Історія жіночої спідниціВсе почалося з солом’яної спідниці, яку носили 3900 р. до н. е. Це був стандартний одяг як для чоловіків, так і для жінок у всіх давніх культурах. Перші спідниці з льону носили чоловіки. Цей простий одяг нагадував облягаючу спідницю, яка підперізувалась поясом. У часи Середньовіччя, коли активно розвивалось ткацтво та вдосконалювалися техніки пошиття одягу, чоловіки почали носити штани. А для жінок, сукні стали основним елементом повсякденного гардеробу. Починаючи з 1890-х років популярність спідниці як окремого предмету одягу зростала і набирала обертів. За цей час задушливі сукні в повний зріст жінки замінили на більш практичний одяг. Однак спідниці були довжиною до підлоги, і так тривало аж до 1910-х років. Справжня революція відбулася в 1960-х, з появою міні-спідниці Мері Квант. Вперше жінки отримали свободу вибору в питанні довжини нижньої частини вбрання. З того часу міні-спідниці стали невід’ємною частиною жіночого гардеробу.
Першим кроком у створенні красивого, стильного і зручного одягу є розробка його моделі-образу на папері з урахуванням модних тенденцій, зовнішніх даних і побажань замовника. Цим займається художник-модельєр — фахівець із розробки дизайну одягу. Авторські ідеї щодо створення нових виробів художник-модельєр відображає на папері, продукуючи велику кількість ескізів. Він звертає увагу на кожну деталь, ураховуючи особливості фігури й лінії крою, призначення виробу, якість конструкційних матеріалів, їх кольорове поєднання, специфіку фурнітури й аксесуарів тощо. Уміло користується комп'ютерними технологіями.
Ескіз моделі одягу — це пласке графічне зображення моделі одягу, виконане від руки, без застосування креслярських інструментів із приблизним дотриманням пропорцій частин його конструкцій. На художньому ескізі відображаютя: форму виробу, силуетні лінії; особливості матеріалів; вид оздоблення; колірні рішення.
Візуальні ілюзії в моделюванні. Під час створення моделі в кольорі для конкретної фігури замовника художник-модельєр враховує багато нюансів, пам'ятаючи, що горизонтальні лінії конструкції і смужки на тканині одягу візуально розширюють фігуру людини, вертикальні — подовжують її, косі звужують або розширюють талію і стегна, привносять динаміку в одяг, відволікаючи увагу від країв фігури
Практична робота. Послідовність виконання робочого ескізу швейного виробу1. Зобразити силует вашої спідниці.2. Розмітити частини одягу по горизонталі (наприклад, помітити лінію розташування кокетки, волана, оборки по низу виробу тощо).3. Позначити частини одягу по вертикалі (рельєфи, виточки, застібки тощо).4. Зобразити окремі деталі одягу (кишені, пояс, застібку тощо).5. Узгодити пропорції всіх деталей між собою і з моделлю в цілому.6. За допомогою ліній різної товщини, штрихів зробити зображення більш виразним. Зразок послідовності виконання ескізу