Хромосоми (від грец. хрома – колір, сома – тіло) — це велика молекулярна структура, де міститься близько 90 % ДНК клітини. Усі хромосоми містять дуже довгий безперервний полімеризований ланцюг ДНК (єдину ДНК-молекулу), що містить гени, регуляторні елементи та проміжнінуклеотидні послідовності. Термін «хромосома» запропонував у 1888 р. В. Вальдейер.
Залежність будови хромосоми від фази клітинного циклу. Якщо клітина знаходиться в стані інтерфази, яка характеризується її ростом та інтенсивним обміном речовин, але відсутністю поділу, то хромосоми в ядрі мають вигляд тонких деспіралізованих ниток — хромону. Зазвичай вони переплетені між собою, і візуально розділити їх на окремі структури неможливо. У момент настання клітинного поділу, що у соматичних клітин називається мітозом, а у статевих — мейозом, хромосоми починають спіралізуватися і товщати, стаючи добре помітними в мікроскопі.
Нуклеосомний рівень. Нуклеосома — це глобула, що містить по дві молекули кожного з гістонів Н2, Н2 В, H3, Н4. Навколо однієї нуклеосоми подвійна спіраль ДНК утворює біля двох витків і переходить на наступну глобулу. Рівні організації хромосом. Схема нуклеосомного рівня упаковки: 1)глобула(октамер) (гістони Н2 A, Н2 B, Н3, Н4), 2)подвійна спіраль ДНК,3)нуклеосома.