Роман Олеся Гончара «Собор» — український твір планетарного звучання.

Тема.  Роман Олеся Гончара «Собор» — український твір планетарного звучання.

Орлиний, соколиний роман ви написали,

роман-набат... Г. Тютюнник

Мета: з’ясувати ідейно-тематичний зміст роману, його сюжетні лінії та композицію, жанрову специфіку, визначити проблеми твору. Поглиблювати знання про сюжет та композицію художнього твору, про особливості роману як літературного виду. Розкрити поняття духовності та розвивати її в учнях. Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.

Хід уроку І. Вступне слово вчителя про роман:

Вчитель: Твір, що був написаний в епоху застою і порушив проблеми, які нині не втрачають, а набувають актуальності. Своєрідним пророцтвом у майбутнє став цей багатостраждальний твір.

Оголошення теми та мети, епіграфа уроку.

II. Робота над змістом твору.

1. Історія написання та доля твору.

 Вчитель: Створювався роман з 1963 до 1967 р. Громадськість чекала виходу нового твору, знаючи, що кожен новий роман Гончара — явище неповторне.

Надрукований твір у 1968 р. в журналі «Вітчизна», а згодом — окремими виданнями. Читачі та критика одразу схвально відгукнулися. Роман був перекладений і російською мовою, готувався до видання в Москві.

І раптом навколо твору завирували пристрасті: посипалися критичні статті, відгуки, були організовані виступи робітників та селян, що нібито «рішуче засуджували і заперечували» зображене в романі (хоча більшість із них твору не читали — «нема коли», як сказала одна зі свинарок). Велику роль у шельмуванні твору відіграв Микола Шамота, тодішній директор Інституту літератури АН УРСР. Російською мовою твір був виданий в 30-ти примірниках, а далі друк був зупинений.

Що ж трапилось? Просто підняті проблеми були настільки злободенними, що підривали устої радянської держави. Гончара як лідера української радянської літератури, звичайно, не могли репресувати давніми методами. Вдалися до методу нового, але теж почерпнутого із давньої скарбниці — заборонити твір. Деякі керівники упізнали себе в образах твору, звернення до собору в час атеїстичної боротьби теж послужило причиною, згадки про історичне минуле України довершили справу — і твір було вилучено з обігу на 18 років. Лише в кінці 80-х років роман знову повернувся до нас.

2. Тематика твору.

Вчитель: Про що цей твір? Однозначно відповіді не даси. Які думки виникли у вас під час читання (що вразило, схвилювало, чи актуальним здався твір?).

Як же визначити тему: «Це книжка про Сучасника» (О. Гончар), тобто дослідження духовного світу різних соціальних верств населення на матеріалі життя робітничого селища. (Гончар часто любить зображувати саме південні райони України).

3. Жанрова специфіка.

Вчитель:  Пригадайте ознаки роману. Які з них не до кінця витримані? (невеликий час дії (фактичної), але значно глибший у позасюжетній канві; багато героїв, але увага сконцентрована на кількох; обмежене місце дії)

Новий жанр — проблемно-філософський роман (всі проблеми підняті до рівня вічних проблем цивілізації і розглядаються в планетарному масштабі).

4. Композиція.

Вчитель: Композиція струнка — 26 розділів, у кожному з яких розповідається про одного з героїв. Проте просто переказати твір не вдасться. Чому? Чи дотримується автор хронології у викладі подій? (Пригадати поняття деструкції сюжету та фабули).

5. Сюжетні лінії роману.

Вчитель:  Яка лінія головна? (собор — перетин усіх інших ліній).

Які лінії пов’язані з ним найтісніше? (лінії Єльки, Миколи, Володьки Лободи).

6. Проблематика.

Вчитель:  Відповідно до жанру твору всі сюжетні лінії розкривають певні проблеми. Всі їх можна звести до таких:

1. Проблема духовності сучасника:

— історична пам’ять;

— фальш у суспільстві; зневага до людини;

— байдужість та інертність «маси»;

— екологічна проблема.

2. Місце людини в суспільстві:

— батьки і діти;

— жінка в суспільстві;

— «начальники» і «рядові»;

— село і місто;

— людина як частка Всесвіту.

III. Закріплення вивченого.

Вчитель:  Як роман «Собор» демонструє характерну рису творчості Олеся Гончара — «планетарність мислення»? (Це погляд на будь-яку, навіть локальну проблему в масштабах планети).

І все-таки попри всю проблемність роман звучить оптимістично. Що дає волю Гончаровому оптимізму? Це надія на молодь — улюблених героїв письменника, що ніби переходять із твору в твір.

Наступний урок буде присвячений обговорюванню образів твору.

IV. Домашнє завдання: підготуватися до характеристики образів, скласти план до образу собору.