О.П.ГЛАЗОВА

 

 

 

 

 

 

 

РІДНА МОВА

 

 

ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

 

 

8 клас

 

 

 

 

Перший семестр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2003

 

 

 

Передмова

 

Посібник уміщує  детальні поурочні плани для навчання української мови восьмикласників. Планування здійснене у відповідності  до  сучасних  вимог. До кожного уроку сформульовано навчальну, розвивальну й виховну мету. Кожен урок структуровано відповідно до його мети і завдань. Посібник включає різні типи уроків, які охоплюють  усі сторони  навчально-виховного процесу – засвоєння знань, умінь та навичок, творче застосування їх на практиці,  узагальнення і систематизацію знань, а також контроль і корекцію знань у процесі навчання. У кожному плані розкрито хід роботи, зафіксовано кожен з його етапів навчального процесу, конкретизовано  прийоми роботи, зміст питань і завдань для організації пізнавальної діяльності учнів, зміст навчальних проблем, форми перевірки й корекції знань та вмінь, зміст домашніх завдань тощо. Структура уроків, зміст і послідовність пропонованих методів і прийомів навчання відповідають рівневі пізнавальної активності та віковим особливостям  учнів восьмого класу.

Посібник уміщує детальні плани уроків розвитку зв’язного мовлення. Основне завдання таких уроків - формування необхідних учням текстотворчих умінь на основі  засвоєних ними текстологічних знань. Умовно уроки розвитку зв’язного мовлення можна поділити на уроки засвоєння мовленнєвозавчих понять (спілкування, мовлення, ситуація спілкування, текст, монолог і діалог, типи, стилі і жанри мовлення тощо) та уроки формування текстотворчих умінь у процесі роботи над усними й письмовими переказами, творами різних типових значень, стилів та жанрів і т.ін.

Посібник містить тестові завдання для тематичного контролю мовних знань і вмінь, тексти для диктантів, ситуативні вправи для створення діалогів, тексти для переказів, тексти для аудіювання та читання мовчки із тестовими завданнями до них для оцінювання навчальних досягнень  восьмикласників  за 12-бальною системою.

Кількість поданих у кожному плані уроку вправ, а також обсяг дидактичного матеріалу свідомо збільшено, що дасть можливість учителю вибрати вправи й завдання, тексти і речення, які відповідатимуть рівневі підготовленості й інтересам учнів кожного конкретного класу та умовам роботи  в школі.

Поурочні плани складено відповідно до програми  для середньої загальноосвітньої школи Рідна мова ( В.І.Новосьолова, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, Я.І.Остаф, 2001 р.). Посібник передбачає навчання за підручником:  Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т., Остаф Я.І. Рідна мова:  підручник для 8 класу, -  К.: Освіта, 1998.

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу	4
ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Розділи науки про мову та мовні одиниці	8
Лексичне і граматичне значення слова	11
Частини мови	16
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
Головні і другорядні члени речення	20
Зв’язне мовлення. Повторення відомостей  про мовлення. Види аудіювання: глобальне, докладне, критичне (практично). Навчальне аудіювання.  Види читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.  Навчальне читання мовчки	25
Односкладні прості речення	37
Означено-особові речення	42
Зв’язне мовлення. Особливості  будови  опису місцевості. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості	45
Неозначено-особові речення	53
Узагальнено-особові речення	57
Зв’язне мовлення. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень	59
Безособові речення	64
Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення. Вживання називних речень в  описах	69
Зв’язне мовлення. Стислий  письмовий  переказ  розповідного тексту,  що містить опис місцевості	73
Односкладні речення як частини складного речення	78
Повні і неповні речення	81
Тире в неповних реченнях	84
Уживання неповних речень в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення повторів	86
Тематичне тестування (тема: Односкладне речення. Неповні речення)	88
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Кома  між однорідними членами речення	91
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові  між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів	95
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові  між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів	98
Зв’язне мовлення. Особливості будови опису пам’яток історії та культури. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки	102
Однорідні й неоднорідні означення	109
Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами	113
Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами	116
Тематичне тестування (тема: Речення з однорідними членами) Контрольне читання мовчки	119
Зв’язне мовлення. Усний твір-опис пам’ятки  історії та культури (за складним планом)	125
Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні	127
Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні	130
Зв’язне мовлення. Контрольний письмовий докладний  переказ художнього розповідного тексту  з елементами опису пам’ятки  історії та культури	134
Вставні слова (словосполучення). Розділові знаки при вставних словах	139
Вставні речення. Розділові знаки при вставних  реченнях	142
Зв’язне мовлення. Контрольний письмовий  твір-опис пам’ятки історії та культури	146
Інтонація речень зі звертаннями, вставними словами (словосполу ченнями, реченнями). Розділові знаки при звертаннях, вставних словах, словосполученнях, реченнях	147
Складання діалогів із використанням звертання та вставних слів. Контрольне аудіювання	150
Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)	154

 

 

Урок № 1

Тема: Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.

Мета: пояснити основні функції мови, основну увагу зосередивши на таких, як  гносеологічна,  комунікативна, волюнтативна; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, комунікативні вміння, емоційну й  естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця “Функції мови”, підручник.

 

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. У яких із них йдеться про мову, в яких – про мовлення? Як пов’язані мова та мовлення?

 

    Рідна мова – не полова, її за вітром не розвієш. Багато знай, та ще питай. Слухай тисячу разів, а говори один раз. Хто своєї мови цурається, той сам себе встидається. Розумну річ приємно й слухати. Рука там не зуміє, де язик не діє. Треба знати, що де казати. У нього наче будяк у роті. Слово не мни - думку борони.

Народна творчість.

Словник. Полова – вівдходи при обмолочуванні  зерна  хлібних злаків; перен. щось несуттєве, несерйозне, таке що не має цінності.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником.  Виконання вправи 1 (І,ІІ).

 

* Опрацювання таблиці.

 

ФУНКЦІЇ МОВИ

1. КОМУНІКАТИВНА:	за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями;	Без слова не буває діла. Без мови не підійдеш і до корови. (Нар. творч.)
2. ПІЗНАВАЛЬНА:	передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього;	Через мову щиро і правдиво  одкриваєть ся нам білий світ. (Д.Білоус.)
3.ВОЛЮНТАТИВНА (ВПЛИВУ):	засобом мови люди впливають одне на одного: переконують, спонукають, застерігають, надихають.	Словом можна вряту вати, можна й убити.  Красне слово – золотий ключ.  Холодним словом серця не запалиш. (Нар.творч.)
4.МИСЛЕОФОРМЛЮЮЧА:	думки формуються й виражаються тільки за допомогою мови;	І думка стала словом...  (М.Рильський.)
5.НОМІНАТИВНА (НАЗИВАННЯ):	за допомогою мови всі предмети, особи, явища тощо одержують свою назву;	Слово усе називає, а думка за словом поспішає.  (Нар.творч.)
6. ВИРАЖАЛЬНА:	Через мову людина розкриває свій інтелект і реалізує свої здібності;	Слово – це не просто звуки невловимі. Слово – згусток думки... (П.Пе ребийніс.)
7. ЕМОЦІЙНА:	за допомогою мови людина виражає свої почуття й пережи вання;	У кожнім слові сяє іскра серця. (Д.Луцен ко.) Слово в мене, як річка у лузі, і леліє, і гріє, й тече. (А.Ма лишко.) Слово пече без вогню. (Нар.творч.)
8. ЕСТЕТИЧНА:	через мову людина увиразнює свої смаки й уподобання; мова – основа мистецтва;	На все впливає мови чистота! Зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколихані жита. (Д.Павличко.)
9. ОБ’ЄДНУВАЛЬНА:	мова об’єднує людей, робить їх причетними до однієї спільноти.	І на землі немає більших втіх, ніж слово, що єднає нас  усіх. (О.Довгий.)

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати (прослухати).  Про яку функцію мови йдеться в кожному із речень?

 

І. Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Мова – спів, мова – казка. Все сказати можливо, є і гнів, є і ласка. (Д.Білоус.) Словом можна вбити, можна врятувати, словом можна військо мужнє згуртувати. (В.Шефнер.) І вибухає слово, як тротил, як  атомом заряджена незримо клітина серця. (А.Малишко.) Росою мови змочую уста. (В.Гей.)

ІІ. Мова – своєрідний енергопровід від одного до іншого, від одного до багатьох. (П.Мовчан.) Ту нев’янучу слухали мову, що лунала, як ангельський спів. (Л.Вишеславський.) Буває слово, як полова, а суть думок така мізерна... І полетить за вітром слово, бо там відсутні справжні зерна. (Б.Дегтярьов.) Є слово – наче мед, як хміль і як потік, а є слова такі, що ломлять скелю дику. (А.Малишко.) Що є для мене на кожен день святом, що я люблю із дитинства? Щира і ніжна, вічна, крилата мова моя материнська! (Г.Шмицький.)

 

Словник. Тротил –  вибухова сполука, застосовувана  в артилерійських снарядах, мінах тощо, а також для підривних робіт.

 

* Диктант із коментуванням. Пояснити, яку мову ми вважаємо рідною. Яка роль рідної мови в  житті людини? Яким  документом закріплено статус української мови в Україні як державної? Про яку функцію мови йдеться в записаних реченнях?

 

 А  мелодія рідної мови – найміцніша опора в житті. (В.Раєвський.) У ріднім слові прагне жить народ, і правда, і свобода! (Д.Павличко.) За життя своєї мови власним словом постою. (Д.Павличко.) Вдихаю все тепло своє у слово. (В.Гей.) Українська мова є державною мовою українського народу, визначальною ознакою нашої держави, засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, єднання гро­мадян України в суспільно-історичну спільноту. (З Концепції мовної освіти в Україні.) Рідна мово, росту я крізь тебе, крізь родовища дум і краси. (П.Перебийніс.) В огнях душі відлити слово зумій, немовби ти – зброяр! (Р.Лубківський.) Слово злітає, як думка, високо, іноді ранить, як вістря, глибоко, іноді гасить пекучі жалі. Несть йому рівних на грішній землі. (Л.Ржегак.)

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 3.

 

* Вільний диктант. Про які функції мови йдеться в  тексті?

 

       Для  більшості населення нашої держави українська мова є рід­ною, тобто мовою предків. У мові акумулювано багатющий життєвий досвід, невичерпні  скарби народної пісні і думи, неповторного українського гумору, національні й загальнолюдські ідеали, незнищенний оптимізм.

      Саме з допомогою рідної мови діти нашої держави мають пізнавати навколишній світ, прилучатися до національної й світової культури, щоб потім, вийшовши зі стін школи, продовжувати розвивати її далі, передавати естафету рідної мови дітям і внукам.

З Концепції мовної освіти в Україні

Словник. Акумулювати –  нагоромаджувати, збирати. Ідеал - найвища досконалість, взірець; найвища мета, до якої прагнуть люди. Оптимізм – світосприймання, пройняте життєрадісністю,  бадьорістю, вірою в краще майбутнє.

 

* Диктант із завданням. Диктовані прислів’я записати, завершуючи їх.

 

Свій розум май, а людей однаково ... . Розумний батько й сина спитати ... .  Гостре словечко коле ... . Бджола жалить жалом, а чоловік... . На грубе слово – не зважай,  на улесливе - ... . Словом як шовком  вишиває, в ділом як шилом... . Великий рот у вола, а говорити ... .

Народна творчість.

Для довідок. Питай. Не соромиться. Сердечко. Словом. Не здавайся.  Шпигає. Не вміє.

 

* Навчальний диктант.

 

І. Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...  (М.Рильський;  40 сл.)

ІІ. А якого кольору слова? Тихесенько вимовляю слово “зелений”. Постає переді мною все зелене,  і я вже не сумніваюсь, що слово це зеленого кольору. Вимовляю слово “мама”. Ввижається мені добра усмішка, каре мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, мабуть, не пов’язується з її образом,  тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ.

А слово “осінь” жовте, бо восени дозрівають грушки й  яблука в саду,. Слово “пролісок” біле. Од нього пахне сніжком й весняною землею, перепрілим осіннім листям. Слово “зозуля” ніжно-зелене, мов пух на вербі.

Пролетіла над подвір’ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, а я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово “ворона” – чорне, як і слово “земля”. (За Є.Гуцалом;  114 сл.)

 

* Підбиття підсумків уроку.

 

*Домашнє завдання. П.1, вправа 2.

 

Урок № 2

Тема: Розділи науки про мову та мовні одиниці.

Мета: повторити вивчене про мовні одиниці та розділи науки про мову; удосконалювати вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник, таблиця “Основні розділи науки про мову”.

 

Хід уроку

.

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Попереджувальний диктант.  Про яку з функцій мови йдеться в кожному з речень? Які функції мови вам відомі? Які мовні одиниці ви знаєте?

 

І. Слово – клітина мислі. (П.Воронько.) Слово – фантастичний ключ самопізнання  людини, засіб  проникнення у її внутрішній світ, світ настроїв, почуттів, переживань, страждань і мрій. (М.Жулинський.)

ІІ. Слово – зброя.(М.Рильський.) І тепло золотисто-червоне випромінюють зерна-слова. (Р.Лубківський.) Мова – це не просто засіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять... (О.Гончар.)

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 

* Робота біля дошки. Записати речення. В обох  реченнях підкреслити члени речення й назвати частини мови. Які розділи науки про мову вивчають члени речення й частини мови? Виділене слово записати фонетичною транскрипцією. Який розділ  науки про мову вивчає звуки людської мови? Правильну вимову слів? Розібрати це ж слово за будовою, визначити спосіб його творення. Які розділи науки про мову вивчають будову слова й способи словотворення? Визначити лексичне значення підкресленого слова. Який розділ науки про мову вивчає слово, його лексичне значення та вживання? Які ще розділи про мову ви знаєте? Які мовні одиниці вам відомі?

 

Від лагідних слів  стихає гнів.  Слово чемне кожному приємне.

Народна творчість.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІV. Повторення ключових питань теми.

 

*Бесіда.

• Які мовні одиниці вам відомі?
• Що таке текст? Що є будівельним матеріалом для тексту?
• З чого вибудовується речення?
• У чому відмінність між реченням і словосполученням?
• Між словосполученням і словом?
• Який розділ науки про мову вивчають слово і його лексичне значення?
•  Звуки людського мовлення? Знаки письма?
• Правила вимови слів? Правила написання?
• Словосполучення й речення?
• Правила вживання розділових знаків?

 

* Робота з підручником. Виконання  вправи 12 (ІІІ – колективне, ІІ – самостійне).

 

*Опрацювання таблиці.

 

ОСНОВНІ РОЗДІЛИ НАУКИ ПРО МОВУ

Розділ науки про мову	Що вивчає розділ	Мовна одиниця
Фонетика     Орфоепія   Графіка     Орфографія   Лексикологія     Фразеологія     Будова слова   Словотвір   Морфологія     Синтаксис     Пунктуація     Стилістика	Звуки мовлення     Правила вимови   Знаки письма     Правила написання слів   Слова, їхнє значення і вживання   Стійкі сполучення слів (фразеологізми)   Значущі частини слова   Способи творення слів   Частини мови     Будова словосполучення й речення   Правили вживання розділових знаків   Стилі мовлення	Звуки мови і мовлення (фонема)   Звуки мови і мовлення   Графічні знаки (букви, розділові знаки).       Слово (лексема).           Корінь, префікс, суфікс, закінчення (морфеми).           Словосполучення й речення   _____________________

 

ІV. Виконання  вправ на матеріалі  повторення вивченого.

 

*Словниковий диктант. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією, вимовити їх відповідно до норм орфоепії. У яких із них кількість звуків не збігається з кількістю букв? Які розділи науки про мову вивчають звуки людського мовлення, правила вимови, знаки письма, правильне написання слів? В кожному слові визначити орфограму.

 

Придніпров’я, премилосердний, пред’явлення, прикордоння, прізвище, щоденник, щастя, джміль, під’яр’я, беззуб’я, розпещеність, розстелений, зцілення.

 

* Словниковий  диктант  за   аналогією.  Замість кожного з диктованих слів записати інше слово з тією ж орфограмою. Зробити фонетичний розбір виділених слів (усно). Зробити словотвірний розбір підкреслених слів.

 

М’ятний, сузір’я, з’юрбитися, гедзь, зшити, зсадити, якісний, директор, ванна, коріння, осінній, незбагненний, височенний, прибережний..

 

* Пояснювальний диктант.  У виділених словах визначити орфограми. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення й назвати частини мови. Який розділ науки про мову вивчають  речення й словосполучення? Частини мови?

 

І. Заблудилась душа моя в синьому вересні. (М.Сингаївський.)  Земля в плодах по-вересневому така вже  щедра, гомінка! (П.Тичина.) І журавлів ключі у далі невідомі виводить в небеса той вересень-владар. (А.Малишко.)  Пожовклий натомлений вересень в турботі і радості добрій на плесах осінніх,  як селезень,  поквапно спливає  за обрій. (Д.Луценко.) Я хочу трохи  осені, як свята. (Б.Чіп.)

ІІ. Залистопадило надворі. (Г.Калюжна.) Не минає мене листопад, нагортає на серце зажуру. (І.Ольховський.) Засурмив листопад у червоний мисливський ріг. Перелякане листя біжить вздовж притихлих доріг. (Р.Лубківський.) А це листопад чи новий Чінгісхан збирати іде черепи і червінці? (В.Марсюк.) На вітрі крижаному тремтить і завмирає кленовий листопад. (П.Перебийніс.) Спадає листя на сірий брук, неначе пута в дерев із рук. (Б.Чіп.) Осінній день, немов сварлива господиня, дощем холодним бубонить давно. (М.Стельмах.)

 

* Навчальний диктант. Який розділ науки про мову вивчає вживання розділових знаків? З’ясувати стиль тексту. Який розділ науки про мову вивчає стилі мовлення? Які стилі мовлення вам відомі?

 

Змінилась суть людська й природа всіх речей. Лиш не змінився звук і слово, повне гарту, поставлене нести свою одвічну варту. Те слово вік живе в дубах і в сивих травах, у хлібі і в воді, у мислях нелукавих, добром напоєних, негордих повсякчас, так, як знайшов його і як зростив Тарас!

А.Малишко.

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання. П.2, вправа 24.

 

Урок № 3

Тема: Лексичне і граматичне значення слова.

Мета:  повторити  вивчене  про лексичне й граматичне значення слова; удосконалювати вміння визначати лексичне й граматичне значення слів, навички користуватися словниками; виховувати повагу й любов до рідної мови; розвивати спостережливість, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку:  урок повторення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань.

 

* Робота з підручником. Виконання  вправи 27 (І).

 

*Прочитати речення. Пояснити лексичне значення виділених слів  До якого словника слід звернутися в разі потреби? Якими частинами мови є виділені слова? Які граматичні категорії кожного з  цих  слів можна назвати?

 

І золотіла  левада колосом повним і ладом. (Л.Степовичка.) У небі вітер кучерявий колише теплую блакить. (М.Рильський.) А  я за обрій, сповнений грозою, хмарини слав житам навздогінці. (В.Боровий.) З крайнеба насувалася гроза. (Б.Степанюк.)

 

ІІ.  Повідомлення теми і  мети  уроку.

 

ІІІ.  Повторення ключових питань теми.

 

* Бесіда.

• Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів? правильну вимову слів? будову слова? способи творення слів?  слова як частини мови? словниковий склад мови, значення слів та їх  вживання?
• У яких словниках витлумачується лексичне значення слів?
• Що таке лексичне значення слова?
• Що таке граматичне значення  слова?

 

*Визначити лексичне й граматичне значення  самостійно дібраного слова.

 

ІV. Виконання  вправ на  матеріалі повторення вивченого.

 

* Прочитати. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Розповісти про пряме й переносне значення слова.

 

Калино, калино, гілля зелене! Ти простягаєш руку до мене. А кожна гілочка – то сопілочка, кожен листочок – зелен місточок через  негоди, через боління  від покоління до покоління. Ти покоління із поколінням в”яжеш незримо своїм корінням.

Р.Лубківський.

 

* Попереджувальний диктант.  У записаних реченнях вказати синоніми. Що таке синонімічний ряд? Пояснити  роль  синонімів  у  мовленні. Пояснити лексичне значення виділених слів, за потреби звернувшись до словника. Вказати слова, вжиті в переносному значенні. Визначити лексичне й граматичне значення  підкреслених слів.

 

І. Вийду в степ, подивлюся. Погляну широко. (М.Стельмах.) Ватра, вогнище, багаття! А вогонь один? Та ні! Різні назви, різні плаття, різні лики вогняні. (Д.Павличко.) Сплелись перевеслом стежини, орбіти й траси. (П.Перебийніс.) Дощі дощевні одшмагали хату, збатожили  на весь розмах плеча. (І.Драч.)

ІІ. Гармидер, галас, гам у гаї. (Т.Шевченко.) Сміялися всі до знесили, крик, галас, гармидер зчинили. (Олександр Олесь.) Жду ранку, крику, шуму, суєти. (Д.Павличко.)

ІІІ. Хуртовини, заметілі під місяць лютий налетіли. (Нар.творч.) Хуга, віхола, завія всіх прогнали по хатах,  хазяйнують по лісах. (С.Орленко.) Десь у вікна хуговиця била, зламане ховаючи крило. (М.Томенко.) Які ж хуртовини, хурделі, хуртечі впали на наші розгупані плечі! (І.Драч.) 

 

Словник. Перевесло – джгут  із скрученої соломи для перев’язування снопів. Орбіта -  лінія руху одного небесного тіла або космічного корабля, апарата стосовно  іншого.

 

* Вибірковий диктант. Виписати синоніми, кожен утворений синонімічний ряд самостійно продовжити..

 

Утік від дощу, потрапив під зливу. Кожна робота варта твоєї праці. Де можна в лантух, там мішка не треба. Переливає з пустого в порожнє. Лови вітер решетом, коли сито в тебе мале. Клин клином вибивають, біду лихом виганяють. Що  там говорить, як балакати нічого!

Народна творчість.

 

* Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені слова. Підкреслити антонімічні пари.

 

Коли хліб дорогий, смерть ... . Народу багато, а людей .... Як  узимку сонце  сміється, то вікна  ... . День хвалять ..., а вечір  уранці. Молодий рак ...  не переклешняє. Де хвіст вперед веде, там голова ... йде.

Народна творчість.

Для довідок.  Дешева.  Мало. Плачуть. Увечері. Старого. Позаду.

 

 

* Пояснювальний диктант.  Визначити в реченнях антоніми. У першому реченні визначити частини мови – самостійні й службові. У чому полягає різниця між ними?

 

І. Воля завжди від крові гірка, то лиш мрія про неї солодка. (В.Забаштанський.) Життя і смерть – єднання половинок. Вода і суша будуть і тоді, коли над нами зацвіте барвінок. (Д.Кремінь.) І сміх, і плач – з одного джерела. Вони бринять в однім акорді з глибин таємності Добра і Зла. (М.Вороний.) Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь, бо світ скінченний і безкраїй він же. (М.Бажан.) Витьохкують і мертвому й живому ті солов’ї на канівській горі. (А.Малишко.) Сприймаю так, що жити на землі – це означає вийти на роботу і клопоти великі та малі не бачити як лихо і скорботу. (М.Руденко.) Чому добро таке повільне, а зло швидке, мов динаміт? (Д.Павличко.) Спізнавши мову, плакали німії, і раб стрічав  надію в безнадії. (А.Малишко.)

ІІ. Мені легко, що вже аж трудно. (Л.Костенко.) Він бачив в малому велике, він брався не раз за мале. Без галасу, бучності й крику робив лиш хороше, не зле. Учися, мій сину, учися, трудитися треба уміть. За справу й малую берися, щоб діло велике зробить. (П.Усенко.)  Не бійся друга чесних помилок, а недруга обходь слова нещирі. (О.Довгий.) І те, що здається досягненням зовні,  недоліком внутрішнім часто стає. (Л.Первомайський.) Надмірне світло людям очі сліпить, у темряву їх душі загорта. Поважне робиться смішним, правдиве й тихе – голосним, і видиме стає незримим, зникає видиме, як дим. (Д.Павличко.)

 

* Прочитати, вказати вжиті в реченнях омоніми.  З’ясувати лексичне й граматичне значення слів, що  становлять омонімічні пари.

 

 Не краю серця я на половини – усім свій край  і славлю, і люблю. (М.Стельмах.) Впаду зорею у траву край материнського порога. (П.Перебийніс.)  Кличуть нас дороги незнайомі  в мандри вирушать на край землі. (М.Гурець.) Журавель край  поля стереже криницю. (В.Раєвський.)

 

 

* Прочитати речення. Чи можна сказати, що виділені слова становлять омонімічні пари? Свою думку обгрунтувати. Які слова є  омографами? омоформами?

 

А лебединий ключ передо мною, як парусами, крилами дзвенить. А ключ прозоро б’є з-під косогору, і рине, і дробиться по піску. Ключ у дверях задзвенів. (З творів М.Рильського.) І дивиться, як скручений пітон, скрипковий ключ в лякливі очі слова. (Л.Костенко.) Клин на південь летить, ще до вирію вистачить сили. (В.Раєвський. ) Клин  вибивається   клином. (Нар.творч.) Найкраща доля  - дорога дорога, нічийна від нікуди в нікуди. (І.Павлюк.)  Став,  здається, теж тут став й духа  наче аж затяв. (А.Казка.) Піду в степи, до батьківської хати, мене родак питає з борозни: “А хто ж карати  буде за карати, поцуплені з державної казни? (В.Бровченко.)

 

Довідка. Омоніми  –  слова, що однакові  за формою (звучанням та написанням), але мають різне значення. Омографи -  слова або форми одного слова, що однаково пишуться, але по-різному вимовляються.  Омоформи -  слова або форми одного слова,  що збігаються в окремих  граматичних формах.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 30.

 

* Диктант із коментуванням.  Вказати вжиті в реченнях діалектні слова, застарілі слова й неологізми. Пояснити лексичне значення таких слів, за потреби звернувшись до словника.

 

Дар Прометея запалив нам ватру, приніс тепло і світло до оселі. (В.Раєвський.) Із древнього я роду, що знав косу і кріс. (П.Перебийніс.) За карпатським за високим плаєм кречети по заводях кричать. (А.Малишко.) І гомін Жовтих Вод  бринить за очеретом, тріпочуть бунчуки перед легким наметом. Полки і сотні ждуть, де зблисне булава, де загуде сурма  і схилиться трава. (А.Малишко.) Чужа душа сиділа одесную, в чужій душі усе було чуже. (Л.Костенко.) Коні чужі на чужу завертають дорогу. Є прапори, та забули про славу корогви. (М.Шевченко.) Заніколилось нині всім, я  успіхів бажаю їм. (В.Швець.) Під місяць вийде з вишень твоя хата, і лиш та сама місячна соната бетховенно й печально прозвучить. (О.Лукашенко.)

 

Словник. Кріс – діал. рушниця. Бунчук – іст. булава з металевою кулькою на кінці й прикрасою-китицею з кінського волосу,  застосовувалась як ознака влади гетьмана. Корогва – заст. прапор, стяг, знамено. Одесную – застар. праворуч.

 

* Вибірковий диктант.  Виписати слова іншомовного походження, пояснити лексичне значення кожного, при потребі скориставшись словником.

 

Сахаюсь слів-чужинців. “Губернатор” це щось таке страшне, як “алігатор”. (Р.Лубківський.) О, хто ж казав, що скрізь ідилія? (М.Рильський.) Мене в житті також не тішив штиль, не падала з  висот небесна манна. (Д.Луценко.) Зійшлись два віруси малі і нумо вихвалятись хвацько, що все населення Землі змогло б від них інфікуваться. Ці два були ще ті одні – малі-малі, та одіозні: один – комп’ютерний із них, а інший, бачите, грипозний. Мій друже, як ти б не волав, та Всесвіту скорить несила! Одного – Інтернет здолав, а іншого – вакцина вбила! (В.Могилюк.)

 

Словник. Ідилія – мирне, безтурботне життя. Штиль – безвітря або дуже слабкий вітер. Віруси – збудники інфекційних захворювань рослин, тварин і людини, які розвиваються лише в живих клітинах і мають надзвичайно малі розміри. Одіозний –  неприємний, небажаний; такий, що викликає негативне ставлення.  Вакцина – препарат, виготовлений з ослаблених чи вбитих мікроорганізмів чи вірусів, який застосовують для  запобігання інфекційним хворобам (створення імунітету) та лікування їх.

 

* Вільний диктант.

 

Коли говорити про збагачення лексики, то крім виписування з книжок і записування з уст є ще три допоміжні стежки.

Перша – це поширювати значення слова, давно вживаному слову надавати нового відтінку. Друга – вивчення всіх значень слова, відновлення його призабутого значення.  Третя стежка – неологізми. Кожна людина, сама того не знаючи, творить слова. Тим, власне, держиться, росте й цвіте мова людська.

За М.Рильським.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 31.

 

Уроки № 4, 5

Тема:  Частини мови.

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про частини мови; удосконалювати вміння розрізняти частини мови, диференціювати частини мови самостійні та службові, вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідного слова; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення.

Тип уроків:  комбіновані уроки (повторення вивченого; узагальнення й систематизація вивченого).

Обладнання:  таблиці “Частини мови”, “Загальна характеристика самос тійних частин мови”, підручник.

Хід уроків

 

І. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІ. Повторення ключових питань теми.

 

*Опрацювання таблиці.

 

ЧАСТИНИ МОВИ
самостійні			службові
змінювані		незмінювані	незмінювані	незмінювана
відмінювані	дієвідмінювані
іменник прикметник числiвник займенник	дієслово	прислівник	прийменник сполучник частка	вигук

 

*Бесіда..

• На якi групи подiляються  частини  мови?
• На якій підставі частини мови поділяються на самостійні і службові?
• Назвати самостійні частини мови, навести приклади.
• Чому  в таблицi немає дiєприкметника  та дiєприслiвника?
• Які частини мови є службовими? Навести приклади службових частин мови. 
• Назвати кількість відомих вам частин мови.
• Яка частина мови не належить ні до повнозначних (самостійних), ні до службових? Що виражає ця частина мови? Навести приклади вигуків.

 

ІІІ. Виконання вправ на матеріалі повторення.

 

* Робота біля дошки.  Записати речення, визначити в кожному частини мови – самостійні й службові. Пояснити, як ви їх розрізняєте.

 

І. В небі кучерявою юрбою зграйка хмар осінніх поспіша. (Д.Луценко.) І здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ. (В.Симоненко.)

ІІ. Так негадано ця осінь закурликала над степом. (Б.Олійник.) У пам’яті неспаленим барвінком  зостанеться навік двадцятий вік. (П.Перебийніс.)

 

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

* Опрацювання   таблиці.

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ

Частина мови	Що означає	Лексико-граматичні категорії	Граматичні категорії	Синтаксична роль
Іменник	предмет	Назва істоти, неістоти, назви власні та загальні, збірні	Рід, число, від мінок, відмі на, група	Підмет, імен на частина складеного присудка, додаток.
Прикметник	ознаку, прина лежність	Якісні, відносні, присвійні	Рід, число, відмінок, група, ступінь порівняння	Означення, іменна части на складеного присудка
Числівник	Кількість, порядок при лічбі	Кількісні (власне кіль кісні, дробо ві,збірні), порядкові	Рід, число, відмінок	Підмет, імен на частина складеного присудка, означення
Займенник	Вказує на пре дмет, ознаку, кількість, але не назває їх	Особові, зво ротний, вказів ні, питальні, відносні, прис війні, неозна чені,заперечні	Рід, число, відмінок	Підмет, додаток, означення
Дієслово	Означає дію або стан	Дія, рух, стан	Рід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа, стан, вид, перехідність	Присудок (найчастіше), підмет, додаток, обставина
Прислівник	Ознаку дії, стану, ознаку ознаки	Обставинні (місця, часу, причини, мети), означальні (способу дії)	Немає	Обставина

 

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил та на матеріалі повторення вивченого.

 

* Попереджувальний диктант.  Виділені слова розібрати як частини мови (усно).

 

Осінь на землю тихенько спускається, крилами-хмарами небо вкривається. (М.Рильський.) Осене, осене, житній дух! За шумними соснами тебе знайду! (М.Сингаївський.) Ходить осінь, і кущі ожини запалали знову, як вогні. (А.Малишко.) Переорала осінь всі стежки до літа. (І.Ольховський.) Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени. (Леся Українка.)  Ще ходить осінь по опалім листі, ще журавлиний ключ не відбринів. (Н.Поклад.) Осінні дерева – немов кораблі. У землю іржаві вп’ялись якорі. (Р.Лубківський.) Ось учора в п’ять годин без сімнадцяти хвилин стрів я друга біля двору в трудову гарячу пору. (А.Малишко.)

 

* Пояснювальний диктант. Вказати в реченнях дієслова та їх особливі форми. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Зробити морфологічний розбір виділених слів (усно).

 

І. Сонячне проміння, просочуючись крізь листя, ставало золоте, сліпило і п’янило. (З.Тулуб.) Сади стоять, обдмухані вітрами. Листки летять, киваючи гіллю. (Л.Костенко.) Листя, кружляючи, пада. (Д.Луценко.) І сонце ясне, розганяючи хмари, читає їх, мов поетичні рядки. (А.Матвійчук.) Старої арії тремтячі переливи летять в вікно через заснулий сад. (М.Рильський.) Пекли лютуючі морози, а я в снігах шукав мімози. (П.Палій.)

ІІ. Вируюча, палаюча, нетлінна постала перед світом Україна. (Б.Степанюк.) На вищі сходи сходячи, йдемо в глибінь історії.  До витоків доходячи, досліджуємо корені. (Д.Білоус.) Пливуть роки. Історія пливе, закутана у вогняну кирею. (Р.Лубківський.) А як ти будеш нам, історіє, платити сторінками зжовклими? (Н.Вапцаров.) А я люблю свій час, вітри його, душ молодих вібруючий вогонь. (Н.Поклад.)

 

* Словниковий диктант.  Виділені слова розібрати як частини мови.

 

Навічно, подекуди, згарячу, ліворуч, невтямки, впереміш, поодинці, навсправжки, ззаду, напереваги, взнаки, зрання, попідтинню.

 

* Розподільний диктант. Прислівники, що пишуться разом і через дефіс, записати в дві колонки. Виділені слова увести до самостійно складених речень (усно).

 

Мимоволі, пліч-о-пліч, надвоє, по-друге,  мимоїздом,   віч-на-віч,  босоніж, всього-на-всього, навскіс, повсякчас, по-козацьки, привселюдно, казна-коли, по-християнському, нашвидкуруч, десь-то,  деколи, ледве-ледве, анітелень, куди-небудь,  далеко-далеко, десь-інде, навперейми, хоч-не-хоч, як-не-як, аніскільки.

 

* Диктант з коментуванням. Скориставшись поданою нижче пам’яткою, зробити морфологічний розбір виділених слів. Якими частинами мови є підкреслені слова?

 

Лиш на полях Вітчизни пахнуть квіти! (Хосе Марті.) Я незнищенні барви цього краю в свою сумну Вітчизну забираю. (Я.Райніс.) У пісні, не в слові крикливім живе моя Батьківщина. (Я.Каспрович.) Уже минає двадцять перший вік. (Д.Кремінь.) Гей, дивись, там зірка пада! Ох, якби зловить її! (Я.Барт-Цішинський.)

 

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ:

прийменника	сполучника	частки
1.Відношення, які виражає у сполученні з іншими словами. 2. З якою частиною мови сполучається. 3.Відмінок слова, з яким сполучається. 4.Непохідний чи похідний.	1.Простий, складний чи складений. 2.Сполучник сурядності чи підрядності. 3.Поєднує однорідні члени чи частини складного речення.	Розряд за значенням та роллю в реченні (формотворчі, модальні, заперечні).

 

* Навчальний диктант.

 

Пожовтіло листя на деревах. Ось із каштана впав  листок, гнаний донизу холодним переляком осені. Листок великий, лапатий, мокрий. А другий, одірвавшись, повиснув у повітрі, повільно перевернувся й знову висить. Що його тримає? Яка неприродна жага зеленої молодості?

У лісі стало вільніше. Оголившись, він похолоднішав і почорнів. Сонячні плями здригаються під ногами і, здається, шарудять. Вода у річечці з торф’янистими берегами обважніла й стала якась нежива. Недавно була легка від синього неба, у собі відображеного. А це постаріла, а береги річки полисіли. Не вода котиться, а потік  в’язкої журби, у якій, либонь, не здатна водитися риба.

У твоїй душі теж  легко опадає листя. Воно ледь-ледь зависає, не бажаючи стелитись унизу. (За Є. Гуцалом; 110 сл.)

 

VІ. Підведення підсумків уроків.

 

VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 35.

 

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

 

Уроки № 6, 7

Тема:  Головні і другорядні члени речення.

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про члени речення; удосконалювати вміння визначати члени речення – головні й другорядні, вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроків: комбіновані уроки (повторення вивченого; систематизація й узагальнення вивченого).

Обладнання:  підручник.

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

 

Картка 1   Переписати, уставляючи пропущені літери. Пояснити вживання розділових знаків. Визначити, якою частиною мови є кожне зі слів.   Ми повинні дбати про зб..гачення нашої лексики, не л..ше заглядаюч.. в словники, а пр..слухаюч..сь до народу. (М.Рильський.) Куди і з чим, в яку ми йдемо еру, чи гордість роду нашого ж..ва, коли бруднять  озон..у атмосферу г..дотні, чорні викиди-слова? (В.Гей.)

 

Картка 2   Переписати, уставляючи пропущені букви. В кожному з речень назвати частини мови – самостійні та службові.   Осінь гл..бокая знов серцю в..сною здалась. (М.Рильський.) Блак..тна осінь сяє в бер..гах, і пом..дори спіють, як пожари; буй-тури вітру мчат..ся на  лугах, рогами заплітаюч..ся в хмари. (А.Малишко.) Л..ше з-над хмар часом пр..лине прощання з літом журавлине. (П.Тичина.) Любо зустрітися з осін..ю в лузі. (М.Сигнаївський.) Осін..ій холодок над спраглою землею шатро гаптоване ш..роко розіп’яв. (М.Рильський.)

 

Картка 3   Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їх вживання. Вказати дієслова та їх особливі форми.   Ліс, покритий  краплями блискучими, сміється. Над сріблом води лісової знімаючись, щиглик дзвенів. І світ стрепенувся, мов збуджений птах. Виводок качиний полощеться, забравшись у гущак. О! Дивися! Крижні, в повітрі блиснувши разком перловим, на озерце спустились польове! З творів М.Рильського.

 

Картка 4   Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їх вживання. Вказати дієслова та їх особливі форми. Підкреслити дієприкметникові та дієприслівникові звороти, пояснити розділові знаки при них.   Голубіє з..мля, оповита прозорим серпанком. (О.Ольжич.) І сонячна злива золотить колоссям усіяну твердь. (В.Марсюк.) Повіяв легкий вітерець, струшуючи з  листу неопалі краплі. (Панас Мирний.) Гори сплять, повиті млою. (Олександр Олесь.) Сяйвом зір залиті сплять лани кругом. (В.Сосюра.) Щербатий місяць сяє у зеніті, сльозаві хмари беручи на глум. (Н.Петренко.)

 

* Попереджувальний диктант.  У кожному з речень визначити частини мови.

 

Зелений подих теплої пшениці доносить розшум Кобзаревих слів. (В.Симоненко.) У безжурнім небі над країною ходять зорі тисячу віків. А сьогодні гомонять з людиною, перейнявши звичаї людські. (М.Сингаївський.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІІ. Повторення  ключових питань теми.

 

* Бесіда.

• Що становить граматичну основу речення?
• Які члени речення називаються головними?
• Які бувають присудки за будовою? 
• Який присудок називається складеним дієслівним? складеним іменним?
• Що таке дієслово-зв’язка?  Яка частина іменного присудка виражає його лексичне значення?
• Які розділові знаки можуть стояти між підметом і присудком? 
• У яких випадках між підметом і присудком ставиться тире?
• Які члени речення належать до другорядних? 
• Який член речення називається означенням?
• Яке означення називається узгодженим? неузгодженим?
• Який член речення називається додатком?  обставиною?

 

ІV. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.

 

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Що становить граматичну основу речення? Вказати простий присудок та складені присудки. Що таке група підмета й група присудка? Назвати відомі вам другорядні члени речення, визначити їх у записаних реченнях.

 

 Груди Дніпрові у праведнім гніві горять. Доки ж ми будем по власній землі чеберять? (М.Шевченко.) Я хотів би літати, як птах. (Д.Павличко.) Ні, дрібніти я не мушу! Я з низького вирву душу! (Б.Грінченко.) Був Славута  від бур величавим. (Л.Забашта.) Ми у борні були хоробрими. (Н.Вапцаров.)

 

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

* Опрацювання таблиці.

 

ТИПИ ПРИСУДКІВ

Простий присудок	Складений присудок
	дієслівний	іменний
Чим виражається
Дієсловом	допоміжним дієсловом + неозначена форма дієслова	дієсловом-зв’язкою + іменна частина
В степу вже літо розмовляло з верес нем. (Л.Костенко.)   Усміхались чорнобри вці карими очима. (Б.Олійник.)	Я перестаю боятися вітру. (Є.Гуцало.)   Ми не покинем працювать. (Б.Грінченко.)	День  був зітканий із жайворонкових пісень. (Є.Гуцало.)   Маленький хлопчик став дорослим. (Л.Костенко.)

 

VІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

 

* Прочитати. В кожному з речень визначити граматичну основу. Вказати присудки прості й складені.

 

І. Шуміла осінь жовтим садом. (В.Сосюра.) Червона осінь сіла спочивать. (А.Малишко.) Осінь я давно хвалити звик за її веселий, добрий звичай. (М.Рильський.) Це ж коли, з яких  покосів так нечутно вийшла осінь? (Б.Олійник.) Осінь – вмирання, примир’я, прощання. (Олександр Олесь.) Я по землі люблю ходити босим. (М.Сингаївський.) Сьогодні я такий щасливий. (В.Сосюра.) Вода стає прозорішою. (А.Малишко.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.)

ІІ. Лине наді мною небо України. (В.Сосюра.) Небо в сутінь буває сірим. А насправді воно голубе. (В.Симоненко.) У праці, в боротьбі воскреснуть маю я обов’язково! (Л.Забашта.) Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.) Є рідний друг лише один. (П.Перебийніс.) Мелодія була тендітна. (Р.Лубківський.) Слова звучать примусить сильно й гучно лише одна поетова душа. (В.Симоненко.) Були слова палкими й не сучасними. (Л.Костенко.) Був час жорстоким, швидкоплинним. Та залишився світ в душі дитинним. (В.Осадчий.)

 

* Переписати, вставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. Пояснити вживання  тире.

 

І. А ж..ття – це поле несходиме. (Д.Білоус.) А край краси і правди – Україна. (А.Казка.) Дніпро – дорога срібна. (Л.Костенко.)  Я – українець, а не малорос. (В.Кочевський.) Справжня ганьба – це пл..кати раба. (М.Руденко.) І  Богдан, і Богун, і Довженко -  слави нашої гідні сторінки. (Д.Луценко.) А правда – піт т..рпкий, солоний. (А.Григоренко.) Говорити – річ нудна. Працювати слід до дна! (М.Рильський.)

ІІ. Хліб і сонце – найцін..іше в світі. (Д.Луценко.) Мене без мого краю не впізнати. Г..рячий степ – мій батько. Тирса – мати. Чумацький  шлях – п..лок з моїх квіток. У битві не оступит..ся мій крок. (І.Гайворон.) Співоче поле – ось моя з..мля. (В.Кочевський.) Каменю один закон – л..жати. Вітрові один закон – л..тіть! (Є.Плужник.) Я – полтав..ць, Вкраїни син, але рідний я син і планети. (Д.Луценко.)

 

Словник. Тирса – трав’яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і  і зібраними в пухнасту волоть квітками; ковила волосиста.

 

* Робота з підручником.  Виконання вправи  42 (усно).

 

* Переписати, підкреслити головні й другорядні члени речення. Вказати означення узгоджені й неузгоджені.

 

І. А рання осінь шле цілунок такий чудовий та сумний. (П.Тичина.) Щось квіткам шепоче вітер України. (В.Сосюра.) У лісі осінь бродить в жовтій ризі. (Д.Луценко.) Ходить садом осінь у плащі багрянім. (В.Сосюра.) Струнка піраміда блищить ялини в зеленому хутрі. (М.Доленго.) Вогні оточують мене, вогні кленові й вересневі. (Р.Лубківський.) Земля моїх батьків прекрасна і родюча. (В.Сосюра.) Співає стежка на город. (П.Тичина.) Двигтить місточок у дві дошки. (Л.Костенко.)

ІІ. Немає краю без звичаю. Нема лісу без вовка. Хата з піску довго не стоїть. У саду гуляки не прив’язують собаки. У сім’ї рибалки голодна родина, в сім’ї шевця – роззута дитина. Борщ без каші – удівець, каша без борщу – вдова.

Народна творчість.

 

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити, чи є членами речення виділені слова і словосполучення? Чому? Пояснити вживання розділових знаків.

 

І. Згадалась, мамо, давня казка. (П.Перебийніс.) Тіш моє серце, любе джерельце. (В.Дворецька.) Це рідне і знайоме вам, їй-богу. (М.Сингаївський.)

ІІ. Де ви, Богдани, і де ви, Максими й Сірки? (М.Шевченко.) Товариство моє! Станьмо тут повносило! (М.Хижняк.) Справді, все буде добре! (М.Шевченко.)

ІІІ. Веселись, життя! Дзвени, дорого! (М.Федунець.) Рано встав я до роботи, разом з ранком,  річ ясна. (М.Рильський.) Райдуго, насип мені дощу! (М.Сингаївський.) Але як, бува, не вистачає лиш єдиного слова, слівця... (П.Перебийніс.)

 

ІХ. Підбиття підсумків уроків.

 

Х. Домашнє завдання. П.4, вправа  39.

 

Уроки № 8, 9

Зв’язне мовлення

Повторення відомостей  про мовлення.

Види аудіювання: глобальне, докладне, критичне (практично). Навчальне аудіювання.

Види читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.

Навчальне читання мовчки

Мета: систематизувати й узагальнити знання про мовлення, види мовленнєвої діяльності; дати уявлення про механізм та різновиди аудіювання,  види читання; удосконалювати комунікативні вміння  (сприйняття-розуміння почутого та читання мовчки); розвивати логічне мислення, слухову й зорову пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.

 

Хід уроків

 

І.  Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

* Опрацювання таблиці “Види мовленнєвої діяльності”.

 

ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Форма мовлення	Види  мовленнєвої	діяльності
	Сприйняття мовлення	Продукування мовлення
Усне мовлення	Слухання	Говоріння
Писемне мовлення	Читання	Письмо

 

ІІІ. Виконання вправ  на застосування узагальнених знань.

 

*Пояснювальний диктант. Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі роботи над диктантом?

 

І. Губами говори, а руками роби. До чужого рота не приставиш ворота. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. Книга для людини – віконце в світ. Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш. Слухачам вуха не болять. Красно говорить, а слухати нічого. Як почалися жнива, будь скупішим на слова. Що за сила в пері й чорнилі?  Що записано пером, не витягнеш і волом. Так перо пише, як муха дише.

Народна творчість.

ІІ. Слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти. (Т.Шевченко.) Слова вибухали якісь майже вульгарні, руйнуючі, ішли ніби зовсім не з її вуст. (О.Гончар.) Життя без книги – хата без вікна, тюрма глуха і темна, як труна. Крізь вікна книг свободи світло ллється, майбутнього видніє далина. (Д.Павличко.) На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф. (Л.Костенко.)  Ще ваше слово ляже на папір, обпікши душу, затуманить зір. (В.Гриценко.) Cлово по слову – завели річ про мене. (Панас Мирний.)

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Пояснення вчителя.

 

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ^[1]

 

Мова  реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність - це сукупність  психофізичних дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення, а також на породження його в усній і письмовій формі. Оволодіння мовою відбувається  на функціонально-комунікативній основі, тобо в процесі мовленнєвої діяльності.

Мовленнєва діяльність включає чотири  види – аудіювання (слухання і розуміння), читання, говоріння і письмо. За останніми науковими даними час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини,  розподіляється відповідно таким чином: аудіювання – 45%, говоріння – 30%,  читання – 6%,  письмо – 9%.

Аудіювання та читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності, говоріння й письмо – продуктивними.

Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності складається з трьох етапів:  мотиваційного ( усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію, читаю?), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння)та виконувального (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).

Таким чином, сприймання і розуміння  усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Для багатьох професій вміння сприймати-розуміти  усне мовлення  необхідне у процесі виконання службових обов'язків.

Аудіювання не слід змішувати із слуханням. Слухання – це передусім акустичне  сприймання звуково­го потоку, тоді як аудіювання  включає процес сприймання і розуміння  усного мовлення.

Процес  аудіювання забезпечується механізмом здогадки (про що йтиметься далі?), смислової орієнтації (на ситуацію спілкування, лексичне й граматичне  оформлення виражальних засобів мови, інтонацію, жести, міміку мовця), тотожних замін (щоб утримати  інформацію в оперативній (короткотривалій) пам’яті, потрібно “згортати”, “спресовувати” зміст сприйнятого розгорнутого висловлювання до рівня тотожних за змістом ключових слів або стислих синонімічних структур: саме такі “смислові згустки”, “змістові матриці” спроможна зберегти пам’ять). Дію цих механізмів  можна удосконалювати тренуванням.

Важливою психологічною особливістю аудіювання є одноразовість, неповторність цього виду мовленнєвої діяльності у природних умовах спілкування. Тому вченими виділяються  репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування  співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання.Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації.  У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються у процесі проведення  усних переказів (докладних, стислих чи вибіркових) а також під час підготовки до творчих робіт.

  Аудіювання – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації). Для цього необхідно бути уважним, вміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, мати треновану короткочасну  і розвинену довготривалу пам'ять, здатність результативно  працювати у визначених часових межах. Цього треба спеціально навчатись.

Звичайно, смислове сприймання мовлення залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від його уміння виділяти головне тощо.

Проте успішність  смислового сприймання усного мовлення залежить і від підготовленості слухачів до сприймання, від того, як вони вміють слухати.

Сприймати інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично. Особливого зна­чення це набуває  із запровадженням  такої форми  підсумкової державної атестації з української мови, як переказ  із творчим завданням.

Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання вимагає від слухача  загального охоплення змісту повідомлення, вміння визначати тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Детальне аудіювання передбачає  найповніше  докладне сприймання

змісту повідомлення, усвідомлюючи  смисл кожного з його елементів. Детальне  сприймання тексту часто вимагається тоді, коди проводиться, наприклад, такий вид роботи, як переказ почутого тексту; переказ пояснення вчителя; коли потрібно запам'ятати декілька завдань, не записаних учителем на дошці, з метою їх виконання в певній послідовності; під час дискусії, диспуту, виступу на зборах та ін.

Критичне аудіювання базується на глобальному і детальному, вимагає висловлення власної думки з приводу почутого, своєї мотивованої згоди  чи незгоди з певним твердженням  критичного осмислення сприйнятого на слух тощо. Цей вид аудіювання практикується під час переказу  тексту з  творчим завданням.

Види аудіювання можна показати за допомогою такої таблиці:

 

Глобальне	Детальне	Критичне
Усвідомлення загального змісту в повідомленні	Детальне (повне) усвідомлення всіх елементів повідомлен­ня	Визначення влас­ного ставлення до почутого

 

V. Виконання  вправ на закріплення  вивченого.

 

*Проведення навчального  аудіювання.

 

Інструктаж щодо проведення аудіювання.

 

Читання вчителем тексту. Виконання учнями тестових завдань.

 

Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано)

 

VІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Пояснення вчителя.

 

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

 

Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності. Як і  процес аудіювання,  процес читання складається з  мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння) та виконавського (прийняття рішення на основі одержаної інформації з наступним говорінням або письмом).

Сприйняття та розуміння написаного (надрукованого) розпочинається з аналізу та синтезу як змісту, так і оформлення думки.  Зорове та мислительне сприйняття  слова або частини речення випереджає їх “овзучення” у внутрішньому мовленні. Спрацьовує механізм здогадки: що відбудеться далі, як розвиватимуться події?  Здогадка rрунтується на ключових словах, на поєднанні у реченнях певних слів, на розстановці розділових знаків, а також на розумінні окресленої в тексті  ситауції, розуміння якої залежить передовсім  від життєвого досвіду  читача (спрацьовує механізм смислової орієнтації).  Якщо здогадка не підтверджується, читач вибудовує іншу гіпотезу.

Щоб утримати в оперативній (короткотривалій) пам’яті  початок прочитаного висловлювання, той, хто читає, здійснює “згортання” текстової інформації – заміну  змісту  мікротекстів (частин тексту) на “смислові згустки” – стислі еквіваленти змісту (включається механізм еквівалентних замін). Такі “ядра змісту” у вигляді ключових слів, синонімічних слів і структур, тез, наочних образів та схем, які самі по собі є непередаваними, а тому їх  теж необхідно замінювати словами, утримуються та зберігаються у внутрішньому мовленні. Таке збереження  забезпечує розуміння і запам’ятовування сприйнятого при читанні. У цьому й полягає суть  процесу розуміння прочитаного.

Отже, розуміння прочитаного здійснюється  за допомогою дії механізму здогадки, механізму смислової орієнтації та механізму  еквівалентних замін. Здебільшого дія цих механізмів  відпрацьовується підсвідомо, проте формувати і удосконалювати ці механізми можна за допомогою спецальних вправ.  За допомогою вправ можна також розвинути навички самоконтролю й самокорекції.

У процесі читання вирішуються різноманітні комунікативні завдання. Їх можна увиразнити за допомогою такої схеми:           

               

                                  одержати знання

Читати, щоб              навчитися щось робити

                         одержати естетичну насолоду

 

Відповідно до цих комунікативних завдань  реалізуються і різні види читання. Здебільшого виділяються три види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове.  Види читання можна показати за допомогою таблиці^[1]:

 

Види читання	Що потрібно усвідомити	Характер читання
Ознайомлювальне	Чи варто це  читати? Кому текст адресо вано? Який  зміст кожного з розділів  (абзаців) і  тексту в цілому?	Швидке перегортання сторінок, читання заго­ловків; перегляд окремих фраг­ментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотоції, змісту видання.
Вивчальне	Яка тема та основна думка тексту? Що в тексті головне, друго рядне? Яку нову для читача інформацію містить текст?	Повільне, вдумливе читання тексту чи його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації.
Вибіркове	Про що говориться в тексті? Яка інформа ція є корисною? У яких частинах (розді лах) тексту її вміще но?	Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації.

 

Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою ( журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту  зрозумівши найбільш важливі  положення видання,  читач має отримати  чітке уявлення про цінність та корисність  книжки.

Вивчальне читання називають ще поглибленим,  аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читання  учень  не просто сприймає інформацію, він з’ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця у поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчо  й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу  краще запам’ятати сприйняте,  підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.

Вибіркове читання – швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу  тільки на необхідних йому  аспектах тексту. Такий вид читання  здебільшого застосовують  при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце – його читають, застосовуючи іший вид читання – вивчальне  (поглиблене).

Останнім часом називають ще один вид читання – сканування. Сама назва пояснює характер такого читання:  швидкий перегляд  тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.

Читач має навчитися свідомо вибирати  певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.

 

VІІ. Виконання вправ на закріплення.

 

* Проведення  навчального  читання  мовчки.

 

Інструктаж щодо проведення  читання мовчки.

 

Читання учнями  тексту  та виконання ними тестових завдань.

 

Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано)

 

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

 

Х. Домашнє завдання.  Повторити п.п. 3, 4, вправа 45.

 

Текст  для навчального аудіювання

 

З Богом у душі

 

Немовля плакало, і від жалю бабі Тетяні ставало аж млосно. Подумки  вона лаяла свою старечу безпам’ятність: як-то можна було забути поставити молоко в холодильник? Скисло... Чим годувати маля в цей пізній вечір і вночі? Немовля вже начеб і не плакало, а протяжно стогнало, як доросла хвора людина.

Баба Тетяна пішла до сусідки Віти, наперед обпікаючись соромом, що доведеться вкотре вже канючити позичку. Злобливість сусідки нажила після того, як принесла дитинку з сирітського притулку. Сподівалася розтопити  обледеніле сусідчине серце – була надія, що  одинока  Віта всиновить дитя. Але не так склалося, як  гадалося...

Віта відчинила двері. Була усміхнена й захмеліла. За заставленим  пляшками кухонним столом  розсівся якийсь молодик у майці з цигаркою в зубах.

- Віточко, - баба Тетяна не знала, як і почати розмову в присутності незнайомця.

- Що, Григорівно, знову по гроші? – з Вітиного обличчя  враз сповзла посмішка. – Ти уявляєш (це до незнайомця), зовсім з глузду стара з’їхала. Якась дурка викинула  свого байстрюка на смітник, у притулку його ледве виходили, так оце вона  притягнула те пискля, щоб мене ощасливити... Гадала, що я нюні розвішу: як свого по тюрмах пустила, то чужого усиновлю... Та ні, сита я по горло! Хочу вільно дихати!

- Віточко, дай  дві  гривні на молоко! В магазині в борг вже не дають... Я ж поверну! Візьми ось годинник.

- Годинник мені ні до чого. А гроші не позичу принципово. Хоч ні, гроші позичу, якщо  завтра  віднесете й віддасте підкидька до притулку.

- Так дитинчаті  ж  до завтра  ще  дожити треба. А крім молока, йому  нічого давати не можна...

- Доживе! Самі розповідали, що те байстря на смітнику кілька днів валялася.

- Без Бога ти в душі, Віто, - тамуючи клубок  у горлі, сказала  баба Тетяна.

- А в чиїй душі ваш Бог є? – репетувала їй услід сусідка. – Якби він був, чи дозволив би отій шльондрі викинути живу дитину в контейнер? Чи ж не зглянувся б над вами, дивлячись, як ви ото тягнете підкидька на свою копійчану пенсію? Як  щодня вибираєте, що купити:  пелюшки, підгузники  чи молоко?

Немовля так само тихо плакало. Баба  Тетяна узяла порожній кухоль, годинник  -  і знову з квартири. Остання надія на Мелентіївну та її козу. Статки в Мелентіївни теж благенькі, зате  вона  має  добре серце. Баба Тетяна  навколішки перед нею стане, але виблагає у борг  або виміняє на годинника хоч  склянку молока.

Можна не колисатися автобусом, а піти навпростець підтюпцем. Треба лише подолати пустир. Правда, ноги у сімдесят літ не такі вже й  прудкі, а  очі  підслупуваті:  у темряві майже нічого не бачать, зате ж  буде швидше!

Ось такої пізньої пори, повертаючись із підробітків у притулку, і знайшла баба Тетяна оте викинуте грішницею янголя.  Скільки, пропрацювавши вік санітаркою по лікарнях,  переживала вона всіляких потрясінь, а такого не пригадує...

Два місяці медики те немовля  відігрівали, підтримували апаратами життєдіяльності... А коли виходили, баба Тетяна добилася-таки, щоб віддали їй малятко.

- Стояти! – опік ззаду хрипкий голос. – Закричиш – пришию! Що несемо? Що в руках?

- То кухлик, синочку. Візьми  ось  годинника...

- Стули писка! – загарчала  ще одна  чорна тінь, приступаючи  збоку. – Гроші давай!

Щось гостре вперлося у груди. Холодок жаху перейняв Тетянине тіло. Боячись  своєї погибелі, вона  ще більше жахалась думки  про повільну мученицьку смерть полишеного вдома маляти. Скільки ще проплаче воно в самотній квартирі? Скільки проживе?

- То кухлик, синочки. По молоко йду, дитя мале вигодовую. Якась бідолаха викинула після пологів на смітник...  Якщо вб’єте мене, то мале загине від голоду, бо, крім мене, нікого в нього немає...

•      Хто тобі сказав, що ми тебе вб’ємо? – хрипіла чорна тінь. – Йди своєю дорогою!
• Спасибі вам...
• Ну ти даєш... Спасибі...

Задубілими ногами баба Тетяна ступила вперед.

- Мамашо, стій! Візьми ось...

Здригнувшись, немов від блискавиці, баба Тетяна спинилась і тут же відчула в долоні якийсь папірець.

... Мелентіївна довго не відчиняла, все допитуючись хто та навіщо. Увійшовши в дім, баба Тетяна, розтиснувши перед нею кулака,  зронила лише одне слово: “Молока”.

- Що це ти годинник у гроші загорнула?  Чи такий цінний? О, та це в тебе великі гроші! – вигукнула Мелентіївна. – У мене, голубко, стільки здачі не буде!

- Нічого, - відповіла баба Тетяна. – Колись віддасте. Наливайте швидше.

- Слухай, чи ти не захворіла, бува? – жебоніла Мелентіївна. – Піт по тобі градом і тремтиш уся... Оце принесеш молочка, напоїш малого і сама гаряченького випий – з медом і маслом... Чуєш?

Баба Тетяна не чула. Вона думала про те, що  повертатися додому їй автобусом, а на це піде  півгодини. У вухах стояв тихенький плач янголяти... (За Д.Боярчуком; 705 сл.)

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1. Пенсіонерці бабі Тетяні було

а) п’ятдесят сім років;

б) шістдесят років;

в) сімдесят років.

2. Узявши з притулку немовля, баба Тетяна сподівалася

а) на державну пенсію для догляду за  сиротою;

б) на те, що легко зуміє виростити дитину;

в) на те, що маля буде всиновлене одинокою сусідкою.

3. До притулку немовля принесла

а) його мати, відмовившись від дитини;

б) баба Тетяна, знайшовши дитину на пустирі;

в) двірник, який знайшов сироту на смітнику.

4. Дитинчаті було

а) близько року;

б) майже півроку;

в) трохи більше двох місяців.

5. Через пустир баба Тетяна вирушила через те, що

а)  пізно увечері не ходив автобус;

б) хотіла заощадити час, щоб швидше нагодувати дитину;

в) хотіла ще раз пройти повз місце, де знайшла дитину.

6. Подумки баба Тетяна називала дитину

а) підкидьком;

б) сиріткою;

в) янголям.

7. Фразеологізм  бути без Бога в душі  означає

а) бути егоїстом, самозакоханою людиною;

б) бути  розумово неповноцінним;

в) не мати милосердя, співчуття.

8. На пустирі бабу Тетяну перестріло

а) двоє розбишак;

б) троє розбишак;

в) п’ятеро злочинців.

9. Єдина людина, що прийшла на допомогу бабі Тетяні з голодним

немовлям -

а) сусідка Віта;

б) Мелентіївна;

в) один із розбишак.

10. Слово милосердя  означає:

а) сентиментальність, розчуленість, сльозливість;

б) неспроможність заподіяти зло;

в) добре, співчутливе ставлення, поєднане з  бажанням допомогти.

11. Головна думка прослуханого тексту така:

а) не слід брати на себе відповідальність за долю іншої людини, не маючи  для цього матеріальних можливостей;

б) милосердя  має  бути  потребою  душі  кожної  нормальної людини;

в) держава зобов’язана матеріально віддячувати виявлену громадянами доброчинність.

12. Опрацьований текст має ознаки такого стилю:

а) публіцистичного;

б) художнього;

в) розмовно-побутового.

 

Текст для навчального читання мовчки

 

Спиридон Спиридонович

 

Спиридона Спиридоновича Елеонора Мойсеївна знайшла у промерзлому брудному під’їзді. Забившись між холодних облуплених батарей, він дивився так жалісно, що Елеонора Мойсеївна через той погляд аж перечепилася. Вона довго  роздивлялася Спиридона Спиридоновича і не знала, що робити.  Як від усіх бомжів, від нього кепсько пахло, але крізь бруд і нещасність  проступала благородна порода. Видно, Спиридона Спиридоновича дійсно спіткала велика біда.

Елеонора Мoйсеївна відчула в Спиридоні Спиридоновичі рідну душу, бо й сама останнім часом почувалася самотньою, покинутою усіма й нещасною. Раніше вона хоч підробляла уроками музики, але тепер її доконала хвороба. Елеонора Мойсеївна  удвох із сином Жекою перебивалися з хліба на воду на її мізерну пенсію.

Жека, втративши роботу, почав прикладатися до чарки. Цілими днями він або спав, або знервовано бахкав дверцятами порожнього холодильника.

Притягнувши Спиридона Спиридоновича додому, Елеонора Мойсеївна  нагодувала його соєвими сосисками, а потім, позичивши в сусідів шампуню  від бліх, викупала його в гарячій пінистій ванні.  Водяну екзекуцію Спиридон Спиридонович, як справжній інтелігент, витерпів мовчки, після чого, замотаний у стару сорочку покійного чоловіка Елеонори Мойсеївни,  заснув  у кріслі. Там його мало не розчавив хазяйчин син Жека. Розгледівши в ганчір’ї Спиридона Спиридоновича, він почав кричати:

- Зачем ти єво приволокла, етого бомжа? І так жрать нечево, а ана всякую тварь бездомную волокьот!

Гірку образу Спиридон Спиридонович витерпів мовчки, проте з цього дня між ним і Жекою розпочалася запекла війна. Жека влаштовував на Спиридона Спиридоновича справжнє полювання: ганяв його по квартирі, кидався чoбітьми й морив голодом.  Елеонора Мойсеївна  страждала, жаліла бідолашного Спиридона Спиридоновича й потайки підгодовувала його  лівером.

Серед побоїщ  ніхто й не помітив, як  тихо й несподівано Елеонора Мойсеївна відійшла у вічність.  Спиридон Спиридонович збагнув це першим. Вилізши зі свої криївки, він  сів у головах ніби сплячої Елеонори Мойсеївни і почав страшно й гірко ридати.  Несамовитий крик Спиридона налякав Жеку. Він кинувся до матері, але  вона була вже холодна. Спиридон кричав, Жека метався по квартирі, ошалілий від думки: за що поховати  матір?

Допомогли давні друзі матері по консерваторії, вони й похорон організували. Ніхто, крім Спиридона Спиридоновича, за покійною не плакав. Але  було досить і того страшного Спиридонового ридання. Він провів свою хазяйку до автобуса, а потому довго дивився, постогнуючи, як від болю, у той бік,  куди її повезли. Більше Жека Спиридона Спиридоновича не бачив...

Аж через рік  вони  зустрілися у промерзлому підвалі старого будинку.

На той час Жеку, який без матері зовсім пустився берега, круті хлопці споїли й примусили підписати угоду про “продаж” квартири. Коли Жека  підписав, його,  добре  відлупцювавши, викинули в під’їзд. Жека подався у знайомий з дитинства підвал. Там його й надибав Спиридон.

Коли Жека відчув на своєму обличчі щось тепле,  він злякався, подумавши, що це пацюк. Але придивившись, упізнав сяючі зеленим фосфором котячі очі Спиридона Спиридоновича. Знетямившись від щастя зустрічі з близькою душею, Жека розцілував Спиридона в цупкі вуса, запхнув кота за пазуху, і вони заснули, зігріваючи одне одного. (За Г.Тарасюк; 460 сл.).

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1. Елеонора Мойсеївна знайшла Спиридона Спиридоновича

а) в  міському  парку;

б) під стіною будинку;

в) у промерзлому під’їзді.

2. У Спиридоні Спиридоновичі жінка відчула рідну душу, тому що

а) їй сподобалася його незалежність;

б) почувалася самотньою, покинутою усіма;

в) сподівалася на взаємне співчуття.

3. За фахом пенсіонерка Елеонора Мойсеївна була

а) дитячим лікарем;

б) вчителькою мови і літератури;

в) вчителькою музики.

4. Підробляти вона більше не могла, тому що

а) її замучила хвороба;

б) її стомлювали діти;

в) хотіла нарешті відпочити.

5. Сім’я Елеонори Мойсеївни складалася

а) з трьох чоловік: її,  чоловіка й сина;

б) з трьох чоловік: її,  чина й дочки;

в) з двох чоловік: її й сина.

6. Син Елеонори Мойсеївни

а) був студентом;

б) був музикантом;

в) був безробітним.

7. Спиридона Спиридоновича Жена обізвав

а) жебраком;

б) бомжем;

в) нахлібником.

8. Війну між Жекою й Спиридоном було перервано

а) хворобою Жеки;

б) хворобою Спиридона;

в) смертю Елеонори Мойсеївни.

9. Зрозумівши, що матір померла, Жека ошаленів від думки:

а) в її смерті винен тільки він;

б) за що поховати  матір;

в) як жити далі без матері.

10. Після похорону  Жека й Спиридон  зустрілися через

а) рік;

б) три роки;

в) п’ять років.

11. Зустрівшись, вони відчули одне в одному

а) ворога;

б) суперника;

в) рідну душу.

12. В основу  прочитаного тексту покладено такий тип мовлення:

а) розповідь;

б) роздум;

в) опис.

 

Урок  № 10

Тема: Односкладні прості речення.

Мета: пояснити особливості будови односкладних речень, ознайомити з їхньою класифікацією, формувати вміння розрізнати речення двоскладні й односкладні, визначати в односкладних  реченнях головний член у формі присудка або підмета, відрізняти поширені односкладні речення та непоширені; виховувати  патріотичні почуття, повагу до сили волі, незламності духу, розвивати увагу, уяву, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця, підручник.

 

Хід уроку

.

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки.  Записати речення. В кожному з речень підкреслити головні й другорядні члени речення, визначити частини мови. Що становить граматичну основу речення?

 

І. У кожнім українці живе бунтар. (М.Самійленко.) А наша правда вічно житиме. (М.Вапцаров.) Я вірити зимі не хочу. (І.Ольховський.) Сонце почало пробиватися крізь туман. (Панас Мирний.) Майдан був виповнений  строкатою галасливою юрбою. (З.Тулуб.) Брати дзвінкоголосі, до мети, співаючи, я годен з вами йти. (Д.Павличко.) Хочу я дужим по світу пройти. (Б.Грінченко.)

ІІ. Кожний день ніс якусь новину. (М.Коцюбинський.) Усе на світі хочу знати я. (П.Перебийніс.) Але я про вітер вам мушу сказать. (Олександр Олесь.) Всім почали вільніше дихать груди. (Б.Грінченко.) Шлях був вільний і безпечний. (А.Кащенко.) Добріші люди стали і ніжніші. (Л.Забашта.) Я колір слову підбирати вчусь. (І.Ольховський.)

 

* Робота біля дошки.  Виконання  чотирма-п’ятьма учнями індивідуальних завдань.

 

Картка 1   Переписати, уставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, вказати присудки прості й складені.   Там виплив я у море юних літ. Там бачив я  г..рячий труд і піт. Там першу радість і страждання перше довірл..во навчився я пр..ймать. (М.Рильський.) З орлами я не думаю дружити. Та я опрусь гниючому болоту. (І.Франко.) Зараз я спішу життя вітати. (М.Федунець.) Я хочу жити просто, без пр..крас. (Л.Забашта.)

 

Картка 2   Переписати, уставляючи пропущені букви. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, вказати присудки прості й складені.   Не зб..рається бандура пом..рати. Їй ніякі примхи моди не страшні. Понад усі скорботи світові л..ше у рідній пісні ми ж..ві. (П.Перебийніс.) М..нулося старе кобзарювання. Але нудне без пісні існування. Сліпці із нею зрячими були. Без неї зрячі – т..мнота остання. (Д.Павличко.)

 

 

Картка 3   Переписати, уставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу, визначити тип присудка. Обгрунтувати вживання тире.   Емігрантом я не був ніколи. (М.Рильський.) Я – син тополь шумливих і см..рек. (Д.Луценко.) Дядько був до ро..мов охочий. (В.Симоненко.) Ніч була холодна, зоряна (З.Тулуб.) До моєї теплої з..млі  небо літом баб..ним пр..шите. (П.Перебийніс.)

 

 

Картка 4   Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Обгрунтувати вживання тире.   Поезія – це солов’їне соло. Поезія – це вічне, віще слово. (А.Григоренко.) Поезія – меди на скибці буднів. (В.Моруга.) Поета діти – віршів сторінки. (Л.Забашта.) Слово – брила, слово – крила, диво. (Д.Білоус.) У поета душа – павутина. (А.Гризун.) Тіло моє – лиш одежа слова. (А.Малишко.) Якщо ти юний, все на світі – гра, на серце тіні не кладе жура. (П.Славейков.)

 

Картка 5   Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання тире.   Зорі – очі весняної ночі!  Зорі – темряви погляди ясні! Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова. (Леся Українка.) Ніч – мрійна втома днини. День – вгору сходи смілі. (Л.Стафф.) Ми – автори  свого добра і зла. (Хосе Марті.) Моя доля – вітер серед поля. (І.Франко.) І в ворога учиться – добра штука. (Б.Грінченко.) Захотіти – досягти.  (Олександр Олесь.)

 

Картка 6   Переписати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати  узгоджені й неузгоджені  означення.   Шопена вальс... Ну хто не грав його і хто не слухав? (М.Рильський.) Заговорив шопенівський ноктюрн. (Л.Костенко.) Такий був ласкавий чужинець з русявим чубом! (Л.Костенко.) Сутулий чоловік з мішками під очима повільно опустивсь з риштовань, як з рамен. (Б.Олійник.) І дівчина у синій хустині усміхнулась мені крадькома. (В.Сосюра.) Прийшов купець з червоними очима. (Д.Павличко.)

 

Картка 7   Переписати речення, підкреслити в кожному члени речення. Вказати  узгоджені й неузгоджені  означення.   Назустріч ішли козацькі байдаки з однією щоглою. (З.Тулуб.) Собор Мазепин сяє, біліє. Батька Богдана могила мріє. (Т.Шевченко.) Тут виросли сини палкі Хмельницького й Мазепи. (І.Ірлявський.) Вітає Дніпро вас калиновим словом Тараса. (П.Перебийніс.)

 

ІІ. Активізація опорних знань.

 

* Опрацювання таблиці.

 

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ ТА  СКЛАДОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ

	Прості	Складні
За будовою	Про щось задумалась земля у чарах супокою. (В.Сосюра.)	Блиснули вже коси, упали покоси, рядками снопи полягали. (Б.Грінченко.)
	Двоскладні	Односкладні
За граматичною основою	Як тут пахне земля! (Л.Забашта.)   Колише рідна пісня нашу долю. (П.Перебийніс.)	І землю снігами покрило. (Б.Грінченко.)     Живу  не лише для  себе. (В.Симоненко.)

 

 

* Бесіда.

• У чому полягає різниця між реченням простим і складним? Навести приклади простих і складних речень.
• У чому полягає різниця між реченням двоскладним і односкладним? Навести приклади.

 

* Робота біля дошки.  Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Назвати речення двоскладні й односкладні.

 

Я не хочу нудно скніти. (Б.Грінченко.) Наливайся земними силами! Вдосталь радощів зачерпни! (В.Симоненко.) Підіймаюсь на зоряні схили і рукою торкаюся неба. (Л.Забашта.) І хочеться всю землю обійняти. (В.Симоненко.) В мені любові наче більше стало. (Д.Павличко.) Ходім! Я напою тебе Дніпром. Я нагодую очі твої степом. (Л.Костенко.) Зоря любистком пахне над Дніпром. (Б.Олійник.)

 

Словник. Скніти -  зазнавати душевної муки, знемагати від одноманітного й довгого виконання, здійснення чого-небудь; нидіти.

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання  теоретичного матеріалу (с. 23-24). Опрацювання таблиці “Односкладні речення (с. 24).

 

V. Виконання вправ на  закріплення вивченого.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 58 (усно).

 

* З-поміж заздалегідь записаних на дошці (спроектованих на дошку) речень переписати тільки односкладні речення. Підкреслити в кожному граматичну основу.

 

І. Підклавши руки під голову, до ранку дивлюся в склепіння свої душі. Там сходить сонце, слово і люди. Мене куплять і спродувать не раджу. А мені ж може, просто хочеться щастя. А темрява! Іду, не спотикаюсь. Мене спалить у вас немає змоги. Тепер Жар-птиці не буває. Жар-птицю будень убиває.

З творів Л.Костенко.

ІІ. Своєї кожен прагне вишини. Хочу я неба торкатись, як птиця. Зрубали яблуню стару в саду. В собі я свого батька впізнаю. Він мав натуру й зовнішність мою. Хробаків переступаю. Ворогу дивлюсь в лице! Шукай розради на своє страждання. Сорочки чистої замало у житті. Потрібно сонця!

З творів  Д.Павличка.

 

* Навчальний диктант.  Вказати односкладні речення.

 

Українцям дісталася плодюча й щедра земля. Проте родить не земля, а руки. Землю потрібно доглядати, як матір рідну. Як часом нелегко піднімати  степовий чорнозем! Як важко на чорній землі добувати білий хліб! Тому, мабуть,  мріялося людині  про прекрасні далекі землі...

Вирій. Так називали  омріяну  райську країну. Лежала вона нібито  далеко за обрієм, за синіми глибокими морями.  В цей рай земний щасливі птахи відлітали зимувати.  Першою поспішала туди зозуля, бо в неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік. Та так ніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги  дізнатися, скільки пролетіла за день.(За В.Супруненком;  100 сл.)

 

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІІ. Домашнє завдання. П. 5, вправа  56.

 

Урок № 11

Тема: Означено-особові речення.

Мета: дати поняття про означено-особові речення, пояснити способи вираження присудка з означено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати патріотичні почуття, повагу до людської індивідуальності; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Пояснювальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати речення двоскладні й односкладні.

 

І. Я бачу в людині кожній оту найбільшу щедроту роздарювать серце своє. Вірю завжди в широчінь океанну серця  вразливого, серця людського.

З творів Л.Забашти.

ІІ. Тримаймось за руки на  крутих  сходах!.. Зчепились на смерть на землі моїй рабство  й свобода. (М.Самійленко.) Втомилось моє серце калатати. Терплю і мовчки прокладаю шлях. (Л.Костенко.) Зростай над себе чи згасай в імлі! (М.Доленго.) Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу, крізь дощ і сніг, дебати і дебюти. (Л.Костенко.)

 

Словник. Дебати –  обмін думками на зборах; дискусія. Перен. – суперечка.  Дебют – перший виступ актора на сцені; перша спроба на якомусь поприщі.

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Робота біля дошки.  Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Чим виражено головний член кожного речення – підметом чи присудком?  Визначити особу, час спосіб дієслів-присудків.

 

І. Натомивши себе до знемоги, постою серед нив. (О.Довгий.) Зіграй мені осінній плач калини. (Л.Костенко.) Не дай своїм словам смаку полину. (О.Башкирова.) Не обізвись до мене згірклим словом. (Д.Павличко.) Люблю очей мовчання красномовне. (І.Ліберда.) Віддай людині крихітку себе. (Л.Костенко.) Прямо йди. І виростай стрункіше. Крізь весну і осінь переходь. (М.Доленго.) Уважним будь на темних перехрестях. (Д.Павличко.) Зумій в житті не загубитись. (М.Кубик.) Постань як є – не кращий і не гірш. І не шукай прихованого лазу. (Б.Олійник.)

ІІ. Самоутвердження так прагнемо і волі! (Н.Кошара.) Живемо в нащадках та ділах. (М.Доленго.) Не сумнівайся, ідучи з народом. (Д.Павличко.) Очисть свою засмічену свідомість, лахміття непотрібне позбирай і викинь геть. Отримаєш натомість свободу. (О.Кліпкова.) Не видумуйте муки і драми, не видавлюйте з себе сліз, правді в очі дивіться прямо, не  одводьте погляду вниз. Будьте схожі самі на себе, будьте чортом чи ангелом з неба... Тільки не будьте штучні й смішні. (В.Симоненко.)

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 26) і таблиці “Односкладні речення” (с.24).

 

V. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Довести, що записані речення є означено-особовими.

 

І. Давні свої звички занехаю, буду все робити безпомильно. (Р.Лубківський.) Не високо мудруй, але твердо держись. (І.Франко.) Зробися добрим, а не злим. (І.Кислиця.) Думаймо над життям! (А Ворфлик.) Переломим навпіл гіркий хліб мислі. (Л.Костенко.) Жадаю правди. Істині у вічі дивлюся прямо крізь віки смутні. (П.Перебийніс.) Працюй до самозабуття! (Л.Ржегак.) Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ. (М.Стельмах.) Виходжу в ніч. Іду назустріч долі. (Л.Костенко.) Піду блукать по всесвіту широкім, незваним гостем побуваю скрізь. (В.Симоненко.)

ІІ. Даймо ж на працю для України серце, і розум, і руки! (Б.Грінченко.) Вдар не в дзвін, а в серце дуже. (Олександр Олесь.) Іди і спопеляй байдужі душі, а сліпоту й холопство покляни. (В.Симоненко.) Слів де для пісні знайду? Буду згадувать серця пожари.(В.Сосюра.)

 

* Прочитати. Записати тільки означено-особові речення, підкреслити в кожному головний член, з’ясувати, дієсловом якої особи, якого часу й способу його виражено.

 

Не покину ніколи Вкраїну любить і молитись за неї – ніколи! (Б.Грінченко.) Тихо. Чути дихання калини.  Важко і святково в небесах. (І.Павлюк.) Зло до пня підкоси  мечами правди. (Б.Олійник.) Тоскно стане в дощову погоду. Під грудьми зненацька заболить. (М.Руденко.) Яким вогнем спокутувати мушу хронічну українську доброту? (Л.Костенко.)

 

*  Робота з підручником. Виконання вправи 65 (усно).

 

* Пояснювальний диктант. З’ясувати тип кожного  односкладного речення, свою думку обгрунтувати.

 

Буду словом і хлібом ділитись. Буду сонцем у серце дивитись. (М.Сингаївський.) Порожні засіки гарно налаштуєм. Ще й сусід своїм насущним хлібом нагодуєм. (П.Куліш.) Мерщій поділимося крихтою, знайдем надіям пелюшки. (С. Зінчук.) Озирнися, розберися у перебігу подій. (Б.Олійник.) Роздивися тверезо по світу! (В.Симоненко.) Вір у сили свої молодії. (Б.Грінченко.)  Навчись загоювати рани. (М.Доленго.) З дурнішими од себе не водись, шукай мудріших... (Д.Павличко.) Не знищуймо себе в дрібній гризні! (В.Герасимчук.) Топімо ж у Дніпрі ненависть братню дику! (П.Куліш.) Поклади мені руку в руку, в очі глянувши, не моргай! (В.Симоненко.)

 

* Диктант із коментуванням. Визначити спосіб, час, особу дієслів-присудків у неозначено-особових реченнях.

 

І. Дивлюсь. Вслухаюсь.  Бачу.  Пізнаю  і перший порух, і чітку ритмічність. І душу переламую свою, щоб подив мій не перейшов у вічність. (О.Довгий.) Буду вчити мову птиць і гаю, вітру, зір, відбитих на морях. (І.Павлюк.) Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти. (П.Тичина.) За правду, за волю все зможу знести і жити, і вмерти без страху! (Б.Грінченко.) Вчись у тигра  рвати грати, в моря гори розмивати. (Олександр Олесь.) Лихом об землю, як шапкою, вдаримо. (Б.Олійник.)

ІІ. Землею рідною  живу  у  бурях, снах і наяву. (М.Стельмах.) Ненавиджу темне життєве болото. (П.Тичина.) Не шукай для душі уніформи, світ у серце сповна перелий. (П.Перебийніс.) Милуюсь обрисами хмарок. Плекаю свій маленький сад. (Л.Костенко.) Ніколи, як з огнем, з ідеями не грайся! (П.Тичина.) Шануй же юних літ добро. (Д.Луценко.) З дитинства поезії диво навчись безтурботно любить. (В.Брюсов.) А сокола у клітку не садіть! Безвихідність любов’ю не зовіть. (Л.Забашта.)

ІІІ. Не оскверни свій рідний дім, а будь господарем у нім. (Л.Ржегак.) Бережім, як зіницю, родинне тепло й добрим людям відчинені двері! (Н.Кошара.) Впаду зоре. У траву край материнського порога. (П.Перебийніс.) Хату обвий у зелені віти, поля обсій безграничну шир! (А.Малишко.) І зрозумійте до батьківщин усіх любов. (М.Доленго.) Не звикай  утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим. (І.Франко.) Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі. (П.Перебийніс.) Зорями лікуй мене і морем, допотопним зойком журавля. (І.Павлюк.) Щасливою чуюсь людиною. (Д.Білоус.) Часто страждаю сам  над собою.  Часто шукаю в собі двобою. (М.Сингаївський.)

 

* Навчальний диктант.  Вказати односкладні речення, визначити їх вид.

 

Є такий геніально простий спосіб, називається “на скок”.  Пливеш собі місячної ночі по озеру в плавнях, правиш човном  понад самим берегом. А щуки, як відомо, сплять хвостом до берега, мордою до глибини. Злегенька вдариш веслом... Риба сонна злякається сплеску та стриб із води. Сама вискакує та в човен! Іноді буває, за ніч стільки її навискакує,  дівати нікуди! Везеш додому, завдаєш кухаркам роботи! (За О.Гончаром;  62 сл.)

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання. П. 6  (с. 26), вправа 63.

 

Урок № 12

Зв’язне мовлення

Особливості  будови  опису місцевості.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості

Мета: пояснити особливості будови опису місцевості, зокрема структуру речень такого опису; формувати вміння визначати описи місцевості в текстах та аналізувати їх; на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння виділити в переказуваному тексті опис місцевості й усно переказати його за складеним планом; удосконалювати культуру писемного мовлення; розвивати увагу, спостережливість, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів.

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

*Прочитати заздалегідь записаний на дошці (спроектований на дошку) уривок.  Що в ньому описано? Де знаходиться описана місцевість? Навіщо, на вашу думку, складають опис місцевості? Які описи ви складали в попередніх класах?

 

Серед Сухої Діброви  зеленим оксамитовим килимом рокинулася широка галявина. Вузлуваті дуби обступили її пишною зеленою рамою. Лише в одному місці  розкривалася  галявина на Дніпро. Посередині земля трохи випинає  невеличким пагорком. Мабуть, це стародавня скіфська могила.

За З.Тулуб.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

*Пояснення вчителя.

 

Складовими частинами опису місцевості є опис місця (лісової галявини, поля, лугу, берега річки, вулиці тощо) та опис предметів (особливостей рельєфу, водойм, рослинності, будівель тощо), які на цьому місці розташовані.

“Даним” в реченнях опису місця є вказівки на місце розташування предметів: посередині, праворуч, віддалік, ближче до обрію  та ін. “Новим” є назви предметів, що наявні на місцевості.

Наприклад:

          Д                                         Н

Посередині галявини росте береза.

            Д                          Н

Під березою ростуть  гриби.

 

В  реченнях  опису предметів “даним” є назви предметів та їх частин, “новим” є ознаки.

 

Наприклад:

      Д        Н         Н                Н

Береза висока, струнка, білокора.

     Д                   Н                                       Н

Гриби ще молоденькі, з  клейкими  брунатними капелюшками.

 

Таким, чином, речення опису місцевості складаються за такою схемою:

 ДЕ? ------ ЩО? ------- і ЯКЕ ЦЕ ЩО?

 

Наприклад:

Посеред  галявини  росте  висока,  струнка, білокора  береза. Під нею – молоденькі, з клейкими брунатними капелюшками гриби.

 

Опис місцевості може бути складений у науковому, діловому та в художньому стилях.

Художні описи зазвичай  передають ставлення автора до описуваного. Інколи автор висловлює свою оцінку прямо, проте здебільшого  робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів.

Часто в описах місцевості наявні речення, що вказують на позицію спостерігача (Піднявшись на гору, він побачив...). Проте такі вказівки не є обов’язковими.

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

*Прочитати уривок. Чи можна вважати його фрагментом опису місцевості? У реченнях опису місця  визначити  “дане” й “нове”. З’ясувати стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

 

А степ – як долоня. Лиш десь на краю

Підводивсь далекий горб.

Та камінь на ньому лежав якийсь,

Підставивши сонцю лоб.

Б.Олійник.

Словник. Фрагмент – частина, уривок.

 

* Прочитати.  Які типи мовлення поєднано в уривку? Прочитати речення, що є описом місцевості, визначити в них “дане” й “нове”. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

 

 Весь простір землі, зайнятої запорізькими козаками, мав переважно степовий характер. За  структурою самої поверхні, кліматом і рослинністю запорізький  степ  був далеко не однаковим.  Північна частина степу була гористіша й вища. Південна частина була  рівніша й більш нахилена  до берегів Чорного й Азовського морів. На північній окраїні степу  було багато глибоких балок. В південній частині степу балок було не так багато, вони були пологіші і з меншою рослинністю. Південна частина степу зазнавала страшної дії спеки, котра при тривалому бездощів’ї винищувала тут всю рослинність.  З цієї причини  південна окраїна  запорізьких степів, особливо  нинішня херсонська рівнина, мала назву “Дике поле”, “Пустополе”, “Чистополе”. Рятівними оазами тут були  лише нечисленні ріки та декотрі балки, на берегах  і схилах  яких  в сухе й безводне літо утримувалася лісова й трав’яниста рослинність.

За Д.Яворницьким.

Словник. Балка – яр з пологими схилами. Оаза (оазис) – родюче місце в пустелі або напівпустелі з  буйною рослинністю й прісною водою.

 

 

*Прочитати уривки, довести що в основу кожного покладено саме опис місцевості.  Що такі описи допомагають  уявити й зрозуміти? З’ясувати стиль кожного з уривків, свою думку обгрунтувати. В якому з уривків  подано відверто висловлену авторську оцінку місцевості? В якому оцінку висловлено опосередковано – через відповідним чином дібрані художні засоби?

 

І. Село було довге й здорове. Через усе село йшла широка вулиця. Вона  вся була обсаджена акаціями  Село було українське. Тут були люди з усіх українських губерній. Усе село було залите абрикосовими та черешневими садками і зеленіло, як гай. Поза хатами тяглися виноградники на всі боки, скільки можна було кинути оком. А там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза, розстелялось широке молоде листя тютюну, а там далі розстелявся широкий, рівний, як діл, степ, ввесь зелений, ввесь укритий то  виноградом, то пшеницею, то зеленою травою.  Край був багатий і пишний, як рай.

За І.Нечуєм-Левицьким.

ІІ. Своїми обрисами село Медвин  було схоже на вивернутий з корінням високий пеньок, втиснутий стовбуром на схід. На заході переплетене  розгалуження вулиць з двох боків  ліпилося до лісів і губилося там  окремими вузликами хатин.  Чим далі село витягувалось  понад шляхами на схід, тим  більше воно звужувалось і вже від ставка  збігало двома  рядками осель. Сюди найближче з півночі підходив вигин Бугу, добираючись примхливо покрученими колінами  до селянських садиб. Далі ж на захід ріку тіснило  безмір’я неозорих полів, воно підіймалося  хвилястим пагорбом на північному заході і обривалося біля чаїного крила  березового гаю, од якого  вже брало тяжкий  розмах чорнолісся. Воно було схоже на лук, натягнутий  проти  села, але замість стріли з того лука  вихоплювалась річечка; біля села вона виписувала примхливі петлі, на які нанизувались крихітні левадки, ставочки і копанки.

За М.Стельмахом.

ІІІ. Перед ними у долині розіслалося місто. Широкі вулиці, наче річки, поперерізували його і вздовж, і вшир, і впоперек. По вулицях сторожами виставились високі кам’яні будинки, червоніючи цеглою, виблискуючи вибіленими боками. Серед невеличких майданів тягнуться угору гострими шпилями церкви: кругом їх  лавою обступили крамниці... Наче комашня, снують-метушаться люди. Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт...

Призахідне сонце обсипає все те своїм червоним світлом, неначе кров’ю поливає...

Зробилося страшно... Місто здавалося  хижим звіром, що, притаївшись у ямі, роззявив свого кривавого рота з білими гострими зубами, наміряючись кинутись на них.

За Панасом Мирним.

 

*Прочитати уривок. Які художні засоби використав автор, щоб передати власне ставлення до описаного? Чи є в уривку прямо висловлена оцінка місцевості? Визначити стиль уривка.

 

Як ластівчине кубельце, притулилася сакля до скелі над морем. З одного боку – прямовисний стрімчак. З другого – безодня, прірва.  Ходять під нею зеленими горбами хвилі, дихають важко і б’ються об скелі. Глянути на них – туманіє  незвикла голова і потягне у смарагдову безодню. І тільки позаду саклі  милується зір  зеленим садком і городом, що східчасто здіймається вгору. Облямовує садок вузька доріжка.

За З.Тулуб.

 

V. Підготовка до роботи над  письмовим  вибірковим  переказом.

 

* Читання тесту вчителем або учнями.

 

*З’ясування значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

 

*Визначення теми і головної думки тексту.

 

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

 

*Колективне складання плану вибіркового  переказу тексту (фрагменту, що є описом місцевості).

 

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

 

* Усне переказування опису місцевості за складеним планом.

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання.  Вправа 69 (усно), підготуватися до усного опису рідної вулиці.

 

Тексти  розповідного характеру з елементами опису місцевості

для усного вибіркового переказу

 

1.Чортомлицька Січ

 

Козаки створили систему укріплень у пониззі Дніпра, за порогами, на дніпровських островах. Козацька фортеця, захована в плавнях,  густих заростях лози й очерету, була неприступна для ворогів. Підхід до неї утруднювали й пороги.

Козаки скористались традиціями зведення оборонних споруд часів Київської Русі, за якими важливу роль відігравали засіки. Засіками називали укріплення з дерев. Від слова “засіка” і дістала свою назву Запорізька Січ. Проте деякі дослідники вважають, що за основу назви правило слово “сікти”. Запорізькою називали Січ тому, що вона лежала за порогами.

Кілька разів змінювала Січ своє місцеперебування. Вважають, що спершу вона розташовувалася на острові Хортиці. Там у середині ХVІ ст. князь Дмитро Вишневецький спорудив укріплений замок. Певно, споруджуючи земляні укріплення, тут використали й систему засік. Із Хортиці козаки на чолі з Дмитром Вишневецьким-Байдою здійснювали сухопутні  походи.

Найдовшу історію мала Чортомлицька Січ, яка проіснувала 57 років. Свою назву Чортомлицька Січ  отримала від Чортомлицького мису, на якому була розташована. Січ була занована  1652 року  за кошового отамана Лутая.

З Чортомлицькою Січчю пов’язані життя й діяльність славетного кошового отамана Івана Сірка, котрий був пострахом турків, грозою польських шляхтичів, славою й гордістю запорізьких козаків. Іменем  Сірка часто  називали й саму Чортомлицьку Січ – “Січ кошового Сірка”.

Зберігся зроблений самими козаками опис зовнішнього вигляду Січі.  Зовні вона нагадувала місто-фортецю.

З лівого боку Січ омивала річка Чортомлик, з правого – Прогной. За фортецею протікала Скарбна. Урвисті береги цих трьох річок правили на природне укріплення. Його доповнювали тринадцятиметровий вал і рів.

З четвертого боку Січ виходила в поле. Тут вал мав бійниці й укріплювався частоколом із загострених і просмолених паль. З цього боку стояла ще велика оборонна башта, а перед нею було  спеціальне земляне укріплення з гарматами.

Таким чином, підійти до Січі можна було лише полем. З трьох інших  сторін була вода. Взимку запорожці на всіх річках навколо Січі  безперервно вирубували кригу. Вийти з Січі можна було  через вісім  вузьких проходів.

У центрі Січі був майдан з церквою Покрови Богородиці, навколо якої розташувалися 38 куренів. Це були своєрідні казарми, що мали вигляд  дерев’яних великих хат, вкритих очеретом або шкурами.

Тут-таки на майдані  стояли будинки  старшини  і військова пушкарня, де зберігалися  фортечні й польові гармати. За містом біля  порту височів так званий “Грецький дім”. Це було приміщення для іноземних  послів і купців, адже  Запорізька Січ вела жваву торгівлю.

Передмістя Січі було забудоване житлами та майстернями ремісників. Тут жили й працювали  козаки-зброярі, а також майстри  запорізьких бойових човнів.

Чортомлицьку Січ за наказом царя Петра І  було спалено й зруйновано, тому що значна частина її старшини й козацтва перейшла на бік гетьмана Івана Мазепи. Тоді запорожці пішли на південь і заснували Січ на річці Кам’янці. (За О.Апанович;  430 сл.)

 

• Пояснити лексичне значення слів  пороги (кам’янисте поперечне підвищення дна, що порушує  спокійну течію ріки),  мис (частина суходолу, яка  гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку),  бійниця (отвір для стрільби в стіні оборонної споруди), частокіл (огорожа, паркан з кілків),  казарма (спеціальна будівля для розміщення військових).
• Дібрати синоніми до слів  урвистий,  жвавий,  башта,  передмістя.
• Скласти план вибіркового переказу: опису Чортомлицької Січі (орієнтовний: 1. З лівого боку – Чортомлик, з правого – Прогной. 2. За фортецею – Скарбна. 3. Тринадцятиметровий вал і рів. 4. З четвертого боку – поле, вал з бійницями і частокіл. 5. Оборонна башта та земляне укріплення. 6. У центрі Січі – майдан з церквою й куренями. 7. На майдані – будинки старшини й пушкарня. 8. За містом – “Грецький дім”. 9. У передмісті – будинки й майстерні ремісників.)
• Усно переказати опис місцевості – Чортомлицької Січі.

 

2. На Каффу

 

Весь день простояли козацькі чайки на височині каффських берегів. Чорним маком розсипалися вони по хвилях в сліпучому блиску сонячних іскор. А коли сонце схилилось до заходу і стало море бузковим, як оправлений у золото аметист, почали козаки повільно підтягуватися до берегів.

Гетьман Сагайдачний не сходив з палуби і не випускав із рук зорової труби. За день він вивчив положисті гори навколо Каффи, що дивовижно нагадували житні хлібини, далеко висунутий у море мис, чорний кряж Кара-Дагу,  дрібні бухточки й затоки під кучерявою хмарою садів.

З північного заходу Каффу широкою блакитною затокою обмивало море. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. З півдня обступали  гори, а по той бік затоки – розкинувся  степ.

Каффа поділялася на три частини: фортецю, місто й передмістя.  Фортецю збудували  ще генуезці, оточивши її високими мурами з величезних кам’яних брил з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. Вежі були чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим  верхом  та кількома бійницями для гармат. Стіни між вежами також мали зубчастий карниз. Сухий рів оточував стіни не так для оборони, як щоб стікали в море гірські потоки після дощу. Місто було оточене такими ж мурами з вежами й брамами. Передмістя потопало в садах.

Каффа довгий час була генуезькою колонією. Року 1475 її сплюндрували турки, і з того часу вона втратила свій колишній блиск і розкіш.  Керував Каффою султанський намісник, баша, якому скорялося, крім Каффи, все південне узбережжя Криму. У Каффі було багато вірмен, греків, турків, євреїв, італійців та караїмів. Різномовна юрма заповняла порт, де пахтіло вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами.

Але головний товар тут були невільники. Звідси їх вивозили у всі порти Середземного моря, а потім гнали караванами до Персії, Індії та Аравії.

Густішали присмерки. Море хвилювалося  широкими рівними хвилями, важко й ритмічно гойдаючи козацькі байдаки.

Віддаючи накази, Сагайдачний продовжував час від часу поглядати в зорову трубу. Тихо занурювалися у воду весла. Навіть люльок не палили завзяті курці запорожці, щоб ворог не помітив  вогників. Все ближчав рокіт прибою.

Загін Сагайдачного тихо посувався в темряві, але, не дійшовши прибою, зупинився. За годину-дві стемніє, Каффа порине у глибокий сон, і тоді помчать байдаки до зубчастих мурів. Поведуть запорожців старі козаки, колишні  каффські  невільники.

Сагайдачний підведеться і скаже неголосно, але так, що почує його кожен козак: “Вперед, панове! На Каффу!” (За З.Тулуб; 367 сл.)

 

• Пояснити значення слів чайка (бойовий човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога), байдак (великий човен), мис (частина суходолу, яка  гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку),  кряж (пасмо невисоких гір, горбів; гірський хребет),  фортеця (укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням, запасами, призначений для тривалої оборони), генуезці (тут: мешканці седеньовічного міста-держави Генуї), карниз (виступ, що завершує горішню частину стіни),  колонія (тут: поселення переселенців з іншої країни).
• Дібати синоніми до слів вежа, брама, положистий,  юрма.
• Скласти план вибікового переказу - опису місцевості (орієнтовний: Як розташоване місто. 1. З північного заходу - море. 2. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. 3. З півдня - подібні до житніх хлібин гори. 4. По той бік затоки -  степ. ІІ. З яких частин складалося місто. ІІІ. Якою була фортеця. 1. Мури з з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. 2.Чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим  верхом  та бійницями вежі. 3. Стіни із зубчастим карнизом. 4. сухий рів навколо стін. ІV. Навколо міста – мури. V. Передмістя потопало в садах.)
• На дошці записати: широка блакитна затока; фортеця, місто й передмістя; мури з величезних кам’яних брил; кучерява  хмара садів.
• Усно переказати опис місцевості: місце розташування Каффи та  саме місто.

3. Панське дворище

 

Сонце піднялось височенько. Своїм огненним світлом воно обливало і широке поле, і хлопчика. Хлопчикова одежа -  убогі штанці, латана сорочка, з передраним козирком картуз – втрачали під сонячним світлом свою злиденність. І латки, і дірки  виглядали так  красиво, так мило, немов  були  намальовані вправним художником.

Хлопчик виліз на пагорб, навколо якого паслося з десяток овечат і двоє телят. До них малому пастушкові було байдуже. Івась виліз, щоб подивитись, де заховалися Грицько й  Василь, з котрими він ще до схід сонця  вигнав ту худібчину пастись. Щоб чимось згаяти час, хлоп’ята надумали  гратись у піжмурки.

Івась шукав по бур’янах, свистав, гукав. Аж ухоркавсь шукаючи, а досі нікого не знайшов. Забачивши в траві червоненьку комашину, хлопець присів до неї. Зразу Івась забув про жмурки.

-Ти граєшся, а не шукаєш! – почувся ззаду голос. То був Грицько. Обидва пішли шукати Василя. Він сховався десь у рові  або в бур’яні. Хлопці пішли вздовж рову.

Той рів був не так глибокий, як широкий.  Яма поросла  чорнобилем, шипшиною, хмелем. Від того, що сонце ніколи не заглядало у це місце, тут завжди було вогко й холодно.

 Той рів навколо дворища наказав  викопати покійний князь. Сотні кріпаків місяців зо два рили сиру землю.У виритий рів спустили з озера воду.  Тоді кругом дворища наче річка текла, так облягав його водяний рів.  Тільки коло глухої залізної брами був перекинутий  залізний місток, та й той часто-густо приймався. Як фортеця, стояло те дворище у степу. Стіна грізно дивилася бійницями. З широких тих бійниць стирчали жерла гармат, з котрих  колись у великі свята стріляли.

Дворище займало десятин з десять землі. І ніхто не знав, як живуть там. Нікого князь до себе не приймав.

 Як умер князь, з ним вмерло й дворище. Люди, що там жили, розбрелися. Широкий рів осипався, вода висохла. Тепер там, де човни плавали, лопушина розпустила листя. Стіна тріснула, бійниці  позападали, а гармати сховалися між руїнами. Браму іржа проїла, вона лежала долі,і ніхто її не піднімав. В роззявлені  завжди ворота було видно, як колись чистий двір заріс бур’яном, а сам палац опустився. Усе виглядало страшною руїною. Одна тільки каплиця, під котрою поховали пана, весело визирала  своєю круглою головою. На невеличкій баньці її блищав золотий хрестик. Та ще садок розрісся, мов ліс.

По той бік рову сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку. Дудка ревла-хрипіла. Василь дав дудку Івасеві. Той страх зрадів, коли дудка і в нього заграла. Він віддав дудку Грицькові. Той заходився вирізувати в ній дірочки. Після цього голос дудки не так деренчав, і грати стало зручніше. (За Панасом Мирним; 410 сл.)

 

• Пояснити значення слів дворище (тут: запустіла ділянка, на якійсь колись була садиба),  каплиця (невелика культова споруда без вівтаря для  релігійних відправ і молитов),  бійниця (отвір для стрільби в стіні оборонної споруди).
• Дібрати синоніми до слів брама,  баня (купол),  руїни,  ухоркатись.
• *Скласти план  вибіркового переказу: сучасного вигляду дворища (орієнтовний: І. Дворище займало десятин з десять землі. ІІ. Широкий рів осипався, вода висохла. ІІІ. Стіна тріснула, бійниці позападали.ІV.Роз’їдена іржею брама. V. Завжди роззявлені ворота. VІ. Двір заріс, палац опустився. VІІ. Каплиця із золотим хрестом на баньці. VІІІ. Садок розрісся, мов ліс.)
• Усно переказати  складений за планом  опис місцевості.

 

 

Урок  № 13

Тема: Неозначено-особові речення.

Мета: дати поняття про неозначено-особові речення, пояснити, на яку дію  вказує головний член неозначено-особового речення та  способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  підручник.

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Диктант з коментуванням.  Визначити, до якого типу односкладних речень належать речення. Свою думку обгрунтувати.

 

І. Місяцю мій ясний! З високого неба сховайся  за  гору. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі! Не дивуйтеся, дівчата, на старі козачі щирі сльози.

З творів Т.Шевченка.

ІІ. Кружляй скоріше,  земна куле. (М.Доленго.) Будь нащадкам світлішим і кращим, світе наш! (М.Сингаївський.) Подивись мені у вічі, дорога моя людино! (П.Перебийніс.) На кожний виклик, совісте, іди! (Л.Костенко.)

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати. У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій – односкладні?  На яку дію вказують присудки  в односкладних реченнях?  Чи стосується виражена  присудками дія конкретних осіб?

 

Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л.Забашта.)       Козаки поховали Івана Сірка  на січовому цвинтарі у степу. (З підручн.)     Рубачі прийшли в шкіряних куртках, рубали ліс поволі, методично. (Р.Кудлик.)

Чи я в лузі не калина була? Чи я лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали... (Нар.творч.)   Поховали громадою, як слід, по закону. (Т.Шевченко.)       Рубали юний ліс у квітні, рубали ліс, рубали зранку. Берізкам віти відтинали і кору, ніби скальп, знімали. (О.Башкирова.)

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30) та таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

 

V. Виконання  вправ на закріплення  вивченого.

 

*Робота біля дошки. Записати речення, вказати з-поміж них односкладні, визначити в них граматичну основу. Довести, що речення є неозначено-особовими.

 

І.  Ліниві кравці беруть довгі нитки. По парчі ликом не шиють. На малому човні в море не запливають. Назад тільки раки лазять.

Народна творчість.

ІІ. Біля головного причалу ми бачимо багато молоді. Сидять, стоять, готуються, здається, до якихось змагань. (О.Гончар.) Готово! Парус розпустили, посунули по синій хвилі. (Т.Шевченко.)

 

* Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.

 

І. Вже не боронять волю булавою. (М.Шевченко.) Знаменами, бунчугами гетьмана укрили. (Т.Шевченко.) Козаків на галерах кували. (С.Зінчук.) У Крим далекий виряджали сина. (Л.Костенко.) Віддзвонили в селі. Вже не дзвонять. (І.Ірлявський.) У чорнобильській зоні ховають село. Засипають он сад, он старе джерело і останню он хату хоронять. (М.Федунець.) На те  - базар. Купляють, продають. Цифр однозначних і не визнають. (М.Доленго.) Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. (С.Шевченко.) Колодязь копали півтора дня. (Ю.Мушкетик.) У нас же восени весілля! Уже пошили й рушники... (Олександр Олесь.) У квітні в нас не грають весілля. Лише заручин стеляться привіти. (А.Малишко.) Закривавилось небо загравою. Палять стерні. (В.Марсюк.) Палять листя на городах. Пахне димом надвечір’я. (М.Сингаївський.)

ІІ. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. (Т.Шевченко.) Уже задзвонили до утрені. (А.Казка.) Цілим заводом ховатимуть ветерана, назовуть його іменем заводський профілакторій. (О.Гончар.) От і все. Поховали  старезного діда, закопали навіки у землю святу. (В.Симоненко.) За столами обідніми гомонять. (М.Самійленко.) Скрізь порання. Печуть, варять, вимітають, варять. (Т.Шевченко.) “Приходьте на український борщ”, - запрошують. (О.Гончар.) Вчора справили весілля. (Олександр Олесь.) Незабаром і молодого привели, назавтра в город одвезли та й заголили в москалі! (Т.Шевченко.) Зламали калину, зв’язали в пучки. (Л.Забашта.) Хліб звезли. Тиша на токах. (А.Казка.) Вже буряки звезли до цукроварні. (В.Сосюра.)

 

Словник. Утреня  - ранкова церкова  служба. Профілакторій -  медичний заклад, де проводяться  спрямовані на запобіганням захворюванням заходи.

 

* Диктант із коментуванням. З’ясувати тип кожного односкладного речення.

 

І. Від щастя не втікають, його доганяють. Рибалку по човну бачать. Коло річки колодязя не копають. І ведмедя вчать танцювати. З пісні слова не викидають. Про наше прядиво невдячного слова не скажуть. Сходи згори підмітають. Старе дерево не пересаджують.

ІІ. За одного письменного  трьох неписьменних дають, та й то не беруть. Знявши голову, за волоссям не плачуть. Сумирну вівцю багато разів на рік стрижуть. Зайця у ведмежому капкані не шукають. Хату руками держать. Залізо випробовують куючи, а коня – їздячи. Сім страв у одну ложку не беруть. Без снасті тільки бліх ловлять. Золото залізом добувають.

Народна творчість.

ІІІ. Сватати  дівчину вирушали пізно ввечері. Це давало можливість  на випадок відмови  зберегти  спробу  сватання в таємниці. Зайшовши у хату з хлібом у руках і привітавшись, старости починали розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці, чи купців, які дізнаються про товар. Після традиційних промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб.  Відповідь нареченої була обов’язковою та вирішальною.

На знак згоди сватів перев’язували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Після цього попередньо обговорювали питання про придане. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. (З довідн.)

 

* Переписати записані заздалегідь на дошці (спроектовані на дошку) прислів’я, завершивши їх.  Пояснити, чому чимала частина прислів’їв є неозначено-особовими реченнями.

 

За добро віддячують добром, а не ... . Роботу роблять не лише терпінням, а й ... . Добру думу думають без зайвого ... . Упізнають вовка і в ....  Вміючи, печуть хліб і  з ... .

Народна творчість.

Для довідок.  Злом.  Умінням. Шуму. Баранячій шкурі. Каменю.

 

 

*Диктант із завданням.  Записати, перебудовуючи речення на неозначено-особові.

Зразок. Здавна вербу вважали священним деревом.

 

Здавна верба на Україні вважалася священним деревом.  Шостий  тиждень Великого посту називався Вербним. На Вербному тижні в церквах осячувалися вербові гілочки. Освячена верба зберігалася на покуті за образами. Освячені вербові гілочки втикалися в кутках ниви для одержання багатого врожаю. Вербою окурювалася  хата  від пропасниці. Вербові гілочки клалися у воду для купання хворої дитини. Вербовий настій пився від головного болю.

За М.Супруненком.

 

* Творча робота. Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:

 

• Як складають осінній букет
• Як пересаджують в більший вазон кімнатну  рослину
• Як переклеюють в кімнаті шпалери

 

 

* Навчальний диктант. Вказати речення двоскладні й односкладні.

 

На вигоні палили вогнище.  Зносили сміття, згрібали листя, приносили якесь соняшничиння, бараболисько, всохлу кропиву. Кидали у вогонь щойно зірваний полин. Той полин, зітхаючи, білим димом дурманив і забивав памороки.

Поприходили до вогню жінки й чоловіки, поставали, дивляться. Сміття й бур’яни вже погоріли, та люди чомусь не розходилися. Здалеку принесли оберемок галуззя. Притягнули велику акацієву гілляку. Вона довго не займалась, а бризкала шипучим соком і, конаючи, потріскувала міцними волокнами. Несли  якесь дрантя, ганчір’я.

Їхав мимо дядько, солому додому віз. Спинили його почали  солому смикати, у вогонь жбурляти, аж поки хазяїн схаменувся, вйокнув і поїхав далі.  Навздогін йому сміялись. 

Хтось приніс на коромислі двоє відер води. Вогнище залили. Попелище кашлянуло парою, скрушно зітхнуло й згасло.

Багато випадало дивитись на вогонь. Та найбільше запам’ятався саме той. У кожного, мабуть, є своє багаття, яке запам’ятовується назавжди. (За Є.Гуцалом; 132 сл.)

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 30), вправа 74.

 

Урок № 14

Тема: Узагальнено-особові речення.

Мета: дати поняття про узагальнено-особові речення, пояснити, на яку дію  вказує головний член  узагальнено-особового речення та  способи вираження присудка з узагальнено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  підручник.

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Пояснювальний диктант.  Визначити тип кожного з односкладних речень.

 

У антисвіті зірочкою марю. В антинароді свій народ люблю. (Л.Костенко.) Душу зрадою не бентеж. (В.Симоненко.) Закільцювали птаха. Розумію. Зробили для науки. Але млію, немов на серце одягли обруч, в каталог занесли крилату мрію. (За Д.Павличком.) Тарасе, даруй мені силу вогню, навчи мене бути собою! Перед радісним кольором неба зупинись на дорозі крутій. (П.Перебийніс.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 31) і таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

*Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) прислів’я. Визначити тип кожного з односкладних речень, свою думку обгрунтувати.

 

Спочатку задумайте, а тоді робіть. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Не працюватимеш, то й не матимеш. Без труда не чекай добра. Тешучи дерево, кравцем не станеш. Не наловивши бджіл, не з’їси меду. Коня з ложки не напоїш. Криком дуба не втнеш. Десять раз подумай, а  раз скажи.

Народна творчість.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи  78 (усно).

 

* Пояснювальний диктант. З’ясувати тип односкладних речень, свою думку обгрунтувати.

 

І. Із сотні голок сокири не склеїш. В гості збирайся, а вдома пообідати не забудь. Піску в снопи не в’язатимеш, з пір’я фортеці не будуватимеш. Надією й терпінням усього досягнеш. Не почавши, думай, а почавши, роби. Думай звечора, а починай зранку. Наполегливістю гори здолаєш.

ІІ. Не припрягай воза перед конем. На чужім мотузку в колодязь не опускайся. Роботу пригортай, а лінь проганяй. Від своєї тіні не втечеш. З чужого злого вчися доброго свого.

Народна творчість.

ІІІ. На Дунай мандруй, а Україну в серці май! (А.Кащенко.) Хоча  лежачого не б’ють, то і полежать не дають ледачому. (Т.Шевченко.) Тут як не ступиш, то не втрапиш. (Л.Костенко.) Зразу й радості не вимовиш словами! (П.Тичина.) Серцю кохати, на жаль, не накажеш. (Д.Луценко.) Мене зміїним словом не обкрутиш. (П.Перебийніс.) Тільки підлості не обженеш і не обженеш своєї смерті. (Д.Павличко.) Знання без помилок ніде не купиш. (М.Доленго.) “З ким поведешся, того й наберешся”, - говорить народ. (З посібн.)

 

* Розкрити значення кожного із вжитих у прислів’ях фразеологізмів. З’ясувати, до якого типу односкладних речень  подані прислів’я належать.

 

Працюй до сьомого поту. Як не вмієш пекти хліба, то пектимеш раки. До нових віників пам’ятатимеш.

Народна творчість.

* Навчальний диктант.  Вказати односкладні речення, визначити тип кожного з них.

 

Ще до того, як люди навчилися в’язати бика воловодом, то одне одного  вони вже  в’язали словом. І не одного чи кількох співрозмовників, а цілі народи. Отже, наука людських взаємин, наука добору  доречного слова почала розвиватися  з появою самої мови.

Молодшим свої знання й уміння передавали показом і словом. Радили менше говорити, а більше слухати, бо ж  язик – один, а вух – двоє. Більше придивляйся та прислухайся до інших! Скажеш – не вернеш, відрубаєш – не приточиш. Коня кують уздою, а людину тримають словом.

Навчали обережності, обачливості у виборі друзів. З вовком до м’яса не ставай, а од лежачого поли вріж та втікай.  Од лежачого жди свинячого.

Змалечку  привчали  добре вивчати свої можливості. Хто їх не розуміє, може уподібнитися ріці без русла. Навчали працелюбності й далекоглядності.  Умирати збираєшся, а на хліб ори! (З книги “Слово батьків – з усіх віків”;  128 сл.)

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання.  П. 6 (с. 31),  вправа 80.

 

Урок № 15

Зв’язне мовлення

Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень.

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння складати опис місцевості за власними спостереженнями в художньому стилі; виховувати увагу до довкілля, любов до природи й бажання зберігати її; розвивати спостережливість, увагу, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань.

 

* Прочитати. Довести, що кожен з поданих уривків є описом місцевості.  Для чого складаються  такі описи? У кількох реченнях описів вказати “дане” й “нове”.  Визначити стиль уривків. Свою думку обгрунтувати. В якому з уривків автор прямо висловлює оцінку побаченого? В якому робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів? Навести приклади.

 

І. Невеличка пасіка стояла в балці на косогорі в садочку. Супроти неї, по другий бік балки, стояла крута гора, як стіна, вся зверху вкрита густим лісом, а внизу густою ліщиною.

Коло пасіки росли в балці старі садки, а між ними подекуди стояли здорові дуби з густим темним листом, ніби скелі.  Балка вилась попід горою й ховалась в старому липовому лісі. В садках було ще знать окопи та ями, зарослі терном і ліщиною.  То було померле село, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем.

За І.Нечуєм-Левицьким.

ІІ. За Печерським монастирем, на відстані п’яти-шести верст за течією Дніпра, на правому високому  його березі темнів кошлатими деревами непрохідний ліс. Він то здіймався  зеленими схилами, наче висока стіна, то спускався м’якими хвилями в широкі й глибокі улоговини й,  розширюючись, біг у далечінь сизим серпанком. Тут стояла стояла садиба, оточена господарськими будівлями й десятком хат.

Одноповерховий, досить довгий будинок, критий червоною черепицею, виглядав із зелені саду надзвичайно привабливо. З височини він привітно дивився на велику улоговину з блискотливим ставом, за яким  високою горою підіймався ліс. Краєвид був і  розгонистий, і привільний, і сповнений невимовного чару.

За М.Старицьким.

Словник. Балка – яр з пологими схилами.  Улоговина -  велике заглиблення у рельєфі  місцевості, западина  з пологими схилами.  Садиба – житловий будинок і господарські будівлі з прилеглими до них садом, городом, що  разом є  окремим господарством.

 

 

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Підготовка до роботи над твором.

 

 

* Пояснення вчителя.

 

Роботу над твором-описом місцевості слід розпочинати з осмислення та встановлення  меж  запропонованої (або самостійно обраної) теми. Так, якщо йдеться про твір-опис на тему “Моя вулиця”, потрібно поміркувати, що саме і в якій послідовності потрібно описати, щоб  відтворити виразну картину місцевості. Слід пам’ятати, що йдеться саме про опис місцевості, а не розповідь, скажімо, про історію вулиці, походження її назви  або людей, які тут мешкають. Таким чином, тему буде розкрито тільки в тому разі, якщо основну частину тексту буде становити опис.

Визначивши межі теми, потрібно обмікувати головну думку майбутнього твору. Скажімо, якщо йдеться про рідну вулицю, головна думка може бути така: моя вулиця – моя маленька батьківщина, і немає за неї ріднішої.  

Наступним етапом підготовки до твору є добір робочих матеріалів. Якщо йдеться про опис на основі власних спостережень, потрібно, уважно роздивившись місцевість, визначити її особливості: де розташовано вулицю, від якої вулиці (площі, майдану) вона розпочинається, які вулиці поєднує тощо. Потім треба звернути увагу на рельєф вулиці, з’ясувати, яка вона -  рівна  чи  похила, пряма чи  звивиста. Особливу увагу потрібно звернути на забудову вулиці: які будинки й як на ній  розташовано, чи є біля будинків двори, сквери,  газони,  дитячі майданчики, як все  це опорядковано. Чи є на вулиці  будівлі  суспільного  користування (лікарня, поліклініка, аптека, магазини, кінотеатр, клуб, виставковий павільйон тощо), чи розміщено тут промислові підприємства (наприклад, фабрика), ділові установи. Можливо, котрась із будівель є пам’яткою історії і культури (що засвідчено текстом відповідної дошки), визначним  твором   архітектури, просто вишуканою й неординарною. Цікаво, якщо у котромусь будинку мешкав  історичний діяч, або представник вітчизняної чи зарубіжної культури.

Потрібно придивитися, які саме дерева та кущі ростуть на вулиці і як саме їх висаджено: вздовж  проїжджої частини, у сквері,  навколо газонів, попід будинками. Цікаво, якого віку дерева, чи зрубують старі, чи висаджують молоді, а також хаотично чи за певною системою висаджені на газонах чи клумбах квіти. Варто звернути увагу, чи давно заасфальтовано вулицю, наскільки придатною для автомобілів є проїжджа частина і, нарешті, як освітлюється вулиця вечорами.

Свої спостереження слід зафіксувати на чернетці у вигляді робочих записів. Традиційно робочі записи мають приблизно такий вигляд:

 

Розташування вулиці   Рельєф вулиці   Забудова вулиці

Вздовж Парку Перемоги, над автострадою, неподалік  від станції метро “Дарниця”   Вулиця звивиста, плавно й рівномірно завертає праворуч, обривається, дійшовши до лісу. Шістнадцятиповерхові будинки розташовані по один бік вулиці (на протилежному боці – парк).   Біля кожного будинку – просторий двір,  двори не відокремлені один від одного, у “спільних” дворах два дитсадки,  біля під’їздів – по 2-4 лавки, попідвіконням у дворах – висаджені машканцями будинків  яблуні й вишні, саморобні клумби з чорнобривцями й півниками  і т. ін.

 

Дібравши робочі матеріали до твору, потрібно перейти до складання його плану.

Відомо, що текст має таку структуру: зачин (вступ), основна частина (виклад) та кінцівка. Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься у тексті, у основній частини розкривається тема тексту, кінцівка є логічним завершенням  викладеного. У творі-роздумі кінцівка має збігатися з висновками, що підсумовують аргументи на доказ або спростування тези.

Для тексту учнівського твору зачин, виклад і кінцівка є обов’язковими. Структура учнівського твору  має бути відбита передовсім у його плані. Наприклад:

 

Твір-опис лісової галявини

 

І. (Вступ) На цю місцину ми натрапили осіннього недільного ранку.

ІІ. (Основна частина). Яким було це осіннє диво.

1. Всипаний золотом листя овал в обрамленні старих дубів.
2. Посередині галяви – струнка молода береза.
3. Ліворуч від берізки – багрянолиста калина.
4. Пожухла трава під килимом опалого листя.
5. Брунатні капелюшки грибів під березою.
6. Бездонне синє небо над лісом.

ІІІ. (Кінцівка). Хіба забути можна цю красу?

 

Як уже говорилося, складовими частинами опису місцевості є опис місця     та опис предметів, на цьому місці розташованих.

Для твору-опису місцевості  основну частину (виклад) тексту  має складати  власне опис.

Елементи розповіді (наприклад, про те, коли було забудовано вулицю, чиїм іменем чи на честь якої події її названо або ж  коли і за яких обставин автор твору вперше на цю вулицю потрапив) цілком доречно використати у зачині твору. Проте такою розповіддю, якою цікавою вона не була б, не слід захоплюватись, адже обсяг зачину не повинен перевершувати  1-3 речень

Елементи роздуму можна  застосувати у  кінцівці твору (Мені ця вулиця  видається найкращою (чому?), тому що...  Хрещатик – улюблена вулиця киян (чому?) через те, що... )

Складаючи текст твору, потрібно дотримуватися вимог вибраного (або запропонованого вчителем) стилю. Так, складаючи твір-опис місцевості в художньому стилі,  необхідно вживати слова не лише  впрямому, а й переносному значенні, застосовуючи такі художні засоби, як епітети, уособлення,  метафори. Текст твору виграє від доречного використання порівнянь. Слід пам’ятати: саме за допомогою відповідним чином дібраних художніх засобів автор твору передає власне ставлення до того, про що йдеться у творі (в нашому випадку, до описуваної місцевості).

Головні вимоги до  учнівського  твору такі:  у складеному тексті має бути розкритою запропонована (чи вибрана) тема; має вільно “прочитуватись” головна думка твору;  покладений в основу тексту тип мовлення повинен відповідати  авторському задумові,  думки висловлені логічно, чітко, послідовно, грамотно; текст повинен відповідати стильовим вимогам.

 

* Перевірка наявності самостійно дібраних  робочих матеріалів до твору-опису  рідної  вулиці.

 

* Опрацювання таблиці.

 

Орієнтовний  план твору-опису місцевості (зразок)   І. За яких обставин я потрапив у цю місцину. Де вона (галявина в лісі, берег моря, вулиця міста тощо) ІІ. Якою ця місцевість є. Що найперше впадає  тут  у вічі. Її  протяжність (розмір). Рельєф (підвищення, впадини, водойми). Забудова місцевості (якщо є). Рослинність на місцевості (якщо є) ІІІ.  Загальне враження (що подобається, а що, можливо, ні).

 

* Колективне складання за зразком щойно опрацьованого плану місцевості плану твору-опису рідної вулиці  за власними  спостереженнями .

 

План твору-опису рідної вулиці (зразок)

 

І.  На цій вулиці я народився (варіанти: Одна  з найстаровинніших вулиць міста. Звідси родом увесь мій рід. Чиїм іменем названо цю вулицю).

ІІ. Найкрасивіша в світі вулиця.

1. Де розташовано мою вулицю.
2. Одна з найбільших вулиць столиці. (варіант: Не вулиця – малесенький провулочок).
3. Забудова моєї вулиці (варіант: Тут будинки – наче лицарі сивенькі. Висотні будинки сягають  підхмар”я. Хатини визирають  із садків.)
4. Найцікавіший будинок.
5. А тут – людей завжди, як мурашок (торгівельний центр, універсам, спортивний комплекс).
6. Як засаджено вулицю (варіанти: Розкішні каштани, дуби і платани. Медвяні липи вздовж дороги. Моя вулиця – як дивовижний сад.)
7. Моя вулиця -   завжди чисто прибрана, гарно освітлена  вечорами.

ІІІ. Найрідніша й найкрасивіша (варіант: Якби ще більше тут порядку...).

 

* Зачитування вчителем двох-трьох зразків учнівських творів-описів  рідної вулиці.

 

ІV.  Робота над усним  твором-описом  рідної вулиці за колективно складеним планом з використанням  самостійно  дібраних робочих матеріалів.

 

* Прослухування  3-4 усних творів.

 

* Колективне обговорення  прослуханих усних творів.

 

V. Підведення підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.  Вправа 83.

 

 

Уроки № 16, 17

Тема:  Безособові речення

Мета: дати поняття про безособові речення, пояснити, на яку дію  вказує головний член безособового речення та  способи вираження присудка з безособових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до влучного й точного слова; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроків: уроки  вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  підручник.

Хід уроків

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати. У якій з колонок подано речення двоскладні, у якій – односкладні? Чим виражено присудок у односкладних реченнях?

 

...Вітер віє з поля на долину. (Т.Шевченко.) І знову усе по-новому вчувається й сниться мені. (М.Стельмах.)   Гірко й ніжно пахне пух зелений. (М.Рильський.)   День поволі вечоріє. (П.Перебийніс.)

Війнуло вільними вітрами. (А.Казка.)   І не сниться, й не лежиться... (Нар.творч..)   Кропом пахло в селі. (М.Сингаївський.)   Вечоріло в долині. (М.Сингаївський.)

 

ІІ. Повідомлення теми і  мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 35). Опрацювання таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

 

ІV.  Виконання вправ на  закріплення  вивченого.

 

* Прочитати. Визначити односкладні речення. З’ясувати тип односкладних речень, свою думку обгрунтувати.

 

Так гарно пахне спечена картопля! (Р.Лубківський.) Пахне печеними картоплями, хлібом, землею, корінням. (М.Сингаївський.) Довкола гуло, хвилювалось, несло, шаліло і пінилося  джерело. (Л.Первомайський.) Було,  та загуло і сниться перестало. (Л.Глібов.) День вечоріє. Небо зсутеніло. (А.Казка.) Вечоріє на віку... (П.Перебийніс.) Вже сутеніє. (Ю.Мушкетик.) Світає рано. Тихо світає. (О.Довгий.)

 

 

* Переписати, уставляючи пропущені букви і знімаючи риску. Визначити тип односкладних речень. Чим виражено головний член у кожному з речень?

 

Видно між ло..ками ополоник. За моє жито ще мене й побито. У малому горщ..ку швидше вар..ться. Зібрано комбайном не/гайно і охайно. Добрій пораді ціни не/має. Котові з в..дмедем не/гратись. Ле..ко за готовим хлібом спати. На одній сіножаті й вола напасено, й бузьком жаб наловлено. Науки за пл..чима не/носити. Ж..ття треба різ..бити з ділової дер..вини. Не/має діла без думки. Тямущому зайвих слів не/потрібно. За добру справу варто постояти.

Народна творчість.

 

*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу, довести, що вони є безособовими.  

 

І. У повітрі свіжо пахло ранком. (М.Доленго.) Залило водою луки, залило. (В.Сосюра.) Заморосило осінь у сльозу. (Л.Костенко.) Листям сад замело. (І.Жиленко.) Всю ніч ревіло хижим звіром. (О.Ольжич.) А в лісі душно! (П.Тичина.) А в лісі, в лісі восени так любо ще, так мило. (Олександр Олесь.) Повітрям холодним дихати легко мені. (Б.Грінченко.) Видно неба синє дно. (В.Брюсов.) Синім холодом од трав віє. (В.Сосюра.) А в садах стільки слив уродило! (Л.Вишеславський.) Когось на пісню раптом потягло. (Б.Олійник.) І хочеться всю землю обійняти. (В.Симоненко.) Несподівано вдарено в церковного дзвона. (Панас Мирний.) Стіл завалено паперами й картами. (З.Тулуб.) Так плакалось чомусь. (Н.Петренко.) І так гірко мені, і так терпко й тривожно! (П.Палій.) Струмками застеля дороги. (А.Малишко.) Дніпрові судилось розбити ярмо крижаної тюрми. (В.Сосюра.) Так незаймано, тихо і чисто. (І.Доценко.) Підмерзало, застигало, склилось. (М.Рильський.) Замело, завіяло стежки. Закурило вихором по хаті. (А.Малишко.)

ІІ. І людей було багато по-святковому красивих. (М.Рильський.) У залі свіжо й людно. (П.Тичина.) На вулицях було порожньо. (Ю.Мушкетик.) Не спиться лікарю з чужого болю. (М.Сингаївський.) Хочеться дівчині всесвіт обняти. (Олександр Олесь.) Не кожному дано віддати іншим серця буйну зливу. (Л.Забашта.) Хіба ж не варто позмагатись? (М.Доленго.) А в кімнаті місячно і тихо. (М.Сингаївський.) У хаті не сиділося. Тягло у садок, на свіжу прохолоду. (Панас Мирний.) З лиману повіяло холодком. (І.Нечуй-Левицький.) До ночі визоріло. Йдеться на мороз. (Н.Петренко.) Сонячно. Усміхнено. Весняно. Так іще зробить багато дано! (Р.Лубківський.) Чому так затишно мені під жовтим соняхом заграви? (В.Марсюк.) І знову зашуміло над Подолом. (П.Тичина.) Шпурляло нас на гребені, штормило. (С.Шевченко.) Завихрило, затуманило білим кужелем століть. (А.Малишко.) Мріялось, гадалось, не забулось, сподівалось, ждалось... Не збулось! (О.Лукашенко.)

 

 

* Пояснювальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичну основу. З-поміж записаних  безособових речень вказати такі, що: 1) виражають стан природи або оточення; 2)  виражають  психічний або фізичний стан людини; 3) виражають певний процес.

 

І. З хатини видно Україну і всю Гетьманщину кругом. (Т.Шевченко.) Всім видно і за морем-океаном Софію з праправіку золоту і молоду Свободу над майданом. (Б.Степанюк.) Давно потрощено на кусні  кайдани, пута, канчуки. (Р.Лубківський.) Відгуло. Відбуло. Відшуміло. Світлодення у небі встає. (М.Сингаївський.) І так схотілось до Дніпра-Славути! (П.Тичина.) Можна втратити все, але мати Вітчизну. (П.Перебийніс.) Як мені даровано багато! (В.Симоненко.) Мені так радісно в цю мить. (Олександр Олесь.) Щось мутно мені на душі. (Б.Олійник.) Скільки перейдено і пережито в днях і ночах, між трудних доріг! (А.Малишко.) Як холодно мені, мій любий, стало. (А.Казка.) Нам поталанило іще на світі жити і бачити це небо, ліс і поле. (Н.Петренко.) Всіх, як вітром, підхопило, закрутило, завертіло, заревло і загуло й над степами, над лісами, аж під небом понесло! (В.Симоненко.)

ІІ. У сні угледіти б свій край і голос матері почути. (Олександр Олесь.) Мені не потрібно землі чужої. (Д.Павличко.) Нам треба голосу Тараса. (П.Тичина.) І пекло нас, і палило, і в’ялило,  мов стебло. (М.Рильський.) Треба за скривджених заступиться і розділити радощі з ними. (М.Сингаївський.) Важко дерево з корнем вирвати, друга давнього з серця вигнати. (І.Франко.) І так тихо, так сонно кругом. (В.Сосюра.) Хочеться зливи, хочеться грому. (М.Сингаївський.) Як молодість власну приємно відчути! Як важко розбіжні думки поєднати! (Л.Первомайський.) Зайнялось неземними огнями, поплило, затремтіло, заграло. (О.Ольжич.)

 

* Робота з підручником. Виконання вправ  89, 90 (усно).

 

* Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові. Пояснити, яким членом речення став підмет.

 

Зайвих не хочем  ми слів. Знов ковдра хмар затягує блакить. Кущ омитий чистою росою. Сміхом-жартом селе заметене.

 

Для довідки. Зайвих не треба нам слів. Знов ковдрою хмар затягує блакить. Кущ омито чистою росою. Сміхом-жартом село замело.

 

 

* Диктант із коментуванням.  За схемою, поданою на с.39 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).

 

І. Нестерпно бути мертвим за життя. (І.Павлюк.) Їй-право, не страшно вмерти, а страшно мертвому жить. (В.Симоненко.) Сумними вітрами, снігами густими  далекі й темні шляхи замело. (Л.Первомайський.) Зайнялось неземними огнями, поплило, затремтіло, заграло. (О.Ольжич.) В добу вечірню тепло в пітьмі гаю. (А.Казка.) Поменшало багрянцю. Побільшало блакиті. (П.Перебийніс.) Запахло м’ятою, війнуло чебрецем і крильцями мелодій заіскрилось над озера замисленим лицем. (М.Бажан.) Раптом вибухом труснуло, димом небо спалахнуло й понесло навперевал аж на Княжий вал. (П.Тичина.) Танкісту видно через люк  весь грізний небокрай. (М.Бажан.) Тут пахне хлібом та ще потом трохи. (О.Довгий.) Нам прийшлось перестрибнуть рівчак за сливами. (П.Тичина.) Мріялось, гадалось, не забулось, сподівалось, ждалось... Не збулось! (О.Лукашенко.) Прихмарило. Пора вже пізня. (М.Самійленко.) Як тихо та любо було навкруги! (М.Вороний.)

ІІ. Законів боротьби нікому не зламати, закони материнства  не  перемінить. (П.Тичина.) Інтелігентом так непросто бути. (В.Коротич.) І буде серцю тісно до нестями. (М.Стельмах.) Разом шукать нам дороги неходжені. (Л.Забашта.) У приміській взелененій алеї мені запахло полем і ріллею. (О.Довгий.) Чорнозем тоннами несло. (Л.Костенко.) В садах пилюкою сивіло. (І.Драч.) Нападало яблук червоних, пашистих на стежки моЇ, на дороги мої! (М.Стельмах.) Без чистоти творити трудно. Без творчості – нема життя. (П.Тичина.) Працюється як молодо! Співається як весело! Заквітчано, замаєно, заставлено, заклечано. За це життя чудеснеє та дорого заплачено... (Р.Лубківський.) Розкошами, красою віє над степом. (С.Васильченко.) Було так радісно кругом. (В.Сосюра.) Пахне печеним хлібом і сіном, в калюжах розмоченим, і рум’яним дитинством, неначе весною навроченим. (А.Малишко.)

 

* Переписати прислів’я, завершуючи   їх.  

 

Людину можна взнати за її ... . Видно звіра по ... . Нема зерна без ... . З поганої трави не буде ...  . 

Народна творчість.

Для довідок. Роботою. Зубах (зайця по вухах). Полови. Доброго сіна.

 

* Навчальний диктант. Указати односкладні речення, з’ясувати їхній тип.

 

І. Буря знялася несподівано. Надвечірні бурі щоразу зриваються на Дніпрі зненацька. Із заходу, з-під хмари  погнало враз курявою. На півнеба закушпелило рудим.  Одразу і заводи, і Дніпро, й мости окутало  якоюсь тривогою, сутінню вітряною... Сповнене вдень блакиті небо тепер скаламутилось рудою завією тьми, вітру й тривоги.  Човни, як тріски, погнало по воді. Білокорі осокори на берегах закудлатились темно, віддалено. Туча розросталась. Навкруги посутеніло. Дніпро збурунився, моторка йшла  важко, збиваючи хвилі. Воду зривало вітром, кидало бризками в обличчя. Бурею пригнало їх  до берега. (За О.Гончаром; 81 сл.)

ІІ. Уночі потягло холодом. До ранку випав невеличкий сніжок. Зранку сніжок знов почав падати, все прибільшуючи.  Почало колесом світ крутити. До обіду таке схопилось! Світу білого не видно. Кругом хати наче у сто коней гасало, торохтіло оселею, жалібно співало в димарі.  Не вітер, а буря завіяла,  метучи цілі гори снігу по землі,  здіймаючи густу кашу в повітрі. Не стало видно ні неба, ні землі. Аж страшно, сумно стало!

По дворах понавертало такі кучугури, що страшно дивитись. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Вулиці забиті, заметені. Невеличкі гіллячки височенних верб  визирають з-під снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, а вітер куйовдить їхні голови. А на димарі повикручувало такі  кудлаті барани, навернуло таку кучугуру снігу! (За Панасом Мирним;  115 сл.)

ІІІ. Смеркало. З погрібника пахло м’ятою. Від хати несло духом матіол. Заплющивши вікна, хата спала глибоким сном.  Враз наче засяяло перед ним Надійчине обличчя. Примарилось, привиділось...

Іти додому було ще далеко. Жив не в цьому селі, а в сусідньому. Коли вийшов за околицю й озирнувся, село на горбах спало мирно, лагідно. Навіть не вірилось, що може бути така  гарна ніч.

Пшеничне поле слалось удалину, по ньому ходили якісь безшелесні тіні. Волошка то чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? Зірвав і, піднісши до очей, зрадів, що таки волошка. Раптом йому закортіло назбирати  цілий букет для Надійки.

Ніколи раніше не доводилось йому бачити  такої прекрасної ночі, чути такої тиші в полях, таких запахів землі та хліба. І добре йому було. Хотілося обізватися, покликати Надійку. Вірилось, що вона таки почує його. (За Є.Гуцалом; 130 сл.)

 

VІ. Підбиття підсумків уроків.

 

VІІ. Домашнє завдання.  П.  6, вправи 91, 92.

 

Уроки № 18, 19

Тема:  Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення. Вживання називних речень в  описах.

Мета: дати поняття про називні речення, пояснити, на яку дію вказує головний член називного речення та  способи вираження присудка з називних реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до точного й образного слова; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладання: роздавальний матеріал, підручник.

 

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома  учнями.

 

Картка 1   Переписати. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. З’ясувати тип односкладних речень.   Світає. Тане морок в небосхилі. Світає. Тане сутінь на землі. (М.Сингаївський.) Так спокійно і прозоро в синім парку над Дніпром.  (В.Сосюра.) І забажалось тоді мені долі, долі пташок тих, пташиної волі. (Б.Грінченко.) Од згадок так сонячно й крилато. (В.Сосюра.) Заціпило мені од холоднечі. (П.Куліш.) Насіння вітерцем  далеко понесло. (Н.Кошара.)

 

Картка 2   Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. З’ясувати типи односкладних речень.   Люби ж..ття у боро..ьбі щоденній! (Л.Забашта.) В порожньому житті не/має втіхи. (Б.Грінченко.) Не/благайте у долі лиха. (В.Симоненко.) Не/можна зловити вогонь. (П.Перебийніс.)  З Тарасом нам в..сти не раз ро..мову, напам’ять вчить  могутній вірш його. Візьми свої тр..воги і йди вп..ред напер..кір біді. (Л.Забашта.)

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати подані в двох колонках речення.  Які з них є односкладними? У формі  присудка чи підмета виражено у цих реченнях головний член? Свою думку обгрунтувати.

 

Як діамантова сяйлива грань, ятріє сніг на булаві Богдана. (Д.Павличко.)

Бронзові очі Богдана. Радісний лет булави. (В.Сосюра.)

 

* Робота біля дошки.  Записати речення. Вказати з-поміж них односкладні, визначити у них граматичні основи.

 

      Пливе перон за сизими шибками. Туман... Шлагбаум... Тиша... Переїзд... (Л.Костенко.)

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV.  Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання  теоретичного матеріалу (с.37-38) і таблиці “Односкладні речення” (с.24).

 Виконання вправи 95 (усно).

 

*Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Вказати з-поміж них  речення односкладні. Свою думку обгрунтувати.

 

 Безлуння. Роси. Очі аж не вірять. (М.Федунець.) Тетіїв. Ліс. Суниці і гриби. Недавній слід прудкого оленяти. Так хороше з тобою тут блукати! (О.Єрмолаєв.) Ультрамарин. Голубизна. Весна. Якась мана. Обман і чарування.  Неждано рання у жовтих котиках стоїть верба. (Н.Петренко.)

 

Словник. Ультрамарин -  мінеральний барвник синього кольору, який використовують для  виготовлення фарб, підсинювання білизни (“синька”); перен. -  яскравий синій колір.

 

V. Виконання вправ  на  закріплення вивченого.

 

* Попереджувальний диктант. Вказати речення двоскладні й односкладні. Визначити тип односкладних речень.

 

І. Зимовий сад. Холодні, голі віти. (В.Сосюра.) Безлюддя печальних кварталів. Духмяність тонка листопаду. (М.Бажан.) Ніч. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір. Курява сніжна стелиться од міріадів зір. (М.Рильський.) Стою на вулкані. Стою на межі. Пекельна робота. Робота душі. (П.Перебийніс.) Зимовий вечір. Тиша. Ми. (П.Тичина.) Пора кохання. Раз людині кожній вона дається, друзі, на віку. (Д.Луценко.) Сльози, сум розлуки... Час усе зборов. (В.Сосюра.) Зупинки. Аварії. Перон. Гучномовці. Зали чекання. Карти. Вагони-парії. Вагони-службовці. Вагони-аристократи. (Л.Костенко.)

ІІ. І немов здригнулась моря глибина. Мріють кипариси. Місяць. Тишина. (В.Сосюра.) Річка й покоси. Вранішні роси. Плине у гори туман. (В.Дворецька.)  Тиша. Мовчання. Безрух. Та й у цій тиші вродився жайворонок, його чистий спів. (Є.Гуцало.) Дитячих днів моїх ожина. Розквітла  в пісні знов вона... (В.Сосюра.) Осінь. Безсоння. Знервований крок курантів. Хмар нашорошеність. (Ю.Каплан.) Пожнив’я. Пожив я. Спочинути час. (В.Марсюк.) Дотик блідої руки. Хвиля тепліні на мить. (П.Филипович.) Влада. Рада. Зрада. Слово не багнет. Але де та правда, серце не збагне. (П.Перебийніс.)

 

Словник. Парія -  людина, що належить до найнижчої касти “парайян” у  Південній Індії; перен. – пригноблена, безправна істота.    Аристократ  - представник превілейованої верстви суспільства, знатної меншості,  панівного класу.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи  101.

 

* Пояснювальний диктант.  За схемою, поданою на с.39 підручника, зробити синтаксичний розбір  вказаного вчителем односкладного речення (усно).

 

І. Хтось вп’явся в горло ворогу. Хтось впав. Залізний скрегіт. Гупання булав.  (М.Бажан.) Обернувся в  вулик табір... Крики. Ржання. Метушня. (Олександр Олесь.) Погоня... І постріл... І змилений круп... (Б.Олійник.) Козацькі могили. Висока трава. Земля нездоланна і горда. Вілунює в камені пам’ять жива  мойого народу і роду. Козацькі могили. Похилі хрести. Посічене часом каміння. Смеркає у світі. Над житом густим спливає зоря в безгомінні. (П.Перебийніс.) Хрест. Огорожа. Горбик зеленіє. (А.Казка.) Стоїть могила свіжа при дорозі. Будяк. Стерня. Пустоширокий степ. (Л.Костенко.) Сум. Безнадійність. Руїни. (Олександр Олесь.) Прибої хвиль, громади дальніх  гір, чаїний зойк, роздерті вітром тучі. (В.Сосюра.)

ІІ. І де цей Вагнер народився?  Міць! Яскравість! Глибина! (П.Тичина.) Ішов він неквапливою ходою, дивлячись просто вперед, виставивши сонцеві кулясте мудрецьке чоло. Патріарх! Король Лір! Пророк Ісайя! Син просто замилувався старим. (О.Гончар.) День одсяяв. Зустрічі. Розмови. (В.Сосюра.) Цифри. Люди. Гроші та години. Тонни зерна й вугілля. Ідеї. (М.Доленго.) Палата, як і всі. Фіранка біленька. Дві тумбочки. Двоє ліжок. (О.Гончар.) Бори. Діброви. Несходимі пущі. Очима  світять сови невсипущі. Поле, човен, млинок. Може, хтось нас із Марса розглядає в бінокль? (Л.Костенко.)

ІІІ. План! Наказ! Облога хліба! Штурм! Атака! Боротьба! Недарма стогнала скиба, кучерявилась сівба! (М.Рильський.) Схід сонця жданого. Світає! (Олександр Олесь.) Я – сам. Вікно. Сніги... (П.Тичина.) Синіє ваза. Стіл. Шахи. А ферзь одсунувся лихий. (М.Доленго.) Гори. Безмежна тиша. Мерехтливий лід. (Я.Райніс.) Провалля. Терни гострі. Розкошлані тумани. (Р.Лубківський.) Синя даль. Руді хребти. Тихий день палає... (Д.Луценко.) Тиша й спокій. В позолоті  сяє простору блакить. (П.Славейков.) Миколай. Ялинка. Дітвора. Щастя – все. А ще – коли напитись соку калинового Дніпра. (І.Павлюк.) Висота. Самота. Тихо. І асфальт більше пеклом не диха. (Ю.Бурковська.)

 

Словник. Патріарх – прабатько, глава роду; перен. – стара поважна людина. Пророк – особа, що передбачає майбутнє, а також  навчає, спрямовує та втішає людей. Ісайя -  один з найавторитетніших пророків з-поміж  авторів  Ветхого Заповіту.

 

* Навчальний диктант.  З’ясувати, який тип мовлення покладено в основу тексту. Яка роль називних реченнях у описах? Вказати називні речення.

 

Максим здивовано оглядався навколо. Незнайомий луг. Чагарник. Тиша. В долині пасся Орлик. Витерши обличчя росою, Максим підійшов до  коня. Закинувши  Орлику намочений у росі повід, пішов шукати копанки.

Невисокий горб. Кущі верболозу. Блиск води. Біля копанки грілася проти сонця невелика змія. Помітивши Максима, вона швидко майнула з горбка, пошелестіла в траву.

Копанка була глибоченька, кінь не міг дотягнутись до води. Максим став на коліна, зачерпнув води шапкою, підніс коневі. Напоївши Орлика, скочив у сідло. Незабаром доїхали до села. (За Ю.Мушкетиком;  78 сл.)

 

* Прочитати.  Що саме описано за допомогою називних речень? Яка роль називних речень у описах?

 

Літо. Спека. Безмежний степ. Блідо-жовта каламуть над обрієм. Сірий ковиль. (З.Тулуб.) Зайди в моє село. Куди тому едему! Ставок. Хрущі. Гаїв зеленограй. (Б.Олійник.) Зима. Стародавній замок. Печаль королівських лип. (Л.Костенко.) Веселенькі шпалери. Залізне ліжко. Фотографія. Образ Мадонни. (За М.Коцюбинським.) Листопад. Блідий сіренький день. Легкий морозець. Рідкі сніжинки кружляють у повітрі, ніби вагаючись, чи впасти додолу, чи ще покружляти над Дніпром. (З.Тулуб.) Чорний циліндр. Чорний фрак. Чорна палиця. Чорні очі. Забачивши його, панночки умлівали і, траплялося, непритомніли. (Ю.Мушкетик.)

 

Словник. Едем – за Біблією, земний рай, місцеперебування найперших людей до гріхопадіння; перен. – благодатний куточок Землі. Циліндр -  високий твердий чоловічий капелюх циліндричної форми з невеликими твердими крисами.

 

* Творча робота. Використавши 4-5 називних речень, скласти й записати опис шкільного ганку (шкільного саду).

 

VІІ. Підбиття підсумків уроків.

 

VІІІ. Домашнє завдання.  П.7, вправа 98 (І, ІІ).

 

 Уроки № 20, 21

Зв’язне мовлення

Стислий  письмовий  переказ  розповідного тексту,

що містить опис місцевості

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння відмежовувати головне від другорядного, письмово переказувати з прослуханого тексту головне, опускаючи все другорядне, менш істотне; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати  поважливе ставлення  до  загальнолюдських моральних цінностей.

Хід уроків

.

 

І. Повідомлення мети і завдань уроків.

 

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

 

* Читання тесту вчителем або учнями.

 

*З’ясування значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

 

*Визначення теми і головної думки тексту.

 

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

 

*Колективне складання плану прослуханого  тексту.

 

* Трансформація складеного плану на план стислого переказу.

 

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

 

ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

 

ІV. Підбиття підсумків уроків.

 

V. Домашнє завдання. Закінчити, відредагувати, перевірити чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.

 

Розповідні тексти з елементами опису місцевості

для стислого письмового переказу

 

1. Відважний полковник Богун

 

Навіть за часів Батия не бувало такого, як виробляв на Вкраїні шляхтич Чарнецький. По згарищах сіл та міст, вкритих непохованими тілами, бігали зграї собак та вовків,  над руїнами  літало гайвороння.

Вжахнувся  Іван Богун, почувши про таке. Не вважаючи на те, що мав тільки один полк у три тисячі козаків, він кинувся до замку Монастирище навперейми Чарнецькому.

У Монастирищі дуже зручно було оборонятися. З одного боку  місто захищали високі муровані стіни та башти напівзруйнованого замчища. З другого під кручею бігла річка. З третього боку підходило поле. Тут полковник  Богун відразу  наказав  робити окопи.

Довідавшись, що у Монастирищі засів Богун з одним тільки полком, Чарнецький дуже зрадів, що знищить нарешті проклятого українського бунтаря. Богун  вже добре дався узнаки полякам.

Ставши табором недалеко від Монастирища, Чарнецький кинув свої полки на козацькі окопи. Війська в нього було вп’ятеро більше, ніж у Богуна, проте козаки дали полякам  гідну  відсіч.

Принада схопити славного козацького ватажка була занадто велика. Чарнецький  щодня почав водити своє військо на нові штурми, щоб дужче стомити козаків.

Два тижні тяглася облога Монастирища. Щоб надати козакам жвавості, Богун листом викликав Чарнецького на поєдинок.

Богун виїхав на коні за окопи. Козаки милувалися з молодечої вдачі свого полковника. Поляки теж почали виходити зі свого табору. Але Чарнецький не виїздив.

Чекаючи супротивника, Богун басував конем по полю. Раптом затрусилася земля од пострілів кількох десятків  польських  гармат. Богун разом із конем упав на землю. То Чарнецький наказав ударити на нього з гармат... Але не впала ще з неба Богунова зірка! Розірвало на шматки Богунового коня, а його самого не зачепило.

Люто кинулися козаки на ворогів, дорогою ціною віддаючи життя. Під стіни Монастирища Чарнецький пригнав всі до останнього свої полки. Скажений був цей штурм.

- Діти мої рідні! – гукав Богун до козаків. – Пам’ятайте, що зараз ви захищаєте всю Україну від ката. Не погубіть же козацької слави!

Але козакам не треба було нагадувати про козацьку славу, бо вони самі цю славу творили. Сотня козаків у передніх окопах  вся полягла, не відступивши назад ні на крок. Люто билися козаки й по інших окопах.

Від пострілів ворожих гармат зайнявся замок. Козаки гасили пожежу й билися одночасно.

      Богун з тисячею козаків оббіг польське військо стороною, ускочив у ворожий табір та підпалив його. Після цього він вихопився і вдарив  на поляків ззаду. Вжахнулися вороги й кинулись урозтіч. Пораненого Чарнецького ледве встигли покласти на воза й повезли у Польщу. Більше трьох тисяч своїх поранених поляки лишили на волю козаків. Покинули вони й усе награбоване добро.

Усього під Монастирище Іван Богун вигубив вісім  тисяч поляків. Сам же втратив  лише кільша сот душ. (За А.Кащенком; 420 сл.)

 

• Пояснити лексичне значення слів штурм (рішуча атака фортеці, укріпленої позиції ворога), замчище розкрити значення фразеологізму добре датися взнаки.
• Дібрати синоніми до слів  згарище, башта, навперейми, принада, жвавість, басувати.
• Скласти план (орієнтовний: І. Безчинства шляхтича Чарнецького. ІІ. Навперейми  ворогові. ІІІ. У Монастирищі зручно було оборонятися. 1. Муровані стіни й руїни замчища з одного боку. 2. Річка з іншого боку. 3. З третього боку – поле. ІV. Намір Чарнецького знищити бунтаря. 1. Козаки дали ворогам відсіч. 2. Щоденні штурми поляків. 3. Два тижні тривала облога. V. Богун викликає Чарнецького на поєдинок. 1. Полковник виїхав за окопи. 2. Козаки милувалися героєм. 3. Підступність Чарнецького. 4. Не впала з неба Богунова зірка! VІ. Кривавий бій. 1. Звернення Богуна до козаків. 2. Козаки гинули не відступаючи. 3. Зайнявся замок. VІІ. Доблесть полковника. 1. Богун з тисячею козаків обійшов вороже військо. 2. Підпал польського табору. 3. Удар з тилу. 4. Втеча польського війська. VІІІ. Битву виграно.)
• Перебудувати складений  план на план стислого переказу (орієнтовний: І. Безчинства   шляхтича Чарнецького. І. Чим зручне Монастирище. 1. З одного боку – високі стіни й руїни замчища. 2. З іншого боку – річка. 3. З третього боку – поле. ІІІ. Двотижнева облога міста. ІV. Виклик на поєдинок. У. Підступність Чарнецького. V. Воєнна доблесть полковника. 1. Звернення до козаків. 2. Підпал польського табору. 3. Удар на ворогів  з тилу. VІ. Блискуча перемога.)
• Написати стислий переказ.

 

2. Болото

 

Повітря задзижчало від татарських стріл. З-за пагорба на козака  посунули ординці. Козак повернув до броду. Берегом теж сунула татарва. Ворогів було не менше сотні. Не можна було дозволити узяти себе в коло.

Розвернувши коня, Омелько помчав у степ. Озирнувшись побачив, що орда чорним поясом  розповзається з трьох сторін. Лише дорога до степового озера була йому  відкрита. Дорога погана, у вибоїнах, у баюрі. Береги озера поросли височенними очеретами.

Прихилившись до гриви, Омелько майже ліг на коня. А позаду, все ближче й ближче чувся  тупіт копит і  гортанні вигуки татар.

Одна за одною  дві стріли черконули по Омельковій шапці. Наступна  бритвою різонула по шабельному ременю. Шабелька заметлялася при боці на однім ремінці. Ще одна стріла вп’ялася  в приклад мушкета.

Несподівано кінь  з усього розгону  завалився на землю. Омелько не встиг і зрозуміти, що сталося, як уже був на землі.  Хоч і була земля м’яка, а так гепнувся, що аж джмелі загули в голові.

Звівшись на ноги, Омелько, кульгаючи, побіг до високого очерету. Тільки б добігти до води!

Земля позаду стугонить від копит, гортанні крики затоплюють простір. Вже не біжить Омелько, а бреде по коліна у болотяних водоростях, жаб та в’юнів полохаючи, зганяючи вгору дрібне птаство.

Як почала вода підійматися вище пояса, висмикнув козак кривого турецького кинджала й вирізав найтовщу очеретину. Пробив  всі колінця, щосили продув, знову продув, аж голова запаморочилась.  Вгледівши три найвищі кущі очерету, побрів до них.

Тієї ж миті впав на нього тупіт сотень копит, свист і ревище людоловського табуна.

Омелько пірнув між трьома кущами очерету. Ревище  враз  стишилося. Затуливши правицею носа, козак затиснув  в устах очеретину. Лівицею вчепився у підводні стебла очерету. Мушкет за спиною тягнув на дно. Одяг, намокаючи, ставав все важчим.

Як же бридко лежати  у каламутній воді, як же важко через ту рурку дихати! Думав про татар і про п’явок. П’явка – вона й є п’явка, крові насмокчеться й відпаде. А татарва? Що вона робитиме?  В болото татари не полізуть, бо не вміють плавати. Проте  вони знають, що Омелько в очеретах. Що ж робитимуть? Підпалять очерет.

За якусь мить козак відчув, що починає дерти в горлі. Дим розривав легені, стискав горло, різким болем пронизував скроні. Не знати як, але очеретину не випускав.

Омелько почав читати усі молитви, які знав. Тільки б дочекатися, поки сонце сяде! Для татар ніч – найнебезпечніша. Не будуть вони біля спаленого болота  пильнувати одного козака.

Омелько відчув, що починає засинати. На голову наче хтось поклав теплий лантух. Отямився від того, що над ним розпливається світла пляма. Це був довгожданий місяць.

Козак звівся на задубілі ноги. Тільки тепер, коли очерет вигорів до самої води, стало видно, яке велике те болото. Татарви не було. Омелько поплентався до берега.

За пагорбом заіржав кінь. Козак перехрестився й свиснув.  Все ближче й ближче тупіт копит. На  тлі крайнеба вималювався обрис коня. Незважаючи на важенний мокрий одяг, мушкет і розбухлі пудові чоботи, Омелько  легкою пір’їнкою  злетів  на  коня. Цмокнув губами, і кінь  пішов бадьорою риссю. (За Ю.Логвином; 475 сл.)

 

• Пояснити лексичне значення слів мушкет (ручна вогнепальна зброя з гнотовим затвором), скроня (бокова частина черепа  від  вуха до лоба), рись (швидка хода коня, середня між галопом і ступою); розкрити значення фразеологізму у голові джмелі загули.
• Дібрати синоніми до слів  баюра,  рурка (трубка),  лантух, крайнебо.
• Скласти план тексту (орієнтовний: І. Напад ординців. 1. Вороги сунули з-за пагорба. 2. Татарва була й на березі річки. 3. Ворогів було не менше сотні. ІІ. Козак повернув у степ. 1. Погоня. 2. Дорога до озерця. 3. Вибоїни й баюра. 4. Високі очерети на березі. ІІІ. Татарські стріли. ІV. Кінь завалився на землю. V. Тільки б добігти до води! VІ. Рурка з очеретини. VІІ. Козак пірнув між кущами очерету. 1. Затулив носа. 2. Затиснув очеретину. 3. Зброя й мокрий одяг тягнули на дно. VІІІ. Думав про п’явок і про татар. ІХ. Підпалили очерет. Х. У чеканні ночі. ХІ. Вигоріле болото. ХІІ. Вірний кінь).
• Складений план перебудувати на план стислого переказу (орієнтовний: І. Погоня в степу. ІІ. Дорога до озерця. ІІІ. Кінь завалився на землю. ІV. У болоті. 1.Очеретина. 2. Між кущами очерету. 3.Зброя й мокрий одяг. 4. Горить очерет. 5. У чеканні ночі. ІV. Вигоріле болото. V. Вірний кінь).
• Написати стислий переказ.

 

 

Уроки № 22, 23

Тема: Односкладні речення як частини складного речення

Мета: звернути увагу на складні речення, частинами яких є односкладні прості речення, формувати вміння визначати в таких складних реченнях граматичні основи, визначати типи односкладних речень, що є їх частинами; виховувати  повагу до влучного слова; розвивати логічне мислення, увагу.

Тип уроків:  уроки  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Пояснювальний диктант.  Вказати односкладні речення, визначити тип кожного.

 

І. Сірий ранок. Тихо скрізь. Небо хмарою повито. (А.Казка.) Одне слово, летимо через Гімалаї. Сяйво снігів. Сліпучість небес. Чистота вічності. (О.Гончар.) Повсюди повно сонця і тіней. (М.Самійленко.)

ІІ. Гульня. Весільної співають. В дворі дівчата й парубки веселий танець починають. (Б.Грінченко.)

 

ІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

 

* З кожної пари  простих   речень утворити складне речення.

.

• Хочу вірити знов у матусину казку. Під неї я в дитинстві засинав.
• Кожна попелюшка може перетворитися на принцесу. В це дуже хочеться вірити.
• Мені подобається пізньою осінню. Тоді спалахує природа прощальною красою.

 

ІІІ. Повідомлення  теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Вивчення  нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 25).

 

 

V. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

*Попереджувальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати частини складних речень, що є односкладними реченнями, з’ясувати їх тип.

 

І. Чорна ніч чорніла, не світало вранці. (Олександр Олесь.) Дивлюсь, як ніч надходить, як жито шелестить. (П.Тичина.) Збагну, як плаче на вітрах слізьми червоними калина. (П.Перебийніс.) Дідові-морозу і в морози жарко, він мені дарує теж вушанку шапку. (М.Сингаївський.) Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку... (Д.Луценко.) Терпко пахло дитинство, пахло степами, житнім хлібом, скрутою і злагодою великої родини в тісній хаті, щирістю та правдивістю. (Ю.Мушкетик.)

ІІ. В хаті  спокійно й затишно, вечір десь бродить в гаю. (Д.Луценко.) Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година. (Леся Українка.)  На вулиці серед хмар пилу жарко, зате в холодочку та в садочку саме добре. (Панас Мирний.) Не зчулися, як смерклося. (Т.Шевченко.) Не цвіте черемха, і пташок не чуть. (В.Сосюра.) Була зима, та пахло все ще осінню. (Т.Кобаль.) Так  яблуками  пахне у хатинці, як пахнуть хати тільки восени! (М.Бажан.) В хатах нам тісно, душить дах... (Олександр Олесь.)  Звечора, либонь, не ждалось, а на ранок – паморозь. (М.Сингаївський.) Видно в огні блискавиць: рифи лежать горілиць. (Л.Костенко.)

 

* Диктант із коментуванням.  З’ясувати типи односкладних речень, що є частинами складних  речень.

 

І. В садах пилюкою сивіло, списи кидало сонце з хмар. (І.Драч.) Сум гнітить, коли душі не весниться. (М.Самійленко.) Не їсться, не п’ється, і серце не б’ється, і очі не бачать, не чуть голови! (Т.Шевченко.) Хай ліпше  вб’є громом, ніж їстиме лихо. (Б.Грінченко.) Потім викосять трави, і піду я з вітрами. (М.Сингаївський.) Коли не хочуть мене розуміти, мені стає сумно. (А.Малишко.) Не наговоримось, а час летить потоком мимо нас. (Олександр Олесь.) Випивайте гіркотного трунку, щоб пізнати  солодкість медів. (Л.Забашта.) Та де ж таки це видано, щоб люди за журавлями відлітали вирій? (І.Жиленко.) Не вірю, що стануть прахом збудовані мною споруди. (Р.Лубківський.) Верба усохне, і спиляють грушу, зелене море зроблять із Дніпра. (Л.Костенко.) Зерно в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в житі. (Б.Олійник.) Хай в головах посадять кущ калини, щоб ми з одних джерел із віку в вік пили. (Л.Забашта.) Я люблю, як справляють обжинки. (М.Сингаївський.)

ІІ. Є держава вже, брате, і немає її. (Л.Степовичка.) Зберімось, порадьмось, що маєм робити. (П.Куліш.) І правді я дивлюсь в лице, життям  заплачено за це. (О.Лукашенко.) Віддайте мені мову, якою мій народ  мене благословив. (Л.Костенко.) Чи  все ж те розумом збагнути,  що дасться серцеві відчути? (М.Вороний.) Ділюся радістю, що світ існує. (С.Шевченко.)  Мого життя не вистачить мені для діл, що їх у задімах лелію. (Д.Павличко.) Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. (Л.Костенко.) Співають, сміються, а я не сміюсь. (Олександр Олесь.) Зрубали дуба задля того,  щоб сірника зробити з нього. (Б.Слюсар.) Катуй мене, я не зломлюсь ніколи! (М.Ракич.) Будь сівачем, і хай життя твоє  насущний хліб, а не кукіль дає. (Л.Забашта.) Шлях потужний праці й боротьби, кров’ю щедро все на нім полито, сіймо жито, сіймо, сіймо жито! (Л.Стафф.)

 

* Переписати речення, уставляючи пропущені літери.  У кожному з речень підкреслити члени речення.

 

Дуже гр..міло, та дощу не доч..калися. Пустий млин меле, а помолу нема. У лісі дрова рубають, а до с..ла тріски л..тять. У лісі вовки виють, а на печі страшно. Коли дер..во падає, лісорубів стає б..гато. Коли є в мішку, знайд..ш і в горшку. Заховався в закапелку, а хвостика видно. Ніколи не знаєш, де пр..чаївся заєць. Ковалеві лихо, коли в кузні тихо. Коли є дрова, казанові не холодно. Ле..ко в оч..реті дудки робити, тільки треба вміти. Кому ле..ко на серці, тому весь світ усміха..ться.

Народна творчість.

 

* Навчальний диктант. Указати прості односкладні речення та речення складні, частиною яких є просте односкладне речення.

 

І. А було так. В один з вихідних виїхали ми до озера. І мені засумувалося... Згадалося, як на Дніпрі розглядали ми камінь скелястий. На камені накарбовано по міді, що тут загинув  у бою з половцями  славний витязь Святослав Ігорович.  Коли пороги затоплювали, ми видобули ту мідну плиту й перенесли  на інше, на високе каміння.

“Пливи”, - наче штовхає мене хтось. І я поплив неквапом, економлячи сили. Підлітком я не раз Дніпро перепливав, завжди почуваючись на воді впевнено.

Вечоріло. Від своїх віддалившись, я більшу половину проплив, а до берега ще далеко. Мабуть, могутній дух  запорожця якого-небудь мене присоромив, бо добувся я таки берега! Темрява. Хащі якісь. Зате вдалині вогник проблискує! Починаю пробиратись на той людський світлячок полум’я.

Не знаю, пришельцем з якої планети я тим рибалкам видався. Та дивились вони на мене не з ворожістю, а з бажанням розгадати мене і, можливо, допомогти. (За О.Гончаром; 140 сл.)

ІІ. Десь далеко обізвався грім. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, загуркотіло й покотилось у небі.

Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі кидало колоддям, ламало, трощило, луною розкочувався гук  над хмарами по широких небесних просторах.

А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний дощ. Захлинаючись, ковтала воду суха земля. Пирскало й плюскотіло листя на деревах. Вип’яли лани  проти хмар широкі груди й заніміли. Сипте, хмари! До живого промочіть наше жагуче серце... Хмари й  сіяли дощ щедро, не жаліючи. (За С.Васильченком;  92 сл.)

 

VІ. Підбиття підсумків уроків.

 

VІІ. Домашнє завдання. Скласти й записати 5 складних речень, одна або обидві частини яких є односкладними  простими реченнями.

 

 

Урок  № 24

Тема: Повні і неповні речення.

Мета: дати поняття про неповні речення, пояснити вживання тире в неповних реченнях, формувати вміння розрізняти речення повні й неповні, встановлювати опущений у неповному реченні член речення, обгрунтовувати вживання простих неповних речень у складі складних речень та в діалогах, пояснювати вживання і невживання тире в неповних реченнях, правильно інтонувати неповні речення;  виховувати  повагу до образного слова;  розвивати увагу, уяву, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати. Відновити пропущене в кожному з речень слово. Яким членом речення це слово є?

 

І. В ремісника золота рука. Ремеслу всюди шана.  Шана не по батькові, а по розуму. З однієї ягоди мало вигоди. В нас роботи до самої суботи.

Народна творчість.

ІІ. Воля – сонце. Волі нам! Волі духові людському і робітницьким рукам! (Б.Грінченко.) Всьому своє місце в просторі й часі. (Л.Первомайський.) Несходимі світи – то від Бога. Світ безвиході – від Сатани. (А.Ворфлик.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 42-43) і таблиці  “Неповні речення” (с. 43).

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати речення повні й неповні. Чим, на вагу думку, зумовлене вживання неповних речень? Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

І. Три явори посадила сестра при долині... А дівчина заручена – червону калину. (Т.Шевченко.) На горі пишається калина. Під горою піснею – луна. (А.Камінчук.) Дощ укрив бульками став. Дощ – за комір, за рукав. (М.Рильський.) На горизонті – обрис корабля. Вода про щось одвічне розмовля. (Д.Шупта.)

ІІ. Я з династії хлібороба.  Наше хлібне коріння міцне. (П.Перебийніс.) Каменярам підкорюється камінь. А  хліборобам – просторінь землі. (М.Сингаївський.) Люди орють землю. Літа – душу. (М.Стельмах.)

 

Словник. Династія – кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного на троні за правом успадкування; перен. - кілька поколінь однієї родини, що передають  від батьків до дітей фах,  майстерність тощо.

 

* Попереджувальний диктант.  У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати частини складних речень, що є неповними простими реченнями. Чого допомагає уникнути така будова складного речення? Пояснити вживання тире.

 

І. Небо дасть дощу, а земля -  зерна. На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб – до плуга. Гарний соловей голосом, а нива – колосом.

ІІ. Голий думає про одяг, голодний – про кашу. Умілий майстер голодним буває лише до обіду, а невмілий – до вечора. Залізо їсть іржа, а чоловіка – хвороба. Заєць від куща стрибає, а жаба – від зайця.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант.  Вказати неповні речення. Пояснити вживання тире.

 

І.  В стороні моїй чудові сосни, клени і дуби. (М.Стельмах.) Над річкою в вуалі вже вербичка. (П.Тичина.) Веселка в літа на брові. (Л.Костенко.) Скрізь тишина безкрая. (В.Сосюра.) А зверху дощ, а зверху блиск! (П.Тичина.) У саду і жоржини, і рожі. (В.Сосюра.) Сад – в росі. (А.Казка.) Зима в душі. На всій землі зима. (П.Перебийніс.)

ІІ. Ноги – для дороги.  Усякому – своє щастя. Без гайки – ні трактора, ні косарки. Господар  у руках носить косу, а в шапці – голку. Клей – для паперу, голка – для нитки.

Народна творчість.

* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

 

Плуги врізались в перелоги, а блискавиця в небеса. (М.Стельмах.) Із хмарини – теплий дощик. (Д.Павличко.) Ранок проснувся першим, а за ним – солов’ї. (М.Сингаївський.) Між білих яблунь – біла хата. (М.Сингаївський.) Осіннє золото степів – до небокраю. (В.Павловський.)

 

* Перебудувати речення з метою уникнення повторів слів. Перебудовані речення записати. Вказати прості неповні речення та прості неповні речення у складі складних речень.

 

Зимою бійся вовка, а влітку бійся мухи. Струмок загатити легше, ніж потім загатити річку. Медок солодок, а патока солодка й поготів. Влітку роблять сани, а взимку роблять віз.

За народною творчістю.

Довідка. Зимою бійся вовка, влітку – мухи. Струмок загатити легше, ніж потім – річку. Медок солодок, а патока – й  поготів. Влітку роблять сани, а взимку – віз.

 

* Прочитати. Вказати  речення односкладні та неповні. Пояснити різницю між ними.

 

І. Степ навкруги. В траві стежина біла. Безмежна тиша. Мирна далина. (Д.Павличко.) Лужок.  Дві яблуні та хатка. Вечірній промінь на вікні. (М.Стельмах.) Село. Дитинства дальні дні. За тином поле неозоре. (В.Сосюра.)  Рід наш – з кореня верби. Не шукай древніше знаті. (Б.Олійник.) Заорано. Рілля  переді мною. (Д.Павличко.) Камінь. Пісок. Жарота. На плацу – рота. (Р.Лубківський.)

ІІ. Журавлі. Летять у вирій трикутним ключем. Попереду вожак. Витягнуті довгі шиї з гострими дзьобами. Відхилені ноги. Все тіло – поривання впреред. Дзьоби й груди  ріжуть повітря. Швидко й рівно пливе під ними спорожніла пожовкла земля.

З.Тулуб.

* Навчальний диктант.  Вказати неповні речення.

 

Сьогодні квіти – вияв приязні й поваги.  У давні ж часи вони мали  ритуальну значимість, яка  і зараз вгадується в  обрядах. Наприклад, весільні короваї прикрашають кетягами калини, горщечок з кашею на хрестинах -  квітучими травами й колоссям. Це тому, що калина здавна вважалася символом любові, щастя, багатства, краси, а пшеничне колосся – здоров’я, добробуту.

Що ж ми  сьогодні  знаємо про символіку квітів і трав?  Передовсім нам відомі рослини-обереги. Полин і петрушка оберігають від  русалок, м’ята, любисток, татарське зілля –  від  всіляких  злих сил. Подарований букетик волошок говорить про ніжність, квітучий барвінок – про кохання,  листок папороті – про довір’я. Лілові фіалки засвідчують невтішне горе за померлим, фіалки ж інших кольорів -  радість і веселощі.

Отже, даруючи квіти,  треба знати, які й як підібрати до  певної нагоди. (За О.Ковальчуком; 120 сл.)

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання. П. 8, вправи  112 (усно),  116.

 

Уроки № 25, 26

Тема: Тире в неповних реченнях.

Мета: закріпити знання про неповні речення, вживання в них  тире, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, вживати тире в неповних реченнях, обгрунтовувати вживання й невживання тире в неповних реченнях; виховувати повагу до образного влучного слова; розвивати  логічне мислення, пам’ять.

Тип уроків:  уроки  закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

 

І. Повідомлення  теми і  мети уроку.

 

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

 

*Бесіда.

•  Що називається реченням?
•  Які бувають речення за будовою? Навести приклад простого і складного речення.
• Які бувають речення за складом граматичної основи? Навести приклад двоскладного й приклад односкладного речення.
• Які речення називаються повними? неповними? Навести приклади неповних речень.
• У яких випадках у неповних реченнях ставиться тире?

 

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення.  В кожному неповному реченні встановити опущений член речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Обгрунтувати вживання і невживання тире.

 

В нашій хаті наша правда й сила. (М.Рильський.) В ярмі тут нація. Народ в ярмі. (Б.Грінченко.) Срібно дзвонять наповнені чари. Та під вікнами вже – яничари. (С.Зінчук.) На вбогому – лати. На багачу – шати. Та не йди сорочки в дуки позичати. (Б.Грінченко.) В мові – воля героїв, прояв вільного духу. (Д.Білоус.)

 

* Пояснювальний диктант.

 

І. Співає хата. Пісня з нами. (П.Перебийніс.) Удень по ниві ходить чесная робота, а вечорами – піснею дівоча ласка. (М.Стельмах.) Батьківський край і рідня впошанівку. (М.Сингаївський.) Позаду стільки злив, спекот, завій! Наобіруч могили й п’єдестали. (Б.Степанюк.) В обіймах з радістю журба. (Олександр Олесь.)

ІІ. Перший сніг – на поріг, на розбіжжя доріг. (М.Сингаївський.) А з шафи – пахощі кориці,  цитрини, кави,  давнини. (М.Рильський.) Може, з виду ти надто строга, а в душі – джерело тепла. (В.Симоненко.) Світ у злагоді щедріший. Дітям – ласка і дарунки. Кожній дівчинці – по стрічці, хлопцям – кожному по шаблі. Кожній казці – мир і згода. Кожній пісні – пружні крила. (М.Сингаївський.)

 

 

* Прочитати. Вказати речення односкладні і речення неповні.  Яке з речень є односкладним і неповним одночасно? Обгрунтувати вживання і невживання тире в неповних реченнях.

 

І. Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над синіми снігами. (П.Тичина.) Вечоріло. По хатах запалювали світло. По вулицях – ліхтарі. (Панас Мирний.) Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. (Т.Шевченко.) Багряні кручі рідної землі. А в небі -  хмар далекі кораблі. (В.Сосюра.)

ІІ. На пагорбі зеленім – хата. Криниця. Ясени. Автомобіль. Стіл на подвір’ї. Пісня – предків біль. Вишневоокі мальви – як дівчата. (Д.павличко.) Літо. Свято. В місті тиша. (Олександр Олесь.) Степ. Кам’яна баба. А їй на чоло орел. (М.Доленго.) Світає. В дорозі – тиждень. (М.Самійленко.)

 

* Диктант із коментуванням.

 

І. У небі -  золотий Чумацький Віз. (М.Рильський.) Небо рідне й чуже над покорою хат. (В.Сосюра.) Край поля – холодні, горді бронзово-темні дуби. (М.Рильський.) Над річкою стояв великий гай, зимою – затишок, а літом – божий рай. (Л.Глібов.) А навколо неба мирні шати, кетяги червоних горобин. (Д.Луценко.)

ІІ. Понад Россю вишники, в світлім домі  рушники. (П.Усенко.) В моєму серці – схрещення доріг ненависті й любові. (Д.Павличко.) За обрієм велике місто. А тут – життя первинний зміст. (М.Доленго.) Погано, що порожні храми. Ще гірше – пустка у серцях. (С.Семенова.) В раю – хороший клімат, та в пеклі – товариство. (І.Мироненко.)

 

* Переписати,  розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

 

І. Дерево шанується плодами, а людина – своїми ділами. Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю. Від яблуні – яблуко, від сосни – шишка. Під злим круком – зле яйце. Надія в людини попереду, а гріх – позаду. Молодий – до праці, старий – до бесіди. Сам голий, а сорочка – за пазухою. Перо – про папір, а голка – про сорочку.

ІІ. Щастя у кожного -  під мозолями. Ліки – від хвороби, але не від долі. Вченому – світ ясний, невченому – примарні зорі. На дужому коні – на базар, на кульгавому – додому. На комара – з гарматою. Від нас до вас – перелаз. Розум піднімає до місяця, а майстерність – до неба. Пусти свиню до тину, то вона – в картоплю.

Народна творчість.

V. Підбиття підсумків уроків.

 

VІ. Домашнє завдання. Повторити п.8, вправа 114.

 

 

Урок № 27

Тема: Уживання неповних речень в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення повторів.

Мета: закріпити знання про неповні речення, вживання в них  тире, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, доречно вживати неповні речення в діалогах; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, уважне й поважливе ставлення до людей, чемність; розвивати  комунікативні навички, увагу, пам’ять, збагачувати словниковий запас етикетними формулами.

Тип уроку:  урок закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І.  Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома  учнями.

 

Картка 1   Переписати, розставляючи розділові знаки. Обгрунтувати вживання і невживання тире.  Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.   А зорям – трильойони літ. (Л.Віценя.) Над Хрещатиком – тиші оливкова віть. (Б.Олійник.) Од каштанів тіні. (В.Сосюра.) Вгорі – ліси сріблясто-сині, внизу -  розлив молочних нив. (М.Бажан.) Тумани линуть вгору, вгору, а хмари – вниз. (П.Тичина.) Море суворе – до самого горизонту. Небо суворе – до самого сірого моря. (Ю.Каплан.) В долині персики цвітуть, а в горах знову сніг. (М.Рильський.) В листопадовім полум’ї - мости. (Р.Лубківський.)

 

Картка 2   Переписати речення в такій послідовності: 1) неповні речення; 2) речення з опущеним дієсловом-зв’язкою в іменному складеному присудку. Обгрунтувати вживання тире.   У землі  хліб – за сімома  трудами, сімома потами. Слюсар – холодний коваль. У кожному ділі – свої майстри.  Від насіння – плід, від плоду – насіння. З великого димаря – мало диму. Риба в  ріці –  ще не в руці. Коневі роса – краща вівса. Зелене жати – нічого не мати. По гіркім труді – солодкий обід. Трударю – пампушечки, а ледарю – соснові шишки. Народна творчість.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІІ. Відтворення теоретичного матеріалу.

 

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці “Неповні речення” (с. 43).

 

* Бесіда.   

• Які речення називаються неповними?
• У чому різниця між неповними реченнями й реченнями односкладними?
• Які члени речення можуть пропускатися в неповному реченні?
• Яким чином ці члени речення можна встановити?
• Навести приклади неповних речень.

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Диктант із коментуванням. В кожному складному реченні підкреслити граматичні основи. Обгрунтувати вживання тире.

 

Наша генеалогія – вся в чорноземлі. (І.Драч.) Стежки селянам, морякам – моря, а гордим птахам неба сині шати. (С.Стриженюк.) А тиша – як в соборі з давно-давно загубленим ключем. (Л.Костенко.)

 

Словник. Генеалогія – родовід, історія роду.

 

* Прочитати речення, довести, що вони є складними. Пояснити вживання тире.

 

Красна осінь снопами, а зима – пирогами. Птах створений для літання, а людина – для праці. Птахи славляться піснями, а люди – ділами. Борися з труднощами  працею й розумом, а з небезпекою – досвідом. Рот має рукам дякувати, вони – голові. Розумний звинувачує в нещасті себе, дурний – інших. Місяць потрібний уночі, а розум – постійно. Птах  - у повітрі, риба – у воді, людина – в труді.  Не буде з швачки багачки, а з ткача – багача.

Народна творчість.

* Робота з підручником. Виконання вправи 113.

 

* Прочитати уривок за особами. Прочитати повторно, неповні речення замінюючи повними. Виграв чи втратив  діалог  від такої заміни?

 

• Тату, не кажіть “потилиця”, а  кажіть “затилок”
• Добре тебе, синку, в школі навчили! А як по-вечному буде  гній?
• Гноятус!
• А вила?
• Вилатус!
• От як гарно вивчився! Відтепер не чухатимеш  затилок, а братимеш вилатус, ними гноятус та вйо на возатус! Вчись та розуму не провчи!

Народна творчість.

 

* Скласти й розіграти з використанням неповних речень та етикетних формул, поданих у вправі 8,  діалоги, можливі за таких умов:

 

• після дворічної  розлуки зустрілися двоє колишніх однокласників, один з яких перевівся до художньої школи, інший – виїхав з батьками на постійне проживання до Канади (Австралії, Великої Британії);

 

• зустрілися відомий кіноактор (естрадний співак) та двоє його шанувальників-школярів, які мріють одержати автограф свого улюбленця й дізнатися про його дитячі й юнацькі захоплення;

 

• зістрілися відомий футболіст (хокеїст, боксер) та двоє його шанувальниць-школярок, які хочуть дізнатися його ставлення до жіночого футболу, жіночого боксу тощо.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.  Повторити п. 8., вправа 117.

 

Урок № 28

Тематичне тестування (тема: Односкладне речення. Неповні речення)

Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок стосовно тем “Односкладні речення. Неповні речення”; формувати вміння самостійної роботи, вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці;  розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.

Тип уроку:  урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок.

Обладнання: роздавальний матеріал.

 

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки.  Виконання індивідуальних pавдань двома-трьома учнями.

 

Картка 1   Подані речення записати в такій послідовності: односкладні речення; неповні речення. Пояснити відмінність між реченнями односкладними й неповними.   Роботи – до сьомої суботи. У всякого своя турбота і своя робота. Ведмедя ловлять не гусей пасти. У жирної вівці – одна дорога. Від курки – яйце, від яйця – курка. Втикаючи голку, шила не виймають. У ледаря Федорки прекрасні відговорки. Поставили козла город стерегти.  Часом і кусень – за добрий шмат. Вір баченому, а не почутому. Народна творчість.

 

Картка 2   Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх  вилучення). Обгрунтувати вживання тире.   У кожного часу – свої пісні. У Хоролі – всього доволі. Птах – у повітрі, риба – у воді, а людина – у труді. У лісі дуб – карбованець, а в столиці – по карбованцю спиця.  Соха – не плуг, тачка – не машина, п’яниця – не людина. Чухайся віл з волом, кінь – з конем, а свиня – в тин, бо нема з ким. Народна творчість.

 

Картка 3   Переписати, розставляючи  пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Обгрунтувати вживання тире.   А блакить – без меж. (М.Рильський.) За листопадом – снігопад. За злотопадом – сріблопад.  (І.Павлюк.) Позаду – осінь. На отавах – роси. В холоднім сріблі – туга давніх днів. (А.Шевченко.) Дорога справжня – завжди лиш пряма. І тільки до добра – дорога справжня. (Б.Олійник.) Мені не легше, друже,  ніж тобі, та з нами у дорозі – однодумці. (М.Сингаївський.)

 

*Бесіда.

• Яке  просте речення називається двоскладним? односкладним?
• Які види односкладних речень вам відомі?
• Якими дієслівними формами виражається головний член в означено-особових реченнях? неозначено-особових? узагальнено-особових? безособових?
• Навести приклади кожного з видів односкладних  речень з головним членом у формі присудка.
• Які речення називаються називними? Навести приклад.
• У чому полягає різниця між реченнями односкладними й неповними?
•  Які члени речення можуть бути пропущені в неповних реченнях?
• Яких розділовий знак може  ставитися на місці пропущеного члена речення?
• Навести приклад неповного речення з тире на місці пропущеного члена речення. Як інтонується таке речення?

 

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.

 

ІІІ. Проведення тематичного контролю.

 

*Інструктаж щодо проведення тестування.

 

*Проведення тестування.

 

*Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

 

ІV. Підбиття підсумків уроку.

 

V. Домашнє завдання. Повторити п. 5-8, вправа  121.

 

ТЕСТОВІ  ЗАВДАННЯ  ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

 

1. Речення, у яких граматична основа складається з одного  головного члена (підмета чи присудка), - це

а) непоширені речення;

б) неповні речення;

в) односкладні речення.

Скласти (пригадати) й  записати речення з одним головним членом (напр.: Після літа по малину не ходять. (Нар.творч.) Не завидуй багатому. (Т.Шевченко.) Знов молодо мені. (Б.Чіп.) Блакитом неба прагну оповитись. (Д.Павличко.)

2. Дійова особа граматично не виражається

а) в означено-особовому реченні;

б) в неозначено-особовому реченні;

в) у безособовому реченні.

Скласти (пригадати) й записати  односкладне речення з присудком, вираженим безособовою дієслівною формою на –но, -то (напр.:  Криво викроєно, зате міцно зшито. (Нар.творч.) Не димкою туманно-голубою, а контуром окреслено знання. (П.Тичина.) Вечірню сизу  даль узором срібним куто. (А.Малишко.) Назад загублено дорогу. (О.Кліпкова.) Тут вже тих рибок виловлено стільки! (І.Павлюк.)

3. Односкладне речення з одним головним членом – підметом - це

а) безособове речення;

б) називне речення;

в) неозначено-особове речення.

Скласти (пригадати) й записати односкладне речення з головним членом – підметом (напр.: Тротуари. Мокра ляпавиця.  (М.Рильський.)

4. Неповне речення – це речення

а) з одним головним членом у ролі підмета;

б) з одним головним членом у ролі присудка;

в) у якому пропущено один або кілька членів, проте їх можна відтворити.

Скласти (пригадати) й записати неповне речення (напр.:  У кожної пори – своя краса. (Д.Луценко.) Гніву б нам Кобзаря! Нам би духу Тараса! (М.Хижняк.)

5. Означено-особовим є таке речення:

а) А моє Полісся не любить не можна. (М.Сингаївський.);

б) Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина. (Д.Луценко.);

в) Вже не журно мені. (В.Сосюра.).

Скласти (пригадати) й записати означено-особове речення (напр.: Не знищуймо себе в дрібній гризні. (В.Герасимчук.) або безособове речення (напр.: Мій човен геть від берега несе. (О.О’Лір.)

6. Тире ставиться у такому неповному реченні:

а) А у мене в серці музика ясна. (В.Сосюра.);

б) Вся душа моя – з протиріч. (Л.Віценя.);

в) А навколо земля у зеленім  росистім  вінку. (Л.Забашта.)

Скласти (пригадати) й записати неповне речення, в якому на місці опущеного члена речення потрібно поставити тире (напр.: Пішов кіт спати. А миші – в танець. Перо – про папір, голка – про сорочку. (Нар.творч.) Золото родить рабів. Славослов’я – тиранів.  (М.Самійленко.) На обрії – химерна поема гір. (М.Рильський.)

 

Урок  №29

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Кома  між однорідними членами речення.

Мета: дати поняття про однорідні члени речення як такі, що поєднуються між собою сурядним зв’язком, формувати вміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, розставляти коми в реченнях з однорідними членами, правильно інтонувати речення, ускладені однорідними членами; виховувати  повагу загальнолюд ських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

 

І. Актуалізація опорних знань.

 

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Визначити члени речення, що відповідають на одне й те питання й відносяться до одного члена речення. Дати визначення однорідним членам речення.

 

День розцвіта і тане. (В.Сосюра.) Міняться  білі хмаринки то сріблом, то злотом. (Леся Українка.) Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір. (М.Самійленко.) А калина соромлива і тремтить, і омліває. (Б.Грінченко.) Наморивсь і намучився я в чужині. Заболіло і серце, і рани мені. (М.Стельмах.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теретичного матеріалу (с.52-53) і таблиці. “Однорідні члени речення” (с.54).

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. З’ясувати, якими членами речення – головними чи другорядними – вони є. У яких реченнях однорідні члени поєднуються тільки  за допомогою інтонації? У яких – за допомогою інтонації переліку та сполучників?

 

Хай живуть під небом вічно Щастя, Єдність, Згода! (М.Гурець.) Часи трощили все, місили. (І.Драч.) Має бути Справедливість, Щастя, Мир, Любов і Ласка. (Ю.Тувім.) Ми виросли із пісні, роботи і  війни. (П.Перебийніс.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання. (М.Стельмах.) 

 

 

* Переписати, вставляючи пропущені букви. Однорідні  члени речення підкреслити. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. Вказати сполучники, що з’єднують однорідні члени. Прочитати речення. Правильно їх інтонуючи.

 

І. Сонце, з..мля і вода – найперші годувальники. Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо. З..мля потр..бує гарної погоди,  доброго насіння та працьовитого господаря. Час, т..рпіння і сумління пр..бирають з дороги каміння. Скажи, покажи та в рот положи. З однієї квітки робить бджола і мед, і отруту. І граб, і дуб від  малої сокири падають. С..дить Семен під кручею, ловить рибу онучею.

Народна творчість.

ІІ. І зливками ро..топленого сонця л..жать ц..трини, груші й в..ноград. (Л.Костенко.) Яблука і груші падають на землю, боки, спини б’ють. (Олександр Олесь.) Запах меду, трав і хвої серце збуджене п’янить. (Д.Луценко.) Сині дзвоники, троянди, чорнобривці наслухали пов..чірні таємниці. (М.Сингаївський.) І смішно, ніжно, білосніжно жасмин танцює па-де-де. (І.Жиленко.) Паде додолу листя з д..ревини, паде невпинно, чутно, сумовито. (І.Франко.) Од пепінок, шафранів, од ренетів духмяність ллється по усій планеті. (О.Довгий.) Сьогодні з лісу я пр..ніс боровиків, маслят, лисичок, і краснюків, і печеричок, а ще в пр..дачу груш-кисличок. Здавалося, що возом віз. (М.Сингаївський.)

 

Словник. Па-де-де – одна з музично-танцювальних форм у балеті;  танець двох виконавців.

 

*Попереджувальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити, вказати серед них непоширені й поширені. Записані речення прочитати, правильно їх  інтонуючи.

 

І. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари  летять в розгойдані світи. (М.Стельмах.) Крізь хмару  зірка із срібла то вирине, мигне, послуха, то заховається... (П.Тичина.)  Ніч була хоч і зоряна, та темна. (Панас Мирний.) На Дніпрі, Ятрані і Дунаю білі роси вишила гроза. (А.Малишко.) Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась, дівчина наче, цвіла, червоніла і не могла одірватись од сонця! (Олександр Олесь.) Мені потрібні зорі, шум борів, полин і м’ята, подих матіоли. (Р.Лубківський.) Я зріднився, мій краю, і серцем, словом з тобою. (М.Сингаївський.)

ІІ. Пишними рядами виступають  отамани, сотники з панами і гетьмани. Прийшли, сіли коло мене і про Україну  розмовляють,  розказують. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило. Понад ставом вітер віє, лози нагинає. 

З творів Т.Шевченка.

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 141.

 

* Диктант із коментуванням. Однорідні члени речення підкреслити.

 

І. Слово цвіте, проситься, прагне в балади. (М.Сингаївський.) Вродлива пісня розсипає бризки, гойдає неба золоті колиски. (А.Малишко.) Блукала рідна пісня за курганами, за синіми байраками, лугами. (П.Перебийніс.) Про юність пісня, про любов, про три верби луна. (Л.Дмитерко.)

ІІ. Як ти душу мою розтривожив, козаче! Ніби кобза, вона то радіє, то плаче. (А.Кацнельсон.) А тим часом запорозьку зброю старий виніс із комори, дивиться, радіє, приміряє... (Т.Шевченко.) Сміюсь я, жартую, співаю, не скаржусь на долю зовсім. (Олександр Олесь.) Я зріднився, мій краю, і серцем, і словом з тобою. (М.Сингаївський.)

 

* Творча робота. Написати невеликий твір-роздум  “За що люблю пісні землі своєї” (обсяг – 6-7 речень), уживши кілька рядів  однорідних членів речення.

 

* Навчальний диктант.

 

І. Усе пішло у повторний цвіт. Тільки цвіт цей не весняний, а осінній.  Кольори багряні, жовті, вишневі, пурпурові, червоні, оранжеві.  Полум’ям цих кольорів позаймались дерева, кущі, бур’яни, бадилля. Тліють і горять, жаріють і вогневіють, димлять і чадять десь у лісовій гущавині.  Кожне дерево творить своє окремішнє багаття, а загалом вони творять спільне, багатоманітне.

День – сонячний та прозорий.  Немає краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця,  смолоскипам дерев на просторах землі,  кривавим спалахам калини по байраках, замисленій течії води в більших і малих струмках. Немає краю білому, заупокійному, елегійному  летінню павутинок бабиного літа. (За Є.Гуцалом;  90  сл.)

ІІ. З того місця так видно усюди. Змією біжить-в’ється дорога з гори в долину, круто повертає  то на один бік, то на другий.  По сторонах того шляху послалися лани чорні, жовті, зелені, упираються краями в шлях...

Сонце, сідаючи, косими парусами обдає ті лани. Горять вони всякими кольорами, миготять зверху золотим блиском, тонуть краями в сизій  долині блакитного  небосхилу. А легенькі тіні простяглися вподовж того квітучого килима, стиха пересовуються з місця на місце. Чудова навдивовижу картина! Дзвінка жайворонкова пісня  колише потомлену думками душу...(За Панасом Мирним; 82 сл.)

 

Словник. Елегійний – меланхолійний, задумливий, сумний.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання. П. 9, вправа  143.

 

Уроки  30-32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові  між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: пояснити вживання розділових знаків між однорідними членами речення, формувати вміння ставити коми між однорідними членами, зв’язаними сполучниками єднальними, протиставними та розділовими; правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати повагу до загальнолюдських  моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, удосконалювати навички роботи з таблицею.

Тип уроків: уроки  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Пояснювальний диктант.  Однорідні члени речення підкреслити.

 

І. Хай звільняється серце чуле  од туману, брехні і пут. Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках,  як блискавиці. (В.Симоненко.) На столі лежали розкрита Біблія, і риба на блюді, і хліб. (П.Тичина.) Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас. (Б.Олійник.) Сяють камінням книги коштовні, мармури сиві, мури церковні. (В.Осадчий.)

ІІ. Білі гуси на озеро впали, тихі води кругом розгойдали, навмивалися, накупалися, нагойдалися, нагулялися, закричали, знялись і полинули, тільки пір’я на спогад покинули. (О.Орач.) На ставку купались гуси, били крилами об воду, то сварились, то кричали голосним, веселим криком. (Олександр Олесь.) До хмар оцих під небом нахололим, до цих дерев, до рідної землі, немов глухим вузлом, прощальним колом прив’язуються журні журавлі. (В.Моруга.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

 * Бесіда.

• Якими сполучниками можуть з’єднуватися однорідні члени речення?
• На які групи поділяються сполучники сурядності?
• Який сполучник сурядності може бути в одному випадку єднальним, а в іншому – протиставним? Навести приклади.

 

* Опрацювання таблиці.

 

СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ

Єднальні	Протиставні	Розділові
і; та; ні...ні; не тільки, а й;  не тільки, але й; як..., так і	а, але, та, проте, зате, однак	або, чи, то...то, не то... не то, чи то... чи то
Когось учи і сам учись. Від малої сокири як гарб, так і дуб падає. Жовтень не любить ні колеса, ні полоза. (Нар.творч.)	Кує не молот, а коваль. Вийшли женці в поле жати, та забули серпи взяти. Голка мала, проте колюча. (Нар.творч.)	У шевця черевики чи то підметки гублять, чи  то каші просять. Мисливець уцілить або в сучок, або в білку. (Нар.творч.)

 

* Робота з підручником.  Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64).

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

*Робота біля дошки. Записати речення, визначити в кожному ряди однорідних членів. З’ясувати, до якої групи належать сполучники, якими з’єдано однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків.

 

І. Пшениця і вдячність родять лише на доброму грунті. Родить не земля, а руки. Жито любить не тільки воду, а й гарну погоду. Не буває  без гайки ні трактора, ні косарки. Їхав  то вгору, то в долину, то в будяки, то в кропиву. Вода м’яка, проте  камінь пробиває. Кішка ловить миші для  свого прожитку, а не для хазяйського вжитку.

Народна творчість.

ІІ. Пшениця, жито на добрім сіялись лану. (Т.Шевченко.) Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Він був косар. (О.Довженко.)  Не гай то був, а цілий ліс співучий! (Р.Кудлик.) Зітхають яблуні чи то шепочуть? (Г.Фалькович.) Співає чи сміється очерет? (М.Доленго.) Проміння сонця, мов прудка форель, то блисне, то зника в глибинах плеса. (Д.Луценко.) Устане ясне сонце, і зайде, і знов устане. (Панас Мирний.) Я кличу вас у відчаї не гнуться, а вибухати, як нові сонця! (В.Симоненко.)

ІІ. Чи сніг там, чи дощ ото сіє? (Б.Грінченко.) Чи то снігами дибилась дорога, чи то травою слалася в теплі? (Д.Луценко.) Розмова хоч відверта, та не щира. (Л.Золотоноша.) Знаю я дощів грайливу мову, шум полів і плюскіт ручаїв. (М.Гурець.) А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л.Костенко.) Вітер віє, віє, мліє, навіває злотні мрії, то замовкне, то заграє, то всміхнеться, то зітхне, то біжить над море синє, то на гори тихо лине.  (Олександр Олесь.)

 

* Робота з підручником. Виконання вправ 163, 165 (усно).

 

* Диктант із коментуванням.

 

І. Пташечка знялась, а не літає. Серце зайнялось, а не горить. (М.Шевченко.) Небо у криках ясних журавлиних людям віщує і радість, і сміх. (А.Малишко.) Журавлі несуть комусь нове життя, ім’я і слово. (Р.Лубківський.) Прокидається Україна, будить жайворонків своїх. (М.Сингаївський.) Прибережні бабки чи приснули, чи сп’яніли в хащах полину. (М.Самійленко.) Лунко перегукувались журавлі,  дикі качки і чорногузи, потужно й швидко  мчали на північ, назустріч кризі й вітрові. (З.Тулуб.) Летять, пливуть і сурмлять ув імлі шовкові, й жовті, й сизопері птиці у рідні гнізда, на свої криниці. (А.Малишко.)

ІІ. І бідність, і багатство не дають спати. (М.Стельмах.) Кобзарю! Ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти. (П.Куліш.) А на серці легко, але й гірко. (М.Шевченко.) Не із очей зринає людський зір, а із душі. (П.Славейков.) Зігрілася душа, розмерзлась, ожила. (Л.Костенко.) Я глибоко в душі любов таю й ненависть. (П.Куліш.) Спадає сніг повільно й терпеливо. Біліють крила ниви і душі. (Д.Павличко.) Росте з землі душа, пшениця і спориш, залізо й дерево, Стопчатів і Париж. (Д.Павличко.) Селяни знають, а не королі, що є енциклопедія Землі. (С.Стриженюк.)

ІІІ. Схилилась і пустила коси за вітром сива ковила. (М.Доленго.) Проростали верби чи тополі у барханах срібної імли. (П.Перебийніс.) І світиться в мені тепло землі моєї, її зоря, і хліб, і вранішня роса. (Р.Лубківський.)  І гречка біла пролива меди на борозни, на хати, на сади. (А.Малишко.)

 

*Переписати прислів’я, завершуючи їх. Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

 

Розумний – не хитрий, а ... . Розум приходить не тільки з роками, а й з ...  . Розумний чоловік і на скелі житиме, а молоко ... .  Розум розуму – не завада, а ... .

Народна  творчість.

Для довідок. Мудрий. Шипами. Питиме. Відрада.

 

* Навчальний диктант.

 

Ми не найкращі, але й не гірші за інших. Матері у спадок нам передають не чваньковитість, не пиху й захланність, а почуття честі, гідності й волелюбства.  Це ж чогось варто!

Професор Яворницький  видовбував з небуття самий дух козацької республіки, затоптаної невігласами А нам якраз і дорогий  отой дух вільності, патріотизму, що жив і широко, і  весело. За цим  якраз ми і зголодніли. Може, цього вітаміну тобі й бракує, козацький нащадку!  А то подивись на себе, хирляве дитя віку, до чого дійшов ти на голоднім пайку песимізму! Твій пращур сокола бив на лету, нежить його не валила з ніг.А мова яка була! “Я, пане кошовий, горло своє ставлю, коли від правди й товариства відступлюсь, відмовлюсь!” Отаким штилем розмовляли  твої хортицькі попередники, твої предки. Криця в людях була. Ну, в нас вона, звичайно, теж є... (За О.Гончаром; 135 сл.)

 

Словник. Захланність – жадібність, ненажерливість. Песимізм – світовідчут тя, пройняте зневірою в майбутньому, відчаєм.

 

VІ. Підбиття підсумків уроків.

 

VІІ. Домашнє завдання. П.10, вправа 164.

 

Уроки  31, 32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові  між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: закріпити знання учнів про однорідні члени речення, уміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, ставити коми між однорідними членами, правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати  повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, уміння виконувати такі  мисленнєві дії, як аналіз, порівняння, виведення висновків за аналогією.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал.

 

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

 

Картка 1   Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.   Воля, освіта, рівність, братерство збудять ізнов Україну! (Б.Грінченко.) Все здолаєм, все ми зможем, тьму прокляту переможем! (П.Тичина.) Станьмо вкупі за Вкраїну, биймось, биймось до загину! (Б.Грінченко.) Так доки будем людом ми безгласним, перед чужинцем гнутись і німіти, ні поринать, ні плавати не вміти? (П.Тичина.) А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш одвічні  труднощі дороги. (В.Герасимчук.)

 

Картка  2   Переписати,  уставляючи пропущені букви і  розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.   У майбуття ростуть д..рева й люди. (В.Коротич.) Сплять ліси, поля, кр..ниці, шепіт ручая. (А.Малишко.) Дорога то збігала на гору, то стрімко спадала вниз, пірнала  під віття, слалась чер..з гребельки. (Ю.Мушкетик.) Свіжа зел..нь ро..гойдалась, ро..гулялась, попл..ла. Все ож..ває, міниться, тр..мтить, бруньками пружно тягнеться в блакить. (А.Малишко.) У цвіту яблуневім х..тались сади після бур, після гроз, після років біди. (В.Сосюра.)

 

Картка 3   Переписати, підкреслити однорідні члени речення. В першому реченні підкреслити всі члени речення.   І кличе мене батькова хатина на синь, на роси, на вишневий цвіт. (О.Довгий.) Над селом, над полем, над борами райдуга біжить, яе зайченя. (М.Сингаївський.) По воді стрімку кардіограми пишуть щуки, жаби й окунці. (М.Гурець.) На тиху ніч, на вечір золотий у синє небо висипали зорі. (О.Довгий.) І переходить надвечір’я у вечір, в північ, в ніч глуху. (Л.Дмитерко.) Маска ховає обличчя, але не ховає очей. (І.Павлюк.)

 

* Пояснювальний диктант. Визначити ряди однорідних членів речення.

 

Глід, Шипшина й Терен дикий вмить без галасу і крику всю поляну оточили, нашорошили голки. (В.Симоненко.) Ой, гірка моя калина! Візьму ягоду я в губи від простуди, від огуди, від нудьги, від переляку. (П.Перебийніс.) В поле, до ріки йду не гуляти – слухать стежку, хвилю, колоски. (М.Федунець.)

 

І. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

 

*Бесіда.

• Які члени речення називаються однорідними?
• Який зв’язок -  сурядності чи підрядності – існує між однорідними членами речення?
• Які члени речення можуть бути однорідними?
• Як поєднуються між собою однорідні члени речення? 
• Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?
•  Якими сполучниками поєднуються однорідні члени речнння?
• На які групи поділяються сполучники сурядності?
• Чи завжди ставиться кома  перед протиставними сполучниками, які з’єднують однорідні члени? Назвати протиставні сполучники.
• У якому випадку не ставиться кома перед єднальним сполучником, який з’єднує однорідні члени?
• У якому випадку ставляться коми перед єднальними сполучниками?  Навести приклади.
• Чи ставиться кома перед другою частиною розділового сполучника, який з’єднує однрідні члени речення? Навести приклади.

 

ІІІ. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Диктант із коментуванням.

 

І. І Шевченко, і Пушкін, і думний Шекспір у симфонію людства вплели голоси. (А.Малишко.) Колись в сонетах Данте і Петрарка, Шекспір і Спенсер  красоту співали. (І.Франко.) Ти маєш і Шевченка, й Українку. Вони ж за тебе муки прийняли. (В.Гей.) Чи не приходять розмовлять із нами Леся Українка, і Коцюбинський, і Франко? (М.Рильський.) Я побачив у Львові Шашкевича очі, Кривоносові плечі, Франкове чоло. (В.Симоненко.) Прийдіть, мої брати й мої діди, опришки, запорожці, галайди, Залізняки, і Гонти, й Морозенки! (Д.Павличко.) А в нас ні Муромця, ані Тараса, ні оборонців, ні вождів, ні Спаса! (М.Шевченко.) 

ІІ. Високо вгорі сліпучо зблискують крилами голуби. Хтось їх ганяє,  підіймає обережно над собором, над валуванням заводських димів. У понадхмар’ї, у чистих висотах  добувають розумні птахи  собі свіжого повітря ковток. Вони то згаснуть, то знову виринуть у тій  буро-оранжевій повені і, мов рибки, трепещуть у ній, набираючи висоту. То зникнуть у хмарі, то знову сріблясто затріпочуться, зблиснуть, мов іскринки... Ось вони розтанули, зникли, а по якійсь хвилі знов засріблилися, мов біле листячко, розвіяне вітром у буро-червоній хмарі. Вперто підіймаються вони над собором і його наче витягують за собою, тягнуть у небо  разом з його банями і шпилями.

За О.Гончаром.

ІІІ. До свободи треба дорости розумом і світлими думками. (А.Матвійчук.) А це знамено запорожців, а чи заграва зацвіла? (В.Марсюк.) Я пристав до борців, що не знають вороття у минуле, назад. Їм у щасті чи в тузі безкраїй душі полум’ям волі горять. (І.Ірлявський.) А ці тупцюють дрібно та борзенько. Хіба Нечай, Богун чи Морозенко оце б такий  човгикали фокстрот? (Л.Костенко.) Наклеп, злоба, підлість, гнів і пиха – все тимчасовість. (Д.Павличко.) Сійте розумне, безсмертне і людяне. (М.Некрасов.)

 

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

 

 В Шевченковім залізнім слові, під грізним  Гоголя пером, нам хвилі гомонять дніпрові, гаї й лани понад Дніпром. (М.Рильський.) Шевченка  рядочки і Пушкіна вольнії строки, Некрасова муза і Лесі крилаті слова у серці лишаться на всі неозначені строки. (Л.Забашта.)  Море лягло, завмерло, притулило заворожену пащу до берегів і жадібно п’є красу скель. (М.Коцюбинський.)

 

 

* Навчальний диктант.

 

І. Наближаюсь до чорногузів, що ходять по мілкому.  Ось один птах подивився на мене і, задерши дзьоба, хутенько чи то перебігає, чи то  перескакує на безпечніше місце.  А решта й не дивляться в мій бік, граційно переступають  тонкими ногами поміж лепехи та осоки, вишукують здобич.

Чорногузи дуже  великі, поважні й пихаті. Я кидаюсь вперед, щось кричу войовниче. На мою превелику радість, птахи  один за одним  важко злітають догори і, далеко повитягавши тонкі шиї, летять. Але чомусь не зринають догори, а низько перелітають над ставом і зникають за вербами на протилежному березі.

Мені стає шкода, що розлякав їх. Може, повернуться знову? На лугах – найулюбленіше їхнє місце. Тут вони іноді збираються чималим гуртом чи жаб половити, чи просто так походити серед лепехи й рогози. (За Є.Гуцалом;  120 сл.)

ІІ. Хто не був на городі, придивіться. Гляньте на гарбузиння, на ряди голованів-соняшників, на картоплю, на буряки. Усім цим добром натопкана свята земелька.

Між городиною жартівлива рука бризнула квітками. Тут і королевий цвіт, і кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка. Все це гордовите панство топчеться поміж капустою, по грядках квасолі, лізе на тин, зазирає у маленьке віконце, просить: “Чи не продали б ви, хазяєчко, хоч клуночок картоплі?” (За С.Васильченком; 70 сл.)

ІІІ. Страшне у скіфів дійство похоронне! Ольвійський грек, бувало, похолоне. Спочатку возять мертвого царя, щоб сорок днів усі за ним ридали. Рабиня, як зацьковане звіря, тремтить, чекає, що її придавлять. Царя везуть, одягнутого в плис, у захололій капсулі із воску. Селера і товчений кипарис зробили з нього мумію заморську.  І їде цар з рабами і скарбами. Царя везуть вози і шарабани. За ним ідуть на той світ, бо він цар, наплакавшись у ті сороковини, коханка, кухар, навіть новинкар, що буде й там розказувать новини.  Підземний світ, і тлін, і німота. В жертовних чашах ритуальний трунок. Та на цареві зброя золота, і меч, і щит, і бойовий рихтунок. Аж потім вже подвижники і вчені  взялись вивчать кургани височенні. От розкопають ями та кар’єри та й доберуться в царські інтер’єри. І кожна бляшка, панцир, окуття і на прикрасах вирізьблені драми – це панорами скіфського життя, увічнені по золоту майстрами. (За Л.Костенко;  145 сл.)

 

Словник. Скіфи – народ, що у УІІ ст. до н.е. прийшов у  Північне Причорномор’я з Азії. Плис -  груба бавовняна ворсиста тканина; бавовняний бархат. Капсула – оболонка, герметично закрите  вмістище. Рихтунок – спорядження.

 

V. Підбиття підсумків уроків.

 

VІ. Домашнє завдання.  Поворити  п. 10, вправа 167.

 

Урок  № 33

Зв’язне мовлення

Особливості будови опису пам’яток історії та культури.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки

Мета: пояснити особливості будови опису пам’яток історії й культури; формувати  вміння визрізняти опис пам’ятки в тексті й усно переказувати його зі збереженням стильових вимог вихідного зразка; розвивати логічне й образне мислення, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати. Вказати опис місцевості. Чи можна вважати, що в уривку подано ще один опис – опис  давньої гравюри?  Чи є ця гравюра пам’яткою історії й культури?  Як ви розумієте вираз “пам’ятка історії та культури”?

 

Загальний вигляд Чортомлицької Січі показано на одній вельми цікавій гравюрі.

Вона виконана відомим гравером ХVІІ століття Інокентієм Щирським на полотні завдовжки  в 12 і завширшки  в 7,5 четвертей. Лицевий бік гравюри весь списаний ликами, розділеними на шість рядів.  В першому ряду зображена Богоматір, у другому – світлий князь Володимир: під ним – двоголовий орел. Обабіч Богоматері й Володимира – 12 фігур різних святих. У третьому ряду зображено місто  Київ, в четвертому зліва – намальовано будинок, у якому сидять запорожці поруч із турками чи татарами на спільній раді, посередині – група козаків, які списами розміряють землю, а з правого боку – Запорозька Січ з клубами диму над нею.  Січ оточена високим валом, на котрому стоять три гармати на колесах, за валом видніють шість куренів, серед яких височить маленька триглава церковця. 

Нижче зображення Січі  йде останній ряд постатей -  чотирьох  візантійських імператорів  та двох російських царів – Івана й Петра. Думка, вкладена  майстром у гравюру, очевидна – він показав головні моменти  в історії Київської Русі у зв’язку з історією запорізьких козаків і зобразив сучасне йому  царське двовладдя в Росії, підкріпивши його прикладом Візантійської імперії.

За Д.Яворницьким.

Словник. Гравюра –  зображення, що є відбитком  з малюнка, виконаного  гравіюванням на дошці (друкарській формі).  Четверть -  старовинна міра довжини, що дорівнює  четвертій частині аршина (17,775 см).

 

* Прочитати (прослухати), з’ясувати стиль  кожного  з  висловлювань.  Назвати відомі вам пам’ятки історії та культури.

 

1. Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини.

Об’єкт культурної спадщини – місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу  цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам’ятка – об’єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Із  Закону України “Про охорону

культурної спадщини”

від 8 червня 2000 р.

2. ПАМ’ЯТКА  -  1. Предмет, що служить нагадуванням про  кого-, що-небудь // Те, що служить наочним свідоцтвом чиєї-небудь справи, праці і т.ін.. 2. Предмет матеріальної культури минулого. П. історична -  залишок минулого, що є об’єктом вивчення історичної науки.

З тлумачного словника.

Словник. Антропологія – наука про походження й розвиток людини, утворення рас.  Археологія –  галузь історичної науки, що вивчає  історичне минуле людського суспільства на основі  речових пам’яток (місць поселення, поховання, решток житла, предметів побуту, знарядь праці, зброї тощо). Естетика –  наука про прекрасне і його роль в житті суспільства.  Етнографія –  галузь історичної науки, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення, культурно-побутові взаємозв’язки. Автентичність – дійсність, справжність

 

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

*Пояснення вчителя.

 

Пам’ятка – це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся. Пам’ятки існують рухомі (твори станкового живопису й скульптури, ювелірні вироби, предмети побуту: меблі, обяг, посуд тощо)  та нерухомі, тобто постійно  закріплені за одним місцем:  будівлі,  твори монументального мистецтва (настінний розпис, мозаїка, пам’ятники). 

У реченнях  опису  пам’ятки (предмета) “даним” є назва предмета чи його частин, “новим” – ознаки предмета.

Якщо пам’ятка  історії й культури є  архітектурним комплексом (ансамблем), її опис є органічним поєднанням опису окремих будівель (церкви, каплиці, дзвіниці, трапезної, муру, брами тощо) та опису місцевості, ці споруди розташовані.

 

ІV. Виконання  вправ на  закріплення вивченого.

 

*  Прочитати. Чи можна вважати уривок поєднанням розповіді про пам’ятку з описом пам’ятки історії й культури? Прочитати фрагмент-розповідь про історію  пам’ятки та фрагмент-опис пам’ятки. Вказати фрагмент, що становить собою оцінку пам’ятки. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати.

 

Траянову колону  встановлено 113 року нашої ери  в Римі  Вона увічнювала могутнього імператора й проведену ним  на початку ІІ століття нашої ери воєнну кампанію проти Дакії – країни, що обіймала територію між Дунаєм і Прутом, загрожуючи  римським володінням на південь від Дунаю. Рим мав виплачувати дакам  щорічну данину. Внаслідок згаданої кампанії, відомої у світовій історії як Траянові війни, Дакію було підкорено, і кордони могутньої Римської імперії сягнули далеко на північний схід.

Первісно колону  було увінчано  бронзовим орлом. Згодом орла було замінено статуєю Траяна, а в ХV столітті – статуєю Апостола Петра. Колона суцільно вкрита скульптурними рельєфами. Усього рельєфів 155. На них представлено найважливіші  події військових походів Траяна 101-102  та 105-106 років. 

Рельєфи виконані надзвичайно майстерно. Колона справляє враження урочистої величі.

З журналу.

Словник. Рельєф – опукле скульптурне зображення  на площині.

 

* Прочитати. З’ясувати пожднані в уривку типи мовлення. У реченнях опису пам’ятки вказати “дане” й “нове”. З’ясувати стиль уривка.

 

Бунчук -  проста, помальована начорно палиця завдовжки  чотири з половиною аршини. На її верхньому кінці насаджено мідну кулю. Під кулею вставлено волосся з кінського хвоста з чотирма чи шістьма косами поверх волосся.

Бунчук – клейнод, що належав кошовому отаманові, хоч носив його бунчужний, він же бунчуковий товариш, який  під час походу тримав його над головою кошового.

За Д.Яворницьким.

Словник. Аршин – давня міра довжини (0,711 м). Клейнод -  вйськова ознака, символ влади, що надавався козацькій старшині відповідно до посади.

 

V. Підготовка до роботи над  письмовим  вибірковим  переказом.

 

* Читання тесту вчителем або учнями.

 

*З’ясування значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

 

*Визначення теми і головної думки тексту.

 

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

 

*Колективне складання плану вибіркового  переказу тексту (фрагменту, що є описом  пам’ятки історії та культури).

 

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

 

* Усне переказування опису  пам’ятки  за складеним планом.

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання.   Дібрати  робочі  матеріали  до твору-опису названої вчителем пам’ятки історії та культури.

 

ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ Й КУЛЬТУРИ ДЛЯ УСНОГО ВИБІРКОВОГО ПЕРЕКАЗУ

 

1. Скіфська пектораль

 

Скіфи! Одне це слово від VІІ ст. до н.е. аж до ІІІ ст. н.е. наводило жах на племена і народи Східної Європи та Близького Сходу. Це був своєрідний “караючий меч” для тодішнього світу. Водночас це був мудрий, працьовитий, лицарський народ, що прийшов у Північне Причорномор’я з неозорих просторів Азії. Скіфи мали  високий художній смак.

Оскільки скіфи були кочівниками, вони не створювали ні скульптури, ні мозаїки. Їх способові життя  найкраще відповідало мистецтво мініатюри – прикрашування зброї, домашнього начиння й особливо культових предметів, якими вони щедро обкладали покійників.

Перш ніж поховати свого царя у спеціально відведеному для цього місці – у Придніпров’ї, на рівні дніпрових порогів – скіфи здійснювали над його забальзамованим тілом обряд пам’яті. Тіло ховали в просторій гробниці  разом із дружиною, слугами, кіньми. Біля царя клали золоті чаші й інші коштовні речі. Над гробницями насипалися величезні кургани.

У степах Південної України таких курганів виросло чимало.  Згадку про них знаходимо  у найвидатніших творах українського фольклору: думах, піснях. Археологічні розкопки  могил-курганів розпочалися з середини ХVІІІ ст.

У скіфських похованнях знайшли безліч предметів, які склали літопис  культури й мистецтва Скіфії. Один з таких предметів, можливо, найпромовистіший, вдалося  віднайти  експедиції Інституту археології АН України  1971 року.

Досліджуючи царське поховання під Товстою Могилою у Дніпропетровській області  знайшли  велику нагрудну прикрасу – золоту пектораль, що важила 1150 грамів і сягала 30,6 сантиметрів в діаметрі.

Пектораль виготовлена із золота високої 958-ї проби, має чистий сонячний колір. Вона складається з трьох ріжкоподібних ярусів, з’єднаних між собою  скрученими “ланцюжками” золотих порожнистих трубочок. 

У верхньому ярусі пекторалі зображено побутову сценку. Двоє чоловіків чи то дошивають, чи то латають одежину на зразок короткого кожушка. Праворуч від них – кобила з лошам, корова з телям, вівця, коза з козеням, птах, що злітає. Ліворуч – ті ж самі тварини з малятами, але в дещо інших позах.

Другий, середній ярус є смужкою  рослинного орнаменту. Він складається з чітко окреслених  листочків, квітів. Орнамент  укріплений на плоскій платівці.

У третьому, нижньому ярусі відтворено жорстоку боротьбу між хижаками і травоїдними тваринами. У центрі зображено кровожерних грифонів, які напали на коня. Лев і леопард напали на дикого кабана (праворуч) та на оленя (ліворуч), пси женуться за зайцем.

Як же узгодити мир і лад, відтворений  у верхньому ярусі, розквіт природи у ярусі середньому із жорстокими сценами нищення сильними слабших у ярусі нижньому?

Основна тема пекторалі – тема нового року, який у скіфів розпочинався навесні. Таким чином, двоє  зображених у верхньому скіфів лаштують не звичайну кожушину, а ритуальний одяг для новорічної церемонії. Навколо них – домашні домашні тварини з  малятами, адже  худоба дає приплід саме навесні.  Весну символізують квіти й листочки, зображені в середньому ярусі.

Як же пов’язані з приходом нового року зображені в нижньому ярусі хижаки? За уявленнями скіфів, оновлення й очищення природи весною пов’язане із винищенням у природі старих  і кволих тварин.

Отже, між трьома ярусами пекторалі існує  тісний змістовий зв’язок.

Скіфська пектораль зберігається в Київському музеї історичних коштовностей України. (За Д.Степовиком; 470 сл.)

 

• Пояснити лексичне значення слів мініатюра (твір образотворчого мистецтва невеликого розміру, що відзначається  тонкою технікою виконання), експедиція, археологія (галузь історичної науки, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі  речових пам’яток), ярус,  орнамент (візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів або стилізованих  рослинних чи тваринних мотивів), грифон (в античній міфології фантастична істота – крилатий лев з орлиною головою),  ритуал (сукупність обрядів),  церемонія (урочистий офіційний акт за встановленим порядком).
• Скласти план вибіркового переказу: опису пекторалі (орієнтовний: 1. Вага і розмір пекторалі. 2. З  чого виготовлено прикрасу, її колір. 3. Три ріжкоподібні яруси, з’єднані “ланцюжком” із золотих порожнистих трубочок.  4. Побутова сценка й домашні тварини, зображені на першому ярусі пекторалі. 2. Рослинний орнамент на другому ярусі. 3. Сцени знищення травоїдних хижаками на третьому ярусі. 4. Як пояснити зображене на прикрасі).
• На дошці записати: 1150 грамів; 30,6 сантиметрів в діаметрі; золота високої 958-ї проби; кровожерні грифони, тісний змістовий зв’язок.
• Усно переказати опис пам’ятки – скіфської пекторалі.

 

2. Козацький прапор

 

Військові прапори  належать до своєрідної ділянки українського мистецтва. Виконували їх нерідко серійно. З одного боку прапора наносилися певні традиційні  рисунки: сонце, півмісяць, зірки. З другого – зображувалися   цілком оригінальні  елементи, а часом навіть композиції, подібні до картин.  З відомих нам чотирнадцяти прапорів Запорізької Січі, виготовлених між 1769-1774 рр., немає й двох між собою тотожних.

На деяких прапорах  втілено ідею небесної допомоги запорізькому воїнству, як, скажімо,  на   великому  запорізькому  прапорі,  що датується  60-ми або 70-ми роками ХVІІІ ст.

Прапор виконано з червоного шовку. Всі зображення нанесено олійними фарбами.

У верхньому правому куті -  зображення Божого Сина, у лівому – лик  патрона Запоріжжя Архангела Михаїла.

Посередині  намальовано озброєну гарматами двоповерхову галеру. На  ній – близько двох десятків запорожців.  Усі козаки схвильовані якоюсь надзвичайною подією.  Про це свідчать їхні пози, підняті вгору обличчя,  чудово передані художником жваві жести. У запорожців вусаті обличчя, голені голови з оселедцями. Вбрані козаки у військовий запорізький одяг. Дві постаті переднього плану в багатих квітчастих жупанах підкреслені композиційно. Мабуть, це – старшини.

Психологічне  напруження  підкреслене зіставленням  яскравих кольорів. Брунатна галера має яскраво-рожеву корму. Різко виділяється біля щогли постать старшини в блакитному жупані.  Плями малинового, білого, синього, жовто-зеленого одягу козаків передають настрій тривоги, неспокою.

В основі зображеного на прапорі  лежить легенда про небесну допомогу козацькому війську. І, хоч Богородицю на прапорі не  намальовано,  за своїм  змістом картина перегукується  з  поширеними й улюбленими в Україні ХVІІІ століття іконами Покрови.

На українських іконах, створених на сюжет Покрови, як правило, зображено Богородицю, яка своїм омофором покриває  гетьмана, козацьку старшину, усе запорізьке товариство.

Християнське свято Покрови встановлене  на честь Божої Матері.  Легенда розповідає, що трапилось це у Х ст. На Константинополь напали вороги, місту загрожувало зруйнування. Зібравшись у церкві, мешканці міста молилися про врятування. Серед молільників був юродивий Андрій. Саме йому судилося побачити Богоматір, яка, йдучи повітрям, зняла з голови покров-омофор і розпростерла його над людськими головами, захищаючи молільників. Цієї миті вороги зняли облогу міста.

Християнське свято Покрови відзначається 14 жовтня. Це було головне свято запорізьких козаків. Богоматір вони вважали своєю заступницею  у далеких походах, під її покровом вони не боялися ні розбурханої морської  стихії, ні злих ворожих сил. Свою відмову від шлюбу запорожці  порівнювали з високим божим призначенням Пріснодіви. Її зображення було на  козацьких хрестах.  Священною для кожного козацького лицаря  на Січі була  Покровська церква, від порога якої січовики вирушали  на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів.

Запорожці високо шанували  військові прапори, що належали до клейнодів.  В уявленні низового товариства  вони були нерозривно пов’язані з усім козацьким життям. Прапори є пам’ятками  давнього українського мистецтва. (За П.Жолтовським та В.Супруненком; 416 сл.)

 

• Пояснити лексичне значення слів омофор (довга широка оздоблена зображенням хрестів смуга тканини), Пріснодіва ( вічно непорочна Діва), клейнод (знак влади), патрон (тут: захисник, заступник), галера,  корма, юродивий (у релігійних людей – жебрак, божевільний, що має дар віщуна).
• Дібрати синоніми до слів   традиційний,  оригінальний, тотожний.
• Скласти план опису козацького прапора (орієнтовний:  І. Прапор виконано з червоного шовку. ІІ. Зображення олійними фарбами. ІІІ. Що намальовано на прапорі. 1. У верхньому правому куті –  лик Христа. 2. У лівому куті – зображення Архангела Михаїла. 3. Посередині – двоповерхова галера. 4. Близько двох десятків схвильованих козаків. 5. Композиційно підкреслені дві постаті. 6. Яскраві кольори передають психологічне напруження.)
• На дошці  записати: патрон Запоріжжя Архангел Михаїл, низове товариство. 
• Усно переказати опис пам’ятки – козацького прапора.

 

Урок № 34

Тема:  Однорідні й неоднорідні означення

Мета: пояснити різницю між однорідними і неоднорідними  означеннями, формувати вміння розрізняти їх у реченнях, розставляти розділові знаки у реченнях з однорідними означеннями; виховувати  патріотичні почуття, любов до природи; розвивати  увагу, уяву, логічне й образне мовлення, пам’ять.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

 

Картка 1   Переписати, уставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.   Свіча бр..ніла, хлипала, згасала. Із-під копірки ночі дні бр..ли. (Б.Чіп.) Зашуміли вітри в пер..дгроззі, загули, загучали в баси. (М.Сингаївський.) А клен ро..рісся буйно, куч..ряво і не жаліє листя для вітрів. (Р.Лубківський.) Сніг падав бе..шелес..но й рівно. (М.Рильський.) І бесіда добра, і мова дзвінка бр..нітиме радісно біля хати. (Р.Лубківський.) В ліси відьомські побр..ду, квіт папороті віднайду. (А.Григоренко.)

 

Картка 2   Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити всі члени речення.   Ріка мелодій грала, клекотіла. Заніміли, поникли, погасли ліси, і людські, і пташині мовчать голоси. Як гостро свистить гострокрила, примхлива, одважна, бездумна, безумна ластівка! З творів  М.Рильського.

 

Картка 3   Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання розділових знаків.   Сонце ласкаве не спить, не вгава, землю травою потроху вкрива. (Б.Грінченко.) Цвіт садів облетів, та не в’яне в піснях. (В.Сосюра.) Набачився ланів зелених, золотих, набачився, надихався, напився. (Олександр Олесь.) На лугах уже трави сонцем, соками, вітром налиті. (М.Сингаївський.)

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Пояснювальний диктант.  Підкреслити в реченнях однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків при них. Чи є, на вашу думку, однорідними виділені означення?

 

Берези рідні, скромні, милі, так тепло люблені людьми! (М.Рильський.) Під сухою, скрюченою вишнею проростають паростки нові. (П.Перебийніс.) Великий строкатий дятел ударив дзьобом по стовбуру вільхи, сипнувши чергою сухих, приглушених  звуків. (Є.Гуцало.)

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58-59).

 

V. Виконання  вправ на  закріплення вивченого.

 

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати означення однорідні й неоднорідні, свою думку обгрунтувати.

 

І. Ой збереться народ після довгих віків у сім’ю українську єдину. Буде правда цвісти на вкраїнській осяяній ниві. (Б.Грінченко.) Набираюсь магнетично сили  з відшумілих предківських сторіч. (І.Гайворон.) Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили. (П.Перебийніс.) Луки Волині росисті, пахучі. Сиві дніпрові задумливі кручі. (Л.Забашта.)

ІІ. Нас кликав хліб на добре, чесне діло до братнього, трудящого коша. (Б.Олійник.) На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев’яна сільничка, темніє пучок свіжих кучерявих польових волошок. (С.Васильченко.)           

 

*Переписати, уставляючи пропущені букви.  Пояснити вживання розділових знаків. Вказати означення однорідні та неоднорідні.

 

І. На павутині баб..ного літа гойда..ться осінній синій віт..р. (В.Якубенко.) Вглядався я в простори сині, з..лені, сиво-золоті. (М.Доленго.) Високо-високо зл..тіло вгору останнє баб..не літо, висвічує с..виною на сонці, короткими старечими радощами усміха..ться. (С.Васильченко.)

ІІ. Я всмокнував у  серце рідну мову з цілющим материнським молоком. (Д.Луценко.) Почув я слово таке мені близьке, щемливе, рідне. (Д.Павличко.) Гірська сувора панорама  вража схвильовані серця. (Д.Луценко.)

ІІ. У тремкому, дивному світінні  мер..хтіли зорі ст..пові. (П.Перебийніс.) По теплих від проміння сонця скелях грілися довгохвості з..лені ящірки. (А.Кащенко.) Ч..рвоні й чорні ягоди на смак  т..рпкі, соло..кі, запашні, як північ. (М.Доленго.)

 

* Робота з підручником. Виконання вправи  151.

 

* Пояснювальний диктант.

 

      І. Вгинаються тіні похмурі в глибоку осінню блакить. (М.Доленго.) Щире, високе небо не підмалюєш квачем. (В.Симоненко.) Люблю я чисту вранішню росу. (П.Перебийніс.) Опалове світанне скло роси нечуй-траву осипало на сході. (Б.Чіп.) Зазолотіли в гілках ясенів жучки продовгувасті золотокрилі. (М.Самійленко.) Лягають на брови і коси густі тополині сніги. (П.Перебийніс.) Давно весна усміхнена напнула  зелені, соковиті струни трав. (О.Башкирова.)

ІІ. Мене гнітить сіре одноманітне життя. Мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного. (М.Коцюбинський.) Моє життя – саме кипіння,  походи, боротьба за справедливість, в якій перемагає борець обачніший, розумніший. (З.Тулуб. ) Великими блакитними очима  дивлюся я докірливо на світ. (В.Симоненко.) День минав у напруженій, гарячковій роботі. (З.Тулуб.)

 

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), в такій послідовності: речення з однорідними означеннями; речення з неоднорідними означеннями. Однорідні члени речення підкреслити.

 

 Степ дихнув в обличчя  міцним рівним вітром, сухим запахом  колосся та полину. (З.Тулуб.) Суха, порепана дорога повзе, як спраглий крокодил. (Л.Костенко.) Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і рвучкий. (П.Перебийніс.). Під вечір на тихе блакитне море налетіли білі вітрила. (М.Коцюбинський.). Гострими синюватими крижинками горіли осінні зорі. (З.Тулуб.)

 

* Диктант із коментуванням.

 

  У Києві над кручами Дніпра, де барвляться чудові акварелі, луна струною зодчого Растреллі Андріївський блакитно-білий храм. Віки уже цей пам’ятник стоїть і  в море проводжа дніпрові сині хвилі. Його красу і молодість не в силі збороти навіть сивизна століть. В гіркій нужді умільці-кріпаки розумно тут колись робили кладку... Не гребуй, а повчись у них, нащадку... Будуй палаци світлі на віки, безсмертної епохи свідки гідні, на Храм Растреллі стрункістю подібні.

Д.Луценко

 

* Творча робота. Скласти й записати стислий опис однієї з цікавих споруд міста, використавши  3-4 речення з неоднорідними означеннями.

 

*Навчальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити. Вказати означення однорідні й неоднорідні. Прочитати написане, правильно інтонуючи речення.

 

У думках чомусь зринає почуте сьогодні від студента біля вогнища про той звичай далеких  островитян. Десь-то в Океанії, на якомусь острові було...

Коли висадились колонізатори на той острів, то сили їхні і сили туземців були нерівні. В прийшлих зброя була вогнепальна, а в островитян -  тільки старовинні бамбукові списи. Видно було захисникам  квітучого острова, що загин неминучий. Усім племенем вийшли вони на свій передсмертний священний бій.  Побачили завойовники перед собою  трагічно-яскаве, буйне видовище. Назустріч їхнім мушкетам та гарматам  рухався з самим списами  святково вбраний натовп чоловіків, жінок, дітей.  Всі вони були в рясних мальовничих одежах, виблискували прикрасами, ішли співаючи найкращих своїх пісень. Без почуття страху ішли та той останній, смертельний  герць, захищаючись від навали  спалахом краси! Ото були люди. (О.Гончар; 120  сл.)

 

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 153.

 

Уроки  № 35, 36  

Тема:  Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами.

Мета: пояснити правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах; формувати вміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати  любов до природи рідного краю; розвивати  увагу, логічне мислення, емоційну сферу.

Тип уроків:  уроки  вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення, а також слова, що об’єднують названі однорідними членами поняття в одну групу.

 

І. Нас чарують мелодії українських композиторів:Максима Березовського, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка. Світові відомі імена українських художників: Сергія Васильківського, Миколи Пимоненка, Миколи й Олександра Мурашків, Федора Кричевського. Пам’ятками історії й культури уславлені українські міста, як-от: Київ, Львів, Чернігів, Харків.

ІІ. Течуть до нас здалека ріки: Дніпро і лагідна Десна. (М.Нагнибіда.) Чорний грунт пахнув скошеними рослинами:  житом, полином,  петровим батогом, деревієм. (Є.Гуцало.) Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. (П.Перебийніс.) Нас небагато було: батько, мати та я – от і вся сім’я. (Панас Мирний.) Люди різні між нас бувають: симпатичні, гарні, чудні. (В.Симоненко.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.64) і таблиці  “Розділові знаки при однорідних членах речення” (с.65).

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Переписати, пояснити вживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні слова при них узяти в рамку. Яким членом речення є узагальнювальне слово в кожному з речень? Накреслити схему кожного речення.

 

І. Кажуть, Довбуш у скелях скарби ховав: срібло й золото, вуздечки й збрую. (Л.Забашта.) В одежі будній старий: в штанях брезентових, в ситцевій сорочці. (О.Гончар.) Напроти стояв невисокий чолов’яга. У нього все було округлим: і голова, і щоки, і рум’янці, і галіфе, і живіт. (М.Стельмах.) І гніт, і неволя, і кров – все зникне навіки. (Б.Грінченко.) Люди різних поколінь:  діди, батьки, діти – прагнуть волі й незалежності для своєї  Вітчизни. (З газ.)

ІІ. Все в золоті: каштани й вербняки, Святошин, і Печерськ, Березняки. (Д.Луценко.) Гори, дерева, хмари – усе таке  неземне! (О.Довгий.) У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл,  горицвіт і звіробій,  деревій і ромен, медунка і чемериця,  буркун і подорожник, кульбаба і молочай – все це росло на землі, по болотах і на воді. (М.Стельмах.)

 

* Попереджувальний диктант.  Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні  слова взяти в рамку.

 

Усе у плині, русі, осіянні:  дерева й квіти,  води і лани. (О.Довгий.) Улиці, півні, собаки, люди – все веселим видалось мені. (М.Рильський.) У гущавині молодого гілля ціла орда усякої пташні завелася: чижі, кропив’янки, горлиці. (Панас Мирний.) Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві. (О.Довженко.) І цвіт, і грім, і дощ, і град – я серцем спраглим все приємлю. (Л.Дмитерко.) У пісні все, усе вернути можна: і юність, і дитинства дальні дні. (В.Сосюра.)

 

* Диктант  із коментуванням.

 

На всьому просторі  запорізьких степів водилася сила звірини й птахів. Тут були такі звірі: вовки, лисиці, дикі кішки, олені, лані, лосі, дикі кабани, ведмеді, зайці, бобри, куниці. Птахи водилися такі: лебеді, гуси, качки, дрохви, стрепети, лелеки, журавлі, тетеруки, куріпки, жайворонки. Білуга, севрюга, стерлядь, соми, коропи, судаки, окуні, щуки, карасі -  ця риба кишіла в ріках, озерах та лиманах козацьких вольностей.  У степах водилися комахи, як-от: бджоли, цвіркуни,  мурахи, таргани, павуки. З плазунів відомі  гадюки, вужі, жовтобрюхи тощо.

За книгою Д.Яворницького

“Історія запорізьких козаків”

V. Вивчення нового матеріалу.

 

* Пояснення вчителя.

 

Уже говорилось, що після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом ставиться тире. Напр: Над озерами, річками, на полянах лісових, на стрімких високих горах, на просторах степових – скрізь розкидались оселі наших прадідів слов’ян. (Олександр Олесь.)  Промінням сонця, м’ятою лугів і колосом достиглих наших днів – так пахне хліб. (І.Ліберда.) І море, і озеро, і синій високий його берег, і широкий степ – все було залите  гарячим маревом. (І.Нечуй-Левицький.)

Проте перед тире може ставитися також кома, якщо вона зумовлена іншими причинами (кінець однієї з частин складного речення тощо). Напр.: Мине все на світі: і злочин, і лють, -  лиш праця для людства одна не минає. (П.Тичина.)

Якщо  після однорідних членів речення  з попереднім узагальнювальним словом  з певної причини слід поставити  кому (скажімо,  між частинами складного речення), як правило, тире опускається.  Напр. І все минеться: суєта й прокльони, але правічне дерево життя! (А.Малишко.) Рвала ти гірке та сиве зілля: ковилу, кермек, полин-траву, в розмах степового многопілля душу вклавши вільну і живу. (М.Доленго.)

Якщо двокрапка після узагальнювального слова збігається з комою (скажімо, на межі частин складного речення), опускається кома. Напр.: Все, як у рідному домі: і піч, і сволок, і скрині, і божниця з вишиваними рушниками. (З.Тулуб.)

 

VІІ. Виконання вправ на  закріплення вивченого.

 

* Пояснювальний диктант.

 

І. Із землі показалася перша зелень: проліски, фіалочки. (Панас Мирний.) Поле зелене, поле золоте, а по тому полю бризки: дикий мак, волошки, черевички, сокирки. (С.Васильченко.) І палаюче сяйво зорини, і задумливий цвіт материнки, і вогонь лугової калини -  все в мені. Все, як є, до росинки. (Д.Луценко.) У городі і в саду ясніли свіжі осінні квіти: різнобарвні айстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров,  королів цвіт. (С.Васильченко.) І трави, і води, і гори, і квіти, і Седнів зелений, і води, і ліс – усе  до нас сяло  привітно і світло, і білий лелека нам сонечко ніс. (О.Довгий.)

ІІ. Ніщо не могло вдержатися через нас у нашому лісі: дикі яблука, кислиці, грушки-крем’янки, глід, шипшина, калина. (І.Сенченко.) Кущова рослина: порічки, агрус – розпросторилася, розширилася, мішаючись з глухою і жалкою кропивою. (Панас Мирний.) А калина над ставом одягне розкоші суцвіть, і забудеться все:  і морози, і люта завія. (К.Оверченко.) Яка ж бо я трава: полин, спориш, калачик, подорожник, можливо, деревій, чорнобиль, золототисячник, дурман? Ні! На землі іще нема ніде трави моєї проби! (Б.Чіп.)

 

* Навчальний диктант.

 

Стоїть пора бабиного літа. Павутиння лежить скрізь: на бур’янах, на грудках землі. Воно пливе білою журбою в повітрі, лягає на чиюсь скроню й ворушиться од легкого вітру.

Я дивлюсь з кручі на Дніпро. Все побачене не поза мною, а в мені: неквапна течія ріки, пласка даль, притрушена рідкуватим маревом, розгін катерів.

Скільки не дивлюсь на Дніпро, він для мене завжди інший.  Завжди іншою здається мені й осінь. Хоч щороку все повторюється: лагідний місяць жовтень, примарне сяяння неба, тремтячі тіні під деревами, попелясто-сірі  яри. (За Є.Гуцалом; 83 сл.)

 

Словник. Плаский (плоский)  - такий, що має рівну поверхню б ез заглиблень і підвищень.

 

VІІ. Підбиття підсумків уроків.

 

VІІІ. Домашнє завдання. П. 10, вправа 168.

 

Уроки  37 -39

Тема:  Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами.

Мета: закріпити знання про вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах речення, уміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати  патріотичні почуття; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроків:  уроки закріплення вивченого.

Обладнання:  підручник.

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

*Робота біля дошки.  Записати речення, пояснити вживання розділових знаків. У першому реченні підкреслити всі члени речення, накреслити схему речення.

 

Життя має три джерела: турботу, охоту й роботу. Хліб їмо троякий: чорний, білий і ніякий. З виноградної лози  росте три  пагони:  здоров’я,  настрій і  розстрій.

Народна творчість.

 

*Пояснювальний диктант. Накреслити схему вказаного вчителем  речення.

 

І. Земля України, небо і люди – усе мені рідне. (П.Воронько.) А цій землі нічого не забракло: ні рік, ні моря, ні озер, ні трав. (Л.Костенко.) Земля безсмертя кожному дала: поету, космонавту, гречкосію. (Д.Павличко.)  Назло усім: і лживим патріотам, і ворогам – любіть її святу. Сам Бог велів любити Україну. (І.Гнатюк.) Гарячий степовий вітрець подихнув і обдав польовими пахощами: зігрітої трави, чебрецю, материнки. (Панас Мирний.) І хліб, і сіль, і ліс, і камінь, руда й вугілля – все своє. (В.Лісняк.) Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле. (О.Гончар.)

ІІ. Увечері до хати посходилась уся сім’я: батько, мати, два старших брати, сестра-дівка. Ще було рано, а вже всі в селі повставали:  старі, молоді, діти -  всі вийшли на вигін виряджати в дорогу поселенців. Червоні, білі, блакитні хустки й спідниці, чорні й сірі свитки, кудлаті голови – все хвилювалось і вигравало проти сонця різнобарвними кольорами. Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й іншими домашніми речами.

З творів  С.Васильченка.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

ІІІ. Відтворення теоретичного матеріалу.

 

*Бесіда.

• Які члени речення називаються однорідними?
• Які члени речення можуть бути однорідними?
• Які  слова називаються узагальнювальними при однорідних членах речення?
• Яким членом речення є в реченні узагальнювальне слово?
• Який  розділовий  знак ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами?
• Після однорідних членів перед узагальнювальним словом?

 

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці «Розділові знаки при однорідних членах речення» (с. 65).

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Диктант із коментуванням.  Вказати непоширені й поширені однорідні члени речення. Узагальнювальні слова при них виділити рамкою.

 

І. Згадувались імена славних оборонців рідної землі: Хмеля, Сірка, Сагайдачного. (Ю.Мушкетик.) А то був ще Кішка Самійло, що руйнував за Чорним морем турецькі міста: Синоп, Трапезунд та Скутару. (А.Кащенко.) Січ дала видатних полководців, мудрих державних діячів: Северина Наливайка, Івана Сулиму, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Семена Палія. (З підр.) Підручні гетьмана: Максим Перебийніс, повновидий рум’яний красунь Іван Богун, велетень Данило Нечай та худорлявий і високий Хвилон Джеджалій – теж були добре відомі всім. (А.Кащенко.) Ось і ворога відбито. Все минуло: гнів і жах. (Олександр Олесь.)  Несуть пани осаули козацькую збрую: литий панцир порубаний, шаблю золотую. (Т.Шевченко.) Козаки були озброєні шаблями і списами, а також вогнепальною зброєю: мушкетами, пістолями, самопалами, рушницями. (О.Апанович.) Та все пішло царям на грище: і Запорожжя, і село... (Т.Шевченко.) І право людське, й воля, і закон – усе потоптано. (Б.Грінченко.) Тепер Україну ні москалі, ні татари – ніхто не воює. (Т.Шевченко.) Чи ж Січ була? Минулось, ніби сон, усе: клейноди, булава, смертельні змаги... Лишився лиш гучний атракціон роззявам ситим на розвагу. (Л.Степовичка.)

ІІ. Всі для нас народи рівні: і великі, і малі. (П.Тичина.) Всього дісталось: і добра, і зла. (О.Грязнов.) Відома пристрасть Олександра Довженка: будувати, перебудовувати, поліпшувати, вдосконалювати. Забудова Хрещатика, гідроелектростанції на Дніпрі, українське садівництво, народна медицина  - за все він переживав. Без орлиного польоту думки, крилатості – без цього неможливо уявити собі Довженка. (О.Гончар.)

ІІІ. У Київській Русі з’являються зовнішні атрибути української державності: гривня як грошова одиниця і тризуб як державний знак. (З підр.). Орден Ярослава Мудрого, орден княгині Ольги, орден Архістратига Михаїла, хрест князя Володимира – ці нагороди були визначені у проекті, підготовленому УНР 1918 р. На жаль, проект не було реаліізовано. (З посібн.) До системи  державних нагород нині входять Ордени України: орден князя Ярослава Мудрого, орден “За заслуги”, орден Богдана Хмельницького, орден “За мужність”, орден княгині Ольги.( З календ.)

 

Словник. Осаул (осавул) – виборна особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. Клейноди –  знаки влади.  Атракціон – види масових розваг: карусель, гойдалка, тир і т.ін.  Атрибути  - невід’ємна ознака, властивість чого-небудь.  Архістратиг -  найстарший  воїн, командир.

 

* Переписати з дошки, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).  Накреслити схему вказаного вчителем речення.

 

І. Народивсь я на Поліссі, де в сусідах добрі села: Вороневе, Межирічка, Хотинівка, Лісовщина, Ходаки і Зубовщина. (М.Сингаївський.) Засвітились молодістю вдруге дід, бабуся, тато, мама – вся родина. (П.Перебийніс.) Я на влови з друзями ішов, сотні тем зачіплюючи всяких: про міста, про гордість, про любов... (М.Рильський.) Лиш власне  ймення, прізвище й дві дати -  це  все колись ти будеш мати в своєму розпорядженні колись, щоб зрячому про себе нагадати. (Д.Павличко.)

ІІ. Як на берег ступиш ти, знову все на місці:  море, берег і мости, і будівлі в місті. (Л.Дмитерко.) Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. (О.Довженко.) Все зроблять автомати: продадуть, розмелють,  випечуть і подадуть, з’їдять, лиш тягаря з душі не знімуть, добра з ненависті не накують. (Д.Павличко.) А нам новим ввижалось все:  щербатий місяць, крик гусей, тужлива пісня журавлина, в далечині жовтавий дим. (М.Стельмах.) Тут все мені близьке з дитячих років: гаптований шипшиною байрак, і за селом ромашки жовтоокі, і вже старий розмаїстий дубняк над сонними глибокими ярами, і кущ рясний бузку за ворітьми. (Д.Луценко.) Багато є роботи для сокири:  рубать сучки, вигладжувать, рівнять, обтесувати й знову виправлять! (М.Рильський.)

 

*Творча робота. На одну з поданих нижче тем написати невеликий твір (обсягом  6-7 речень) з використанням узагальнювальних  слів при однорідних членах речення.

 

• Найрідніші мені люди (Нам родинне тепло всім  на душу лягло)
• Моя душа бринить піснями
• За квітку кращою є  тільки інша квітка

 

* Навчальний диктант.

 

Від тебе все: і хліб, і весен перший цвіт, і світлий обрій, і криниця чиста, і серця жар, і мрій стрімкий політ, і за селом стежина серед жита. Від тебе все: і подих віщої грози, і даль доріг, і ранні в небі зорі, і щем гіркий болючої сльози коли бувала ти в тяжкому горі. Прибуде сили й щастя з джерела, яке ми Україною назвали. Тому й шумлять у мене два крила, найважчі не лякають перевали. Від тебе все... (Д.Луценко; 78 сл.)

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання.  Повторит п. 10, вправа 173.

 

Урок  № 40

Тематичне тестування (тема: Речення з однорідними членами) Контрольне читання мовчки

Мета: з’ясувати рівень здобутих учнями знань і сформованості умінь з теми “Речення з однорідними членами”, а також рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння читати мовчки; розвивати логічне мислення, пам’ять, навички використовувати здобуті теоретичних знання на практиці, формувати вміння робити висновки,  удосконалювати навички самостійної роботи.

Тип уроку:  урок  перевірки  й обліку  здобутих знань, умінь і навичок.

 

Хід уроку

 

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

 

ІІ. Проведення тематичного контролю.

 

* Інструктаж щодо проведення тестування.

 

* Проведення тематичного тестування.

 

* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

 

ІІІ. Проведення контрольного читання мовчки.

 

* Інструктаж  щодо  проведення контрольного читання мовчки.

 

* Проведення  контрольного  читання мовчки.

 

* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як дано відповіді на тестові запитання).

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.  П. 10, вправа  170 (І).

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ  ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

 

1. Однорідні члени речення

а) передають ставлення мовця до висловлюваного;

б) називають того, до кого звертаються з мовленням;

в) відповідають на одне й те питання, відносяться до одного й того самого слова в реченні.

Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене однoрідними членами (напр.: Шевченки, Гоголі, Сократи ще виростуть на цій землі. (Д.Луценко.)  Пронеслись, прокопотіли днів гривастих коні. (А.Малишко.)

2. Між однорідними членами речення ставиться

а) тире;

б) коми;

в) коми і тире.

Скласти (пригадати) й записати речення з однорідними членами, не поєднаними сполучниками (напр.:  І в пісні обізвалась Україна, у сонячному співі ожила. (Р.Лубківський.) Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні. (Л.Забашта.) Дзвенить, бринить, гуде крилата твоєї мудрості бджола. (А.Малишко.)

3. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення виступає в реченні

а) завжди означенням;

б) завжди додатком;

в) тим самим членом речення, що й однорідні члени, до яких воно відноситься.

Скласти (пригадати) й записати речення з узагальнювальним словом перед однорідними членами (напр.: У мене гарне товариство: Шекспір, і Лермонтов, і Блок. (Л.Костенко.) І забудеться все: і морози, і люта завія. (К.Оверченко.)  Все тимчасове: інструкції, слава і гроші, злет і падіння. (Ю.Каплан.)  Все я пізнав там: і втрати зловісні, і радість, і горе, і спів солов’я. (Д.Луценко.)

4. Якщо узагальнювальне слово стоїться після однорідних членів речення, перед ним ставиться

а) двокрапка;

б) тире;

в) кома.

Скласти (пригадати) й записати речення з узагальнювальним словом після однорідних членів (напр.: І перші стежечки від хати, і рідний запах рути-м’яти, і срібні сурми журавлів, сльота і ранки голубі – все заплелося в тій дорозі. (А.Малишко.)

5. Поширені однорідні члени речення наявні  в  такому реченні:

а) Отчизни дорога нам кожна стежка й смужка. (М.Рильський.);

б) Скинути й забути, як гадюка шкіру, я хотів нещастя, і злобу, і лють. (М.Ракич.);

в) Шаную  плуг, долоні мозолясті, тепло і ласку від упертих рук. (А.Малишко.)

Скласти (пригадати) й записати речення з поширеними однорідними членами речення (напр.: Тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок мене на ниву батьківську веде. (В.Симоненко.) Сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі – все в душі моїй відбито. (В.Сосюра.)

6. Неоднорідні означення є у реченні:

а) І ридає рояль за стіною про далекі загублені дні. (В.Сосюра.);

б) З ротатим, ридаючим риком вітри орди хмар несуть. (В.Симоненко.);

в) З дому рано мене повела неспокійна епоха по тернистих дорогах важкого, складного життя. (Д.Луценко.)

Скласти (пригадати) й записати речення з  неоднорідними означеннями (напр.: Шипшини кущ у мене під вікном цвіте блідо-рожевим ніжним  цвітом. (М.Рильський.) На хаті колесо приб’ю, а там я поселю крилату лелечу клекітну сім’ю. (Д.Павличко.)

    

ТЕКСТ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЧИТАННЯ МОВЧКИ

 

Пам’ятник  Богдану  Хмельницькому

 

Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві був урочисто освячений і відкритий 11 липня 1888 року.

Ідея встановити  монумент  гетьманові  виникла ще у 50-х роках ХІХ  ст. Ініціатором створення пам’ятника став Голова археологічної комісії Михайло Юзефович. Лише 1869 року цар видав Указ про встановлення  монумента, а ще через рік дозволив збирати на це кошти.

Зібрано було небагато. Жертвували на пам’ятник переважно найбідніші люди: селяни,  солдати, ремісники,  робітники, низькооплачувані службовці.  Вдалося зібрати лише 37 тисяч карбованців. У кошторисі ж виконання пам’ятника за схваленим проектом  оцінювалось у 145 тисяч. Щоб зменшити витрати, автору ескізних рисунків монумента Михайлові Йосиповичу Микешину довелося  відмовитися  від багатьох  елементів  первісного задуму. Не було грошей на відлиття барельєфів “Битва під Збаражем”, “В’їзд козацького війська до Києва”, скульптурних зображень  переможених ворогів: поляка, єврейського орендаря, єзуїта. Не вистачало грошей  на постать кобзаря, в якому мав вгадуватися Тарас Шевченко.

З політичних мотивів цар заборонив  коневі гетьмана топтати польський  прапор. До того ж,  поки тривала робота  над пам’ятником,  минула мода на багатофігурні композиції.

Всю увагу Михайло Микешин зосередив на  поставі вершника. Історик Володимир Антонович познайомив митця  з багатьма  портретами Богдана Хмельницького, зразками військового одягу й зброї того часу. Кінь теж мав бути не перший-ліпший, а саме такий,  на якому їздив Хмельницький  під час тривалих  переходів, у боях: витривалий, сильний, безвідмовний у бою й відданий своєму господарю. За розпорядженням  козачого генерала Г.Янова  степових коней приводили для малювання прямо в петербурзьку майстерню Микешина.

Тепер треба було дістати бронзу. З державної казни уряд виділити її відмовився. Невідомо, на який термін розтягнулася б робота над монументом, якби Морське відомство не  передало на виготовлення статуї 1600 пудів старої корабельної міді.

Щось символічне є в тому,  що у бронзі монумента гетьманові  сплавлені численні деталі із колишніх кораблів, що борознили моря й океани, долали бурю й негоду. Як усе це перегукується з долею самого гетьмана, його війська й усього українського народу!

Михайло Микешин був, по суті, не скульптором, а рисувальником. За його проектом статую гетьмана було відлито в Петербурзі скульптором Пієм Адамовичем Веліонським. Скульптор Артемій Лаврентійович Обер створив статую коня.

Отже, скульптура була готова. Лишалося тільки встановити її.  Але справа розтягнулася на  довгих вісім років. Хто має  оплачувати перевезення скульптури з Петербурга до Києва? Де її зберігати до встановлення на постаменті? Яким буде цей постамент? В якому місці встаноити пам’ятник? Всі ці проблеми розв’язували   надто повільно. Голові ініціативного комітету  зі спорудження пам’ятника Михайлові Юзефовичу було  вже за вісімдесят, йому часто бракувало сил і здоров’я боротися із спритними чиновниками, які гальмували справу.

Допроваджена 1880 року до Києва композиція  багато років пролежала у дворі Старокиївської поліційної дільниці. На заваді встановленню пам’ятника стояло те ж безгрошів’я.

Нарешті, місто передало  архітекторові В.Николаєву гранітні  брили, що залишилися після встановлення Ланцюгового мосту через Дніпро.  З них і було споруджено непропорційний відносно статуї постамент.  На місці невиготовлених барельєфів на п’єдесталі з’явилися написи: “Воліємо під Царя Східного” та “Богдану Хмельницькому – Єдина Неділима Росія”. Щоб приховати  диспропорції пам’ятника, замалий постамент  декорували диким плющем та виноградом, а  увесь монумент обсадили чагарником, молодими деревами, встановили легку огорожу й традиційні ліхтарі.

Жваве обговорення викликав вибір  місця  встановлення пам’ятника. Спочатку монумент вирішили встановити на Бесарабській площі, відповідним чином  її перейменувавши.  Проте Київська Дума  постановила  розташувати пам’ятник  у центрі Софійської площі, якраз напроти  вівтарної стіни собору, відомої під назвою  “Нерушимої стіни”.

З цього приводу київське духовенство надіслало скаргу Святійшому Синодові. Якби  монумент  розташували  на запропонованому Думою місці,  благочестиві християни, підходячи до Софійського собору,   були б змушені  хреститися в бік кінського хвоста.

Справедлива скарга змусила шукати компромісу. Пам’ятник таки встановили на Софійській площі,  проте розвернули його так, що гетьманові, який відповідно до первісного задуму мав  погрожувати булавою Варшаві, довелося  показувати нею на Москву, звісно, закликаючи до єднання.

Після 1917 р. З пам’ятником відбулися певні метаморфози. Було розібрано огорожу, демонтовано ліхтарі,  зрубано дерева й кущі. П’єдестал очистили не тільки від написів, а й від  в’юнких  рослин.

Незважаючи на відхилення від первісного задуму, пам’ятник Богдану Хмельницькому  був і залишається  видатним твором монументальної скульптури другої половини  ХІХ ст., визитівкою Києва. (За О.Анісімовим, Д.Степовиком;   645 сл.)

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1. Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві було  відкрито

а)  1788 року;

б) 1888 року;

в) 1988 року.

2. Ініціатором створення пам’ятника став 

а) Михайло Грушевський;

б) Володимир Антонович;

в) Михайло Юзефович.

3. На п’єдесталі монумента було задумано закріпити барельєфи

а) “Битва під Берестечком”, “В’їзд козацького війська до Києва”;

б) “Битва під Збаражем”, “В’їзд козацького війська до Києва”;

в) “Битва під  Жовтими  Водами”; “В’їзд козацького війська до Львова”.

4. В образі задуманого кобзаря  у  скульптурній композиції мав               вгадуватися

а) Григорій Сковорода;

б) Іван Котляревський;

в) Тарас Шевченко.

5. З портретами Богдана Хмельницького Михайла Микешина познайомив історик

а) Михайло Грушевський;

б) Микола Аркас;

в) Володимир Антонович.

6. Бронзу на виготовлення кінної статуї було  надано

а) урядом;

б) Морським  відомством;

в) сталеплавильним заводом.

7. Встановлення вже готового пам’ятника розтягнулося на

а) 5 років;

б) 8 років;

в) 10 років.

8. На виготовлення п’єдестала пам’ятника пішли

а) нові  мармурові плити;

б) нові гранітні плити;

в) гранітні  брили, що залишилися після встановлення Ланцюгового мосту.

9. Диспропорції пам’ятника полягають у тому, що

а) кінь завеликий для вершника;

б) п’єдестал занадто великий;

в) п’єдестал малий у порівннні зі статуєю.

10. Інакше розвернути пам’ятник стосовно собору його авторів змусила

а) скарга духовенства  Святійшому Синодові;

б) невдоволення Київської Думи;

в) прохання киян.

11. Слово метаморфоза має таке значення:

а) докорінна зміна,  невпізнанність когось або чогось;

б) космічне тіло, що, не встигнувши розплавитись в атмосфері,  досягає поверхні Землі;

в) відчуження від людей, людиноненависництво;

12. Типом мовлення, покладеним в основу опрацьованого тексту, є

а) роповідь про історію  створення і встановлення пам’ятника;

б) опис пам’ятника  гетьману  Богдану Хмельницькому;

в) роздуми щодо внеску Богдана Хмельницького в історію України.

 

Урок № 41

Зв’язне мовлення

Усний твір-опис пам’ятки  історії та культури (за складним планом)

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння описувати пам’ятку історії й культури; удосконалювати культуру усного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів; розвивати спостережливість, образне мислення; виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: фоторепродукції пам’ятки історії й культури.

 

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Прочитати (прослухати). Виписати  назви предметів старовини, які  можуть  вважатися пам’ятками історії й культури. Що таке пам’ятка історії та культури?  Які з названих у реченнях пам’яток є рухомими, які – нерухомими?

 

Погасли кострища стоянок. У землю пішли племена. Забрали в холодні кургани сокири, мечі й письмена. Стьмяніли браслети і гребені, розпались намиста разки, що їх одягали древні смагляві юні жінки. І келихи срібні, і чаші, що йшли по кругу колись, покрилися порохом часу і холодом тліну взялись... Та, може, мені здалося – а час не все переміг. На чашах тепло збереглося тих вуст, що торкалися їх. (Л.Костенко.) Слава пригаслим фрескам, слава струнким колонам, слава вогням мозаїк, що донесли тепло нам, і старовинним буквам, що й дотепер горять нам! (Р.Лубківський.) Як страшно ти скалічена, іконо! Прийшов чужинець однієї ночі,  де ти стоїш так тихо й безборонно –  ножем тобі він виколупав очі! Стоїш віки, вмурована в опоку, в розкішному вбранні, але змарніла. Дивлюсь, як зносиш ти судьбу жорстоку, така скорботна, урочиста й біла. (М.Ракич.) Ще один рушник хвилює, радує мене, з вісімнадцятого віку диво осяйне... З роду в рід передавали у полоні чар і ще й нам заповідали берегти той дар. (О.Ющенко.)

 

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Підготовка до роботи над твором.

 

* Пояснення вчителя.

 

Роботу над твором-описом пам’ятки історії та культури, як роботу над будь-яким твором, слід розпочинати з  осмислення теми  і визначення її меж. Автор твору має збагнути, що йому потрібно описати конкретну пам’ятку,  якнайточніше  відтворити її вигляд. Після цього необхідно визначити головну думку майбутнього твору (можливо, це висловлення захоплення красою пам’ятки, можливо, усвідомлення необхідності ретельно зберігати її, щоб передати нащадкам тощо).

Наступний етап підготовки – добір фактичного матеріалу для твору. Передовсім слід поцікавитися розміром пам’ятки, матеріалом, з якого її виконано, технікою виконання і т.ін. Якщо йдеться про опис пам’ятки, варто скласти словничок, тобто дібрати слова, які бажано було б використати в тексті твору, і, уточнивши значення цих слів, записати їх.

Дібраний фактичний матеріал потрібно систематизувати, виділивши з-поміж нього найголовніше, на чому потрібно буде наголосити, й менш істотне, що заслуговує лише на те, щоб про нього згадали побіжно. Систематизувують матеріал у вигляді плану майбутнього твору. План може мати такий вигляд:

 

ПЛАН ТВОРУ-ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ  ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

 

І. (ВСТУП) Розповідь про пам’ятку (хто й коли її створив, історія створення, легенда або переказ. Пов’язаний з пам’яткою тощо)

ІІ. (ОСНОВНА ЧАСТИНА)  Опис пам’ятки.

1. ..........................
2. .......................... .
3. .......................... і т.д.

ІІІ. (КІНЦІВКА) Роздуми щодо пам’ятки (про її визначну роль в історії, міркування про необхідність  берегти пам’ятки тощо).

 

Якщо йдеться про усний твір, то наступний, завершальний етап роботи над ним – це складання твору за планом з використанням заздалегідь дібраних і записаних слів. Особливу  увагу слід звернути на дотримання вимог певного стилю. Так, твір-опис пам’ятки історії й культури складається у публіцистичному стилі.

Якщо йдеться про твір письмовий,  його автор повинен скласти й записати текст твору на чернетці, а потім, ретельно відредагувавши й перевіривши написане, переписати творчу роботу до зошита.

 

* Читання вчителем зразка твору-опису пам’ятки історії та культури за складним планом.

 

* Колективний аналіз  прослуханого учнівського твору-опису пам’ятки.

 

Орієнтовний план аналізу

 

1. Чи розкрито в тексті твору тему (тема – опис  пам’ятки).
2. Чи втілено в тексті твору головну думку (наприклад, замилування красою пам’ятки  або ствердження необхідності зберігати предмети старовини)
3. Чи вдало дібрано фактичний матеріал. Наскільки вдало його систематизовано ( чи виділено головне, чи про менш істотне згадано лише побіжно).
4. Чи правильно поєднано типи мовлення (основним типом має бути опис пам’ятки, розповідь  про її створення тощо та роздум  - допоміжні типи  мовлення є доречними у вступі та кінцівці).
5. Чи додержано вимог  публіцистичного стилю.
6. Чи правильно побудовано твір (чи наявні в його тексті вступ і кінцівка).
7. Грамотність. Графічне оформлення роботи.

 

*Перевірка наявності самостійно дібраних  робочих матеріалів до твору (він має бути оформлений у вигляді таблиці).

 

* Колективне складання плану твору-опису пам’ятки.

 

ІV.Колективне складання усного твору за планом із використанням підготовлених вдома робочих матеріалів.

 

5. Домашнє завдання.  Написати твір-опис пам’ятки історії та культури  за складним планом  на одну з тем:

 

• Я слухаю нечутні голоси серед німої музики мозаїк.
• Звисає тиша світова, а дивна фреска ожива.
• Заходь же в цей будиночок, людино, збагни Тараса душу вогняну! (Опис будівлі меморіального музею-квартири Т.Шевченка)

 

Урок  № 42 

Тема:  Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.

Мета: поглибити знання про звертання, удосконалювати вміння визначати  звертання в реченнях, правильно інтонувати речення зi звертаннями, вживати розділові знаки у реченнях зi звертаннями; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань.

 

* Прочитати записані на дошці (спроектовані через кодоспоп) речення. Визначити в кожному реченні звертання, пояснити його роль. Звернути увагу на розташування звертання на початку, в середині й у кінці речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

Пташко! Будь рада  теплу і весні! Слухай: навколо лунають пісні. (Олександр Олесь.) Співай же, пташечко, пісні, лікуй душевні рани! (С.Шевченко.) Ви дзвеніть, зозульки, рано! (П.Тичина.) Прилітайте, ластів’ята, до моєї хати! (О.Довгий.) Соловейку, солов’ю, я приспівочку зів’ю! (А.Малишко.) Ти радієш, дрібна перепілко, що у тебе дітей стільки. (М.Стельмах.) Прощай, білокрила журавко! (П.Перебийніс.) Птице незнана, чому раптово затріпотіли крила у тебе? (Р.Лубківський.)

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

*Робота з підручником. Виконання  вправи 178 (опрацювання таблиці “Звертання”). Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 74-75, 77).

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

*Вибірковий  розподільний  диктант. Звертання непоширені й поширені виписати в дві колонки.

 

Привіт, уклін низький вам, пані. (Олександр Олесь.) Люба панно, дайте руку! Перед вами царство мрій, царство сонячних надій. (М.Вороний.) Прекрасна донно, не зважайте  на милі усмішки й слова. (О.Ольжич.) Ви – як мрія і казка, Мадонно! То ж на вас я ще змалку молився. (Д.Луценко.) Мамо, ви чуєте?  Вітер з долини  цілує червоне серце калини. (А.Малишко.) Швидко, швидко ми побачимось, рідна матінко моя... (Олександр Олесь.) Бабусенько! Скажи мені, де я? (Т.Шевченко.) Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! (Л.Костенко.) Вітре дужий, вітре скорий, кидаєш мені докори! (П.Тичина.) Вітре, вітре, дми на ватру, постав мені, вітре, варту. (І.Драч.) О, хоч на мить, сеньйоре Паганіні, воскресніть, бо без вас німує світ. (О.Башкирова.)

 

*Попереджувальний диктант. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. З’ясувати способи вираження звертання. Вказати звертання непоширені й поширені.

 

 Дайте, тіточко, води напитись, бо так їсти хочеться, що переночувати ніде. Утікайте, непрошені, бо будете мотлошені. Їж, кума, хоч ложки нема. Жуй, беззубий, воду, коли хліба нічим. Заходьте, троє, я корову подою! Не приходьте, непрохані, бо будете некохані.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант. Обгрунтувати вживання розділових знаків при звертаннях. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Чи є звертання членом речення?

 

І. І радуй вовіки, мій добрий народе, зерном і піснями всесвітні народи! (Б.Олійник.) Над тобою, бандуристе, небо чисте. Пригорни сестру-бандуру, бандуристе. (П.Перебийніс.) О, музико! Чи не єдина ти умієш квіткою утіхи прорости. (Н.Кошара.) Я напоїти силою своєю хотів би пісню, земле ти моя! (В.Сосюра.) Жагуча пісне України! Через провалля й верховини пливе твій голос солов’їний у даль немеркнучу століть. (М.Рильський.)

ІІ. Ти знов оживаєш, надіє! Світліє душа, молодіє. (І.Франко.) Умій дивитися, людино, на людей! Це ж не ляльки тобі і навіть не рослини. (М.Рильський.) Здоров, мій друже, мій старий Оксене, ми стільки літ не бачились з тобою! (А.Малишко.) Чому, старий, ти цього дня смієшся так помолоділо? (М.Рильський.) Спасибі, дідусю, що ти заховав в голові столітній ту славу  козачу. (Т.Шевченко.) Таке ви кажете, дідусю, що й одповісти вам боюся. (Олександр Олесь.) Ой, не грайте нині, чумаки в долині! Не курличте в синім небі, ключі журавлині... (А.Малишко.) Ой ти доле-доле, доленько зрадлива, нащо натрусила в серденько жалю? (П.Палій.)

 

* Робота з підручником. Виконання  вправи 180 (усно).

 

* Переписати, подані в дужках слова ставлячи в формі кличного відмінка. Пояснити вживання розділових знаків.

 

Чому, (коваль), радий ти? Чому ти гордий, (плугатар)? Куди прямуєте ви в парі, як побратими, як брати?  Чому сьогодні одягла ти одяг свій найкращий, (ткаля), чому  твій похід заквітчали вінки осіннього зела? Чом ти, (юнак), відірвав од книги погляд невтолимий? Співали як же! Пригадай, (одноліток і друг давній)!

З творів М.Рильського.

 

* Диктант з коментуванням. Вказати вжиті в реченнях риторичні звертання. У формі якого відмінка стоять іменники, якими виражено звертання?

 

І. Вкраїно, світе мій, дніпровко чорноброва! Тут, наче сурма, спів Тарасового слова. (А.Малишко.) Батьку наш Тарасе, дай вогню у слово! Ситих на планеті  гнівом пропали! (П.Перебийніс.) Шануймось, браття, ми одна сім’я. Гартуймось в лоні неньки України. (З.Ружин.) Полинова моя Вітчизно, хай святиться твоє ім’я! (В.Марсюк.) Нема на світі інших Україн. І візьмемо, панове, без одмін свою скорботу на козацькі плечі. (Д.Кремінь.)

ІІ. Благослови, добра доле, вередухо вперта, на цій землі мені жити та на ній і вмерти. (В.Симоненко.) О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском! (В.Марсюк.) Багата будь ти, земле, наша нене! Люблю твоє поритеє чоло! (П.Тичина.) Ніби з простору земного в неземний заходиш рай... Ні, немає більш такого на землі, як ти, мій край! (Д.Луценко.) Полинова моя Вітчизно, хай святиться твоє ім’я! (В.Марсюк.) Через гори, спади, каламуть, через кручі, мій народе, зможем, зборемо усе, ми не гнучі. (П.Усенко.)

 

Для довідки Риторичне звертання -  звертання до відсутньої людини, до читача, до персонажа літературного твору, до предметів і явищ з метою привернути  до них увагу, виявити до них своє ставлення тощо.

 

* Творча робота.  Скласти й записати висловлювання на тему Моя країна – Україна. Вжити 3-4  риторичних  звертання.

 

VІ. Підбиття підсумків уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання. П. 11, 12, вправа  184.

 

Уроки № 43, 44

Тема:  Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.

Мета: закріплювати вивчене про звертання;  уміння й навички визначати в реченнях звертання, правильно вживати розділові знаки в реченнях зі звертаннями, правильно інтонувати речення зі звертаннями, вживати звертання у мовленні;  розвивати увагу, спостережливість, логічне й образне мислення, пам’ять.

Тип уроків:  уроки закріплення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

 

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

 

Картка 1   Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити в реченнях звертання  непоширені й  поширені.   Привіт тобі, Сонце! Привіт тобі, Воле, від серця мого і народу! (Олександр Олесь.) Не все тобі видно, мій брате і друже.  Заглянь мені в очі, заглянь мені в душу! (П.Перебийніс.) Ні, не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний! (Б.Грінченко.) Сміло, поете, підходь й людство громами буди! (А.Казка.) Надіє, не гасни, ще трохи в душі побрини. (Л.Забашта.) Майте ж прапором, надії! Знов озвись, оживши, сміх! (Б.Грінченко.) Встаньмо, люди! Згуртуймось! Не вічність же спати! Шпигуна покараєм, позбудемось ката! (В.Раєвський.)

 

Картка 2   Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи дужку. Пояснити вживання розділових знаків.   В..села пісне, ож..вай! Стань, думко, дією і словом!  (М.Рильський.) Панно Мріє! Трохи посуньтесь... (М.Доленго.) Лети, моя пісне, лети ти! (В.Сосюра.) Молю тебе, душе, не/в..чорій! (М.Нагнибіда.) Серце моє, не/болій, не/сумуй! (П.Усенко.) Серце, засвічуйся дивоквітом неопалимим. (Р.Лубківський.) Куч..ряві слова твої, друже, а в словах твоїх правди не/дуже... (О.Довгий.) Йти в не/бе..печний бій чи гнутись плазом? Друже сердечний мій, ходімо разом! (І.Франко.)

 

Картка 3   Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити в реченнях звертання. В останньому реченні підкреслити члени речення.   Будь ти, співаче, як Божа пшениця! Пісня твоя – золотеє зерно! (І.Франко.) Гуркочи у долю мою, світе, хвилями прадавнього Дніпра. (В.Симоненко.) Життя нам усміхається, братове! (П.Перебийніс.) О як вам, пані, личить капелюх! (О.Гузій.) Добридень вам, мій друже добрий! (А.Малишко.) Андрію, той сніг і мене підкорив, радіючи гостю, обійми відкрив. (Р.Лубківський.) Отак собі у старовиннім стилі пишу я, брате, вірші на дозвіллі. (М.Рильський.)

 

* Переписати, на місці крапок уставляючи звертання. Визначити відмінки іменників, якими виражене звертання. Пояснити вживання розділових знаків.

 

Ото тобі, ... , найбільше лихо, як в кузні тихо. Горе тобі, ... , якщо тебе корова рогом коле. Міняй, ... , сліпу кобилу на носату. Мели, ... , доки вітер не перестане.  Мели, ... , бо погода тисне. Держись, ... , іде зима. Поглянь, ... , у воду на свою вроду. Не смійся, ... , ти не краще квасолі!  Надівай, ... , ярмо, коли волів не вгледів.

Народна творчість.

Для довідок. Ковалихо (ковалю). Воле. Свате. Іване. Денисе. Хома. Козле.  Горох. Пес.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроків.

 

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

 

*Бесіда.

• Що таке звертання?
• Які звертання називаються непоширеними? поширеними?
• Якими частинами мови виражаються звертання?
• У якому відмінку найчастіше ставляться іменники, якими виражено звертання? Навести приклади.
• Які розділові знаки ставляться при звертанні? Чи є звертання членом речення?

 

ІV. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Вибірковий диктант.  Виписати звертання. Визначити звертання поширені та однорідні.

 

І. Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В.Стус.) Нам випало, сину досіяти і долюбити отецькеє поле. (Б.Олійник.) Прапрадіди, в тім і моя вина, що вас небагатьох сьогодні знаю. (П.Перебийніс.) Пробач мені, життя, дароване так щедро! (Л.Костенко.)  Тримайсь, козаче! Поки є ми, порівну на наші плечі поклади свій біль. (Б.Олійник.) Душа полів, ти пам’ятаєш стерні? (Л.Костенко.) Не забудь, мій сину, жнивне поле! (П.Перебийніс.) Здрастуй, сонце, і здоастуй, вітре! Здрастуй, свіжосте нив! (В.Симоненко.)

ІІ. Ти, хмарино у небі, ти, сестрице срібляста, ти скажи, - біля тебе не  проходило щастя? З’явись, мій світлий дню, світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне. Чуєш ти мене, друже і брате, всім я руку в путі подаю. Забряжчи, золоте відеречко, розплещи дзвонкової води! Журавлем худим і непокірним, рідний краю мій, я прилечу!

З творів А.Малишка.

 

* Попереджувальний диктант.  У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Визначити відмінки іменників, якими виражене  звертання.

 

І. Добридень же, тату, в хату! (Т.Шевченко.) Добривечір, паніматко, у твою світлицю! (П.Куліш.) Добрий вечір тобі, мамо, пісне моя! (П.Перебийніс.) Веселіть нас, багрянисті вишиті квітки! (О.Ющенко.) Ніч, не клич мене, не хочу! Ніжний день чарує очі. (В.Сосюра.) Збережи маленький вогник, зіронько моя! (Олександр Олесь.) Пора прощання, осінь золота, я так люблю тебе в твоїй печалі! (В.Сосюра.) Чекай, чорногільна  діброво, діждешся своїх журавлів. (М.Сингаївський.) Ой не клубочся, тумане, листя не в’яль тополине. (Д.Луценко.) Не стелись, тумане, не шуміть, тополі, не печальте очі ви, берізки голі! (В.Сосюра.) Бачу я золоте своє жито, бачу, ниви широкії, вас. (Б.Грінченко.)

ІІ. Отамане! Погуляймо, батьку! (Т.Шевченко.) Хвала тобі, наш любий князю Байдо, що не подав нас туркам на поталу. А ти, Стамбуле, не пишайсь гаками!  Байдуже нам про ті залізні роги! (П.Куліш.) Серце ж, козаче, не давай нікому, та швидше, милий, вертайся додому! (Л.Боровиковський.) Пий, козаче, сік землі поволі на колінах перед полем долі! (П.Перебийніс.)  Друзі кохані! І душу, і тіло даймо за край свій єдиний! (Б.Грінченко.) Ні, панове-браття! Тепер не час вдаватися в досаду. (П.Куліш.) Не мовкни, серце, стукоти, палай, душе, жадай мети! (М.Самійленко.) Шкарубкий, обпечений злобою зливок серця, багровій, печи! (М.Бажан.) Прощай, мій покою, пускаюсь у море! І, може, недоля і лютеє горе пограються з човном моїм. (Є.Гребінка.) Ти впізнало мене, море?! Вище хвилею хлюпни! Принеси ж бо, неозоре, мені юність з далини. (М.Нагнибіда.) Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим. (А.Малишко.) Гуркочи у долю мою, світе хвилями прадавнього Дніпра! (В.Симоненко.) Молодосте, не буваєш вдруге. (М.Самійленко.)

 

* Творча робота. Скласти й записати речення, у яких подані слова й словосполучення  виступали б то звертанням, то підметом.

Зразок.

 

             Сонце. Рідна земля. Моє місто. Вулиці.

 

* Робота з підручником.  Виконання вправи 185.

 

* Пояснювальний диктант. За поданою на с. 79 підручника схемою зробити синтаксичний розбір  вказаного вчителем речення (усно).

 

     І. Трудися, душе, гнівайся, люби і неспокою набирай собі. (О.Довгий.) Серце, що ж ти б’єшся  глухо, б’єшся  важко, безупину? (В.Швець.)  Коню мій, коню, крилатий брате, не даймось, коню, за повід брати! (Р.Лубківський.) І бувало часто десь в чужому краї засумує серце, тільки пригадає вас, мої каштани. (В.Швець.) Бери ж, мандрівцю, костур і рушай, прощай, похмурий, непривітний краю! (М.Вороний.) О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском! (В.Марсюк.) Запам’ятався ти мені, приморський дуб на кручі! (М.Нагнибіда.) Омолодивсь зарічний гай, заврунилися верби свіжі. Поете, фарб не проморгай, бери багатства їх у вірші.  (Д.Луценко.)

ІІ. Привіт тобі, зелена Буковино, твоїм хорошим горам і гаям, твоїм одважним, дорогим синам! Привіт тобі, вродливая країно! (В.Самійленко.) Цвітіть, буковинські  верхів’я і доли! (М.Нагнибуда.) Я колись прийду до тебе знову, луже-друже, річко гомінка! (М.Руденко.)  Голос криниці, чого ж ти замовк? Руки шовковиць, чого ж ви заклякли? (Л.Костенко.) З’явись, мій світлий дню, світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне. (А.Малишко.) Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому! (Л.Костенко.) До вас, пречисті, до вас, прекрасні, далекі зорі, лину я. (М.Вороний.) І чим ти так вабиш, не знаю, небесна бездонна синь! (М.Нагнибіда.) І я, як святиню, люблю тебе ніжно,  пропахле любистком і хлібом село. (Д.Луценко.) Ой ви очі, дівочії очі, кращих в світі немає очей! (В.Сосюра.)

 

* Диктант із коментуванням.   За схемою, поданою на с. 79 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного  вчителем речення.

 

І. Народе мій! Твоє буття затяте в моїй крові затято клекотить! (І.Драч.) Ну, стрепенись, народе мій, благаю, допоки знов рабом німим не став! (В.Гей.) І як же так, панове українці, що ми себе в собі не зберегли? (С.Стриженюк.) Кланяюсь землям твоїм і ранам, краю мій рідний, Вкраїно моя. (А.Малишко.) О водо українських рік, не раз ти кров’ю зчервонилась, не раз від трупів козаків ти виступала з берегів! О земле українських нив, стократ потоптана військами, полита рабськими сльозами, повита в темряву і гнів, про тебе повістю сумною не раз озветься ще струна. (М.Рильський.) В твоїм грозовім полі, Україно, посію жито й щастя у ріллю. (М.Стельмах.) Мати Україно, сонце чорнобриве, уклоняюсь піснею тобі. (П.Перебийніс.)  Хліб без тебе зачерствіє, слово ріднеє зав’яне, Україно, Україно, стороно моя кохана. (Л.Забашта.) Земле рідна, в бурях і потоках  возвелич нас і не осуди! (А.Малишко.)

ІІ. Не лякай, зимо, бо весна таки прийде! Нивко, нивко, верни мені силку! Дарма, вербо, що груш нема, аби зеленіла! Їж, вовче, чужу кобилу, а моїх овець не руш!  Не сіпши, козо, в ліс, бо всі вовки твоїми будуть. Горщику, обачний будь, не вирушай з казаном у путь. Не громадь, одуде, сіна, бо застрягнеш по коліна!

Народна творчість.

V. Підбиття підсумків уроків.

 

VІ. Домашнє завдання. П.. 12,  вправа 187.

 

Уроки № 45, 46

Зв’язне мовлення

Контрольний письмовий докладний  переказ художнього розповідного тексту  з елементами опису пам’ятки  історії та культури

Мета: з’ясувати рівень сформованості в учнів текстотворчих умінь, граматичних і правописних умінь та навичок; розвивати культуру писемного мовлення, мислення, сприяти збагаченню словника школярів, удосконалювати навички самостійної роботи.

 

Хід уроків

 

І. Повідомлення мети і завдань уроків.

 

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

 

* Читання тесту вчителем.

 

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

 

*Визначення теми та головної думки тексту.

 

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

 

*Колективне складання плану тексту.

 

*Повторне читання вчителем тексту.

 

ІІІ. Самостійна  робота учнів над переказом (на чернетках).

 

ІV. Підбиття підсумків уроків.

 

ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ Й КУЛЬТУРИ

 ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ

 

1. Михайлівський Золотоверхий

 

2001 року у день пам’яті Ахістратига Михаїла  відбулося урочисте відкриття Музею історії відродженого Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Архітектурний ансамбль монастиря почав формуватися у ХІ-ХІІ століттях.  Спочатку тут було споруджено Дмитріївський храм. Залишки фундаментів цієї споруди не так давно виявлено на південь від Михайлівського собору. Нарешті  в 1108 році київський князь Святополк збудував  церкву Архістратига Михаїла.

Мурована церква була одноглавою. Баня була визолочена. Усередині  храм було прикрашено  мозаїками та  фресками. Підлогу було викладено  червоними шиферними плитами.

Зовсім недавно на схід від Михайлівського собору археологи виявили  залишки ще однієї споруди. Вважають, що це була надбрамна церква.

Упродовж століть Михайлівський Золотоверхий собор був однією з найповніше збережених пам’яток Києва. Ще в ХVІ столітті  ним  милувалися іноземні посли.

У середині ХVІІІ століття  весь храм  було перебудовано у стилі  українського  бароко.  Михайлівський храм став  семиверхим. Грушевидної форми бані було вкрито золотом.

Фасад було  пишно  оздоблено ліпленням.  Центральний фронтон  увінчав мідний позолочений горельєф Архістратига Михаїла.  Інтер’єри  було розписано у стилі бароко.

Нарівні з Києво-Печерською лаврою і Софією Київською Михайлівський Золотоверхий монастир був осердям духовного життя міста, святинею православ”я. Тут свято зберігалися духовні традиції народу, його віра. Обстоювання цієї віри було власне боротьбою за національне самовизначення.

У 1920-30 рр  фактично здійснювалося пограбування  храму, скарби якого призбирувалися сторіччями. У !934-1937 рр  пам’ятку було знищено. Михайлівські раритети опинилися  в різних музейних і приватних колекціях.

Історія Михайлівського Золотоверхого храму невіддільна від історії  України.  У ХІІ столітті  великі князі київські заложили собор, у ХХ столітті московські варвари висадили 800-річний храм у повітря.  На зламі тисячоліть Михайлівський Золотоверхий  собор знову підніс золотаві бані. Цей поворот до глибин духовності народу вселяє надію. (За О.Фісун; 262 сл.)

 

• Пояснити лексичне значення слів архістратиг (найстарший воїн), ансамбль (тут: композиційно цілісна група споруд), мозаїка, фреска, шифер (будівельний матеріал, переважно з тонкого сланцю), фасад (зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю), фронтон (верхня частина фасаду будинку у втгляді трикутної площини, обмеженої  двома схилами даху, а біля основи – карнизом), інтер’єр, бароко (стиль в архітектурі й мистецтві кінця ХVІ – середини ХVІІІ ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність), горельєф (скульптурний твір, у якому зображення виступає над площиною фону  більш ніж на половину свого об’єму),   раритет (цінна рідкісна річ).
• Дібрати синоніми до слів баня (купол, маківка), варвар.
• Скласти план (орієнтовний: І. Відкриття  Музею історії відродженого Михайлівського Золотоверхого монастиря. ІІ. Архітектурний ансамбль монастиря почав формуватися у ХІ-ХІІ століттях. ІІІ. Якою була церква Архістратига Михаїла. 1. Одна золочена баня. 2. Мозаїки й фрески всередині церкви. 3. Підлогу було викладено  червоними шиферними плитами. ІV. Неподалік була надбрамна церква. V. Яким став собор у ХVІІІ ст. 1. Храм став  семиверхим. 2. Грушевидні позолочені бані. 3. Пишне ліплення на фасаді. 4. Позолочений горельєф Архістратига Михаїла на фронтоні. 5. Інтер’єри оздоблено у стилі бароко. VІ. Собор – осердя духовного життя міста. VІІ. Пограбування й знищення храму у 20-ті-30-ті роки. VІІІ. Доля собору невідривна від долі України).
• На дошці записати: залишки фундаментів  виявлено; перебудовано у стилі  українського  бароко; осердя духовного життя міста, святиня  православ’я; поворот до глибин духовності народу вселяє надію.
• Написати докладний переказ.

 

2. Оранта

 

Архітектура Софії Київської не може не зачарувати. Нікого не може залишити байдужим і внутрішнє оздоблення храму: мозаїки, фрески, різьблені шиферні плити, мармурова усипальниця Ярослава Мудрого, карнизи, колони.

Перлиною світового мистецтва є мозаїки  Софії Київської.  З’ясовано, що над ними працювала артіль з восьми художників. 640 квадратних метрів були заповнені майстрами  упродовж  трьох років.

Центральний образ собору – Марія-Оранта. Ця велика мозаїка виконана особливо майстерно.

Чому образ Оранти винесений у храмі на чільне місце? Річ у тому, що Марію-заступницю вважали захисницею Києва, як тоді казали “непорушною стіною”, крізь яку не перелетить жодна стріла, жодний спис.

Діва Марія зображена на округлій угнутій стіні. Якби мозаїку із зображенням Оранти  можна було “розігнути” й перевести на рівну площину, постать  важко було б назвати  ідеально пропорційною. Майстри врахували, що  зображення на угнутій площині здається меншим, ніж насправді, тоді як  на вигнутій назовні – більшим.

Образ Оранти створював, напевно, найуміліший майстер. Все тло він виклав золотою смальтою, від цього постать Богородиці огорнута м’яким, неяскравим золотистим сяйвом.

Обличчя Оранти серйозне, навіть суворе. Вона справді здається непорушною, всесильною. Сині, бакитні, золотисті барви її вбрання надають постаті урочистості. Обличчя здається рожевуватим. Самих рожевих кубиків смальти на щоках, вустах, підборідді Богоматері не так багато. Але тоненька червона смужка, якою обведено її уста, ніс, повіки й підборіддя, немов зафарбовує сусідні кольори рожевістю. Обличчя від цього оживає, його виразність посилюється.

Не втративши за дев’ять з половиною віків своєї краси, мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва. (За Д.Степовиком; 235 сл.)

 

• Пояснити лексичне значення слів архітектура (тут: мистецький характер споруди), мозаїка, фреска, шифер (будівельний матеріал, переважно з тонкого сланцю), карниз.
• Дібрати синоніми до слів чільний, тло.
• Скласти план (орієнтовний: І. Софія Київська нікого не залишить байдужим. ІІ. Перлина світового мистецтва  -  мозаїки  Софії Київської. ІІІ. Центральний образ собору – Марія-Оранта. 1. Зображення розташоване на округлій угнітій стіні. 2. Золоте тло мозаїчного портрета. 3. Обличчя Марії – серйозне, суворе. 4. Сині, бакитні, золотисті барви вбрання надають постаті урочистості. 5. Чому обличчя здається рожевуватим. ІV. Мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва).
• Написати докладний переказ.

 

3. Портрети гетьманів

 

Серія портретів українських гетьманів створювалася десь на початку ХVІІІ ст. для ілюстрування  літопису Самійла Величка.  Портретів  усього десять. Невідомий художник (можливо, це сам автор літопису) подав образи українських гетьманів від Богдана Хмельницького до Івана Мазепи.

Портрети виконані пером, а тоді підфарбовані  сірою та іноді коричневою тушшю. Така техніка тотожна  з технікою рисунків, що  створювались художниками  Києво-Печерської лаври.

Усі портрети є  погрудними або поясними, обернутими на три чверті.  Обличчя двох портретованих зображені в профіль. Без сумніву,  портрети мають в своїй основі  живописні зображення гетьманів. Проте помітно, що подекуди їхній  автор  вніс такі риси, які вказують на справжню художню оригінальність. Це виявилось у  трактуванні  виразу облич, жестах рук, поставі фігур, що дуже виразно характеризують  кожного із зображуваних. Дуже чітко простежується ставлення портретиста до кожного з гетьманів. Цікаво, що трактування характерів більшості портретованих залежить від позитивної чи негативної оцінки їхньої діяльності  в  літописі.

З глибокою повагою ставиться Самійло Величко  до особи Богдана Хмельницького, що знайшло відбиття в його портреті. На простому, розумному, трохи втомленому обличчі гетьмана  лежить відбиток його нелегкого життя. Під киреєю на гетьманові бойова кольчуга. Булаву він тримає в опущеній стомленій руці.  Цей образ, безперечно, є кращим твором у серії  портретів-ілюстрацій до літопису Величка.

Відчувається, що автор портретів розуміє чи намагається зрозуміти політичну сутність, а також  вдачу кожного з гетьманів. Як повна протилежність до простоти образу Хмельницького сприймаються гетьмани Виговський і Тетеря. Обидва зображені в гордовитих позах, з хвацько підкрученими вусами, з урочисто піднесеними булавами. Привертає увагу  портрет таємничого, замкненого в собі гетьмана Мазепи.

Автор  портретів-ілюстрацій намагається  розширити зміст літопису, то драматизуючи, то шаржуючи  особи  зображуваних  історичних осіб. (За П.Жолтовським; 260 сл.)

 

• Пояснити лексичне значення слів літопис, профіль (вид, обрис обличчя чи предмета збоку), кирея (верхній довгий суконний одяг з відлогою),  кольчуга (захисне військове спорядження - сорочка з металевих кілець).
• Дібрати  синоніми до слів  вдача (характер), трактування (тлумачення);  антоніми до слів  профіль (анфас), позитивний.
• Скласти план (орієнтовний: І. Серія портретів створювалась для ілюстрування літопису на початку ХVІІІ ст. ІІ. Автор портретів невідомий. ІІІ. Техніка виконання – перо, туш. ІV. Усі портрети – погрудні або поясні. У. Виявлення у трактуванні вдачі портретованих художня індивідуальність. 1. Кращий твір серії – портрет Богдана Хмельницького. 2. Як повна протилежність сприймаються образи  Виговського й  Тетері. 3. Таємничий, замкнений у собі Мазепа. VІ. Автор портретів намагається розширити зміст літопису).
• На дошці записати: від Богдана Хмельницького до Івана Мазепи; Києво-Печерська лавра; трактування  виразу облич, жестів рук, постави фігур.
• Написати докладний переказ.

 

Уроки № 47, 48

Тема:  Вставні слова (словосполучення). Розділові знаки при вставних словах.

Мета: поглибити  знання про вставні слова, удосконалювати вміння визначати вставні слова в реченнях, правильно інтонувати такі речення, розставляти в них розділові знаки,  доречно й правильно вживати вставні слова в мовленні; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  підручник.

Хід уроків

 

І. Актуалізація опорних знань.

 

* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. На що вказують виділені слова?

 

Кажуть, ви до себе надто строгі. Може, ви до себе надто строгі? Певно, ви до себе надто строгі. На щастя,  ви до себе надто строгі. Отже, ви до себе надто строгі. Даруйте, ви до себе надто строгі. До речі,  ви до себе надто строгі.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 80).

. Виконання вправи  191 (Опрацювання таблиці “Групи вставних слів і сполучень слів за значенням”)..

 

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Вибірковий диктант.  Виписати вставні слова. з’ясувати, що кожне з них означає, за потреби  скориставшись таблицею.

 

Сон, кажуть, божа благодать, ні, часом кара Божа! (Леся Українка.) Здавалось, світ увесь заснув! (П.Тичина.) Може, знов мені присниться білий вишитий рукав? (М.Рильський.) Звичайно, вовкулаки – це химери, відьми – брехня. (М.Рильський.)  Хтось траву толочить. Може, мавка лісова, може, потороча. (П.Перебийніс.) Ми, правду кажучи, мавки. (Олександр Олесь.)  Видно, вірять люди в чудеса. (Л.Дмитерко.)  Виявляється, створена казка ця зовсім недавно. (В.Моруга.) Тоді у лісі на Купала, здалося, папороті квіт я в темну нічку відшукала. (Л.Забашта.) Вогонь – наче в пеклі, нівроку. Колишеться  огненний вир. (Л.Первомайський.) Все рідне і знайоме вам, їй-богу, либонь, і похвалятися не варт. (М.Сингаївський.) Бабуся чемна, наче вийшла з казки: “Купуйте квіти! Ну купіть, будь ласка!” (Л.Дмитерко.) Та є, на жаль, ще осінь і зима. І є душа спустошена й німа. (Л.Дмитерко.) Сфер небесних музика повинна густи пречудовно, тільки, на лихо, її слухати може не всяк. (В.Самійленко.)

 

* Попереджувальний диктант.  У вказаному вчителем реченні підкреслити всі члени речення. Чи є вставні слова членами речення?

 

І. На жаль, не здійснились гетьманські надії, розвіялись в зраді й брехні. (Б.Дегтярьов.) Кажуть, гори встали. Кажуть, хмари встали. Гей, то воріженьки покотом лежали. (П.Усенко.) Болиголов поріс, а може, й рута на тих місцях... (А.Малишко.) А дещо, мабуть, призабулось, на голос мій не відгукнулось. (М.Сингаївський.) А, власне, що я винна і кому? (Л.Костенко.)  Якщо й жалів чогось, то це, їй-Богу, коли, бувало, марно згаю час. (Д.Луценко.) Одначе, скрізь тиняючись, чимало всього побачить довелось. (Л.Глібов.)

ІІ. Я чув зозулю й солов’я, це, звісно, речі старовинні. (М.Рильський.) Буває, в дорозі десь трапиться чиста криниця.  (Д.Луценко.) Там зірка одна велика, можливо, зоря Господня. (В.Осадчий.) Може, доля й відгукнеться в темнім гаю. (М.Вороний.) Я, отже, був, як всі, солдат. (П.Усенко.) Якщо мене ви й зігнете в дугу, то ця дуга, напевно, буде вольтова. (Л.Костенко.) Кажуть, сум не ділиться нітрохи, тож поділим мужність і любов. (А.Малишко.)

 

* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. У яких реченнях виділені слова є вставними? У яких членами речення? Якими саме?

 

І. Не все іще було, що може  бути. (І.Франко.) Може, пісня хліб благословляє, може, в пісню йде від хліба сила. (М.Нагнибіда.) “Може” і “мабуть” – то кепські гаранти. (Нар.творч.)

ІІ. І на світанні трепетним вітрилом мені здається вишня іздаля. (М.Нагнибіда.) Не вистою, здається,  вже не вистою. (В.Забаштанський.) Гарячому мисливцю і пень лисом здається. (Нар.творч.)

 

* Подані слова та словосполучення ввести до самостійно складених речень у ролі вставних слів і словосполучень  у ролі членів речення.

 

Безумовно, даруйте на слові,  на диво, з іншого боку.

 

* Диктант  із коментуванням.  За  схемою, поданою на с. 79 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення.

 

І. Може, існують ще й досі страшні одноокі циклопи? (М.Рильський.) А може, нами там і повечеряє якийсь страшний тутешній Поліфем? (Л.Костенко.) Так аргонавти віднайшли руно, яке, здавалось, не знайти їм зроду. (А.Казка.) Ну, словом кажучи, до тих країв свою я душу із піснями вів. (А.Малишко.) Орфей, до речі, також був фракієць, можливо, дак, але, можливо, й гет. (Л.Костенко.) На жаль, не можна з Нілу пірамід  перенести й закласти у музеї. (С.Стриженюк.) Ти повинен, отже, можеш. (Ант. вираз.) Проте, вибачайте, не маю я права в театр моїх мрій вас, читачу, вести. (Л.Первомайський.)

ІІ. Ішла гроза зухвала, безумовно, в собі відчувши бушування сил. (П.Усенко.) Пекло, здавалось, було в ту годину. Блискавок стріли літали без впину. Певно, руїну та буря зробила? Кажуть, вербу десь  розбиту добила. (Олександр Олесь.) Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається життя. (М.Рильський.)

ІІІ. Щось я, напевно, в житті програв. (І.Павлюк.) Ніщо не згублено, нівроку, та дещо знайдено в житті. (А.Малишко.) Я відстав, можливо, на століття, видно, вдачу маю вже таку. (П.Перебийніс.) Не вистою, здається, вже не вистою  у тьмі перед зневірою  навислою. Не вистою. І все-таки стою! (В.Забаштанський.) Так що відійдіть, будь ласка, хто боїться бути збитим, наче в кеглі. (Л.Костенко.) Я хотів би, наприклад, як Екзюпері, просто не повернутись з польоту. (Б.Олійник.) Творити хочу я, карамба! (М.Рильський.)

 

Словник. Карамба (ісп.) – диявол (традиційна лайка).

 

* Навчальний диктант.

 

Може, аморально  повсякчас  наголошувати на тому, що в нас найнеозоріші простори, найбагатші надра, найдовші річки? По-перше, все це ми не виплекали своїми руками, а одержали в спадок. По-друге, ми зовсім не примножуємо  природні багатства,  а безсоромно розбазарюємо їх.

До речі, те саме стосується й нашої  мови. Для нас вона справді наймилозвучніша, найлагідніша, найінформативніша. А для французів, англійців, китайців? Мабуть, ми кидаємо-таки тінь на слово чуже, своє наділяючи  синтезом достоїнств чи не десятка інших мов.

Очевидно, не зовсім гречно стверджувати, що лише ми маємо велике минуле і ще більше майбутнє. Роздмухуючи оті “най, най”, ми обов’язково  відгородимося  від  неоднозначного, бурхливого й мінливого світу. Бо ж ніяка культура не самотня. Певна річ, вона мусить контактувати й взаємодіяти з іншими. (За М.Сливинським;  118 сл.)

 

Словник. Синтез – поєднання. 

 

V. Підбиття  підсумків уроків.

 

VІ. Домашнє завдання. П. 13, вправа 192.

 

Уроки № 49, 50

Тема:  Вставні речення. Розділові знаки при вставних  реченнях.

Мета: пояснити, які значення можуть мати вставні речення та особливості вживання розділових знаків у конструкціях зі вставними реченнями; формувати вміння розпізнавати вставні речення, правильно інтонувати конструкції зі вставними реченнями, розставляти в таких конструкціях розділові знаки; виховувати загальнолюдські моральні якості; розвивати логічне й образне мислення, емоційну сферу, пам’ять.

Тип уроків:  уроки  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

 

Хід уроків

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних  завдань двома-трьома  учнями.

 

Картка 1     Переписати, визначити слова, граматично не пов’язані з реченням. Пояснити вживання розділових знаків.   Мамо, про що ти мовчиш? (П.Перебийніс.) Через дітей не раз, бува,  болить і серце й голова. (Олександр Олесь.) Людино! Яка ти глибока, людино! Всі таємниці Всесвіту, схоже, в твоїй таїні. (М.Самійленко.)Я залюбки скидаю капелюх перед твоєю мудрістю, Людино. (Д.Луценко.)  Здається, все б у пісню перелив. (Б.Грінченко.) Я не з вами, обережні, я півнеба розсотав. (П.Перебийніс.) В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, та душу свою я із вашими щиро єднаю. (Б.Грінченко.)

 

Картка 2     Переписати, визначити слова, граматично не пов’язані з реченням. Пояснити вживання розділових знаків. В останньому реченні підкреслити члени речення.   Сьогодні, певне, буде гарний день. (В.Моруга.) Справді, наче легше грудям. (Олександр Олесь.) А може, спомин – це далекий вирій? (Л.Костенко.) Щастя, здавалось, злетіло на землю. (Олександр Олесь.) А заноси молодечі вже чинить нам не до речі. (Б.Олійник.) В кімнаті – Катя. Отже, сміх і гомін. (М.Доленго.) Цвіте роса, можливо, вже остання. (В.Моруга.) Забери свої марення, темряво! (Л.Віценя.) Бридка примаро, швидше нас покинь! (М.Доленго.) Гей, розлетись, думок  почварних зграє! (Д.Павличко.)

 

Картка 3     Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків.   Попер..ду прослалось  в..рсти  чотири, а можливо, п’ять. (Л.Дмитерко.) А це ж далеко, верст, мабу..ь, із п’ять. (Л.Костенко.) Виявля..т..ся, ще можу я радіть, радіть, радіти! (М.Рильський.) Якби мій дід у плахту вбрався, то, мабуть, бабою б назвався. (Л.Боровиковський.) В дідовій хаті і я, нівроку, ріс, як дубок, на людську мороку. (А.Малишко.) Виявилось, можна з меншими втратами дійти до мети. (М.Доленго.)

 

* Прочитати. Вказати слова, які в інших реченнях можуть виступати у ролі вставних. Пояснити, чому в поданих реченнях ці слова є членами речення.

 

На диво просто в цьому світі зустріти недруга мені. (П.Перебийніс.)  На щастя чужинцям дали амулети в дорогу, щоб тій каравелі сприяли добрі вітри. (Л.Костенко.) Відра скинула на плечі, і сміється, і щебече: “Ти говориш не до речі!” (Олександр Олесь.) Мій дідусь прожив на світі довго справді без відриву від села. (П.Перебийніс.)

 

* Попереджувальний диктант.

 

І. Направду, жайворонків ще нема, а так лише, згадалося, між іншим. (М.Рильський.) Може, отча хата нас поверне хоч на журавлиному крилі? (М.Сингаївський.) Ворскла півколом, неначе блакитна підкова, друзям на щастя дзвенить. (Б.Олійник.) Буває, пригадається в дорозі  далеких літ розорана межа. (Д.Луценко.) Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось. (Л.Костенко.) Ще у нас такого літа ну, їй-Богу, не було! (І.Жиленко.) В нас на нивах нові жнива, дасть Господь, начнуться. (П.Куліш.) Біда біду, як кажуть, перебуде. (Л.Костенко.)

ІІ. Може, верну знову мою правду безталанну, моє тихе слово. (Т.Шевченко.) Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти. (Л.Дмитерко.) Там, кажуть, з гір усю країну видко. (Леся Українка.) Справді, сонце встало і оглядало світ палаючим оком. (М.Коцюбинський.) Здавалося, зорі ще так не світили низько. (М.Томенко.) Але, не дай Бог, іскорка десь бликне! (Л.Костенко.) Краса, можливо, нас таки врятує, якщо ми порятуємо красу. (М.Руденко.) Та не всім, як видно, добрі будуть вісті. (А.Малишко.)

 

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

*Прочитати подані в обох колонках речення.  Чи можна сказати, що виділені речення несуть додаткові повідомлення? Наскільки виграє від введення таких речень зміст повідомлення?

 

Побачив я одного разу (сусід до себе запросив) портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса. (В.Родіонов.)   А незабаром – буде день такий -  ввійде ріка у береги звичайні. (М.Рильський.)

Побачив я одного разу портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса.     А незабаром ввійде ріка у береги звичайні.

 

ІІІ.  Повідомлення теми і мети уроку.  Мотивація навчання.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 83).

 

V. Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати вставні речення, обгрунтувати їхню роль. Пояснити вживання розділових знаків.

 

І. І вже Катруся підростала (Катрусею вдовівна звалась), чи вік же їй продівувать? Росла собі. І роботящий (бо всюди сироти ледащо) у наймах виріс сирота, неначе батькова дитина. (Т.Шевченко.) А дівчата (з них є різні: мо’ кому й під тридцять п’ять) – рослі, пружні, мов залізні, в їх очах – сто бісенят. (П.Тичина.) На вулиці – я чую крізь вікно – сміється жінка штучним сміхом. (Л.Костенко.) Одного разу – у Пилипівку то було – надворі завірюха куйовдила, буря сумно вила у димар. (Панас Мирний.)

ІІ. Хай чужина комусь вбирає очі, нехай про неї навіть мріє хтось (до переміни місць такі охочі всі ті, кому в житті не повелось). (Є.Плужник.) Галери – по-турецькому “катирге”, - звідси і пішло слово “каторга” – це величезні кораблі, що ходять на веслах, але з двома щоглами на випадок ходового вітру. (З.Тулуб.) Пластмасові черешні на вітрині -  це образок поезій наших нині. (Не всіх, на щастя!) (Д.Павличко.)  Ти купив собі віллу без крику (той не дурень, хто добре мовчить), але чуєш навколо музику: навіть мертве каміння кричить. (Олександр Олесь.)

 

* Попереджувальний диктант.

 

Дивен світ мій  (мов Атлантида підіймається з океану). (Р.Лубківський.) На берег (це бува нечасто) Нептун зі свитою іде. (П.Перебийніс.) Є люди на землі – а то б не варто й жити, - що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать... (М.Рильський.) І ти промовила: “Чудесно на світі жить!” (Зовсім Олесь!) (М.Рильський.)

 

* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

 

І. Прийшли люди до кравця (це було в столиці), щоб пошив їм жупана й довгі ногавиці. (В.Самійленко.) Не відаю вже, як та з чого (се діялось давно колись) сусіди наші завелись. (Б.Грінченко.) Розбились дзигарі, проклята стрілка стала, а пані, дивлячись, не їла і не спала (пани ж все роблять по часах). (Л.Боровиковський.) В вітрякові ж, чуть було, не гуло вже, а ревло. (А.Казка.) Десь на краю села лісок маленький ріс, а володіли ним два небагаті брати (щось наче казкою війнуло в тишині, а може, казка та приснилася мені?) (М.Рильський.)

ІІ. Мерщій збирайсь, мисливче, полювать! Щастить тому, хто починає вранці (хоч це й не нам, до речі, відкривать). (О.Довгий.) Країни  рідної заквітчані степи (Словацький пише так, а ми на те пристанем) з одного запаху пізнав би і сліпий... (М.Рильський.) Нарциси розцвіли, троянди й кали явили свою магію сповна. І розцвіла (о як її чекали!) в ту ніч неопалима купина. (Д.Шупта.) А в тій зоряній млі – тільки сплющу очі – пахнуть мої юні, мої перші фіалки. (С.Васильченко.) Закоханий в зелені жили трав (по них біжать дощі і поять квіти), я там слова-безсмертники збирав, щоб у метал пізніше перелити. (М.Сингаївський.)

 

* Творча робота.  Скласти невелике висловлювання (обсяг – 4-6 речень) про пам’ятку історії та культури, використавши подані речення у ролі вставних.

Наприклад.

Погляд зображеної на іконі Богоматері стежить за тобою (це просто диво), не відпускає тебе.

 

Я давно це відчував. Це просто диво. Не вистачає слів.

 

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

 

Здавна, кажуть добрі люди, бог цей світ звелів любити. (Д.Білоус.) Я тричі піч перехрестила (навчила мати так колись), щоб калачі усім на диво  рум’янцем гарно узялись. (М.Вайно.) Пухка, рум’яна паляниця колись у кошику на ферму забрела (ясніш сказать – Петрова молодиця її понідати взяла). (В.Симоненко.) За  рікою – ой, димище!  - палить сонечко кострище. (І.Жиленко.) І сонце – хтозна-відкіля взялось! – гарячий одсвіт кидає на стіни. (М.Рильський.) Жить – це сіяти. Сіяти – жити (а врожаю доглянуть без нас). (Р.Лубківський.) На цій землі жили ми споконвік, лише обличчя змінювали трохи. (Так  змінює своє русло  потік, але вода клекоче крізь епохи одна і та ж!) (Д.Павличко.)

 

* Навчальний диктант.

 

Видатний український актор і кінорежисер Іван Миколайчук мав напрочуд сильне музичне обдарування. Не дивно, що бідна багатодітна родина Миколайчуків (у сім’ї виросло шестеро синів і четверо дочок) спромоглася віддати маленького Івана  до музичної школи в Чернівцях. Хлопець навчився грати на  багатьох інструментах:  скрипці, цимбалах, контрабасі. Будучи залюбленим в українську народну пісню, Іван прекрасно співав (у житті й на екрані), любив слухати інших, сам, зрозуміло, підбирав музику до своїх фільмів.

Коли Миколайчука попросили підібрати пісні й музику до фільму “Пропала грамота”, він включив до звукового ряду заборонену тоді пісню “А вже років триста козак у неволі” (пісня була прозорим натяком на трьохсотрічне поневолення України). У фільмі звучали в первісному вигляді стрілецькі пісні (звісно, вони теж  були забороненими). (За Р.Скалій; 116 сл.)

 

VІ. Підбиття підсумків уроків.

 

VІІ. Домашнє завдання. П. 13, вправа  207.

 

Уроки № 51, 52

Зв’язне мовлення

Контрольний письмовий  твір-опис пам’ятки історії та культури

Мета: з’ясувати рівень сформованості в учнів текстотворчих умінь, граматичних і правописних умінь і навичок; розвивати культуру писемного мовлення, мислення, сприяти збагаченню словника, удосконалювати навички самостійної роботи.

Обладнання: фоторепродукція пам’ятки історії та культури.

 

Хід уроків

 

І. Повідомлення мети і завдань уроків.

 

ІІ. Підготовка до роботи над  твором.

 

*Повідомлення теми контрольного твору. Ознайомлення з фоторепродукцією пам’ятки історії та культури.

 

*З’ясування значення бажаних для вживання у тексті твору  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

 

*Визначення  головної думки  майбутнього  твору.

 

*Визначення стилю майбутнього твору. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

 

ІV. Самостійна  робота учнів над  твором.

 

V. Підбиття підсумків уроків.

 

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ ТВОРУ-ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

 

• Твої струни, твої приструнки проспівали сто тисяч дум (опис кобзи або бандури)
• Як  личить Києву Софія!
• І застиг над Дніпром Володимир з хрестом

 

Урок  № 53

Тема: Інтонація речень зі звертаннями, вставними словами (словосполу ченнями, реченнями). Розділові знаки при звертаннях, вставних словах, словосполученнях, реченнях.

Мета: закріпити знання про звертання та вставні слова (словосполучення, речення), навички  вживання  розділових знаків у реченнях, ускладнених звертаннями та вставними словами, правильного  інтонування таких речень; розвивати увагу, логічне й образне мислення, емоційну сферу.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

 

Хід уроку

 

І. Повідомлення теми і  мети  уроку.

 

ІІ.  Відтворення теоретичних відомостей.

 

*Бесіда.

•  Що називається звертанням?
• У чому  полягає різниця між звертаннями непоширеними й поширеними?
•  Якими частинами мови можуть виражатися звертання?
• У  формі яких відмінків стоять іменники, якими виражаються звертання?
• Які розділові знаки ставляться при звертанні? 
• Як інтонуються речення зі звертаннями? 
• Яка роль вставних слів і словосполучень? Вставних  речень?
• Як інтонуються речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями?

 

ІІІ.  Виконання  вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.  Визначити звертання, вставні слова  пояснити розділові знаки при них.

 

І. О слово рідне! Ти стоїш на чаті передковічних пам’яток святині, як меч огненний в нашій Україні. (П.Куліш.) Здається, сотні змучених рабів звели до сонця  стомлені правиці. (В.Симоненко.) О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. (В.Сосюра.) Квітни, мово, зірницями слова! Я – листок у твоєму саду. (П.Перебийніс.) Судьба моя, не обминай мене, бува, турботою. (А.Малишко.) В життєвому літі, в завої зими тепер я одне лиш прохаю: “Будь ласка, Тарасе, до себе візьми хоч підпаском!” (О.Лукашенко.)

ІІ. Кобзо! Ти наша одрада єдина... Поки із мертвих воскресне Вкраїна, поки дождеться живої весни, ти нам про нашу тісноту дзвони. (П.Куліш.) Може, клич мій, як віщая птиця, десь розбудить тебе, пробачай. (А.Малишко.) Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній метушні. (П.Перебийніс.) Колись і ти, сівачу  правди й волі, на рідний степ повинен ще прийти. (Б.Грінченко.) А перший цар був скіфський Таргітай. І, як легенда каже прастара, він син Дажбога і дочки Дніпра. (Л.Костенко.) Універсал -       це гетьманів урок. Та ні, це, мабуть, пральний порошок. (Д.Павличко.)   Мабуть, безсмертні наклепи й гоніння. (О.Башкирова.)

 

* Прочитати речення, правильно  їх інтонуючи. Вказати звертання поширені й непоширені. У вказаному  вчителем реченні усно визначити члени речення.

 

І. Ти, Господи, путь праведную знаєш і бачиш добре путь ледачих лицемірів. (П.Куліш.) Єдиний Боже! Все обсіли хами. Веди мене шляхетними шляхами. (Л.Костенко.) О Господи, пошли нам просвітління, у черствих душах пам”ять розбуди. Де ж тих козацьких лицарів стремління, яким прийшло на зміну зубожіння, а ми ж в пошані на землі були! (В.Миколайчук.) Єдина і свята Пречиста Діво Мово, у полум’ї свічок прийди в пусті серця, навчи молитись нас блакитно й калиново, навчи чудових слів, яким нема кінця. (О.Галета.)

ІІ. Гірка та важка ти, хліборобська доле!  Ранніми туманами вкрита, дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! Податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!

Панас Мирний.

 

* Переписати речення в такій послідовності: 1) речення зі вставними словами; 2) речення зі вставними словосполученнями. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

    От, як бачиш, і в твоєму краї виріс сад між річкою і степом. (В.Швець.) Я ще, казати правду, не ввійшов ані словечком в тиш лабораторій. (А.Малишко.) Може, то тільки легенда – край той, осяяний  сонцем? (Леся Українка.) І от мені здалося – дивна річ! – що десять років  - лиш коротка ніч. (М.Рильський.) Але, звичайно, що ж то за роман,  як люблячих не стрінуть перешкоди, наприклад, неуважність і зима? (М.Доленго.) Скарби були, звичайно, копійчані,  та цінувався навіть олівець. (Л.Дмитерко.)

 

* Диктант із коментуванням.  Вказати вставні речення, визначити їхню роль.

 

І. Ну а мама коли спати ляже?  (Вже в людей не світиться давно...) Хуговиця тихо хай розкаже, що настирно б’ється у вікно. (М.Томенко.) Я досі батька виглядаю (портрет не знає сивини). (П.Перебийніс.) Мій дід і батько Омелян Луценко (належну шану хочу їм віддать) ішли у поле у дощі і спеку одвічну ниву щедро оброблять. (Д.Луценко.) Пригадую й суворі окуляри, нитками перев’язані сяк-так (подробицями красні мемуари!) (М.Рильський.) Старий, скажу вам, мав снаги кувать сокири чи плуги. (А.Малишко.)

ІІ. Я горів (чи так мені здавалось) на вершині світу, мов зоря. Від мойого серця відривалось пломенями слово Кобзаря. (Д.Павличко.)  Промовляю рішучо і гордо (є багато для цього причин) імена чоловічого роду: Київ, Чуднів, Житомир, Тульчин. (П.Перебийніс.) Коли б земля – так думалось мені – була мов куля, та ще й оберталась, тоді б, напевне, кавуни з баштана наввипередки б врозтіч розкотились, а то – лежать... (Б.Олійник.) Ти згадай, друже мій (все знайоме тобі), був гарячий тут бій за присохлі степи. (П.Усенко.) А війни, вам скажу я, творяться без тями. (А.Кацнельсон.)

 

 V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ.  Домашнє завдання.  П. 13,  вправа  205.

 

Урок  № 54

Тема: Складання діалогів із використанням звертання та вставних слів. Контрольне аудіювання.

Мета: з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь та навичок, зокрема вміння вибудовувати репліки-стимули й репліки-реакції та вміння слухати-розуміти; формувати вміння доречно й правильно вживати в діалогічному мовленні звертання і вставні слова, правильно інтонувати репліки діалога; виховувати поважливе ставлення до співрозмовників, прививати правила поведінки, розвивати логічне мислення,  увагу, усне мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, удосконалювати граматичний лад їхнього мовлення.

Тип уроку: урок перевірки та обліку якості здобутих знань, умінь і навичок..

 

Хід уроку

 

І. Повідомлення  мети  перевірки і способів  її  проведення.

 

ІІ. Виконання ситуативних вправ.

 

Використавши деякі з поданих у рамках  звертань та вставних слів, скласти й розіграти діалоги, можливі між:

 

* гостем Києва (Львова, Харкова) та мешканцем міста про те, як дістатися від залізничного   вокзалу (аеропорту, автовокзалу) до   центральної площі міста; до реплік діалогу ввести стислий опис місцевості;

 

Добродію, шановний господарю,  поважаний гостю, ласкавий пане. Може, певна річ, без сумніву, між іншим, на диво, правду кажучи,  по-перше, по-друге, отже.

 

* двома однокласниками, які щойно відвідали місцевий історичний музей (музей народної архітекстури та етнографії); до реплік діалогу ввести стислий  опис двох-трьох пам’яток історії та культури (козацької шаблі, корогви, криниці, церкви);

 

Певна річ, між іншим, головне, мовляв, нарешті, бувало, безумовно.

 

* між восьмикласником, який щойно повернувся з екскурсії до Канева (Києва, Полтави, Львова)  та його бабусею (дідусем), яким довелося побувати в тих місцях років тридцять-сорок тому; до реплік діалога ввести  стислий опис місцевості;

 

Хлопче,  шановний  мандрівниче,  красномовний оповідачу, улюблений онуче,  любий дідусю, рідний мій. Звісно, зрозуміло,  на мій погляд,  наприклад,  щоправда, як видимо, сказати б.

 

ІІІ. Проведення аудіювання.

 

* Інструктаж до проведення аудіювання.

 

* Читання вчителем тексту. Виконання учнями тестових завдань.

 

* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано).

 

V. Підбиття підсумків уроку.

 

VІ. Домашнє завдання. Вправа 210.

 

ТЕКСТ  ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО АУДІЮВАННЯ

 

 Той, хто ловить, не вміє рятувати

 

Цьому щеняті я дав кличку Торо – по-іспанському бик. Песик був  цупкий, наче відлитий з чавуну, і дещо нагадував  зменшену модель бичка.

Торо повністю забирав усе моє дозвілля. Він ріс як на дріжджах, його  м’язи  наливалися силою.

Невдовзі Торо створив мені проблему так би мовити, моральну. Справа в тому, що в хазяйки, в котрої я жив на квартирі, був собака.  Звичайний дворовий собацюра на ім’я Сигнал. Його інтелекту вистачало лише на те, щоб ревно оберігати  вхідну  хвіртку з вулиці. За це він отримував  залишки борщу й був задоволений.

З Сигналом ми дружили півтора роки. Тепер вилазки на полювання довелося припинити, бо появився Торо. Сигнал зустрів його вороже. Коли за чергову спробу  ухопити Торо зубами я, попри всю гуманність,  ударив його, він, визнавши свою поразку, не зачіпав більше песика, а на мене почав дивитися такими сумними очима, що я повсякчас відчував провину, ніби зрадив його.  І хоч як я намагався задобрити Сигнала, про колишню дружбу вже не йшлося.

Я почав привчати Торо до полювання. За цю науку він брався з фанатизмом. Як тільки йому вдавалося натрапити на свіжий слід, тіло пса  наливалося тугими м’язами, і він  із дзвінким  гавкотом  стрімголов летів уперед.

...Через три роки Торо став могутнім красенем. Він легко розплутував сліди зайця й лисиці, швидко знаходив кабана, зупиняв лося.

Я дуже полюбив свого пса, і він любив мене з усією самовідданістю, на яку лише  здатна  вірна собача натура. 

Випав перший сніжок, і я ледве дочекався вихідного. Удосвіта, коли село ще спало,  ми були на болоті. Торо узяв  свіжий слід і рвонувся стрімко вперед. Я зрозумів, що він іде буквально за хвостом лисиці. Голос віддалявся, і зрештою пес пропав з очей.  Болото добряче промерзло, тому я йшов  легко, не боячись провалитися. Через півгодини здаля прорвався голос Торо, і я зрозумів, що лис йде своїми слідами назад. Звіра цілком можна було вполювати,  якщо  вийти йому  навперейми.

Запалившись азартом, я побіг на голос Торо. Щоб не спізнитися, летів  стрімголов, прагнучи перетяти звіру дорогу.

Тут трапилося те, чого я не очікував. На болоті будо одне-єдине небезпечне в такі морози  для людини місце – так звана Калинова  пастка. Так називали довжелезний  і дуже глибокий старий кар’єр, з якого колись вибирали торф. За довгі роки він замулився й перетворився на болотяну прірву. Якщо звірів від згубного місця відганяв інстинкт, то люди орієнтувалися по високому кущу калини, який ріс на протилежному  березі кар’єра. Не доходячи вісім метрів до калини, треба було зупинитися, бо через метр починався кар’єр.

Забувши  про все це, я з розгону бухнув  прямо в густу твань, яка виявилася не замерзлою, і зразу відчув, як щось невблаганно тягне мене вниз.

Від нудоти, що раптом (мабуть, від страху) підкотила до горла, запаморочилася голова. Берег був поруч, метрів за півтора. Було ясно: якщо  за три-чотири хвилини я не дотягнуся до  нього, буде пізно. Кричати немає сенсу:  до села далеко, не почують.  Отже, треба вхопитися за щось.  Або зіпертись. На що? Рушниця відлетіла далеко  вперед, у глиб болота.

До моєї потьмареної свідомості долетів  якийсь густий дзвін. За моєю спиною, випускаючи з рота  клуби пари, стояв Торо. Надія окрилила мою душу. Я різко рвонувся  у глевкій масі, повернувся на сто вісімдесят градусів, обличчям до берега і моєї єдиної надії – Торо.

-Торо, йди до мене! - покликав я, гадаючи, що вхоплюся за нього, а він одним махом винесе мене на поверхню. А там можна буде дотягнутися до куща верболозу на березі. Якщо Торо загрузне, я з берега  вмить допоможу йому вилізти.

Торо дивився на мене здивовано. Його вразило, чому я не стріляв у лисицю, яка пробігла  поруч.

Гавкнувши кілька разів, Торо метнувся  по сліду, надолужуючи час, втрачений  на  оглядини  мене  в  болоті. А хазяїн його і цю мить гинув у болоті, як підстрелений птах. Надії на порятунок вже не було.

 Раптом гаряче полум’я обпалило моє обличчя, почувся  щасливий, тривожний стогін. Велика кудлата потвора вп’ялася  в моє плече. Я збагнув: це Сигнал! Добрий, вірний Сигнал! Грузне сам, але  тягне мене завдяки своїй  чималій силі, користуючись тим, що широкий живіт  утримує його на поверхні, як човен, хоч лапи й грузнуть у багні.

Різко гребнувши руками, я допоміг Сигналу, потім ще, ще... Не минуло й двох хвилин, як я вчепився в гілку верболозу. Ще через хвилину кинув шарф Сигналу, який, ухопившись за нього зубами, повільно поповз до берега, бо сам добряче загруз, поки рятував мене.

Потім я сидів на березі і слухав гавкіт Торо,  лагідно гладячи  Сигнала, що лежав поруч, втомлений, щасливий та умиротворений у своїй любові.

Я слухав щасливий голос мисливця Торо і зовсім на нього не гнівався.  Ні, він не зрадив мене у біді. Він просто не знає, що таке біда. Бо той, хто усе життя когось ловить, не вміє рятувати.  Я не навчив його. Бо тоді він не буде гончаком – переслідувачем і ловцем. Отямившись, я крикнув:

-Торо, до мене!

Коли пес опинився поруч, я накинув йому на шию ремінь з поводком  і  подумав: “Як добре, що  трофеїв не буде. Ми обидва вижили – я і лис”. (За Г.Кримчуком;  800 сл.).

 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

 

1. Іспанське слово Торо перекладається як

а) тореадор;

б) бик;

в) собака.

2. Моральну проблему хазяїнові Торо створив дворовий пес

а) Амбал;

б) Сигнал;

в) Корал.

3. До мисливського собаки дворовий пес відчував

а) заздрість;

б) ревність;

в) лють.

4. До полювання Торо стaвився

а) байдуже;

б) з нехіттю;

в) з фанатизмом.

5. На болоті Торо  узяв слід

а) зайця;

б) вовка;

в) лисиці.

6. Орієнтиром, що застерігав від  болотяної прірви, була

а) верба;

б) калина;

в) ліщина.

7. Слід було зупинитися, не доходячи до орієнтира

а) п’ять метрів;

б) вісім метрів;

в) десять метрів.

8. Мисливець провалився у твань

а) за метр від берега;

б) за півтора метри від берега;

в) за три метри від берега.

9. Надію на порятунок мисливець покладав

а) на людей, що почують його крик;

б) на  свого пса;

в) на хазяйчиного дворового пса.

10. Витягнутий собакою мисливець вчепився

а) за гілку верболозу;

б) за гілку калини;

в) за гілку ліщини.

11. Дивом врятувавшись, оповідач зрадів з того, що

а) зрозумів, хто з собак вірніший;

б) вчасно збагнув, що на Торо не варто покладатися;

в) обидва вижили – він і лис.

12. Опрацьований текст  вміщує такі описи:

а) опис тварини і опис людської зовнішності;

б) опис тварини й опис місцевості;

в) опис місцевості й опис людської зовнішності.

 

Урок № 55

Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

Мета: з’ясувати рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності, а також  рівень засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок з теми “Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)”; формувати вміння й навички використовувати здобуті теоретичні знання на практиці відповідно до конкретних випадків; розвивати логічне мислення, навички самостійної роботи..

Тип уроку: урок  перевірки та обліку здобутих знань, умінь та навичок.

 

Хід уроку

 

 

І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення.

 

ІІ. Написання диктанту.

 

ІІІ. Проведення тематичного тестування.

 

* Інструктаж щодо проведення тестування.

 

* Виконання учнями тестових завдань.

 

* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано).

 

ІV.  Підбиття підсумків уроку.

 

V. Домашнє завдання. П 11-13.

 

ТЕКСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ДИКТАНТУ

 

1. Колядки

 

Смеркалося. Голоси малих колядників уже розтиналися по селу. Село перед вечором загомоніло, загуло. Холодна різдвяна ніч – не припона молоді.

Ніч ясна, морозна. Півмісяць високо плаває у чистому небі, горить. Кругом нього  витанцьовують та виблискують зорі. А він, зрадівши, висвічує на все небо, вистилає своїм світлом землю, горить в однім місці сизим вогнем, у другім -  зеленим, у третім -  червоним чи жовтогарячим. В повітрі тихо, холодно. 

Риплять швидкі кроки по усланій білим снігом землі. Рипить більше десятка ніг, перебігаючи вулицю. Черідка високих голосів мчиться понад селом, будить застигле холодне повітря, веселить криві вулиці, дратує собак по дворах...  Дорогих гостей приймають, частують, пирогами годують. У батюшки доводиться колядувати всім: батюшці, матушці, їхнім дітям.

З усіх країв села доноситься колядка. Живе, радіє Мар’янівка! Радістю й веселощами б’ється серце. (За Панасом Мирним; 125 сл.)

 

***

Над землею лине ніч. Постала вона темною синню над просторами Тихого океану, огорнула широкими крилами Берінгове море, тихо хлюпнула в скелясті береги Азії і пішла  по сопках і по долинах, по тундрах і степах. Повітря густе, дзвінке від морозу. Тріщать в тайзі кедрові стовбури та модрини, сосни й берези. Блимають вовчі та рисячі очі.  Під схиленим до землі гіллям старих ялин йде дрібний звір: лиси, куниці, шакали, барсуки, дикі коти.

Рідко, боязко блимають в пітьмі тьмяні вогники. Низенькі чуми, юрти, хатки, будинки туляться до лісів або до річного берега.

А ось і Дніпро, сповитий кригою й снігами. Тануть у білих пустелях села та хутори. Тьмяно виблискує хрестами й золотоглавими дзвіницями Київ. Синя ніч огортає його мовчанням і спокоєм.

І лине далі ніч Поліссям і Білоруссю, Галичиною і Польщею, над лісами, болотами. Ніч лине все далі, пливе аж до далеких країв... (За З.Тулуб; 140  сл.)

3. Калина

 

Зеленіє, квітне й плодоносить калина в луках і садочках. Зелено-біло-червоними барвами виграє калинове диво у піснях, казках, прислів’ях і легендах.

Звідки  калина взялася? Розповідають, колись напали на українське  село вороги. Красуня дівчина, яку вони схопили, вирвалася, почала тікати. Розірвалося її намисто, розсипалося по землі яскравими блискучими намистинками. Через деякий час повиростали з них калинові кущі.

Калина – спомин про домівку, про рідну матір, її турботливі пестливі руки. Це символ  дівочої краси, кохання та вірності. Калину вплітали у вінки, нею прикрашали весільні короваї.

Калину саджають біля колодязів, щоб вода була  здоровою й  смачною. Калина, без сумніву,  є  прикрасою  й гордістю   зимового українського садка.

Схиляються червоні кущі і на козацьких могилах. Журиться, сумує Україна. А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо! (За В.Супруненком; 125 сл.)

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ  ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

 

1. Звертання - це

а) слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням;

б) слово, яке виражає ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення;

в) чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

Скласти (пригадати) й записати речення зі звертанням (напр.: Пригорнись до мене, слово, коли щира ллється мова. Відвернись від мене, слово, коли думка, як полова. (Л.Забашта.) Дитинства золоті причали, до вас шляхи ведуть усі. (М.Томенко.) Мій Києве-граде, мій сонячний брате,  ти  крила розкинув над сивим Дніпром. (А.Матвійчук.)

2. Звертання

а) є головним членом речення;

б) є другорядним членом речення;

в) не є членом речення.

Скласти (пригадати) й записати речення зі звертанням, підкреслити в ньому всі члени речення (напр.: Вгамуйся, думко, не літай так буйно. (Леся Українка.)  Прудко, човне мій, лети до немудрої мети. (М.Рильський.)

3. Своє ставлення до повідомлюваного мовець висловлює за допомогою

а) однорідних членів речення;

б) звертання;

в) вставних слів (словосполучень, речень).

Скласти (пригадати) й записати речення зі вставним словом (словосполученням), підкреслити в ньому члени речення (напр.: Може, вам зустрічалась нині  синя райдуга у долині? (А.Малишко.) Зокрема, тракторів маємо вісім, а треба їх двадцять вісім. (М.Доленго.)

4. Вставні речення  виділяються

а) дужками або тире;

б) лапками;

в) двокрапкoю й тире.

Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене вставним реченням (напр.: Ми по сходах ступаєм, а  ніч (мабуть, є щось чаклунське у ночі) зорі сипала прямо до віч. (Б.Степанюк.) Можливо, юнь, - поети звуть, - крилата. (А.Малишко.)

5. Вставні слова по-перше, по-друге, отже, до речі  виражають

а) вказівку на джерело повідомлення;

б) послідовність викладу думок, зв’язок між ними;

в) впевненість у повідомлюваному.

Скласти (пригадати) й записати речення зі вставним словом,  що виражає ввічливість (напр.: Люди є іще, дякувать Богу. (Г.Калюжна.) Ти заспокойся і не плач, а як тебе зовуть, пробач? (Д.Луценко.) Не жартуй наді мною, будь ласка, і, говорячи, не мовчи. (В.Симоненко.)

6. Поширене звертання є у такому реченні:

а) Струни, не рвітесь, ще  трохи пограйте тихо. (Л.Забашта.);

б) Розливайся, рідне слово, по всій Україні! (П.Куліш.);

в) Я про камінь  смерековий розповім легенду, люди. (Л.Забашта.)

Скласти (пригадати) й записати речення з поширеним звертанням (напр.: Возрадуйсь, граде на Дніпровій кручі! (Б.Олійник.) Дзвени, предковічна бандуро моя! (А.Наталенко.) І ви, мої волошки сині в житі, і ви, топольки у блакиті, не похиляйте голови. (Л.Забашта.)