Економічний словник
Економіка ― особлива сфера життя людей, що охоплює процеси виробництва благ,
розподілу доходів, обмін благами та їх споживання.
Потреби ― усвідомлене відчуття нестачі чогось необхідного для життєдіяльності
організму і розвитку особистості
Блага ― все те, що задовольняє потреби.
Неекономічні (вільні) блага ― все, що береться від природи безоплатно в
необмеженій кількості.
Економічні блага (товари і послуги) ― все, що виробляється з обмежених ресурсів і
також є обмеженим.
Суспільні блага ― блага, що характеризуються спільним споживанням,
неконкурентністю (споживання цих благ одними особами не перешкоджає іншим
споживати ці самі блага), невиключеністю (неможливо усунути від споживання тих, хто
фактично за них не сплатив).
Виробництво ― свідома спільна діяльність людей зі створення нових благ для
задоволення потреб. Розподіл ― це процес формування доходів людей, що беруть
участь у суспільному виробництві безпосередньо (підприємець, працівник) або
вкладаючи у виробництво власні матеріальні чи грошові ресурси (земельні ділянки,
нерухомість, об’єкти інтелектуальної власності, акціонерний капітал тощо).
Обмін ― це процес руху товарів і послуг від виробника до споживача, який
відбувається внаслідок операцій купівлі-продажу.
Споживання ― це процес вживання та використання благ для задоволення потреб.
Суб’єктами економіки (економічних відносин) є фізичні особи (люди) і юридичні
особи (підприємства, організації, установи), що беруть участь в процесах виробництва,
розподілу, обміну і споживання: виробники і споживачі, роботодавці й наймані
працівники, покупці й продавці, землевласники і землекористувачі.
Економічний показник ― числовий вимірник, який характеризує стан економіки
(виробництва, обміну, розподілу і споживання), динаміки змін, що в ній відбуваються
та її ефективності
Абсолютна обмеженість ресурсів означає, що на цей час їхні запаси суворо обмежені
певною величиною і за певний час можуть бути вичерпані.
Відносна обмеженість ресурсів зумовлена сучасними виробничими потребами в них і
означає, що залучення ресурсів у процес виробництва потребує збільшення плати за
них.
Енергомісткість ― показник, що характеризує витрати первинних
паливноенергетичних ресурсів у натуральному виразі (тоннах умовного палива або в
нафтовому еквіваленті) на одиницю випущеної продукції або валового внутрішнього
продукту.
Ринкова економіка — це спосіб організації економічного життя (економічна система),
коли узгодження інтересів учасників економічних відносин і отримання відповідей на
питання «Що виробляти?», «Як виробляти?», «Для кого виробляти?» відбувається на
вільних ринках.
ПРИНЦИПИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Економічна свобода базується на приватній формі власності. Означає вільний вибір
видів діяльності, напрямків витрат і споживання
Конкуренція — мирне змагання за повноту реалізації власних інтересів
Автоматизм регулювання — узгодження інтересів продавців і покупців здійснюється
завдяки добровільним ринковим угодам і вільному ціноутворенню.
Ринок ― це відносини між продавцями і покупцями певного товару (ресурсу чи блага),
які представлені операціями купівлі-продажу за допомогою грошей.
Рівноважна ринкова ціна ― ціна, що встановлюється за умов рівності обсягу попиту і
обсягу пропозиції на ринку
Продавці Покупці здійснюють пропозицію товару формують попит на товар
Пропозиція (англ. supply) — готовність продавців продати різну кількість певного
товару за різними цінами.
Попит (англ. demand) — готовність покупців купувати різну кількість певного товару
за різними цінами упродовж певного періоду
Обсяг пропозиції (англ. quantity supply) — обсяг товару, що продавці готові
запропонувати за певною ціною
Обсяг попиту (англ. quantity demand) — кількість товару, що готові купити покупці за
певною ціною Закон пропозиції: залежність між ціною і обсягом продажів пряма,
тобто, чим вища ціна, тим більше товарів готові продавати продавці.
Закон попиту: залежність між ціною і обсягом товару обернена, тобто чим вища ціна,
тим менше купуватимуть покупці.
Дефіцит ― обсяг незадоволеного попиту. Надлишок ― обсяг непроданого товару.
Монополія ― наявність на ринку одного крупного продавця товару.
Монопсонія ― наявність на ринку одного крупного покупця (монополія покупця).
Державний бюджет ― це план доходів і видатків держави на певний календарний рік,
який пропонує уряд і затверджує Верховна Рада України законом «Про державний
бюджет».
Дефіцит бюджету ― це розмір перевищення видатків над доходами.
Профіцит бюджету означає, що доходи більші за видатки.
Державний борг ― сумарні дефіцити державного бюджету за мінусом профіцитів на
певну дату.
Ставка оподаткування ― це виражена у відсотках частка доходу, що має
сплачуватися в бюджет
Податкова мінімізація передбачає зменшення оподаткування завдяки діям, що
суперечать законодавству, з єдиною метою ― ухилення від сплати податків.
Ухилення від сплати податків ― протиправна діяльність ― ст.212 Кримінального
Кодексу України. Податкова оптимізація це комплекс дій платників податків,
спрямованих на зменшення податкових платежів.
Володіння означає виключний фізичний контроль за об’єктом власності з боку
суб’єкта, що в сучасних умовах закріплюється певними документами: актом
купівліпродажу, свідоцтвом про власність, актом дарування, заповітом, рішенням суду
тощо.
Користування ― це право особистого використання споживчих властивостей об’єкта.
Розпорядження ― це право вирішувати, хто і як може використовувати об’єкт
власності, а також визначати його долю.
Сімейний бюджет ― це план або фактичне сумування доходів і витрат родини за
певний період (місяць, рік).
Депозит ― це гроші передані банку на зберігання. Передбачає укладання угоди з
банком про суму внеску, термін зберігання, розмір відсотку і відкриття депозитного
рахунку, на який вносяться кошти.
Заощадження ― частина грошового доходу, яка не використовується на поточне
споживання і призначається для задоволення потреб у майбутньому.
Ринок грошей ― це ринок, на якому продається і купується особливий товар ― гроші,
у вигляді кредитів, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.
Страхування ― спосіб охорони майнових і особистих інтересів за допомогою
поступового створення грошових фондів за рахунок внесків застрахованих осіб, з яких
вони отримують відшкодування у випадках настання певних несприятливих подій.
Підприємництво ― самостійна, ініціативна, систематична, здійснювана на власний
ризик діяльність з виробництва товарів, надання послуг та виконання робіт
(господарська діяльність) з метою одержання прибутку. (Стаття 4 Господарського
кодексу України).
Державна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності ― це юридична
процедура отримання у відповідних державних органів влади свідоцтва про право
здійснювати підприємницьку діяльність.
Прибуток — це кошти за вирахуванням податків, собівартості продукції та інших
витрат.
Ліцензія ― це дозвільний документ, що видається Кабінетом Міністрів України або
уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким його власник має право на
здійснення певного виду підприємницької діяльності, що потребує такого дозволу.
Соціальна відповідальність бізнесу — це добровільний внесок бізнесу у розвиток
суспільства в соціальній, економічній та екологічній сферах, пов’язаних з основною
діяльністю компанії.
Ринок праці ― це система суспільних відносин, пов’язаних із наймом і пропозицією
праці, також це ― економічний простір (сфера працевлаштування), де взаємодіють
покупці та продавці послуг праці.
Вакансії ― вільні робочі місця на підприємствах, в організаціях та установах, для яких
роботодавці шукають працівників.
Ставка зарплати ― сума винагороди за послуги праці, що сплачується або за одиницю
робочого часу, або за нормовану кількість виробленої продукції (роботи).
Заробітна плата ― сума, що сплачується найманому працівнику за певний період.
Соціальний пакет ― соціальні послуги, що надає роботодавець найманому працівнику
понад оплату праці.
Корупція ― негативне суспільне явище, яке проявляється у злочинному використанні
службовими особами, громадськими і політичними діячами їхніх прав і посадових
можливостей з метою особистого збагачення.
Інформування та виховання ― передбачає потребу зміни способу дій громадян та
бізнесу таким чином, щоб корупція стала небезпечною та морально неприйнятною.
Недоброчесність ― порушення або ж свідоме нехтування чиновників моральними та
етичними нормами поведінки.
Конфлікт інтересів ― наявність суперечностей між приватними інтересами і
повноваженнями, коли чиновник під впливом власного інтересу приймає по суті,
незаконне рішення. Безконтрольність службовця ― відсутність належних механізмів
оскарження та перевірки діяльності чиновника.
Наявність дискреційних повноважень службовця ― можливість чиновника
прийняти будь-яке рішення на власний розсуд.
Превенція (попередження) ― запобігання корупційним правопорушенням.
Розслідування та санкції ― покарання тих, хто вже вчинив корупційні
правопорушення.
Бізнес-план ― це документ, який містить систему пов’язаних в часі та в просторі та
узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання
максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницького проекту.
Професія ― вид зайнятості, діяльності, який потребує відповідних знань, навичок.
Спеціальність — сукупність набутих шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи
знань, умінь і навиків, необхідних для виконання певного виду трудової діяльності в
межах певної професії.
Кваліфікація ― рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до
виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом,
класом чи іншими атестаційними категоріями.