Хрестові походи. Всесвітня історія.

Хрестові походи

Мета: визначити причини і перебіг хрестових походів для історії Середньовіччя; пояснити зміст термінів і понять «хрестові походи», «паломництво», «духовно-рицарські ордени»; вміння учнів розкривати причинно-наслідкові зв'язки між подіями; сприяти вихованню в учнів негативного ставлення до загарбницьких війн, незалежно від гасел, під якими вони відбуваються.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:визначати причини хрестових походів, хід подій та результати;орієнтуватися у хронології подій;давати оцінку ролі хрестових походів в житті середньовічної Європи.

План: Чому і як почались Хрестові походи. Словник. Якими були події Першого хрестового походу. Цікаво знати. Як розгортався Четвертий хрестовий похід. Кого об'єднали духовно-рицарські ордени. Якою була взаємодія європейського і східного світів під час Хрестових походів.

Чому і як почались Хрестові походи В ХІ ст. виникає нова грізна сила - турки-сельджуки. Вони завоювали значні території Малії Азії та перекрили шлях християнським паломникам до Єрусалима. У 1095 р. на церковному соборі в Клермоні Папа Римський Урбан II закликав християн до хрестового походу за звільнення Гроба Господнього з рук невірних. Віруючі з натхненням підтримали християнську церкву. Цей заклик був гаряче підтриманий, а слова «Так хоче Бог!» об'єднали найрізноманітніші стани європейського суспільства. На знак готовності негайно вирушити в похід чоловіки нашивали на одяг хрести з червоної тканини. Відтак воїнів стали називати хрестоносцями. Розпочалася епоха Хрестових походів. Усього протягом ХІ-ХІІІ ст. відбулося вісім Хрестових походів. Найвідоміші — Перший і Четвертий.

Словник: Хрестові походи – це військові експедиції ХІ – ХІІІ ст., організовані західним християнським світом проти мусульман з метою звільнення Єрусалиму та Святої Землі (Палестини). Хрестоносці – воїни, що брали участь у Хрестових походах.

Якими були події Першого хрестового походу Після заклику папи на Схід рушило охоплене релігійним запалом різношерсте воїнство, розпочавши таким чином у 1096 р. Перший хрестовий похід. Спочатку в похід на Схід вирушили натовпи охоплених релігійним піднесенням простих людей.  Основні сили хрестоносців-лицарів рушили у похід дещо згодом. Вони налічували близько 4 тис. лицарів і 25 тис. піхотинців. Попри те, що у хрестоносців не було єдиного командування, вони мали добре підготовлене військо, оснащене спеціальними облоговими баштами для здобуття міст. Долаючи спрагу, голод і хвороби, лише через три роки рицарі підійшли до Єрусалима і після облоги та штурму захопили його. Нарешті мету було досягнуто: у звільненому від турків Єрусалимі хрестоносці прихилили коліна біля храму Гробу Господнього. Радісна звістка про взяття Єрусалима облетіла всю Європу. Рицарів прославляли як мужніх і безстрашних героїв, а їхній приклад надихав нових учасників до походів.

На захоплених територіях хрестоносці утворили чотири держави: Єрусалимське королівство, князівство Антіохія, графства Триполі та Едесса. Найвпливовішим серед них було Єрусалимське королівство. В усіх державах запанували феодальні порядки. Населення не бажало підкорятися рицарям, тому їхня влада не була міцною. Згодом європейських феодалів розгромили турки-сельджуки.

Цікаво знати. Арабські джерела твердять, що хрестоносці “день за днем… грабували, завдаючи мусульманам незліченних бід, залишаючи по собі лише розорення й спустошення. Повсюдно вони сіяли вогонь своєї люті, були жорстокими й несправедливими до населення”.

 Як розгортався Четвертий хрестовий похід Наприкінці ХІІ ст. відоме італійське місто Венеція вело боротьбу з Константинополем за першість у Середземному морі. Венеціанці вирішили використати хрестоносців, аби витіснити Візантію з торговельних шляхів. Тому, замість звільнення Святої землі від мусульман, рицарське військо взяло в облогу столицю Візантії. У 1204 р. Константинополь було захоплено хрестоносцями. Уперше за свою історію це місто не витримало облоги. Після перемоги рицарі вирішили не йти на Єрусалим, а залишитися на території Візантії, створивши свою державу — Латинську імперію, що проіснувала майже 50 років. Серед хрестоносців, які брали участь у цьому поході, більшість були французами, відтоді на Сході всіх європейців почали називати франками.

Кого об'єднали духовно-рицарські ордени Початок духовно-рицарським орденам, що у XII-XIII ст. виникли на Сході, поклали Хрестові походи. Вони мали послужити святій справі — звільненню від мусульман, а також збереженню святих місць у Палестині й захисту паломників від «невірних». Для захисту християнських володінь від мусульман хрестоносці утворили духовно-рицарські ордени, які головною справою своєї діяльності вважали не молитву, а війну. Очолювані магістрами, а згодом — гросмейстерами, рицарі мали здійснювати акти милосердя і доброчинні справи. Найпомітніший слід в історії залишили духовно-рицарські ордени госпітальєрів, тамплієрів і тевтонців. Рицарі ордену госпітальєрів уважались одними з найкращих воїнів в Європі. Орден тамплієрів — захисник паломників. Тевтонці брали участь у колонізації та християнізації Центральної і Східної Європи.

ОРДЕН ГОСПІТАЛЬЄРІВ У Єрусалимі існував будинок для відпочинку паломників - госпіталь (притулок), який мав ім’я Святого Іоанна. Ченці спершу доглядали поранених, а потім почали воювати проти невірних. У 1113 р. папа офіційно визнав існування госпітальєрів. Після відвоювання мусульманами в 1309 р. Палестини госпітальєри заволоділи островом Родос, а коли турки-османи в 1522 р. захопили і його, орден перебрався на Мальту. Мальтійський хрест. Прапор Мальтійського ордену

ОРДЕН ТАМПЛІЄРІВ Його заснували в 1118—1119 рр. дев’ять французьких рицарів. Резиденція ордену розташовувалася в Єрусалимі, на місці храму Соломона. Десять років засновники приховували його створення. Лише 1128 р. папа затвердив його статут. Метою ордену було проголошено захист шляхів до Святої Землі та власне паломників. Тамплієри, на відміну від інших орденів, мали значний вплив у Європі. Печатка ордену Щит тамплієрів з хрестом – символом ордену

ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН Орден засновано у 1190 р. Німецькими хрестоносціями у Палестині На відміну від інших орденів, до нього вступили переважно німецькі рицарі. У Палестині орден залишався недовго, переселившись до Східної Прибалтики. За півстоліття орден завоював усі прусські землі й утворив на них свою державу. Ордени хрестоносців підпорядковувалися безпосередньо папі. Знак Тевтонського ордену. Озброєння рицаря (ІІ пол. XV ст.)

Якою була взаємодія європейського і східного світів під час Хрестових походів Хрестові походи, які тривали близько 200 років, сприяли активній взаємодії європейських та східних цивілізацій. Різні народи більше дізнавались один про одного, про навколишній світ, обмінювалися знаннями, що сприяло піднесенню національних культур. Хрестоносці змогли повернути в Європу ту частину античної спадщини, яка була загублена на Заході, але збереглася на Сході. Завдяки створенню нових карт пожвавилася і стала безпечнішою торгівля на Середземному морі, а це було вигідно і Сходу, і Заходу. Від арабів європейці навчилися виготовляти сталь і дзеркала, килими й шовкові тканини. Внаслідок Хрестових походів частина селян звільнилася від кріпацтва. За сприяння католицької церкви утворилися духовно-рицарські ордени.

Водночас Хрестові походи супроводжувалися руйнуваннями, грабунками і вбивствами тисяч людей. Незалежно від релігії їх жертвами ставали сотні і тисячі людей: і християни, і мусульмани, й іудеї. На початку 2000-х Папа Римський Іван Павло ІІ просив вибачення за насильства, вчинені під час Хрестових походів.