Гуманізм як інтелектуальний рух доби відродження1.1. СУТНІСТЬ ІДЕЙ ГУМАНІЗМУ Відро́дження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Носіями нового світогляду стали люди різного соціального стану, насамперед містяни, які вивчали філософію, а також поети й художники. Об'єктом їхнього вивчення стала людина і все людське. Звідси й назва цих діячів — гуманісти Не зазіхаючи на головні Догмати християнства, гуманісти стверджували, що на землі лю. Дина є найкращим створінням Божим.
Передумови Відродження склалися в Італії. Це було зумовлено особливостями її політичного розвитку. На зміну імперії прийшли самостійні міста-Держави, більшість з яких були республіками. Незалежна політика, Демократичні поря. Дки відрізнялися від європейських монархій. 1.2. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ВІДРОДЖЕННЯ ТА ІДЕЙ ГУМАНІЗМУ
Італію цього періоду вважають першою країною, де виниклиранньокапіталістичні віДносини. Вони зумовлювали звільнення особистості віД середньовічної несвобо. Ди, станової замкнутості й забобонів, віД обмежень сільської грома. Ди й цеху, ро. Дових і сімейних тра. Дицій. Фреска Мазаччо «Диво з динарієм»Перуджино, Сикстинська каплиця, «Христос передає ключі від раю Апостолу Петру»
2.1. «ТИТАНИ ВІДРОДЖЕННЯ»: ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ Леона́рдо да Ві́нчі (італ. Leonardo da Vinci; 15 квітня 1452, селище Анк'яно в Тоскані поблизу Флоренції — 2 травня 1519, замок Кло-Люсе, Амбуаз) — італійський математик, художник (живописець, скульптор, архітектор), науковець (анатом, натураліст), винахідник, письменник, музикант, один з найбільших представників мистецтва Високого Відродження, яскравий приклад «універсальної людини».
Парашут. Зачарований ідеєю літаючої людини, да Вінчі задумав свій парашут як засіб для дрейфу по повітрю. Свою пірамідальну структуру він драпірував тканиною. Да Вінчі писав у своїх нотатках, що такий пристрій дозволив би людині "впасти з будь-якої висоти та залишитися без травм і пошкоджень". Натуралісти XXI століття, які реалізували його задум, визнали, що він працює в точності, як той передбачав.
Орнітоптер. Да Вінчі надихали птиці. Він спостерігав за ними, малював їх і розмірковував над створенням власних літальних апаратів. Одним з них став орнітоптер – пристрій, який в теорії да Вінчі міг підняти людину в повітря. На папері орнітоптер більше схожий на птаха. Передбачалося, що його крила почнуть працювати після того, як пілот поверне ручку. Сучасні спроби відтворити орнітоптер показали, що той справді міг літати, якби його підняли у повітря.
Самохідний візок. Самохідний візок да Вінчі висувається на роль першого автомобіля в історії. Ба більше, оскільки у нього не було водія, його можна розглядати і як перший роботизований транспорт. Креслення, які зробив да Вінчі, не повною мірою розкривають внутрішній механізм. Тому сучасні інженери припускають, що візок рухався за допомогою пружинного механізму, який використовується в годинниках.
У 1508 р. Папа Римським Юлій II запропонував Мікеланджело розписати стелю Сикстинської капели. Хоча сам Мікеланджело погодився на цю пропозицію неохоче, цей розпис став найграндіознішим із Його творінь. Створення Адама (фрагмент розпису Сикстинської капели у Ватикані; робота Мікеланджело, 1511-1512рр.)
Сикстинська Мадонна (картина Рафаеля, 1512-1514 рр.) «Сикстинська Мадо́нна» — картина Рафаеля. Перебуває в Галереї старих майстрів у Дрездені, придбана 1754 року з П'яченци Августом III Фрідріхом за близько 20 000 цехінів (70 кг золота). Розмір: 265×196 см. Є одним з найвідоміших творів італійського Ренесансу. Виконана ця картина близько 1512–1514 років на замовлення церкви святого Сикста у П'яченці, звідси і її назва.
3. Культура Бароко бароко (від фр. baroque — перлина неправильної форми, буквально — примхливий, химерний) — стиль в європейському мистецтві з кінця XVI до середини XVIII ст., який прийшов на зміну Відродженню, але не був його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готики й Ренесансу, поєднувало урочистість, пишність, розмаїтість і динамічність форм. Чотири філософи. Художник зобразив на картині близьких йому людей — брата Філіпа, друга Яна Ваверіуса і їхнього вчителя Юстуса Ліпсіуса, які сидять під бюстом Сенеки. Четвертий персонаж, що стоїть позаду — сам Рубенс.(картина художника. Пітера Пауля Рубенса, 1611-1612 рр.)
4. НАРОДЖЕННЯ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ НАУКИМиколай Коперник (портрет роботи невідомого художника XVI ст.)Микола́й Копе́рник (пол. Mikołaj Kopernik, німецька Nikolaus Kopernikus, лат. Nicolaus Copernicus Torinensis або Thorunensis або Torunensis; 19 лютого 1473, Торунь — 24 травня 1543, Фромборк) — польський астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік та лікар. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.
Послідовником вчення Коперника був Джордано Бруно (1548-1600 рр.) — італійський вчений, філософ, поет. Мислитель був переконаний, що величезний простір наповнено незліченною кількістю великих і малих зірок, навколо яких обертаються планети, подібні до Землі. Джор. Дано припускав, що на інших планетах можливе розумне життя. Пам'ятник на площі Кампо-дей-Фйорі у Римі. Італія. На місці страти Джордано Бруно на площі Кампо-дей-Фйорі в Римі в 1889 року встановили пам'ятник.
У 1615 р. Папа Римський Павло V щодо ідеї Галілея, що Сонце нерухоме й розташоване в центрі світу, заявив: це вчення є «хибним, абсурдним, єретичним за формою і суперечить Святому Письму». У 1989 р. Папа Римський Іван Павло ІІ публічно попросив вибачення в покійного Галілея, оголосив рішення інквізиції помилковим і реабілітував вченого, повернувши йому «право бути законним сином церкви». Глава Папської ради у справах культури Джанфранко Равазі у 2009 р. на астрономічній виставці у Ватикані заявив:«Звичайно, повертатися до розгляду трибуналу історії як частини діалогу між наукою і вірою — це правильно. Необхідно мати сміливість визнавати це, а в даному випадку визнавати помилки, якихдопустилася та чи інша сторона. Але з іншого боку, я продовжую наполягати, що нині слід більше дивитися у майбутнє».