Хліб - усьому голова

Грем’яцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Новгород-Сіверської міської ради

Чернігівської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

на тему:

«Хліб - усьому голова»

 

 

  Підготувала

     учителька початкових класів

      Бондаренко Ірина Григорівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема: « Хліб усьому голова».

Мета: ознайомити дітей із надходженням хліба на стіл, правилами поводження з хлібом, розвивати мовлення, словниковий запас слів, увагу, пам’ять; виховувати бережливе ставлення до хліба.

Обладнання: хліб, сіль, рушник, колоски

     Хід заняття

І. Організаційна частина

Вже дзвінок нам дав сигнал,                      Працювати час настав                                                                                                     Тож і ми часу не гаймо,                                                                                                                 До роботи приступаймо.

Сьогодні у нас виховне заняття. Тему дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

В полі  ріс я, колосився 

На стеблині уродився.

А тепер мене ви ріжте,

На здоров’я смачно їжте. (хліб)

- Отже, на сьогоднішньому занятті ми будемо говорити про хліб, як правильно з ним поводитися.

ІІ. Основна частина

1.              Розповідь з елементами бесіди

- Сьогодні ми, діти, поведемо з вами мову про велику святість народу — про хліб наш насущний. В усі часи, в усі віки, в усіх народів на землі було найбільшою святістю, коли на столі лежав хліб. Тяжко він діставався людям, але був найдорожчим за все на світі, бо давав життя. Недаремно ж і прислів’я є таке в народу: «Не ми хліб носимо, а хліб нас!» або «Не тяжко хліб носити, а тяжко без нього жити». У нашого народу є багато традицій, пов’язаних з хлібом, а тому ми сьогодні й поговоримо про них, щоб збагатити свої знання новими цікавими народними традиціями.

« Хліб » –  яке це коротке слово. Але скільки в ньому тепла. З хлібом пов’язано так само багато у нашому житті. Цей продукт харчування став символом праці і миру. З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб. Адже, хліб – це достаток. Люди це слово вимовляють з пошаною.

- А крім хліба, які вироби з борошна ви знаєте? (Калачі, батони, булочки, круасани, бублики, печиво, пряники).

2. Робота над прислів’ями

- Діти, які прислів’я ви знаєте про хліб?

Сила від хліба, хліб від землі.

Хліб - батько, вода - мати.

Зима без снігу, літо без хліба.

На чорній землі білий хліб родить.

Без солі й без хліба немає обіду.

Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.

3. Розповідь з елементами бесіди

- А зараз поговоримо про те, як хліб попадає до нас на стіл.

Спочатку трактористи орють землю, потім сіють зерно. Воно росте, наливається росою, ніжиться на сонці. Настають жнива, комбайни молотять зерно. А машини відвозять його на склад, там його сортують. Потім завозять у млин, де мельник меле його на борошно. Потім борошно завозять у пекарню. Там пекарі печуть хліб.

- Давайте на хвилинку уявимо  собі, що ми з вами пекарі. Які інгредієнти ми будемо додавати, щоб вийшов у нас смачний і запашний хліб?(Борошно, вода, дріжджі, сіль, цукор, олія).

Склад: борошно, сіль, цукор, вода, яйце, все перемішуємо і виходить у нас тісто. Кладемо у форму і випікаємо у печі. Пізніше його везуть у магазин, де ми його з вами купляємо.

4. Хвилинка  – цікавинка

З хлібом пов’язано дуже багато народних звичаїв і традицій.

- Вам було завдання знайти традиції про хліб, чи виконали ви це завдання?

Потрібно доїдати хліб – тому, що у ньому залишається твоя сила.

Коли виряджала мати в дорогу сина – давала йому хліб.

У нову хату заходять з хлібом, і гостей зустрічали з хлібом і сіллю.

На столі повинна лежати завжди паляниця, але ніколи не можна класти хліб сподом догори, бо то не годиться, то великий гріх. Якщо хліб так покласти, то він образиться і не буде в тій оселі затримуватися.

За давньою народною традицією, хліб в Україні дуже шанували. Без нього наш народ не уявляв свого життя. Народжувалася в родині дитина — до неї йшли з хлібом, щоб дитина росла здоровою і в достатку. Відбувалося весілля — йшли з хлібом, щоб молодята були щасливими і жили свій вік заможно.

Виряджали сина в далеку дорогу, мати загортала у вишиваний рушник свіжу паляницю і разом з рушником вручала її синові, щоб дорога була доброю і щасливою, щоб не голодував син ніколи і завжди повертався до отчого дому.

Справляли люди новосілля, то до них теж приходили з хлібом, щоб жилося у цій хаті щасливо і завжди було що їсти і пити. В останню дорогу проводжають людину і теж несли хліб. Це давні традиції нашого народу.Та й дорогих гостей ми завжди зустрічаємо хлібом-сіллю, адже і сіль дорого діставалася нашому народу, їздили за нею довгі дні й ночі аж у Крим. Важкою була дорога чумаків. Недаремно кажуть у народі: «Без солі не смачно, а без хліба не ситно».

5. Розповідь з елементами бесіди

Не раз в Україні вершив свою чорну справу лютий голод, коли сім’я не мала чого їсти, не було ні крихточки хліба, ні картоплі чи бурячка, ні морквинки, ні зернинки. Та навіть лободу на городах було всю з’їдено.

Затихла в Україні ніжна і чарівна пісня, перестав лунати сміх, навіть посмішка зникла з людського обличчя. Рот кривився від страшної муки, від голоду. Люди пухли без їжі і вмирали: старі, малі, молоді, бо не було хліба на такій родючій українській землі...

Це було в минулому столітті, у 1932 - 1933 році. Українців хотіли винищити голодом. Цілими сім’ями, цілими селами вимирали люди страшною, лютою і повільною смертю — від голоду. І ніякої думки більше не могло бути у головах людей, окрім як про хліб. Ні про що тоді людина не може ні думати, ні мріяти, ні мислити — лише про хліб. Це була людська трагедія. Її назвали Голодомор. Цю трагедію народ добре запам’ятав, зберіг у своїй пам’яті й передає від покоління до покоління. Від тоді люди почали добре ставитися до хліба, його шанують; коли він падає зі столу, його піднімають і цілують, щоб хліб не образився.

 Тому сьогодні ми повинні про це згадати і берегти хліб наш насущний, цінувати його та людську працю.

- Вам ще було завдання підготувати вірші про хліб. Хто бажає розказати?

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм,
Хай буде більше в світі нас, братів!
Хай в кожній хаті пахне короваєм,
Щоб люд ніколи хліба не просив!
(Олександр Будаш)

 

Бублик і паляниця
(П. Воронько)

Бублик житній паляниці 
 Говорив хвастливо:
          - Ти засмагла, чорнолиця,
 Зовсім не вродлива. 

Я ж біленький,солоденький,
Вигнутий красиво, 
У малечі викликаю 
Посмішку щасливу. 

І сказала хвастунові 
Паляниця свіжа:
- Ти – для діток подарунок,
Я – буденна їжа. Я до кожної родини
Йду щодня до хати.
Ти, як гість, у дім приходиш,
Я ж – як рідна мати. 

 

Хліб од зайчика 
(Валентина Каменчук)

 

Їздив заєць до млина,
П'ять пудів змолов зерна.
А зайчиха ніч не спала,
Паляниці випікала.

Рано-вранці у хустинці,
Принесли зайці гостинці:
Пташенятам і звірятам,
Хлопченятам і дівчатам.

Аж хрумтять окрайчики...
Добрий хліб од зайчика. 

 

ТВІЙ   ХЛІБ

(Лісненко Т.С.) 

 

Хліб на столі. Пахучий і рум”яний.

Неначе сонце встало з-за гори.

Лоскоче душу хліб святий, духмяний,

Неначе каже: „Їж мене, бери!” 

На рушнику гаптованім, строкатім,

Що мама вишила ,.. давно оте було…

Блаженний хліб… Молитвою у хаті

Враз роздалося. Наче зацвіло… 

А за вікном – жоржини гордовиті

Наївно знову стукають в шибки…

І чисті роси, сонцем не допиті,

Вже напувають житні колоски… 

Майбутній хліб. Яка важка дорога!

Це знають і старі, і молоді.І прикро так! 

І так бере тривога,Що десь голодні люди є й худі. 

А хліб, буває, викидають… 

-Нехай суха буханка і черства.

-Згадай, що люди голодають,

І їм як мед, пекуча кропива… 

Цінуймо хліб! Не кидаймо додолу!

Бо він святий, як ангела душа.

І він спішить до батькового столу,

До матері щоденно  й до тебе поспіша… 

І ось він тут, всміхається до тебе,

А за вікном зітхають явори…

Є сіль і хліб, і більшого не треба,

Цінуй його. Він твій. Бери…

 

***

Чи є ще більше щастя на землі,
Як сіять хліб, виплекувать достаток?
У хлібі тім життя бере початок,
В нім нездоланна сила трударів.
Нехай же з року в рік, із роду в рід
Не буде хліборобам переводу!
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж доки сонце ллє на землю світ!

***

Як пахнуть свіжі ще булки
Чи підрум’янена хлібина!..
Хліб не дається залюбки,
Над ним чиясь згиналась спина.
Я просто думаю собі,
Торкаючись земного плоду,
В якій натхненній боротьбі
Кується щастя для народу!
Є хліб у тебе на столі.
Подумай часом, не соромся.
Є люди, що достойні сонця.
А ти! Що ти даєш землі?
  (Микола Подолян)

 

- Діти, як ми повинні ставитися до хліба? (…)

ІІІ. Заключна частина

- Діти, люди яких професій задіяні в тому, щоб хліб потрапив до нас на стіл? (…)

- Які традиції і звичаї ви запам’ятали? (…)

- Як правильно поводитися із хлібом? (…)

То ж шануймо хліб, бо хліб – усьому голова.