Загальні вимоги і правила виконання схем встановлює ГОСТ 2.702-84 ЄСКД. Принципова схема є найповнішою електричною схемою виробу, на якій зображають всі електричні елементи і пристрої, необхідні для здійснення і контролю електричних процесів, і всі електричні зв’язки між ними, а також електричні елементи, якими закінчуються вхідні і вихідні ланцюги.
Принципові схеми повинні бути максимально наочними, зручними для читання і найкращим чином відображати логіку розвитку процесу у виробах. Все це досягається дотриманням наступних умов: елементи, що спільно виконують які-небудь функції (функціональні групи), слід на схемах групувати поблизу один від одного; елементи усередині функціональних груп слід розташовувати так, щоб конфігурація ланцюгів була простою (щоб кількість зломів і перетинів ліній була найменшою); функціональні групи елементів слід розташовувати на схемі в послідовності, відповідній розвитку процесу зліва направо; всі додаткові і допоміжні функціональні ланцюги (елементи і зв’язки між ними) треба, як правило, виводити із смуги зайнятої основними ланцюгами. схеми викреслюються для виробів, що знаходяться у відключеному, тобто в знеструмленому положенні.
Вимоги до графічного оформлення схем. Схеми виконуються згідно ГОСТ 2.702-84 без дотримання масштабу, дійсне просторове розташування елементів або не враховується взагалі, або враховується приблизно. Лінії електричного зв’язку на принциповій схемі носять умовний характер і не є зображенням реальних дротів. Лінії зв’язку між елементами схеми розташовують тільки горизонтально або вертикально і вони повинні мати найменшу кількість зломів і взаємних перетинів.
Електрична принципова схема. Рис. 3. Характеристики вхідних і вихідних ланцюгів виробів Характеристики вхідних і вихідних ланцюгів виробу, а також адреси їх зовнішніх підключень рекомендується записувати в таблиці, що поміщаються замість УГП вхідних і вихідних елементів — роз’ємів, плат і так далі (рис. 3). У графі «Конт.» указують позначення (номери) контактів елементів. Кожній таблиці привласнюється позиційне позначення елементу, замість якого вона поміщена. Позиційне позначення записується над таблицею. Розміри таблиці довільні.
Перелік модулів основної фігури Для створення форм конкретних УГП прості геометричні елементи використовуються або в цілому або їх окремі частини. У разі потреби можна використовувати діагоналі основного квадрата. Основну фігуру можна повертати на 90°. Розмір УГП визначається модулем основної фігури. Як модуль приймається довжина сторони основного квадрата, яку вибирають з ряду, приведеного в таблиці. Цим забезпечується узгодження умовних позначень з розміром шрифту.
Модуль основної фігури — основний квадрат з довжиною сторін, рівною модулю; — діагональний хрест; — хрест середніх ліній; — основний круг діаметром, рівним модулю; — шестикутник в основному крузі; — два равностороииних трикутника в основному крузі; 7— растрові лінії з відстанню, рівною 1/4 модуля; 8— круг діаметром, рівним 2/2 модуля; 9— круг діаметром, рівним 2/4 модуля; 10— точка початку координат.
Зображають елементи на схемах суміщеним і рознесеним способами Рис 5. Зображення реле на схемі а — зображення реле суміщеним способом, б — зображення реле рознесеним способом При суміщеному способі складові частини елементів або пристроїв показуються на схемі в безпосередній близькості один до одного (зображення реле суміщеним способом див. на рис.5, а); при рознесеному — в різних місцях для більшої наочності (рис.5, б).
Позиційні літерно-цифрові позначення в електричних схемах Позиційне позначення в загальному випадку складається з трьох частин. У першій частині указують вид елементу (пристрої) однією або декількома літерами наприклад, R — резистор, С — конденсатор (для уточнення виду елементу допускається застосовувати двохбуквений код, наприклад, для напівпровідникового приладу діоду — VD); у другій частині — порядковий номер елементу або пристрою в межах даного виду, наприклад: R1, R2 ..., R6; С1, С2..., С5; у третій частині допускається вказувати відповідне функціональне призначення, наприклад C2 I — конденсатор С2, що використовується як інтегруючий. Зображення паралельно сполучених однакових елементів а — дійсне, б — умовне
Позиційні літерно-цифрові позначення в електричних схемах Якщо у виробі є три і більш однакових елемента, з’єднаних послідовно, то на схемі допускається зображати тільки крайні елементи, показуючи електричні зв’язки між ними штриховою лінією (рис. 7), над якою указують загальну кількість однакових елементів. Рис.7. Зображення послідовно сполучених однакових елементів а — дійсне, б — умовне
Перелікелементів у стовпчику «Поз. позначення» приводяться позиційні позначення елементів (пристроїв); у стовпчику «Найменування» — найменування елементів (пристроїв) відповідно до документа, на підставі якого цей елемент (пристрій) застосований, а також позначення цього документа (основний конструкторський документ: ГОСТ, ТУ); у стовпчику «Кількість» — кількість однакових елементів; у стовпчику «Примітка» — технічні дані елементу, що не містяться в його найменуванні (при необхідності).
Етапи виконання схеми електричної принципової Проставити літерно-цифрові позначення елементів, що складаються з його початкових або характерних літер і порядкового номера. По назві елементу і додатковим відомостям про нього, вказаним в примітці, знаходять і привласнюють літерно-цифрові позначення згідно ГОСТ 2.710-81. Всі написи, а також літерно-цифрові позначення на схемах рекомендується виконувати креслярським шрифтом № 5. Позиційні позначення проставляють поряд з умовними графічними позначеннями елементів з правого боку або над ними.
Графічні позначення на електричних принципових схемах. R1,R2 BA1 T1 C1, C2 VT1 GB1 ГУЧНОМОВЕЦЬТРАНСФОРМАТОР ЗМІННОГО СТРУМУКОНДЕНСАТОРРЕЗИСТОР{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} ТРАНЗИСТОР SA1 РЕЗИСТОРБАТАРЕЯ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} ВИМИКАЧВизначити????