Гуцульська лексика в повісті Коцюбинського "Тіні забутих предків"

ДІАЛЕКТНІ СЛОВА У ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»

Легінь – юнак. Лудіння – одяг. Гачі – штани білого сукна. Крашениці – штани з кольорового сукна. Кресані – брилі, оздоблені півнячим пір’ям, або квітами. Постоли – взуття. Капчурі – панчохи. Кептар – овчинна безрукавка. Черес – широкий шкіряний пояс з металевими прикрасами й орнаментальним тисненням. Табівка – шкіряна торбина, прикрашена тисненням та мідними бляшками, яку вішали через плече. Гугля – це святковий одяг, плащоподібна накидка з білої вовняної тканини.

Маржинка – худоба.

Газда – господар. Бартка – сокира. Ботей – отара. Козар – пастух кіз. Біб – страва, зварена із бобів. Суточки – обгороджена гірська стежка. Полонина – гірські луки. Бескиди – так жителі гір називають Карпати. Царинка – обгороджений сінокіс близько до оселі. Тусок – сум. .

Флояра – український народний дерев’яний духовий інструмент, різновид відкритої флейти. Ватра – вогнище. Трембіта – довга, на сажень, сурма з дерева і з кори. Нявка – діалектна назва МАВКИ, істота української міфології, в образі гарної оголеної дівчини з довгим, розпущеним волоссям.

ЦАРИНКА – 1. Околиця, край села. 2. місцевість за селом, де пастух збирає худобу; вигін. 3. Необроблюване, поросле травами поле. 4. Засіяне поле, лан. 5. Невеличка лука при садибі, в горах або в лісі, призначена для сінокосу

СУТОЧКИ – обгороджені гірські стежки, що ведуть від дороги додому.

ГОЦ - водоспад.

КРУТІЖ – коловорот, водоверть на річці.

ЗАРІНОК – пологий берег річки, вкритий рінню.

ҐРУНЬ – 1. Вершина гори.2. Рівне місце біля річки, поросле травою

ПЛАЙ – Стежка в горах.

ВОРИННЯ – 1. Зрубаний довгий стовбур дерева або одна четвертина розколотого стовбура, що використовується для огорожі; 2. Загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців

ГОНТ – покрівельний матеріал на дахи з тоненьких дошок

ЗАГОРОДА – огороджена ділянка в господарстві, у полі для утримання або ночівлі свійських тварин

ЗАСТАЙКА - житло в полонині

КОШАРА – 1. Загорода або хлів для овець

КОШАРА – 2. Дерев’яний будинок для фабричних робітників

КУРБАЛО – глибоке місце на річці

ПОДРА – полиця під дахом оселі

ОБОРІГ – повітка на стовпах для збереження сіна, збіжжя

ОСАДА, осадок – оселя гуцулів

СТАЯ – 1. Житло пастухів на полонині

СТАЯ – 2. Приміщення для переробки молочних продуктів

СТРУНКА – місце для доїння овець

Бартка – маленька сокирка.

Дзьобня - гуцульська вовняна торба

Копиця - 1. Невеличкий стіжок сіна, соломи тощо. 2. Те саме, що копа. Стіжок із 60-и снопів хліба, складених колоссям усередину й покритих одним снопом зверху.

Топірець - Сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя (падка).

Посуд. Коновка - металева або дерев'яна посудина з дужкою для носіння і зберігання води, заввишки десь 50 см., діаметр дна ширший від верха, з дерев'яним вухом.

Начиння - 1. Знаряддя праці, що необхідні для виконання будь-якої роботи.

Начиння - 2. Господарські речі для приготування, подачі, зберігання їжі, напоїв; посуд.

БРИНЗА – сир з овечого, козячого молока, перетертий із сіллю. Зберігалася протягом року.

БУДЗ – свіжий овечий сир. Виготовлявся з молока свійської худоби.

ЖЕНТИЦЯ

КУЛЕША

ГУСЛЯНКА – кисляк із пареного молока. Заквашене кип’ячене молоко зберігалося багато місяців

БУРИШКА – картопля