"Хімія-- невід*ємна частина нашого життя"(хімія, англійська мова)

Конспект бінарного уроку(хімія,англійська мова), 9клас

 Хімія — невідʼємна частина нашого життя.

Chemistry is inseparable part  of our life.

Мета уроку: довести учням важливість вивчення англійської мови та хімії для подальшого життя, у пізнанні світу, що нас оточує;

Збагатити лексичний запас учнів з даної теми;
удосконалити навички усного мовлення англійською мовою;

Провести хімічні дослідження харчових продуктів, використовуючи знання про рН розчину, якісні рекцію на крохмаль;

Запропонувати учням взяти участь у FoodQuizzy( сформуватиправильнухарчовутарілку).

Обладнання: презентація по даній темі,

Відеоматеріали англійською та українською мовами;

Харчові продукти для аналізу, лабораторне обладнання, хімічні реактиви.

Хід уроку .

І.Організація учнів.

Створення позитивної атмосфери.

Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вч.Dear students, today we are going to have quite an interesting lesson. We will try to combine different subjects-Chemistry and English.This lesson will be quite different from our traditional lessons.  We often hear from I don’t need chemistry, I don’t need English. But we’ll show you that ‘Chemistry is inseparable part of our life” and that English is an international language and you must remembera saying “How many languages you know so many times you are a man.” And you’ll have a chance to use both your Knowledge in Chemistry and English.

Вч. Шановні учні, сьогодні ми проведемо дуже цікавий, нестандартний урок. Поєднаємо два предмети, здавалося би на перший погляд несумісні- англійську мову та хімію. Часто ми чуємо від вас, для чого нам вивчати хімію та інші предмети. Сьогодні спробуємо переконати вас, у тому, що це дуже важливо. Ви побачите наскільки хімія та знання мов є невідємними частинами нашого життя.

Вч.   And now I want you to watch a trailer to a world bestseller “Lessons in Chemistry”.

Вч.   Отже, переглядаємо трейлер до фільму, який спонукав нас підготувати цей захід.

Вч.    How do you think, what is this film about?

Учень.  This film is based on the book written by BonniGarmus

Lessons in Chemistry

The plot of Lessons in Chemistry follows Elizabeth Zott, a brilliant chemist in the 1960s who faces constant discrimination in the male-dominated world of science. Despite her talents, she faces numerous challenges in her career. After a relationship with a fellow scientist, Calvin Evans, her life takes an unexpected turn when she becomes a single mother and is forced to leave her research behind.

Elizabeth then finds herself hosting a cooking show, Supper at Six, which she transforms into something far more than basic recipes. Using her knowledge of chemistry, she teaches her viewers the science behind cooking, sneaking in lessons on empowerment and breaking free from society’s limitations.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вч.  Я давала вам завдання – підготувати інформацію про життя та діяльність видатних жінок- хіміків та їх досягнення в науці.

ЗАСЛУХАТИ  УЧНІВ( інформація додається).

Вч. В основі цього фільму лежить дослід, який вам знайомий, який ми неоднарозово проводили в лабораторії. Це-- взаємодія оцтової кислоти із содою. Головна героїня, Елізабет Зот, використовувала його для випічки. Сьогодні ми теж користуємось цим способом у домашніх умовах.

ЗАПРОПОНУВАТИ ПРОВЕСТИ ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД І ПОЯСНИТИ ЙОГО ЗНАЧЕННЯ( учень виконує та пояснює).

Практична частина уроку.

1. Визначення  pH середовища напоїв ( лимонний сік, кока-кола,фреш). Учні виконуть дослідження , самостійно роблять висновок, які напої є корисними і чому.
2. Перевірка м'ясо-молочних продуктів на наявність крохмалю (творог, сметана,сир,сирнийпродукт, м'ясо птиці, ковбасні вироби). За допомого якісної реакціі на крохмаль, учні визначать вміст і кількість крохмалю у виданих зразках. Діти роблять висновки про якість цих продуктів.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Конкурс FOODQUIZZY.

Вч.  Пропонуємо створити 2 команди.

 Завдання команд—із поданих продуктів сформувати правильну харчову тарілку( на основі отриманих знань на уроці).

Назвати відібрані продукти англійською мовою. Час на виконання – 5 хвилин.

V. Підведення  підсумків уроку.

Вч.  Ми є те, що ми їмо. Гіпократ

Саме тому важливо правильно харчуватись, адже їжа впливає не лише на наше здоровʼя, але і на настрій, самопочуття, емоційний стан.

Вч.  Академік Семенов, лауреат Нобелівської премії говорив:

Всі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу, що нас оточує. І не може бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися без знання хімії.

Отже, ким би ви не стали в майбутньому, вам будуть потрібні хімічні знання. Без них неможлива екологічно грамотна поведінка у побуті, природі, на виробництві.

Я думаю, нам вдалося вас у цьому сьогодні переконати.

Оцінювання роботи учнів, самооцінка( банка подяки).

Домашнє завдання .

Віра Богдановська-Попова

Віра Богдановська-Попова(17.09.1867—25.04.1890) . Одна з перших жінок – хіміків. Закінчила Женевський університет (1892). В 1892—1895 займалася педагогічною діяльністю. З 1895 року працювала у власній хімічній лабораторії. Основні наукові дослідження відносяться до органічного синтезу. Брала участь в підготовці посмертного публікування А. М. Бутлерова «Введение к полному изучению органической химии». Загинула в лабораторії при спробі синтезувати фосфорний аналог синильної кислоти. Вперше синтезувала (1891) дибензолкарбофенол і дослідила його якості. Встановила (1892), що існують кетони, які здатні подібно альдегідам, окислюватися без розриву вуглецевого зв’язку. Автор «Начального посібника химии» (1897). Віра Богдановська-Попова.

Марія Склодовська

Марія Склодовська (07.11.1867 – 04.07.1934) народилася у Варшаві. Залишивши Польщу 1891 року, Марія вступила на факультет природничих наук Паризького університету (Сорбони). 1898 року Марія і П’єр Кюрі оголосили про відкриття двох нових елементів, які були названі ними полонієм (на честь Польщі — батьківщини Марії) і радієм. 1902 року Кюрі оголосили про те, що їм вдалося виділити одну десяту грама хлориду радію з декількох тонн уранової смоляної обманки. 1903 року Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики Беккерелю і подружжю Кюрі. Марія і П’єр Кюрі отримали половину нагороди «на знак визнання їхніх спільних досліджень явищ радіації, відкритих професором Анрі Беккерелем». Кюрі стала першою жінкою, удостоєною Нобелівської премії 1911 році Шведська королівська академія наук присудила Марії Кюрі Нобелівську премію з хімії «за видатні заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонію, виділення радію і вивчення природи і сполук цього чудового елементу».

Кюрі стала першим двічі лауреатом Нобелівської премії. Завершивши дослідження, Марія Кюрі написала свою докторську дисертацію. Робота називалася «Дослідження радіоактивних речовин» і була представлена в Сорбонні в червні 1903 року.. Марія Склодовська-Кюрі. Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою, що здобула Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди.

У Польщі вона отримала почесного доктора Львівської Політехніки (Lwów Polytechnic) – 1912 року, Познанського Університету (Poznań University) — 1922 року, Краківського Ягеллонського університету (Kraków Jagiellonian University) — 1924 року та Варшавської Політехніки (Warsaw   Polytechnic) 1926 року. 1967 року у Варшаві було створено музей Склодовської-Кюрі.

Ірен Жоліо-Кюрі

Ірен Жоліо-Кюрі (12.09.1897 – 17.03.1956)  французький фізик народилася в Парижі. Марі Кюрі вперше отримала радій. Ірен здобула свою освіту в Паризькому університеті (Сорбонні). Перші досліди були пов’язані з вивченням радіоактивного полонію — елементу, відкритого її батьками понад 20 років тому. Подружжя Жоліо-Кюрі опромінили зразки алюмінію і бору альфа-частинками. На їхнє здивування, вихід позитронів продовжувався протягом кількох хвилин після того, як було видалено полонієве джерело альфа-частинок. Пізніше Жоліо-Кюрі пришли до переконання, що частина алюмінію і бору в підданих аналізу зразках перетворилася на нові хімічні елементи. Більш того, ці нові елементи були радіоактивними, алюміній перетворився на радіоактивний фосфор, а бор — в радіоактивний ізотоп азоту. Протягом нетривалого часу Жоліо-Кюрі отримали багато нових радіоактивних елементів. Ірен Жоліо-Кюрі. У 1935 р. Ірен Жоліо-Кюрі і Фредеріку Жоліо спільно була присуджена Нобелівська премія з хімії «за виконаний синтез нових радіоактивних елементів». У вступній промові від імені Шведської королівської академії наук К.В. Пальмаєр нагадав Жоліо-Кюрі про те, як 24 року назад вона була присутня на подібній церемонії, коли Нобелівську премію з хімії отримувала її мати. «У співпраці з вашим чоловіком, — сказав Пальмаєр, — ви гідно продовжуєте цю блискучу традицію».