17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Ігри на уроках історії та правознавства

Про матеріал
Методичні рекомендації щодо використання дидактичних ігор на уроках історії та правознавства.
Перегляд файлу

Ігри на уроках  історії та правознавства

Особистісно-орієнтоване навчання історії передбачає відмову вчителя від традиційної монологічної дидактики і перехід до діалогізованого спілкування з учнями в ході навчального процесу (розігрування ролей, колективне обговорення, диспут, дискусія, «словесний теніс»). При будь-якому обговоренні суті історичного явища учителеві слід вчити, як саме вести обговорення та знаходити кілька різних варіантів вирішення проблеми.

Нестандартні форм роботи, які з’явились як альтернатива традиційним, загальноприйнятим нормам, є ніщо інше, як розвиток пройденого руху вперед з опорою на практичний вчорашній досвід з урахуванням інтересів сучасних дітей. Неабияка роль тут відводиться інтерактивним вправам та іграм.

Ще В.О.Сухомлинський звертався до ігор і це давало можливість не тільки нейтралізувати зверхність, монотонність оповіді учителя, стимулювати позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує школяра не просто механічно згадувати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, думати, добираючи відповідне, зіставляти та оцінювати.

На уроках я використовую різноманітні дидактичні ігри. Наведу приклади деяких з них.

Гра «Історична кухня». Із зацікавленням виконують учні вправу «Історична кухня»: з існуючого у безладі набору завдань – «продуктів» - скласти «історичну страву» - єдино правильне вирішення. Складовими частинами страви можуть бути розсипані імена, дати, назви, уривки з тексту, документи.

Ігри-загадки. Цю форму ігор використовую майже на кожному уроці. Адже це засіб розвитку мислення дітей, який викликає азарт змагання – хто швидше вгадає. Їм стає легше вивчити історичні назви, поняття. Наприклад, на уроках історії України як у 5, так і в 7 класах:

З цим князем вже знайомі ми,

Про нього слава між людьми.

Він землі батьківські з’єднав,

Від ворогів обороняв,

Бо мав він надзвичайну силу.

І звали князя всі… (Данило).

Де стоїть тепер наш Киів,

Там була сама гора,

Жив там першим …(Кий) з  …(Хоривом),

…(Щек) та …(Либідь) їх сестра.

 І, коня свого спинивши,

Він говорить: «Вояки!

Хай же матір’ю нам стане

Славний Київ на віки!» (Олег)

Умер Олег. Закняжив … (Ігор).

Це завзятий був вояк:

Налітав він, наче вихор,

І не знав жалю в боях.

 І за князя вийшла заміж

Проста дівчина з села

І до смерті вірним другом

Князю Ігорю була. (княгиня Ольга)

 З вами, любі деревляни,

Боротьби я не веду,-

Пом’яну я чоловіка,

Справлю тризну і піду. (княгиня Ольга)

Скрізь і завжди він з вояцтвом,

Разом всі їдять і пють.

Сплять – вкриваються вітрами,

Сідла в голови кладуть. (Святослав)

 І народ за серце й розум

Свого князя шанував.

«Красним  сонцем України

Цього князя прозивав. (Володимир Великий)

 І в Європі честю мали

Королі, князі, царі

Поріднитись із цим князем,

Побувати у дворі. (Ярослав Мудрий)

 

Гра «Низка намиста». У ній можуть брати участь як окремі школярі так і цілий клас. Пропонується тема, скажімо, «Адміністративне право». Перший учасник гри називає ім’я когось з історичних діячів того періоду, наприклад «Право власності». Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово чи словосполучення за темою: «Право власності, спадщина,…» Третій повторює твердження попередника і додає своє: «Право власності, спадщина, купівля-продаж…». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів – справжнє намисто до певної теми. Учень, який довго мовчить або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить всю низку намиста.

Гра «Продовж речення». Учитель пропонує тему. Один учень промовляє перше слово речення. Наступний – друге слово, яке продовжує речення. Гра триває, доки хтось не промовить слово, що граматично чи синтаксично недоречне. Клас обговорює помилку. Якщо повне речення утворене без помилок, наступний гравець каже «стоп» і починає нове речення новим словом.

При повторенні вивченого матеріалу можливо використовувати й гру «Герой, дата, подія». У ній бере участь увесь клас. Учитель проходить повз учасників гри, які сидять за партами, й просить одного з них назвати персону, іншого – дату, третього ж – випадок. Перший учень озвучує ім’я історичної персони, наступний учень – дату,  пов’язану із даною особою, а третій - подію, пов’язану із ним.

На уроках узагальнення можна застосувати гру «Знайди зайве». У запропонованій підбірці матеріалів: подій та імен, назв та дат й визначень – кілька складових елементів відповідають назві теми, а декілька підібрано випадковим чином.

Історична мозаїка. Учні повинні відгадати, про яку історичну особу, термін, подію іде мова, дається 5 підказок.  Якщо учень з першої підказки дає правильну відповідь, отримує 5 балів, з другої на 1 бал менше і т.д. Наприклад:

  1. Народився в день, коли Герострат спалив храм Артеміди.
  2. Його рід починається з самого Ахілла.
  3. Учителем у нього був Аристотель.
  4. Заснував декілька міст і назвав їх на свою честь.
  5. Заснував величезну імперію, яка розпалась після його смерті.

(Александр Македонський)

Гра «Реставратор», основна мета якої – реставрувати пошкоджений історичний текст, у якому бракує слів, дат, певних назв і т. і.

Проголошення незалежності __________ стало початком розбудови української держави. Якою має стати в майбутньому Україна, йдеться в Основному Законі нашої держави __________ Основний закон було ухвалено __________. Цей день проголошено  державним святом. (України, Конституції, 28 червня 1996р.)

«Історичні рівняння». Наприклад:

1. Народ грецькою + прилад для укладки волосся = історичний діяч Греції. Назвіть його.

Відповідь: Демосфен.

2. Бог в Єгипті + музичне вітання + одна з голосних букв = слово, пов’язане з середньовічним містом.

Відповідь: Ратуша.

Гра «Знайди помилку в тексті». Суть цієї гри полягає в тому, що вчитель зачитує текст, в якому все правильно за винятком однієї помилки, яку можна помітити лише в тому випадку, якщо сприймати текст в цілому і з максимальною увагою слухати кожне слово.

Гра «Весела абетка». Завдання цього конкурсу — повторити основні поняття й тер­міни з теми. Учитель вимовляє будь-яку літеру алфавіту, а учні у відповідь називають якийсь історичний термін чи поняття, що починаються з цієї літери, після чого говорять, що вони означають.

 

А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде й в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” 

Ігра стимулює краще запам'ятовування й розуміння досліджуваного матеріалу, а також сприяє підвищенню мотивації й дозволяє тому, кого навчають, комплексно використовувати органи почуттів при сприйнятті інформації, а також самостійно й неодноразово відтворювати її в нових ситуаціях. Психологами неодноразово наголошено на необхідності педагогічного керівництва грою – під впливом раціонально організованої навчальної ігрової діяльності позитивні зміни особистості відбуваються ефективніше.

 

 

 

docx
Додано
7 травня
Переглядів
98
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку