Роль мисливства та збиральництва в праобщині

Роль мисливства та збиральництва в праобщині  Виконав Студент Групи ІІ-23-1 Бабай Дмитро

Як вже зазначалося, основними формами господарства архантропів та палеоантропів було збиральництво та полювання. При цьому, в стадіальному розвитку праобщини, з її розподілом на ранню та пізню, кожна з наведених галузей займала домінуючу роль на протязі тривалого часу. При цьому відмовитись повністю від тієї чи іншої форми найдавніше людство не могло, оскільки як мисливство так і збиральництво доповнювали одне одного і давали можливість вижити людям у тих складних умовах раннього палеоліту

На вибір архантропами основного напрямку ведення господарства мало вплив багато чинників, з-поміж яких слід виділити наявність багатої флори і фауни, відносну забезпеченість ефективними знаряддями полювання та праці в цілому, згуртованість людських колективів, достатній розвиток засобів комунікації тощо

Припускається, що архантропи, внаслідок примітивного арсеналу знарядь полювання і праці, не могли ефективно проводити полювання. Тому, основною формою господарства для них було виключно збиральництво. При цьому, ми не відкидаємо того факту, що в раціоні найдавніших людей також була присутня м’ясна їжа, проте її джерела були досить різноманітними.

На кого полювали. Об'єктами мисливства залежно від фауни того чи іншого району були й різні тварини. В тропічній зоні — це гіпопотами, тапіри, антилопи, дикі бики тощо. Іноді серед кісток тварин, виявлених на шельських і ашельських стоянках, трапляються кістки навіть таких великих тварин, як слони. В районах, що лежали далі на північ, полювали на коней, оленів, вепрів, зубрів; іноді вбивали й хижаків — печерних ведмедів та левів, м'ясо яких також споживали.

. Не виключено, що архантропи могли вполювати кволу або хвору тварину, яка вже не могла втекти або чинити опір. Можна припустити, що люди могли виступати в ролі стерв'ятників, харчуючись залишками впольованої хижаками здобичі.

слід згадати про звичай канібалізму, що був розповсюджений в людському середовищі на протязі тривалого часу та підтверджується чисельними археологічними знахідками пошкоджених та розколотих людських черепів та кісток (особливо за часів неандертальців).

У високогірній зоні переважну роль у мисливстві, наприклад у неандертальців, відігравало полювання на гірських козлів, що видно із знахідок у печері Тешик-Таш.

Зазначимо, що за доби пізньої праобщини, полювання виходить вже на перше місце, що підтверджують археологічні дослідження. В чисельних печерах, гротах та відкритих стоянках палеоантропів виявлено велику кількість кісток впольованих давніми людьми тварин. Так, ми можемо стверджувати, що об’єктами полювання, в залежності від кліматичних умов, виступали мамонти, волохаті носороги, північні олені, дикі свині, коні тощо. З їх кісток та шкіри, особливо великих тварин, будували або огороджували житло (Молодове 1, Киїк-Коба, Чикурча, Ля Феррассі, Ле Мустьєр тощо), виготовляли одяг, деякі знаряддя праці (вістря, проколки, шила).

Збиральництво. На відміну від полювання, збиральництво було стабільним джерелом харчування для прадавніх людських колективів, яким займалися, як свідчить етнологія, переважно жінки. Незалежно від наслідків полювання, збирачі заготовляли продукти харчування (їстівне листя, коріння, бульби рослин, ягоди, певні фрукти та овочі тощо), забезпечуючи цим самим потреби колективу.

Збиральництво. Зазначимо, що саме завдяки збиральництву найдавніші люди почали поступово розселятися по території старого світу. І лише згодом, коли люди навчились ефективно полювати, можна спостерігати другий етап розселення, який, ймовірно, охопив прохолодні для проживання території Європи та Азії.

полювання, як домінуюча форма господарства. Слід також відзначити, що полювання має ряд переваг перед збиральництвом які виявляються в тому, що полювання, як домінуюча форма господарства, вело до постійної соціалізації людини та розвитку взаємовідносин в людських колективах. До них слід віднести: розвиток засобів комунікації, які б мали постійно вдосконалюватися для ефективного полювання. Подруге, здійснити успішне полювання могла лише група мисливців, і чим більше їх нараховувалося тим успішнішим мав стати результат, оскільки люди полювали не на одну тварину, а на ціле стадо. По-третє, без полювання було неможливим винахід та вдосконалення знарядь праці за допомогою яких розробляли туші вбитих тварин, обробляли шкіру та кістки. Згодом даний досвід та навики полювання потрібно було передати дітям, з яких мали вирости майбутні мисливці і одночасно майстри, котрі б забезпечили себе усім необхідним реманентом

Мисливство. Окрім цього, м’ясо було більш калорійним та кориснішим для людського організму ніж продукти збиральництва. Саме м’ясна їжа сприяла зміцненню фізичної будови людини і, як це би дивно не виглядало, розвитку мозку. Тому, саме з розвитком мисливських здібностей найдавніших людей та полювання в цілому, ми і вбачаємо прогресивний розвиток людства

Збиральництво. Одночасно зазначимо, що збиральництво, як форма ведення господарства також відіграла позитивну роль в історії людства. Зокрема, саме завдяки спостереженню за рослинами, людство змогло відкрити землеробство, яке на сьогодні залишається головним джерелом забезпечення людства продуктами харчування.

Використана Література. О. Л. Баженов ІСТОРІЯ ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету денної форми навчанняhttps://uahistory.co/pidruchniki/world-and-ukraine-history-integrated-course-6-class-gisem-2019/4.php