Послідовність побудови вигляду

Тема уроку.  Послідовність побудови виглядів на кресленні. Вимоги до головного вигляду на кресленні.

Мета уроку: ознайомити учнів з правилами послідовності побудови виглядів на кре­сленні.  Розвивати образне та критичне мис­лення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, праце­любність, самостійність, уважність та акуратність.

Обладнання: готовальна, папір

Тип уроку: комбінований

Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина (2 хв)

ІІ. Повторення вивченого матеріалу й набутих знань і умінь (7 хв)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)

IV. Оголошення теми й мети уроку (2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (30 хв)

VI. Підведення підсумків роботи (2 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина

• Перевірка присутніх.

• Призначення чергових.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Яке зображення предмета називається виглядом?

2. Як взаємно розміщують вигляди на кресленнях?
3. Який вигляд на кресленні називають головним і чому?
4. Яким вимогам повинен відповідати головний вигляд на кре­сленні?
5. Від чого залежить кількість виглядів на кресленні?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає завдання уроку.

V. Вивчення нового матеріалу

Правильна послідовність побудови виглядів дає змогу уник­нути зайвих витрат часу на виконання креслень.

Побудову виглядів починають з розмічання загальних обрисів предмета на кожному вигляді. Ці обриси утворюються паралеле­піпедом, який обмежує предмет спереду і ззаду, зверху і знизу, зліва і справа. Такий паралелепіпед обмежує предмет по довжині, висоті і ширині, тому його називають габаритним. Спроеціював-ши габаритний паралелепіпед на площині проекцій, дістають на них прямокутники, які обмежують загальні обриси виглядів предмета. Усередині цих прямокутників і будують вигляди. Щоб уявити, як це робиться, звернемось до прикладу.

На рисунку 84, а (див. с. 62) показано предмет, форма якого потребує побудови на кресленні трьох виглядів (рис. 84, б). Голов­ному вигляду відповідає напрям проеціювання за стрілкою А.

Паралелепіпед, яким можна обмежити предмет, має розміри його найбільшої довжини, висоти і ширини — 50 х 32 х 28 мм.

Проекції цього паралелепіпеда являють собою прямокутники (див. рис. 84, в на с. 62). На фронтальній площині проекцій пря­мокутник визначає довжину і висоту предмета, тобто розміри 50 і 32, на горизонтальній — довжину і ширину, тобто розміри 50 і 28, на профільній — ширину і висоту, тобто розміри 28 і 32. Кожний вимір предмета показано без спотворень двічі: довжину на фрон­тальній і горизонтальній площинах, висоту — на фронтальній і профільній, ширину — на горизонтальній і профільній площи­нах проекцій. Всі три прямокутники розміщують у проекційно­му зв'язку. Контури прямокутників і наступні побудови усередині них виконують спочатку тонкими лініями. Оскільки предмет симетричний відносно вертикальної поздовжньої площи­ни, то на виглядах зверху і зліва повинні бути осі симетрії. Для цього на прямокутниках, які дістали на горизонтальній і профільній площинах проекцій, проводять штрихпунктирні лінії.

Предмет має два прямокутних вирізи — один з лівого боку і другий зверху уздовж предмета. Лівий виріз починають буду­вати на головному вигляді. Для цього на відстані 28 мм від лівої грані проводять вертикальну лінію, а на відстані 20 мм від верхньої грані — горизонтальну лінію (рис. 84, г). Далі будують проекції вирізу на виглядах зверху і зліва. На вигляді зверху на відстані 28 мм від лівої грані проводять вертикальну лінію, паралельну цій грані. На вигляді зліва проводять горизонтальну лінію на відстані 20 мм від верхньої грані. Проведена лінія на вигляді зверху знаходиться на рівні вертикальної грані зрізу, а на вигляді зліва — на рівні його горизонтальної грані.

Щоб забезпечити кращий проекційний зв'язок між зобра­женнями частин предмета на виглядах і прискорити виконання побудов, доцільно скористатись лініями проекційного зв'язку. Побудову проекції вирізу на вигляді зверху виконують за допо­могою вертикальної лінії зв'язку, а на вигляді зліва — горизон­тальної (лінії зв'язку на рисунку 84, г показано стрілками). Лінії проекційного зв'язку проводять тонкими лініями, які після закінчення всіх побудов стирають.

Поздовжній виріз починають будувати на вигляді зліва. Для цього відкладають по 8 мм вліво і вправо від осі симетрії, через знай­дені точки проводять дві вертикальні лінії. Потім на відстані 10 мм від верхньої грані проводять горизонтальну лінію (рис. 84, д). На головному вигляді контур вирізу (його нижня грань) буде неви­димим. Його будують за допомогою горизонтальної лінії проек ційного зв'язку і показують штриховою лінією. Щоб побудувати виріз на вигляді зверху, проводять лінії проекційного зв'язку між виглядами зліва і зверху. Для цього застосовують допоміж­ну пряму креслення. Таку назву має лінія, яку проводять право­руч від вигляду зверху під кутом 45° до рамки креслення.

Щоб побудувати допоміжну пряму, продовжують до взаємного перетину осі симетрії виглядів зверху і зліва. Через знайдену точку К проводять пряму під кутом 45° доосей (див. рис.84,днас. 63). Цей буде допоміжна пряма. Коли зображення несиметричні, то для по­будови допоміжної прямої продовжують до перетину горизонталь­ну і профільну проекції грані, що проеціюється у вигляді відрізків прямих. Через знайдену точку К1 проводять допоміжну пряму.

Вертикальні лінії зв'язку, що йдуть від вигляду зліва, доводять до допоміжної прямої. З точок їх перетину (рис. 84, д) проводять горизонтальні лінії зв'язку і виконують необхідні побудови.

Побудову зображення циліндричного отвору (рис. 84, є) почи­нають з вигляду зверху. Для цього спочатку знаходять центр кола отвору. Він лежатиме на осі симетрії вигляду і на відстані 15 мм від лівого краю нижньої частини предмета. Через знайдену точку проводять другу осьову лінію і креслять коло діаметром 10 мм. Зображення отвору на головному вигляді і вигляді зліва будують за допомогою ліній проекційного зв'язку. На цих зображеннях отвір невидимий, тому його показують штриховими лініями. Осьо­ва лінія отвору на вигляді зліва збіглася з віссю симетрії вигляду.

З лівого боку предмета на нижній його частині є два похилі зрізи (скоси). Спочатку їх будують на вигляді зверху (рис. 84, є), потім на головному вигляді і вигляді зліва. Для цього прово­дять вертикальну лінію проекційного зв'язку до головного ви­гляду і дві горизонтальні лінії зв'язку до вигляду зліва, скори­ставшись допоміжною прямою.

Наприкінці всі видимі предмети на зображеннях обводять су­цільною товстою основною лінією, а допоміжні лінії стирають.

VІ. Заключний етап заняття

1. Закріплення матеріалу

1. З якою метою під час побудови виглядів використовують лінії проекційного зв'язку?
2. Для чого призначена допоміжна пряма креслення?
3. Які способи побудови допоміжної прямої креслення ви знає­те? У чому вони полягають?

2. Підведення підсумків заняття.

3. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал з підручника:

Сидоренка В. «Креслення-11» §5 п(5,1)

Виконати вправи:Побудуйте лінії проекційного зв'язку між виглядами предмета (див. рис. 85 на с. 66).