Інтерактивні технології навчання та методика їх упровадження в професійно-теоретичну підготовку
Інтерактивні технології навчання та методика їх упровадження в професійно-теоретичну підготовку
м.Харків – 2024
Анотація
Метою даної роботи є обґрунтування необхідності впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес для підвищення його якості, висвітлення досвіду та особливостей їх впровадження на сучасному етапі.
Виходячи з мети, визначено такі завдання дослідження: здійснити аналіз наукових досліджень у галузі педагогіки, психології та методики навчання щодо застосування інтерактивних технологій на уроках; проаналізувати теорію і практику впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес.
У даній роботі розкриті деякі теоретичні, методичні та практичні аспекти теми сучасних технологій інтерактивного навчання у професійно-теоретичній підготовці у ПЗ(ПТ)О. Очікуваним педагогічним ефектом використання інтерактивних методів навчання є підвищення ефективності та краще засвоєння знань, умінь при викладанні навчальних дисциплін професійно-теоретичної підготовки в ПЗ(ПТ)О.
У практичній частині представлена методична розробка уроку з використанням інтерактивних методів навчання «Фотомонтаж. Відеомонтаж» з предмету Технології комп’ютерної обробки інформації .
1.1. Інтерактивні технології навчання: огляд літератури.......................................... 5
1.4 Використання в роботі інтерактивних технологій навчання.............................. 8
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................... 24
ВСТУП
Функціонування системи освіти в умовах воєнного стану характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, ефективних педагогічних та інформаційних технологій. Саме тому підтримка активного упровадження інновацій в освітню галузь під час війни стала одним із ключових напрямів роботи у ПЗ(ПТ)О.
В наш час освітяни багатьох країн докладають значних зусиль до перебудови процесів викладання та навчання задля підготовки учнів до життя у «суспільстві глобальної компетентності», підґрунтям якого є інформація і технології. Адже стрімкий розвиток технологій спричиняє зміни і у змісті праці та методах її організації, що впливає на зміну кваліфікаційних вимог до рівня спеціалістів.
Актуальність даної теми обумовлена необхідністю удосконалення та підвищення навчально-пізнавальної діяльності учнів професійно-технічної освіти. Метою даної роботи є обґрунтування необхідності впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес для підвищення його якості, висвітлення досвіду та особливостей їх впровадження на сучасному етапі.
Завдання дослідження:
1. З’ясувати сутність інтерактивних освітніх технологій навчання та виокремити відповідні інноваційні аспекти діяльності у зв’язку з впровадженням цих технологій в навчальний процес.
2. Проаналізувати теорію і практику впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес та представити результати дослідження з прикладами використання окремих елементів інтерактивних методів навчання на уроках професійно-теоретичної підготовки.
3. Створити методичну розробку уроку теоретичного навчання з використанням інтерактивних методів навчання.
Об’єктом дослідження є навчальний процес в закладах професійно-технічної освіти.
Предмет: використання інтерактивних методів, як засіб підвищення ефективності уроку інформатики.
Практична значущість дослідження полягає у тому, що використання інтерактивних методів дозволяє підвищити ефективність навчального процесу, забезпечити оволодіння навичками саморозвитку особистості, критичного мислення, а також дозволяє інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань та отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання.
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1.Інтерактивні технології навчання: огляд літератури
Інтерактивне навчання – це навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Якщо звернутися до історії виникнення інтерактивного навчання, то його зародки можна знайти за стародавніх часів. Так, Сократ примушував своїх слухачів шляхом запитань і відповідей знаходити «істину». Платон пропонував давати освіту дітям з шестирічного віку та розвивати їх за допомогою ігор, бесід, казок, пісень тощо. Конфуцій, у заснованій ним школі, не дотримувався регламентованих за часом і змістом навчальних занять. Навчання й виховання відбувалось у під час довільних бесід, які часто мали евристичний характер.
У колишньому Радянському Союзі в 30-і роки - початок 40-х на Східній Україні виникла ідея бригадно-лабораторної форми навчання, яка отримала назву «бригаднолабораторний метод». Ця форма роботи стала надто популярною і поступово перетворилася в універсальну форму організації навчального процесу. Основною навчальною одиницею студентів, які вивчали матеріал і виконували завдання, була бригада (група, ланка). Керував такою групою бригадир, якого обирали з-поміж себе самі учні. Робота в групах (бригадах) організовувалася за різними варіантами: порівнювалися результати різних завдань; колективно обговорювався однаковий матеріал, де лише одне питання відрізнялось. Це спонукало до жвавої дискусії, оскільки кожна група мала новий для себе матеріал. Потім порівнювалися результати, отримані різними групами. Тому їх застосування швидко виявило значні недоліки: зниження ролі викладач , відсутність у учнів мотивації навчання, неекономне використання часу. Через ці недоліки бригадно - лабораторний метод було засуджено і заборонено. Відповідно були втрачені і ті раціональні зерна, які ці методики містили.
У 30-50-х роках навчання у навчальних закладах СРСР розвивалося на основі класно-урочної системи, яка пропонувала переважно фронтальну організацію занять. Лише у 60-х роках у радянській дидактиці знову з'явився інтерес до групової форми навчання у зв'язку з вивченням проблеми пізнавальної активності, самостійності учнів.
У 70-ті роки важливий напрям досліджень загальних форм навчання був пов'язаний з навчально-пізнавальною діяльністю учнів в умовах колективної, групової, індивідуальної роботи в академічній студентській групі.
1.2 Актуальність інтерактивних технологій навчання
Інтерактивне (від англ. Inter – взаємний, akt – діяти) навчання можна визначити
як діалогічне.
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає у ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.
1.3 Систематизація інтерактивних технологій навчання
Підготовка висококласного фахівця під силу тільки тим педагогічним колективам, які об'єднані ідеями розвивального навчання, педагогіки співробітництва, сучасних педагогічних технологій – інтерактивних форм і методів, які дозволяють інтенсифікувати навчально-виховний процес.
Рис.1.3.1. Класифікація інтерактивних технологій
Більше, ніж 2000 років тому Конфуцій сформулював принципи навчання: "Те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам'ятаю; те, що я роблю – я розумію".
Саме активна, дійова позиція учня на занятті допомагає максимально засвоїти та використовувати знання, стимулювати розвиток мислення та уяви, викликати зацікавленість та позитивне ставлення до навчання.
При інтерактивному навчанні відбувається постійна активна взаємодія всіх, хто залучений до процесу навчання. При цьому ролі викладача в/н та учня перебувають у певній рівновазі: обидва працюють для того, щоб навчатись, ділитись своїми знаннями, досягненнями, певним життєвим досвідом.
За Пометун О.І., суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання співпраці), де й учень, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.
Інтерактивне навчання відбувається в активній взаємодії учнів у навчальному процесі, їх взаємонавчанні. Дослідження, проведені за кордоном (США), показують, що таке навчання різко збільшує відсоток засвоєння:
Рис.1.3.2. Навчальна піраміда
Постає питання: чому застосування інноваційних технологій навчання збільшує відсоток засвоєння навчального матеріалу? Вчені пояснюють це тим, що інтерактивне навчання – насамперед діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія викладача й учня, а 8не домінування викладача над учнем. На таких уроках учні знаходяться у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь
(наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною), під час яких формуються основні компетентності.
Завдання викладача ЦПТО № 1 м. Харкова – створити оптимальні умови для самоорганізації учнів, допомогти їм спроектувати свій власний життєвий шлях на основі доцільно обраного типу соціальної поведінки, ступеня активності та ціннісних орієнтацій, свідомо прийнятих норм людських взаємин.
На даний час розроблено безліч інноваційних технологій, і саме на деяких найпоширеніших пропоную зупинитись більш детально.
1.4 Використання в роботі інтерактивних технологій навчання
Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.
Інтерактивне навчання має на меті:
- створення умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання;
- формування у молодших школярів як предметних, так і загально-навчальних компетентностей;
- надання можливості кожному учню розуміти і рефлексувати з приводу того, що він знає і думає;
- вироблення життєвих цінностей;
- створення атмосфери співпраці, взаємодії;
- розвиток комунікативних якостей і здібностей;
- створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного учня відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захищеності, неповторності, значущості.
Інтерактивне навчання передбачає: моделювання життєвих ситуацій; вирішення творчих завдань; використання розминок (енергізаторів); використання рольових ігор; спільне розв'язання проблем тощо.
Задачі, які можна розв’язати одночасно:
- розвиток комунікативних умінь і навичок;
- емоційний контакт між слухачами ;
- вчитесь працювати у команді, прислухатись до думки свого товариша;
- знімає нервове навантаження слухачів, дає можливість змінювати форми
їх діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми.
Інтерактивні методи захоплюють слухачів, пробуджують в них інтерес та мотивацію, навчають самостійному мисленню та діям.
Завданням інтерактивних технологій навчання є підготовка особистості до реального життя, формування громадянської позиції, перехід від особистості учня, що самоідентифікується, до особистості, яка самореалізується. Інтерактивні технології навчання стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу. Освітні та розвивальні цілі виступають як супутні.
Використання інтерактивного навчання, на відміну від інших систем навчання, дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації (до 90 %); навчання орієнтоване, на відміну від традиційного, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень активності. Викладач, виступає як рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції.
2. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА
2.1. Вихідні дані
В еволюції професійно-теоретичної підготовки учнів, які обрали спеціальність оператор комп’ютерного набору ІІ категорії, в ЦПТО № 1 м. Харкова важливу роль відіграють: підготовки та форми й методи її реалізації.
Сучасний світ ПК такий різноманітний і широкий, настільки швидко розвивається, що кожний хто освоїв професію оператор комп’ютерного набору, знайде себе у сфері професійного використання:
• обслуговування комп’ютерних і інтелектуальних пристроїв, систем і мереж;
• обробки інформації та прийняття рішень;
• комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації;
• обслуговування комп’ютеризованих, інтегрованих і робототехнічних систем.
Для цього оператор комп’ютерного набору ІІ категорії:
Повинен знати: правила експлуатації комп’ютерної техніки і систем зв’язку; технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програмне забезпечення, що використовується; послідовність виконання операцій у комп’ютерних системах (мережах); стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації; діловодство; правила орфографії та пунктуації; технічні вимоги до магнітних дисків, паперу, витратних матеріалів для принтера; основи організації праці; основи законодавства про працю; правила захисту інформації.
Повинен уміти: виконувати операції з базами даних на комп’ютерному устаткуванні (введення, опрацювання, накопичення, систематизація та виведення інформації) відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних; готувати до роботи устаткування: магнітні диски, стрічки, картки, папір; працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням; оперувати з файлами, записувати текст на дискету або переносити на папір за допомогою друкувальних пристроїв; виконувати інші операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймати і контролювати вхідні дані, готувати, виводити та передавати вихідні тощо); керувати режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів і графічних документів, розрахунків таблиць, переліків, списків тощо); своєчасно застосовувати коригувальні дії в разі появи недоліків у роботі устаткування; доповідати відповідальному працівникові про виявлені відхилення від установлених норм функціонування комп’ютерного устаткування; здійснювати передавання (приймання) інформації по мережах відповідно до вимог програмного забезпечення; постійно вдосконалювати уміння та навички роботи з клавіатурою. У разі необхідності виконувати обов’язки секретаря керівника (організації, підприємства, установи), вести діловодство.
В навчальному плані підготовки оператора комп’ютерного набору ІІ категорії виробниче навчання займає більшу половину часу.
Знання, вміння і навички, сформовані в процесі вивчення цієї теми, мають велике значення в професії 4112. Оператор комп'ютерного набору. Згідно кваліфікаційної характеристики, оператор комп'ютерного набору II категорії повинен володіти систематичними професійними знаннями, вміннями та навичками на високому рівні, самостійно підбирати алгоритми для вирішення поставлених завдань по монтажу та відеомонтажу.
|
Номер і назва теми |
|
|
Тема уроку |
|
Тема 4. Обробка графічної інформації |
50 |
2 |
Фотомонтаж. Відеомонтаж |
Цілісними характеристиками навчальної групи ОС-11 виступають: згуртованість; мікроклімат; референтність; лідерство; толерантність; активність. Я, як класний керівник, повинна знати структуру між особистих відносин, щоб знаходити індивідуальний підхід до кожного члена групи. Організовуючи урок з використанням інтерактивних технологій, я вже маю на увазі ті реальні угрупування (по 3-5 чоловік), які є в колективі, об'єдную симпатизуючих один одному людей. Так, достатньо авторитетна група учнів може очолити підготовку і проведення цього заходу. Спираючись на своє коло спілкування, учні ефективніше можуть виконувати організаторські функції.
2.2. Проект підготовки фахівця
2.2.1.Структура інтерактивного уроку
При плануванні уроку інтерактивного уроку викладач має дотримуватись певних положень, а саме, доцільно розділяти відведений час на різні етапи.
Рис. 1.5.1. Структура інтерактивного уроку
Рис. 1.5.2. Розподіл часу між етапами інтерактивного уроку
2.2.2. Мотивація
Мета етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі можуть бути використані такі прийоми:
- коротка розповідь;
- бесіда;
- демонстрування наочності;
- нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам» тощо).
Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку.
2.2.3. Оголошення, представлення теми
Другий етап інтерактивного уроку — оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. Мета вчителя — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає викладач.
Формулювання очікуваних результатів уроку — це принциповий момент інтерактивного навчання, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.
Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:
- висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);
- чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;
- чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів;
- викладач має говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів.
Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку викладач має:
- назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;
- якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів;
- попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;
- нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів.
Цей елемент уроку займає не більше ніж 5 % часу.
2.2.4. Надання необхідної інформації
Мета етапу — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути мінілекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці викладач може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.
Рефлексія результатів учнями, що є природним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання. Рефлексія здійснюється в різних формах: як індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія. Вона застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.
1.2.5. Підбиття підсумків (рефлексія)
Методика проведення рефлексії на уроці містить наступні етапи.
1. Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи).
2. Відновлення послідовності виконаних дій (навіть незначних).
3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.
4. Виявлення і формулювання результатів рефлексії:
- предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання);
- способи, які використовувалися чи створювалися в ході діяльності;
- гіпотези щодо майбутньої діяльності. Рефлексія може подаватися у вигляді малюнків, схем, графіків.
3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 3.1. Урок з використанням інтерактивних технологій на тему: Фотомонтаж.
Відеомонтаж
План уроку Тема. Фотомонтаж. Відеомонтаж.
Мета:
Навчальна: формувати знання про типові операції з опрацювання мультимедійних
даних; ознайомити з основними прийомами роботи з розкадрування та шкалою часу; формувати навички використання відеопереходів та відеоефектів, створення назв і титрів засобами програми Windows Movie Maker.
Розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, уяву та креативність, лаконічність
та чіткість у висловлені думок, формувати науковий світогляд.
Виховна: виховувати інформаційну культуру, естетичний смак.
Основні терміни і поняття для вивчення: панель розкадрування, шкала часу,
операції з фрагментами, аудіосупровід, відеоефекти, відеопереходи, титри.
Обладнання: підручник, ПК з відеоредактором Windows Movie Maker та
підключенням до мережі Інтернет, мультимедійна дошка, проектор, роздавальний матеріал
Тип уроку Комбінований
|
Етапи уроку |
|
|
|
I. |
Організація початку уроку |
1 хв |
|
II. |
Мотивація навчальної діяльності |
2 хв |
|
III. |
Перевірка домашнього завдання |
5 хв |
|
IV. |
Актуалізація опорних знань |
3 хв |
|
V. |
Вивчення нового матеріалу |
7 хв |
|
VI. |
Первинна перевірка засвоєння знань |
8 хв |
|
VII. |
Первинне закріплення знань |
13 хв |
|
VIII. |
Контроль і самоперевірка знань |
3 хв |
|
IX. |
Підбиття підсумків уроку. Рефлексія |
2 хв |
|
X. |
Інформація про домашнє завдання |
1 хв |
Хід уроку
3.2. Організація початку уроку
1. Привітання.
2. Перевірка присутності учнів. (звітує черговий учень).
3. Повторення правил поведінки в комп’ютерному класі. Перш ніж сісти за комп’ютери слід пригадати всі правила безпечної роботи та поведінки в кабінеті інформатики.
Методичний прийом «Вільний мікрофон»
Діти, які тримають мікрофон називають одне із правил техніки безпеки, далі передають мікрофон наступному учневі, так триває доти, поки не перелічують всі правила ТБ.
Оцінювання: найактивніші учні отримують 2 бали, менш активні – 1, учні, які не приймали участь – 0балів. (Максимальна оцінка 2 бали)
3.3. Мотивація навчальної діяльності
3.3.1. Перегляд відео 3.3.2. Методичний прийом «Мозкова атака»
Переглянувши відеоматеріал змонтований фахівцем та порівнявши його з роботою початківця (вашою в даному випадку), видно, що різниця є. Що ж потрібно зробити, щоб покращити враження від вашої роботи?
Приблизна відповідь учнів: вдало налаштувати переходи між відеофрагментами та застосувати відеоефекти до деяких з них.
Оцінювання: учень, який найбільш точним буде у своїй відповіді отримує 2 бали, якщо будуть ще висловлювання 1 бал. Ті, що не висловили своєї думки 0 балів.
То ж давайте ознайомимося із цими засобами.
3.3.4. Перевірка домашнього завдання
а. Перевірка завдання заданого за підручником. Методичний прийом
«Щадне опитування»
Об’єднуємо учнів у дві групи по рядах варіантів. Ставлю питання, для першої групи. При цьому кожен учень першої групи дає відповідь на це питання своєму сусіду по парті – учню другої групи. Потім на це ж питання відповідає сильний учень, або я. Учні другої групи, прослухавши вірну відповідь, оцінюють учня першої групи. Питання для учнів 1 групи
1. Редактор Windows Movie Maker – це ?... (програма для створення та редагування аматорських фільмів)
2. Як називається документ Windows Movie Maker (проект)
3. Що станеться в разі переміщення аудіофайлу, який використовувався у
проекті, в інше місце? (музичний супровід буде відсутній)
4. Як називаються текстові написи на початку кліпу? (назва кліпу)
5. Файли яких форматів можна імпортувати до програми Windows Movie Maker?
6. Що характерно для основного етапу створення мультимедійного ресурсу? (створення й оброблення зображень, створення анімації, відео фрагментів, звукового супроводу, тексту)
Питання для учнів 2 групи
1. Що таке відеокліп? (короткий фільм, ролик)
2. Чим проект Movie Maker відрізняється від готового фільму? (зовнішнім
виглядом)
3. Як називаються текстові написи наприкінці фільму? (титри)
4. Що таке «Захоплення» відео? (це виконання додаткових налаштувань для завантаження з зовнішнього носія)
5. Що характерно для підготовчого етапу створення мультимедійного ресурсу? (створення сценарію)
6. Для чого призначена панель операцій з фільмами? (запису відео, монтажу фільму, завершення створення фільму).
Оцінювання: За кожну правильну відповідь 1 бал. Максимальна кількість
балів – 6.
б. Перевірка термінології. Методичний прийом «Місткий кошик»
Учні на папері малюють кошик і записують в ньому елементи вікна програми Windows Movie Maker. Потім один із учнів, зачитує ті елементи, які він записав, решта викреслюють зачитане ним. Наступний учень, доповнює. Той у кого залишиться найбільше не закреслених елементів, виявиться з найповнішим кошиком.
Оцінювання: за кожне не закреслене слово 1 бал + 1 бал за 5 закреслених слів.
|
Закреслені слова Кількість |
Бали |
Не закреслені слова Кількість |
Бали |
|
|
Від 1 до 5 |
0 |
1 слово |
1 бал |
|
|
Від 5 до 10 |
1 |
|
|
|
|
Від 10до15 |
2 |
|
|
|
|
Від 15 до 20 |
3 |
|
|
|
|
Загальна бал |
|
|
|
|
Тобто учень у якого у кошику 5 слів і всі закреслені отримує 1 бал, 0 балів, якщо у кошику менше ніж 5 закреслених слів. Загальний бал визначається сумою всіх набраних балів.
3.5. Актуалізація опорних знань
Методичний прийом «Асоціації на дошці»
Я на дошці записую слово «Відеоефекти». Учні називають ознаки цього поняття або асоціації, яке воно в них викликає. Коли асоціації закінчуються, я пропоную учням відібрати найхарактерніші для подальшої роботи. Оцінювання: найактивнішим 2 бали, менш активним – 1 бал, учні, що не виконували завдання – 0 балів.
3.6. Виклад нового навчального матеріалу
Міні лекція з елементами демонстрування
План вивчення теми
1. Додавання до відеокліпу ефектів.
2. Настроювання переходів між фрагментами відеокліпу.
3. Настроювання часових параметрів аудіо- та відеоефектів.
4. Створення назв і титрів.
Учні, у ході пояснення, роблять відповідні нотатки в зошити (міні-конспект)
Оцінювання: учні один в одного перевіряють наявність конспекту, конспект є – 1 бал, конспект відсутній – 0.
3.7. Первинна перевірка засвоєння знань
3.7.1. Робота з підручником (заповнення глосарію)
Також пропоную глосарій для сьогоднішнього уроку. Опрацювавши матеріал підручника, прошу заповнити таблицю означення термінів. А в Д/З за даним глосарієм вам потрібно буде скласти кросворд.
|
Слово |
Значення |
|
Панель розкадрування |
|
|
Шкала часу |
|
|
Операції з фрагментами |
|
|
Відеоефекти |
|
|
Відеопереходи |
|
|
Титри |
|
3.7.2. Заповнити таблицю «Кнопки розкадрування та шкали часу»
|
Кнопка |
Назва |
Призначення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оцінювання: кожна правильна відповідь 1 бал. Максимальний бал – 5.
3.7.3. Установіть відповідність між зображенням відеопереходу та його назвою
|
Зображення відеопереходу |
|
Назва |
|
|
|
Замкова щілина |
|
|
|
Діагональ, ніша |
|
|
|
В шаховому порядку, поперек |
|
|
|
Вихор |
|
|
|
Метелик, горизонтальний |
|
|
|
Око |
|
|
|
Діафрагма |
Оцінювання: кожна правильна відповідь 1 бал, максимальний бал – 7.
3.8 Первинне закріплення знань Практична робота «Створення відеокліпу» Початковий та середній рівні навчальних досягнень
1. Завантажте програму Windows Movie Maker. (1бал)
2. Імпортуйте в проект: 2 відео, 10 фотографій, 1 музичний супровід.(4 бали)
3. Збережіть проект у власній папці.(1бал) Достатній рівень навчальних досягнень
4. Встановіть відео ефекти за власним бажанням.(1,5бали)
5. Налаштуйте відео переходи за власним бажанням.(1,5 бали) Високий рівень навчальних досягнень
6. Уведіть титри та мовний супровід у фільм.(1 бал)
7. Покажіть фільм учителю та учням.(1бал)
8. Збережіть у власній папці.(1бал)
Оцінювання: згідно критеріїв. Максимальний бал – 12.
3.9. Контроль і самоперевірка знань
1. Перевірка глосарію з презентації викладача.
Оцінювання: кожна правильна відповідь 1 бал. Максимальний бал – 6.
2. Аналіз таблиць самооцінювання.
|
Вид роботи |
Отриманий бал |
|
Вільний мікрофон |
|
|
Мозкова атака |
|
|
Щадне опитування |
|
|
Місткий кошик |
|
|
Асоціації на дошці |
|
|
Міні-коспект |
|
|
Глосарій |
|
|
Заповнити таблицю |
|
|
Установити відповідність |
|
|
Практична робота |
|
|
Загальний бал |
|
3. Виставлення оцінки (переведення з бальної системи)
|
Кількість набраних |
|
|
Оцінка |
|
0 -5 |
3 |
|
|
|
5 – 10 |
4 |
|
|
|
10 – 15 |
5 |
|
|
|
15 – 20 |
6 |
|
|
|
20 – 25 |
7 |
|
|
|
25 – 30 |
8 |
|
|
|
30 – 35 |
9 |
|
|
|
35 – 40 |
10 |
|
|
|
40 – 45 |
11 |
|
|
|
від 45 |
12 |
|
|
3.10. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Пропоную учням вибрати смайлик, який відображатиме їхнє враження від уроку та написати чому. (Чи сподобався урок, який вид роботи найбільше сподобався на уроці, чи корисну інформацію вони отримали під час уроку,чи пригодиться вона їм в майбутньому, де вони зможуть її застосувати і т.п.).
|
|
Чому? |
|
(так собі) |
Чому? |
|
(не сподобався) |
Чому? |
Враження від уроку (добре)
Враження від уроку 
Враження від уроку
3.11. Інформація про домашнє завдання
1. Опрацювати тему «Створення кліпів. Настроювання часових параметрів аудіо та відеоряду. Відеоефекти та відеопереходи. Титри»
2. Скласти кросворд за даним глосарієм .
ВИСНОВКИ
Під час війни, і після її завершення головним завданням освітньої галузі є і буде забезпечення якості освіти на всіх рівнях. Тому цілком закономірним є проведення наукових досліджень в освіті та втілення їх результатів у практику
Досвід в ЦПТО № 1 м. Харкова показує, що ефективне дистанційне навчання стає реальністю за умови значних особистісних витрат викладача як на етапі розробки електронного курсу, так і в процесі супроводу навчального процесу. Саме особистісна позиція, відображена в курсі як система «присутності» викладача, буде залучати та утримувати учнів. Дослідження можливостей і потенціалу інструментів електронного середовища, аналіз кращих практик електронного навчання дозволяє полегшити та зробити цікавішою роботу викладача та учнів в даному напрямку. Обґрунтовано, що вміло підібрані інтерактивні методи мотивують учнів до навчання, сприяють виникненню в них інтересу до знань, пізнанню чогось нового, формують навички колективної співпраці, продуктивної взаємодії, ведення дискусії та обговорення тощо.
Як показав мій досвід, після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:
- учні набули культури дискусії;
- виробилося вміння проймати спільні рішення;
- поліпшились вміння спілкуватися он-лайн, доповідати;
- поглибилась мотивація;
- якісно змінився рівень володіння головними розумовими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
У будь-якому виді навчальних занять викладачі мусять застосовувати кілька методів навчання в різних комбінаціях. Застосування певних методів навчання залежить від завдання та умов кожного виду занять.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Варзацька Л.О., Кратосюк Л.М. Інтерактивні технології в системі особистісно зорієнтованої освіти. – Бібліотечка «Диво слова». – 2006. - №4. – 125 с.
2. Інтерактивні технології навчання / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко, Г.І.
Коберник та ін. – К.: Наук. Світ, 2004. – 86 с.
3. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод, посіб. / Авт.- уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002. – 136 с.
4. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтеракт. технологій навчання: Метод, посіб. / А. Панченков, О. Пометун, Т. Ремех. - К.: АП.Н. - 72 с.
5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф.пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров; Под ред.
Е.С.Полат. – 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2005. – 272 с.
6. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – 256 с.
7. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. Пометун. – К. :
Просвіта, 2007. – 144 с.
8. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
– 192 с.
9. Селевко Г. К. Альтернативные педагогические технологии / Г. К. Селевко.
– М. : НИИ школьных технологий, 2005. – 219 с.
10. Karnikau, R. and McElroy, F. Communication for the safety professional / R.
Karnikau and F. McElroy. – Chicago, 1975.
11. Шевчук С.С. Інноваційні підходи до навчання професії:
Методичнийпосібник. – Донецьк: ІПО ІПП УМО АПН України. – 2009. – 117 с.
12. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. Пометун. – К: СПД
Кулінічев Б. М., 2007.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку