Тема: Чорне й Азовське моря — стратегічний простір безпеки України
«Кожна ріка веде до моря,
де вирішується стратегія та виживання.»
Клас: 8
Тип уроку: інтегрований, практико-орієнтований
Форма: урок-операція / аналітичний брифінг
Освітні галузі:
Мета уроку (з урахуванням військового профілю)
Навчальна
Практична
Виховна
Відповідність вимогам НУШ
✔ міжпредметність
✔ практична спрямованість
✔ компетентнісний підхід
✔ громадянсько-патріотичне виховання
Очікувані результати (компетентності ліцеїста)
Ліцеїст:
Хід уроку
I. Організаційний момент (2 хв)
Коротке шикування, доповідь чергового. Налаштування на робочий ритм.
Аутотренінг на вивчення нового матеріалу (учні повторюють за вчителем).
|
|
|
|
|
|
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Метод «Асоціації»
Вчитель говорить твердження, учні повинні на їх основі, вказати назву природної зони чи країни.
( за правильну відповідь учні заробляють бали бонуси)
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Вмикаємо звуки моря
Яскраве сонце, золотий пісок, прозора морська вода, свіжий ранковий та вечірній бриз, ласкаві хвилі, дельфіни і чайки – все це постає перед очима, коли ми думаємо про море.
Вчитель: Яка тема уроку на вашу думку сьогодні?
Оголошення теми уроку.
ВЧИТЕЛЬ ГЕОГРАФІЇ. Це море є переможцем не тільки тому, що воно наймілкіше, але і по кількості назв, що змінило за свою історію. Меотіда (Меотійське озеро/болото). Найдавніша назва, дана греками та римлянами (від племен меотів), що означає «годувальниця». Кімерійське море: за назвою народу кімерійців. Сурозьке море: назва, що використовувалася у давньоруських літописах (від міста Сурож, нині Судак). Синє море: поширена назва у слов'ян. Бахр аль-Азов (Темно-синє море): арабська назва, з якої походить сучасна. Каргулак (Балик-денгіз): скіфська та тюркська назви, що означають «багате рибою» або «рибне море». Озівське море: українська історична назва, зафіксована у старих атласах. Також море називали Сарматським болотом, Фракійським морем та Акденгіз (Біле море).
Близько 7–8 тисяч років тому Чорне море було прісноводним озером. Коли води Середземного моря прорвалися через протоку, рівень різко піднявся — сталася гігантська повінь.
Походження назви Чорне море остаточно не з’ясоване. Чорним, темним його називали іранські племена, які жили на узбережжі ще у ІІІ тис. до н. е., і араби, і греки, і слов’яни. Були поширені й інші назви: у Стародавній Греції – Понт Аксінський – Море негостинне (порівняно з її Егейським воно було холодним і бурхливим), пізніше, коли судна стали більш досконалими і надійними, –Понт Евксінський – Море гостинне; у Римі – Румське (тобто Римське); на Русі – Руське. Під час турецького панування Чорне море збезлюдніло — шторми і тумани лякали турецьких мореплавців, які дали морю назву Караденіз (Чорне), через темний колір вод (великі глибини) або через те, що металеві предмети чорніють на глибині. Чому?
ВЧИТЕЛЬ ХІМІЇ. У зв’язку з активним використанням природних ресурсів моря та високою щільністю заселення території України значно загострилися екологічні проблеми Чорного моря. Вода сильно забруднюється стічними водами курортної зони, через річковий стік, морським транспортом, російським військовим флотом, у процесі видобутку природного газу. Хімікати і добрива, що змиваються з навколишніх сільськогосподарських угідь, вражають планктон і рибу, призводять до катастрофічного поширення одноклітинних водоростей, які спричинюють «цвітіння» води. Усе це визначає екологічний стан Чорного моря як несприятливий.
Крім того, різко скоротилося надходження у море прісної води з річок у зв’язку з її використанням для зрошення та перетворенням Дніпра на систему водосховищ. Це, своєю чергою, збільшує солоність води і викликає активізацію життєдіяльності анаеробних бактерій у нижньому шарі. Для запобігання екологічній катастрофі Чорного моря необхідне проведення комплексних заходів щодо виведення прибережних районів із зони екологічної небезпеки.
Проблемне питання .
Чи може вибухнути Чорне море?
Вчитель. Сірководень - безбарвний газ із запахом тухлих яєць і солодкуватим смаком. Хімічна формула - H2S. Погано розчинний у воді( утворює слабу кислоту), добре - в етанолі, отруйний. При великих концентраціях роз'їдає метали. При контакті з повітрям може займатися.
Учень виходе до дошки та записує реакцію горіння сірководню ( бал за відповідь)
- як ви думаєте, чи токсичний цей газ?
Дуже токсичний. Вдихання повітря з невеликим вмістом сірководню викликає запаморочення, головний біль, нудоту, а зі значною концентрацією призводить до коми, судом, набряку легенів і навіть до летального результату. При високій концентрації одноразове вдихання може викликати миттєву смерть.
Вчитель. А ось на глибині, в середньому 200 метрів і нижче у Чорному морі і спостерігається накопичення цього газу.
- Чи можливе використання цього газу?
Скажете - ні, і помиляєтеся. В останні роки розглядається можливість використання сірководню, накопиченого в глибинах Чорного моря, в якості енергетичного (сірководнева енергетика) і хімічної сировини
РОБОТА БІЛЯ ДОШКИ.
ВЧИТЕЛЬ ГЕОГРАФІЇ. Робота з РОБОЧИМИ АРКУШАМИ. Географічне положення, розміри, берегова лінія (характеризуємо за допомогою підручника та карти).
Фізкультхвилинка.
Чорне хвилюється — раз!
Азовське хвилюється — два!
Разом спокійні - то три!
Глибоко носом — вдихни!
Повітря в легенях — вдихай і живи!
Видих повільний — турбота й тепло,
Здоров’я — то скарб, бережімо його!
Повітря морське дарує нам йод, для щитовидки то справжній оплот!
В глибинах морських — обережність ти знай:
метан, сірководень ти не вдихай!
Крок — географія: хвилі й прибій,
Крок — біологія: хворобам відбій!
Крок — хімія: гази в природі, і їхній зв’язок,
а основи здоров’я: в безпеку — наш крок!
Учитель:
«Ви — аналітична група. Ваше завдання — оцінити Чорне й Азовське моря як простір оборони, життєзабезпечення та безпеки.»
Основна частина — робота підрозділів (20 хв)
Поділ на 4 «підрозділи»
Підрозділ «Розвідка» (географія). Продукт: схема «Морський театр дій».
Завдання:
Підрозділ «Біозахист» (біологія). Продукт: таблиця «Біологічні фактори ризику».
Завдання:
Підрозділ «Хімічна безпека» (хімія) Продукт: схема «Хімічні ризики морського середовища».
Завдання:
Підрозділ «Медико-санітарна служба» (основи здоров’я). Продукт: пам’ятка «Виживання та здоров’я на узбережжі».
Завдання:
5. Узагальнення — штабний брифінг (7 хв)
Експрес – тест. (Інтерактив. Учні виймають запитання із капелюха). «Інтерв'ю»:
1. Які назви Чорного моря вам відомі?
Перегляд фрагменту відеофільму C:\Users\taisa\Desktop\Два моря _ Чорне та Азовське (Які особливості природи Чорного й Азовського морів).mp4
Прийом « Мозковий штурм».
VІ. Підсумок уроку.
6. Рефлексія (3 хв)
Метод “Погон”
Заключне слово вчителя. Формування загального висновку:
«Чорне й Азовське моря — це не лише природний ресурс, а ключовий елемент оборони України.»
Закінчіть речення :
- Сьогодні на уроці я дізнався…..
- Я зрозумів що …….
- Було складно …….
- Тепер я можу …….
1. Опрацюйте відповідний параграф підручника.
2. На контурну карту нанести елементи берегової лінії Чорного моря (затоки, лимани, острови, півострови).
Домашнє завдання (на вибір): підготувати аналітичну довідку:
«Природні умови Чорного моря як фактор оборони України»,
коротке есе «Море очима майбутнього офіцера»
РОБОЧИЙ АРКУШ
Підрозділ «Розвідка» (географія)
I. Орієнтування на карті
Завдання 1. «Географічна розвідка»
|
Показник |
Чорне море |
Азовське море |
|
Середня глибина |
|
|
|
Максимальна глибина |
|
|
|
Солоність |
|
|
|
Особливість |
|
|
II. Портова інфраструктура. «Стратегічний аналіз»: проаналізуйте значення портів: Одеса, Миколаїв, Чорноморськ, Маріуполь, Бердянськ ( порт, море, значення, вразливість)
III. Природні перешкоди для флоту
Завдання 3. Заповніть таблицю
|
Природний фактор |
Як впливає на морські операції? |
|
Мілководдя |
|
|
Штормова активність |
|
|
Лимани та коси |
|
|
Глибинні особливості |
|
IV. Аналітичне завдання «Оцінка театру дій»
Сформулюйте короткий висновок підрозділу «Розвідка» (3–4 речення)
РОБОЧИЙ АРКУШ - відповіді
Підрозділ «Розвідка» (географія)
Характеристика акваторії:
|
Показник |
Чорне море |
Азовське море |
|
Середня глибина |
~1250 м |
~7 м |
|
Максимальна глибина |
~2210 м |
~14 м |
|
Солоність |
17–18‰ |
10–13‰ |
|
Особливість |
Сірководневі глибини (>150–200 м) |
Мілководдя, швидке прогрівання |
Природні особливості узбережжя:
Портова інфраструктура
|
Порт |
Значення |
|
Одеса |
Головний морський хаб |
|
Миколаїв |
Суднобудування |
|
Чорноморськ |
Контейнерні перевезення |
|
Маріуполь |
Азовський напрям |
|
Бердянськ |
Регіональний порт |
Природні перешкоди для флоту
1.Мілководдя Азовського моря
– обмежує використання великих кораблів
– ускладнює маневрування
2.Сірководневий шар Чорного моря
– відсутність життя на великих глибинах
– специфічні умови для підводних операцій
3. Штормова активність (осінь–зима)
– хвилювання до 5–7 балів
4. Лимани та вузькі протоки: стратегічно вразливі точки, потребують контролю
Висновок для підрозділу «Розвідка»
Морський театр дій України характеризується:
РОБОЧИЙ АРКУШ
Підрозділ «Біозахист» (біологія)
Тема: Біологічні фактори ризику Чорного й Азовського морів
I. Біоіндикатори стану води
Об’єкти дослідження: Чорне море та Азовське море
Завдання 1. «Морські індикатори»
II. Біологічні загрози
Завдання 2. Заповніть таблицю
|
Біологічний фактор |
Представник |
Ознака небезпеки |
Можливі наслідки |
|
Медузи |
Aurelia aurita |
|
|
|
Інвазивні види |
Mnemiopsis leidyi |
|
|
|
Токсичні водорості |
Nodularia spumigena |
|
|
|
Патогенні бактерії |
Vibrio cholerae |
|
|
III. Аналітичне завдання «Екологічна тривога»
Уявіть ситуацію:
Влітку спостерігається масове «цвітіння» води та збільшення кількості медуз.
IV. Ситуаційна задача
Під час дослідження води виявлено підвищений рівень бактерій
Vibrio cholerae
V. Висновок підрозділу «Біозахист»
Сформулюйте короткий висновок (3–4 речення):
Як біологічні фактори впливають на безпеку морського простору?
РОБОЧИЙ АРКУШ - відповіді
Підрозділ «Біозахист» (біологія) - відповіді
I. Біоіндикатори стану води - мідії
Речовини, які можуть накопичувати: важкі метали (ртуть, кадмій, свинець), нафтопродукти, пестициди, мікропластик.
Біомоніторинг — система спостереження за станом довкілля за допомогою живих організмів-індикаторів.
II. Біологічні загрози
|
Біологічний фактор |
Представник |
Ознака небезпеки |
Можливі наслідки |
|
Медузи |
Aurelia aurita |
Опіки, порушення харчових ланцюгів |
|
|
Інвазивні види |
Mnemiopsis leidyi |
Швидке поширення |
Знищення зоопланктону, зменшення рибних запасів |
|
Токсичні водорості |
Nodularia spumigena |
«Цвітіння» води |
Дефіцит кисню, загибель риби, токсини |
|
Патогенні бактерії |
Vibrio cholerae |
Забруднення стічними водами |
Кишкові інфекції |
III. Аналітичне завдання
Причини «цвітіння» води та збільшення медуз:
Ризики для екосистеми: дефіцит кисню, загибель риби, руйнування трофічних ланцюгів.
Ризики для людини: опіки медуз, отруєння токсинами, обмеження рекреаційного використання моря.
Заходи біозахисту: санітарний контроль води, обмеження скидів стічних вод.
постійний екологічний моніторинг, інформування населення.
IV. Ситуаційна задача
Виявлення Vibrio cholerae свідчить про: фекальне забруднення води, порушення санітарного контролю.
Першочергові дії: заборона купання, повідомлення санітарних служб, лабораторні дослідження, виявлення джерела забруднення.
РОБОЧИЙ АРКУШ
Підрозділ «Хімзахист»
Тема: Хімічні ризики морського середовища
I. Склад морської води. Об’єкт аналізу: Чорне море
Завдання 1. «Хімічна розвідка»
Вода (H₂O) — ______ % Розчинені солі — ______ %
Назвіть основні йони морської води: (позначте ті, що є основними)
|
□ Na⁺ |
□ Mg²⁺ |
□ K⁺ |
□ NO₃⁻ |
|
□ Cl⁻ |
□ Ca²⁺ |
□ SO₄²⁻ |
|
II. Сірководень як природна загроза
Завдання 2. «Глибинний фактор ризику»
□ підтримує горіння □ викликає корозію
4. Чому сірководень становить ризик для підводної техніки?
III. Корозія в морській воді
Завдання 3. «Хімія руйнування»
|
□ електрохімічна |
□ біологічна |
|
□ гальванічна |
□ точкова |
Запропонуйте способи захисту металу:
IV. Ситуаційна задача
Під час тривалого перебування корабля в акваторії Чорного моря виявлено швидке руйнування металевих конструкцій.
V. Аналітичний висновок підрозділу «Хімзахист»
Сформулюйте 3–4 речення:
Як хімічні властивості морського середовища впливають на техніку та безпеку?
РОБОЧИЙ АРКУШ
Підрозділ «Хімзахист» - відповіді
I. Склад морської води. Об’єкт аналізу: Чорне море
Завдання 1. «Хімічна розвідка»
II. Сірководень як природна загроза
Завдання 2. «Глибинний фактор ризику»
III. Корозія в морській воді. Завдання 3. «Хімія руйнування»
використання корозійностійких сплавів; ізоляція різнорідних металів.
IV. Ситуаційна задача. 1. Можливі хімічні фактори: солоність води; електролітні властивості; дія кисню та вологи; наявність сірководню.
катодний захист; обмеження перебування в агресивних умовах.
V. Орієнтовний висновок (зразок)
Хімічні властивості морської води створюють агресивне середовище для металів і техніки. Солі діють як електроліти та прискорюють корозію. Сірководень Чорного моря є додатковою токсичною й корозійною загрозою. Ефективний хімзахист є необхідною умовою безпеки морських операцій.
РОБОЧИЙ АРКУШ - ПАМ’ЯТКА
«Виживання та здоров’я на узбережжі»
Підрозділ «Медико-санітарна служба» (основи здоров’я)
Район можливих дій: узбережжя Чорне море та Азовське море
1. Вплив морського клімату на організм військовослужбовця
Основні фактори: висока вологість повітря, інтенсивне сонячне випромінювання, соляний аерозоль, сильний вітер, різкі перепади температур
Можливі наслідки: перегрів (тепловий удар), сонячні опіки, зневоднення
загострення хронічних захворювань, зниження концентрації уваги
Профілактика: питний режим (невеликими порціями кожні 15–20 хв), головний убір, світлий одяг, SPF-захист шкіри, дозування фізичних навантажень, чергування роботи й відпочинку
2. Перша допомога при перегріві (тепловому ударі)
Ознаки: слабкість, головний біль, запаморочення, почервоніння шкіри, прискорене серцебиття
Алгоритм дій:
3. Допомога при сонячних опіках
Ознаки: почервоніння шкіри, біль при дотику, пухирі
Дії: охолодження шкіри (прохолодна вода 10–15 хв), нанесення протиопікових засобів, рясне пиття, не проколювати пухирі, при великій площі ураження — звернутися до лікаря
4. Допомога при укусах/опіках морських організмів(контакт із медузами)
Дії:
5. Профілактика зневоднення
Висновок. Морське узбережжя є фактором підвищеного фізіологічного навантаження. Дотримання правил профілактики та знання алгоритмів першої допомоги забезпечують збереження здоров’я і боєздатності особового складу.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ЛІЦЕЇСТІВ «Виживання та здоров’я на узбережжі»
(з тестовими запитаннями)
Район навчально-польових занять: узбережжя Чорне море та Азовське море
1. Як морський клімат впливає на організм?
Основні фактори: висока вологість, активне сонячне випромінювання, солоне повітря, вітер, фізичні навантаження
Можливі ризики: перегрів, сонячні опіки, зневоднення, зниження уваги та витривалості
Пам’ятай: ✔ Пий воду регулярно ✔ Носи головний убір
✔ Користуйся сонцезахисним кремом ✔ Робіть перерви в тіні
ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ
I рівень (одна правильна відповідь)
II рівень (кілька правильних відповідей)
III рівень (ситуаційна задача)
Ваші дії:
IV рівень (аналітичне запитання)
АРКУШ ВІДПОВІДЕЙ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Пам’ятка «Виживання та здоров’я на узбережжі»
(для занять на узбережжі Чорне море та Азовське море)
I рівень (1 правильна відповідь)
II рівень (кілька правильних відповідей)
III рівень (ситуаційна задача)
Правильний алгоритм дій:
Оцінюється: послідовність, повнота, безпечність дій.
IV рівень (аналітичне запитання)
Орієнтовна відповідь:
Порушення питного режиму призводить до зневоднення, зниження витривалості, уповільнення реакції та концентрації уваги. Це може спричинити помилки під час виконання завдань і зниження боєздатності. Вода підтримує терморегуляцію та нормальну роботу серцево-судинної системи.
Узагальнення — штабний брифінг
1. Підрозділ «Розвідка» (географія)
Доповідь:
Акваторії Чорного й Азовського морів мають різні глибини та природні особливості. Чорне море — глибоководне, із стратегічними портами та складною гідрологією. Азовське море — мілководне, що обмежує використання великотоннажного флоту, але створює природні оборонні переваги.
Контроль узбережжя, портів і проток є ключовим для економічної та військової безпеки держави.
2. Підрозділ «Біозахист» (біологія)
Доповідь:
Морські екосистеми є індикаторами екологічної стабільності регіону. Масове «цвітіння» води, поширення медуз чи бактерій свідчать про порушення балансу. Біологічні фактори можуть впливати на здоров’я населення, рибні ресурси та функціонування інфраструктури.
Біомоніторинг — важлива складова системи безпеки.
3. Підрозділ «Хімзахист» (хімія)
Доповідь:
Морська вода містить солі, що діють як електроліти й прискорюють корозію техніки. Особливістю Чорного моря є наявність сірководню на глибинах понад 150–200 м, що створює додаткові ризики для підводних робіт.
Хімічний захист техніки та контроль стану води є обов’язковими умовами ефективних морських операцій.
4. Підрозділ «Медико-санітарна служба» (основи здоров’я)
Доповідь:
Морський клімат підвищує навантаження на організм: висока вологість, сонячна активність, вітер. Перегрів, зневоднення, опіки — основні ризики для особового складу.
Знання алгоритмів першої допомоги та профілактичні заходи зберігають боєздатність підрозділів.
Загальний висновок штабу
Чорне й Азовське моря — це не лише природний ресурс, транспортний коридор і джерело біорізноманіття. Це стратегічний простір, де перетинаються географічні, біологічні, хімічні та медичні фактори безпеки.
«Чорне й Азовське моря — це не лише природний ресурс, а ключовий елемент оборони України»