Урок "Проблема влади грошей - наскрізна і «вічна» у світовому мистецтві. І.Карпенко-Карий «Сто тисяч». Добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають

Про матеріал

Поданий матеріал дозволить на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого дослідити як вирішується проблема влади грошей ; осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; навчить учнів аналізувати драматичні твори

Перегляд файлу

Урок №11 8 клас

Тема. Проблема влади грошей - наскрізна і «вічна» у світовому мистецтві. І.Карпенко-Карий «Сто тисяч». Добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору

Мета:

Навчальна : на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого дослідити як вирішується проблема влади грошей ; осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; вчити учнів аналізувати драматичні твори;

Розвивальна :розвивати культуру зв'язного мовлення; логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; вміння узагальнювати, робити висновки;

Виховна : виховувати зневажливе ставлення до жадності, підступності, прагнення до збагачення; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

Методи навчання: фронтальна бесіда, самостійна робота, робота з текстом, активний метод навчання — робота в малих групах, інтерактивний метод — «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Коло ідей»

Форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна

Обладнання: підручники, роздавальний матеріал, таблиця, , комп'ютер, малюнки дітей, фотографії, мультимедійна презентація «»

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, ілюстрації.

Епіграф: Під купою грошей може бути похована людська душа.

Н.Готорн

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Хлопчик і бездомний собачка

У парку на лавці сидів хлопчик і їв хліб з маслом та ковбасою. А неподалік не зводив з нього очей бездомний собачка. Йому так пахнув той хліб, аж слина текла з рота. Він чекав, що хлопчик поділиться з ним, хоч крихітку дасть, але марно. Хлопчина його навіть не помічав. Аж ось він поклав недоїдок коло себе. І тут собачка зважився — стрибнув та й схопив той ласий шматочок. Тоді хлопець помітив собаку, закричав: «Злодій!» — і кинувся за ним. А собачці від того так прикро зробилося, що він покинув хліб посеред доріжки й побіг світ за очі. Може, десь усе-таки натрапить на добрих людей.

- Поміркуйте, чи треба ділитися тим, що ти маєш, з іншими.

2. Повідомлення теми й мети уроку.

Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург

І. Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80—90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з'являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».

Щоб мати позитивний результат праці на сьогоднішньому уроці ми повинні

ЗНАТИ: як вирішується проблема влади грошей (на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого ); актуальність проблем комедії для сучасного життя.

УМІТИ: логічно мислити, пам'ятати , уміти проникати у зміст тексту, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; узагальнювати, робити висновки.

ЦІНУВАТИ: матеріальні та духовні цінності.

ІІ. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

1. Вправа мікрофон. Пояснити значення епіграфа.

2. Креативний методи Асоціативний кущ (тезаурус)

Добір якнайбільшої кількості слів, асоціативно пов'язаних із запропонованим учителем. Перемагає той, чий асоціативний ряд буде найдовшим, окремо можна відзначити тих, чиє завдання якісніше, тобто слова є художнішими, образнішими, асоціативний зв'язок є оригінальнішим. Оголошуючи слова, учні мають пояснити зв'язок між ними.

Час обмежений (1-3 хв).

Душа –

Гроші -

ІII. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Слово вчителя

Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»? Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше - купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку Крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем. Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється. У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.

Слід зазначити, що різні шахраї з міста дуже часто намагаються обдурювати отаких Калиток. Це було тоді звичайним явищем. «Ми чули про один випадок, коли якийсь пройдисвіт продав чистий папір замісто фальшивих грошей селянинові з сусіднього села, що було далеко від станції Шостаківка. Цей випадок був не поодинокий», - як зазначав С. Тобілевич. Таким чином, нічого вигаданого у п'єсі «Сто тисяч» не було. Все в ній було взято з життя, яке вирувало навколо.

Сьогодні також дуже багато розвелося шахраїв, які бажають збагатитися за рахунок інших.

2. Бесіда на повторення відомостей з теорії літератури.

- Який вислів називається прислів’ям?

- Який вислів називається приказкою?

- Який вислів називається афоризмом?

- Який вислів називається фразеологізмом?

Прислів’я – стислий і влучний , часто афористичний, заримований народний вислів, у якому в образній формі виражена повчальна думка чи емоційна оцінка якогось явища.

Приказка - влучний, афористичний, іноді римований вислів, який не має властивого прислів’ю повчального змісту.

Афоризм - короткий влучний оригінальний вислів, узагальнена , глибока думка виражена в лаконічній формі, подеколи несподівано парадоксальній. Часто афоризми називають «крилатими словами».

Фразеологізм - сталий зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний за значенням вислів.

3. Скласти інформаційне гроно «Вплив грошей на людину».

Позитивне : Негативне:

самовдосконалення, деградація,

допомога іншим, цинізм,

доброта, жорстокість,

демократичність, деспотизм,

можливість вчитися, зневага до освіти і науки,

взаємне кохання , кохання за розрахунком,

чемність, злість і грубість,

чесність, шахрайство,

аконність, кримінальний злочин,

благодійність . «Краще смерть, ніж така потеря».

I V . Опрацювання навчального матеріалу

1. Робота з підручником.

Тема твору І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80-90роках XIX століття.

Ідея: викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу.

Основна думка: автор крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитися своїх лихих учинків.

«Буде здоров'я, будуть і гроші...»

2. Бесіда за питаннями.

- Що таке гроші? Які функції вони виконують у суспільстві?

- 3 чим пов'язане те, що одні люди «купаються у грошах», інші стоять з простягнутою рукою?

- Яку людину ми називаємо духовною? Від чого це залежить?

- Назвіть літературних героїв, які, на ваш погляд, є духовно багатими. Свій вибір вмотивуйте.

- У чому полягає бездуховність окремих героїв твору І. Карпенка Карого?

- Під впливом яких подій сенсом життя їх є виключно прагнення до наживи?

- Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має?

- Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?

- У чому полягає зв'язок грошей і влади? Наведіть 2—3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Яким чином наведені прислів'я характеризують Герасима Никодимовича Калитку? («Коли гроші говорять — правда мовчить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»)

- Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім'я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав...», тобто переступають усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки))

3. Літературні паралелі.

Тема — гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних. Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння і окремих героїв п'єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживом жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.

- Назвіть твори (їх героїв), які мають відношення до проблеми, пов'язаної з грошима. (Народна творчість — казки, думи, пісні, притчі)

- А твори художньої літератури? (Г. Хоткевич, «Багатий і бідний»;

С. Руданський, «Наука»; Б. Антоненко-Давидович, «Слово матері»;

М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять»)

4. Робота в групах.

1-ша група. Добір прислів’їв, що виражають головну ідею твору.

2-га група. Добір крилатих виразів, що виражають головну ідею твору.

3-тя група. Добір фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору.

Матеріал для вчителя.

Сад житейської мудрості

1. Гроші — сила: одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять.

2. У бідного нема щастя, у багатого — совісті (Азербайджанське прислів'я). 3. Багатому й чорт гроші носить.

4. Бідність не вада, та від неї ще більша досада (Французьке прислів'я).

5. Багатства і почесті непевні і короткочасні (Латинське прислів'я).

6. Трудяща копійка годує довіку.

7. Через золото сльози ллються.

8. Срібло-золото тягне людину в болото.

9. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.

10. Грошей багацько, а щастя мало.

11. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

12. За наші гроші ми всім хороші!

13. У кого гроші є, тому руку всяк дає.

14. Совісті менше — грошей більше.

15. І чорт багато грошей має, а в болоті сидить.

16. Від грошей усе лихо на світі.

17. Ласий на гроші, як кіт на сало.

18. Не хочеш ворога мати, не треба грошей позичати.

19. Де промовляють гроші, там іншої мови не слухають (Німецьке прислів'я).

20. Не одним хлібом живе людина (З Біблії)

21. Хто не працює, той не їсть. (З Біблії)

• Срібло-золото тягне людину в болото.

• Грошей багато, а щастя мало.

• 3 золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

• Гроші всюди хороші.

• За наші гроші ми всім хороші.

• У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

• У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

• Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

• 3 грошима і в грязі чистий.

• Копійка любить, щоб її лічили.

• Без грошей, як без рук.

Вислови відомих людей

1. Під купою грошей може бути похована людська душа (Н. Готорн).

2. Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена

праця (Г. Сковорода).

3. Люди, які вважають, що гроші спроможні все зробити, самі спроможні все зробити за гроші (П. Буаст).

4. Хоч би як ти пишався своїм багатством, та воно не змінить твоєї вартості (Горацій).

5. Часто і під благеньким плащем криється мудрість (Цицерон).

6. Гроші для розумних людей є засобом, для дурнів — метою (А. Декурсель). 7. Гроші ні з кого не зробили дурня. Вони просто виставляють дурнів напоказ (К. Хаббард).

8. Не в грошах корінь зла — у засобах їх добування (Ю. Рибніков).

9. Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця.(Г.Сковорода)

10. Там, де смітять грошима, дуже тяжко дотримуватись чистоти (Плавт).

11. Гроші набирають вагу тоді, коли зникають почуття (О. де Бальзак).

12. Гроші — рушійна сила війни (Цицерон).

13. Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись. (Г.Сковорода)

14. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і

сусідську. (Г.Сковорода)

15. Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то ти щасливий. (Г.Сковорода)

16. Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний. (Г.Сковорода)

17. Що вподобав, на те й перетворився. (Г.Сковорода)

18. Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий? (Г.Сковорода)

Фразеологічні звороти

Розмінювати п’ятаки - поступатися своєю честю, переконаннями, сумлінням заради користі, вигоди.

Загрібати чужими руками – використовувати чужі зусилля.

Ворочає мільйонами , жити, як сир у маслі жити, як вареник у маслі жити, як вареник у сметані жити, як у Бога за пазухою жити, як у Бога за дверима, купатися в золоті, купатися в розкошах , пташиного молока не вистачає – дуже багатий.

Битися, наче птах у клітці ; битися, як риба об лід ;битися з нуждою; годувати злидні ;годувати нужду ; перебиватися з копійки на копійку; перебиватися на чорному хлібі; жити на воді та біді; трубити в

кулак ;сухий хліб їсти – дуже бідний.

Мести до воріт – накопичувати багатство.

Ловити рибку в каламутній воді - використовувати будь-які обставини, усіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії.

Прибирати до (своїх) рук - ставити в залежність від себе, примушуючи слухатися, підкорятися.

Жити одним днем – нічого не думати про майбутнє, задовольняти тільки свої найближчі інтереси.

Кривити душею – бути нещирим, лицемірити.

Неписаний закон – не зважає на норми, правила поведінки, що існують.

Троянський кінь – хитрі дії, підступні засоби.

Служити мамоні (Мамоні) – бути користолюбним, жадібним.

Нові українці – це стосується тих, хто швидко збагатився нечесним шляхом за часів незалежності України.

Грати у піжмурки – обдурювати когось, хитрувати.

За всяку ціну – у будь-який спосіб, незважаючи ні на що.