І. Я. Франко “Фарбований Лис”. Образ Лиса Микити, риси його характеру

Українська література

5 клас

Конспект уроку :

 

“Перемагаймо добром! І не тільки в казці…”

І. Я. Франко “Фарбований Лис”.

 Образ Лиса Микити, риси його характеру

 

 

                                                             

                                                             

 

 

 

 

 

 

 

Тема:        ПЕРЕМАГАЙМО ДОБРОМ! І НЕ ТІЛЬКИ В КАЗЦІ…

                 І. Я. ФРАНКО “ФАРБОВАНИЙ ЛИС”. ОБРАЗ ЛИСА МИКИТИ,

                 РИСИ ЙОГО ХАРАКТЕРУ.

Мета:   вчити учнів аналізувати художній образ , визначити основні риси  вдачі головного героя; розвивати увагу, навички виразного читання художнього тексту, пам’ять,  культуру мовлення,  вміння логічно мислити, наводити переконливі приклади,  раціонально використовувати навчальний час; на основі аналізу позитивних і негативних рис характеру героя спонукати учнів до виховання  в собі кращих людських рис, виховувати шанобливе ставлення до художньої літератури, викликати інтерес до творчості українського письменника І.Я. Франка.

 

Тип уроку: формування та засвоєння нових знань.

 

Обладнання:  мультимедійна система, презентація до уроку, портрет  І. Я. Франка,  підручник, ілюстрації до казки, дерево, яблука з ознаками казок, кошики, на дошці – тема та епіграф уроку.

 

Учні повинні знати:

• ознаки казок;
•  зміст казки “Фарбований Лис”;
• головних та другорядних героїв твору;

 

Учні повинні вміти:

• розрізняти ознаки  народної та  літературної казки;
• аналізувати  художній образ;
• відповідати на запитання;
• давати оцінку поведінці Лиса;
• визначати риси характеру головного героя;
• розрізняти позитивні та негативні риси ;
• висловлювати свої думки, робити висновки;
• добирати цитати на підтвердження власних думок;
• виконувати творчі завдання.

 

Епіграф:                                 Слова ласкаві, а думки лукаві.

                                                                          Народна мудрість

 

 

 

 

 

ПЛАН І ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Він осінній і цікавий,

Тож гостей зібрав чимало.

Бачу – всі підготувались,

На перерві постарались.

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у  нашім п’ятім класі

Учні просто - молодці.

1. З’ясування  емоційного стану учнів, їх готовності до уроку

   Діти, кожен із вас зайшов до класної кімнати, маючи певний настрій.

У когось він прекрасний, у когось гарний, а декого, можливо, і не дуже. Давайте зараз на полях графічно позначимо свій настрій та готовність до уроку.

   (Учні обирають графічні позначення, що відповідають їхньому настрою та підготовці до уроку)

   Дорогі мої! А я бажаю, щоб по закінченні уроку ваш настрій був тільки прекрасним.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

    Діти, казка – це наш любий приятель, який приходить до нас у дитинстві і не полишає уже дорослих. Вона супроводжує людину від найдавніших часів до нинішніх. Завдяки їй розвивається наша фантазія, зростає інтерес до книжки. Казка розважає, допомагає  пізнати світ, кличе у мандри, велить бути сміливими і мудрими, вчить робити добро і зневажати зло. Ось скільки позитиву має казка.

   Експрес-опитування.

   Пригадаймо:

• Який же твір називається казкою? ( Казка – усне народне оповідання про вигадані події, що сприймаються як реальні)
• Які види казок нам відомі? ( Про  звірів, побутові, фантастичні)
• Яка казка вважається народною? (Народна казка – це витвір усього суспільства)
• Яка казка є літературною? (Літературна казка- це авторський твір, у якому змальовується неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв)
• Давайте пригадаємо хто є дійовими особами казок (В казках найчастіше бувають люди, тварини, рослини та явища природи).

  

 На попередніх уроках ми вирощували з вами дерево пізнання казкового світу. Ось які чудові яблука-ознаки казок вродили на ньому. Зараз уже осінь, тож, певно, настав час збирати наш урожай. Я запрошую бажаючих плідно попрацювати. Необхідно зірвати яблучка з ознаками казок і покласти їх до відповідного кошика. А ми усі уважно слухаємо і допомагаємо, якщо виникне у цьому потреба.

   (У класі біля дошки деревце, на ньому прикріплені яблука з ознаками казок. Три кошики з написами: “Народні казки”, ”Літературні казки”,”Народні та літературні казки”. Учні  знімають по 2-3  яблука, зачитують ознаки казок і кладуть до певного кошика.)

Літературна	Народна
Спільне
Фантастичні події, повчання, герої
Автор - письменник	Автор- народ
Зазначено час і місце подій	Не зазначено час і  місце подій або подано в узагальненому вигляді
Подається портрети героїв, дається авторська оцінка їхнім діям вчинкам	Немає докладно опису переживань героїв, їхньої зовнішності
Наявні побутові подробиці, речі нового часу, пов’язані з науково-технічним прогресом	Є постійні зачин і кінцівка, трикратне повторення
Зачин і кінцівка можуть бути видозмінені

   Дякуємо всім за гарну роботу і зібраний урожай. Виконуючи це завдання, ми упевнилися в тому, що ознаки народних та літературних казок, їх спільні та відмінні риси ми  знаємо добре.

• Діти, творчість якого письменника ми зараз вивчаємо?  (Вивчаємо творчість   І. Я. Франка)

• Який твір нещодавно прочитали? ( Прочитали казку “Фарбований Лис”)
• Ця казка народна чи літературна? Свою думку аргументувати. ( Казка Франка “Фарбований Лис” літературна. По-перше, вона написана однією людиною, письменником. По-друге,  має письмову форму викладу, а по-третє,  не має варіантів.)
• До якого типу казок ми її відносимо? ( Вона належить до казок про тварин).

   На попередньому уроці у  класі працювали творчі групи, виконуючи певні завдання. Зараз ми дізнаємося, чи справилися вони з ними.

 Перша група “Художники” мала незвичайне завдання. Запрошуємо їх до роботи.

  (Керівник групи: отримавши завдання проілюструвати казку І. Я. Франка “Фарбований Лис”, наша група, перш за все, оголосила конкурс серед однокласників на кращий малюнок. А потім ми створили картинну галерею. Тож, запрошуємо вас на екскурсію.

      Учні демонструють копії малюнків, дібравши до них заголовки, та зачитують відповідні уривки з казки).

   Молодці! Дякуємо вам за чудову екскурсію. До речі, діти, сучасний український художник Кость Лавро розпочав роботу по створенню ілюстрацій до казки Франка “Фарбований Лис”.

   А ми запрошуємо до роботи групу “Лінгвістів”.

   (Керівник групи. Наша група, отримавши завдання, підготувала кросворд за змістом казки ”Фарбований Лис”. Пропонуємо вам його розгадати. Якщо ви правильно назвете усі слова, то дізнаєтеся, кого за твердість характеру українці   називали “Каменярем”.   Далі учасники групи по черзі задають запитання. Керівник групи. Молодці, ви    правильно назвали слова, а тепер,  уважно придивившись до кросворду, скажіть кого українці називали “Каменярем” за твердість характеру. Так, правильно, Івана Яковича Франка.)

  

Дякуємо за цікавий кросворд. Я бачу, що зміст казки ви знаєте добре.

А тепер до роботи запрошуємо групу “Пошуковців”.

 

(Керівник групи: Члени нашої групи, готуючи матеріал про персонажів казки, склали вікторину “Упізнай героя”. Будь ласка, визначте, кого з героїв казки стосуються такі рядки…

   Дякуємо групі за таку кропітку пошукову роботу, за цікаву вікторину. Тепер я упевнилася, що і героїв казок ви знаєте.

   А ми продовжуємо вивчати казку І. Франка “Фарбований Лис”, і я запрошую вас до творчої майстерні.

 

 

 

 

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ЦІЛІ ВИЗНАЧЕННЯ)

   Діти. Чи замислювалися коли-небудь над тим, які ви, які люди вас  оточують? Чи у вашому характері присутні такі риси:  гордість, чесність сміливість, хвалькуватість, самовпевненість? Хороші вони чи погані? Яких рис характеру необхідно позбутися, а які – навпаки – виховувати? Дати відповіді на ці та інші запитання ми зможемо на уроці, який би мені хотілося назвати так: “Перемагаймо добром! І не тільки в казці…”.  А тема нашої з вами роботи сьогодні: “Образ Лиса Микити, риси його характеру” . Запишіть, будь ласка, тему уроку в зошити. 

   За епіграф візьмемо народний вислів: “Слова ласкаві, а думки лукаві”. У ході уроку визначимо, чи вдалим він був і кого з персонажів казки характеризує.         

     Діти, на цьому   уроці ми навчимося характеризувати Лиса Микиту, зможемо визначати риси його характеру, пояснювати причини  вчинків, добирати цитати для підтвердження власних думок, зуміємо висловлювати судження про важливість і цінність прояву кращих людських якостей, а також виконаємо творчі завдання та запозичимо собі найкращі риси характеру.

   Тож, записавши тему, скажіть, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Метод “Мікрофон”

Учень 1 Сьогодні на уроці я хочу визначити: Лис Микита – це позитивний чи негативний персонаж казки.

Учень 2. А я на сьогоднішньому уроці хочу навчитися визначати риси характеру  героїв.

Учень 3. Я хочу навчитися розрізняти хороші і погані риси характеру.

Учень 4. Хочу зрозуміти, чи міг Лис Микита поступити інакше.

    А я очікую, що ви будете правильно, точно і красиво  висловлювати свої думки, фантазувати, уявляти, злагоджено працювати. Сподіваюся, знайшовши відповіді на запитання, які звучатимуть на уроці, ми відчуємо значимість казки  “Фарбований Лис” серед літературної спадщини І. Франка.

    V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МААТЕРІАЛУ

1. Характеристика образу Лиса Микити. “Гронування”.

    Тож давайте зараз попрацюємо над образом Лиса Микити, визначивши риси його характеру та ставлення до нього. Пишучи про звірів, Франко мав на увазі людей, тому ми будемо розглядати образ головного героя з точки зору людських якостей. А люди, як правило, не бувають лише хорошими, або лише поганими. У кожної доброї людини є недоліки, більші чи менші, а у кожної поганої, напевне, є якісь і позитивні риси. Отже, спробуємо охарактеризувати нашого героя різнобічно і створити  гроно рис характеру Лиса Микити.

   Перш за все, пригадаймо, яким постав перед нами Лис Микита на початку казки.

 

Знайдіть і зачитайте про це уривки з тексту.

Учень1.   Зачитує  уривок від слів “Жив собі…”.

     - Яку рису характеру Лиса Микити назвемо і впишемо у наше гроно?  (Хитрість)

Учень2.    Зачитує уривок від слів “А вже як вибереться на лови…” до слів “….спритнішого злодія”.

- Які риси характеру нашого Лиса назвемо? (Сміливість, вигадливість,

     спритність). Так, а ще яким був головний герой?

Учен3. Зачитує уривок від слів “Дійшло до того….” до слів “…. - гордим”.

     - Яку рису Лиса Микити можемо визначити у цьому описі? ( Гордість).

     - Діти, а хто дає нам таку характеристику? (Автор, І.Франко).

    Отож, перед нами починає вимальовуватися певний образ Лиса Микити, поданий оповідачем.

-  Пригадаймо, куди вирішив піти наш герой у базарний день і чому? ( Лис

      Микита  намірився піти у місто на базар та ще й серед білого дня, щоб украсти

     курку.)

    - Які риси вдачі Лиса назвемо, доповнивши гроно. (Сміливість, бо серед білого

     дня хоче піти на базар і вкрасти там курку, хвалькуватість перед своїми

     товаришами та самовпевненість, адже він говорив, що і собаки його не

      розірвуть, і в блоху він не перевернеться, і курку вкраде.)

    - Чи вдалося хвалькуватому і самовпевненому Лисові так же легко поцупити

    курку з базару, як про це він говорив своїм товаришам? ( Ні, бо потрапивши на

     вулицю міста, він запанікував, його охопив жах, і Лис Микита  просто-напросто

    злякався.)

     - Яким постає перед нами головний герой у скрутну для нього хвилину: таким же

    сміливим і гордим чи іншим? (У цій ситуації Лис Микита був боязливим, він

    злякався  криків, шуму, галасу.)

Отже, ще одна риса його характеру – це… (Боягузливість)

   -  Діти, а чи відмовився Лис Микита від свого безглуздого задуму? Знайдіть у

      тексті цей епізод і зачитайте. (Ні, Лис Микита не відмовився. Уривок від слів

     “Посидівши годин зо дві…” до слів “…чкурне просто на базар”).

    - Тож, які риси поведінки допомогли йому це зробити? (Рішучість, обережність,

      кмітливість.)

        Та все ж таки необдумана, невиважена, хвалькувата обіцянка вкрасти курку

    закінчилася для Лиса Микити діжею із фарбою, де наш герой по-перше, ледве не

   втопився, а, по-друге, не вмер зі страху.

   - Що ж було далі в житті Лиса? ( Лис Микита, вибравшись аж надвечір із діжі, подався до лісу і вкрай виснажений, добряче переляканий  і до того ж іще голодний просидів у порожній норі усю ніч. І тільки  вранці помітив, що він увесь синій.)

       Через свою необачність Лис Микита став пофарбованим, зовсім синім.

   - Чи  злякався він свого нового вигляду? (Спершу так. Він і качався, і дряпав себе, і в  калюжі купався. Але марно.)

     - У якому епізоді казки говориться про те, що головний герой після переляку від зовнішнього вигляду все ж таки опанував себе, а потім ще й вирішив добре виграти на своїй подобі? ( В епізоді зустрічі серед лісу з Вовчиком-Братиком. Уривок від слів “Де не взявся Вовчик-Братик…” до слів “Ой, та й страшне ж!”).

   - Назвімо риси характеру Лиса Микити, які стали домінуючими. (Хитрість, користолюбство).

   - Чи можна схвалювати таку його поведінку? ( Ні, бо таких людей, як Лис Микита, хитрих, лицемірних, підступних, треба берегтися і самому намагатися таким не бути.)

   - На які дії зважився Лис? ( Він вигадав історію про Св. Миколая і вирішив стати царем-самозванцем лісових звірів.)

   - Які риси такої поведінки персонажа назвемо?  ( Це фантазія, бо ж придумав незвичайну історію про своє перефарбування та ще і назвався Остромислом. А ще, звичайно, кар’єризм, адже Лис за рахунок інших хотів зайняти панівне становище серед звірів).

   - Чи змінився сам Микита? ( Так, змінився, і не тільки кольором, але і своєю поведінкою. Він став корисливим, хоча і така риса як боягузливість теж проявляється у поведінці героя.)

   - Знайдімо, як про це сказано в казці. ( Уривок від слів “Тільки одного боявся…” до слів “…а не звір Остромисл”.

   - Як цар Остромисл розподіляв здобич? Про що це говорить? ( Він жив на всьому готовому, не треба було ходити на полювання, все приносили йому послужливі міністри. Це говорить про те, що Лис Микита жив за рахунок інших, використовуючи їхню працю задля себе.)

     Діти, а зараз для вас цікаве завдання: необхідно обрати із пар слів, які є протилежними  рисами, тільки ті, що точніше характеризують головного персонажа у часи його царювання і доповнити наше гроно.

Щирість – лицемірство.

Зазнайство – самокритичність.

Скромність – хвалькуватість.

Безкорисливість – користолюбство.

Егоїзм (думки тільки про  себе) – альтруїзм (турбота про загальне добро).

   Так, вірно. Це лицемірство, зазнайство, хвалькуватість, користолюбство, егоїзми. 

   - Але ж Іван Франко називає Лиса Микиту добрим царем, справедливим, м’якосердним. Чи так це насправді? Для  підтвердження своїх думок зачитайте цитату з тексту. ( Ні. Адже це добро фальшиве, і “Справедливість його була така, як звичайно………то ніколи не вигравав справи”).

   - Тож, який вирок за свою хитрість і брехню отримав Лис Микита? (Звірі, упізнавши   у своєму цареві простісінького Лиса, тільки пофарбованого, так розізлилися, що розірвали нещасного на шматочки.)

   - Діти, що відчули ви, дізнавшись, як звірі розправилися з Лисом Микитою?

   (1. Я відчула полегшення, бо скінчилося брехливе царювання Лиса. Мені хотілося б дізнатися, що про це думає_________. 2. Хоча кінець казки, на перший погляд, трохи жорсткуватий, але ж царювання Лиса Микити – це зло, і воно обов’язково має бути покараним. Я хочу почути думку___________. 3. Я думаю, що так і  мало статися, адже, щоб усе було добре, ми повинні ставитися до інших так, як би хотіли, щоб вони ставилися до нас. Я хочу дізнатися, що з  цього питання думає _______. 4.  Було шкода читати про нещасних звірів, які потрапили під таке царювання Лиса Микити. Він вчинив зло, тому такий жахливий його кінець. Адже треба завжди пам’ятати, що зло, скоєне нами, обов’язково повернеться злом, а добро – добром.)

    Дякую за ваші відповіді. 

   - Чи доводилося вам зустрічатися або мати справу з такими фарбованими Лисами?

    (1.Так. Мені зустрічалися люди, які говорили одне, хороше, а робили зовсім інше, іноді навіть жорстоке. 2. Люди часто приховують свою справжню поведінку, хитрують, чинять зло по відношенню до інших, щоб мати вигоду для себе. 3. У своєму житті я зустрів людину, яка вчинила зовсім не так, як перед цим говорила.)

    Діти, розповідь про долю Лиса спонукає до висновку, що все приховане колись стане відомим. Тому кожній людині необхідно замислитися над своєю поведінкою. Саме вона визначатиме її майбутнє.

   Отже, як бачимо, добро перемагає і винуватець обману жорстоко покараний. Казка доводить, що покарано буде кожного, хто чинитиме не по справедливості. У результаті нашої кропіткої, поетапної роботи над образом головного героя ми з вами склали гроно “Риси характеру Лиса Микити”. Діти, скажіть, а як ви розумієте: позитивні і негативні риси характеру?

   (1. Я думаю, що позитивні – це гарні риси характеру людини. Наприклад, щирість, доброта, милосердя. 2. А негативні, на мою думку, - це риси погані. До них можна віднести заздрість, хитрість, жорстокість та ін..)

    Молодці, вірно. Погляньмо на дошку і запам’ятаймо, що позитивні риси це хороші риси, які заслуговують на схвалення. Негативні – погані риси, що викликають осуд.

    Давайте іще раз  уважно подивимося на створене нами гроно і визначимо, чи всі риси вдачі Лиса Микити негативні?

   (Ні. Головний герой казки має і ряд позитивних рис. Це - фантазія, сміливість, рішучість, обережність та інші.)

    Таким чином, в образі головного героя можна впізнати, на перший погляд,  людину загалом непогану – сміливу, кмітливу, рішучу, яка може знайти вихід зі скрутних ситуацій, але, з іншого боку, - людину необережну,самовпевнену, хвастливу, яка інколи перебільшує свої можливості, а ще – хитру, брехливу, корисливу, яка думає тільки про себе.

Фізкульхвилинка

Ми з вами гарно потрудились,

І, мабуть, трішки притомились,

Тому настав час відпочинку,

Ми проведем фізкультхвилинку.

Із-за парт устаньмо тихо,

Щоб не було в класі лиха.

Всі навшпиньки підіймімось,

Руки  вгору, вбоки,  вниз,

До сусіда повернись

І привітно посміхнись.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

   2. Розігрування ситуації за ролями. Виразне читання уривка казки за ролями

    Ось ми з вами трішечки  перепочили, а тепер, діти, спробуємо перевтілитися у героїв казки. Для цього прочитаємо  (або інсценізуємо) в ролях епізод, коли Лис Микита проголошує себе царем  звірів.

   (Діти читають епізод із казки).

   3. Обговорення прочитаного (інсценізованого).

   - Які враження виникли у вас, коли  були у ролі героїв казки?

   (1. Лис Микита.  Хача мені було незвично передавати хитрість, улесливість, брехливість Лиса Микити, адже це ті риси характеру, які б не хотів мати у себе, але я все ж таки старався. 2. Ведмідь.  Я повністю проникся відчуттям страху і тому намагався передати переляк Ведмедя. 3.  Звірі.  Мені здається, я зміг втілитися в образ звірів і передати їхню неочікувану радість та здивування.)

    Діти, ця робота ще раз переконала нас у тому, що ми правильно визначили деякі негативні риси характеру Лиса, і знаємо тепер, який вплив вони можуть мати  на оточуючих.

  

 

 

 

 4. Робота з епіграфом.

   А зараз саме час звернутися до епіграфа нашого уроку:  “Слова ласкаві, а думки лукаві”. Як ви розумієте ці слова? Кого із дійових осіб казки вони характеризують?

   (1.  Людина  хоч і говорить хороші слова   та думає зовсім про інше, іноді навіть про погане. 2. Епіграф, звісно, стосується головного героя казки – Лиса Микити. Адже це він усім звірям говорив слова ласкаві, а думав і чинив зовсім інше – лукаве.)

   - Чи вдало підібрано епіграф до уроку?

   (Так, адже сьогодні на уроці ми характеризували Лиса Микиту, а він, як ми з’ясували, був ніби і улесливим, ласкавим, та все ж хитрість, лукавство у його поведінці проявилися щонайбільше.)

 

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Гра “Упіймай слово”

     Підсумовуючи роботу над образом Лиса Микити, я пропоную вам зіграти у гру “Упіймай слово”.  Діти, риси характеру головного героя, які б хотіли запозичити собі, ви ловите, плескаючи у долоньки.

   (Учитель називає риси характеру, а діти виконують умови гри. Якщо хтось із дітей помилиться, необхідно пояснити, чому та риса негативна і  ії не варто було “ловити”).

    

Дякую, я пересвідчилася в тому, що ви розібралися у  складності характеру Лиса Микити, усвідомили ті  позитивні риси, які повинна мати кожна людина. Це сміливість, рішучість, кмітливість, обережність, фантазія та інші. Я бажаю вам, щоб ті чесноти, які спіймали у свої долоньки, стали вашими і ніколи не перетворилися на ті, які ви пропускали.

    Сьогодні на уроці,  проаналізувавши образ Лиса Микити, ми переконалися, що обман ніколи не закінчується добром. Ця казка змушує нас поглянути через призму життя героя на себе. Який я? Чи чесний зі своїми друзями, батьками? Чи хочу бути лідером, і щоб усі працювали на мене? Можливо, вперше в житті вам спаде на думку дати оцінку власній поведінці. Англійське прислів’я влучно стверджує: “Найдовша у світі відстань – від голови до серця”. Бажаю вам подолати цю відстань і саме серцем дати відповідь на запитання: ”Якою я зростаю  людиною?”

   VII.  ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

    Діти, скажіть, чи вдалося  нам досягти поставлених на початку уроку цілей та чи справдилися ваші очікування?

   (1. Так,ми виконали поставлені на початку уроку цілі. Аналізуючи поведінку, вчинки, мову головного героя, ми визначили риси його характеру. 2. Я зрозуміла, що Лис Микита, хоч і має деякі позитивні риси, все ж персонаж казки негативний.

 3. Я навчився розрізняти позитивні і негативні риси характеру Лиса Микити.

4. Я зрозуміла, що головний герой казки інакше поступити не міг, адже не можна вчинити так, як йому не властиво.)

     Тож чого вчить і що виховує казка І.Франка “Фарбований Лис”? Давайте складемо асоціативний ряд.

   Казка “Фарбований Лис “ вчить: доброти – чемності – щирості – поваги до інших…

   - Чи сподобався вам сьогоднішній урок? Чим саме?

VIII. ОЦІНЮВАННЯ

    Ось і уроку кінець!

Хто плідно працював – молодець!

Ви дружні й активні були увесь час,

Хороші оцінки чекають на вас.

Виставлення оцінок, їх аргументація.

IX.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

 І традиційно – домашнє завдання.

Усім (обов’язкове): 1. Усно описати головного героя казки у тому епізоді, який найбільше сподобався).

                           2. Доповнити асоціативний ряд “Чого вчить і що виховує  казка”.

Усім (на вибір): 1. Виписати 2-3 цитати до характеристики образу Лиса Микити.

                          2. Дібрати 6 запитань до вікторини “Так” – “Ні”.

На вибір:  1. Скласти кросворд до казки І.Франка “Фарбований Лис” таким чином, щоб у ньому прочитувалося слово “хитрість”.

                     2. Скласти казку про пригоди домашніх тварин “Якби звірі  могли говорити”.

       На цьому наша творча майстерня закривається.

Промайнув урок, неначе мить,

Час наш дуже швидко вже біжить.

Ще попереду у нас багато кроків:

І цікавих, і важких уроків.

   Я буду рада, якщо у когось із вас виникне бажання створити власну казку. Хай вам у цьому допоможуть фантазія, уява, спостережливість, добре ставлення до навколишнього світу. Пам’ятаймо про це і, можливо, ви напишете чудову нову історію або  пригоду, ніколи і ніким ще не розказану. Бо казка кожну людину вчить мріяти і бачити світ по-особливому – романтично і образно. Адже про все чудове, гарне, захоплююче ми кажемо: “Яка казка!” Тому я бажаю вам мріяти і жити, як у казці, у якій пануватимуть  лише добро і справедливість.

Щиро дякую вам, друзі!

Кожне слово для людини має значення,

На прощання скажем всім: “Допобачення!”

 

 Ну що ж… Всьому в житті свій час.

   Дзвінок кличе на перерву вас.

   Та хочу щиро побажати

   Вам, любі хлопчики й дівчатка,

   Щоб добрими ви всі зростали,

   Батьків і ближніх поважали,

5) Побажання учнів Лисові Микиті:

• не робити поганих вчинків;
• не красти чужі речі;
• стати мудрим;
• бути справедливим;
• не бути жорстоким до інших;
• не вихвалятися перед друзями;
• уміти помагати всім, хто потребує;
• не хвалитися, якщо не зможеш зробити;
• стати чесним, признатися звірам у брехні.

 

Скласти сенкан до образу головного героя твору І. Франка «Фарбований Лис»

 

Лис Микита Хитрий, кмітливий.

 

Полює, краде, вихваляється. «Святе створіння». Остромисел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Іван Франко «Фарбований Лис»

     1. Тестове опитування

1. Як звали Лиса?

А Петро;                                             Б Славко;

В Микита;                                             Г Павло.

2. Чи вдавалося стрільцям впіймати Лиса?

А Так, час від часу; 

Б ні, ніколи;

В лише одного разу; 

Г коли він сам здався.

3. На кого радили перекинутися Лису товариші, щоб його не роз­дерли пси?

А В курку;                                                Б в бджолу;

В у вовка;                                                 Г в блоху.

4. Хто зруйнував план Лиса щодо викрадення курки?

А Пси;                                               Б торговці;

В інший лис;                                             Г півень. 

5. Якого кольору став Лис після того, як сховався в діжці?

А Фіолетового;                                        Б зеленого;

В синього;                                                   Г чорного.

6. Куди Лис дістався, щоб відпочити від пригод?

А Додому;                                                 Б до рідних;

В до першої порожньої нори;                   Г до товаришів.

7. Чому Лис не міг повернути свою звичайну зовнішність?

А Фарба міцно засохла;

Б йому подобалась нова зовнішність;

В він не хотів, щоб його впізнали;

Г хотів спочатку обдурити псів та викрасти курку.

8. Що зробила Мавпа Фрузя, щоб врятувати Вовка від переляку?

А Перев’язала голову стрічкою;

Б полоскотала йому п’яти;

В вистригла йому три жменьки волосся з-між очей;

Г нагодувала заспокійливими травками.

9. Хто, за словами Лиса, «виліпив його з небесної глини»?

А Святий Миколай; 

Б Святий Петро;

В Святий Андрій; 

Г Святий Михайло.

10. Як поставились лісові мешканці до нового звіра?

А Впізнали його та прийняли в родину;

Б обрали його своїм царем;

В назавжди вигнали його з лісу;

Г постійно глузували з нього.

11.Що трапилось на концерті, присвяченому роковинам царювання Лиса?

А Знайшовся інший претендент на роль царя;

Б концерт минув ідеально;

В Лис заспівав і звірі його впізнали;

Г звірі бойкотували концерт, бо були проти свого царя.

12. Які наслідки для Лиса мало викриття його обману?

А Звірі простили його та залишили царювати надалі;

Б він злякався розплати й хутко втік;

В обурені звірі вигнали його з лісу;

Г звірі розірвали його на шматочки.

 

Складання плану до змісту казки «Фарбований Лис».

Поділ казки на частини:

1. Лис Микита на торговиці.

2. У діжці з фарбою.

3. Переляк у лісі.

4. Микита проголошує себе царем.

5. «Справедливе» царювання Лиса.

6. Свято в лісі.

7. Загибель Лиса Микити

1.        Анкетування.

 Кожна людина в своєму житті хоча б один раз зустрічалася з таким видом роботи  як анкетування. Вашим домашнім завданням було скласти невеличку анкету для  нашого Лиса Микити. Бо своїми рисами та вчинками він дуже нагадує людину.

 Отож, перевіримо як ви впоралися з цим завданням.

  Ім’я                                   Микита

 Стать                               чоловіча

  Якого віку                      середнього

  Місце народження              ліс

  Рід занять                       полювання

  Місце проживання       ліс біля міста

  «Посаду»,  яку займає       цар

  Вчинки          Захищав та остерігав товаришів ,обдурював мисливців,

                       удав із себе царя і став правити всіма звірами.

 

 

 

Побажання учнів Лисові Микиті:

• не робити поганих вчинків;
• не красти чужі речі;
• стати мудрим;
• бути справедливим;
• не бути жорстоким до інших;
• не вихвалятися перед друзями;
• уміти помагати всім, хто потребує;
• не хвалитися, якщо не зможеш зробити;
• стати чесним, признатися звірам у брехні.