23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Хронологія та особливості її засвуювання на урокахі сторії

Про матеріал

Мета вивчення хронології в школі показати послідовність подій і явищ, тривалість їх у часі, підвести учнів до розуміння виміру часу і познайомити з системами літочислення. Мета визначає завдання:

1. Забезпечити в свідомості учнів правильне відображення історичного часу.

2. Сприяти розвитку їхніх часових уявлень.

3. Допомогти засвоєнню найважливіших дат, подій, часових категорій.

У шкільному вивченні історії дати умовно поділяють на основні і неосновні. Знайомити учнів з прийомами вивчення хронології слід починати з того, що вчитель креслить на дошці лінію часу. Дізнавшись про основні дати зазначеного періоду, учні розташовують події з ними пов`язані у хронологічній послідовності.

Перегляд файлу

Роботи з хронологією на уроках історії, як засіб міцного засвоювання  історичних подій.

Мета вивчення хронології в школі показати послідовність подій і явищ, тривалість їх у часі, підвести учнів до розуміння виміру часу і познайомити з системами літочислення. Мета визначає завдання:

1. Забезпечити в свідомості учнів правильне відображення історичного часу.

2. Сприяти розвитку їхніх часових уявлень.

 

3. Допомогти засвоєнню найважливіших дат, подій, часових категорій.

У шкільному вивченні історії дати умовно поділяють на основні і неосновні. Знайомити учнів з прийомами вивчення хронології слід починати з того, що вчитель креслить на дошці лінію часу. Дізнавшись про основні дати зазначеного періоду, учні розташовують події з ними пов`язані у хронологічній послідовності.

Особливо важливо, щоб учні засвоїли поняття “ера”, а також усвідомили сутність зворотного відліку часу в історії. Для того, щоб учні усвідомили сутність хронології виконуються спеціальні завдання, використовуючи для цього стрічку часу. Вчитель називає дату історичної події, а учні визначають століття цієї події і відшукують її місце на стрічці часуОсобливістю історичного факту є його хронологічні рамки. Визначення часу історичної події чи процесу ми даємо учням з більшою чи меншою точністю залежно від характеру дослідження та його історичного значення. Так, початок промислового перевороту на Українінеможнаокреслити точною датою. Ми говоримо: «Тридцяті роки XIX сторіччя». Рік, коли посівцарський престол Михайло Романов, ми небудемоконкретизувати днем і місяцем, а просто скажемо: «Початок па-юванняМихайла Романова— 1613 рік». Але в історії є такідати, якіучніповинні знати повністю, наприклад: 8 січня 1654 року, 14 грудня1825 року.

У методиці викладання історії вироблено низку прийомів, які допоможуть учням відновити чи збагатити свої знання з хронології.Насамперед йдеться про складання хронологічних таблиць. Учні пишуть у хронологічній послідовності дати і назви подій, що допомагає закріпити їх у пам’яті.У ході уроку школярі повинні вивчити мінімум обов’язкових дат, щоб,спираючись на них, вміти визначити в часі факти та історичні події.

Точною датою не вичерпуєтьсявизначення часу події. Іноді ми даємобільшконкретну характеристику моментіввизначальнихподій. Про подіїбитвипід Берестечком можнасказати словами французькогоофіцераШавалье: «... відхідосновноїбоєздатноїчастиникозацькоговійськавібувся в ніч на ЗО червня 1651 року, коли козакинепомітно для ворога вийшли з оточення», а про Льодовепобоїщескажемо словами поета: В суботу, 5 квітня, сіримсвітанковимранком...». Для того, щобконкретизуватихронологічнідати, існуєвизначення «тривалостіподії»,абопроцесу, щоодночаснодопомагаєзакріпленнюхронологічнихдат. Наприклад, установленнютривалостіісторичноїподії: гетьмануванняБ. Хмельницькоготривало 9 років (з 1648 до 1657 р.), Півніічнавійна— 21 рік (з 1700 по 1721 р.), монгольське ярмо на землях Південно-Західної Русі — 120 років та ін.

У такий спосіб швидше й свідомо запам'ятовуються обидві крайні дати. Працюючи з хронологією, можна використовувати прийом обліку років рід сучасності: Київ був заснований у Vст., 16 століть тому; голодомор Україні припав на 1932—1933 рр., тобто 74 роки тому; Кримська війна почалася в 1853 р., тобто 155 років тому.

Вивчаючи історичні події й факти, ми часто використовуємо прийом хронологічного зіставлення двох чи більше подій, пов'язаних внутрішнім в'язком. Наприклад, «руські полки досягай річки Калки поблизу Азовського моря, де 31 травня 1223 р. відбулася вирішальна битва з монголами, і через 4 роки, в 1227 р., помер Чингізхан і почався новий похід військ Батия на Північно-Східну Русь». Або «Більшовикималирацію: поразкареволюції 1905—1907 рр. булатимчасовою. Рівночерез 10 років, улютому 1917 р., самодержавствобулоповалене».

Одним ізприйомівконкретизаціїхронології є встановленнязв'язкуміжісторичнимиподіями та основнимиетапамижиттяісторичнихдіячів, щоберуть участь у цихподіях, зокрема, введенняданих про віксторичнихдіячів. Дуже часто, говорячи про того чиіншогоісторичногодіяча, ми взагалі не вказуємойоговік. Найчастішецевідноситься до портретівдіячів, розміщених у підручникуабогероївпопулярнихісторичнихфільмів.

Так, майже на всіхзображеннях Ярослава Мудрого перед нами зрілий, досвідченийполітик і державнийдіяч у зенітіслави. Чи не створимо ми у школяра більшреальнеуявлення про плиністоричного часу, якщоскажемо, що у віці 36 роківвін, будучи новгородським князем, відмовивсясплатити урок Києву, як робиввінцераніше і всі посадники до нього. А в 41 ріквін «сів у Києві та показав перемогу і працювелику». Говорячи про останні роки життя й діяльності Ярослава Мудрого, підкреслюємо, що 20 лютого 1054 року у Вишгороді на 76 роціжиття князь помер. Не завадитьуявленню про час історичнихподійзгадка про те, що О. Герцен, народжений у рік початку навали наполеонівських полчищ наРосію, в 22 роки бувзаарештований і засланий, а помер у розквітітворчих сил у віці 58 років.

Усе вищесказанедозволяєзробитивисновок про те, що в методичнійнауцііснуєкількаприйомівконкретизаціїісторичнихфактів і подій, а саме:

  • визначення часу історичноїподіїз більшоючименшоюточністюзалежновід характеру досліджуваногоявища та йогоісторичногозначення;
  • конкретизаціяісторичного моменту за допомогоюособливихознак:установленнятривалостіісторичнихподій; прийомиоблікуроківвідсучасності;
  • хронологічнезіставленнядвохчибільшеподій, пов'язанихвнутрішнізв'язком;
  • установленнязв'язку з історичнимиподіями й основнимиетапамжиттяісторичнихдіячів, щоберуть участь у цихподіях.

Багаторічна праця в школі, а також робота з талановитими дітьми, підготовкадоучастіволімпіадахсвідчатьпроте, щоґрунтовнезасвоєнняхронологіївідбуваєтьсяшляхомсистематичнихтренуваньпам'яті. Ащоцейпроцеспроходивневимушенойтворчо, найкращевикористовуватирізніігри, завдання, метоюяких, зрештою, будеконкретизація й знанняосновнихісторичних дат.

Вивченняроліособистості в історіїнеможливе без знанняхронології. Для цього учням пропонуємо попрацювати з текстом підручника чи словника та скласти хронологію життя й діяльності історичної особистості.Наприклад, Іван Федоров: рік народження — невідомий. 1550 р. — працював у друкарні в Москві. 1564 р. — надрукував у Москві «Апостол». Хронологію життя й діяльності І.Федорова має наступний вигляд:

рік народження — невідомий

1550 р. — працював у друкарні в Москві.

1564 р. — надрукував у Москві «Апостол».

1565 р. — видав «Часослів». 1572—1575 pp. — працював в Україні.

1573 р. — жив у Львові.

1575— 1576 pp. — жив у селіДермани (Рівне).

1577— 1582 pp. — жив у містіОстрогі.

1573—1574 pp. — впершевидав в Україні книгу «Апостол».

1574 р. — видавпідручник «Буквар». 1574 р. — заснувавОстрозькудрукарню.

1578 р. — надрукував греко-старослов'янськийбуквар.

1580 р. — вийшла «Книга Нового Завіту».

1581 р. — видав «Хронологію» А. Рамши й ОстрозькуБіблію.

1583 р. — помер у Львові.

Завдання:

І.  Скількироків минуло міжмосковськимтаукраїнськимвиданням «Апостола»?

2.Підрахуйте, скількироків І. Федоров прожив в Україні?

3.Іззапропонованогохронологічноголанцюжкавиділітьдати, пов'язані з видавничоюдіяльністюпершодрукаря: 1426; 1574; 1500; 1580; 998; 1581; 1240; 1578.

4. Назвітьфакти з життя І. Федорова, якімалимісце в 1574 р.

При вивченнірізних тем як всесвітньої, так і вітчизняноїісторії, якідуженасиченіподіями («ЄвропапісляВіденськогоконгресу ( 1825—1847 pp.) — всесвітняісторія9 клас; «ВиникненняКиївської держави» — історіяУкраїни 7 клас та ін.)використовуютакіприйоми:

1.Указатидатиосновнихподій, наприкладвтемі«Національно-ви-июльнавійнаукраїнськогонароду 16481657 pp.»: рокиіснуванняУкраїнськоїдержави; перемогаукраїнськоговійська під Пилявцами; підписання Зборівського договору і т. д;

2.Розташувати дати відповідно до битв, поразку повсталих записатичорнимкольором;

3.Встановитипослідовністьподій;

4.Записатиподії за принципом: «почалося», «закінчилося»;

5. Співвіднести рік з відповідним сторіччям: 1097р.-XIст., 1861р.- XIXст.

6. у переліку дат позначитидати: (1) заходівщододержавотворення, (2) прийняттяосновнихдокументів, якимиросійський царизм обмежувававтономні права України, (3) селянсько-козацькихповстань XVII ст. (цейприйомдоцільновикористовувати при повтореннідекількох тем);

7.встановити, які з названихподійвідбулисяраніше: створенняпершого церковного братства в Україні:підписанняБрестськоїунії чи створенняКиєво-Могилянськогоколегіуму, козацькеповстання на чолі з Марком Жмайлом.

8.Використовуючи наведену нижче інформацію, підкреслити дати, що стосуються Англійської буржуазної революціїХУІІ ст.: 1629, 1603,1640, 1648, 1642, 1657, 1688;

9.установитихронологічнупослідовністьправлінняукраїнськихгетьманів: Ю. Хмельницький, І. Виговський, Д. Вишневецький, П. Полуботок, Б. Хмельницький, П.Дорошенко;

10.Вказатидати й події з історіїУкраїни, пов'язані з ім'ям І. Мазепи;

11. До інформації про подіюдобрати одну іззазначених дат (потрібнепідкреслити):

A) ЗапорізькаСічзнищена :1) 1779 р.;     2) 1773 р.;      3) 1775 р.

Б) Указ Петра І про заборонувиданьукраїнськоюмовоюбувприйнятий :

1) 1720р.;     2) 1719р.;      3) 1725 р.

B) «Вічний мир» міжРосією та Польщеюпідписаний у ... : 1) 1674р.;     2) 1686 р.;      3) 1688 р.

Г)  Співвіднести дату і подію:

1.1700—1721 рр.                                                      А. Проголошення Росії імперією

2.1721 р.                                                                      Б.Другий розподіл Речі Посполитої

3.1756—1763 рр. В.Російсько-турецька війна

4.1768—1774 рр.                                                      Г.Північна війна

5.1775 р.Д.Семирічна війна

6.1793 р.Е. Ліквідація Запорозької Січі

 

Роботі з хронології сприяють синхроністичні таблиці. Вони відображають одночасність (синхронність) подій або явищ суспільного життя в історії. Прийоми запам`ятовування головних фактів і пов`язаних з ними історичних дат базуються на смислових зв`язках і зв`язках з подіями, коли дата заучується чисто механічно з тим, щоб при повторенні, узагальненні і осмисленні вивченого викликати асоціацію з певною подією, допомогти учням усвідомити її роль і значення у загальному контексті історичних подій. Тренуючи пам'ять на знання хронології, доцільно використовувати текстові таблиці з певного періоду. Так, на узагальнюючомууроці з III періодуісторіїсередніхвіківможназапропонуватискластисинхроністичйтаблицю.

Роки

Наукові та географічнівідкриття

Англія

Німеччина

Нідерланди

Франція

1450-1550

 

 

 

 

 

1501-1550

 

 

 

 

 

1551-1600

 

 

 

 

 

1601-1650

 

 

 

 

 

Або, використовуючихронологію, наведену в кінціпідручникамож¬наскластисинхроністичнутаблицю з історіїсередніхвіків:

Століття

Західна та Центральна Європа

Близький Схід та Османська імперія

Китай

Індія

XI

 

 

 

 

XII

 

 

 

 

XIII

 

 

 

 

XIV

 

 

 

 

XV

 

 

 

 

 

Як уже зазначалосявище, засвоєннюісторичних дат сприяютьрізніігри:

  • вікторини («Що? Де? Коли?»);
  • складанняланцюжка дат (щоб стати переможцем, необхідно, крімпідручника, використовуватихронологічнийматеріал на картах і схемах, додатковулітературу);
  • «Урізнихкраїнах за двітисячироків» — граповторювально-узагаль-нювального характеру, коли у формі головоломки використанідвадцятьаботридцять дат, щостосуютьсянайбільшзначимихподій з історіїрізнихкраїн і народів;
  • складання «чайндата» (ланцюжка дат, у якомуостання цифра попередньоїдати є початком наступноїдати). Цезаняттяпотребує не лишебездоганногознанняхронології, але уваги й зосередженості;
  • комбіноване лото «Імена та дати». Ведучийдістає з шухлядифішки, на якихнаписаніімена 10 історичнихдіячів (усього 30 фішок, кожнеім'япишетьсятричі), та 10 ігровихполів, а гравціповиннізакрити на своємуполідати та події, пов'язані з цимім'ям. Виграє той, хтопершийзакриєфішкамисвоєігрове поле.Наприклад, от як виглядаєігрове поле № 1:863 рр., 1019-1054 рр.Фішки до нього:Кирило й МефодійнязьІгор,  Ярослав Мудрий.
  • з учнями старших класів, щоволодіютьвеликоюісторичноюінформацією і захоплюються предметом, можна провести історичнугру «Війни і мирні договори». Можназапропонуватиучнямрізніперіоди (XIX—XX ст., XIV—XVIII ст., X—XV ст.) та різніваріантигри (назвавши подію, показати на картімісцебитви, місцепідписання договору; змінукордонівдержави за договором; назватиіменаполководцівтощо). Суть гри: картки з датами розкладені на столі текстом униз. Учасникивибираютькартку, відповідають на запитання й у випадкуправильноївідповідікарткуберутьсобі. Виграє той, хто набрав нашбільше число правильнихвідповідей.

Запам`ятовуванню дат сприяєобразнепозначення часу, а також метод асоціювання. Завдання по засвоєннюхронологіїможуть бути найрізноманітнішими, наприклад: на вказаннядатиподіїабо на визначенняподії по даті; вибірпотрібноїдати з їхньогоперерахунку; співвіднесенняподії і дати; визначеннятривалості, хронологічноїпослідовностіподій; вибір з перерахунку тих дат, яківідносяться до певнихпроцесів; складанняхронологічнихрядів, таблиць; визначенняперіодів, етапів у розвиткуподій; визначенняосновоположнихподій.

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Історія України 9 клас (Пометун О.І., Гупан Н.М., Смагін І.І.)
Додано
24 серпня 2018
Переглядів
469
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку