Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести.

Про матеріал

Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести. Містить необхідну інформацію та логічний виклад.

Перегляд файлу

Тема: Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести.

Мета: охарактеризувати російський визвольний та польський національно-визвольний рухи на українських землях в 20–30-х рр. ХІХ ст., а саме: діяльність масонських організацій в Україні, рух декабристів та польське повстання 1830–1831 рр.; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свою точку зору; сприяти патріотичному вихованню учнів;

Обладнання: підручник «Історія України»; ілюстрації до теми, атлас «Історія України. 9 клас», презентація, відео.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: масонство, декабристи, «Руська Правда» П. Пестеля, «Конституція» М. Муравйова.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда із запитаннями

1. Що визначало розвиток сільського господарства в підросійській Україні в першій половині 19 ст.?

2. У чому полягала нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України?

3. У чому виявлявся промисловий переворот на землях підросійської України?

4. Яку роль відіграла діяльність Яхненків і Симиренка в розвиткові промисловості в 1840-ві рр.?

5. Яку роль відігравала ярмаркова торгівля в розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Декабристський рух свої лозунги та організаційно-конспіративні засоби багато в чому запозичив в іншої таємної організації, що була широкознана в Європі й добре розгалужена в Україні у першій половині 19 ст., - масонів.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Яку роль у суспільно-політичному житті України відігравали масонські ложі

Робота з поняттями
Масонство (від фр. macon, букв. - муляр) - релігійно-етичний рух, що виник у 18 ст. Організаційну форму запозичив у середньовічних мулярів.

Ритуал посвячення масонів

Масони проголошували деякі демократичні гасла (республіка, конституція, права людини, свобода слова тощо), інколи підтримували національно-визвольні рухи. Кінцева мета масонів - об’єднання всіх народів світу в так зване розумне суспільство, яким саме масони й мали б керувати. Існує й нині.

У масонстві проповідь морального вдосконалення поєднується зі спеціальною обрядовістю і таємничістю.

Масонські ложі - перший вияв громадської опозиції царизмові. В Україну масонство прийшло через Польщу, Росію та безпосередньо з країн Західної Європи (передусім - із Франції та Німеччини). Центром масонського руху в Україні останньої чверті 18 ст. став Київ. Членами лож були лікарі, архітектори, літератори, науковці, купці. Чимало масонів походили з українських старшинсько-шляхетських родин. Проте кількісно в ложах України переважали поляки й росіяни. Ложі були клубами, у яких обговорювали політичні питання. Хоч організатори перших таємних товариств в Україні прагнули втягнути малоросійське дворянство в рух проти царизму, масонство в Україні, на думку дослідників, лише певного мірою позначилося на зародженні українського національного руху, посприявши передусім розвитку слов’янофедералістських ідей, а зовсім не національних.

В Україні масони діяли надто обережно, розрізнено, незлагоджено, тому вони й не спромоглися виконати об’єднавчу місію в громадсько-політичному житті.

Показовою у зв’язку з цим є діяльність полтавської ложі «Любов до істини», яку заснував у квітні 1818 р. начальник канцелярії «малоросійського» генерал-губернатора М. Рєпніна багатий поміщик Михайло Новіков. Ложа ставила своїм завданням залучити місцеве дворянство до активної громадсько-політичної діяльності. Серед її членів були І. Котляревський, В. Тарновський та В. Лукашевич. Члени полтавської ложі виявляли інтерес до історичного минулого України, проте програми иірдо її майбутнього не виробили. Проіснувала ця ложа менше року: 1819 р. її було закрито.

Цілком інший характер мали ложі, які діяли на Правобережній Україні. їхніми членами були польські шляхтичі, не пов’язані з російським масонським рухом. Своєю основною політичною метою ці ложі вважали відновлення незалежної польської держави, яка охоплювала б і Правобережну Україну.

2. Чого прагнули декабристи й чого досягли. Яку роль у їхніх програмових документах було відведено Україні

Декабристський рух отримав назву від місяця грудня (рос. «декабрь»), коли відбулося збройне повстання 1825 р.

Чимало членів масонських лож в Україні ввійшли до складу декабристських організацій.

Року 1816 в Петербурзі виникла перша декабристська організація - Союз порятунку. Вона існувала недовго: вже 1818 р. в Москві замість неї постав Союз благоденства. Тоді ж на території України створено Тульчинську управу Союзу на чолі з Павлом Пестелем.

1821 р. декабристи реорганізували свої об’єднання і створили дві організації - Північне товариство з центром у Петербурзі й Південне - з осередком у Тульчині на Поділлі. Південне товариство очолили Павло Пестель та Олександр Юшневський.

Протягом 1822-1825 рр. щорічно в Києві, під час контрактового ярмарку, відбувалися з’їзди керівників Південного товариства. З’їзд 1822 р. остаточно затвердив створення товариства. На з’їзді 1823 р. було схвалено поділ товариства на три управи (філії): Тульчинську на чолі з П. Пестелем, Кам’янську на чолі з В. Давидовим і С. Волконським та Васильківську на чолі з С. Муравйовим-Апостолом і М. Бестужевим-Рюміним. Учасники з’їзду 1824 р. обговорили і схвалили програму товариства - «Руську правду», яку написав П. Пестель. На з’їзді в 1825 р. обговорювали можливість організації повстання в армії проти царизму. Керівники Південного товариства декабристів прагнули об’єднання з Північним, проте змогли домовитися тільки про спільні дії у разі початку повстання та про скликання в 1826 р. об’єднавчого з’їзду.

Робота з документом

Прочитайте фрагменти з програмових документів декабристських організацій. 1. Чи переймалися вони «українським питанням»? 2. Яка з програм була чутливішою до регіональних відмінностей Російської імперії? 3. Порівняйте програмові положення декабристських організацій у питанні державного устрою, ставлення до кріпацтва, земельного питання, виборного та громадянського права.

У 1823 р. в Новограді-Волинському виникло Товариство об’єднаних слов’ян, очолюване братами Петром та Андрієм Борисовими. Програму товариства викладено у двох документах - «Правилах» і «Клятві», що передбачали: визволення всіх слов’ян та об’єднання їх у федерацію; ліквідацію монархічних режимів та встановлення демократичного устрою; скасування кріпацтва і станових привілеїв. Товариство об’єднаних слов’ян у вересні 1825 р. увійшло до Південного товариства, утворивши в ньому Слов’янську управу.

Після придушення повстання декабристів у Петербурзі 14 грудня 1825 р. повстав Чернігівський полк в Україні. Виступ почався на Київщині, його підтримали близько тисячі солдатів та 18 офіцерів. С. Муравйов-Апостол склав «Православний катехізис» із закликом до народу повалити самодержавство та встановити демократичний лад і знищити кріпацтво.

30 грудня повсталі зайняли Васильків і рушили на Білу Церкву, щоб приєднати до себе інші військові частини. Але 3 січня 1826 р. поблизу села Устимівки відбувся бій із лояльними до царя урядовими військами - понад 50 повстанців було вбито й поранено, інших заарештували. Повстання Чернігівського полку, не підтримане іншими полками й Тульчинською та Кам’янською управами Південного товариства, захлинулося.

Карл Кольман. Повстання декабристів на Сенатській площі в Петербурзі 14 грудня 1825 р. 30-ті рр. 19 ст.

На 14 грудня 1825 р. - день присяги новому імператорові Миколі І - керівники Північного товариства призначили збройний виступ. Повстанці мали намір вийти на Сенатську площу, захопити сенат та інші урядові установи, арештувати царську родину, проголосити революційний маніфест до народу. Однак повстання в Петербурзі зазнало поразки.

Керівник Васильківської управи, організатор повстання Чернігівського полку. Страчений у липні 1826 р. разом із чотирма іншими керівниками повстання. «Був він другом людства, який для загального блага не щадив... навіть життя», - зазначав член Товариства об’єднаних слов’ян Я. Андрієвич.

Виступ декабристів мав непроминальне значення, бо був першою спробою повалити російське самодержавство. Помітний вплив справили декабристські ідеї, особливо ідеї Товариства об’єднаних слов’ян: приміром, ідею федеративної слов’янської держави було розвинуто в політичних програмах українського руху.

3. Як розгорталося та який мало вплив на українські землі Польське повстання 1830-1831 рр.

У 1830 р. українські землі потрапили у вир революційних подій. У листопаді спалахнуло національно-визвольне повстання поляків проти режиму Російської імперії за відновлення незалежності Польської держави. Воно охопило Царство Польське й поширилося на землі Правобережної У країни та Білорусі.

На заклик «Поляки, до зброї!» було захоплено міський арсенал у Варшаві, унаслідок чого її мешканці стихійно почали озброюватися. На бік повстанців перейшла частина польських військ.

Незабаром польська столиця опинилася в руках повстанців. У ці дні вперше прозвучало звернене до всіх гноблених Російською імперією народів гасло «За нашу і вашу свободу!». У січні 1831 р. було створено Національний уряд на чолі з князем А. Чарторийським. Уряд схвалив програму боротьби за відновлення Польської держави в кордонах 1772 р.

Повстання на Правобережній Україні розпочалося з приходом на Волинь у квітні 1831 р. кількатисячного загону генерала Юзефа Дверницького. Дії польських повстанців тривали неповних два місяці. Однак масового розмаху повстання на Правобережжі не набуло. Плани поляків залучити на свій бік українських селян провалилися.

Робота з поняттями

Царство Польське - назва частини Польщі, що відійшла за рішенням Віденського конгресу до Росії. У 1815 р. цар Олександр І підписав Конституцію Царства Польського, яка передбачала власний парламент, уряд, військо, гроші, адміністративно-територіальний поділ, систему освіти. За поляками було закріплене виняткове право обіймати посади на цивільній і військовій державній службі тощо.

Робота з підручником

Що зображено на карикатурі? Який символічний зміст вклав автор у зображення? Яке ставлення до події намагався сформувати у глядачів? Які світоглядні ідеали доби втілено в карикатурі?

Придушення повстання в Україні пришвидшило поразку поляків. У листопаді 1831 р. російські війська захопили Варшаву. Було скасовано конституцію Царства й більшість ознак автономії польських земель. Землі Царства Польського ставали складовою імперії, було ліквідовано польську армію, а десятки тисяч її солдатів та офіцерів заслано до Сибіру і на Кавказ.

У липні 1832 р. царським указом у Правобережній Україні закрито близько 60 католицьких монастирів. Заборонено діяльність василіанського (греко-католицького) ордену. У 1839 р. було скасовано унію, а всіх греко-католицьких вірян силою змусили перейти у православ’я.

Посилив російський уряд на Правобережжі й політику зросійщення. Від 1831 р. в діловодстві було заборонено користуватися польською мовою, закрито польські школи, натомість відкрито російські, ліквідовано польські Віленський університет і Кременецький ліцей. З метою «поширення російської освіти й російської народності на спольщених землях Західної Росії» на базі цих навчальних закладів створювався університет Св. Володимира в Києві.

Шляхті фактично закрили доступ до посад в органах місцевої адміністрації, на які відтоді почали призначати здебільшого російських чиновників. 83 % шляхтичів у Правобережній Україні втратили свої титули.

За словами історика Ігоря Гирича, декабристський рух набагато менше важив для українського питання, ніж польське повстання 1830-1831 рр. «З польським повстанням, - пише дослідник, - пов’язане перенесення центру українського руху з Харкова до Києва й, зрештою, заснування університету Св. Володимира». Чи погоджуєтеся з такими міркуваннями історика? Чи не перебільшено, на вашу думку, вплив польського повстання 1830-1831 рр. на українське суспільство?

4. У чому виявлявся соціальний протест селян

Робота в групах

Роздивіться схему. 1. Які форми протестного руху селян вона ілюструє? Чого прагнули селяни, проти чого боролися? 2. Обміркуйте проблему: у сучасному демократичному суспільстві громадяни мають право на волевиявлення, навіть у формі стихійного виходу на вулицю (право на маніфестації, мітинги тощо). 3. Чи існували демократичні механізми боротьби за соціальні права в першій половині 19 ст.? Чи доречно звинувачувати тих селян, які вдавалися до радикальних методів боротьби з поміщиками, у соціальному бандитизмі? Чому?

Самостійно визначте причини соціальних виступів селян у першій половині 19 ст.

Низька рентабельність кріпосницького господарства загрожувала фінансовим крахом державі й потужними соціальними потрясіннями. Поміщики в гонитві за прибутками в нових умовах збільшували панщину і повинності. Селяни намагалися захищати свої права. Поширеним було подання скарг до урядових установ і адресованих особисто цареві. Не дочекавшись справедливої реакції на скарги, селяни відмовлялися виконувати панщину, підпалювали маєтки, розправлялися з поміщиками, сподіваючись, що після цього вони стануть вільними. Підпали поміщицьких садиб набули масового характеру у 1830-1850-х рр. на Правобережній У країні.

Найпоширенішою формою боротьби українських селян проти поміщиків були масові втечі. У деяких поміщицьких маєтках кількість селян зменшилася вдвічі й більше. Десятки тисяч утікачів рухалися на Південь із Правобережної України, де кріпосницький гніт був найсильнішим. Почастішали втечі селян і з Лівобережжя.

Однак ті з селян, яким з утечею щастило, доклали праці для колонізації Півдня України, що згодом зумовило економічний розвиток краю, зростання населення південноукраїнських міст.

Не менш дошкульними були відкриті масові виступи селян проти поміщиків. Ці виступи спалахували то в одному, то в іншому місці, часом перекидаючись на сусідні села або й цілі регіони. У 1800-1847 рр. відбулося понад 500 виступів кріпаків.

У 1848 р. на Правобережжі сталося приблизно 330 селянських виступів.

У першій чверті століття розгорнулася тривала боротьба селян Поділля на чолі з Устимом Кармалюком. У 1830-1835 рр. селянський рух під його проводом охопив усе Поділля, райони Бессарабії та Київщини. У повстанському русі брали участь близько 20 тис. осіб. Протягом двох десятків років боротьби повстанські загони на чолі з Кармалюком здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки. «Українського Робіна Гуда» чотири рази заарештовували, засуджували до каторжних робіт і засилали до Сибіру. Але щоразу він утікав, повертався на Поділля й знову очолював повстанців.

Упродовж 1822-1833 рр. в підросійській Україні за втечі та сприяння втікачам було заарештовано і відправлено до Сибіру 12 428 осіб, зокрема 1701 жінку.

V. Закріплення знань та вмінь учнів

1. Якими були наслідки Польського національно- визвольного повстання для населення Правобережної України? 2. Які причини та наслідки соціальних протестів селян? 3. Хто такий Устим Кармалюк, чим зумовлена його поетизація в усній народній творчості?

VІ. Домашнє завдання