Харківський театр ім. І. Франка.
Про матеріал
Матеріал допоможе при вивченні українського театру у 20 столітті. Зокрема гарно ілюструє тему "Харківський театр ім. І. Франка".
Харківський театр ім. І. Франка.
імені Івана Франка. На сцені театру розкрили свої таланти та стали знаменитими Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, згодом –
Галина Яблонська, Богдан Бенюк, Петро Панчук, Анатолій
Хостікоєв, Олексій Богданович. У стінах театру почалися акторські династії Михайла Задніпровського та Богдана Ступки.
Як утворився театр?
«Новий львівський театр» мав хороших артистів, у 1918–
1919 роках досить успішно виступав у різних містах
України, через Тернопіль та Проскурів (Хмельницький) поступово мандруючи на Наддніпрянщину. Під зиму
львів’яни затрималися у Вінниці. Сюди з денікінського Києва перебралася численна сім’я Юрів. Прибились вони до львів’ян, і постало організаційне питання про Тоді «батьки-засновники» театру об’єднання, яке вирішилось на загальних зборах 20 були ще зовсім юними: Гнату Юрі
січня 1920 року. Так утворився театр, який прибрав собі було 32 роки, його дружині Ользі
ім’я Івана Франка, бо західняки тут домінували, були не виповнилося й 18, Амвросію основою. Бучма з охотою віддав адміністративне Бучмі було 29, художнику-
керівництво Гнату Петровичу Юрі, який був надзвичайно декоратору Матвієві Драку – талановитим організатором в галузі театру. неповних 33.
вистави – і це в умовах війни більшовиків із УНР.
Першою 28 січня 1920 року поставили п'єсу Володимира
Винниченка – «Гріх»
 |
В умовах війни, голоду, хаосу – митці працювали виключно на ентузіазмі в тому середовищі, в якому про театр годі було й думати, про що зізнавався сам Юра – на прем’єрі «Весілля Фігаро» у Вінниці.
Період «закручування гайок»
Через постановку «Бориса Годунова» Борисом Сушкевичем у
1937 році (і не лише через цю виставу) над Гнатом Юрою нависла реальна загроза.
Син Юри каже, що арешту батька завадив тодішній 1-й секретар спочатку Московського, а потім Київського міськкому ВКП(б) Микита Хрущов і… війна.
У 1937 році як «ворога народу» НКВС розстріляв директора театру імені Франка Кирила Гетьмана. Могила його – у
Биківнянському лісі, де поховані десятки тисяч без суду і слідства знищених енкаведистами людей – як видатних інтелігентів, так і простих селян та робітників.
Це спростовує, зокрема, один із міфів, що нібито «Березіль»
Курбаса був розгромлений через «конфронтацію між провідними сценами України і переможцем вийшов театр Франка». Насправді ж, сталінський режим не жалів нікого.
Зареєструватись за допомогою Google