Ідеї для залучення батьків у взаємодію «вчитель -дитина -батьки»

Робота «Маминої школи»

Різноманітні прийоми роботи, що використовуються у маминій школі, дають можливість батькам краще пізнати і зрозуміти свою дитину.

 

 

Свічка подяки і побажань.

Вчитель запалює свічку зі словами подяки дітям за їх загальні досягнення і передає її далі. Учні по колу передають свічку дякуючи один одному, потім свічка переходить до рук батьків, які промовляють побажання своїм діткам.

Мета цього прийому, позитивно налаштувати  всіх членів класу – родини один до одного, та не соромитися проявляти свої почуття до учасників проекту.

 

 

Довіра.

Батьки стають в одну лінію на півколом, а діти перед ними.

Завдання полягає в тому, щоб дитина спробувала впасти на руки татові чи мамі при цьому не обертаючись і не боячись.

 

 

Висновок: Якщо дитина не боялася падати знаючи що батьки позаду, то це свідчить про те, що дитина вам довіряє в усьому. А якщо дитина падаючи оберталася, чи боялася падати не озираючись, то це говорить про те, що вона не зовсім довіряє своїм батькам.

 

 

Підсумок: Таким чином це і є певний стимул для батьків замислитися і попрацювати над відносинами зі своєю дитиною.

 

Снігопад.

Кожен тато і мама отримують паперову серветку, після чого вчитель розповідає умови тренінгу.

Головна умова – не дивитися ні на кого і уважно слухати послідовність виконання інструкції.

1. Складіть листок навпіл.
2. Відірвіть правий верхній куточок.
3. Знову складіть листок навпіл.
4. Знову відірвіть правий верхній куточок.

Продовжуємо процедуру доти, доки це можливо. Тепер розгорніть свою серветку і підніміть її до гори, у вас утворилася сніжинка.

• Чи є серед наших сніжинок абсолютно схожі?
• НІ!
•  

Підсумок: Навіть без докладного розглядання ми бачимо, що вони відрізняються. Ми можемо керуватися однаковими правилами у вихованні наших дітей, чітко дотримуватися інструкцій, але результати будуть різними, як наші сніжинки. Бо крім складених постулатів у серці кожного з нас повинні жити терпіння, надія, віра, любов і бажання бачити у своїй дитині особистість.

 

Дружна сім’я.

 

      

В кожній сім’ї дитина зігріта батьківським теплом, любов’ю. А тепло всьому живому дає сонце. Отже ми спробуємо створити власне Сонечко.

Кожна родина за допомогою своїх заготовок створює своє власне кругле Сонечко.

В кінці обирається краще родинне сонечко. А з усіх інших ми складемо власне сонечко класу – родини яке буде обігрівати своїм теплом всіх нас разом.

 

 

 

Підсумок: Розглянувши сонечка ми можемо сказати, що сім’я дружна, весела, цікава. В цій сім’ї ми відразу бачимо, що не пригнічується ні чия думка, ставляться з терпінням і розумінням до побажань всіх членів родини.

 

Безлюдний острів.

Мета: об’єднання родин навколо творчого завдання, можливість самовираження, взаємодії.

 

Вчитель ознайомлює родини з несподіваною ситуацією (сталася аварія на кораблі, всі змушені висадитися на безлюдний острів). Кожна родина повинна створити на острові мікродержаву з усіма можливими установами. За допомогою фарби, паперу, природного матеріалу, клею та іншого створюється «острів». З островів можна створити муляж нашої України.

 

 

 

Підсумок: Тільки дружня родина працюючи разом може справитися з будь-яким завданням в будь-якій ситуації.

 

 

 

Світ без тебе.

 

Дорослі працюють у парах разом з дітьми. Вони повинні називати їх позитивні якості продовжуючи вислів «Світ без тебе був би нудним, тому що ти (надійна людина)».

Саме таким чином можливо показати дитині його значимість і самоцінність у цьому світі. Потім діти роблять компліменти дорослим на власний розсуд.

Підсумок: дає можливість дорослим і дітям поспілкуватися, оцінити один одного.

Модель майбутнього.

Потрібно створити модель майбутнього своєї  дитини.

Батьки разом з дітками створюють «модель» використовуючи підручний матеріал: старі газети, фотографії, журнали, олівці, фломастери, фарби, клей.

Підсумок: під час творчості батьки мають можливість почути власне бажання дитини, і чого вона прагне у майбутньому, а діти відчувають підтримку батьків, які націлюють їх на потрібні дії.

Пташка щастя.

Поділяємо всіх батьків на дві групи. Вибираємо двох із них і даємо завдання обміркувати, яку вони малюватимуть  пташку за дверима. В цей час усім присутнім пояснюємо, що та пташка, яка вийде гірша, повинна нами хвалитися, а та пташка, що красивіша буде нами критикуватися. Коли батьки намалюють пташок відбувається обговорення. Вислухавши думки всіх звертаємо увагу, що і самі художники до кінця обговорення по іншому ставляться до своїх малюнків.

 

Підсумок: Уявіть собі як почувають себе діти, коли ви постійно їм говорите, що вони погано виконують домашнє  завдання, погано пишуть, погано читають, неуважний. То поступово дитина починає зневірятися і стає такою, якою ви її бачите. Проте коли ви підтримуєте своїх дітей, говорите їй, що вірите в її успіх, що вона обов’язково це зробить, то і дитина повірить у свої сили, виробиться правильна самооцінка.

Мудрець.

Вчитель говорить звертаючись до дітей:

«Закрийте очі  і уявіть собі зелені луки і великий старий дуб на їх краю. Під дубом сидить мудрець (тато), що відповідає на будь – які питання. Простягніть до нього руки (дорослі беруть руки дітей), поставте запитання, що вас хвилює, і вислухайте відповідь…Опустіть руки, ми вертаємось, і відкриваємо очі.»

Підсумок: Батьки починають розуміти, що саме прагне спитати дитина, і вчаться пояснювати усе спокійно, іде розвиток довіри.

Місток.

На підлозі зображено дві паралельні смуги – це міст. А далеко під ним протікає ріка і двоє потрапивши на вузький міст намагатимуться його перейти без слів з допомогою міміки і жестів. Робота в парах (батько – дитина) (незнайомець – дитина) треба зрозуміти один одного і розійтись на містку не користуючись мовленням. Всі виконують цю вправу, а потім обговорюють в колі дітей і в колі батьків. Діти розповідають з ким почувалися надійно і впевнено, а коли ними керували. Дорослі обговорюють, чи змогли вони зрозуміти дитину, чи переставили власноруч на іншу сторону не давши можливості дитині спробувати вирішити проблему самому.

                           

Підсумок: Батьки з’ясовують, чи відбулось партнерство, чи ні. Або за допомогою вчителя роблять висновок, що саме не вірно вони вчинили з іншою дитиною.

 

Давай поговоримо.

 

 

Дорослий говорить своїй дитині: «Я хотів би бути вороном» І звертаючись до дитини з питанням: «Як ти думаєш чому?» спонукає її до діалогу. Наприклад –

Дитина: - Щоб жити багато років.

Мама: - Яка з цього  користь?

Дитина: - Можна багато добрих справ зробити.

Потім навпаки, дитина каже ким хоче бути, а мама каже чому і для чого.

Підсумок: Такі завдання дають можливість дітям поговорити зі своїми батьками «щиросердно».

Таємниця імені твого.

Створюється добірка матеріалів про походження імені окремо кожної дитини. Участь у творчій роботі приймають батьки і діти, і вчитель.

 

Підсумок: Ця вправа дає можливість знайти відповіді на досі не зрозумілі питання дитини, розкрити риси її характеру.

     

Модель «Герб моєї родини».

У створенні герба родини беруть участь і дорослі і діти, можуть допомагати всі члени родини.

      

Підсумок: Дає можливість згуртувати родину, розібратися які відносини у кожній з них, чим займаються, які плани на майбутнє.