ГРАМАТИЧНІ КАЗКИ НА УРОКАХ з картками для опрацювання

     Казка є незамінним засобом формування позитивної мотивації у школярів на початковому етапі вивчення англійської мови. Вона задовольняє потребу дітей у небуденності, пробуджує фантазію, емоційно зацікавлює.

Казки англійською допоможуть успішніше навчати дітей, оскільки сам процес запам’ятовування нового матеріалу буде проходити для них в легкій і веселій формі, так як дитинство й казки – речі споріднені.

Особливо  казки  рекомендовано  використовувати  при  навчанні граматики  іноземної  мови. Відомо,  тренування  учнів  у  вживанні граматичних  структур,  що  вимагає  їхнього  багаторазового  повторення стомлює  учнів  своєю  одноманітністю,  а  затрачувані  зусилля  не  приносять швидкого  задоволення.  Казки  допоможуть  зробити  нудну  й  одноманітну роботу  більше  цікавою  й  захоплюючою.  Дані  казки  переслідують  цілі:

• навчити  учнів  уживанню  мовних  зразків,  що  містять  певні  граматичні труднощі;
• створити  природну  ситуацію  для  вживання  даного  мовного зразка,  розвивати  мовну  активність  і  самостійність  учнів.

DO жило саме у лісі, друзів мало на узліссі. DO дружило з I та You , We та They – прийшли в сім’ю. Та знайшовся братик в DO, DOES покликали в сім’ю, де жили і He, і She, It – лежало на печі. DOES із DO дружить не хотіло і собі окремо жило. DO та DOES усе питають на початок виступають: - Do you like? or Do you have? - Yes, I do. -Відповідають - Does he swim? - Yes, he does.- Говорять їм, зацікавленим таким. Та й перечить всім й завжди слову not допомагали, DO та DOES перед ним вставали, don’t та doesn’t всім казали.

Додаток 1

Ласкаво просимо в Королівство Минулих Дій. Відчинивши дверіми нічого не бачимо. Навколо порожньо,нікого не має.Звичайно, як можна побачитите , що вже відбулось. Про минуле можна дізнатись від людей, які його пережили. Ось чому біля входу в Королівство можна побачити телевізор з багатьма кнопками на ньому. yesterday - вчора an hour ago- годину тому last week- минулого тижня in 1987- у 1987 Перед телевізором сидить страж Королівства Минулих Дій -старенький Дідусь Did . Він дивиться телевізор та пригадує минуле. У цьму королівстві є майстерня і вона лише для дієслів. Ви запитаєте чому? Та справа в тому , що всі дієслова жителі Королівства Минулої дії повинні ходити в однаковому вбранні, такий тут порядок. І ця форма повинна бути не від Кардена, а від Дідуся Did. Саме це вбрання говорить про те, що вони знаходяться в розповідному реченні. У цьому місті живуть два чарівника: добрий і злий. А між ними проходить дорога, яка розділяє місто на дві частини. Там, де живе Добрий Чарівник, завжди світить сонечко й співають пташки. Жителі радісні і у них є хвостик-ed, який їм завжди допомагає. Там, де живе Злий Чарівник, небо чорне і дме вітер. Жителі цієї частини сумні, бо їм доводиться багато працювати. Одного разу в це місто приїхав автомобіль з дієсловами. Дієслова довго їхали і вирішили трохи відпочити. Їх зустріли Чарівники. Дієслова, які вийшли з правих дверей автомобіля потрапили до Доброго Чарівника. Він доторкнувся до них чарівноою паличкою, і у дієслів з`явилися хвостики-ed. Вони весело побігли знайомитися з жителями міста: play – played like – liked help – helped jump – jumped А ті Дієслова, які вийшли з лівих дверцят автомобіля, потрапили до Злого Чарівника. Він доторкнувся до них своєю чарівною паличкою, і вони себе не впізнали. У когось змінилась літера, а хтось став зовсім іншим. Тільки деяким дієсловам вдалось зберегти своє обличчя. Дієслова попросили жителів міста: «Запам'ятайте нас, інакше ми пропадемо ». Так з`явилися правильні та неправильні дієслова, які слід запам`ятати і нам. Ой подивіться вони зовсім не схожі один на одного. swim — swam have — had run — ran go — went see — saw У кожному королівстві є принцеса S-Subject , вона перетворюється в будь який предмет і чекає коли до неї підійде дієслово. Як тільки біля принцеси S з`являється дієслово в минулому часу, вони відразу ж летять у телевізор. The cat played. S+V(-ed) She saw a dog. S+V(II) Якщо речення заперечне, то з`являється Крихітка not і так як він ще малюк про нього залюбки турбується Дідусь Did. S+did+not+v The cat did not played yesterday. She did not saw see a dog. Як ви вже побачили, щось відбувається з дієсловами, вони забули одягти другу форму. Нічого сташного не сталося, справа в тому, що коли поряд з ними є славнозвісний Дідусь Did ,то їм не потрібно змінювати вигляд. Дідусь Did – сраж Королівста Минулих дій, побачивши його зрозуміло, що речення в минулому часі. Отже, Дідусь Did допомагає будувати заперечні та запитальні речення. При появі його у дієслова зникає (тікає) закінчення-ed,а друга форма дієслова змінюється на першу (основну). Важливо знати ще один секрет: як тільки в реченні з'являється дієслово-слуга «did», неправильні дієслова відразу трансформуються назад в першу форму.

Додаток 2

Давним - давно, в стародавні часи, в ​​країні англійської мови у величезному замку  жив шляхетний лицар, сер Past ( Паст ). Його ім'я якраз і означає « минуле », « те, що минуло ».
Сер Past був не простим лицарем, він був головою цілого лицарського ордену! Його орден іменувався ed. Всі лицарі ордена повинні були носити символіку із зображенням букв e і d на своїх щитах. Щоб підкреслити їхню приналежність до почесного ордену , їхні імена стали вимовлятися разом з його назвою :

 want + ed = wanted , paint + ed = painted , count + ed = counted.

Але частіше буква e для швидкості мови не вимовляється, було чути тільки останню d:

          look + ed = looked, walk + ed = walked, jump + ed = jumped.

В орден підбирали тільки найкращих лицарів, вони повинні були вміти добре битися і бути дуже дисциплінованими! А правил для доблесного лицаря було чимало! З тих пір нащадки дієслів-лицарів так і звуться - правильні дієслова.
Правильні - тому що підкоряються правилам!
Найголовніше правило для правильного дієслова - кажучи про минуле, додавати до основи дієслова закінчення ed!
Наприклад, «я гуляю» в теперішньому часі буде звучати як «I walk».
А якщо ми хочемо сказати, що ми робили в минулому, то нам знадобиться закінчення ed.
Тобто «я гуляв» англійською буде звучати як «I walked».

Додаток 3

Ми дізналися хто такий сер Past і чому деякі дієслова в англійській мові називаються правильними.
Прийшов час дізнатися, хто ж ще населяв країну в давні часи. У глибокій густоті темного лісу, на маленькій галявині знаходилося лігво розбійників !
Так як вони завжди знаходилися в розшуку, розбійники змушені були надійно ховатися, а найголовніше - вміти добре маскуватися! Для того щоб їх не спіймала охорона, коли вони покидали своє лігво , вони постійно змінювали форми.
У когось це виходило краще, вони мінялися до невпізнання!

Write – wrote – written 

У когось маскування було менш надійне.

                                          Run – ran – run 

Розбійники не підкорялися жодним законам і правилам. З тих пір їх нащадки так і називаються - неправильні дієслова.
Неправильні - тому що змінюють форму не за правилом.
Так як для неправильних дієслів не існує єдиного правила по зміні форми, нам слід три форми кожного неправильного дієслова запам'ятовувати окремо.

Додаток 4

За давніх - давен у царстві Граматики Англійської мови жили-були дієслова. Деякі з них називалися правильними. Вони все любили робити за правилом. У минулому часі до них додавалося закінчення – ed. І одразу всім було зрозуміло, що це дієслово минулого часу. А інші дієслова у минулому часі не мали закінчення –ed. Все у них виходило не так, як у Правильних , дуже оригінально, і за це такі дієслова стали називати неправильними. Адже ніяким правилам вони не підпорядковувалися. Одного разу виникла між Правильними та Неправильними Дієсловами серйозна суперечка. - Дивіться, як зручно! – хвалилися Правильні Дієслова. – Додав закінчення – ed

і ось вам форма минулого часу! Особливо були задоволені дієслова : to like – liked – подобатися та tolove – loved– любити. -А у нас зате всі форми різні!- не поступалися Дієслова: to take – took – брати, to begin – began –

починати, to do – did – робити, а також деякі інші. - Усе у вас нудно, ніякого польоту фантазії. А у нас стільки різноманітності. Що навіть не запам’ятаєш одразу!- раділи Дієслова: to fly –flew – літати та to draw – drew – малювати. - Від цього в учнів стільки клопоту! Та нічого, зате й ми запам’ятовуємося краще. - Ні, нас легше запам’ятати. Адже є правило, - не піддавалися Правильні дієслова. – А ви не підпорядковувалися ніяким правилам, ніякому порядку. І довго би ще вони сперечалися, як би їх не примирив Минулий час. - Усі ви однаково потрібні в мовлені,- пояснив він суперникам. - Правильні дієслова учень запам’ятає одразу, знаючи правило. А Неправильні … нічого, пройде час, попрацює – і теж знатиме на пам'ять. Не сваріться, будь-ласка, без Вас аж ніяк не можна. Так і примирилися Правильні та Неправильні Дієслова. Знають – не обходяться без них ті, хто вивчає англійську мову.

Додаток 5

У Королівстві Граматики жили дієслова. Вони розповідали про все, що вміли робити люди: читати, писати, бігати, стрибати, плавати і т.д. Вони ніколи не замислювалися про майбутнє. І ось одного разу в королівство приїхав цирк. Усюди помісту були розклеєні афіші: "Tomorrow... Next week ... In a day ... " A що станеться завтра, через тиждень, через день, ніхто не міг дізнатися, адже жителі міста не думали про майбутнє. І дієслова вирішили допомогти жителям міста. Вони пішли до короля і попросили навчити їх розповідати про те, що станеться в майбутньому. Король загадав їм загадку «Вам допоможе чарівне слово, за яким ви завжди повинні йти, щоб потрапити в майбутнє. Перша літера має найдовшу назву. Друга літера - це англійське слово «я». A третя четверта - однакові. Довго думали дієслова і знайшли відгадку. A у вас, діти, вийшло? Правильно, це слово "will". Щоб сказати «буду читати», ви скажете "will read",«буду плавати» - "will swim". Допоміжне дієслово Will приходить на допомогу звичайним дієсловам, щоб допомогти їм розповісти, що станеться в майбутньому. Розповісти про те, що не відбудеться дієсловам допомагає зла собачка на ім'я Not. Вести її зa собою може тільки господар Will. Will and Shall Одного разу жили КОРОЛЬ і КОРОЛЕВА. Вони жили в королівстві“FUTURE”. Королеву звали Shally, але король ласка називав їїSHALL. Короля звали Willy, але королева ласкаво називала йогоWILL. І, як і в будь-якому королівстві, були в них слуги-гноми. Імена в них були трохи дивні: I, WE, HE, SHE, IT, THEY, YOU. Королеві служили тільки два гнома I и WE. Всі інші допомагали королю в його хазяйстві. Були в королівстві деяк правила. Якщо гномик збирався щось зробити, він звертався з проханням до хазяїна чи хазяйки по імені Наприклад: SHALL, I go for a walk? SHALL, WE have breakfast? WILL, HE drink some water? WILL, SHE eat tomatoes? WILL, IT help about the house? т.д. Король и королева були дуже співчутливими. Зазвичай вони позитивно відповідали гномикам на їх прохання. Щасливі, вони займали своє місце перед SHALL і WILL, повторюючи, що вони збираються робити: I SHALL go for a walk. WE SHALL have breakfast. HE WILL drink some water. THEY WILL swim in the swimming pool. YOU WILL wear the best clothes. і. т.д. АЛЕ... Завжди існує АЛЕ. У короля і королеви був улюблений КІТ. І звали його NOT. Він завжди щось муркотав на вушко своїм хазяїнам. Коли він це робив, вони давали негативну відповідь на всі бажання бідненьких гномів. Ви тільки погляньте! I SHALL (NOT) go for a walk. THEY WILL (NOT) swim in the swimming pool. И т.д. Неприязнь до кота передавалась на SHALL і WILL, тому в моменти чергового муркотіння гноми називали SHALL - SHAN’T, а короля WILL - WON’T. WE SHAN’T have breakfast. YOU WON’T wear the best clothes. В королівстві WILL мав дуже багато роботи і скоро йому знадобилося більше помічників, тому I і WE стали працювати на короля. Підтвердження цьому ми можемо побачити в будь-якому сучасному підручнику з граматики.

Додаток 6

Одного  разу  жили  КОРОЛЬ  і  КОРОЛЕВА.  Вони  жили  в  королівстві “FUTURE”.  Королеву  звали Shally,  але  король  ласкаво  називав  її  SHALL. Короля  звали Willy,  але  королева  ласкаво  називала  його WILL. І,  як  і  в будь-якому  королівстві,  були  в  них  слуги-гноми.  Імена  в  них  були  трохи дивні: I, WE, HE, SHE, IT, THEY, YOU.  Королеві  служили тільки два  гнома I  і WE.  Всі  інші  допомагали  королю  в  його хазяйстві.  Були  в  королівстві  деякі  правила. Якщо  гномик  збирався  щось  зробити,  він звертався  з  проханням  до  хазяїна  чи  хазяйки по  імені. Наприклад:

SHALL, I go for a walk?

SHALL, WE have breakfast?

WILL, HE drink some water?

WILL, SHE eat tomatoes?

WILL, IT help about the house? і. т.д.

     Король  и  королева  були  дуже  співчутливими.  Зазвичай  вони  позитивно відповідали  гномикам  на  їх  прохання.  Щасливі,  вони  займали  своє  місце перед SHALL і WILL, повторюючи, що вони збираються робити:

I SHALL go for a walk.       

WE SHALL have breakfast.

HE WILL drink some water.

THEY WILL swim in the swimming pool.  

YOU WILL wear the best clothes.  і.  т.д.

     АЛЕ...  Завжди  існує  АЛЕ.  У  короля  і  королеви  був  улюблений  КІТ.  І  звали його NOT. Він завжди щось муркотав на вушко своїм  хазяїнам.  Коли  він  це робив,   вони  давали  негативну  відповідь  на  всі  бажання  бідненьких гномів.  Ви  тільки погляньте!

I SHALL (NOT) go for a walk.

THEY WILL (NOT) swim in the swimming pool. И т.д.

     Неприязнь  до  кота  передавалась  на SHALL  і WILL,  тому  в  моменти

чергового  муркотіння  гноми  називали SHALL - SHAN’T, а короля WILL - WON’T.

WE SHAN’T have breakfast.

YOU WON’T wear the best clothes.

     В  королівстві WILL  мав  дуже  багато  роботи  і  скоро  йому  знадобилося більше  помічників,  тому I  і WE стали  працювати  на  короля.  Підтвердження цьому  ми  можемо  побачити  в  будь-якому  сучасному  підручнику  з граматики.

Додаток 7

Казка про Королівство Present Continuous

    Ну що ж настав час відправлятися до іншого королівства Present Continuous, тут всі говорять про те що відбувається зараз , в даний момент . Тільки хочу попередити вас : це Королівство — Королівство Драконів. Тут живе великий Королівський Дракон (правитель Королівствана ім'я якого NOW) та маленькі одноголові Дракончики, вони пересуваються по суші такстрімко, як і літають по небу. Та бояться їх не варто. Вогонь з пащі вони не випускають спалити заживо нікого не можуть. Вони — добрі і допомогають граматикятам. А граматикята-дієсла використовують їх як власний транспорт і їздять і літають на них. Давайте поподивимось на Дракончиків  ближе! Ось летить один. Це Королівский трьохголовий Дракон. Всі три голови у нього різні, не схожі одна на одну. Одна голова am, друга is, а третя голова are. Був у дракона довгий хвіст-ing і блискуче, сяюче, дзеркальне черево. Коли NOW пролітав над землею, у його череві відбивалися всі дії людей і тварин внизу (do-ing, go-ing, run-ing etc.) У кожної голови були свої друзі: I am, you are і т.д.  Друзі любили співати свою пісню. Виникає питання, а для чого дракону три голови? А тому що Містер He, Місіз She та їх Улюбленець it товаришують лише з головою is Голова- помічник am товаришує лише з Дівчинкою I. А голова-помічник аге подходить лише до тих кого багато, тобто до придметів у множині. Ось чому дракончики і міняють голови,в залежності від того до кого збираються підійти. She is jumping. I am dancing. The cats are running. Якщо необхідно щось заперечити то на допомогу завжди з'являється Крихітка not . Він сідає на спину дракончика як на лоша, обіймає своїми рученятами і вони разом мчать кататися у небо. She is not sleeping. I am not running. They are not jumping. Крихітка not дуже полюбляв кататися на дракончиках і щоб не впасти дуже міцно тримався за його голову. Саме тоді коли він міцно тримався за голову дракона літера о і випадала утворювалась скорочена форма : She isn't reading. He isn't swimming. They aren't jumping. Лише голові am не подобалось коли її сильно стискали. Тому Крихітці not нічого не загрожує, коли вона катається з am ,літера о не випадає і скороченої форми з am не існує. I am not reading a book. Якщо мова заходить про запитання , то у нашої принцеса S- підмет неодмінно виникає бажання покататися на драконі. Am I jumping? Is she helping? Are the cats running?

Додаток 8

    У кожного міністра також своє місце в реченні. Міністр Just варто після глаго-ла have (has).

    А міністри Yet і Today завжди стоять в кінці речення.

• Have you written the letter to my brother?
• Yes, we have. (No, we have not).

• What have you done?
• We have written the letter to your brother.

• The Present Perfect Tense (справжнє завершене час)

   після дзвінких приголосних (крім [d]) і голосних звуків [b, g, v, d, z, m, n, l, j, w, r + голосні]

                                 Перевір себе   The Present Perfect Tense

Додаток 9

Казка про модальне дієслово «can».

   У просторій шафі жили гноми: Тім і Там.Вони не вміли нічого робити, але у них булла чарівна скринька. Коли гноми розкривали її,будь яке їх бажання виконувалося.Але гномам захотілося навчитися робити все самим, як робили це люди, які жили у квартирі. Люди могли і танцювати (dance), і малювати (draw), і бігати (run). Кожну ніч Тім і Там вчилися робити щось нове, а на світанку забиралися у свою шафу і наперебій розказували один одному: «Я вмію танцювати» («І can dance!»), «Я вмію малювати» («І can draw!»), «Я вмію стрибати на одній нозі! («І сап hор!»). От тепер щовечора гноми засинали щасливими, адже це дійсно щастя, коли ти сам вмієш (сап) все робити і тобі не потрібна чарівна кринька»

Додаток 10

В одній країні, яка зветься Граматика Англійської мови, жив собі Артикль A. Він завжди знаходився разом з іменниками в однині: a pen, a book, a lamp. Артикль A мав рідного брата - близнюка— Артикля An. Цей артикль був пажем у іменників, які починалися з голосного звука: an apple, anelephant. Брати не розлучалися зі своїми панами та служили іменникам, коли потрібно було назвати будь- який один предмет: (одна) кімната—a room, (будь-який) олівець—a pencil. А іменники у множині не дружили з артиклями A та An. Вони вважали, що їм потрібен поважніший слуга. І вирішили ці іменники знайти собі такий артикль, який підкреслював би їхню неповторність. Такий слуга швидко знайшовся. Це був всемогутній Артикль The. Він міг і служити іменникам у множині (the children), і називати, виділяти предмет із ряду інших предметів, наприклад: This is a doll. Це (будь-яка, одна, яка-небудь) лялька. The doll is nice. (Ця, саме ця) лялька красива. Зраділи іменники, що знайшли собі такого чудового слугу, присутність якого підкреслювала їхню виключність.

Додаток 11

Жила-була на світі маленька пухнаста кішечка Cat. Вона була дуже гарна, але їй завжди було сумно, бо вона була одна. Але ж їй так хотілося з ким-небудь подружитися. І пішла кішечка по світу блукати, шукати друзів. Забрела вона в чарівне царство множини. Головний Чарівник знав про горе Cat і вирішив їй допомогти: «Ось тобі чарівна цукерочка, коли ти її з'їси, твоєї бажання збудеться». І він дав Cat ось таку цукерку-s. Кішечка Cat з'їла її, і раптом, звідки не візьмися, з'явилося багато-багато таких самих маленьких кішечок. Cat радісно кричала: «Ура! Була тільки я- одна Cat, а стало багато Cats. Cat+s=Cats – раділа кішка. Але чи всім Головний Чарівник давав цукерку-s? Ні, тим, у кого ім'я закінчувалося на буквочку: -s, -ss, -sh, -ch, -tch,- x . Чарівник давав цукерку іншу: -es. Bus+es=Buses Fox+ex=Foxes

Додаток 12

У Королівстві Англійської Граматики все в достатку. Усюди ростуть кущі, фруктові дерева: яблуні, груші, сливи і навіть кокосові пальми. Замість корисних копалин там є поклади сиру, масла і хліба. Напої можна брати з джерел: є джерело з соком, з молоком, з водою, з чаєм, йогуртом ...
   Одного разу король вирішив продавати всі ці багатства в інші королівства. Для початку потрібно було визначити, скільки продуктів є в державі. Королівські слуги підрахували кількість лимонів, апельсинів, яблук, бананів, помідорів. Але скільки вони не билися, воду,молоко, сир підрахувати не могли. Хотіли рахувати по одній краплі, але за кілька років неперерахували і десятої частини всіх продуктів.
   Думав - думав король, як вчинити, і вирішив так. На в'їзді до Королівства він наказав поставити  два шлагбауми. На одному було написано « How many?», А на іншому « How much? ». Іноземні гості, які прийшли за товаром, який можна підрахувати, заходили через шлагбаум « How many? ». На вході вони називали кількість потрібного товару. Наприклад: « One hundred oranges » (сто апельсинів ), або « Two hundred lemons » (двісті лимонів ). Стільки їм і видавали. 
Якщо ж торговцю потрібні були товари, які підрахувати було не можна, він заходив через шлагбаум « How much?», І говорив так: « Some milk » ( трохи молока ) або « Some coffee » ( трохи кави ). Завдяки цій ідеї царя торгівля в Королівстві Англійської Граматики пішла добре. А підрахувати такі предмети як молоко, воду, цукор, сік досі так ні в кого і не вийшло. А ви спробуйте!!!

Додаток 13

Казка про Інфінітів

Дуже давно країною Дієслів керував всемогутній, але дуже самотній цар Інфінітив (так по-іншому називається неозначена форма дієслова).

Все він вмів:

Співати (to sing)

Грати (to play)

Будувати (to build)

І ламати (to break)

І варити (to cook)

Мити (to wash)

Шити (to sew)

По-англійськи говорити (to speak).

У Інфінітива, як у інших дієслів, не було ані числа, ані особи, ані часу. Але він мав одного вірного друга, з яким не розлучався ні на мить. Звали його Частка to.

Цар Інфінітив дуже пишався тим, що у нього такий незвичайний друг.

- Ні в кого немає товариша краще, ніж у мене!-вихвалявся цар.-Він завжди показує мою велич. І не потрібні мені ані число, ані особа, ані час, як у інших підданих мені Дієслів. Я й так, без них, проживу!

Але одного дня цар побачив свого друга - Частку to - дуже засмученим.

- Що з тобою?—здивувався цар. - Чому ти такий смутний?

- Ваша Величносте! - говорить Частка to. - Прийшли до Вас із далеких країн дуже незвичайні гості. Вони кажуть, що хочуть стати Вашими друзями, а я Вам уже не знадоблюся.

- Що?! - закричав цар. - Як це ти мені не знадобишся?! Що це ще за гості?

- Вони назвалися Модальними Дієсловами.

- Покличте мені їх! - наказав Інфінітив. - Негайно!

До тронної зали зайшли троє Дієслів. Цар одразу побачив, що це незвичайні дієслова. Таких у його царстві-державі не було.

У одного з Дієслів на робітничому костюмі було написано: “CAN - вміти, бути здатним”.

“Одразу видно, все вміє робити цей тип”, - подумав Інфінітив.

Другий був одягнений у костюм галантного кавалера. Хоча своїми чудовими манерами він сподобався цареві. Звали цього гостя “MAY - дозвіл на виконання дії”.

Ну, а третє дієслово мало ім’я “MUST - повинен, зобов‘язаний”. Гість був одягнений у солдатську форму.

- May we come in? - ввічливо запитало Дієслово May та вклонилося цареві.

- Yes, of course, - похмуро відповів Інфінітив. - Навіщо ви прийшли до мене?

- Ваша Величносте! Дозвольте відрекомендуватися. Ми - Модальні Дієслова Can, May, Must, - водночас відрекомендувалися несподівані гості.

- А чому ви, Дієслова, не живете в нашому місті?                 

- Ми - дієслова, які позначають не дію, а ставлення до неї.

Наприклад:

                                                                He can draw. - Він уміє малювати.

May she go out? - Чи можна їй вийти?

                        You mustn‘t smoke here. - Вам не можна тут палити.

Усе б добре, але ми без Вас обійтися не зможемо. Всюди, в усіх реченнях, після нас обов‘язково повинні бути Ви, Ваша Величносте. А яким Ви можете бути всемогутнім, стоячи поруч із нами. І не потрібні Вам ніякі друзі, окрім нас.

- Ну ось, бачите, Ваша Величносте! - заплакав вірний та нерозлучний друг Інфінітива - Частка to. - Мені, мабуть, тут не місце. - І вже зібрався було піти.

- Ні, нікуди я тебе не відпущу, мій друже! - підняв правицю цар. -Ми зробимо так: коли потрібно буде підкреслити мою велич, показати ставлення до дії, мені служитимуть Модальні Дієслова. Ну, а якщо можна без цього обійтися, поруч зі мною будеш ти, мій кращий друг, Частка to.

На цьому вони й порозумілися. Після Модального Дієслова Інфінітив стояв без частки to:

• Nick can run.
• I must help my mother.

А після звичайного дієслова цар завжди ставив свого друга перед собою:

We like to swim in the river.

I know how to do these sums.

На закріплення можна запропонувати учням дати відповіді на такі питання:

1. Чи має дієслово в інфінітиві число, час та особу?
2. Яка частка ставиться перед дієсловом у неозначеній формі?
3. Наведіть приклади дієслів у неозначеній формі та складіть речення з ними.
4. Після яких дієслів в інфінітиві не ставиться частка to? Наведіть приклади.

Додаток 13