Ігри на уроках історії та правознавства

Ігри на уроках  історії та правознавства

Особистісно-орієнтоване навчання історії передбачає відмову вчителя від традиційної монологічної дидактики і перехід до діалогізованого спілкування з учнями в ході навчального процесу (розігрування ролей, колективне обговорення, диспут, дискусія, «словесний теніс»). При будь-якому обговоренні суті історичного явища учителеві слід вчити, як саме вести обговорення та знаходити кілька різних варіантів вирішення проблеми.

Нестандартні форм роботи, які з’явились як альтернатива традиційним, загальноприйнятим нормам, є ніщо інше, як розвиток пройденого руху вперед з опорою на практичний вчорашній досвід з урахуванням інтересів сучасних дітей. Неабияка роль тут відводиться інтерактивним вправам та іграм.

Ще В.О.Сухомлинський звертався до ігор і це давало можливість не тільки нейтралізувати зверхність, монотонність оповіді учителя, стимулювати позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує школяра не просто механічно згадувати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, думати, добираючи відповідне, зіставляти та оцінювати.

На уроках я використовую різноманітні дидактичні ігри. Наведу приклади деяких з них.

Гра «Історична кухня». Із зацікавленням виконують учні вправу «Історична кухня»: з існуючого у безладі набору завдань – «продуктів» - скласти «історичну страву» - єдино правильне вирішення. Складовими частинами страви можуть бути розсипані імена, дати, назви, уривки з тексту, документи.

Ігри-загадки. Цю форму ігор використовую майже на кожному уроці. Адже це засіб розвитку мислення дітей, який викликає азарт змагання – хто швидше вгадає. Їм стає легше вивчити історичні назви, поняття. Наприклад, на уроках історії України як у 5, так і в 7 класах:

З цим князем вже знайомі ми,

Про нього слава між людьми.

Він землі батьківські з’єднав,

Від ворогів обороняв,

Бо мав він надзвичайну силу.

І звали князя всі… (Данило).

Де стоїть тепер наш Киів,

Там була сама гора,

Жив там першим …(Кий) з  …(Хоривом),

…(Щек) та …(Либідь) їх сестра.

 І, коня свого спинивши,

Він говорить: «Вояки!

Хай же матір’ю нам стане

Славний Київ на віки!» (Олег)

Умер Олег. Закняжив … (Ігор).

Це завзятий був вояк:

Налітав він, наче вихор,

І не знав жалю в боях.

 І за князя вийшла заміж

Проста дівчина з села

І до смерті вірним другом

Князю Ігорю була. (княгиня Ольга)

 З вами, любі деревляни,

Боротьби я не веду,-

Пом’яну я чоловіка,

Справлю тризну і піду. (княгиня Ольга)

Скрізь і завжди він з вояцтвом,

Разом всі їдять і пють.

Сплять – вкриваються вітрами,

Сідла в голови кладуть. (Святослав)

 І народ за серце й розум

Свого князя шанував.

«Красним  сонцем України

Цього князя прозивав. (Володимир Великий)

 І в Європі честю мали

Королі, князі, царі

Поріднитись із цим князем,

Побувати у дворі. (Ярослав Мудрий)

Гра «Низка намиста». У ній можуть брати участь як окремі школярі так і цілий клас. Пропонується тема, скажімо, «Адміністративне право». Перший учасник гри називає ім’я когось з історичних діячів того періоду, наприклад «Право власності». Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово чи словосполучення за темою: «Право власності, спадщина,…» Третій повторює твердження попередника і додає своє: «Право власності, спадщина, купівля-продаж…». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів – справжнє намисто до певної теми. Учень, який довго мовчить або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить всю низку намиста.

Гра «Продовж речення». Учитель пропонує тему. Один учень промовляє перше слово речення. Наступний – друге слово, яке продовжує речення. Гра триває, доки хтось не промовить слово, що граматично чи синтаксично недоречне. Клас обговорює помилку. Якщо повне речення утворене без помилок, наступний гравець каже «стоп» і починає нове речення новим словом.

При повторенні вивченого матеріалу можливо використовувати й гру «Герой, дата, подія». У ній бере участь увесь клас. Учитель проходить повз учасників гри, які сидять за партами, й просить одного з них назвати персону, іншого – дату, третього ж – випадок. Перший учень озвучує ім’я історичної персони, наступний учень – дату,  пов’язану із даною особою, а третій - подію, пов’язану із ним.

На уроках узагальнення можна застосувати гру «Знайди зайве». У запропонованій підбірці матеріалів: подій та імен, назв та дат й визначень – кілька складових елементів відповідають назві теми, а декілька підібрано випадковим чином.

Історична мозаїка. Учні повинні відгадати, про яку історичну особу, термін, подію іде мова, дається 5 підказок.  Якщо учень з першої підказки дає правильну відповідь, отримує 5 балів, з другої на 1 бал менше і т.д. Наприклад:

1. Народився в день, коли Герострат спалив храм Артеміди.
2. Його рід починається з самого Ахілла.
3. Учителем у нього був Аристотель.
4. Заснував декілька міст і назвав їх на свою честь.
5. Заснував величезну імперію, яка розпалась після його смерті.

(Александр Македонський)

Гра «Реставратор», основна мета якої – реставрувати пошкоджений історичний текст, у якому бракує слів, дат, певних назв і т. і.

Проголошення незалежності __________ стало початком розбудови української держави. Якою має стати в майбутньому Україна, йдеться в Основному Законі нашої держави __________ Основний закон було ухвалено __________. Цей день проголошено  державним святом. (України, Конституції, 28 червня 1996р.)

«Історичні рівняння». Наприклад:

1. Народ грецькою + прилад для укладки волосся = історичний діяч Греції. Назвіть його.

Відповідь: Демосфен.

2. Бог в Єгипті + музичне вітання + одна з голосних букв = слово, пов’язане з середньовічним містом.

Відповідь: Ратуша.

Гра «Знайди помилку в тексті». Суть цієї гри полягає в тому, що вчитель зачитує текст, в якому все правильно за винятком однієї помилки, яку можна помітити лише в тому випадку, якщо сприймати текст в цілому і з максимальною увагою слухати кожне слово.

Гра «Весела абетка». Завдання цього конкурсу — повторити основні поняття й тер­міни з теми. Учитель вимовляє будь-яку літеру алфавіту, а учні у відповідь називають якийсь історичний термін чи поняття, що починаються з цієї літери, після чого говорять, що вони означають.

А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде й в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” 

Ігра стимулює краще запам'ятовування й розуміння досліджуваного матеріалу, а також сприяє підвищенню мотивації й дозволяє тому, кого навчають, комплексно використовувати органи почуттів при сприйнятті інформації, а також самостійно й неодноразово відтворювати її в нових ситуаціях. Психологами неодноразово наголошено на необхідності педагогічного керівництва грою – під впливом раціонально організованої навчальної ігрової діяльності позитивні зміни особистості відбуваються ефективніше.