Ігрова програма "Поле квітів"

Ігрова  програма «Поле  квітів»

Мета:поглибити, узагальнити  знання  дітей  про    квіти; розвивати  кругозір, мислення, зв’язне мовлення; виховувати  шанобливе  відношення  до  природи.

Обладнання: конверти  із  набором букв, картки із  завданням, квітка  волошки  із  завданням, чорний  ящик, яйце, ложка, 4  хустинки, букет  квітів, медалі, 2  аркуша  паперу.

План

І. Організація  дітей.

ІІ. Повідомлення  теми.

ІІІ. Ігрова  програма

1. Хто  більше  знає  назв  квітів.
2. Переплутанка.
3. Упізнай  квітку.
4. Квіткова  клумба.
5. Квіткові  загадки.
6. Парад  лікарських  рослин.
7. Чорний  ящик.
8. Пелюстки волошки.
9. Хто  швидше  поллє  квітку.
10. Купуємо  квіти.
11. Музичний.

ІV. Підсумок.

Хід  заходу.

Вчитель  природознавства.   Велика  красива  земля  України, неозорі  степи, лани, луки, ліси. Височіють  до  неба  гори, блакитною  стрічкою  збігає  річка  в  долину.  Ми  дуже  любимо  свою  землю.  Кожна  доріжка, деревце, квітка, травинка – невід’ємні частини її природи, її  багатства  і  краси, без  яких  нам  не  прожити.

 Квіти – вічні  супутники  нашого  життя. Палахкотять  біля  вікон  наших  осель  золотим  сяйвом мальви  і  жоржини, чорнобривці  й  маки, буяють  нагідки, троянди, дзвіночки, айстри. Квіти – це  краса  душі  нашого  народу. Вони створюють  настрій, надихають композиторів  на  створення  музики, письменників і поетів  на вірші  та  романи, художників – на  вічні  шедеври.

    Давайте  з  вами  замислимось, що  нам  відомо про  квіти  нашого  краю, спробуємо  краще пізнати  їх, щоб оберігати, любити, сприяти шанобливому  ставленню  до  рослин, рідної  природи.

Вірш  М.Познанської  читає  учень

У  квітів  сьогодні  свято

Чуєте  пахощі  в  нашім  дворі?

Квіти  розквітли  в  ранковій  порі.

Тут  на світанку  сам  дощик  ходив,

Білу  лілею  від  сну  розбудив.

 

Чисто  помилися  мальви  в  росі –

Личеньки  круглі, рожеві  усі.

Нижче  під  ними  квасольки  дрібні

Понапинали  хустинки – вогні.

 

Он поставали  майори  у  ряд,

Ніби  зібралися  йти  на  парад.

Тут  чорнобривці  чорняві  в гурті,

В  повнім  цвіту – повняки  золоті.

 

Синій  паничик  заліз  аж  на  тин,

Просить  в  танок  гордовитих  жоржин.

Білій  лілеї  майор  уклонивсь,-

Сонцем  відразу  квітник освітивсь!

 

Бджілка на  скрипку  заграла  в  цей  час.

Джміль  прилетів  і  приніс  контрабас.

Музика  лине – почався  танок.

Свято  ж  сьогодні  у  наших  квіток.

    Вчитель  природознавства.    Як  ви  здогадалися, сьогоднішня  наша  зустріч  присвячується  квітам, а  проведемо  ми  її  у  формі  гри. Отже, ігрова  програма «Квіткове  поле». Приймати  участь  у  грі будуть  всі  учні. Наш  зал  поділений  на  дві  команди. Зліва  сидять  діти  з  команди «Сонечко», а  праворуч – команда  «Дощик». Гра  складається  із  одинадцяти  конкурсів. Оцінюватиме  конкурси  компетентне  журі. Отже  розпочинаємо  нашу  гру.

ІГРОВА  ПРОГРАМА

1-й  конкурс. «Хто  більше знає назв  квітів»

В  цьому  конкурсі  приймають  участь  шість  учнів, по  троє  з  кожної  команди. Стаємо  в  рядок. Потрібно  по  черзі  називати  квіти, роблячи  крок  вперед. Назви  квітів  не  повторювати. Перемагає  та  команда, яка  більше  знає  назв  квітів.

Оцінка  конкурсу  2  бали.

2-й  конкурс «Переплутанка»

Я  показую  вам  назву  квітки, в  якої букви  переплуталися, вам  потрібно  розставити  їх  правильно і  отримати  назву  квітки. За  кожну  правильну  відповідь – 1 бал.

СНІЖПІДНИК                                       ПАНТЮЛЬ

КИАЛЬФІ                                               ГАРИТМАРКА

ЦИСНАР                                                 ЯНТРОДА

3-й  конкурс  «Упізнай  квітку»

У  цьому  конкурсі  приймають  участь  чотири  учня, по  двоє  з кожної  команди. Потрібно  із  зав’язаними  очима  відгадати  за  запахом  назву  квітки.

Оцінка  цього  конкурсу: 2  бали  за  кожну  правильну  відповідь.

4-й  конкурс «Квіткова  клумба»

Для  участі  в  конкурсі  запрошую  по  три  особи  від  кожної  команди. На  столах  лежать  конверти  з  літерами, аркуші  паперу, клей. Час  виконання  завдання – 3  хвилини. Початок  роботи  та  її  закінчення  за  сигналом. Після   сигналу, що сповіщає  про  закінчення  роботи, всі  команди  повинні підняти  свій  аркуш  паперу  угору  так, щоб  його  бачили  глядачі  та  журі.

Завдання для  команд:аркуш – це  клумба, з  літер із  конверта потрібно якнайшвидше  скласти  назви будь-яких  квітів і  приклеїти  на  аркуш,  тобто  посадити  на  клумбу.

  Журі  підбиває  підсумки: за  квітку  команда  отримує  стільки  балів, скільки  літер  входить  до  назви  цієї  квітки.

Максимальна кількість  квітів  із  запропонованих  букв - 7: мак, айстра, бузок, ромашка, чорнобривець, троянда, волошка.

А- 7 шт	И – 1 шт	Н – 2 шт	У – 1 шт
Б- 2 шт	Й -14 шт	О - 7 шт	Ц – 1 шт
В- 2 шт	К – 4 шт	Р – 5 шт	Ч – 1 шт
Д -1 шт	Л – 1 шт	С -1 шт	Ш -2 шт
Е – 1 шт; З – 1 шт	М – 1 шт	Т – 2 шт	Я – 1 шт

 

5-й  конкурс «Квіткові  загадки»

Поки  садівники  працюють  на  клумбах, ми  повідгадуємо  загадки.

1. Дзвіночки – перлинки  на  ніжці тонкій,

Такі  запашні  і  тендітні  такі.

В  широкому  листі, немов  у  гіллі,

Ховають  від  сонця  голівки  малі.

(Конвалії)

 

2. Хто  з  вас, діти, нас  не  знає?

Ми  у  лісі проживаєм,

Дзвоном  сонце  зустрічаєм,

Маєм  гарні  сині  очка,

Називаємось…(дзвіночки)

 

3. Я  гордо  голову  тримаю

І перед  вітром  не  схиляю.

Я  жовтий, білий, полум’яний

І, наче, яблуко, рум’яний.

В  саду  я  квітну  навесні.

Скажи, яке  ім’я  мені?

      (Тюльпан )

 

4. На  стрункій  високій  ніжці

Біля річки  на  лужку,

У  хустинці-білосніжці

Стрів  я  квіточку  таку

Ясним  оком  жовтуватим

Усміхнулася  мені.

Я  хотів  її  зірвати,

А  бджола  сказала  «Ні»!

(Ромашка)

5. Ту  дівчину  синьооку

Завжди  стрінеш  край  потоку.

В  неї  ніжки  вмиті  в  росах,

В  неї небо  сяє в  косах.

(Незабудка)

6. На просторах  поля золотого

Сині  зірочки тремтять.

Мов  шматочки  неба  голубого,

Виграють, виблискують, горять.

(Волошки)

7. Горів  у  траві  росистій

Ліхтарик  золотистий.

Світив  і  враз  потух:

Перетворився  в  пух.

(Кульбаба).

8. Стебельце -  шорстка драбинка,

У  середині – чорна   вуглинка,

Пелюстки  блискучі, як  лак.

Це  квітує  червоний …(мак).

 

9. У  траві  росту, у лісі.

Всі  мене  збирають, рвуть.

Квіти  жовто-золотисті,

Ніби  зірочки, цвітуть.

(Звіробій).

10. Полюбляє дуже  кіт

Рослину  цю  духмяну,

Як  скуштує  її – вмить,

Стає  він  трішки  п’яний.

(Валер’яна).

11. Край  долини, де  затінок,

Повивсь  хрещатий …(барвінок).

 

12. Тоненьке  стебельце  біля  доріжки,

На  кінці  його  сережки,

На  землі  лежать  листки.

Вам  я  як  хороший  друг,

Лікую  рани  ніг  і  рук.

(Подорожник).

13. Я – перший  розцвітаю  серед  гаю

І  білий, наче  сніг, я  колір  маю.

Хто я? Відгадайте!

Ви  мене  не  ображайте,

Не  зривайте, не  топчіть,

Хочу  довго-довго жить.

То  ж, хто я?

(Підсніжник).

Гравці  закінчують садити  квіти  на  клумбі. Оцінка  журі.

6-й  конкурс «Парад  лікарських  рослин».

    В  цьому  конкурсі приймає  участь  шестеро  дітей, по  троє  з  кожної  команди.

   На  столі  лежать  описи  лікарських  рослин. Вам  потрібно представити  рослину так, ніби  це вона сама  про  себе  розповідає.

КАЛИНА.

  Я калина. Скільки  пісень, легенд, казок  про  мене  складено! Я – найулюбленіша  рослина  українського  народу. Я стала  символом  не  тільки  дівочої  краси, молодості, кохання, а  й  самої  матері – України. Але  я  не  лише  красива, а  й  дуже  корисна. Хто  не  знає  про  мої  цілющі  властивості? Калинові  ягоди  лікують  багато  хвороб: кашель, ангіну, гіпертонію, істерію, запальні  процеси шлунка  і  кишок. А  відвар  із  калинової  кори  застосовують  для  промивання  ран  та  зупинки  кровотечі, свіжу  кору калини кладуть на  кровоточиві  рани, цвіт  калини  теж  використовують  з  лікувальною  метою.

 

КОНВАЛІЯ.

   Я – Конвалія. Мене  дуже  люблять  люди і  збирають  весною. Вони  вдихають  мої  чудові  пахощі.

  У  народі  я  -  символ  чистоти, ніжності. За українськими  переказами  мої  квіточки  утворилися  із  застиглого  сміху  лісової  Мавки, яка  відчула  вперше радість  взаємного  кохання.

  А  у  народній  медицині  мене  вважають  квіткою  хворого  серця. З  лікувальною  метою  використовують  не  лише  квіти, а  й  листя, кореневище. З  квіток виготовляють  настої, водні  екстракти  та  інші препарати  для  лікування  серця і  нервової  системи. Настій  з  мого  листя  також  широко  використовують  як  заспокійливий  засіб.

 

ЧЕРВОНА  РУТА.

Я – Червона  Рута. Про  мене  складено  багато  легенд. Я  розкажу  лише  одну, ось  послухайте…

   На  Поділлі  у  мальовничій  долині  біля  джерела  розташувалося  невелике  село. Та  насунула  орда  татарська - тільки  згарище  лишилося  від  хат. Гайвороння  кружляло  над  трупами. Тих,хто  лишився  живим, ординці  забрали  в  полон. Та  сталося  диво: на  попелищі  зросли  квіти, які не  боялися  вогню. Люди  вірили,  що  цей  диво цвіт  увібрав  у  себе  дух  нескореного  народу  і  назвали  цю  рослину  «неопалимою  купиною», а  ще  Червоною Рутою, ясинцем.

   І  справді, влітку  жаркої  днини  навколо  мене, Червоної  Рути, скупчуються  леткі  речовини, невидимою  хмаркою  оповиваючи  цвіт, якщо  піднести  до  цвіту сірник, навколо  мене  спалахує яскраве  полум’я. за  мить  воно згасає, а  я  стою  неушкоджена, бо – неопалима. «Неопалимою  купиною»  називають  і  нашу  рідну  Україну.

  Маю  я  і  лікувальні  властивості. Рута – це рослина, яка зазвичай використовується для зменшення напруги нервової системи і занепокоєння. Кажуть, що якщо ви бачите, що рута починає в’янути, то це тому, що вона поглинає погану енергію з навколишнього середовища.

ВОЛОШКА.

Я – Волошка, здавна  улюблениця українських  дівчат. Мої  сині  квітки – символ  незрівнянної  краси, чистої  вроди, мрії  про  щастя, вірне  і  розділене  кохання. Про  мене  є  така  легенда.

   Якось  небо  дорікало  рослинам  одного  поля  за  невдячність: багато  квітів, мовляв, вітають  мене  своїми  пахощами, ліси – таємничим  шепотом. Тільки  ви мовчите. Я  ж  живлю  ваше  коріння  вологою, допомагаю  вам  дозрівати.

• Ми  не  невдячні. Але  у  нас  немає  засобу  виявляти  свою  вдячність. Ми – твої  діти, ми  прикрашаємо  землю.
• - Добре, - сказало Небо,- якщо  ви  не  можете  піднятися  до  мене, то  я  зійду до  вас.

Небесна  голубінь розсипалася  серед  широких полів, хлібних  ланів  і проросла  волошками.

  З  того  часу  стебла  колосків схиляються  при  подиху  вітру і  наче  пестять клаптики  неба, нашіптуючи волошкам, ніжні  слова  любові.

  Відвари  моїх  квітів  лікують хвороби  очей  та  хвороби нирок.

РОМАШКА.

Я  - Ромашка, або Рум’янок, мила  і  чиста  квітка, маю  жовті  очка і  білі  вії, як  каже  про  мене  загадка. Мене  вплітають у традиційний український  віночок. про  мене  також  існує  легенда.

     У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить.
   Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла ій квіти: "Зроби з них відвар і напої синочка”. "А як же звуться ці квіти?” - запитала жінка. "Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого  сина”.
  Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: "Пий, синочку,ромашку і будеш здоровим!”.

 У  народній медицині  мене  використовують при  захворюваннях  печінки,  шлунка, сечового  міхура. Я  приємно  пахну  і  відвар  з   моїх  квітів – чудовий  засіб  для  миття  голови  і  прийняття  ванн.

МАТИ-Й-МАЧУХА.

    Я – Мати – й – мачуха, або  Підбіл, рання  квіточка  весни. Розцвітаю  золотистими  квіточками. Я  маю  незвичайне  листя: з  одного  боку  воно  холодне – мачуха, а з іншого – ніжне  й тепле, вкрите  сріблястими  волосинками – мати. Існує  про  мене  легенда.

Колись в одному селі жили матір, батько та їх дочка. Та дуже скоро молода мати померла, тому чоловік найшов собі іншу дружину. Жінка відразу ж зненавиділа пасербицю.

І от одного разу вночі вона послала дівчину до своєї сестри, яка жила в сусідньому селі. Через дорогу між селами пролягало урвище. Але дівчинка знала про нього, тому зупинилася, щоб розгледіти найкращий шлях. Падчерка навіть не здогадувалася, що її мачуха заховалася за ближнім кущем і спостерігала за нею. Скоро жінка вибігла і зіпхнула дівчину в урвище, а сама ж пішла додому.

Батько, який дуже любив свою доньку, розшукував її по всіх усюдах. І от нарешті, знайшов. Виявилось, що коли дівчина падала, то вона зачепилася за кущ, який і врятував її од смерті. Прийти ж додому вона не змогла, бо переламала ногу.

З того часу в урвищі щовесни розцвітали маленькі жовті квіти. Їхні листки були з однієї сторони теплі, а з іншої холодні, подібно до двох жінок — матері й мачухи.

Мене  застосовують  при  застуді, легеневих захворюваннях.

7-й  конкурс. «Пелюстки  волошки».

Для  цього  конкурсу  запрошуються  по  три  гравці  від  кожної  команди.

  У   мене  в  руках  велика  волошка, на  пелюстках  якої  написано  запитання. Потрібно  по  черзі  відірвати  пелюстку і  дати  відповіді  на  запитання.  Волощині  запитання про  світ  квітів  не  всі  прості, адже є  й  складні.  Нехай  пощастить  командам  витягти  просте  запитання, а  у  відповідях  нехай  допоможе інтуїція.

  За  правильну  відповідь  команда  отримує  5  балів, за  неправильну – 0  балів.

Питання  на  пелюстках  волошки.

1. Коли  збирають  люди  лікувальні  рослини? Чому? (для  того,  щоб  заготовити  квіти  на  зиму, люди  встають раненько  і  йдуть  в  ліс, степ. Зрізують квіти  тоді, коли  вони  цвітуть  і  бувають  з  росою. Бо  тоді  вони мають  найбільшу лікувальну  силу).

2. Як  можна  розпізнати  лікувальну  ромашку  від  інших  видів  ромашок? (За  ніжним  запахом).

3.З  якою  метою  збирали  квіти  дівчата?
(Щоб  плести  віночки).

4. Як  в  народі  називають  материнку? (Мамина  трава).

5. Де  росте  м’ята?
(Росте м’ята  на  городах, лісах).

6. Для  чого  клали  засушене  зілля  під  подушку  дитині?
(Засушене зілля  зле  з  очей  знімає, сон  дитини  оберігає).

7. Не  тільки для  лікування  збирали  люди  трави  і  квіти. Як  ви  думаєте для чого  ще? (В  скриню  клали, хатину  прикрашали, щоб  оберігали).

8. Що  за  трава, що  її  й сліпий  знає?
(Кропива).

9.Яка  рослина  вбиває  звіра? (Звіробій),

10. Що  це  за  білі  горошини  на  білій  стебелині? (Конвалія).

11. Яку  назву  має  японське  мистецтво  складання  букетів? (Ікебана)

12. За  допомогою  якої  квітки  можна  дізнатися «кохає – не  кохає»? (Ромашка)

 

8-й  конкурс «Чорний  ящик»

У  цьому  конкурсі  треба  відгадати,  що  у  ящику  лежить. Конкурс оцінюється  у  п’ять  балів. Але  спочатку  послухайте  опис  цього  предмета.

Завдання  для  команди  «Сонечко.»
Перед  тим,як  ця  річ  потрапила  до  ящика, вона  була  металом. Без  неї  зараз  люди  не  уявляють  свого  життя. Користуючись нею, людина  відчуває  певне  задоволення.

Підказка.

Вона  може  зіпсувати бочку  меду. (Ложка)
Завдання  команді «Дощик»

Це  маленька  модель  Всесвіту, символ  життя. З  ним пов’язане одвічне  питання.

  Воно  смачне, поживне, корисне.  Його  можна  вживати  як  у  природному  стані, так  і  виготовляти  різні  страви.

  Якщо  його  помістити в  розчин кислоти, його  поверхня  стає  м'якою.

Підказка.
Одвічне  питання  людства: «Що  з’явилося  раніше – курка  чи  яйце?»

(Яйце)

9-й  конкурс  «Хто  швидше  поллє  квітку».
Попередній конкурс  пов'язаний  із  наступним. Яйце – символ  живого, а  квіти – це  жива  природа.

  Отже, у  нас є два  вазони, а  ложкою ми  будемо  поливати  їх.

  Для  цього  конкурсу  потрібно  по  вісім  гравців  із кожної  команди. Шикуємось  у  дві  колони. Потрібно  взяти  ложку, набрати  з  миски води, акуратно  віднести  і  полити  квітку. Перемагає  та  команда, яка  найменше  розіллє  води  на  підлогу  і  першою  поллє  квітку. Оцінка  конкурсу  4  бали.

10-й  конкурс «Квітковий  ярмарок».
Ви  прийшли  на  ярмарок  купити квіти, але  вдарив  мороз, і  продавці  поховали  всі  квіти, залишивши лише  таблички  з  їхнім описом. Тепер  за  цим  описом  вам потрібно  буде  назвати  квіти, про  які  я  буду  читати.

1. Назва  роду  походить  від  грецького  слова, що  в  перекладі  означає  «чуб  жайворонка». Іноді  ці  квіти  називають  кониками. Легенда  розповідає,  що  напровесні  над  лісом  жайворонки  посварилися  між  собою  та  й  почали  битись,  бились  так, що  аж  шпорці  та  чуби  свої  погубила. Попадали  вони  на  родючий  ґрунт  лісовий  і  попроростали  гарними  весняними  квітами. Назвіть  цю квітку.

Відповідь: ряст.

2. Наукова  назва  роду  походить  від  грецького  слова, що  означає  «Я дурманію», або «Я  німію». За  міфом, один  вродливий  юнак побачив  своє відображення  у  воді, коли  нахилився  напитися. Він  був  наскільки  вродливим, що  закохався  у  своє  відображення. Про  все  забув  юнак, не  відходив  від  води, не  відриваючись, милувався  собою, не  їв, не спав. Усе  більше  залишали  сили  самозакоханого  юнака. Він  почав  відчувати  наближення  смерті, але  не  міг  відірватися  від  свого  відображення. Висихав  юнак, як  роса на  квітках у  сонячний  день. Ось  уже  схилилась  його  голова  на  прибережну  траву  і  настала  смерть. Плачуть  у  лісі  прекрасні  німфи  і  готують  юнакові  могилу. Та  коли  прийшли  за  тілом  юнака, то  знайшли  його.  На  тому  місці  де  він  був, виросла біла  запашна  квітка – квітка  самозакоханості та  смерті. Як  вона  називається?

Відповідь: нарцис.

3. Одна  із  стародавніх  легенд  розповідає, що  якось  богиня  Флора – володарка  земного  світу  рослин – зібралась  у  далеку  мандрівку. На  час  своєї  відсутності  вона хотіла  залишити  заступника. Флора  зібрала  всі  квіти, щоб  ті  самі вибрали  заступника  богині. Всі  квіти  були  зачаровані  красою  й  витонченістю троянди  і  воліли  саме її обрати  на  цю  посаду. Але  одна  квітка (яка  саме, вам  потрібно  буде  назвати) була  категорично  проти. Вона  вважала, що  кращої, більш  гідної  від  неї  немає. Ця  квітка зі  зневагою  дивилася  на  троянду, бундючилась  і  червоніла, щоб  перевершити  її  величиною  і  кольором. Звичайно, така  поведінка  обурила  всіх, і  квіти  одностайно  обрали  троянду. А  щоб  покарати  ту  квітку  за  її  негідну  поведінку, Флора  звеліла, щоб  ця  горда  і  чванлива  квітка  назавжди залишилася  такою надутою  і  порожньою. «Нехай  жоден  метелик  не  дарує  їй  своїх поцілунків, нехай  жодна  дівчина  не  прикрасить  нею  своїх  грудей», - сказала  богиня  квітів. Так  покарана  квітка  стала  символом  пустої  чванливості і  зарозумілості.

Відповідь: півонія.

4. Наукова  назва  роду  походить  від  латинського  слова, що  означає  «обв'язувати» або «обвивати».  В  минулому  вважали, якщо  посадити  цю  квітку  в   саду  то  вона  принесе  щастя. У  середні  віки  вважали, що  ця  квітка  може  оберігати  від злого  чаклування, нечистої  сили  та відьом. Її  ставили  в  приміщенні, вішали  над  дверима  й  вікнами, щоб нечиста  сила не  проникла  в  дім. Рослину  одягали  на  злочинців, яких вели  на  страту, щоб відігнати  нечисту  силу.

Відповідь: барвінок.

  11-й конкурс «Музична ромашка».

Потрібно  по  одному  представнику  від  кожної команди. На пелюстках  квітки  записано  по  одному  куплету пісні про  квіти. Потрібно  всією командою  цю  пісню  заспівати.

1. Несе  Галя  воду, коромисло  гнеться,

А  за  нею Іванко, як  барвінок  в'ється.

 

2. Чорнобривців  насіяла  мати

У  своїм  світанковім краю.

Ще  й  веснянок  навчила  співати

Про  щасливую  долю  мою.

 

3. Червону  руту  не  шукай вечорами

Ти  у  мене єдина тільки  ти  повір.

Бо  твоя врода  то  є  чистая  вода

То  є  бистрая  врода  синіх  гір.

 

4. А  льон  цвіте синьо – синьо,

А  мати  жде  додому  сина.

 

5. Ой, не зоря в небі запалала,

То на землі квітка розквітала,

Там де трава, як зелений шовк,

Ранок прийшов, але квітку не знайшов.

 

Ой то цвіла та не квітка красна,

Ой то душа, що шукала щастя,

Квітка-Душа ніжна і жива,

Вітер почув і приніс її слова.

 

6. Така сумна, серед усіх квіток одна,
   Лілея дивна, біла, мов той сніг.
   Сльоза, роса, сумної пам’яті ріка,
   Тяжке зітхання, крик думок моїх.
   Вона нагадує про тебе
   І річку серед стиглих трав,
   Про пісню і безхмарне небо,
   І сад той, як тебе стрічав.
   
   Приспів:
   Біла, біла лілея –
   Квітка мого кохання,
   Мрій моїх сподівання у ці дні.
   Біла, біла лілея –
   Тихе, ніжне зітхання.
   Вона радість приносить навесні.

 

7. Над гірським потоком дика ружа розквітала,
   Дика ружа чарівна.
   В самоті зростала, від людей красу ховала
   Пізня квітка весняна.
   
   Милую дівчину з карими очима
   Нагадала мені.
   Трембітонька грає, моє серце крає,
   Спогад тане у журбі.
   
   Приспів:
   Дика ружа, дика ружа, дика ружа,
   Тернове листя, пелюстки, мов жар.
   А як доторкнешся – холодом обвине
   І гірким здається той нектар.

 

8. Загубилася любов між нами,
   Як вітер серед спілих трав.
   Загубилася між пелюстками
   Трояндів, що їх дарував.
   Квіти приносив у чистих росах,
   Було це наче в сні.
   Дарунок долі, ці дні чудові
   Лишилися в мені.
   
   Приспів:
   Квіти рожеві, рожі колючі –
   Це знак любові, цілунки жагучі.
   Квіти надії, квіти кохання,
   Марними були мої сподівання.

 

Підсумок.

Ми  сьогодні  вели  розмову  про      частину  нашої  природи – квіти. 

• Як  потрібно берегти  квіти?

(- Не ламати  їх;

- не витоптувати  клумби;

- не  виривати  з  корінням;

 - не  рвати  без  зайвої  потреби.)
Квіти  звертаються  до  вас:
Ми  завжди  були  щасливі

І  пахучі, і  красиві,

Якби  в  полі, в лісі, в  лузі

Бачили нас тільки друзі.

Ті, які  б  нас  не  топтали,

Без  потреби  не  зривали,

А  на  клумбах  вдома, в  школі

Висівали  нас  доволі,

Доглядали, поливали

Ми б  красу  їм  дарували!

• Ігрова  програма «Поле  квітів»  добігає  до  кінця. Лишилося  лише  нагородити  переможців.

Отже, слово  надаємо  журі.

Нагородження  переможців.