ГРА СЛІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ( НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ )

Міністерство освіти і науки України

Кам’янець -  Подільський національний університет імені Івана Огієнка

 

Кафедра української мови

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з сучасної української літературної мови

 

 

Тема: ГРА СЛІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ( НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  Національна школа

                                                          Кількість балів Оцінка_______ ECTS_____

 

        Члени комісії:

                                                          

                                                                          ____________ ___________________________ 

                                                                                    підпис             ініціали та прізвище

 

                                                                          ____________ ___________________________

                                                                                   підпис             ініціали та прізвище

 

                                                                          ____________ ___________________________

                                                                                  підпис            ініціали та прізвище

 

 

 

 

 

 

Кам’янець - Подільський

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

Розділ. 1 ГРА СЛІВ ЯК СЕМАНТИЧНЕ ЯВИЩЕ

             1.1. Сутність гри слів………………………………………………………6

             1.2. Класифікація типів конструкцій з елементами гри слів………….....8

             1.3. Функціонування явища гри слів у газетних текстах…………….…14

Розділ. 2 ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯВИЩА ГРИ СЛІВ НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ КАМ’ЯНЕЦЬ – ПОДІЛЬСЬКОГО ТА СТАРОСИНЯВСЬКОГО РАЙОНІВ

             2.1. Характеристика мовних одиниць з елементами гри слів ( за класифікацією О. Тараненка )……………………………………………………18

              2.2. Характеристика мовних одиниць з елементами гри слів ( за класифікацією О. Білоус )…………………………………………………..…….20

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...….24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

     У широкому комплексі семантико-стилістичних засобів мови, що виконують різноманітні  виражально-зображальні функції, помітне місце займає явище гри слів (гри словами,  словесної гри), під яким звичайно розуміють спеціальне використання  (“обігравання”) тотожних або подібних з формального боку мовних одиниць для створення певних фонетико- та семантико-стилістичних явищ. Термін “гра слів” уживається щодо обігравання мовних одиниць не тільки на лексичному рівні, як це може випливати з його вужчого розуміння, а й на інших мовних рівнях.     Одним з різновидів цього явища є  каламбур, який полягає у використанні зовнішньої подібності або тотожності мовних одиниць з метою досягнення комічного ефекту.

     У вітчизняній стилістиці явище гри слів найповніше досліджене на фонетичному [В. С. Ващенко] (це насамперед різноманітні звукові повтори) та лексичному [В. Д. Ужченко] (обігравання значень полісемічного слова, омонімів та паронімів) рівнях, меншою мірою – на рівні фразеології (обігравання внутрішньої форми власних назв у складі фразеологічних одиниць в дусі “народної етимології” та омонімічних фразеологізованої і вільної синтаксичної конструкцій: М. Т. Демський, В. П. Ковальов та ін.). Значно менше це явище вивчене в словотворенні й особливо в граматиці української мови (у морфеміці, морфології, синтаксисі), хоч на цих мовних рівнях воно також є одним з традиційних і досить поширених семантико-стилістичних засобів. Відсутня  також загальноприйнята, придатна для якомога більшої кількості випадків семантико-структурна класифікація типів конструкцій з елементами гри слів. Явище гри слів найповніше описане на матеріалах текстів художнього стилю, особливо поезії та гумористичних жанрів, меншою мірою – в мові публіцистики, а також у такому різновиді, як гумористично-сатиричні підписи під малюнками, карикатурами (О. А. Стишов, О. Г. Тодор та ін.); останнім часом це явище стало привертати увагу дослідників на матеріалі  рекламних текстів (Н. Ф. Непийвода).

     Не дивлячись на те, що мовна гра рідко вживається у газетних публікаціях, проте, в багатьох випадках без її використання втрачається смисл самої статті, її неможливо зрозуміти без використання певних прийомів гри.

     Актуальність дослідження полягає у тому, що явище гри слів та, зокрема, каламбуру як одного з його основних різновидів потребує поглибленого й розширеного вивчення на матеріалі мови ЗМІ.

     Явище гри слів розглянуто в працях О. Білоус [2], Б. Дземидок [13], В. Ковальова [36], Т. Космеди [37], В. Санникова [90], О. Сербенка [91], Л. Ставицької [100], О. Стишова [101], О. Тараненка [102] та інших відомих мовознавців.

     Мета курсової роботи полягає в дослідженні функціонування явища гри слів у газетних текстах.

     Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань:

           1) схарактеризувати розуміння явища гри слів у вітчизняному мовознавстві;

           2) систематизувати наявні класифікації явища гри слів у сучасному мовознавстві;

      3) скласифікувати типи мовних одиниць з елементами гри слів за О. Тараненком та О. Білоус.

     Об’єкт роботи – семантичне явище гри слів, яке полягає в «обіграванні» тотожних або подібних із формального боку мовних одиниць для каламбуроутворення.

     Предметом дослідження є функціонування мовних одиниць з елементами гри слів у газетних текстах.

     Джерело – мова сучасної преси, зокрема газети Кам’янець – Подільського та Старосинявського районів: «Ключ», «Колос», «Подолянин», «Сімейна газета».

     Методи дослідження. Основним методом дослідження є описовий, а також прийоми систематизації та класифікації.

     Теоретичне значення курсової роботи полягає в тому, що опис і класифікації досліджуваного матеріалу дозволить розширити та збагатити наші уявлення:

1) про особливості мови сучасної української газети;

      2) про стан і перспективи розвитку української мови на її сучасному етапі в газетних текстах.     

      Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів у навчальному процесі. Матеріали дослідження можуть бути використанні в практиці шкільного викладання на заняттях української мови у старших класах ( при вивченні особливостей публіцистичного стилю ).

      Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 35 сторінок, основний текст – 25 сторінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

ГРА СЛІВ ЯК СЕМАНТИЧНЕ ЯВИЩЕ

      У сучасній лінгвістиці не існує єдиної концепції щодо словесної гри як семантичного явища. Виділяють два підходи до вирішення цієї проблеми. Перший підхід полягає в тому, що гра слів ототожнюється з каламбуром.    Другий підхід трактує це явище як « різні вияви нестандартного, творчого, ігрового використання мовних засобів». Ця думка співпадає з міркуваннями Санникова [90] і Космеди [37].

1.1. Сутність явища гри слів

      Гра слів — це спеціальне використання звукової‚ лексичної або граматичної форми слів, а також частин слів‚ фразеологізмів‚ синтаксичних конструкцій для створення певних фонетико-стилістичних та семантико-стилістичних явищ‚ що ґрунтується на зіставленні й переосмисленні‚ обіграванні близькозвучних або однозвучних мовних одиниць з різними значеннями. Одним з різновидів гри слів‚ який полягає у створенні комічно-сатиричного ефекту‚ є каламбур.

      Виступаючи як засіб вираження гостроти й дотепності думки з ефектом несподіваності та відточеності стилю‚ гра слів використовується разом з тим для досягнення трьох основних цілей‚ які‚ зрештою‚ можуть взаємопереплітатися:

            1) для привернення уваги до значення через форму‚ для загострення 

     сприйняття семантичних особливостей мовних одиниць‚ що обіграються;

  2) для створення в такий спосіб комічно-сатиричного забарвлення‚      

тобто явища каламбуру: «— Як справи? — Як справа‚ так і зліва» (жарт);

3. для створення зображально-виражального ефекту‚ коли зміст  

 зіставлюваних слів лишається незачепленим або вгадується тільки як якісь   

 невиразні асоціаціії з чим-небудь: «Діти‚ діти‚ де мені вас діти?!»  [102].

       Гра слів має багато форм вияву. Вона чітко виражена в аналітичних моделях більшості мов світу. 
      Уживання гри слів, но думку О. Білоус [2] грунтується на:
      1) на схожості звучання голосних або їхньої ідентичності (пароніми/Paronymie – слова, близькі за звучанням, але різні за значенням: нагода – пригода або омоніми/Homonymie – слова, що звучать однаково, але мають інше значення: коса/дівчини; коса/знаряддя); 
      2) на факті, що слову властиво мати різні значення (полісемія/Polysemie – наявність у слові кількох пов’язаних між собою значень, які розвинулися з первісного значення). Наприклад, слово «драматургія» означає: драматичне мистецтво; сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи; теорія побудови драматичного твору.
      3) на можливості розуміння ідіоматичних виразів буквально або в переносному значенні. Наприклад слово «поле» означає:

• "безліса рівнина, рівний великий простір" (широке зелене поле);
• "оброблювана під посів земля" (засівати поле, поле пшениці);
•  "значна площа, відведена під що-небудь" (поле аеродрому, футбольне поле);
• "простір, у межах якого відбувається якась дія" (поле бою, поле сил тяжіння, магнітне поле);
• "поприще, сфера діяльності" (поле діяльності, поле науки, поле культури);
• "основа, на яку нанесено візерунок, зображення, напис тощо; фон, тло" (блакитне поле плаката, темне поле фотографії); 
• "смужка вздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при написанні або друкуванні; берег" (позначки на полях книжки);

4) на формах граматичної багатозначності. Наприклад: слово «жменя» означає: долоня й пальці в зігнутому стані; кількість чого-небудь, що вміщується у жмені; незначна кількість чого-небудь.

      Гра слів будується на використанні багатозначності‚ омонімії‚ паронімії і діє на різних мовних рівнях (оскільки це обігравання не тільки слів, термін слід сприймати як дещо умовний).  Вона відбувається за допомогою як уживання існуючих‚ так і творення нових мовних одиниць [102].

 

1.2. Класифікація типів конструкцій з елементами гри слів.

      В українському мовознавстві відсутня єдина загальноприйнята класифікація гри слів. Натомість існує кілька класифікацій мовної гри, а саме класифікації О. Тараненка й О. Білоус. 

      О. Тараненко подає таку класифікацію гри слів:

1. зіставлення‚ поєднання в контексті однозвучних або близькозвучних    

одиниць з різними значеннями‚ завдяки чому досягається відповідний стилістичний (наприклад‚ у фольклорі: «— Не знаємо ми нічого. Правда‚ що ми ходили дещо і гомоніли про що‚ тільки коли ми хоч що або абощо‚ то нехай нам чорт знає що — от що‚ а не тощо. А ви кажете‚ щоб ми там що що або абощо»‚ у скоромовках: «Хима дома — Хоми нема. Хома дома — Хими нема»)‚ але частіше семантико-стилістичний ефект.

     Наприклад:

• у лексиці при полісемії: «Слово про слово» (назва радіопередачі про

мову); «Потому вона була в горницях [у наймах]‚ раз у раз била посуд‚ а її била пані» (М. Коцюбинський);

• при омонімії: «Чи винний винний магазин?» (газетна публікація про

проблеми алкоголізму) — винний від вина і від вино; «Біда — не біда» (оповідання М. Трублаїні);

• прізвище і загальна назва‚ при паронімії: «Треба гартуватися і

гуртуватися» (В. Еллан-Блакитний)‚ «Позиція опозиції» (газетна замітка);

• на лексико-фразеологічному рівні: «— А ми собаку купили... — 

...Показуйте ж! Я ж у собаках собаку з’їв‚ — зареготав Федір Михайлович» (В. Чечвянський);

• у фразеології: «Вишняк ішов угору все та вгору [тобто робив кар’єру].

«Вишнячка йшла ушир усе та вшир» [тобто товстішала] (Л. Костенко);

• у морфології (поєднання одиниць‚ що належать до різних частин мови

або мають різні граматико-категоріальні значення, у межах однієї частини мови): «Чи здорові здорові?» (газетна замітка про стан здоров’я населення); «Ніколи не кажи «ніколи»; «Добре те‚ що добре кінчається»; «Добре роби‚ добре й буде» (прислівник в обставинній і предикативній функціях); «— Ти куркуль був‚ але знай: ти вже не будеш. Не будеш!» (І. Микитенко) — бути в значенні зв’язки і в значенні «існувати‚ жити»; у синтаксисі: «Один голова одного колгоспу... на Новий рік чекав з охотою‚ з радістю‚ з гускою‚ з пирогами‚ ...з чаркою‚ з сім’єю‚ з гостями» (Остап Вишня).

• поєднання відношенням однорідності слів з різною категоріальною

семантикою; «— Як у вас з грошима? — З грошима-то добре‚ а от без них погано» (жарт).

2. підставлення в контекст (часто після паузи‚ що на письмі передається

через крапки) замість очікуваного і звичного слова іншого слова з близьким або однаковим звучанням: «Мистецтво вимагає жерти» (жарт) — замість жертв.

3. переосмислення слова за зразком іншого з можливим становленням

нового значення або омоніма‚ навмисне поєднання в одній мовній одиниці двох значень або використання її «старої» форми для наповнення новим змістом: «Пряма мова» (тобто мова‚ з якою автор звертається прямо до читача)‚ «Дієслово» (назви поетичних збірок)‚ переосмислення граматичної форми роду у випадках на зразок: «Але ж земельку він здає бісовій Перепічці [Корнієві Перепічці] за дві тисячі карбованців» (П.Капельгородський)‚ коли на основі формального асоціювання закінчення -а в іменах чоловічого роду з такою ж флексією в іменах жіночого роду (жінка‚ вона і под.) назва особи чоловічої статі подається як назва жінки. Цей засіб часто реалізується в супроводі «пояснення»: «Ми зовсім безгрішні: ні гріхів‚ ні грошей не маємо»; зокрема‚ у випадках «поетичної етимології»‚ жартівливої етимологізації («Імажиністи — від слова «і ми мажемо»... «Реалісти» — це... письменники‚ що скінчили реальну школу» — Остап Вишня)‚ «розшифрування» скорочень та абревіатур на зразок ОВ (серія паровозів) — як «овечка». У межах слова переосмислення його компонента може передаватися графічно: ПриватиЗАція (з реклами по телебаченню); «ЕкспанСіонізм та його опора» (підпис під карикатурою в журн. «Перець» — пор. експансіонізм і сіонізм).

4. переоформлення слова за зразком іншого: жартівлива назва

«семисезонне пальто» (від демісезонне); «ярижка» — назва одного з колишніх українських правописів з літерою ы‚ яка називалася єри (пор. єри і ярижка «ярига»); «Школяда» — розважальна передача для школярів на українському радіо (пор. школа і коляда).

5. злиття двох близькозвучних слів у рамках спільного третього:

«Суцільна комп’ютероризація» (газетна замітка про деякі кримінальні аспекти широкого впровадження ЕОМ)‚ пор. комп’ютеризація і терор; навпаки‚ розкладання одного слова на два‚ обидва чи одне з яких нагадують це слово за формою: «Він божевільний‚ кажуть‚ Божевільний!.. Боже — вільний... Боже‚ я — вільний!» (Л. Костенко); «Діє слово» (рубрика в журн. «Слово і час»)‚ пор. дієслово; Борис Тен (псевдонім М. В. Хомичевського): від Борисфен — назви Дніпра в античних авторів.

6. переставлення слів‚ речень та їхніх частин‚ коли сам набір мовних

одиниць лишається тим самим‚ але зміна їхніх позицій приводить до створення протилежного значення‚ іронічного ефекту: «Бідний багатому: «Здоров будь!». Багатий бідному: «Будь здоров!» (народний жарт): обігравання паронімічних форм вітання і прощання; «Рятуйте! Поліція!» — «Поліція? Рятуйте!» (підпис під подвійним малюнком у журн. «Перець»: у першій частині це крик пограбованого про допомогу‚ а в другій — його ж крик‚ коли він упізнав у поліцаях недавніх грабіжників). Цей засіб може поєднуватися з обіграванням окремих слів: «— Добре‚ коли баба стає козаком‚ гірше‚ коли козак стає бабою!» (П. Панч).

7. поширення гри слів‚ коли вона не обмежується обіграванням двох

значень полісемічного слова (омонімів‚ паронімів) і одне з них втягує у співвідносне вживання ще й інше слово‚ з одним із значень якого воно може поєднуватися відношеннями антонімії (парадигматичний принцип) або лексичної сполучуваності (синтагматичний принцип): «Така важка легка промисловість»‚ «Круглий стіл з гострими кутами» (газетні публікації про проблеми легкої промисловості та дискусію за круглим столом); «— Ну й терпуг ти‚ Наташко! Пиляєш і пиляєш. Замовчи!» (А. Хижняк)‚ пор. пиляти в значенні «набридливо дорікати»‚ яке не поєднується зі словом терпуг‚ і в значенні «обробляти пилкою‚ напилком і т. ін.»‚ що вже сполучається з цим іменником [102].

 

О. Білоус подає таку класифікацію гри слів:

     1. Пароніми - це пари (рідше групи слів), які внаслідок звукової подібності, а іноді й часткового збігу морфологічного складу, можуть використовуватися в мовленні з певними семантично-стилістичними настановами. Завдяки своїй звуковій подібності та певним семантичним зв’язкам пароніми схожі у стилістичному плані на омоніми й омофони, оскільки вживаються з метою створення каламбурів. Проте паронімія, як зазначає І. К. Білодід, для каламбурів виявляється набагато придатнішою, оскільки приблизно однакове звучання, а не точний звуковий збіг, більш придатний до потрібних семантичних зіставлень. Як далі зазначає вчений, ступінь звукової схожості слів, вживаних у каламбурі, перебуває у прямій залежності від семантики паронімів: чим ближчі слова-пароніми за значенням, тим менш точною може бути їх звукова подібність. Саме через це для каламбурів використовуються на правах паронімів однокореневі слова, які належать до різних частин мови, наприклад: “…зацапала Вівця старого цапа!“.    Певну стилістичну специфіку мають різновиди паронімів, які пов’язані з явищем гетерофемії – помилкового вживання одного слова замість іншого, подібних за формою, але різним значенням, і малапропізм – перекручення слів і зворотів літературно-книжної мови. Такого типу пароніми використовуються, здебільшого, для створення комічного ефекту. Прикладом малапропізму може послужити пара оратор – оратель. 
     На основі паронімії будується парономазія (гр. paronomasia). Це явище являє собою стилістичну фігуру, в якій поряд розміщуються різні за значенням, але подібні за звучанням слова з метою зіставлення їх. При цьому використовуються часто не тільки пароніми, але й просто співзвучні, різні за своєю предметною співвіднесеністю. 
     2. Омоніми (гр. omos “однаковий” та onyma „ім’я”) – слова, що мають різне значення, але оформились як однакові звукові комплекси. Однією з головних стилістичних функцій омонімів є досягнення жартівливого, іронічного ефекту на основі каламбура, тобто словесної гри гумористичного, пародійного спрямування. Вони вводяться в контекст із метою виявлення дотепності, стилістичної витонченості й гострослів’я. Слід відмітити, що найпродуктивнішими щодо створення каламбурів є омоніми, які виникли внаслідок розвитку мови, внутрішньомовного семантичного перерозподілу.
Лексичні омоніми поділяються на дві групи. Повні (абсолютні) омоніми – слова, звуковий склад яких збігається в усіх граматичних формах; моторний – такий, що приводиться в рух мотором, і моторний – швидкий, прудкий тощо. 

     Різновидами неповних омонімів є омоформи, омофони й омографи. 

     3. Омоформи – слова, що мають однаковий звуковий склад тільки в певній граматичній формі, наприклад: віз (іменник) і віз (дієслово) тощо.

     4. Омофони – слова, що збігаються в звучанні, але мають різне значення й написання, наприклад: швед – представник шведської нації і Швед – українське прізвище і под.

     5. Омографи – різні за значенням та вимовою слова, що мають однакове написання, наприклад: обід (їжа) і обід (виріб із заліза) тощо.
     Певні види гри слів є інституалізованими та керуються у вжитку додатковими правилами, наприклад:

     6.  Анаграма –  1) переставлення літер і складів у слові чи групі слів, унаслідок якого утворюються нові слова: тіло – літо, мука – кума; 2) зворотне читання слова, яке дає слово з новим значенням: кіт – тік, рис –сир;  3) утворення псевдонімів та імен шляхом зворотного читання власних імен з додаванням букв або скороченням їх; 

     7. Кросворд – задача-головоломка, у якій фігуру з квадратів слід заповнити літерами так, щоб по горизонтальних та вертикальних лініях склалися потрібні слова;

      8. Каламбур – гра слiв, побудована на їхній двозначності; 

      9. Паліндром – слово, словосполучення, фраза або вірш, які мають однакове звучання і значення при читанні зліва направо і справа наліво: «Козак з казок» (О. Будзей). 

      10. Ребус –  загадка, у якій слова, що розгадуються, зображено у вигляді комбінацій фігур, літер, знаків;

      11. Плеоназм — надлишковість засобів, що використовуються для передачі лексичного чи граматичного змісту висловлювання тощо: передовий авангард (авангард — «ті, хто попереду»); спільна співпраця (співпраця — «спільне розв'язання проблем, спільна робота»); народний фольклор (фольклор — «народна творчість»); прейскурант цін (прейскурант — «довідник цін»); вільна вакансія (вакансія — «вільна, незайнята посада»).

 

       12. Метонімія — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою. Наприклад, такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр». Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо на увазі те, що аплодував не театр, а глядачі, які в ньому знаходилися.

       13. Уособлення або Прозопопея — вид метафори — вираз, що дає уявлення про яке-небудь поняття або явище шляхом зображення його у вигляді живої особи і наділеного її властивостями. Прикладами уособлення є: вишня пишається білим цвітом;  грім розсердився [2].

 

1.3. Функціонування явища гри слів у газетних текстах

     У системі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці ХХ століття. Публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації.

     Поділ лексики української мови за належністю до окремих функціональних стилів не можна вважати абсолютним, раз і назавжди даним, оскільки між стилями постійно відбувається взаємодія і взаємопроникнення. Так, у розмовно-побутовому мовленні постійно використовують суспільно-політичні терміни, лексичні одиниці з різних галузевих термінологічних систем, дуже мобільним є лексичний склад публіцистичних текстів, відкритих для використання як розмовно-знижених, так і урочисто-піднесених слів. Науковці небезпідставно вважають, що функціональні стилі не утворюють замкнутих систем, а перебувають у живому співвідношенні і взаємодії, зазначаючи, що частина ознак, які характеризують мовний стиль, своєрідно, по-своєму повторюється в інших мовних стилях.

      Мова публіцистики дає багатий матеріал для досліджень у галузі функціональної і практичної стилістики, для з’ясування проблем функціональних стилів, для розроблення теорії газетних жанрів і чітко виділяється як окремий об’єкт вивчення. На газетних шпальтах публіцистичний стиль репрезентований якнайширше, і тому поняття «мова газети» і «публіцистичний стиль» часто ототожнюються. Досі дослідники найбільшу увагу звертали на газетно-журнальний різновид цього стилю – найпопулярніший вид масової комунікації. До основних рис мови газети належать: економія мовних засобів, стислість викладу і водночас інформативне його навантаження; вживання зрозумілих слів та висловів; використання суспільно-політичної термінології; помітна наявність мовних кліше, штампів; переосмислення лексики інших функціональних стилів.

      Питання мови і стилю української періодики привертало увагу дослідників від початку ХХ століття. Дослідження мови українських газет має свою історію. Так, появу значної кількості статей спричинювали мовні дискусії з питань культури мови, які так чи інакше торкалися мови преси, іноді це залежало від зацікавлень мовою періодики окремих учених чи наукових колективів. На початку минулого століття приводом для дискусій стали, зокрема, виступи Івана Нечуя-Левицького “Сьогочасна часописна мова на Україні” (1907), “Криве дзеркало української мови” (1912). У середині 70-х рр. та на початку 80-х років ХХ століття дискусія про мову преси розгорнулася серед колективу авторів монографій “Мова сучасної масово-політичної інформації” та “Особливості мови і стилю засобів масової інформації”. Крім того, об’єктом аналізу, докладнішого чи вибіркового, газетна мова ставала завжди тоді, коли дослідники вивчали окремі факти української мови, ставили проблеми культури мовлення та ін. Отже, мова преси з часом виділилася як самостійний об’єкт вивчення, і сьогодні можна говорити про пресолінгвістику як окрему галузь стилістики, тісно пов’язану з філософією комунікації, соціологією, з наукою про основи культури мови.
     Вивчення української “часописної мови”, як і “часописного українського письменства”, започаткували ще на початку минулого століття своїми працями І. Франко, Б. Грінченко, І. Нечуй-Левицький, Л. Мартович та ін. Мова української преси (як, до речі, й сама преса), що виходила з 1914 року, а також між двома світовими війнами на окремих територіях українських земель, ще не стала об’єктом ґрунтовного дослідження. Є лише окремі зауваження в цьому плані у працях М. Сулими, М. Гладкого. Соціологічні вивчення мови газети та її аудиторії в 20-х роках поєднувалися з лінгвістичними спостереженнями, а опис мови преси був, як правило, соціолінгвістичним. Уже в цей період мова преси виділяється як окрема проблема, чітко визначено, що основою її розвитку є народна мова, помітні пошуки імпульсів для розвитку мови преси, визначення її ролі та місця в житті національної мови. На думку Ю. Шевельова, “газетна мова” розвивається в тісному зв’язку з мовною практикою насамперед інтелігенції, репрезентуючи вже “вищу мову”, й істотно впливає на престиж національної мови. Мова української періодики 50-х років характеризується рядом особливостей, зумовлених насамперед тим, що пресу трактовано як частину ідеологічної структури, а мову – як засіб її пропаганди. З 60-х років вивчення мови української преси розвивалося в кількох напрямках. Перший із них – нормативно-стилістичний – представлений значною кількістю праць, авторами яких є С. Єрмоленко, А. Коваль, М. Пилинський, К. Ленець, О. Пономарів, В. Русанівський, О. Сербенська, Н. Сологуб та ін. У межах цього напрямку мову періодики вивчають з погляду того, наскільки воно відповідає нормам літературної мови. Зокрема, О. Сербенська, вивчаючи мову преси кінця ХХ ст., робить спробу системного опису і різнопланового аналізу (лінгвістичного, соціологічного, психологічного) явищ публіцистичного мовлення як певного естетичного стереотипу, що залежить від дії соціальних чинників. Дослідниця довела, що в мові газет віддзеркалюються тенденції розвитку загальнолітературних норм української мови. Другий напрям у вивченні мови преси, який досить активно розвивається в Україні з 70-х років ХХ століття, пов’язаний з трактуванням мови газети як особливого об’єкта. Це функціонально-стилістичним напрям, репрезентований він працями таких учених, як М. Пилинський, Г. Колесник, А. Мамалига, Г. Сагач, Л. Шевченко та ін. Функціонально-стилістичний підхід передбачає вивчення закономірностей і тенденцій формування внутрішньостильових форм, з’ясування лінгвістичної природи жанрової форми, пошуки естетичних критеріїв газетної мови. Окремий напрям у дослідженні мови українських газет – історію становлення мови української преси – започаткували М. Жовтобрюх та Ю. Шевельов. Різні аспекти сучасного етапу розвитку мови української періодики (періодики 80-х – 90-х років ХХ століття) знайшли своє висвітлення в працях Н. Бойченко, І. Браги, А. Григораш, Т. Коць, А. Мамалиги, О. Стишова, Н. Озерової та ін.
      На сьогодні всі наукові дослідження газетної мови виходять з функціональної своєрідності газетно-публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. Разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи мають бути взаємно зрівноважені, на сучасному етапі газетної комунікації посилюється експресивна функція. У мові газети дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію [91].

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯВИЩА ГРИ СЛІВ НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТНИХ ТЕКСТІВ КАМ’ЯНЕЦЬ – ПОДІЛЬСЬКОГО ТА СТАРОСИНЯВСЬКОГО РАЙОНІВ

      Мова публіцистики дає багатий матеріал для досліджень у галузі функціональної і практичної стилістики, для з’ясування проблем функціональних стилів, для розроблення теорії газетних жанрів і чітко виділяється як окремий об’єкт вивчення. На газетних шпальтах публіцистичний стиль репрезентований якнайширше, і тому поняття «мова газети» і «публіцистичний стиль» часто ототожнюються. Досі дослідники найбільшу увагу звертали на газетно-журнальний різновид цього стилю – найпопулярніший вид масової комунікації [91]. У газетних текстах досить часто зустрічаються, незвичні для нашого ока, статті. У заголовках цих статей ми часто зустрічаємо явище мовної гри. За допомогою класифікацій О. Тараненка та О. Білоус, ми поділимо вибрані статті по категоріях.

 

2.1. Характеристика мовних одиниць з елементами гри слів ( за класифікацією О. Тараненка )

О. Тараненко класифікує явище мовної гри так:

1. Зіставлення‚ поєднання в контексті однозвучних або близькозвучних одиниць з різними значеннями:

  - полісемія: «Шукайте героїв на марках», тобто на поштових марках[58]. (Слово марка має багато значень: поштова марка, марка автомобіля, грошова одиниця деяких країн); «Канали є не тільки у Венеції» йдеться про підземний канал [64].

  - омонімія: «Воювати «на дивані» не вийде», тобто не получиться [120]. (Це слово має й значення вийти погуляти); «На підвіконні можна посадити й «аптечку» ( лікарський вазон, а не коробку з ліками ) [3]; «Маємо реанімацію на колесах» - машину [109]; «Голова району тепер із правою рукою» - з заступником [107]; «Райспоживспілка вже з головою» - з керівником [27]; «Фортеця більше не горітиме», тобто не включатимуть вогники [123].

  - фразеологія: «Міліціонери «набивали руку» [52], тобто набути уміння, вправності в чому – небудь [105]; «Нордичний характер мерові до душі» [53], тобто до смаку, вподобання [105]; «На носі п’ята хвиля» [119], тобто скоро [105]; «Намагаюся вкласти в плетіння душу, щоб кожен хлопчина там, на Сході, зміг відчути тепло та піклування» [125], тобто виконувати з натхненням, любов’ю [105].

2. Підставлення в контекст:

      «У багатоповерхівках почали відрізати воду», тобто відключили [7]; «Відрізали газ – палимо дровами» - відключили газ [79]; «Ще раз про латання доріг» - тобто ремонтування [89]; «В місті відрубають гарячу воду», тобто відключать [106]; «Новий керівник цементує зв’язки з колективом», тобто налагоджує зв’язки  [111]; «У помешкання кам’янчан почали подавати тепло», тобто включили опалення [8].

3. Абревіація:

     «Міськтепловодоенергія» вчить водоканали працювати» [97]; «Райспоживспілка вже з головою» - районне споживче товариство [27]; «У райлікарні народився центр ПМСД» - тобто районній лікарні [57].

4. Переставлення слів‚ речень та їх частин‚ коли сам набір мовних одиниць лишається тим самим‚ але зміна їхніх позицій приводить до створення іншого значення:

      «Район на другій сходинці» [98] - на другій сходинці район; «Яндекс створив новий Кам’янець. Віртуальний» [124] - Новий Кам’янець створив якдекс.

5. Антоніми:

     «Гарячі розмови про холодну зиму» [80]; «Нове дихання старої дороги» [93].

6. Переосмислення слова за зразком іншого з можливим становленням

нового значення або омоніма:

«Ми покликані чинити добро вільно» [108], можна сказати «добре й вільно», «добровільно».

 

2.2. Характеристика мовних одиниць з елементами гри слів ( за класифікацією О. Білоус )

О. Білоус подає таку класифікацію мовної гри:

     1. Омоніми:

     «Голова дотримав слова» - голова, в значенні керівника [45]; «Наші обранці «скидаються» на спортшколу» «скидаються» у значенні здають гроші [70]; «Кам’янчани потребують «Теплого дому», тобто програми «Теплий дім» [63]; «Запалили південь району», тобто включили опалення [81]; «Держава дасть на садок», тобто працівники держави дадуть гроші на дитячий садок [121]; «Як Дружба породила конфлікт» - кінотеатр «Дружба» [10]; «Вийде на лінію», йдеться про автобус,  який вийде у рейс [116]; «Калинка» наближається до відкриття?». «Калинка» - дитячий садок [47]; «Гордійчук купить «Бандита», тобто дробильну установку «Бандит» [118]; «Вихід знайдено», тобто вихід із ситуації [117].

      2. Анаграми:

  - переставлення літер і складів у слові чи групі слів, унаслідок якого утворюються нові слова: листок – столик; маяк – ямка; шарф – фарш; серп – прес; атлас – салат; карета – ракета; лопата – оплата; арфа – фара [92].

  - зворотне читання слова, яке дає слово з новим значенням: зубок – бузок; краб – брак; куб – бук; бар – раб; чіп – піч [92].

            3. Плеоназми:

     «Коли розквітне новий квітковий», тобто коли відкриють новий квітковий магазин [18]; «Нерухомість розрухали, взялися за підприємців» [83]; «До вишиваних перехресть – вишивані будинки» [29]; «Усі раді. Крім трьох рад» [99]; «Гаряча робота над гарячою водою» [95]; «Кам’янецький парк повертається в… Парк» [60].

          4. Метонімія:

      «Міліція йде на канікули», тобто працівники міліції [103]; «Район виживе?», тобто люди [113]; «Друга школа увіковічила ім’я героя», тобто учні другої школи [31]; «Долати газову залежність Україна починає з Кам’янця», тобто жителі України [30]; «Медучилище визначилося з директором» - працівники медичного училища знайшли нове керівництво [51]; «Транспортна прокуратура не побачила порушень на Замковій», тобто працівники транспортної прокуратури [73]; «Держава дасть на садок». Держава – жителі держави [121]; «Мер цікавиться, що думає місто про державні мови» - що думають жителі міста [66]; «Поки місто думає, з села гроші деруть» - поки жителя міста думають…[85]; «Кам’янець готовий прийняти кримчан» - жителі Кам’янця [61]; «Кам’янець колядує» - жителі Кам’янця [127]; «Село підтримує бійців АТО» - населення ( жителі села ) [86]; «Майдан і депутати займуться тарифами» [65]; «Кам’янець тимчасово без гарячої води» - жителі Кам’янця [62]; «Стара Ушиця запрошує на новосілля» - жителі Старої Ушиці [87]; «Ліцей прийняв поповнення» - працівники ліцею [35]; «Молдова може пропустити чернівецький потяг» [67]; «Область зібрала 30 мільйонів військового збору» - жителі Хмельницької області [25]; «Місто гроші збирає, комунальники витрачають» - жителі міста [20]; «Народний гнів і в АТО може відправити» - гнів людей, або просто сердиті люди [32]; «Музей справно платить податки…» - працівники музею [38]; «Вашингтон дав добро» [59].

           5. Уособлення:

       «Слизькі тротуари травмували кам’янчан» - через голо лід люди травмуються [50]; «Почерк розповість вам багато» - через характерні риси письма можна багато дізнатись про людину [4]; «Яйце і спирт переможуть запалення сечового міхура» - ліки, зроблені з яєць та спирту, можуть вилікувати певні хвороби [75]; «Туризм дивиться в майбутнє» [74]; «Нове дихання «Нігинського кар’єру» ( під керівництвом нового директора «Нігинського кар’єру», тут почали відновлювати видобуток вапнякового каменю ) [110]; «До молока і м’яса Євростандарти не дісталися» ( Верховна Рада скасувала заборону на продаж молока і м’яса власного виробництва ) [16]; «Розмерзлися навіть дорожні роботи» - завдяки теплій погоді відновили ремонтування доріг [1]; «Грип нападає на схід…» - на Сході люди починають хворіти грипом [44]; «Не їдуть ні справа, ні тролейбуси» [14]; «Гривня стала жертвою революції» [43]; «Автобуси ходять ще й у відпустки» ( не дивлячись на те, що зимові дороги розчищені та свята закінчились, автобуси не виїжджають у маршрут ) [76]; «Негода блокує «Тещин» ( на дорогах великі замети ) [24]; «Картотеки перейдуть до міграційної служби» (У Кам’янці-Подільському взялися виконувати розпорядження Кабміну та розпочали роботу над затвердженням плану заходів щодо передачі картотек реєстраційного обліку від підприємств, установ, організацій з обслуговування житлового фонду до міськуправління Державної міграційної служби України ) [6]; «Стара фортеця моє шанс стати найкращою пам’яткою України» ( Кам’янецькі фортеця та Вірменська криниця увійшли до рейтингу Всеукраїнського проекту «Найкращі пам’ятки України - обрані народом» ) [28]; «Чого Cвітовий банк навчив комунальників» [34]; «Тепломережі примусили цокотати зубами» [55]; «Навіть погода передумала» [23]; «Погода допомагає аграріям» [112]; «Кам’янецький орнамент вразив Україну» [17]; «Центр допомоги учасникам АТО активізувався» [115]; «Ратушу врятує Замковий міст» [114]; «Кого торкнеться третя мобілізаційна хвиля» ( оголошена третя хвиля мобілізації ) [48]; «Кар’єр потребує нового керівництва» ( ім’я нового, але ще поки офіційно не призначеного, керівника ДП «Нігинський кар’єр» оголосив 2 липня голова РДА Володимир БАРАНОВСЬКИЙ під час чергової прес-конференції ) [ 108 ]; «Міст поділився з брамою» [22]; «Від вантажівок тріщить терпіння селян» [78]; «Старе місто сповзає у прірву…» ( разом із частиною асфальтного тротуару кам’яний мур, який розташований поблизу Старої фортеці, сповз в каньйон ) [33]; «Собор красується у писанці» [104]; «Вітер погуляв, та обійшлося без жертв» [41]; «У Довжоцької школи просів дах» [88]; «Землі склали нову ціну» [82]; «Журавлята колядували в Ніжині» [9]; «Підштовхнули до життя перемога і мудрість» [84]; «Нам світять пригоди» [68]; «Куди йдуть гроші Світового банку. І не тільки» [40]; «На Соборній виросте гай» [69]; «Проблема знову загавкала» [26]; «Радикальні зміни обіцяють якість пацієнту» [49]; «Згоріло життя водія» [46]; «Кінопрокат ще живий» [96]; «Аварія підмочила свято» [5]; «Бруківка переїхала» ( почали знімати бруківку з проїжджої частини Північної вулиці ) [39]; «Табори відчинили двері» ( з початком літніх канікул почали працювати табори для оздоровлення та відпочинку дітей ) [128]; «Блискавка забрала життя» ( блискавка убила 15- ти річного хлопчика ) [94]; «Вода забрала дитяче життя» ( утоплення маленької дівчинки ) [126]; «Загрожує верба» ( розлога стара верба, з вщент випаленим стовбуром може у будь – який момент впасти на будівлі) [122]; «Дерева бояться «Білої смерті» ( цьогоріч дерева будуть білити сумішшю із сіллю, якою взимку посипають дороги ) [15]; «Маршрутки до конкурсу готові» [19]; «Рискаль натрапив на снаряди» [54]; «Місто душить дротова павутина» [21]; «Парк зазеленів» ( дерева парку зазеленіли ) [71]; «Башта дочекалась грошей» ( з обласного бюджету виділено обіцяні кошти на реставрацію Нової Західної башти ) [77]; «Потяги змінили час» ( змінили розклад руху пасажирських і приміських потягів ) [11]; «Турбіна пішла з молотка» [12]; «Сезон стартував» ( п’ятеро дітей отримали змогу відпочити протягом трьох тижнів в Українському дитячому центрі «Молода гвардія» ) [72].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1. За семантичною природою гра слів є одним з різновидів мовної гри.

 Існує два підходи до розуміння сутності словесної гри: коли гра слів ототожнюється з каламбуром і, коли гра словами - це різні вияви нестандартного, творчого, ігрового використання мовних засобів.

2. Класифікація явищ гри слів здійснюється за різними типами тропів та

фігур мови, а також групами слів за значенням, таких як: омоніми, антоніми, плеоназми тощо.

3. Мова преси є динамічним об’єктом дослідження, що є яскравим

прикладом різноманітних виявів явища мовної гри, формуючи моду на слововживання.

4. У досліджуваних газетних текстах, за класифікацією О. Тараненка, 

виявлено явище гри слів на рівні різноманітних повторів, явищ переміщення, злиття двох блиськозвучних слів у рамках спільного третього тощо. Найбільший відсоток явища мовної гри, за класифікацією О. Тараненка у заголовках газетних статей, ми можемо спостерігати у зіставленні та поєднанні в контексті однозвучних або близькозвучних одиниць. За цією класифікацією, явище абревіації займає друге місце. Часто у газетних статтях можна знайти переставлення слів, підставлення в контекст, фразеологічні конструкції тощо.

5. У досліджуваних газетних текстах, за класифікацією О. Білоус, 

виявлено явище гри слів у межах омонімії, анаграм, кросвордів, каламбурів,плеоназмів, метонімії та уособлення. Найбільший відсоток явища мовної гри, за класифікацією О. Білоус у заголовках газетних статей, ми можемо спостерігати в уособленні та метонімії. Можна знайти багато прикладів омонімів та плеоназму. І рідко зустрічається явище анаграми.

6. Явище словесної гри виявлено у жанрі статті, зокрема політичної,

репортажу, рекламних текстах, просто інформації. Стилістично зумовленим є розташування обіграваних структур, які займають, переважно, позицію заголовка, підзаголовка початкового або кінцевого речення.

7. Наше дослідження підтверджує висновки вчених про те, що мова газети

перебуває в безперервному русі, зазнає семантичних видозмін, словотвірних інновацій. Це пояснюється тим, що важливо висловлюватись точно й образно, щоб впливати на читача, його мислення й свідомість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабій С. Розмерзлися навіть дорожні роботи / С. Бабій // Подолянин. – 2015. – 23 січня;

      2. Білоус О. М. Гра слів як перекладацька проблема // Вісник Сумського державного університету. – 2005. - №5. – С. 35 - 41;

      3. Боровська К. На підвіконні можна посадити й «аптечку» / К. Боровська // Колос. – 2015. – 8 січня;

      4. Бут Л. Почерк розповість вам багато / Л. Бут // Сімейна газета. – 2015. – 29 січня;

      5. Власюк В. Аварія підмочила свято / В. Власюк // Подолянин. – 2011. – 2 вересня;

      6. Власюк В. Картотеки перейдуть до міграційної служби / В. Власюк // Подолянин. – 2014. – 24 січня;

      7. Власюк В. У багатоповерхівках почали відрізати воду / В. Власюк // Подолянин. – 2013. – 29 березня;

      8. Власюк В. У помешкання кам’янчан почали подавати тепло / В. Власюк // Подолянин. – 2013. – 29 березня;

      9. Герій С. Журавлята колядували в Ніжині / С. Герій // Подолянин. – 2012. – 20 січня;

      10. Горбуленко В. Як Дружба породила конфлікт / В. Горбуленко // Подолянин. – 2014. – 5 вересня;

      11. Дєвіна Т. Потяги змінили час / Т. Дєвіна // Подолянин. – 2011. – 3 червня;

      12. Дєвіна Т. Турбіна пішла з молотка / Т. Дєвіна // Подолянин. – 2011. – 15 квітня;

      13. Дземидок Б. О комическом. – М.: Прогресс, 1970. – Вып. 5. – С. 163 – 249;

      14. Дзюбак В. Не їдуть ні справа, ні тролейбуси / В. Дзюбак // Подолянин. – 2014. – 7 лютого;

      15. Дика Т. Дерева бояться «Білої смерті» / Т. Дика // Подолянин. – 2013. – 27 грудня;

      16. Дика Т. До молока і м’яса Євростандарти не дісталися / Т. Дика // Подолянин. – 2015. – 23 січня;

      17. Дика Т. Кам’янецький орнамент вразив Україну / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 3 жовтня;

      18. Дика Т. Коли розквітне новий квітковий / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 14 листопада;

      19. Дика Т. Маршрутки до конкурсу готові / Т. Дика // Подолянин. – 2013. – 13 грудня;

      20. Дика Т. Місто гроші збирає, комунальники витрачають / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 11 листопада;

      21. Дика Т. Місто душить дротова павутина / Т. Дика // Подолянин. – 2012. – 2 листопада;

      22. Дика Т. Міст поділився з брамою / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 20 червня;

      23. Дика Т. Навіть погода передумала / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 24 жовтня;

      24. Дика Т. Негода блокує «Тещин» / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 31 січня;

      25. Дика Т. Область зібрала 30 мільйонів військового збору / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 14 листопада;

      26. Дика Т. Проблема знову загавкала / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 5 вересня;

      27. Дика Т. Райспоживспілка вже з головою / Т. Дика // Подолянин. – 2013. – 1 листопада;

      28. Дика Т. Стара фортеця моє шанс стати найкращою пам’яткою України» / Т. Дика // Подолянин. – 2014. – 17 січня;

      29. Ільчишена Я. До вишиваних перехресть – вишивані будинки / Я. Ільчишена // Подолянин. – 2014. – 10 жовтня;

      30. Ільчишена Я. Долати газову залежність Україна починає з Кам’янця / Я. Ільчишена // Подолянин. – 2014. – 12 грудня;

      31. Ільчишена Я. Друга школа увіковічила ім’я героя / Я. Ільчишена // Подолянин. – 2014. – 26 грудня;

      32. Ільчишена Я. Народний гнів і в АТО може відправити / Я. Ільчишена // Подолянин. – 2014. – 24 жовтня;

      33. Ільчишена Я. Старе місто сповзає в прірву…/ Я. Ільчишена // Подолянин. – 2013. – 7 червня;

      34. Ільчишена Я. Чого світовий банк навчив комунальників / Я. Ільчишена // Подолянин. – 2014. – 14 листопада;

      35. Касапчук Н. Ліцей прийняв поповнення / Н. Касапчук // Подолянин. – 2013. – 20 вересня;

      36. Ковальов В. П. Виражальні засоби українського художнього мовлення. – Херсон, 1991. – 125 с.;

      37. Космеда Т. А. Языковая игра – продуктивный прием публицистического стиля современной эпохи // Культура народов Причерноморья. – 2012. - №32. – С. 297 – 300;

      38. Лірук Л. Музей справно платить податки…/ Л. Лірук // Подолянин. – 2012. – 30 березня;

      39. Марковська Н. Бруківка переїхала / Н. Марковська // Подолянин. – 2011. – 22 липня;

      40. Мельничук Я. Куди йдуть гроші Світового банку. І не тільки / Я. Мельничук // Подолянин. – 2011. – 18 листопада;

      41. Михальська Г. Вітер погуляв, та обійшлося без жертв / Г. Михальська // Подолянин. – 2012. – 13 квітня;

      42. Михальська Г. Героїв шукайте на марках / Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 26 грудня;

      43. Михальська Г. Гривня стала жертвою революції / Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 31 січня;

      44. Михальська Г. Грип нападає на Схід…/ Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 14 лютого;

      45. Михальська Г. Голова дотримав слова / Г. Михальська // Подолянин. – 2015. – 27 березня;

      46. Михальська Г. Згоріло життя водія / Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 31 жовтня;

      47. Михальська Г. «Калинка» наближається до відкриття / Г. Михальська // Подолянин. – 2015. – 13 лютого;

      48. Михальська Г. Кого торкнеться третя мобілізаційна хвиля / Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 25 липня;

      49. Михальська Г. Радикальні зміни обіцяють якість пацієнту / Г. Михальська // Подолянин. – 2015. – 30 січня;

      50. Михальська Г. Слизькі тротуари травмували кам’янчан / Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 19 грудня;

      51. Михальська Г. Медучилище визначилося з директором / Г. Михальська // Подолянин. – 2015. – 23 січня;

      52. Михальська Г. Міліціонери «набивали руку» / Г. Михальська // Подолянин. – 2013. – 20 вересня;

      53. Михальська Г. Народничий характер мерові до душі / Г. Михальська // Подолянин. – 2015. – 23 січня;

      54. Михальська Г. Рискаль натрапив на снаряди / Г. Михальська // Подолянин. – 2013. – 20 вересня;

      55. Михальська Г. Тепломережі примусили цокотати зубами / Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 14 листопада;

      56. Михальська Г. Область зібрала 30 мільйонів військового збору / Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 14 листопада;

      57. Михальська Г. У райлікарні народився центр ПМСД / Г. Михальська // Подолянин. – 2013. – 11 жовтня;

      58. Михальська Г. Шукайте героїв на марках / Г. Михальська // Подолянин. – 2014. – 26 грудня;

      59. Міркотан О. Вашингтон дав добро / О. Міркотан // Подолянин. – 2011. – 10 червня;

      60. Міркотан О. Кам’янецький парк повертається в… Парк / О. Міркотан // Подолянин. – 2011. – 4 березня;

      61. Міркотан О. Кам’янець готовий прийняти кримчан / О. Міркотан // Подолянин. – 2014. – 21 березня;

      62. Міркотан О. Кам’янець тимчасово без гарячої води / О. Міркотан // Подолянин. – 2012. – 12 вересня;

      63. Міркотан О. Кам’янчани потребують «Теплого дому» / О. Міркотан // Подолянин. – 2011. – 15 липня;

      64. Міркотан О. Канали є не тільки у Венеції / О. Міркотан // Подолянин. – 2013. – 16 серпня;

      65. Міркотан О. Майдан і депутати займуться тарифами / О. Міркотан // Подолянин. – 2014. – 27 червня;

      66. Міркотан О. Мер цікавиться, що думає місто про державні мови / О. Міркотан // Подолянин. – 2012. – 8 червня;

      67. Міркотан О. Молдова може пропустити чернівецький потяг / О. Міркотан // Подолянин. – 2013. – 6 вересня;

     68. Міркотан О. Нам світять пригоди / О. Міркотан // Подолянин. – 2011. – 18 лютого;

      69. Міркотан О. На Соборній виросте гай / О. Міркотан // Подолянин. – 2011. – 4 листопада;

     70. Міркотан О. Наші обранці «скидаються» на спорт школу / О. Міркотан // Подолянин. – 2011. – 11 листопада;

     71. Міркотан О. Парк зазеленів і восени / О. Міркотан // Подолянин. – 2012. – 26 жовтня;

     72. Міркотан О. Сезон стартував / О. Міркотан // Подолянин. – 2011. – 11 березня;

      73. Міркотан О. Транспортна прокуратура не побачила порушень на Замковій / О. Міркотан // Подолянин. – 2013. – 18 жовтня;

      74. Міркотан О. Туризм дивиться в майбутнє / О. Міркотан // Подолянин. – 2014. – 5 грудня;

      75. Підлісна А. Яйце і спирт переможуть запалення сечового міхура / А. Підлісна // Сімейна газета. – 2015. – 12 лютого;

      76. Рогожинська Г. Автобуси ходять ще й у відпустки / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2014. – 31 січня;

      77. Рогожинська Г. Башта дочекалась грошей / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2012. – 22 червня;

      78. Рогожинська Г. Від вантажівок тріщить терпіння селян / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2014. – 6 червня;

      79. Рогожинська Г. Відрізали газ – палимо дровами / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2013. – 12 липня;

      80. Рогожинська Г. Гарячі розмови про холодну зиму / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2012. – 1 червня;

      81. Рогожинська Г. Запалили південь району / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2012. – 22 червня;

      82. Рогожинська Г. Землі склали нову ціну / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2012. – 17 лютого;

      83. Рогожинська Г. Нерухомість розрухали, взялися за підприємців / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2013. – 5 липня;

      84. Рогожинська Г. Підштовхнули до життя перемога і мудрість / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2012. – 6 січня;

      85. Рогожинська Г. Поки місто думає, з села гроші деруть / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2014. – 25 квітня;

      86. Рогожинська Г. Село підтримує бійців АТО / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2014. – 25 липня;

      87. Рогожинська Г. Стара Ушиця запрошує на новосілля / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2013. – 4 жовтня;

      88. Рогожинська Г. У Довжоцької школи просів дах / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2012. – 24 лютого;

      89. Рогожинська Г. Ще раз про латання доріг / Г. Рогожинська // Подолянин. – 2012. – 4 травня;

      90. Санников В. В. Каламбур как семантический феномен // Вопросы языкознания. – 1995. - №3. – С. 57 – 69;

      91. Сербенська О. А. Мова газети в аспекті соціально – культурного розвитку суспільства // Мовознавсво. – 1998. - №4. – С. 21 – 26;

      92. Січовик І. Словограй / І. Січовик. – К.: Сакцент плюс, 2010. – 120 с.;

      93. Смірнова Г. Нове дихання старої дороги / Г. Смірнова // Подолянин. – 2013. – 25 жовтня;

      94. Сокальський С. Блискавка забрала життя / С. Сокальський // Подолянин. – 2011. – 17 червня;

      95. Сокальський С. Гаряча робота над гарячою водою / С. Сокальський // Подолянин. – 2011. – 16 вересня;

      96. Сокальський С. Кінопрокат ще живий / С. Сокальський // Подолянин. – 2011. – 23 вересня;

      97. Сокальський С. «Міськтепловодоенергія» вчить водоканали працювати/ С. Сокальський // Подолянин. – 2014. – 30 травня;

      98. Сокальський С. Район на другій сходинці / С. Сокальський // Подолянин. – 2011. – 22 липня;

      99. Сокальський С. Усі раді. Крім трьох рад / С. Сокальський // Подолянин. – 2011. – 7 жовтня;

      100. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соц. Диференціація української мови. – Критика. – К., 2005. – 464 с.;

      101. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття ( на матеріалі мови засобів масової інформації ): Монографія. – К., 2003. – 388 с.;

      102. Тараненко О. О. Гра слів // Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000. – С. 100 – 101;

      103. Топчук О. Міліція йде на канікули / О. Топчук // Колос. – 2015. – 2 січня;

      104. Ульянова Д. Собор красується у писанці / Д. Ульянова // Подолянин. – 2012. – 13 квітня;

      105. Ужченко В. Д. Фразеологічний словник української мови. – К.: Освіта, 1998. – 204 с.;

      106. Хоптяр Т. В місті відрубають гарячу воду / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. – 1 серпня;

      107. Хоптяр Т. Голова району тепер із правою рукою / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. – 11 липня;

       108. Хоптяр Т. Кар’єр потребує нового керівництва / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. – 4 липня;

      109. Хоптяр Т. Маємо реанімацію на колесах / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. –  17 жовтня;

      110. Хоптяр Т. Нове дихання Нігинського кар’єру / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. – 26 грудня;

      111. Хоптяр Т. Новий керівник цементує зв’язки з колективом / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. – 1 серпня;

      112. Хоптяр Т. Погода допомагає аграріям / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. – 17 жовтня;

      113. Хоптяр Т. Район виживе? / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2015. – 23 січня;

      114. Хоптяр Т. Ратушу врятує Замковий міст / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. – 8 серпня;

      115. Хоптяр Т. Центр допомоги учасникам АТО активізувався / Т. Хоптяр // Подолянин. – 2014. – 8 серпня;

      116. Шуханова Т. Вийде на лінію / Т. Шуханова // Подолянин. – 2011. – 21 жовтня;

      117. Шуханова Т. Вихід знайдено / Т. Шуханова // Ключ. – 2015. – 13 лютого;

      118. Шуханова Т. Гордійчук купить «Бандита» / Т. Шуханова // Ключ. – 2015. – 13 лютого;

      119. Шуханова Т. На носі п’ята хвиля / Т. Шуханова // Ключ. – 2015. – 13 лютого;

      120. Щегельська О. Воювати «на дивані» не вийде / О. Щегельська // Сімейна газета. – 2015. – 8 січня;

      121. Ярова Н. Держава дасть на садок / Н. Ярова // Подолянин. – 2012. – 22 червня;

      122. Ярова Н. Загрожує верба / Н. Ярова // Подолянин. – 2013. – 5 липня;

      123. Ярова Н. Фортеця більше не горітиме / Н. Ярова // Подолянин. – 2013. – 2 травня;

      124. Ярова Н. Яндекс створив новий Кам’янець. Віртуальний / Н. Ярова // Подолянин. – 2011. – 17 червня;

      125. Яськова С. Намагаюся вкласти в плетіння душу, щоб кожен хлопчина там, на Сході, зміг відчути тепло та піклування / С. Яськова // Сімейна газета. – 2015. – 5 лютого;

      126. Яцемірська Н. Вода забрала дитяче життя / Н. Яцемірська // Подолянин. – 2011. – 10 червня;

      127. Яцемірська Н. Кам’янець колядує / Н. Яцемірська // Ключ. – 2015. – 9 січня.

      128. Яцемірська Н. Табори відчинили двері / Н. Яцемірська // Подолянин. – 2011. – 24 червня;