Хто він - Д. І. Менделєєв?

Хто він - Дмитро Іванович Менделєєв?

155 років з дня відкриття періодичної системи

190 років з дня народження Д. І. Менделєєва

Місто Тобольськ

Батьки Марія Дмитрівна Іван Павлович

Гімназія, де навчався Менделээв

Микола Пирогов

Ришельєвський ліцей

Феозва Микитівна – перша дружина Д.І. Менделєєва

Рукопис Періодичної системи

1903 рік – Київський політехнік

“Ніч на Дніпрі”

Автор – І. Крамський

Автор – М. Ярошенко

Автор – І. Репін

О. П. Бородін був хіміком

Люба Менделєєва і О. Блок

О. Блок  « Твій батько ось який: він давно все знає, що буває в світі. У все проникнув. Не сховається від нього нічого. Його знання найповніші. Вони ідуть від геніальності, у звичайних людей такого не буває. У нього нема ніяких «переконань» (консерватизм, лібералізм тощо). У нього є все. Таке враження він і складає. Із ним зовсім не страшно, але завжди неспокійно, це від того, що він усе і давно знає, без розповідей, без натяків, навіть не бачачи та не чувши. Це все пізнання лежить на ньому дуже важко. Коли він зітхає та охає, він кожного разу зітхає про все разом; нічого окремого або відривчастого у нього немає – усе нероздільно. Те, що інші говорять, йому майже завжди не цікаво, тому що він усе знає краще за всіх…»

Адольф та Людвіг Нобелі

7 серпня 1887 року

Племінниця: «Д.І.Менделєєв вів постійно простий  спосіб життя. Вставав Дмитро Іванович, як правило, рано, не залежно від того, коли прийшлося лягти. Після того, як умився, йшов до свого кабінету, де пив одну, дві, а іноді й три чашки міцного та не дуже солодкого чаю, їв два чи три бутерброди з сиром, ковбасою чи шинкою. Вітався з присутніми на той час вдома членами родини та знову повертався до кабінету, де працював десь до пґятої години. Потім йшов на прогулянку – в залежності від погоди – від чверті години до півгодини. Він не любив безцільних прогулянок, купляючи в цей час книжки, іграшки для дітей або фрукти, рибу, солодке для столу. Обідав Дмитро Іванович завжди о шостій та любив, коли в домі є гості: хто-небудь із рідних чи близьких. Вино пив зрідка та й те не міцне, солодкого майже ніколи не їв. Після обіду любив бесіди з гостями, або читав пригодницьку літературу, детективні романи чи опис подорожей. Дуже полюбляв Жюля Верна, Майн Ріда, Фенімора Купера, Рокамболя. Одягався Дмитро Іванович дуже просто: вдома носив широку суконну куртку без пояса; мундир чи фрак, ідучи на роботу, одягав вкрай рідко, тільки на офіційні прийоми, надаючи перевагу простому строгому костюму у звичайні дні».

Дочка Ольга:  «Батько зовсім не терпів неробства, відпочинком йому була зміна занять. І діти за його прикладом вчилися переключатись з однієї справи на іншу. У вільний час він часто читав їм билини, вірші та казки О.С.Пушкіна.»

Син Іван: «Я не памґятаю, щоб він…підвищив коли-небудь на нас голос. Він звертався завжди виключно до нашої розумної та вищої сторони, ніколи нічого не вимагав та не наказував, та ми відчували, який би він був би засмучений нашою слабкістю, й це діяло сильніше благань та покарань. Я пригадую, як батько мені якось сказав: «Моя мати мене ніколи не сварила та не карала. Вона тільки плакала від моїх пустощів, та це діяло на мене сильніш за все…». 

Син - Василь