Розвиток мовного дихання у дітей із загальним недорозвиненням мовлення при сенсо-моторній алалії.

“Забий м'яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.

“Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

«Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

«Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

«Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.

«Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.

«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.

«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

 "Хом'ячок"

Це який дивак знадвору

Носить здобич у комору —

Не на спині у мішку,

А сховавши за щоку? (М. Білецький)

 "Свищик"

Узяти чисту скляну пляшечку. Кінчик язика висунути так, щоб він торкався краю її горлечка. Вимовляючи звук ф-ф-ф, плавно видихати повітря у пляшечку.

Свищики побрали діти,

Почали вони свистіти.

Пляшечку

ти спробуй взяти —

В неї зможеш

засвистати?

"Хто, хто в будиночку живе?"

Оселився хто в будинку,

Я дізнаюсь за хвилинку.

На фіраночку подму —

У віконце зазирну.

Форму й колір визначаю,

Хто живе тут, відгадаю.

Дитина, витягнувши губи трубочкою, потужно дме на фіраночку, щоб у віконці "відкрилася" геометрична фігура. За формою та кольором цієї фігури вона має здогадатися, який овоч (фрукт) живе в цьому будиночку. Щоб перевірити правильність відповіді, відкриває дверцята, за якими міститься реальне зображення предмета.

 "Пташечка"

Пташка над гніздом літала,

Пташеняток годувала.

Помагай же їй літати,

Пташеняток годувати.

Дитина, взявши до рук картонний аркуш із зображеним на ньому деревом та гніздечком, дмухає на пташку, що на ниточці. Пташка має рухатися над гніздечком і підлітати до нього.

"Повітряний змій"

Щоб угору міг злетіти,

Спробуй змія запустити.

Дитина тримає паличку, до якої прив'язаний повітряний змій. Вона має подути так, щоб змій злетів.

 "Прожени хмаринки"

Поскубують травичку

Білесенькі овечки

На тій горі високій,

Що звідси недалечко.

Вітрець тихенько свисне —

І в ту ж таки хвилину

Помчать собі овечки

На іншу полонину. (Хмари)

(Л. Вознюк)

Дитина бере до рук блакитний картонний аркуш із хмаринками, прикріпленими на ниточках до його верхньої частини. Потужно дмухає на них, щоб вони залетіли на зворотний бік аркуша.

 "Розпуши хвостик"

Не брав у руки гребінець

Пустотливий вітерець.

Просто з півником

він грав —

Ось і хвостик

розчесав.     Дитина, взявши до рук площинного півника, дмухає на його хвостик із тоненьких паперових сму­жок, щоб він розпушився.

«Дотягнись до сонечка».

Діти тягнуться до сонечка, піднімаючи руки через сторони і роблячи глибокий вдих. Опускаються на носочки роблять спокійний видих.