Греко-перські війни (500-449 рр. до н. е.)

 

 

Греко-перські війни (500-449 рр. до н. е.)

 

2021

Тема. Греко-перські війни (500-449 рр. до н. е.)

 

Мета: формувати поняття про греко-перські війни; розкрити причини та розглянути перебіг основних битв війни; з’ясувати наслідки греко-перських війн;  виховувати в учнів інтерес до предмету, почуття патріотизму вірності та мужності.

 

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

- називати хронологічні межі та дати основних битв греко-перських воєн;

- показувати на карті перебіг подій греко-перських воєн, місця основних  битв;

- застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «трієра», «марафонський біг», «фаланга»;

- встановлювати хронологічну послідовність найважливіших подій.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: карта, атлас, підручник, мультимедійна дошка, проектор.

                                               Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Робота з контурною картою

1.  Знайдіть на карті територію Перського царства на початку V ст. до н. е.

2. Бесіда із запитаннями

1.Які народи були завойовані персами на початок V ст. до н. е.?

2. Який народ  дав гідний опір персам?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

    Вступне слово вчителя.

Вчитель: сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати історію Стародавньої Греції та спробуємо поринути в стародавню епоху. Тож відкрийте зошити та запишіть тему сьогоднішнього уроку: "Греко – перські війни" та план уроку:

1. Перське вторгнення в Грецію

2. Марафонська битва

3. Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.

4. Саламінська битва

 

Вчитель. У VІ ст. до н. е. наймогутнішою державою Стародавнього світу було Перське царство, що підкорило та взяло під свою владу грецькі міста Малої Азії та прагнуло завоювати й інші поліси Стародавньої Греці, розташовані на  Балканському півострові. Загарбницькі плани володарів Перської держави підштовхували їх до завоювання Еллади (римляни називали її Грецією). Слайд 1

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника на стор. 127, визначаючи причини війн.

Запитання.

1) Яка країна була ініціатором війн?    (Персія)

2) Що мали на меті перси?             (Підкорити грецькі міста)

3) Яка подія була початком греко-перських війн?    (Повстання в грецькому місті Мілет)

4) В якому році розпочалося повстання в місті Мілет?  (500 р. до н.е.)

5) Хто надав допомогу мешканцям Мілету?    (Афіни та місто Еретрія)

Слово вчителя. Слайд 2

Дізнавшись про підтримку афінян, Дарій увів війська до Греції під приводом відплати. Так почалася війна, що тривала близько 50 років.

28 вересня 480 р. до н. е. сталася важлива морська битва поблизу острова Саламін. Із боку греків у ній брали участь 370 кораблів, 200 з яких належали афінянам. Із боку персів - 700 кораблів. Грецькі кораблі (трієри) мали по три ряди весел із кожного боку, були легкими та рухливими порівняно з важкими і неповороткими кораблями персів.

Афінський полководець Фемістокл розраховував заманити перські кораблі у найбільш вузьке місце протоки і там дати бій. Для цього треба було зробити вигляд, що його флот відступає. Перси піддалися на цю хитрість і перейшли у наступ. Цар Ксеркс спостерігав за битвою, сидячи вгорі на троні в оточенні своєї свити.

Відступаючи, грецький флот заманив противника у найвужче місце протоки. Тут перси не могли зберегти свій стрій і почався розлад у діях. У них не було простору для маневру. Їхні незграбні кораблі стикалися один з одним, сідали на мілину. Грецькі моряки були добре обізнані з місцевістю, а їхні кораблі - більш маневрові і швидкі. Перси почали відступати. Греки, переслідуючи їх, зімкнули фланги й обхопили кільцем відступаючого противника. У цій битві перський флот втратив понад 200 кораблів.

Після поразки в Саламінській битві Ксеркс залишив більшу частину армії в Греції, а сам із флотом вирушив до Малої Азії.

 

Робота в групах. 

Учні об'єднуються в дві групи (І та ІІ варіанти), кожна з яких одержує завдання: опрацювати матеріал та заповнити таблицю:

1 група: Похід Дарія І. Марафонська битва.

2 група: Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.

          3 група. Саламінська битва.

 

Вправа «Битва - результат».

За допомогою запропонованого матеріалу скласти таблицю

«Греко – перські війни».

Дата	Битва	Результат
490р. до н. е.	Марафонська битва	Перемога греків, яка відбулася за 42 км. від Афін.
480р. до н. е.	Битва при Фермопілах	300 спартанців героїчно загинули  через зраду.                                                                                         Перська армія вступила                до Аттики.
480р. до н. е.	Саламінська битва	Морська битва, де греки показали  перевагу своїх кораблів.
449р. до н. е.	Закінчення греко – перських воєн	Укладення миру. Зміцнення Афінської  держави.

 

 

Вправа «Мікрофон».

1) Де відбулася битва в 490 році до н. е.? (Біля міста Марафон)

2) На якій відстані знаходиться Марафон від Афін?  (42 км)

3) Яку кількість воїнів налічували армії греків та персів? (Перська армія мала 30 тисяч воїнів, а афіняни - 10 тисяч та тисячу союзників з фіванського міста Платеї).

4) Хто виявився переможцем у Марафонській битві?  (Греки)

5) Коли розпочався третій похід персів на Грецію? (У 480 році до н. е.)

6) Хто очолив похід персів у 480 р. до н.е. на Грецію? (Ксеркс)

6) Де зустріли греки перську армію під час третього походу персів на Грецію? (У Фермопільській ущелині)

7) Назвіть ім’я спартанського царя, який очолив грецькі загони у битві при Фермопілах? (Леонід)

8)  Яку кількість воїнів налічувало військо Леоніда? (7 тисяч)

9) Скільки днів загін Леоніда відбивав атаки перської армії? (Три)

10) Хто виявився переможцем у битві при Фермопілах? (Перси)

 

Робота з історичним джерелом. Слайт 3

- Про Саламінську битву залишив свідчення її учасник, грецький поет Есхіл. якам Прочитайте уривок із твору Есхіла (підручник, стор. 130), знайдіть у тексті рядки, що втілюють прагнення греків до перемоги. На основі уривка відтворіть перебіг битви.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань учнів

Учитель: греко-перські війни завершилися у 449 році до н.е. укладанням мирного договору. Егейське море  та Іонічне узбережжя було цілком звільнено від персів. Фінікійським купцям заборонили навіть з’явитися тут. Егейське море стало вільним для грецької  торгівлі. Знову налагодилися торгові шляхи до Понту Евксинського, а також зв’язки з колоніями на його північних берегах. Греки відчули себе єдиним народом, пізнали силу своєї єдності. Склалися умови для економічного піднесення, культурного й політичного розквіту Еллади, який розпочався в середині У ст. до н.е.

 

1. Грa «Iстoричне лoтo»

- Учень витягує мaлюнoк, i пoвен oписaти, щo нa ньoму зoбрaженo:

1) Трієра

2) Спартанський цар Леонід

 

 

 

 

3) Давньогрецький гопліт

     4) Перський воїн

 

 

 

 

2. Грa «Лaнцюжок»

- Постaвте події в хронологічній послідовності. Із попередніх букв відповідно до порядку зростaння дaт склaдіть нaзву одного з нaйвідоміших в ті чaси грецького полісa.

 

3. Метод «ПРЕС»

- Поміркуйте та поясніть, завдяки чому греки змогли відвоювати свою свободу? Відповідь починайте зі слів:

- Я вважаю, що…

- На мою думку

 

ІV. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя.

•    Війни між Персією та грецькими містами – державами, що відстоювали свою незалежність, тривали близько 50 років.
•    Греко-перські війни завершилися 449 р. до н. е. укладенням мирного договору, який увійшов до історії як «Калієв мир». Егейське море та Іонійське узбережжя було цілком звільнено від персів. Фінікійським купцям заборонили з’являтися тут. Егейське море стало вільним для грецької торгівлі.
•    Греки відчули себе єдиним народом, пізнали силу своєї єдності. Склалися умови для економічного піднесення, культурного й політичного розквіту Еллади.

V. Рефлексія.

На уроці:

•                   Я дізнався(лась)…
•                   Я навчився(лась)…
•                   Мені сподобалось…
•                   Ці знання мені знадобляться…

Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.

 1. Опрацювати текст параграфа 30.

2. Виконати завдання на контурній карті.