Характеристика методів та способів розвитку уваги у дітей шкільного віку

Характеристика методів та способів розвитку уваги у дітей шкільного віку

Актуальність дослідження полягає у вивченні особливостей уваги у дітей шкільного віку. Чимало українських та закордонних психологів та педагогів працюють над вивченням особливостей розвитку та формування уваги у дітей. Такі науковці як Н. Романова, Ч. Кримов, Н. Луіссон, Л. Сміт та інші досліджували увагу з психолого-педагогічної точки зору. Тому, вважаємо за доцільне продовжувати вивчення цієї теми.

Предмет дослідження – увага та її особливості в процесі навчання.

Об’єкт дослідження – діти шкільного віку та їх здатність концентрувати увагу на навчанні.

Мета дослідження – опрацювати та вивчити особливості уваги у дітей шкільного віку та методи її покращення.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:

•                вивчити характерні особливості уваги;
•                проаналізувати характерні особливості уваги та вивчити методи її дослідження;
•                дослідити методи та способи розвитку уяви у дітей шкільного віку
•                вивчити та дослідити рівень стійкості уваги у дітей молодшого шкільного віку;
•                проаналізувати динамічність уваги в школярів;
•                оцінити стійкість уваги в учнів.

Увага є одним із важливих психологічних процесів, і як більшість таких процесів вона має окремі етапи розвитку та становлення. До нижчих етапів можна віднести мимовільну увагу, а вищих етапів –довільну увагу. Безпосередня увага - це також нижча форма її розвитку, порівняно з опосередкованою.

Варто наголосити, що одним із активних дослідників уваги, який вивчав історію її розвитку уваги був .С. Виготський. На його думку, історія уваги дитини є історією розвитку організованості її поведінки, і ключ до генетичного розуміння уваги слід шукати не всередині, а поза особистістю дитини.

Також вчений говорить про те, що вже з перших днів життя дитини розвиток її уваги відбувається в середовищі, у якому існує подвійний ряд стимулів, які викликають увагу. Перший ряд - це навколишні предмети, які яскравими, незвичайними властивостями приваблюють увагу дитини. Другий ряд — це мова дорослого, слова, які ним вимовляються і виступають у ролі стимулів — вказівок, що спрямовують мимовільну увагу дитини. Варто також наголосити, що рівень розвитку уваги змінюється під впливом дорослішання дитини, її оточення, внутрішніх та зовнішніх факторів.

Якщо розглядати рівень розвитку та формування уваги у дітей шкільного віку, то потрібно зауважити, що досить високі вимоги до усіх видів та властивостей уваги дитини представлені у навчальній діяльності. Являючись одним з головних умов успішності навчального процесу, потрібно сказати, що увага формується саме під час цього процесу. Велику роль відіграє увага в залученні та підтримці учнів на уроках, так і в позакласних видах діяльності.

Звісно, потрібно відмітити і той фактор, що стан уваги учнів визначається особливостями викладання. Також він залежить від змісту матеріалу і від особливостей його подачі. Так, для прикладу, яскраве, емоційне піднесення змістовного, але разом з тим цікавого, доступного матеріалу, особливо в молодших класах – важлива форма управління мимовільним увагою, умова уважності школярів на уроці. [16, 43]
 

Проте, варто наголосити, що разом з увагою потрібно розглядати і неуважність. Однією з головних причин неуваги є недостатня розумова активність учнів. Варто зауважити, що діти не можуть безперервно працювати навіть якщо подача матеріалу цікава та захоплива. Постійна розумова діяльність, підтримувана в молодших класах різноманітними практичними діями, має велике значення для організації уваги. Одноманітна, тривала, нетворча робота послаблює концентрацію уваги. Тому необхідно, особливо в молодших класах, застосовувати різноманітні види і форми роботи. При цьому слід враховувати, що тривале слухове зосередження представляє значно більшу труднощі в порівнянні із зоровим. 

Особливе значення віддається  темпу уроку. Темп проведення уроку залежить від змісту матеріалу, труднощі або легкості його засвоєння, віку учнів. Чітка організація початку уроку, підготовленість класу і учнів до уроку, зокрема, організації їх робочих місць, також сприяють встановленню уваги. 

Відомо, що довільне увагу пов'язане зі спрямованістю особистості. Тому вирішальне значення в його вихованні має формування інтересів, виховання волі, привчанні до систематичного, дисциплінованого праці. 

Окремі психологи розуміють увагу як ідеальну, скорочену та навіть автоматизовану дію контролю. Увагу потрібно заохочувати та підтримувати для цього на уроках слід використовувати спеціальні «заохочувачі». Насамперед, виклад матеріалу повинен бути чітким та супроводжуватися наочними матеріалами, звісно, якщо тема дозволяє використання тих чи інших матеріалів. Також, навіть під час уроку, потрібно дати дітям відпочити. Ще одним позитивним мотиватором є запровадження інтерактивного навчання, що вед за собою активну діяльність учнів на уроці та сприятиме хорошій увазі.

Також, в процесі роботи над досліджуваною темою, встановлено, що багато психологів схилялися до думки, що чим вищий рівень розвитку уваги, тим вища ефективність навчання. В свою чергу неуважність є однією з найпоширеніших причин  неуспішності дітей молодших класів. Адже, навчання ставить перед дитиною нові завдання, які не схожі на ті, що виконувала раніше. Навчальні завдання, відрізняються від гри та містять більше нової та важливої інформації. Більше того, процес виконання тих чи інших завдань потребує довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. І щоб оволодіти усіма новими знаннями та навиками, дитині потрібно навчитися керувати своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А для цього необхідно тренувати здатність бути уважним з допомогою ігор і спеціальних вправ. Така робота повинна вестися у двох напрямках. Перший напрямок – це використання спеціальних вправ, які допомагають тренувати основні властивості уваги: обсяг, розподіл, концентрацію, стійкість і переключення. Другий напрямок - це використання вправ, на основі яких відбувається формування уважність. Звичайно причина глибокої неуважності базується на орієнтації дітей, на загальному змісті тексту, фрази, слова, твору, арифметичної задачі або навіть вираженнях.  Виходячи з вище сказаного, головна задача таких занять: подолання цього глобального сприйняття, спроба навчити сприймати зміст з урахуванням елементів на фоні змісту цілого.

Слід наголосити, що ігри відіграють особливу роль у формуванні уваги в дітей. Позитив ігор проявляється у здатності швидко переводити увагу дитини з одного предмета на інший, та переходити від одного виду діяльності до іншого. Також ігри допомагають підпорядкувати увагу згідно з вимог навчального процесу. В додаток до вище сказаного, потрібно також наголосити, що ігри позитивно впливають на утриманні уваги на одному і тому ж виді діяльності протягом довгого періоду часу. Окрім цього, вони допомагають брати до уваги предмети та явища, що є несуттєвими та малопомітними.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що розвиток уваги відбувається за допомогою різних методів і одним із ефективних є ігрові заохочення. Також доцільно використовувати тренінги, проводити експерименти та дослідження і мотивувати учнів до зосередження та навчання. Слід також створювати внутрішній та емотивні настанови, що допоможуть виробити в учнів власний інтерес до навчання. Виклад матеріалу повинен бути цікавим, емоційним та супроводжуватися додатковими матеріалами (презентація, відео, роздатковий матеріал тощо).