Хрестові походи. Духовно-рицарські ордени

- Передумови та причини- Перші хрестові походи- Хрестові походи у ХІІ — ХІІІ століттях- Наслідки хрестових походів- Духовно-рицарські ордени

З середини VII століття Палестина стала місцем прощі і для християн, які приходили поклонитися Гробу Господньому, і для мусульман. Обидві релігії мирно співіснували одна з одною, але в 1071 році турки-сельджуки захопили Візантію разом з Палестиною і перекрили всі шляхи для прощі. Проща, Паломництво — це давній звичай, який полягає в мандруванні людей до святих місць заради очищення душі. Передумови. Гроб Господній — головна святиня християнського світу, гробниця в скелі.

У 1095 р. у Клермоні Папа Римський Урбан ІІ закликав християн вирушити у східні країни для «визволення Гробу Господнього з рук невірних» — мусульман». Учасниківпоходів називали хрестоносцями (вони нашивали на одяг хрести з червоної матерії), а самі походи — хрестовими.

Папа Урбан II у Клермоні закликає до Першого хрестового походу (Франчеко Айєц)У проповіді папа обіцяв хрестоносцям такі речі:- Повне прощення гріхів. Це було найважливішою обіцянку, оскільки давало хрестоносцям можливість очистити свою душу від усіх гріхів, навіть найтяжчих.- Захист церкви. Папа обіцяв, що церква буде молитися за хрестоносців і допомагати їм у їхній боротьбі.- Матеріальні нагороди. Папа обіцяв, що хрестоносці отримають землю та майно в Святій Землі.

Причини. Основна причина: загостерення суспільних суперечностей в ЄвропіЕкономічні: нагодазбіднілим європейцям збагатитися на СходіПолітичні: Візантія звернулася по допомогу у війні з турками-сельджуками. Соціальні: участь у поході Давала біднякам надію покращити своє матеріальне становище

Очікування суспільства. Селянство хотіло свободи та земель. Дрібне лицарство прагнуло отримати земліЦерковники хотіли зміцнити авторитет та зайняти нові територіїКнязі та барони прагнули запобігти усобицям та розколу всерединіКупці хотіли мати вигоду від торгівлі зі Сходом

Найвдаліший хрестовий похід. У результаті вдалося захопити Єрусалим та ряд земель утворивши на них свої держав Єрусалимське королівство, графство Тріполі, графство Едесса та князівство Антіохія. Значення: Розпочинає серію військових конфліктів між Європейськими державами та Близьким Сходом. Перший хрестовий похід1096—1099 рр.

Значення першого хрестового походу Призвів до тривалого конфлікту між християнами та мусульманами. Зміцнив владу папи в Європі. Сприяв розвитку торгівлі та культурного обміну між Європою та Близьким Сходом. Захоплення Єрусалиму під час 1 хрестового походу

Другий хрестовий похід. Другий хрестовий похід закінчився поразкою військ хрестоносців. На відміну від першого хрестового походу ініціаторами стали два монархи Європи котрі і очолили війська. Це були французький король Людовик VII та король Німеччини Конрад III. Другий хрестовий похід закінчився безрезультатно. 1147—1149 рр. 

Третій хрестовий похід був ініційований папою Григорієм VIII У поході взяли участь війська трьох європейських монархів: Річарда Левове Серце, Філіпа Августа та Фрідріха Барбаросси. Третій хрестовий похід не досяг своєї основної мети — повернення Єрусалима під контроль християн. Значення:- Для Європи похід зміцнив авторитет папства як духовного лідера християнського світу.- Для Близького Сходу похід призвів до зміцнення мусульманських держав у регіоні. 1189 — 1192 рр. Головна битва Третього Хрестового походу — облога Акри. Третій хрестовий похід

Четвертий хрестовий похід. Четвертий хрестовий похід був ініційований папою Іннокентієм III. Його початковою метою було звільнення Єрусалима від мусульман, але в результаті хрестоносці захопили і розграбували Константинополь. Вперше за свою історію місто не витримало облоги. Четвертий хрестовий похід був однією з найважливіших подій в історії середньовіччя. Він призвів до серйозних змін у політичному та релігійному житті Європи та Близького Сходу. Хрестоносці штурмують Константинополь1202 — 1204 рр.

Значення четвертого хрестового походу Розпад Візантійської імперії. Це ослабило християнський вплив у регіоні і відкрило шлях для поширення мусульманської експансії. Утворення Латинської імперії. Призвело до поділу християнського світу на православний і католицький. Цей поділ зберігається до наших днів. Послаблення християнських держав у Святій Землі. Захоплення Константинополя відрізало християнські держави від європейських союзників.

П’ятий, шостий та сьомий хрестові походи. П'ятий, шостий та сьомий хрестові походи були ініційовані папами Іннокентієм III, Григорієм IX та Іннокентієм IV у відповідь на завоювання Єгипту та Єрусалима мусульманами. У них взяли участь війська Фрідріха II, Людовика IX Святого та інших європейських монархів. Хрестоносці не досягли своєї основної мети — відвоювання Єрусалима під контроль християн. Вони були розбиті мусульманськими військами під проводом султана Аль-Каміля, султана Айюба та інших мусульманських правителів. Ці походи призвели до ослаблення християнських держав у Святій Землі, до міжконфесійного розколу християнського світу та до зміни ставлення до хрестових походів в Європі.

П’ятий, шостий, сьомий хрестові походи: основні події5-й хрестовий похід (1217-1221): захоплення Акри, поразка від мусульманських військ під проводом султана Аль-Каміля.6-й хрестовий похід (1228-1229): укладання миру з султаном Аль-Камілем, за яким Єрусалим був повернений християнам.7-й хрестовий похід (1248-1254): захоплення Дамаску, поразка від мусульманських військ під проводом султана Айюба.

П’ятий, шостий, сьомий хрестові походи: значення. Хрестоносці не досягли своєї основної мети — повернення Єрусалима під контроль християн. Розкол християнського світу. Королі стали претендувати на духовну владу в своїх країнах, міжконфесійний розкол в християнському світі зростав. Зміна ставлення до хрестових походів. Після невдач Хрестові походи стали розглядатися як марні та бездумні війни, які не приносять нічого, крім смерті та руйнування

Негативні - Насильство та жорстокість: численні людські жертви- Зростання розколу в християнстві: посилення ворожнечі між православним Сходом та католицьким Заходом- Руйнування пам’яток культури. Наслідки хрестових походів. Позитивні - Сприяння розвитку торгівлі та економіки- Поширення нових технологій і ідей- Поширення нових сільськогосподарських культур в Європі

Духовно-рицарські ордени Тевтонський рицарський орден. У 1190 р. німецькі рицарі заснували Тевтонський орден, щоб захищати християнських паломників у Святій Землі. Орден швидко зростав і міцнів, і до 1235 р. отримав статус папського ордена. У 1291 р. хрестоносці були вигнані зі Святої Землі. Тевтонський орден перейшов до Пруссії, де продовжував воювати з місцевими жителями. У 1525 р. прусський герцог Альбрехт Бранденбурзький ліквідував орден і перетворив його на світську державу. Загалом, тевтонський рицарський орден існував протягом майже 400 років.

Духовно-рицарські ордени Тамплієри. У 1119 році група французьких рицарів заснувала орден тамплієрів у Єрусалимі. Вони вирішили заснувати орден, який би захищав паломників і допомагав їм у їхній дорозі до Святої Землі. Отримали підтримку папи Інокентія II, який надав їм статус папського ордена. Тамплієри також були відомі своїми фінансовими здібностями. У 1307 р. Філіп IV Красивий звинуватив тамплієрів у єресі та змові проти королівської влади. Він наказав арештувати всіх тамплієрів у Франції. У 1312 році папа Климент V офіційно розпустив орден тамплієрів. Це було викликано тиском з боку короля Філіпа IV Красивого.

Духовно-рицарські ордени Госпітальєри. У 1099 році група італійських купців, які прибули до Єрусалиму заснувала госпіталь Святого Іоанна Єрусалимського, щоб надавати допомогу християнським паломникам. Вони отримали підтримку папи Інокентія II, який надав їм статус папського ордена. Також були відомі своєю гуманітарною діяльністю, заснували мережу госпіталів. У 1291 р., коли хрестоносців вигнали зі Святої землі, Госпітальєри перейшли до Родоса, проте у 1522 р. турки захопили Родос, і госпітальєри перейшли до Мальти. Згодом Мальту захопили французи, і госпітальєри покинули острів. Переїхавши до Риму, де існують і зараз під назвою Суверенний військовий орден Святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти.