ХМАРНІ СЕРВІСИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

2023 р.

АНОТАЦІЯ

У даній роботі автор розкриває деякі теоретичні та практичні аспекти теми «Хмарні сервіси та їх використання в освітньому процесі закладів професійної освіти».

Автором подається класифікація хмарних сервісів та їх використання в освітньому процесі закладами професійної освіти, що дає можливості для пошуку нових форм і методів роботи при викладанні навчальних дисциплін професійно-теоретичної  та професійно-практичної підготовки в ПЗ(ПТ)О.

Робота може бути цікавою для завідувачів майстерень і лабораторій, кабінетів професійно-теоретичної підготовки, майстрів виробничого навчання, викладачів спеціальних дисциплін професійних закладів у контексті вдосконалення їх професійної компетентності з питань використання хмарних сервісів.

ЗМІСТ

ВСТУП

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Хмарні сервіси для зберігання і синхронізації даних

1.1. Історія появи та розвитку хмарних сервісів

1.2. Характеристика сучасних хмарних технологій

1.3. Сучасні хмарні технології в освітньому процесі

1.4. Переваги та недоліки використання хмарних технологій у освітньому процесі

15. Створення дидактичних матеріалів засобами хмарних технологій

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Використання хмарних сервісів в освітньому процесі ЗП(ПТ)О

2.1. Методична розробка уроку або виховного заходу з використанням хмарних сервісів в освітньому процесі ЗП(ПТ)О

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Стрімкий розвиток інформаційних технологій в усьому світі веде до усвідомлення зручностей і переваг їх використання. Сьогодні до Інтернету може підключись практично будь-яка людина і безліч пристроїв обумовлює можливість переходу до так званих «Хмарних послуг». Завдяки хмарним технологіям освіта стає ще доступніше, адже, вчитися можна скрізь: у приміщенні та на відкритій місцевості.

Хмарні сервіси надають широкі можливості для створення різних навчальних ситуацій в яких здобувачі освіти можуть освоювати і відпрацьовувати навички необхідні в XXI столітті.

Актуальність цієї теми обумовлена тим, що сьогодні, в еру інформатизації суспільства, все більшого значення набуває проблема використання хмарних сервісів у навчальному процесі професійної освіти.

Мета роботи:  на підставі аналізу сучасної літератури дослідити і обґрунтувати використання хмарних сервісів в навчальний процес для підвищення його якості, висвітлення досвіду та особливостей їх впровадження на сучасному етапі.

Відповідно до мети, поставлені наступні завдання:

    Підібрати і проаналізувати педагогічні та методичні джерела інформації з теми підсумкової випускної роботи.

    Представити результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, у теоретичній частині даної роботи.

    Створити методичну розробку уроку виробничого навчанняз використанням хмарних сервісів.

Практична значущість дослідження полягає у тому, що використання хмарних сервісів дозволяє підвищити ефективність навчального процесу, забезпечити оволодіння навичками саморозвитку особистості, критичного мислення, а також дозволяє інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань та отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання.

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Хмарні сервіси для зберігання і синхронізації даних

1.1. Історія появи та розвитку хмарних сервісів

Історія хмарних технологій почалася досить давно. До 70-х – 80-х років відносять перші ідеї, які побічно торкалися того, що згодом і стало хмарними обчисленнями. Але все таки датою відліку сучасної історії cloud computing став 2006 рік, коли компанія Amazon, яка вже на той момент була однією з найбільших, презентувала свою інфраструктуру веб-сервісів, яка була здатна забезпечити користувачеві не лише хостинг, а й надати віддалені обчислювальні потужності клієнтові. Новинку сприйняли і схвалили такі гіганти, як Google, Sun і IBM, а в 2008 році про свій інтерес у цій галузі заявила корпорація Microsoft.

Хмарні технології пропонують масштабовану інфраструктуру і програмні засоби без прямої прив’язки до фізичних машин, при цьому економлячи витрати, серверні потужності і енергоспоживання під час простоювання. Хмарні технології – це можливість безлічі фізичних серверів бути єдиним обчислювальним середовищем. В цілому, сервіси хмарних обчислень є додатками, доступ до яких забезпечується через Інтернет за допомогою браузера або інших мережевих застосувань, наприклад, FTP-клієнта. Головна відмінність від звичного методу роботи з ПЗ полягає в тому, що користувач використовує не ресурси свого комп’ютера, або сервера своєї локальної мережі, а потужності, які надаються йому як Інтернет-послуга. При цьому користувач має повний доступ до власних даних і можливість роботи з ними з будь-якої точки світу і з будь-якого пристрою, але не обтяжений управлінням операційною системою, програмною базою, обчислювальними потужностями, за допомогою яких ця робота відбувається. Зберігання в хмарі не лише даних, а й додатків змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, при якій на стороні користувача зберігається мінімально необхідна функціональність. Таким чином, необхідність встановлювати необхідні оновлення програмного забезпечення, проводити перевірку на віруси й інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. Це також означає, що загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж коли додатки і дані розміщені на призначених для користувача комп’ютерах.

1.2. Характеристика сучасних хмарних технологій

Суть хмарних технологій полягає в перенесенні обробки даних з персональних комп’ютерів і робочих станцій на сервери всесвітньої мережі. В області комп’ютерного моделювання це означає розгортання програмних комплексів на ресурсах Інтернет.

Термін “хмарні технології” є сталим, в українській мові він має інше значення, ніж оригінал. “Cloud” окрім хмари має й інше значення – розсіяний; власне значення “розсіяний” і мається на увазі в англомовній термінології.

Хмарна обробка даних як концепція включає поняття:

• інфраструктура як послуга;
• платформа як послуга;
• програмне забезпечення як послуга;
• дані як послуга;
• робоче місце як послуга;
• інші технологічні тенденції, загальною рисою яких є впевненість, що мережа Інтернет у змозі задовільнити потреби користувачів в обробці даних.

Характеристики хмарних обчислень складається з п'яти основних:

•                   Самообслуговування на вимогу

Споживач, коли це йому необхідно, може самостійно задіяти обчислювальні можливості, такі як серверний час або мережеве сховище даних, в автоматичному режимі, без взаємодій з персоналом постачальника послуг.

•                   Широка доступність через мережу (Інтернет)

Можливості доступні через мережу; доступ до них здійснюється на основі стандартних механізмів, що забезпечує використання різнорідних тонких і товстих клієнтських платформ (наприклад, мобільних телефонів, ноутбуків, КПК).

•                   Об’єднання ресурсів в пул

Постачальник об’єднує свої обчислювальні ресурси в пул для обслуговування великого числа споживачів, використовуючи принцип множинної оренди (Multi-tenancy). Різні фізичні і віртуальні ресурси динамічно розподіляються і перерозподіляються відповідно до потреб користувачів. Виникає відчуття незалежності від місця розташування, коли замовник не знає і не контролює, де конкретно знаходяться обчислювальні ресурси, якими він користується, але, можливо, може визначити їх розташування на більш абстрактному рівні (наприклад, країна, регіон або дата-центр). Прикладом ресурсів можуть бути сховище даних, обчислювальна потужність, оперативна пам’ять, пропускна здатність, віртуальні машини.

•                   Здатність до швидкої адаптації

Обчислювальні можливості можуть швидко і гнучко резервуватися (часто автоматично) для оперативного масштабування під завдання замовника, і також швидко звільнятися. З точки зору споживача доступні можливості часто виглядають нічим не обмеженими і можуть бути придбані в будь-якій кількості в будь-який час.

•                   Вимірюваність послуги

Хмарні системи автоматично контролюють і оптимізують використання ресурсів через вимір деяких абстрактних параметрів. Параметри варіюються в залежності від типу послуги. Наприклад, це можуть бути: розмір сховища даних, обчислювальна потужність, пропускна здатність і / або число активних записів користувача. Використання ресурсів відстежується, контролюється; формуються звіти. Таким чином і постачальник, і споживач отримують прозору інформацію про обсяг наданих (спожитих) послуг.

З точки зору постачальника, завдяки об’єднанню ресурсів і непостійному характеру споживання з боку споживачів, хмарні обчислення дозволяють економити на масштабах, використовуючи менші апаратні ресурси, ніж вимагалися б у виділених апаратних потужностях для кожного споживача, а за рахунок автоматизації процедур модифікації виділення ресурсів істотно знижуються витрати на абонентське обслуговування.

З точки зору споживача, ці характеристики дозволяють отримати послуги з високим рівнем доступності (англ. high availability) і низькими показниками непрацездатності, забезпечити швидке масштабування обчислювальної системи завдяки еластичності без необхідності створення, обслуговування і модернізації власної апаратної інфраструктури.

Зручність і універсальність доступу забезпечується широкою доступністю послуг і підтримкою різного класу термінальних пристроїв (персональних комп’ютерів, мобільних телефонів, інтернет-планшетів).

Для демонстрації різниці між звичайними і хмарними сервісами можна розглянути послуги, що надаються хостинг-провайдером. При традиційному (звичайному) підході провайдер на місячній основі отримує фіксовану винагороду за використання його обчислювальних ресурсів (CPU, RAM, HDD і ін.). При цьому не має значення, чи використовував клієнт виділені йому ресурси в повному обсязі впродовж усього місяця чи тільки декілька днів, а решта часу обчислювальні ресурси простоювали.

У випадку надання хмарного сервісу використовується тип оплати “плата за використання”. Зазвичай за одиницю виміру часу роботи береться хвилина або година користування ресурсами. Крім того, хмарна інфраструктура надає користувачеві можливість за необхідності збільшувати чи зменшувати максимальні ліміти виділених ресурсів, користуючись тим самим еластичністю сервісу, що надається. Користувачеві хмарних сервісів не потрібно піклуватися про інфраструктуру, яка забезпечує працездатність сервісів, що надаються йому. Усі завдання по налаштуванню, усуненню несправностей, розширенню інфраструктури і ін. бере на себе сервіс-провайдер.

Значну роль у розвитку хмарних технологій зіграли технології віртуалізації, зокрема програмне забезпечення, що дозволяє створювати віртуальну інфраструктуру.

1.3. Сучасні хмарні технології в освітньому процесі

Одним із чинників розвитку творчого потенціалу та життєвої компетенції учнів через використання інформаційно-комунікаційних технологій є хмарна освіта. Впровадження хмарних сервісів у навчальний процес дає змогу об’єднати викладачів та учнів в єдиній онлайн-платформі. За даними Forrester Research  2021 року оборот глобального ринку хмарних сервісів зріс на 35 % і досяг позначки в 120 млрд доларів. Невдовзі спостерігатимуть перехід у хмари більшості сервісів – комунікаційних, ігрових, софтверних та інших. Поперше, це знизить витрати на апаратне забезпечення, оскільки з хмарним ПЗ можна впевнено працювати майже на будь-якому пристрої, включаючи планшети і смартфони, під які далеко не завжди можна підібрати адекватні офісні застосунки. По-друге, є можливість перенесення даних користувача, тобто відсутня прив’язка до якогось технічного пристрою: пошта, файли, листування у месенджерах, встановлені програми можуть підтягуватися автоматично, адже вони зберігаються в індивідуальному акаунті. Найпоширеніші хмарні платформи, які використовують в освіті:

• Google Classroom пов’язує хмарні онлайн-програми Google, надає доступ до платформи з комп’ютерів, планшетів та смартфонів, дозволяє зручно планувати терміни виконання завдання студентами;

• Blackboard серед інших свої послуг надає ПЗ для хмарного навчання. Так, Blackboard Classroom забезпечує організацію та проведення відеоконференцій у віртуальних класах, керування завданнями, аналітику їх виконання тощо;

• Knowledge Matters дозволяє моделювати хмарні бізнес-симуляції для імітації ситуацій, з якими студенти стикатимуться у діловому середовищі, тим самим даючи студентам можливість практикувати розв’язання реальних проблем. Симуляції кейсів орієнтовані на конкретні галузеві сценарії;

• Coursera – відома освітня хмарна платформа з різноманітними онлайн-курсами від відомих університетів та викладачів; • Office 365 Education від компанії Microsoft орієнтований на студентів та викладачів і призваний спростити навчання в Інтернеті;

• Classflow – це хмарне ПЗ, яке допомагає викладачам створювати інтерактивні форми занять та показувати їх студентам;

• Top Hat – освітній застосунок, який дозволяє студентам і викладачам взаємодіяти з матеріалами курсу та між собою: проводити опитування студентів, організовувати дискусії або надсилати матеріали для читання;

• D2L Brightspace – платформа онлайн-навчання для задоволення потреб педагогів і студентів, незалежно від того, де і хто вони. Її зручна інформаційна панель дозволяє викладачам відстежувати успіхи студентів.

• Twiddla – це он-лайн дошка, яка дозволяє працювати з текстом, малюнками, вставляти математичні символи та створювати прості геометричні фігури. Також на дошці можна організувати чат, в тому числі і звуковий. Сервіс безкоштовний та працює з будь-яким браузером. Twiddla - http://www.twiddla.com/

•  Cacoo – зручний сервіс для створення спільних схем та діаграм. Схожий на графічний редактор он-лайн, але має розширені функції спільної роботи: спілкування в чаті, редагування малюнку декількома користувачами, додавання коментарів. Cacoo - https://cacoo.com/

• Padlet: цифрова стіна с вашими документами та мультимедійними файлами. Padlet - https://padlet.com/
• Google ArtProject – інтерактивні музеї світу;

• Google Docs – онлайновий офіс;
• Google Maps – набір карт;
• Google Sites – безкоштовний хостинг, який використовує вікі-технологію;
• Google Translate – перекладач;
• YouTube – відеохостинг;

• Google Диск – єдиний простір для зберігання файлів і роботи з ними.
• Тестування, збір інформації за допомогою Google - форм.
• Спільне створення документів.

Цей перелік не є вичерпним, численні хмарні сервіси надають освітні онлайн-послуги і відрізняються набором можливостей, відсутністю або наявністю платної складової та її розміром.

1.4. Переваги та недоліки використання хмарних технологій у освітньому процесі

Виділяють кілька переваг, пов'язаних з використанням хмарних технологій:

1. Доступність – доступ до інформації, що зберігається на хмарі, може отримати кожен, хто має комп'ютер, планшет, будь-який мобільний пристрій, підключений до мережі інтернет. З цього випливає наступне перевагу.

2. Час – найбільша перевага, яке ви отримуєте - це час, який можна присвятити своєму бізнесу, не турбуючись про технічні питання. Хмара дозволяє зосередитися на бізнесі, а не на електропроводці, пропускної здатності мережі та підтримці інфраструктури. Замість цього, ви можете попрацювати над залученням клієнтів і підвищенням їх задоволеності. У той же час, потрібно розуміти, що в ряді випадків (ERP, CRM та ін.) Навіть хмарні рішення вимагають певного етапу впровадження та адаптації бізнес-процесів.

3. Мобільність – користувач не має постійної прихильності до одного робочого місця. З будь-якої точки світу менеджери можуть отримувати звітність, а керівники - стежити за виробництвом.

4. Економічність – одним з важливих переваг називають зменшену затратність. Користувачеві не треба купувати дорогі, великі по обчислювальної потужності комп'ютери та комплектуючі, ПЗ, а також він звільняється від необхідності наймати фахівця з обслуговування локальних IT-технологій. Витрати по капіталовкладеннях - одна з головних проблем малого бізнесу, особливо якщо ваш бюджет дозволяє тільки щось одне - або найняти кваліфікованого фахівця, або купити потужне обладнання. Хмара пропонує розміщення додатків без яких-небудь початкових капіталовкладень, а наявні кошти ви можете

використовувати на наймання фахівців або на обладнання офісу. Хостинг систем та ІТ-інфраструктури - один з головних приводів для переходу в хмару. Це відмінна можливість перевірити, як будуть працювати додатки, оцінити рівень сервісу і технічної підтримки, а також підвищити ефективність бізнесу в умовах обмеженого бюджету.

5. Орендність – користувач отримує необхідний пакет послуг тільки в той момент, коли він йому потрібен, і платить, власне, тільки за кількість придбаних функцій.

6. Самостійність – можливість використовувати або не використовувати ресурси на власний розсуд, не покладаючись на сторонні фірми, дуже зручна для невеликих компаній. Більшість хмарних платформ мають інтуїтивно зрозуміла кожному більш-менш досвідченому користувачеві консоль управління, за допомогою якої можна підключати необхідні ресурси, коли це потрібно. Просто виберіть надійного хмарного провайдера, до якого завжди можна звернутися за допомогою. Подібна простота призводить до того, що навіть у великих компаніях закликають відмовитися від ІТ-директорів - навіщо вони потрібні, якщо з плануванням ІТ і впровадженням ІТ-рішень може впоратися будь-який менеджер у відділі.

7. Вибір – завдяки зростанню конкуренції на ринку хмарних обчислень, стартапи мають широкий вибір провайдерів і того, що вони пропонують. Існує безліч готових рішень, які працюють за принципом зареєструвався і користуєшся - SaaS. Є зрілі пропозиції моделі PaaS такі, як Windows Azure, Heroku, Google App Engine і ін, які дозволяють розгортати власні рішення в хмарі. Цілий ряд постачальників пропонує послуги IaaS: Amazon, Rackspace, GoGrid і т.д., що дозволяє будувати в хмарі звичні корпоративним користувачам ІТ-середовища, не набуваючи у власність жодного сервера. Можна вибрати операційну систему, додаток, платформу і мову. Багато провайдерів працюють з додатками, написаними в. NET, Java, Ruby, Python і Node.js, і пропонують бази даних MySQL, MS SQL Server, PostgreSQL або різні реалізації NoSQL.

8. Гнучкість – всі необхідні ресурси надаються провайдером автоматично.

9. Висока технологічність – великі обчислювальні потужності, які надаються в розпорядження користувача, які можна використовувати для зберігання, аналізу і обробки даних.

10. Надійність – деякі експерти стверджують, що надійність, яку забезпечують сучасні хмарні обчислення, набагато вище, ніж надійність локальних ресурсів, аргументуючи це тим, що мало підприємств можуть собі дозволити придбати і містити повноцінний ЦОД (рис. 1.6).

Рис.1.4 – Переваги хмарних технологій та сервісів

Google Apps для бізнесу виділяє ці ж переваги, тільки додає, що при використанні їх cloud computing компанія захищає навколишнє середовище, пояснюючи це тим, що служби Apps працюють на базі центрів обробки даних Google, що відрізняються наднизьким енергоспоживанням, тому викиди вуглецю і енерговитрати при їх використанні будуть значно нижче при використанні локальних серверів.

Попри всі переваги, є також кілька проблем із хмарними освітніми платформами.

По-перше, це залежність від доступу до Інтернету, адже перебої в роботі послуг провайдерів або низька пропускна здатність послуг Інтернету можуть унеможливити онлайн-навчання.

По-друге, оскільки хмарні освітні технології залежать від послуг одного постачальника, неможливо перемикатися між постачальниками хмарних послуг. Тому критично важливим є вибір постачальника якісних хмарних послуг для надійного розміщення навчального контенту в його сховищі.

По-третє, існують певні небезпеки при розміщенні усіх навчальних ресурсів у хмарі, адже такі інтернет-системи можуть бути вразливими до кібератак. Ризики зростають при нехтуванні правилами хмарної безпеки: дефолтними налаштуваннями і паролями, зберіганням паролів від акаунтів хмарної інфраструктури на різних пристроях, відмовою від двофакторної аутентифікації.

Крім того, попри довгострокове скорочення операційних ІТ-витрат, перенесення освітніх навчальних ресурсів у хмару потребує інвестицій, розмір яких залежить від обсягів даних. Додаткових витрат потребуватиме навчання персоналу роботі у новій системі та передовим практикам безпеки.

Адже впровадження хмарних технологій у сучасну систему освіти робить навчання простим та цікавим досвідом для учасників з обох сторін навчального процесу. Студенти й викладачі можуть оцінити доступність та простоту хмарної освіти. Викладачі можуть створювати та проводити онлайн-курси для студентів де завгодно. Студенти можуть з’являтися на віртуальні іспити, ефективно заощаджуючи свій час та витрати.

Відтак, усі представники освітньої галузі відчувають позитивний вплив хмари, який у майбутньому лише покращуватиметься.

15. Створення дидактичних матеріалів засобами хмарних технологій

Для розвитку ІК-компетентності здобувачів освіти у ЦПТО № 1 м. Харкова застосовують форми й методи хмарних технологій, що враховують психолого-педагогічні особливості навчання здобувачів освіти: лекції (традиційні та інтерактивні), семінари, тренінги, вебінари, бесіди та дискусії, консультації (очні та дистанційні), самостійну роботу, демонстрації використання сервісів на конкретних прикладах, виконання практичних завдань, індивідуальну та групову проектну роботу, діагностичні заходи (педагогічне і психологічне тестування, анкетування, опитування, спостереження).

В своїй роботі майстри в/н та викладачі  активно використовують різноманітні хмарні сервіси:

Інтерактивна презентація

Для створення більш оригінальної презентації необхідно перейти на онлайн-сервіс Prezi. Вам не доведеться створювати окремі слайди з традиційним «перелистуванням». Презентація в Prezi виглядає єдиним великим полотном, інтерактивним полем, кожен з елементів якого може бути наближений і акцентований в потрібну Вам мить. Така презентація виглядає нестандартно.

(30 днів безкоштовно, потрібна реєстрація)

Інтерактивні картинки

Використання сервісів Тhinglink та LearningApps.org. Для узагальнення та систематизації знань учнів на уроці використовую інтерактивні завдання, які створені за допомогою таких сервісів як Тhinglink, LearningApps.org. Такі завдання дають змогу в ігровій формі засвоїти та перевірити рівень навчальних досягнень учнів.     

ThingLink - це сервіс, що дозволяє створювати мультимедійні плакати, а іншими словами, «розмовляючі картинки», на які наносяться маркери. При наведенні на них може з'являтися будь-який мультимедійний контент.   Наприклад: https://www.thinglink.com/scene/1044692128157925378

LearningApps.org - онлайн сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи, вікторини, кросворди, пазли та ігри. Наприклад: https://learningapps.org/3234226

Сервіс Umaigra дозволяє створювати дидактичні онлайн-ігри з різних навчальних предметів для учнів. UI може бути легко інтегрований в основний навчальний процес в якості додаткового навчального інструменту – ігрового, і в той же час ефективного, який використовуємо  в навчальному  закладі.

Сервіс Umaigra дозволяє створювати дидактичні онлайн-ігри з різних навчальних предметів для учнів. UI може бути легко інтегрований в основний навчальний процес в якості додаткового навчального інструменту – ігрового, і в той же час ефективного, який використовуємо  в навчальному  закладі.

Віртуальна дошка Padlet Padlet — це інструмент зі створення віртуальних дошок.  На дошці можна розміщувати текст, графічні зображення, мультимедійні файли, посилання на сторінки Інтернет, замітки.

Соціальний сервіс Padlet можна застосовувати: 

• для «мозкового штурму», для узагальнення та систематизації знань;

 • як майданчик для розміщення навчальної інформації;

  • для розміщення завдань на пошук інформації;

    • для спільного виконання домашнього завдання;

    • як місце для збирання ідей для проектів та їх обговорення.

https://padlet.com/n_mazur/qv2htqipb5bt

Мережеві сервіси Goоgle

Для створення різноманітних дидактичних матеріалів для учнів використовую також мережеві сервіси такі як: документи Goоgle, його таблиці, презентації та малюнки.

 Дидактичні матеріали створені за допомогою сервісу GoogleDocs, використовую як для різноманітних дистанційних заходів (олімпіад, проектів, веб-квестів, конкурсів), так і під час уроків як короткостроковий чи довгостроковий проект (заповнення спільної Google презентації), форма контролю(заповнення Google таблиці, Google форми), в залежності від завдання та мети навчання. Зручними у використанні є хмарні сервіси Google:

 • диск Google,

 • документи Google.

Диск Google– це більше, ніж просто сховище файлів.

Завдяки використанню Диску Google можна зберігати файли, ділитися ними з іншими користувачами, синхронізувати файли з різних пристроїв. Цей сервіс підтримує близько 30 форматів файлів.

Документи Google– це безкоштовний набір веб-сервісів. Він дозволяє легко створювати, спільно використовувати і змінювати документи в Інтернеті.

Документи, що створюються, зберігаються на спеціальному сервері Google. Це одна з ключових переваг програми, оскільки доступ до введених даних може здійснюватися з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернету (при цьому доступ захищений паролем).

Для організації освітнього процесу використовую сервіси Google для створення блогів, за допомогою яких відбувається підтримка взаємозв'язку з здобувачами освіти. Адже здобувачі освіти по-різному сприймають новий матеріал. Одному потрібно більше часу, іншому – менше. Матеріал, який міститься на блозі, діти можуть переглядати в зручний для них час та стільки разів, скільки їм потрібно. На блозі є можливість розмістити інформацію в будь-якій формі: презентації, відеофрагменту, відеоуроку, посилання на ресурс і тощо. Кожен здобувач освіти опрацьовує інформацію в зручній для нього формі.

Простим, зручним і розповсюдженим сервісом є сервіс компанії Google, розроблений на базі Google Apps – система управління навчанням Google Classroom.

Саме тому і виникло рішення хмарних технологій Google Apps (а саме Google Classroom) як засобу формування сталого зацікавлення у вивченні спеціальних дисциплін та вироблення ключових навчально-професійних компетентностей молодших спеціалістів нашого закладу.

Google Classroom є унікальним додатком Google, оскільки він розроблений саме для освітніх потреб. Ця платформа дозволяє використання викладачем всіх інтегрованих інструментів пакету (Google Drive, Gmail, YouTube, Google+, Google Hangouts, Google Photos, Google Docs, Blogger, Google Calendar, Google Sites, Google Maps).

У Google Classroom зручно працювати і майстру в/н і учню, оскільки сервіс забезпечує користувачів універсальним робочим апаратом, має зручний, інтуїтивно-зрозумілий інтерфейс і можливості, необхідні учасникам освітнього процесу.

Можна відправляти завдання студентам, організовувати тематичні обговорення з ними. Студент отримує завдання через сервіс, виконує його онлайн (наприклад, в Google Документах) і прикріплює свою роботу до завдання. Всі документи зберігаються в каталогах на Google Диску, до яких можна отримати доступ зі свого акаунту з будь-якого комп’ютера чи гаджета. Список виконаних робіт у реальному часі оновлюються в панелі майстра в/н  – він може перевірити роботу учня, поставити відповідну оцінку і написати йому коментар. Є функція для організації індивідуальних занять.

Простота у використанні, безкоштовність та високий рівень доступності Google Classroom та інших сервісів Google, які постійно оновлюються та вдосконалються, дає можливість викладачам різних дисциплін організовувати ІКТ-підтримку традиційної форми навчання (а також для перевернутого і дистанційного навчання), індивідуалізувати навчання і широко використовувати групові форми роботи. Google

Так як Google Apps надає широкі можливості в процесі формування ключових компетентностей учасників освітнього процесу.

Важливим навчальним та дидактичним засобом навчання є створенні курси з комп’ютерних дисциплін. Додаток Google Classroom також незамінний для організації дистанційної освіти учнів.

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Використання хмарних сервісів в освітньому процесі ЗП(ПТ)О

2.1. Методична розробка уроку використанням хмарних сервісів в освітньому процесі ЗП(ПТ)О

ПЛАН УРОКУ

Тема програми: Технології комп’ютерної обробки інформації

Тема уроку: Робота зі слайдами в програмі Microsoft Power Point. Редагування та демонстрація слайдів. Використання анімації в програмі Power Point.

Мета уроку:

Навчальна: формувати  вміння роботи в PowerPoint, зі створення та обробки слайдів, редагування, використання анімаційних ефектів та демонстрації презентації з ціллю оволодіння професійних компетентностей, засвоєння та закріплення основних можливостей роботи зі слайдами в програмі Microsoft Power Point.

Розвиваюча: розвивати технічне та логічне мислення, увагу, пам’ять здобувачів освіти, вміння використовувати теоретичні знання в практичній роботі уміння користуватися інструментами й командами PowerPoint; розвивати в учнів чіткість, послідовність, правильність дій.

Виховна: виховувати творче ставлення до роботи, самостійність організованість і відповідальність за виконану роботу; виховувати працелюбність, акуратність, свідоме відношення до праці, формувати навчально-пізнавальні та технологічні компетенції здобувачів освіти.

Тип уроку: урок вивчення трудових прийомів та операцій

Вид уроку: практична робота.

Форми і методи навчання: фронтальне опитування з використанням онлайн сервісів: learningapps.org, Google форми, Google документи, презентація,  демонстрація майстром виробничого навчання прийомів виконання роботи,  пояснення.

Дидактичне забезпечення:

Роздатковий матеріал: алгоритм створення презентації, завдання до практичної роботи.

Методичне забезпечення: Методична розробка уроку, мультимедійний проєктор,. комп’ютер, презентація, вправи  в онлайновому сервісі classtools.net, purposegames, studystack

Технічні засоби навчання: робочі місця, оснащені ПК; дошка; відеопроектор; OC Windows XP; Microsoft Power Point 2007

Міжпредметні зв’язки: інформаційні технології, основи роботи в Інтернет, технології комп’ютерної обробки інформації.

Методична мета: апробація роботи за допомогою електронної технологічної картки; самостійне виконання індивідуальної презентації, застосування  методів опитування через Інтернет, технологій Web.2, застосування персонального блогу для організації навчальної діяльності

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП       5 ХВ.

1.1. Перевірка наявності здобувачів освіти.

Рапорт старости (перевірка присутності учнів), оцінка їх зовнішнього вигляду, відповідність одягу вимогам естетики праці.

1.2.           Перевірка готовності здобувачів освіти  до уроку.

1.3.           Допуск учнів з техніки безпеки: проведення повторення правил в кабінеті при роботі за комп’ютером методом «ланцюжкового» опитування:

ІІ.  ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ     ~40 ХВ.

2.1. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

2.1.1Повідомлення теми, мети і очікуваних результатів уроку.

2.1.2. Цільова установка проведення уроку;

2.2. Актуалізація опорних знань та умінь. Перевірка ключових компетентностей, пов’язаних з досягненням мети уроку.

ПЕРШЕ ЗАВДАННЯ

За допомогою сервісу, нам необхідно вказати Елементи вікна редактора презентацій PowerPoin thttps://learningapps.org/1472720.

Визначити свої знання  Microsoft PowerPoin у грі “Хто хоче стати мільйоненром” https://learningapps.org/1491394 

ДРУГЕ ЗАВДАННЯ 

Давайте пригадаємо види ефектів анімації програми Power Point. А допоможе нам в цьому, он-лайн ресурс https://learningapps.org/1927471

Демонстрація майстром гри на он-лайн сервісі  https://www.purposegames.com/game/JB8iV714NfJ

Очікувана відповідь здобувачів освіти

ТРЕТЄ ЗАВДАННЯ

Необхідно на Google диску Урок 31 https://drive.google.com/drive/folders/11_f2oNDJBkDKtqhepDmzediR0Cuuulk9?usp=sharing дати відповіді на запитання тесту в Google формі

https://drive.google.com/drive/folders/17_nPudrFkytnhxv9UasUxvQgbC_2doxV?usp=sharing

ОЧІКУВАНА ВІДПОВІДЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

2.3. Формування нових знань та навичок

2.3.1. Пояснення майстра виробничого навчання (робота з презентацією).

2.3.2 Пояснення виконання завдання згідно роздаткового матеріала.

Пояснення характеру та послідовності виконання інструкційної картки, картки- завдання (Додаток1)

Пам’ятка для учнів щодо створення презентації (Додаток 2)

Результати роботи будуть фіксуватись в оцінювальній таблиці «Критерії оцінювання робіт здобувачами освіти та майстром»  (Додаток 2)

Відповідь майстра на запитання здобувачів освіти.

Підбиття підсумків вступного інструктажу.

ІІІ. Поточний інструктаж       180 хв.

3.1. Організація робочого місця. Розподіл учнів по робочих місцях, видача кожному учневі завдань.

Майстер роздає учням завдання з метою формування, закріплення та удосконалення умінь і навичок трудової діяльності.

ІV. Заключний інструктаж     45 ХВ.:

4.1. Підбиття підсумків виконання виконання учнями трудових завдань.

4.2. Аналіз  типових помилок.

4.3. Повідомлення та обгрунтування оцінок

Підбиття підсумків уроку:

4.3. Підбиття підсумків роботи на уроці.

Підсумкова оцінка згідно бланку критеріям оцінювання по кожній презентації.

4.4 видача домашнього завдання: Створити презентацію на тему «Як я бачу свою професію оператор комп’ютерного набору ».

4.5 Рефлексія

Внесіть в сектора свої оцінки від 1 до 5, а зауваження надішліть на електронну адресу майстра. «КВАДРАТ  ВРАЖЕНЬ»

ВИСНОВКИ

Мету дослідження досягнуто та виконано такі завдання:

1.               підібрано і опрацьовано 14 літературних джерел з теми дослідження, 9 з яких є педагогічною та методичною інформацією з теми підсумкової випускної роботи, у тому числі 5 – електронні та мережеві, на основі літературних джерел розкрито теоретико-методичні засоби використання хмарних сервісів в закладах професійної (професійно-технічної) освіти;
2.               охарактеризовано і систематизовано інформацію, отриманої з опрацьованих літературних джерел, що представлено теоретичною частиною даної роботи про використання хмарних сервісів в освітньому процесі закладів професійної освіти;
3.               розкрито сутність досвіду майстра виробничого навчання (на прикладі роботи ЦПТО № 1 м. Харкова).

Підготовка кваліфікованих робітників Центром професійно-технічної освіти № 1 м. Харкова здійснюється на основі Державних стандартів з професії.

Кожна навчально-виробнича майстерня обладнана згідно з переліком необхідних приладів, інструментів, пристосувань та обладнання, затверджених у навчальних планах або у Державному стандарті з професії.

Адміністрація приділяє особливу увагу постійному удосконаленню навчально-виробничих майстерень з метою поліпшення умов для придбання слухачами практичних знань, умінь та навичок у роботі для подальшого освоювання нових технологічних процесів згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Робота майстра виробничого навчання має бути системною.  Особливу увагу слід приділяти створенню можливостей  для створення різних навчальних ситуацій, в яких здобувачі освіти можуть освоювати і відпрацьовувати навички необхідні в XXI столітті: інформаційна грамотність,   мультимедійна грамотність, організаційна грамотність, комунікативна грамотність та  продуктивна грамотність – здатність до створення якісних продуктів, можливість використання засобів планування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Архіпова Т.Л. Використання «хмарних обчислень» у вищій школі [Електронний ресурс] / Т.Л. Архіпова, Т.В. Зайцева // Інформаційні технології в освіті : зб. наук. пр. Вип. 17 / М-во освіти і науки України, Херсонський держ. ун-т; редкол. О.В. Співаковський [та ін.]. – Херсон, 2013. – С. 99 – 108. – Режим доступу: http://ite.kspu.edu/issue-17/p-99-108.
2.   Буртовий С. В. Хмарні технології в освіті: Microsoft, Google, IBM [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://oin.in.ua/osvitni-hmary-microsoft-google-ibm-suchasni-instrumenty-formuvannya-osvitnoho-seredovyscha-navchalno-doslidnytskoji-diyalnosti-ditej/ – Заголовок з екрана
3.   Морзе Н. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень / Н. Морзе, О. Кузьмінська // Інформаційні технології в освіті : зб. наук. пр. Вип. 9 / М-во освіти і науки України, Херсонський держ. ун-т ; редкол. О.В. Співаковський [та ін.]. – Херсон, 2011. – С. 20 – 29.
4.   Морзе Н. Хмарні обчислення в освіті: досвід та перспективи впровадження / Наталія Морзе, Ольга Кузьмінська // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2012. – № 1. – С. 109 – 114.
5.   Свириденко О.С. «Хмарні» технології та навчання у школі / О.С. Свириденко // Заступник директора школи : щомісячний журнал готових рішень. – 2012. – № 5. – С. 12 – 16
6.   Ольга Свириденко // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2012. – № 5. – С. 29 – 32.
7.   Соколова Л.Є. Досвід використання технології «хмарних обчислень» в мережевих продуктах для шкільної освіти / Л.Є. Соколова, В.І. Олевський, Ю.Б. Олевська // Інформаційні технології в освіті : зб. наук. пр. Вип. 9 / М-во освіти і науки України, Херсонський держ. ун-т ; редкол. О.В. Співаковський [та ін.]. – Херсон, 2011. – С. 81 – 88.
8.   Хміль Н.А. Розвиток засобів наукової комунікації як складової педагогічної науки в Україні (середина ХХ століття - початок ХХІ століття) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Хміль Наталія Анатоліївна ; Луганський національний ун-т імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2009. – 339 с.
9.   Хміль Н.А. Формування професійної готовності майбутніх педагогів до застосування хмарних технологій у навчально-виховному процесі – потреба сучасності / Н.А. Хміль // Научные труды SWorld. – Вып. 2(39). Том 11. – Иваново: Научный мир, 2015. – С. 33 – 36.
10. Хмарні обчислення. Вікіпедія. Вільна енциклопедія [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ – Заголовок з екрана
11. Что такое облачные технологии и зачем они нужны [Електронний ресурс]: Режим доступу:  https://sonikelf.ru/oblachnye-texnologii-dlya-zemnyx-polzovatelej/     

12.            Відкрита науково-практична Веб-конференція “Сучасний урок у професійній школі: здобутки та перспективи” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hegelnet.narod.ru/study .
13.            Відкритий консультаційний форум для педагогів професійної школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://hegelnet.narod.ru/consult.
14.            Міжнародний науково-практичний Інтернет-семінар «Інноваційні технології при підготовці фахівців» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://methodica.inf.ua/index.htm

1