є,І в серці обізветься рідна мова;І в голосі яснім ім’я твоєПросяє, наче зірка світанкова. 2 З родинного гнізда, немов пташа,Ти полетиш, де світу далечизна,Та в рідній мові буде вся душаІ вся твоя дорога, вся Вітчизна. У просторах, яким немає меж,Не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш,Допоки буде в серці рідна мова. 2 Дмитро Павличко

ОЙ, ЯКА ЧУДОВАСвітла і багата. Українська мова, 3 Мова мами й тата!Мова мами й тата, діда і бабусі. Знаю її добре, ще краще навчуся. 3 Марійка Підгірянка. РІДНА МОВАМово рідна, слово рідне,Хто вас забуває,Той у грудях не серденько,А лиш камінь має. 4 Як ту мову нам забути,Котрою учила. Нас всіх ненька говорити,Ненька наша мила. У тій мові нам співали,Нам казки казали,У тій мові нам минувшість. Нашу відкривали. От тому плекайте, діти,Рідну свою мову,Вчіться складно говорити. Своїм рідним словом. 4 С. Воробкевич

РІДНА МОВАСію дитиніВ серденько ласку. Сійся-родися. Ніжне «будь ласка»,Вдячне «спасибі»,«Вибач» тремтливе, —Слово у серці —Як зернятко в ниві. 7«Доброго ранку!»,«Світлої днини!» —Щедро даруй ти. Людям, дитино!Мова барвиста,Мова багата,Рідна і тепла,Як батьківська хата. 7 В. Гринько. О МІСЯЧНЕ СЯЙВО І СПІВ СОЛОВ'ЯО місячне сяйво і співсолов’я. Півонії, мальви, жоржини!Моря бриліантів, це – мова моя,Це – мова моєї Вкраїни. 8 Яка у ній сила – і кличе, й сія,Яка в ній мелодія лине. В натхнення хвилини! О мово моя!Душа голосна України!Ти – сурми на сонці, ти – стягів гаї,Ти – вибухів огненних повна. Це – матері мова. Я звуки твоїЛюблю, наче очі дитини…О мово вкраїнська! Хто любить її,Той любить мою Україну. 8 Володимир Сосюра

РІДНА МОВАЯк то гарно, любі діти,У вікно вам виглядати!В ньому все: тополі, квіти,Сонце й поле біля хати. 5 На оте вікно ранкове,Що голівки ваші гріє,Схожа наша рідна мова –Цілий чвіт вона відкриє!Бережіть її малята,Бо вона – віконце миле,Що колись до нього мати. Піднесла вас, посадила… 5 В. Терен. БУДУ Я НАВЧАТИСЬ МОВИ ЗОЛОТОЇБуду я навчатись мови золотоїУ трави-веснянки, у гори крутої,В потічка веселого, що постане річкою,В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. 6 Буду я навчатись мови-блискавиціВ клекоті гарячім кованої криці,В корневищі пружному ниви колосковоїВ леготі шовковому пісні колискової. Щоб людському щастюдбанок свій надбати;Щоб раділа з мене. Україна-мати… 6 Андрій Малишко