Тема: І. Карпенко-Карий "Сто тисяч". Проблема влади грошей, бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Засоби сатиричного змалювання (8 клас)
Очікувані результати:
предметні компетентності: учні самостійно читають текст комедії, коментують твір та вчинки дійових осіб; характеризують образи у творі; визначають основні засоби змалювання образу Герасима Калитки;
ключові компетентності: учні визначають проблеми, порушені у творі, розуміють їх актуальність для сучасного життя; висловлюють судження про бездуховність людини, про сенс людського життя; прогнозують можливі наслідки нерозумної діяльності;
емоційно-ціннісне ставлення: учні усвідомлюють те, що бездуховність – прояв зла в житті людини.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, кольорові картки, буктрейлер, таблиці, тести.
План уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Літературна вікторина.
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
2.1. Слово вчителя.
2.2. Робота в зошитах.
2.3. Перегляд буктрейлеру до трагікомедії «Сто тисяч».
III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.
3.1. Бесіда за змістом твору.
3.2. Асоціативний кущ.
3.3. Установіть відповідність.
3.4. Гра в дійових особах.
IV. Підсумок уроку.
4.1. Проведення тестового опитування.
4.2. Метод «Карусель».
4.3. Індивідуальне оцінювання учнів .
V. Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Літературна вікторина.
- Підтвердіть або спростуйте думку, якщо ви згодні, то піднесіть зелену картку, якщо ні – червону.
1. І. Карпенко-Карий народився на Сумщині. (Ні)
2. На одинадцятому році життя майбутній драматург почав учитись у Бобринецькій повітовій школі. (Так)
3. Коли Іванові було чотирнадцять років, батько влаштував його працювати секретарем у повітовому суді. (Ні)
4. Під наглядом поліції Іван Карпович перебував, коли жив у Бобринцях. (Ні)
5. І. Карпенко-Карий написав 18 п’єс. (Так)
6. У своїх творах Іван Карпович виявляє глибоке співчуття до трудящих, показує їх ненависть до хижаків-капіталістів. (Так)
7. Писати І. Карпенко-Карий почав ще у Бобринцях, навчаючись в університеті. (Ні)
8. Перша назва комедії «Сто тисяч» — «Гроші». (Так)
9. Гроші — улюблена тема розмов Герасима Калитки. (Так)
10. Роль Герасима Калитки прекрасно виконав Панас Саксаганський, рідний брат письменника. (Ні)
11. «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого належать до реалістичної соціально-побутової драми. (Ні)
12. В Єлисаветграді Тобілевич розпочав нелегальну політичну діяльність. (Так)
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
2.1. Слово вчителя.
Повідомлення теми і завдань уроку.
2.2. Робота в зошитах.
Учні записують тему уроку в зошити.
2.3. Перегляд буктрейлеру до трагікомедії «Сто тисяч».
III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.
3.1. Бесіда за змістом твору.
- Яке враження у вас виникло після повного прочитання твору?
- Чому Калитка різко змінив свою думку щодо вибору нареченої для свого сина?
- Чи вдалося Калитці насправді обманути Невідомого під час обміну фальшивих грошей у вагоні? Обгрунтуйте свою думку.
- Яких скупих героїв зарубіжної літератури вам нагадує Герасим Калитка?
- Які слова цього героя дають надію на те, що він усвідомив свою найбільшу помилку і зробив відповідний висновок? Знайдіть і прочитайте ці слова.
- Поміркуйте, які б поради ви дали б Герасиму?
- Який момент у творі кульмінаційний?
- Які проблеми порушує І. Карпенко-Карий у трагікомедії «Сто тисяч»?
- Чи випадковими іменами І. Карпенко-Карий наділив Калитку (гаманець із грошима), Пузиря (виріб із тонкої гуми, який можна луснути під час надування) і Бонавентуру (античний філософ, який вирізнявся красномовством)? Свою думку обгрунтуйте.
3.2. Асоціативний кущ.
- У своїх зошитах зобразіть асоціативний кущ до характеристики Герасима Калитки.
3.3. Установіть відповідність.
Дійова особа |
Соціальний (родинний) статус |
Роман |
Кум Герасима, крестьянин |
Савка |
Багатий крестьянин |
Гершко |
Син Герасима |
Бонавентура |
фактор |
|
копач |
Репліка |
Дійова особа |
Глянеш навколо – усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар… і колосується жито – і все то гроші, гроші, гроші… |
Герасим Калитка |
От і тепер: післязавтрього строк платить Жолудю за землю, держу там у нього шматочок, а тут не вистача. |
Бонавентура |
Прощайте. Дай вам Бог з моєї легкої руки зробиться міліонером! |
Невідомий |
Нема краще, як м*ясо свинина, а риба линина. Хе-хе-хе! |
Роман |
|
Савка |
3.4. Гра в дійових особах.
Заздалегідь підготовлені учні розігрують четверту дію, Х-ХІІ яви.
3.5. Бесіда за інсценізацією.
- Чи таким ви уявляли героїв?
- Наскільки вдало передано внутрішню суть кожного образу?
- Які риси вдачі яскраво передано?
- Чи змінили б ви щось у даній грі? Чому?
IV. Підсумок уроку.
4.1. Проведення тестового опитування.
1. За що Герасим дорікав Климу зранку? Бо той:
а) проспав; б) не нагодував увечері худобу;
в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу; г) не накосив коням трави.
2. Копач назвав робітників Герасима:
а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою.
3. Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:
а) Києва; б) Парижа; в) Лондона; г) Нью-Йорка.
4. Думок у Герасима було стільки, як:
а) листячка на дереві; б) хмар на небі;
в) піску в морі; г) худоби в Жолудя.
5. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:
а) Пузиря; б) Смоквинова; в) Чобота; г) найбагатшого купця.
6. Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?
а) Параска; б) Копач; в) Герасим; г) Савка.
7. На низинці Копач пропонує Герасиму:
а) посадити садок; б) збудувати ферму;
в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок.
8. Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:
а) шматок сала і хліб; б) глек сметани;
в) хліб з часником; г) домашньої ковбаски.
9. На думку Копача, біди не чинить:
а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг.
10. Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:
а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти;
в) хвалився своїми досягненнями у розкопках;
г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним.
11. «Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:
а) Копач просив у нього коней, щоб поїхати до Пузиря;
б) дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби;
в) Параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви;
г) бачив, як Клим годує худобу.
12. Герасим порівнював Параску з:
а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.
4.2. Метод «Карусель».
Учні сідають двома колами - обличчям одні до одних. Учасники вправи, які сидять у внутрішньому колі, коротким реченням формулюють своє головне враження від трагікомедії "Сто тисяч". За командою вчителя зовнішнє коло переміщується на один стілець за годинниковою стрілкою. Учасники гри з зовнішнього кола коротким реченням висловлюють враження від твору, враховуючи щойно почуту і власну думку. Надалі після кожного переміщення зовнішнього кола на один стілець представники внутрішнього і зовнішнього кіл почергово роблять те саме, акумулюючи в короткому реченні власне і почуте враження. Коли кожен висловить свою думку, учасники вправи вибирають по одному представнику внутрішнього і зовнішнього кіл, які висловлюють узагальнені думки, а двоє чи четверо рецензентів оцінюють, наскільки у цих висновках були враховані їхні власні думки.
4.3. Індивідуальне оцінювання учнів.
V. Домашнє завдання.
Заповніть літературний паспорт трагікомедії «Сто тисяч». За бажанням напишіть твір-роздум «Я – Герасим Калитка».
ЛІТЕРАТУРА
навчальних закладів / під керівництвом Р. В. Мовчан – затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р.