19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

ХІМІЯ У ТВОРАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Свято хімії та літератури

Про матеріал
Розробка позакласного заходу для старшокласників дасть уявлення про місце хімії серед наук про природу, стрияє розвитку вдумливого читання, викликає інтерес до різних шкільних предметів.
Перегляд файлу

ХІМІЯ У ТВОРАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Свято хімії та літератури

Мета:

  • дати уявлення про місце хімії серед наук про природу, пояснити роль хімії у фор­муванні наукової картини світу, її зв’язок

, з культурою і літературою;

  • розвивати навички виразного читання по­етичних творів;
  • виховувати в учнів інтерес до різних шкіль­них предметів.

Учитель - професія цілодобова, а якщо ти не навчишся захоплювати, мати творчі зацікавлення, то що ж цікавого в тобі знайдуть діти?

В. М. Ліванський

Не могу представить себе химика, не знакомого с высотами поэзии...

А. Е. Арбузов

Учитель хімії. Вітаємо вас на святі хімії та літератури.

Учитель зарубіжної літератури. Відомо, що хі­мія протягом усієї історії людства була загад­ковим предметом. Ця її особливість спонукала письменників і поетів описувати у своїх творах образи, навіяні роздумами про речовину і її пере­творення, порівняння, емоційні явища, процеси. Усе це робило художні твори яскравішими, об­разними, колоритними. Часто можна прочитати такі літературні вислови; «сталевий характер», «залізні нерви», «золоте серце», «свинцевий ку­лак», «срібний іній», «золота зоря», «свинцеві хмари» тощо.

Учитель хімії. Термін «хемія» («хімія») упер­ше згадується у трактаті Зосимуса - єгипетсько­го жреця з міста Панополіса (приблизно 400 рік нашої ери). Зосимус розповідає, що «хімії» або «священного таємного мистецтва» людей навчили демони, які зійшли на землю з небес.

Учитель зарубіжної літератури. Зосимус вважав, що першу книжку - чорну магію - викрав у праотця Ноя проклятий ним син Хам і продав її єгипетським жерцям. Отже, від Хама і бере ні­бито початок хімія, як «хамове ремесло». Історія розвитку хімії дуже складна. До хімії та хіміків протягом багатьох віків ставилися з презирством та зневагою. Так, письменник XVI століття Лео Африканус писав: «Хіміки - то є найбридкіша категорія людей; вони вічно бабраються в сірці та іншому смороді».

Читач. Вірш «У Стародавньому Єгипті».

У Стародавньому Єгипті

Виникла наука:

Срібло, золото вивчала,

Ліки і отруту.

Таємничою була

Для простого люду.

Жерці секрет зберігали

У країні всюди.

Та чужинці захопили

Папіруси, храми...

У Єгипті розігралась

Справжнісінька драма.

Викидалось все, палилось,

Навіть руйнувалось... 

Але все-таки нащадкам

Хімія дісталась.

У Європі процвітати

Алхімія стала,

Але інквізиція ,

Тоді вже не спала...

Видатних людей Європи

                 Саджали, палили...

Хоча безліч речовин

Тоді дослідили!

Розум, думку, справжню справу

Зупинить не можна!

Створювать нові сполуки

Це нам допоможе!

 

Учитель хімії. До відкриття періодичної систе­ми Д. І. Менделєєвим у хімії панував цілковитий безлад. Хіміки блукали у пітьмі, усі відкриття вони робили, покладаючись на свою інтуїцію та експериментальний хист.

Тріади Деберейнера, октави Ньюлендса, таб­лиця Л. Мейєра, спіраль де Шанкуртуа - це були лише перші намагання, перші спроби... Класифікації були недосконалими і неповними. Проблему вдалось розв’язати геніальному росій­ському вченому. Проте його відкриття визнали не відразу. Іноземні вчені здавна вважали Русь нерозвинутою країною. Видатний чеський хімік Богуслав Браунер, друг і сподвижник Менделє­єва, писав з цього приводу так: «Я бачив, як ця велика ідея залишалася без уваги, мабуть, тому, що належала російському хімікові»..

Читач. Степан Щипачев «Читая Менделеева»

 

Учитель зарубіжної літератури. Хіба можна за­лишитися байдужим до улюблених книжок під час уроку?! Як захоплює та чарує поезія Євгенія Баратинського.

Читач. Вірш «Осень»

...И вот сентябрь! Замедля свой восход,

Сияньем хладным солнце блещет,

И луч его в зерцале зыбком вод

Неверным золотом трепещет.

Седая мгла виётся вкруг холмов,

Росой затоплены равнины;

Желтеет сень кудрявая дубов,

И красен круглый лист осины.

Замолкли птиц живые голоса...

Безмолвлен лес, беззвучны небеса!

 

Учитель хімії. Створюючи такий яскравий об­раз, автор наголосив на хімічній сутності яви­ща. У чому вона полягає? Як ви вважаєте, які хімічні та фізичні властивості лежать в основі поетичних картин? (Відповіді учнів.)

Можемо пояснити деякі хімічні сюжети в ху­дожніх творах. У них зображено хімічні понят­тя, описи хімічних перетворень, застарілі хімічні терміни, що змушують задуматися про зв’язок наук - хімії та літератури:

Учитель зарубіжної літератури. Хто із вас зна­йомий із творами Джоан Роулінг про Гаррі Пот­тера? У книжці «Гаррі Поттер і філософський камінь» описано досліди алхіміків. У середні віки в алхіміків обов’язковим складником «фі­лософського каменя» і проявом одного з «осно­вних витоків природи» була сірка. Крім того, у романі Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто» абат Фаріа вдавав, що у нього шкірна хвороба, і йому для її лікування дали сірку. Пам’ятаєте, для чого завзятий абат використовував сірку?

 (Відповіді учнів.)

Не менш яскравим персонажем знаменитого твору Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто» є абат Фаріа, якого знаменитий письменник «поселив» у сусідню камеру Едмона Дантеса в замку Іф. Саме цей справжній учений став наставником Едмона в замку Іф і допоміг йому прийти до образу ідеальної істоти. Чи існував абат Фаріа насправді? Або його образ такий же плід авторського вимислу, як і сам Граф Монте – Крісто? Так, абат Фаріа – це реальна історична персона. Насправді абат Фаріа володів технікою гіпнозу, якої навчився в Індії, де народився. Як у романі, абат Фаріа мріяв про незалежність свого народу, умів гарно говорити і вести за собою людські маси. І в реальному житті Фаріа побував у ролі злочинця за свої сміливі ідеї щодо свободи свого народу. Як дуже небезпечного злочинця, скутого в ланцюгах, його відправляли в Лісабон, а через три роки невідомий покровитель допоміг сміливому вченому втекти до Франції. Його книга про гіпноз і гіпнотичні сеанси у Франції мала величезний успіх, але за змову проти уряду абата знову заточують в одиночну камеру в Бастилії. І знову зухвала втеча, яка не вдався книжковому персонажу Дюма. І абат Фаріа бере участь у штурмі Бастилії. І все-таки, як і книжковий персонаж Дюма, реальний абат Фаріа помер у в’язниці в 1819 р. Але не в замку Іф.

 

Під час вивчення оповідання Артура Конана Дойла «Собака Баскервілів» ми звертаємо увагу на опис собаки.

Читач. «...Да! Это была собака, огромная, чер­ная, как смоль. Но такой собаки еще никто из нас, смертных, не видывал. Из ее отверстой пасти вырывалось пламя, глаза метали искры, по морде и загривку мерцал переливающийся огонь. Ни в чьем воспаленном мозгу не могло возникнуть видение более страшное, более омерзительное, чем это адское существо, выскочившее на нас из тумана... Страшный пес, величиной с молодую львицу. Его огромная пасть все еде светилась голубоватым пламенем, глубоко сидящие дикие глаза были обведены огненными кругами.

Я дотронулся до этой светящейся головы и, отняв руку, увидел, что мои пальцы тоже за­светились в темноте».

Учитель хімії. Якою речовиною змащений со­бака? (Відповіді учнів.)

Люди помиляються. Конан Дойл також при­пустився істотної хімічної помилки. Якої? (Від­повіді учнів.)

Учитель зарубіжної літератури. Послухайте уривок із повісті Бориса Васильєва «А зорі тут тихі».

Читач. «Огромный бурый пузырь гулко вспу­чился перед ней. Это было так быстрое так близко от неё, что Лиза, не успев вскрикнуть, инстинктивно рванулась в сторону. Всего шаг в сторону, а ноги сразу потеряли опору, пови­сли где-то в зыбкой пустоте, и топь мягкими тисками сдавила бедра».

Учитель хімії. Який газ став причиною за­гибелі Лізи? (Відповіді учнів.)

Якого кольору вода і лід? (Відповіді учнів.) Дійсно, безглузде запитання. Вони безбарвні.

Учитель зарубіжної літератури. Та не у віршах поетів. Складні умови Першої світової війни при­звели, наприклад, до переоцінювання води, яка у повсякденному житті є звичною і доступною.

Читач. Вода!.. Бывало, встанешь утром рано,

И кран, с его металла белизной,

Забулькает, как соловей весной,

И долго будет течь вода из крана.

Учитель зарубіжної літератури. Так, немов про диво, згадувала про звичайну воду поетеса Віра Інбер у трагічні дні блокади Ленінграда.

Читач. Александр Твардовский «Василий Теркин»

     На войне,- в пыли походной,

В летний зной и в  холода,

Лучше нет простой, природной –

Из колодца, из пруда,

Из трубы водопроводной,

Из копытного следа, из реки, какой угодно,

Из ручья, из-подо льда, -

          Лучше нет воды холодной,

          Лишь вода была б вода.

Учитель зарубіжної літератури. Натхненні ряд­ки присвячували йоді й інші поети. А скільки створено казок, притч і легенд про воду, часто її образно називали «живою» і «неживою»!

...Всё мне видится Павловск холмистый,

Круглый луг, неживая вода ...

(Анна Ахматова из сборника «Белая стая»)

Звичайно, «неживої» води в природі немає. Це, метафора. Але наскільки образно і влучно можна назвати деякі властивості води завдяки поетичним рядкам!

«І буває вода то кислою, то гострою, то терп­кою, то гіркою, то солодкою, то густою або рідкою, то шкідливою або згубною, то цілющою або отруйною...» (Леонардо да Вінчі)

Учитель хімії. Навіть в усній народній твор­чості згадується ця тема.

 

Оголошуємо конкурс «Весела хвилинка» на знання прислів’їв, при­казок про воду. (Відповіді учнів.)

Прислів’я та приказки про воду

  • Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися.
  • Без води й борщу не звариш.
  • Без води і не туди, і не сюди.
  • Вода ума не мутить та й голови не смутить.
  • Ваша вода мокра, ще й зимна.
  • У воді стоїть, а води просить.
  • Вивели його на чисту воду.
  • Від великої води надійся шкоди.
  • Він, як вода, скрізь просочиться.
  • Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.
  • Він без кінця воду варить.
  • Він із води сухим вийде.
  • Він такий, що й у ложці води втопиться.
  • Він і на холодну воду дує.
  • Він у десятьох водах митий.
  • Вода найде собі дорогу.
  • Вода греблю рве.
  • Вода в решеті не встоїть.
  • В решеті води не наносиш.
  • Вода все сполоще, крім лихого слова.
  • Вода в одного бере, а другому дає.
  • Води - хоч топитись, та нема де напитись.
  • Води - хоч мийся, ліса - хоч бийся, хліба - хоч плач.
  • Водою воду не загадиш.
  • В океані води не зміряєш.
  • Вчорашньої води не доженеш.
  • Не все переймай, що по воді пливе.
  • Чим глибша вода, тим більша риба.
  • Глибока вода не каламутиться.
  • Глибока вода тихо пливе.
  • Де вода, там і верба.
  • Де вода, там і біда.
  • За водою підеш, то й не вернешся.
  • З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
  • І вода як на місці стоїть, то засмерджується.
  • Коло води ходячи, умочишся.
  • Мала вода - великий шум.
  • Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
  • Не спитавшись броду, не сунься в воду.
  • Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.
  • Прийшло з води, пішло з водою.
  • Пролиту воду назад не збереш.
  • Проти води пливе.
  • Тиха вода береги рве.
  • Тиха вода найглибша.
  • У каламутній воді рибу ловлять.
  • Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.
  • Чий берег, того й вода.
  • Як води боятися, то не купатися.
  • Вода крапля по краплі і камінь довбає.
  • Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає. 

 

Учитель зарубіжної літератури. А тепер загадки.

  • Що видно, коли нічого не видно? (Туман.)
  • Без крил летять, без ніг біжать, без вітрила пливуть, без відра ллють. (Хмари)
  • Приходив - стукав по даху, йшов - ніхто не чув. (Дощ.)
  • Это - водные пустыни,

Волны, как барханы.

Здесь, среди бездонной сини, -

Штормы, ураганы. (Океан, море.)

 

  • Хоть на море мы похожи,

Мы внутри материка.

В нас порой впадают тоже

Ручеек или река.

С океаном не знакомы.

Назовите, дети, кто мы?  (Озера.)

 

  • Он и льет, и льет, и льет.

Мокрая погода.

Может это вертолет .

Сбрасывает воду?

Нет, вода из облаков.

Угадай, он кто таков? (Дождь.)

 

  • Вночі спить на землі, а вранці тікає. (Роса.)
  • Не п’є - живе, а нап’ється - помирав. (Сніг.)
  • Що цвіте без насіння? (Вода в річці.)
  • Навкруги вода, а з питвом - біда. (Море.)

 

Учитель хімії. Враховуючи значення води у життєдіяльності людини і всього живого на Землі, 2005 - 2015 роки було проголошено Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя». Організація Об’єднаних Націй проголосила 2005 - 2014 роки десятиріччям просвіти задля сталого розвитку, де­монстрації важливості хімічних знань.

 

Читач. Уривок із «Фауста» Гете
 

Я богословьем овладел,

Над философией корпел,

Юриспруденцию долбил

И медицину изучил.

Однако я при этом всем

Был и остался дураком.

В магистрах, в докторах хожу

И за нос десять лет вожу .

Учеников, как буквоед,

Толкуя так и сяк предмет.

Но знанья это дать не может,

И этот вывод мне сердце гложет,

Хотя я разумнее многих хватов,

Врачей, попов и адвокатов,

Их точно всех попутал леший,

Я ж. и пред чертом не опешу, -

Но и себе я знаю цену,

Не тешусь мыслию надменной,

Что светоч я людского рода

И вверен мир моему уходу.

Не нажил чести м добра

И не вкусил, чем жизнь остра.

И пес с такой бы жизни взвыл!

И к магии я обратился,

Чтоб дух по зову мне явился

И тайну бытия открыл.

Чтоб я, невежда, без конца

Не корчил больше мудреца,

А понял бы, уединясь,

Вселенной внутреннюю связь,

Постиг все сущее в основе

И не вдавался в суесловье.

 

Учитель хімії. Особливу увагу хочеться звер­нути на алхімію. Під, цим, терміном найчастіше розуміють сферу досліджень, метою яких було отримання золота і срібла з неблагородних ме­талів. Протягом тисячі років, незважаючи на поразки, алхіміки намагались досягти своєї мети. Після походів Александра Македонського (з 323 року до нашої ери) почався енергійний обмін ма­теріальними і духовними цінностями між грець­кою, єгипетською, персидською, вавилонською, індійською і навіть китайською культурами. Слід зазначити, що різносторонній взаємний обмін і переробка культурних цінностей у різних регі­онах земної кулі - складна історична пробле­ма. Пращури вважали, що природа живе і має душу. Вони були впевнені, що метали ростуть і дозрівають у лоні землі. Золото розглядали як дозрілий метал, а залізо - як недозрілий.

Таким чином, алхіміки за допомогою хімічного мистецтва намагались прискорити процеси до­зрівання, які в природі відбувались дуже повіль­но. У 2015 році людство відзначило1035-річчя від дня народження видатного таджицького вченого і лікаря епохи Середньовіччя Авіценни - Абу- Алі-аль-Хусейна ібн Абдаллаха ібн Сіни (при­близно 980-1037). Ібн Сіна не був алхіміком, хоч і визнавав, що метали складаються з двох головних начал - ртуті та сірки. На його знаменитих творах - «Канон лікарської науки» і «Книжка зцілюючих засобів» протягом багатьох століть вчились і виховувались люди багатьох країн світу.

Усе наше сучасне матеріальне оточення - про­дукція промислового хімічного синтезу. Багато поколінь алхіміків намагалися здійснити дослі­дження про перетворення одних хімічних еле­ментів на інші. Але його вдалося виконати лише фізикам XX століття завдяки ядерним реакціям.

Розглядаючи діяльність алхіміків, слід пам’ятати про те, що нового вони внесли у скарб­ницю знань порівняно з своїми попередниками.

Учитель зарубіжної літератури. Порятунок люд­ства, залежить від запобігання глобальній кризі сьогодні й у майбутньому - у розвиткові високої духовності. Мистецтво сприяє зростанню будь-якої людини, її творчих сил. Фанатично віддані хімії науковці водночас вирізняються широтою своїх поглядів і відкритим ставленням до на­вколишніх подій.

Учитель хімії. Ще Ломоносов стверджував: «Наука, праця й освіта - головні джерела до­бробуту».              .

Виконання пісні, мелодія «Червоної рути».

Дуже швидко пройшли

Наші роки у школі.

І почувши дзвінок,

Ми зітхаєм поволі...

На порозі своїм,

Щоб весь світ підкорити

І свої всі знання

У житті примінити.

Приспів:

Про шкільні роки

Будемо пам’ятати,

Бо нам є що згадати.

Ти мені повір.

Ми шкільних друзів,

Забувать не повинні,

Бо вони в нас надійні.

Хоч життя - це як вир.

 

 

Мрія в кожного є

І бажання таємне...

І доросле життя

Ми почнемо окремо.

Хочемо побажать

Всім щасливими стати

І для щастя свого

Зірку з неба дістати.

 

Учитель хімії. Цією піснею ми завершуємо свято хімії та літератури

Учитель зарубіжної літератури. До нових зу­стрічей!

docx
Додано
13 серпня
Переглядів
9
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку