Хай дитина знає кожна - жартувать з вогнем не можна
Єланецька ЗОШ І-ІІІ ступенів
( Вірші, оповідання, загадки)
Підготувала вчитель початкових класів
Расторгуєва Тетяна Миколаївна
Віршики-загадки
(останнє слово куплета діти повинні відгадати і вимовити хором)
Як побачиш: малюки
Взялися за сірники.
То ти маєш їх спиняти -
Сірники у них… (забрати)
Як побачиш десь горить:
Мусиш ти в ту саму мить
До пожежників дзвонити
Про пожежу ... (сповістити)
Вивчіть правила пожежні.
Будьте завжди обережні.
Знає хай дитина кожна
Жартувать з вогнем ... (не можна)
А якщо трапилась біда.
Що ви будете робити ?
Не ховатись у куток,
а вогонь мерщій… (гасити)
Жар з-під заслінки упав,
В хаті – вогонь запалав.
Не дивися, не чекай,
А водою… ( заливай)
Розігрівсь утюг твій дуже,
Що робити будеш, друже?
За гаряче не хапай,
Із розетки… ( вимикай)
Якщо вогонь іще малий
Чашкою води… ( залий)
А якщо вогонь не згас і багато диму -
Вибігай з кімнати враз
Із дітьми… ( малими)
Вивчіть правила пожежні,
Будьте завжди обережні.
Знає хай дитина кожна:
Жартувать з вогнем… ( не можна)
Вірші
Небезпечне вогнище
Ходив із друзями Тарас
Відпочивати в ліс не раз.
Тож каже він друзякам –
Дівчатам і хлоп’ятам:
- Ходімо, друзі, у лісок,
Нарвемо там квіточок.
Порішили і пішли –
Квіти, вогнище, пісні…
Як пішли ще по дрова –
Загорілася й трава!
Ліс горить, сухе гілля, -
Ой, рятуйте, дітвора!
- Без природи нам не жити,
Треба полум’я гасити.
Всі гуртом взялись за діло
Й врятували ліс уміло.
Пригода в парку
Весняного теплого ранку
Вирушив малий Іванко
Сухе листя позгрібати
З друзями до парку
Працювали всі на славу,
Шкода, не було лиш Слави.
Але що це? Де горить?
Невже Слава наш кричить?
Кличе хлопчик: - „Порятуйте!
Про берізок потурбуйтесь!
Не подумавши над вчинком я
Листя підпалив, вина моя!”
Друзі разом як взялись,
Водою полум’я згасили,
А Славкові замислитись
Над скоєним звеліли.
- Не буду, - каже Слава, -
З сірниками жартувати.
Треба всім нам пам’ятати:
З вогнем не можна грати!
Небезпечні вчинки
Був собі малий Петрусь,
Мав мету: „Всього навчусь!”
Вранці не любив вмиватись,
А з вогнем траплялись жарти.
І ось одного ранку
Прокинувся, і вмить,
Зробив так-сяк зарядку,
На кухню швидко мчить
З задоволенням вмикає
Телевізор, супер- чайник.
Сів і мультиків чекає –
Вдома він – „начальник!”
Вода у чайнику кипить,
А Петрусь усе сидить...
Ось Тимко уже гукає:
- Виходь, у м’ячика пограєм!
Батько хлопця посварив:
Ти не вірно, син, зробив.
Вогонь на кухні не лишай,
Пожежа – ворог, пам’ятай!
Коли хочеш ти пограти
Із друзями в дворі –
Усе потрібно вимикати,
Бо потім буде не до гри!
Пожежа на полі
Вогонь для людей добром є,
Але ще й шкоди завдає.
Коли невірно поведешся,
То так і лиха наберешся.
Літо. Поле. Середина дня…
Хтось цигарку кинув у сміття.
Мала іскрина на поле злетіла
Шкоду велику вчинити хотіла.
Та поряд люди добрії ішли,
Біду від ниви таки відвели –
З вогнем у двобій вони стали
І хлібне поле все врятували.
Ростуть хліба, пишаються,
Колосся наливається,
Та за рятунок людям
До землі вклоняється.
Вовчик та Михась
Одного сонячного дня
Вовчик та Михась
Пригод із самого рання
Шукали повсякчас.
Та ненароком Вовчик
Побачив на плиті
Пакуночок гарненький
Новеньких сірників.
Запалив один сірник,
А за ним і другий…
Та вогонь такий шкідник –
Підпалив і… друга.
Кричить Михась від жаху:
- Ой! Ой! Рятуй! Болить!
А Вовчик з переляку:
- Як? Як його гасить?
Та ось на гамір хлопців
Прибігла тітка Ніна
І вогнегасником своїм
Полум’я згасила.
- Ви що, поганці, скоїли?
Їх стала так повчать:
- Погані з вогнем іграшки,
Не можна жартувать!
Вибачте нас, тітко, Ніно,
Тепер знаєм, що сірник
Завдає лиш лихо злісно,
Так, що серденько щемить.
Тож бажаю всі малятам
З сірниками справ не мати.
Думати про наслідки завжди
Щоб не трапилось великої біди!
Будьмо пильними завжди
У небі ластівка літає,
Листя вітерець гойдає.
Цвіркун у лузі десь співає,
А тут вогонь, усе палає.
Дерева полум’ям обвиті,
Трава вся попелом покрита.
Усе живе біжить, тікає,
А сизий дим все покриває.
Пожежа сосни підбирає,
В повітрі сморід лиш літає.
- Врятуйте! – все навкруг благає,
Аж тут машина під’їжджає…
Це рятувальники примчали
Знаряддя хутко все дістали,
Копали, піною вкривали,
І ліс, звичайно, врятували.
Більше години всі трудились
І люди дуже вже втомились.
Та тільки сіли відпочити –
Іще виклик - будинок гасити.
Вже пожежникам треба мчати
Людей, будівлі знов рятувати.
Та не врятуєш людської душі
Як вчасно вогнище не гаси…
Послухайте люди, схаменіться,
Не шкодьте лісу, бережіться,
Сірники від малечі ховайте,
Від пожежі планету оберігайте!
Вогонь друг, вогонь і ворог
Вогонь наш друг, бо він завжди
Нас в прохолоду зігріває.
В будинках наших затишно
Завдяки йому буває.
Вогонь ворог – ти не забувай.
Як ідеш з дому – вимикай
Електричне приладдя усе –
Воно пожежу лиш несе.
Вогонь - це друг, і ворог,
На службі він завжди,
Але вогонь – це й порох,
Накличе ще й біди.
Погодьтеся з батьками,
Не грайтесь, сірниками.
Слухайте і вчителів -
Бо це треба знати всім!
Вогонь – не для гри
Кожен змалку знає,
Що лихо чекає тих,
Хто гратися з вогнем бажає
І про себе зовсім не дбає.
Та на щастя є у нас
Служба порятунку.
Мчить, щоб врятувати нас,
До життя вернути.
Щоб не трапилось біди
Не берись за сірники,
А займися краще ділом,
Вогонь – це не для гри –
Пам’ятай про це завжди!
Будьте, діти, з вогнем обережні
Вивчіть правила протипожежні !
Пам'ятати усім варто –
Із вогнем погані жарти .
Удома й на вулиці:
Сірників ви бережіться.
В сірниках вогонь таїться .
З електроприладами обережні будьте :
Із праскою і чайником .
З плитою і паяльником .
Плитку не ставте на лавку –
Це забороняється !
Плитку ставте на підставку,
Яка не загоряється.
Не розпалюй сам багаття
Ані в лісі, ані в хаті.
Легко вогник запалити.
Та не просто погасити .
Хоч сірничок і малючок.
Та знайте всі, малята .
Цей невеликий сірничок
Вам зробить зла багато .
Скористайтесь телефоном.
Якщо є поблизу він .
Адже номер всім відомий .
Це, звичайно, 101 !
Хоч вогонь наш друг - дивися
Краще ти побережися.
Коли будеш пустувати – не далеко до біди .
Від вогню добра не жди
Війне полум'я пожежі
І людей не пощадить .
Пригоди сірника
(маленька казочка)
Жив-був у коробочці сірничок на ім'я Спалах. «Може, я стану кому-небудь у нагоді», - подумав Спалах і викотився з коробки. По дорозі йому зустрівся Півник. Він вирішив взяти Спалаха з собою в гості до Мурки. Але сірничок згадав знайомий «Тілі - бом» і відмовився йти з Півником.
Потім з сірничком захотіли погратися мишенята біля сухого хмизу. Але вони не вміли обережно поводитися з сірниками, і Спалах не погодився товаришувати з ними.
Нарешті, сірничка знайшов маленький Івасик. Він знав, що сірники - не іграшки, і віддав його мамі. «Дуже добре, - сказала мама, - буде чим розпалити піч».
«Я знадобився!» - вигукнув радісно сірничок і спалахнув. Добре приносити корись!
Коли Олі не було вдома
Оля ніколи не розлучалась з своїми іграшками, але одного разу вона пішла в цирк. А поки її не було вдома, трапилось ось що...
Ведмежатко забрело на кухню, взяло сірники, запалило один і само не помітило, як вся коробка спалахнула, і вогонь сильно обпік йому лапи.
Лялька Ніна в цей час вирізала із паперу прапорці. Відчувши запах диму, вона побігла на кухню, але забула покласти ножиці на стіл, спіткнулась під час бігу, впала і поранила собі руку.
Рудик хотів полікувати своїх друзів, заліз в аптечку і взяв ліки, що стояли найближче. Красиві яскраві кульки йому сподобались, і він їх проковтнув. «Ой, ой, ой, як пече в середині! Як крутиться голова!» - завив Рудик і почав качатися по килиму.
«Що там трапилось? - подумав Слон. Зроблю я світло яскравішим!» і тільки доторкнувся до розетки, як його щось боляче вдарило. Тут надійшла Оля.
«Ні, - подумала вона, - ніколи не буду залишати малюків одних!». Дівчинка пояснила іграшкам, що не можна гратися з небезпечними предметами.
Сірники - не іграшки
Була маленька дівчинка Оленка. Якось вона взяла в руки сірники та й запалила вогонь. Але в цей час Оленку покликав брат Василько. Дівчинка кинула сірники на підлогу тай побігла до нього. Вогонь почав розгоратися. Василько це побачив, схопив телефон та зателефонував 101.
Через 5 хвилин приїхали пожежні і загасили пожежу.
Діти, пам’ятайте, що бавитися з сірниками - небезпечно для вашого життя!
Правила пожежної безпеки
Категорично забороняється:
- гратися із сірниками;
- запалювати папір, скалку або інші предмети і переносити вогонь;
- без догляду дорослих запалювати вогнища із сухого листя, сміття, різні відходи з горючих матеріалів;
- вигрібати вугілля під час горіння його в печі;
- при відсутності дорослих вмикати електроприлади;
- класти іграшки та інші предмети на запалені плити або увімкнуті електроприлади;
- запалювати легкозаймисті речовини і перевіряти можливості їх загоряння.
Правила поведінки під час виникнення пожежі
- Якщо виникла пожежа в приміщенні, не треба лякатися і ховатися;
- якщо пожежа виникла в домашніх умовах і вогонь невеликий, потрібно швидко залити його водою, накрити ковдрою або засипати піском;
- якщо в приміщенні з'явилося багато диму, слід пробиратися до виходу поповзом;
- якщо в приміщенні є менші діти, треба негайно вивести їх на вулицю;
- не гаючи часу, потрібно повідомити про пожежу когось із сусідів або інших дорослих;
- якщо під час пожежі поблизу немає нікого з дорослих, дитина повинна сама вміти викликати пожежну команду. Для цього потрібно набрати номер «101» та повідомити місце пожежі (назвати своє прізвище, вулицю, номер будинку і квартири або іншого об'єкта).■
про публікацію авторської розробки
Додати розробку