Гурткова робота з лісознавства як один із видів позакласної діяльності.

Гурткова робота  з лісознавства  як один із видів  позакласної  діяльності.

“У кожного учня – є задатки якихось здібностей. Ці задатки як порох і щоб їх запалити, потрібна іскра” (В.Сухомлинський).

Позакласна діяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в позакласний час і спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самостійній діяльності за інтересами, стимулювання її творчого самовдосконалення та задоволення потреб дітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до їх здібностей.

До проблеми підростаючого покоління в системі позакласної діяльності зверталися в своїх працях та пошуках видатні вчені-педагоги (К.Ушинський, А.Макаренко, С.Русова, В.Сухомлинський, С.Шацький)

Так , Софія Русова, ще в 1918 році виступаючи з лекціями на позашкільному факультеті педагогічного інституту, відзначила: "Визначаючи усе віковічне значення школи, шкільної освіти для кращого розвитку дітей, не можна бачити, що найкраща школа без позашкільної освіти і допомоги не дасть великих корисних наслідків... Позакласна і позашкільна освіта потрібна для культурного пошуку країни як один із засобів до виховання гармонійної розвиненої особи - індивідуальності".

Високий внесок у розвитку теорії й практики виховання учнівської молоді в позакласній і позашкільній діяльності вніс видатний український педагог В.Сухомлинський. У його працях простежуються майбутнє школи, системи народної освіти, процес соціалізації особистості і забезпечення впливу на неї всіх суспільних відносин-виробничих, ідеологічних, правових, моральних, сімейних, тощо.

Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Треба тільки знати і уміти відкривати їхні таланти й розвивати їх. Він вважав ще необхідними умовами правильної організації вільного часу школярів є чітка організація всієї системи та структури виховної діяльності з учнями в позашкільному середовищі, за місцем проживання; різноманітності методів і форм виховної роботи, вивчення інтересів дітей; практична спрямованість занять; зацікавленість дітей учителів у цій роботі; створення у школі, за місцем проживання, умов, що впливають на розвиток у дітей умінь та навичок самостійної організації свого дозвілля тощо"...

Гурткова робота  з лісознавства — це ключовий вид позакласної діяльності, що дозволяє учням розвивати інтереси та здібності поза уроками, реалізуючи потенціал, організовувати змістовне дозвілля та професійно самовизначатися, включаючи індивідуальні, групові та масові форми роботи, що сприяють соціалізації особистості. Вона доповнює шкільну освіту, розкриваючи творчі можливості дітей та формуючи компетентності через практичну діяльність, як-от  інтерес до

лісівничої професії. 

.

Гурткова робота розвиває пам’ять, мислення, допитливість; формує навички практичного застосування знань, навички зв’язно викладати думку; створює основи безперервної освіти, закладає фундамент для майбутньої спеціалізації, враховуючи перспективи розвитку сучасної науки, лісової галузі.

Гурток – основна традиційна форма реалізації змісту позашкільної освіти і виховання учнів як у процесі вивчення  лісознавства та лісівництва, так і різноманітних інтегрованих курсів. За своєю сутністю гурток – це специфічна спільність дітей та учнівської молоді, яка ґрунтується насамперед на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності, а саме середовище, де забезпечуються умови інтелектуального, духовного і фізичного розвитку дітей, реалізація їхнього творчого потенціалу в галузі  лісознавства.

 Всі позаурочні справи, заняття учнів є  корисними і потрібними для них, для дому, для школи, формують екологічну  свідомість і  культуру особистості.

Позакласний час займає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти правильно організувати його, щоб він був розумно використаний для відпочинку заняття улюбленою справою.

Розвиток творчого мислення учнів, їх пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків досліджень - одна з важливих проблем оптимізації навчання і комплексного підходу до навчально-виховної роботи, до використання у навчально-виховному процесі різних форм,  методів..

Добре спланована гурткова робота аж ніяк не перевантажує учнів. Навпаки, вона значно полегшує сприйняття та засвоєння матеріалу на заняттях, допомагає учням працювати за покликанням. У процесі гурткової роботи намагаюсь глибше пізнати особистість кожного учня, допомогти йому самовизначитись. Гурткова робота з лісознавства нерозривно зв’язана з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках і грунтується на знаннях і навичках, набутих учнями на уроках біології та екології.

Цінність гурткової роботи  з лісознавства  полягає в тому, що вона, в деякій мірі, вирішує проблему організації вільного часу школярів, задовольняє їх різноманітні інтереси, активізує пізнавальну діяльність учнів.

. Природа стає могутнім фактором виховання особливо тоді, коли

дитина пізнає і розкриває її таємниці, примножує її багатства, оберігає її. Вихованню дітей засобами природи, безпосередньому спілкуванню їх з природою В.О. Сухомлинський надавав першочергового значення. Адже, спілкуючись з природою, діти не тільки вчаться пізнавати світ,  вони вчаться розуміти прекрасне. І чим ближче будуть до неї діти ,тим глибше вони зрозуміють її,стануть духовно багатшими .Я помітила,що природа шліфує характер дітей, робить його м’якшим,   поетичнішим ,народжує почуття любові до навколишнього світу.               

 Заняття -  екскурсії, які я впроваджую у свою практику,вчать  учнів спостерігати, порівнювати, бачити необхідні об’єкти,знаходити приклади взаємозв’язку організмів один з одним і з  умовами навколишнього середовища, розвивають почуття прекрасного,виховують естетичні почуття, діти починають розуміти єдність й цілісність природних комплексів, відчувають свою відповідальність за все живе на Землі.

 Після таких занять можна помітити, як у дітей зароджуються благородні почуття, коли вони спостерігають за життям малих пташенят у гнізді, вирощують квіти і дерева, доглядають за сіянцями та саджанцями. Ці особливі почуття не влади людини над природою, а бажання зберегти і примножити її красу. Адже сформований екологічний досвід не дається з народження, він здобувається в процесі пізнання, а тому удосконалення цієї важливої якості сучасної людини продовжується все життя. Тож формування екологічно досвідченої людини, гармонії її взаємовідносин з природою повинно стати пріоритетним напрямком виховання.

             Проводячи заняття  юних лісівників я пропоную дітям згадати,що асоціюється у них від слова «ліс». І чую у відповідь:лісова прохолода ,спів пташок,смак ягід ,грибне полювання ,чисте повітря,це ще і натхнення до творчої праці,краса,  здоров’я  для людей,майбутнє лісу у наших руках.

Чутлива до слова дитина, як правило, найбільш піддатлива виховному впливові.  В лісі, під шум осіннього дощу я вчу учнів висловлювати свої думки і почуття. І саме в цей час діти глибше відчувають красу, аромат, найтонші відтінки рідного слова,а згодом  складають оповідання-мініатюри про природу,пишуть вірші.

Під час  занять у гуртку « Лісознавство з основами лісівництва» , гуртківці   поглибили свої знання  про охорону навколишнього середовища, про   Червону книгу, про ліс та його складові, про класифікацію дерев за ростом, про підріст, підлісок,  чагарники та  їх роль  у житті лісу, про головні , другорядні,  супутні породи,  про типи лісу та його значення, про лісовідновлення

Розглядаємо  питання про  ліс та екологічні фактори, про  біологічні особливості та господарське значення  лісової   флори.

  Члени гуртка виконують практичні роботи: «Диференціація дерев за ростом»,   « Вплив антропогенних факторів на ліс», « Визначення хвойних і листяних   деревних   порід за вегетативними та генеративними органами», « Вплив строків посадки на сіянці сосни звичайної» , проводять фенологічні спостереження, створюють презентації, приймають  участь в акціях. Неодноразово  переглядаємо  презентації, відео  які висвітлюють вивчені теми.

 Члени гуртка  готують повідомлення, підбирають легенди  по вивченим темам,  проводять дослідження,  конференції,  вікторини, приймають участь у заходах ліцею.

Комунальний заклад «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» протягом листопада 2025 року проводитила челендж «Екотарілка Чернігівщини: Вирости. Приготуй. Поділися!»

Мета челенджу — навчити дітей вирощувати локальні продукти  і використовувати їх для приготування здорових страв, поєднуючи науку, кулінарію та екологічний вибір. Гуртківці  прийняли  участь  у челенджі. Шатохіна Варвара  досліджувала  користь продуктів, готувала власну  страву – квасівку  та презентувала  результати у вигляді відео-рецепту. Була відмічена як активна учасниця челенджу і отримала подяку.

Члени гуртка прийняли активну участь до Дня Святого Миколая  у творчому конкурсі « Новорічна екоприкраса».

Мета конкурсу – популяризація екологічного  способу життя, формування у дітей дбайливого ставлення до природи, а також розвиток креативності  через створення новорічного декору з безпечних, природних матеріалів. Ми не стали переможцями, але державна екологічна інспекція  у Чернігівській області висловила щиру вдячність всім учасникам за пристрасть, талант та старанність, що кожен  зробив  важливий крок до підтримки ідеї екологічного  та творчого підходу до святкування. Нехай створені  нами екоприкраси продовжують нагадувати, що свято  може бути  красивим, затишним і водночас екологічно свідомим!

У юних лісівників формується почуття відповідальності за майбутнє України і Землі в цілому, підвищується екологічна культура,виникає бажання брати участь в охороні навколишнього середовища, в лісовідновленні .