Свято "Милі! Рідні! Ненаглядні!"

Тема. Милі! Рідні! Ненаглядні!

Мета. Виявити вміння дітей в оформленні святкової класної кімнати. Вчити працювати колективно. Ознайомити з історією виникнення свята. Розвивати в дітей почуття любові до матерів, сестер, взагалі жінок як берегинь роду, інтерес до знань.  Виховати у дітей почуття поваги та взаєморозуміння до друзів, сприяти формуванню між учнями дружніх стосунків та почуття взаємодопомоги 

Обладнання. Малюнки, квіти, надувні кольорові кульки, лялька, цукерки

 

Хід заходу

 

(Розмова Господа з дитиною. Танець «Мама»)

 Вчитель. Дорогі наші гості! Як приємно бачити всіх вас, таких веселих, радісних. А зібрались ми, щоб відзначити свято. Перше весняне свято, ніжне й лагідне, свято – Міжнародний жіночий день 8 Березня.

Хлопчики

1. Добрий день шановні, кохані, вродливі, кмітливі, милі, загадкові, веселі, розумні, жартівливі, ласкаві, ніжні, привабливі, найкращі матусі, бабусі, вчителі, сестрички, однокласниці.

2. Вітаємо вас зі святом весни, святом кохання і святих надій, святом 8 Березня!

 Вчитель. Кожна людина, кожен народ має свої святині. До таких святинь насамперед належить любов до матері, до тієї жінки, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала.

     Мама… Це перше слово, яке з радістю і усмішкою вимовляє дитина.

     Мама – які надлюдські глибини скарбів містить воно! З мами розпочинається наше пізнання краси і мови. У кожної людини стоїть вона початком життєвого шляху, початком доброти.

Хлопчики

1. З весною приходить нам радісне свято 
Чекають його всі дорослі й малі.
2. Це мамине свято, бабусине свято
Жінок і дівчаток вітаємо всі.

3. У світле та радісне свято жіноче,
Матусю свою привітати я хочу.

4. Вона в мене добра, вона в мене гарна,
У домі хазяйка вона бездоганна.

5. І слово підтримки для кожного має,
Та завжди в очах її усмішка сяє.

6. В цей день я мамусі несу у руці,
Яскравого сонця тонкі промінці,

7. Зберу у долоні сріблясту росу,
І рідній матусі її віднесу.

8. Дарую всю землю, ліси і моря,
Ти краща у світі матуся моя.

Вчитель. Ще в сиву давнину люди вірили, що існують сили, які охороняють родинне вогнище , від яких залежить спокій та достаток в оселі. Такою хранителькою домашнього вогнища була богиня – Берегиня. Богиня – Берегиня! Та, яка охороняє оселю, оберігає від напасті та лиха. Ми знаємо її! Прокидаючись уранці, ми наспіх споживаємо страву, приготовлену її руками, і біжимо до школи, забуваючи поцілувати її руки. Засинаючи, бачимо над собою її лагідні очі, забуваючи іноді сказати слова любові чи навіть лагідне «На добраніч!» Ми знаємо її – ту Берегиню, яка нічого від нас не вимагає, а сама задля нас жертвує усім – і навіть життям! Ім'я цій богині – Мати!

 

Пісня «Мамочка милая» (1 клас)

 

Вчитель. Сьогодні тепло своїх сердець і душ ми даруватимемо мамам, порівнюватимо їх з квітами. У сиву давнину квіти обожнювали, уважали їх уособленням найніжніших почуттів.

Казка «Квітки для мами»

Ведучий

Тихий вечір за віконцем,

Місяць в хати заглядає,

Кіт муркоче на порозі,

Доня спати не лягає.

Каже мама своїй доні:

«В ліжку час тобі вже спати» .

Але доня спать не хоче.

Просить казку розказати.

Мама. Казку б розказати хотіла.

Але щось не має сили.

Я нездужаю, дитино!

Доня. Чим тобі допомогти,

Матінко рідненька?

Все для тебе я зроблю,

Моя дорогенька!

Мама. За широкими морями,

За високими лісами,

Там чарівна квітка є.

Хто ту квітку потримає –

Про хворобу забуває.

Доня. Матусенько моя мила,

Я в дорогу вирушаю,

Я ту квітку відшукаю.

Та на кого я покину

Свою матінку єдину?

Котик. Не хвилюйся, йди, Оксанко,

Я за мамою догляну.

Усе вмію я робити:

Прибирати і варити.

Мама. Із таким помічником

Ми залишимось удвох.

Котик. Ми удвох не пропадем.

Тебе з квіткою діждем.

Мама. Вирушай у путь, Оксано,

Я тебе благословляю!

Ведучий. Дуже довго йшла Оксана,

Йшла і звечора, і зрання.

На галявині спинилась,

Все пильненько роздивилась,

Квіти різні розцвіли:

Осінні, літні, весняні.

Кожна квітка мов царівна,

Та лише одна чарівна.

Допоможе хто знайти?

Добрий друже, чи не ти?

Доня. Які чудові квіти!

Мабуть, це і є галявина,

Про яку казала мама.

З'являється Дівчинка - метелик 

Дівчинка – метелик

Довго я сюди летіла,

Дуже питоньки схотіла,

Дай, дівча, мені водички,

В тебе дуже добре личко.

Доня. Лети, метелику, не бійся,

Ось тобі вода, напийся!

Дівчинка – метелик

Дякую тобі, добра дівчинко!

А що ти тут шукаєш?

Доня. Чарівну квітку я шукаю,

Як її знайти – не знаю!

З'являється Злий чаклун

Чаклун. Я – Чаклун! Я дуже злий!

Хто тут на галявині моїй?

Метелик цей нехай літає,

А що дівчисько тут шукає?

Доня. Мені потрібна квітка чарівна,

Матусеньку врятує від хвороб вона.

Чаклун. Що ж, тоді – часу не гай,

Знайдеш її – забирай!

А якщо потолочиш даремно квітки –

Залишишся навіки!

Дівчинка – метелик

Послухай, Оксанко!

Уже давно із цих квіток

Я збираю мед пилок,

Усі ці квіти добре знаю,

Чарівну квітку відшукаю,

Я біля неї покружляю.

Кружляє навколо чарівної квітки

Доня. Ось вона, квітка чарівна!

Допоможе матусі вона…

Дякую тобі, Метелику!

Чаклун. Ви перемогли мене!

Прощавайте!

Доня. Вертаймось, Метелику,

Додому швиденько,

Будеш здорова, моя ненько!

Повертаються додому, віддають мамі квітку

Котик. Матінко, квітку тримай,

Будеш здорова, як весняний розмай!

Усі (разом). Даруйте, діти, мамам квіти,

Ці квіти – до матусеньки любов.

Діти дарують мамам квіти, виготовлені власноруч

 

Учениця. Даруємо ми вам, кохані неньки,
Любов сердець своїх маленьких.
Прийміть цей подарунок невеличкий,
Й до нього ніжний поцілунок в щічку.
 

Під звуки дирчання моторчику залою пробігає Карлсон у білому простирадлі і зникає.
Ведуча. Чи це дійсність, чи це сон, Чи якась примара?
Може в школу до нас залетіла хмара?
Чи, може, привід тут літав? А може, НЛО
Я ніяк зрозумію, Що це тут було?
(залітає Карлсон, бавиться з дітьми та гостями, а потім бігає за ведучою і кружляє навколо неї. Тим часом Ведуча знімає з Карлсона простирадло)
Ведуча: Годі, Карлсоне, кружляти, Зупинись, не метушись!
Тебе не можна не впізнати, ми мультик бачили колись!
Карлсон: Так, це я смішний і завзятий,
Умію жінкам усім догоджати,
В кишенях цукерки тримаю
Жінок залюбки пригощаю.
(дістає із кишень льодяники і пригощає жінок у залі)
Карлсон: Діти, я морозива ба-ба багато з’їв, Так замерз, аж за-ду-дубів,
Лю-лю-люди добрі, обігрійте, К-Карлсончика п-пожалійте!
(підходить до дітей)
Дайте хусточку мені погрітися, Чи дозвольте просто притулитися...
Розітріть замерзлу спинку...Ну хоча б одну хвилинку
Спасибі, дякую красненько, усім малятам дорогеньким
Я з ними радо подружусь, смачним варенням поділюсь.
Ведуча. Карлсоне, ось діточки своїх мам і бабусь
Зі святом привітали, чудові вірші усім подарували
А ти Карлсоне, вмієш компліменти жінкам говорити?
Карлсон. Ще б пак! Погляньте, як ґречно
Я можу жінкам догодити
(Підходить до кожного вчителя)
Карлсон. Прошу вашу ручку, пані Ольго , Ви сьогодні дуже чарівна!
Пані Тетяні мої шанування і найкращі святкові вітання!
Добродійко Неля ,Ви сьогодні, наче квітка.
Шановна Карино !Ви сьогодні справжня панна!
Ведуча. Ну Карлсоне, ти – джентльмен. На сто процентів
І знаєш безліч компліментів, та наші діти теж від тебе не відстають, вони у нас теж дуже люблять своїх матусь. Та й хіба ж можна встояти перед красою таких панянок. Хочеш подивитися?

 

Пісня 4 клас
 

Ведуча. Ну що, сподобалось тобі як дітки співали?
Карлсон. Дуже сподобалось, гарні дітки, такі ж гарні і я. А чому я такий гарний, знаєте? Тому що я завжди люблю смачненько поїсти і все-все з’їдаю.
Діти, підкажіть мені, будь ласка, а бабусь теж треба вітати в цей день? А то в мене бабуся теж є.

Діти. Так, треба вітати бабусь.

Карлсон. Ану покажіть мені, як ви своїх бабусь вітаєте. Я подивлюся, може, свою так привітаю.

 

1. Про бабусь забути, права ми не маємо,
І уклін низенький свій їм ми посилаємо.

2. Дякую бабусю, що ти в мене є,
Дякую за серце лагідне твоє,
За те, що ти терпіння маєш
І мене всьому навчаєш.

 

3. Ми бабусь вітаємо,
І здоров’я їм бажаємо,
Ви частіше посміхайтесь,
Молодими залишайтесь.

 

 

4. Бабця – то сонечко рідне,
Сонечко ясне, земне,-
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.

 

Танець «Бабушки - старушки»

Вчитель. Щасливий той, у кого є бабуся. Вже став крилатим вислів : «Є бабуся – є діти!».  Бабуся, бабусенька – невтомна бджілка! Кажуть, що бабусі більше люблять онуків, ніж власних дітей. Ви тільки вслухайтеся: бабуся, бабусенька, бабуня – солодуня!  Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому? Бо ти її – онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко.
Карлсон: Все, малята , буду я летіти, бо мені вже час підкріпитися. Вітаю вас чарівні жінки з святом! Будьте завжди такі ж красиві, як сама весна і нехай вас завжди люблять ваші діточки. До побачення! ( вилітає)

Вчитель. (Читає вірш)

 

Катерина ПЕРЕЛІСНА
Я — МАМИНА

Мене вчора біля двору
Мама не пізнала.
— А чиє оце маленьке? —
Тата запитала.

Я їй зразу відказала:
— Я уже велика, —
Бачиш, в мене яка хустка
І ось — черевики!

— А чия ти? — мама каже. —
Я тебе не знаю! —
А сама отак ізбоку
Татові моргає.

 

Я до неї засміялась:
— Подивись гарненько!
Та я ж — мамина! Пізнала?
Я ж твоє серденько!

 

Танець мам і донечок

Вчитель. А зараз просять слова хлопчики. Вони охоче вітають своїх подружок, однокласниць.

Хлопчик

Сьогодні ми вітаємо

Всіх дівчаток з днем весни.

І побажати щиро хочем,

Щоб завжди гарними були.

Хлопчик

Це для вас сніги розтали,

Це для вас прийшла весна.

Ви собою полонили

Наші душі і серця.

Хлопчик

Ви на нас не ображайтесь,

бо ще ж ми – хлопчаки.

А кохати ми вас будем,

дайте трохи підрости.

Хлопчик

Любі дівчатка!

Ви ж для нас рідненькі!

І ми хочем, щоб завжди ви були здоровенькі!

Хлопчик

То ж лишайтесь завжди милі,

Ніжні, щирі, чарівні,

І розумні, і вродливі,

І веселі, і прості!

 

Вчитель. Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечірня зоря і гладить по голівці рідна рука.

     Мама, мати, матуся… Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним звертаємося до найближчої, найдорожчої, найкращої, наймилішої для нас людини.

     Мама… У всі часи всі народи величали її, як найбільшу святиню. Вона – корінь життя, берегиня роду людського.

    Ми складаємо шану і дяку всім матерям. Бо як вічне життя на землі, так вічна мати – символ Добра, Миру, Щастя.

 

СЦЕНКА «ТРИ МАМИ»
 

Ведучий. Наші діти вперті дуже!
Кожен з нас це знає сам.
Просить мама – та байдуже,
Бо вони не чують мам.
Тетянка надвечір
Знадвору прийшла
І ляльку спитала:
Тетянка.- Як день провела?
Ти знову залізла під стіл, непосидо,
І там просиділа весь день без обіду?
Ох, неслухняна, ну просто біда!
Скоро ти станеш, мов тріска, худа!
Сідай-но до столу, вертушка!
Сьогодні до чаю ватрушка.
Ведучий. Тетянчина мама з роботи прийшла
І доню спитала:
Мама.- Як день провела?
Напевно ти знову загралась в саду,
Поїсти забула собі на біду,
Обідати кликала бабця не раз,
А ти їй казала: «Ще рано, не час!»
Ох, неслухняна, ну просто біда!
Скоро ти станеш, мов тріска, худа!
Сідай-но до столу, вертушка!
Сьогодні до чаю ватрушка.
Ведучий. Ось мамина мама - бабуся – прийшла
І маму спитала:
Бабуся. - Як день провела?
Напевно моталась весь день без зупинки
І знов на обід не знайшлося й хвилинки.
Хіба ж це так можна – весь день без обіду?
Вже лікарем стала, а все непосида!
Ох, неслухняна, ну просто біда!
Скоро ти станеш, мов тріска, худа!
Сідай-но до столу, вертушка!
Сьогодні до чаю ватрушка.
Ведучий. Три мами за чаєм тихенько зітхають,
Три мами на дочок своїх поглядають.
Як справитись з ними, з упертими самими?
Разом. Ой, як же непросто бути нам мамами!

 

Вчитель. Дозвольте ж мені, шановні мами, бабусі, колеги, юні мої дівчатка, привітати вас зі святом. Хай наперекір усьому весна несе вам усміхнену долю, добро і здоров'я. Радістю й щастям хай квітує ваш дім!

Хай сонце гріє вам тепліше

І світять зорі золоті.

Хай Восьме березня частіше

Буває в вашому житті.

Хай чоловіки вас цінують,

Складають оди і пісні,

Хай вашу усмішку шанують

Не тільки рано навесні.

Хай щастя нещастя у дім не пускає,

Хай скаже йому, що вас вдома немає.

Хай роки ідуть, а лице молодіє,

Хай діти ростуть, голова не сивіє,

Хай жайвір вам пісню на щастя співає,

А радість весною в душі процвітає.

Пісня «Мама»

 

Я целую твои руки, моя родная

Ты нежнее всех на свете, я точно знаю

В мире нет тебя дороже, в моём ты сердце

Обними меня покрепче, хочу согреться!

Припев:

Мама, будь всегда со мною рядом!

Мама, мне ведь большего не надо!

Мама, только не грусти!

Ты меня за всё, мамочка, прости!

Ты слышишь, мама, будь всегда со мною рядом!

Мама, мне ведь большего не надо!

Мама, только не грусти!

Ты меня за всё, мамочка, прости!

 

Только ты всегда поддержишь и успокоишь

И от зависти и злости меня укроешь.

Я люблю тебя, - ты ангел, тобой живу я.

С благодарностью я руки твои целую.

Припев:

 

Свет в окне, мы вместе

На душе светло.

Мамочка родная, как с тобой тепло!

Я молюсь ночами, чтобы ты жила,

Чтобы ты здоровой, мамочка была!

Жизнь мне подарила мамочка моя

Больше всех на свете я люблю тебя!

Припев:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гра-естафета «Підміталочки»
Обладнання: два віника, дві повітряні кульки.
Хід гри. Діти шикуються у дві команди по п’ять чоловік. Навпроти кожної команди стоїть стілець (на відстані 5—7 кроків). Першій дитині в команді дається в руки віник і повітряна кулька. Дитина повинна «домести» кульку до стільця, «обмести» навколо нього, повернутися назад та передати віник наступному учаснику, і все повторюється. Та команда, яка швидше закінчить естафету, оголошується переможницею. Цю гру можна проводити з батьками.

 

Гра «3бери квіточку»
Обладнання: по три комплекти до квіток: пелюстки (червоні, жовті, сині) та серединки.
Хід гри. В грі бере участь три дитини. Серединки кожної квітки лежать на однаковій відстані одна від одної, а пелюстки перемішані знаходяться за десять кроків від серединок. Під веселу музику дитині потрібно від «серединки» добігти до пелюсток, взяти одну пелюстку відповідного кольору, повернутися назад і прикласти до «серединки». Гра триває до того моменту поки діти не складуть повністю квіти.

 

Гра «Одягни дівчинку»
Обладнання: два фартушки, два чепчики, дві квіточки, два стільчика.
Хід гри. Обираємо два хлопчика і дві дівчинки. Під веселу музику хлопчику потрібно одягнути на дівчинку фартушок, чепчик, посадити на стільчик, сказати комплімент і подарувати квіточку. Хто справиться із завданням швидше і якісно, той переміг.

 

Гра-конкурс «Танцювальний»
Обладнання: повітряні кульки.
Хід гри. Дівчатка та хлопчики групи розбиваються на пари. Кожній парі видається повітряна кулька, яку вони повинні тримати удвох лобами, животами, плечима залежно від умови гри. Пари починають танцювати, намагаючись не випустити кульку. Перемагає та пара, яка втримала кульку довше, ніж інші.